Створення інформаційної системи «Мебельний магазин»

Зміст Вступ

Розділ 1. Інформаційні системи

1.1 Загальні відомості про інформаційні системи

1.2 Класифікація інформаційних систем

1.3 Області застосування і реалізації інформаційних систем

1.4 Вимоги, що пред’являються до інформаційних систем

1.5 Поняття проекту

1.6 Основні фази проектування інформаційних систем Розділ 2. Бази даних

2.1 Поняття бази даних

2.2 Призначення та класифікація систем управління базами даних (СУБД Розділ 3. Мебельний магазин «Город мебели»

3.1 Створена база даних

3.2 Лістинг програми Висновок Використана література база магазин інформаційна система

Вступ Програмне забезпечення за півстоліття свого існування зазнало величезних змін, пройшовши шлях від програм, здатних виконувати тільки найпростіші логічні і арифметичні операції, до складних систем управління підприємствами. Хоча спочатку комп’ютери призначалися головним чином для виконання складних математичних розрахунків, в даний час домінуючим є накопичення та обробка інформації. Сьогодні управління підприємством без комп’ютера просто неможливе. Комп’ютери давно і міцно увійшли в такі області, як бухгалтерський облік, управління асортиментом і закупівлями.

Проте сучасний бізнес вимагає більш широкого застосування інформаційних технологій в управлінні. Життєздатність та розвиток інформаційних технологій пояснюється тим, що сучасний бізнес вкрай чутливий до помилок в управлінні. Інтуїції, особистого досвіду керівника та розмірів капіталу вже мало для того, щоб бути першим. Для прийняття будь-якого грамотного управлінського рішення в умовах невизначеності і ризику необхідно постійно тримати під контролем різні аспекти фінансово-господарської діяльності, будь то торгівля, виробництво або надання послуг. Тому сучасний підхід до управління передбачає вкладення коштів в інформаційні технології. І чим більше підприємство, тим серйозніше повинні бути такі вкладення. Вони є життєвою необхідністю в жорсткій конкурентній боротьбі. Здобути перемогу зможе лише той, хто краще оснащений і найбільш ефективно організований.

Курсовий проект (надалі КП) має на меті оцінити рівень підготовки студентів, отримані ними теоретичні знання, набуті навички самостійної роботи, вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх для вирішення практичних завдань.

Виконання КП є одним із завершальних і найбільш значущих етапів навчання студентів з дисципліни «Проектування автоматизованих інформаційних систем». Його кінцевим результатом є представлення та захист оформленої відповідним чином роботи, в якій відбивається зміст дисципліни, що вивчається і якість підготовки фахівців цього напрямку.

Основним завданнями виконання КП є виявлення таких речей як:

· розуміння студентом основних проблем і перспектив розвитку технології проектування автоматизованих інформаційних систем;

· розуміння студентом значущості своєї майбутньої професійної діяльності, вміння здобувати нові знання, особливо в галузі сучасних інформаційних технологій;

· вміння працювати з технічною та нормативною документацією, а також чітко викладати свої думки;

· навичок вирішувати поставлені практичні завдання з використанням теоретичних знань.

Метою даного курсового проекту створення інформаційної системи «Мебельний магазин».

Для реалізації цього проекту використовувалось наступне програмне та інформаційне забезпечення:

v для створення бази даних (БД) Ш MS Access 2007

Ш Сайт Магазину мебелі http:/berezka-mebel.com.ua/

v для створення графіки користувацького інтерфейсу

Ш Adobe Adobe Photoshop CS3

v для створення програми відображення БД Ш Embarcadero RAD Studio Delphi 2010

Розділ 1. Інформаційні системи

1.1 Загальні відомості про інформаційні системи Хоча інформаційні системи є звичайним програмним продуктом, вони мають ряд суттєвих відмінностей від стандартних прикладних програм і систем. У залежності від предметної області інформаційні системи можуть досить значно різнитися за своїми функціями, архітектурі, реалізації. Проте можна виділити ряд властивостей, які є спільними.

1. Інформаційні системи призначені для збору, зберігання і обробки інформації, тому в основі будь-якої з них лежить середовище зберігання і доступу до даних.

2. Інформаційні системи орієнтовані на кінцевого користувача, не володіє високою кваліфікацією в області обчислювальної техніки. Тому клієнтські програми інформаційної системи повинні мати простим, зручним, легко освоюваним інтерфейсом, який надає кінцевому користувачеві всі необхідні для роботи функції і в той же час не дає йому можливість виконувати будь-які зайві дії.

Таким чином, при розробці інформаційної системи доводиться вирішувати дві основні задачі - розробка бази даних для зберігання інформації та розробка графічного інтерфейсу користувача клієнтських додатків.

Система управління базою даних (СКБД) є невід'ємною частиною будь-якої інформаційної системи. Тип використовуваної СУБД зазвичай визначається масштабом інформаційної системи. Малі можуть використовувати локальні СУБД, в корпоративних ж інформаційних системах потрібно потужна клієнт-серверна СУБД, що підтримує багато користувачів роботу. В даний час найбільш широко поширені реляційні СУБД. Незважаючи на очевидну привабливість і зростаючу популярність об'єктно-орієнтованих СУБД, поки все ж таки переважають реляційні бази даних, які добре налагоджені та розвинені.

Першим кроком у проектуванні інформаційної системи є формальний опис предметної області, побудова повних і функціональних несуперечливих та інформаційних моделей. Це логічно складна, трудомістка і тривала за часом робота, що вимагає високої кваліфікації що в ній фахівців. Зазначені складності сприяли появі програмно-технологічних засобів спеціального класу, так званих CASE-засобів, покликаних підвищити ефективність розробки програмного забезпечення. В даний час під CASE-засобами розуміються програмні засоби, що підтримують процеси створення та супроводження інформаційних систем, включаючи аналіз і формулювання вимог, проектування прикладного програмного забезпечення та баз даних, генерацію коду, тестування, документування, забезпечення якості, управління проектом, а також інші процеси.

1.2 Класифікація інформаційних систем

Інформаційні системи класифікуються за різними ознаками.

v За масштабом :

Ш Поодинокі — реалізуються, як правило, на автономному персональному комп’ютері і розраховані на одного користувача або групи користувачів, які поділяють за часом одне робоче місце.

Ш Групові інформаційні системи — орієнтовані на колективне використання інформації членами робочої групи і частіше за все будуються на базі локальної обчислювальної мережі.

Ш Корпоративні інформаційні системи — є розвитком систем для робочих груп, вони орієнтовані на великі компанії і можуть підтримувати територіально рознесені вузли та мережі.

v За сферою застосування :

Ш Системи обробки транзакцій

Ш Системи підтримки прийняття рішень

Ш Інформаційно-довідкові системи

Ш Офісні інформаційні системи

v За способом організації :

Ш Системи на основі архітектури файл-сервер

Ш Системи на основі архітектури клієнт-сервер

Ш Системи на основі багаторівневої архітектури

Ш Системи на основі Інтернет технологій

1.3 Області застосування і реалізації інформаційних систем Бухгалтерський облік — класична і найбільш часто реалізується на сьогоднішній день область застосування інформаційних технологій.

Управління фінансовими потоками — впровадження інформаційних технологій обумовлено критичністю цієї галузі управління підприємства до помилок. Неправильно побудувавши систему розрахунків з постачальниками і споживачами, можна спровокувати кризу готівки навіть при налагодженій мережі закупівлі, збуту і хорошому маркетингу. І навпаки, точно прораховані і жорстко контрольовані умови фінансових розрахунків можуть суттєво збільшити оборотні кошти фірми.

Управління складом, асортиментом, закупівлями — заморозити оборотні кошти в надмірному складському запасі - найпростіший спосіб зробити будь-яке підприємство потенційним інвалідом. Можна переглянути перспективний товар, вчасно не вкласти в нього гроші.

Управління виробничим процесом. Автоматизоване рішення такого завдання дає можливість правильно планувати, враховувати витрати, проводити технічну підготовку виробництва, оперативно управляти процесом випуску продукції в відповідності з виробничою програмою.

Управління маркетингом. Мається на увазі збір та аналіз даних про фірми конкурентів, їх продукції та цінової політики, а також моделювання параметрів зовнішнього оточення для визначення оптимального рівня цін, прогнозування прибутку і планування рекламних кампаній

Документообіг. Добре налагоджена система облікового документообігу відображає реально відбувається на підприємстві поточну виробничу діяльність і дає управлінцям можливість впливати на неї.

Оперативне управління підприємством. Інформаційна система, що вирішує завдання оперативного управління підприємством, будується на основі бази даних, в якій фіксується вся можлива інформація про підприємство. Така інформаційна система є інструментом для управління бізнесом і зазвичай називається корпоративною інформаційною системою.

Надання інформації про фірму. Активний розвиток Інтернету призвело до необхідності створення корпоративних серверів для надання різного роду інформації про підприємство. Крім того, використання веб-технологій відкриває широкі перспективи для електронної комерції та обслуговування покупців через Інтернет.

1.4 Вимоги, що пред’являються до інформаційних систем

· Гнучкість

Здатність до адаптації та подальшого розвитку мають на увазі можливість пристосування інформаційної системи до нових умов, нових потреб підприємства.

· Надійність

Вимога надійності забезпечується створенням резервних копій інформації, що зберігається, виконання операцій протоколювання, підтриманням якості каналів зв’язку та фізичних носіїв інформації, використанням сучасних програмних і апаратних засобів.

· Ефективність

Система є ефективною, якщо з урахуванням виділених їй ресурсів вона дозволяє вирішувати покладені на неї завдання у мінімальні терміни. Ефективність системи забезпечується оптимізацією даних і методів їх обробки, застосуванням оригінальних розробок, ідей, методів проектування.

· Безпека

Під безпекою, перш за все, мається на увазі властивість системи, в силу якого сторонні особи не мають доступу до інформаційних ресурсів організації, крім тих, які для них призначені. Вимога безпеки забезпечується сучасними засобами розробки інформаційних систем, сучасною апаратурою, методами захисту інформації, застосуванням паролів і протоколюванням, постійним моніторингом стану безпеки операційних систем і засобів їх захисту.

1.5 Поняття проекту Проект це обмежена за часом цілеспрямована зміна окремої системи з самого початку чітко визначеними цілями, досягнення яких означає завершення проекту, а також з встановленими вимогами до термінів, результатами, ризику, рамкам витрачання коштів і ресурсів, організаційній структурі.

Можна виділити наступні основні відмітні ознаки проекту як об'єкта управління: обмеженість кінцевої мети; обмеженість тривалості; обмеженість бюджету; обмеженість необхідних ресурсів; новизна для підприємства, для якого реалізується проект; комплексність; правове та організаційне забезпечення.

Розглядаючи планування проектів та управління ними, необхідно чітко усвідомлювати, що мова йде про управління певним динамічним об'єктом. Тому система управління проектом повинна бути достатньо гнучкою, щоб допускати можливість модифікації без глобальних змін в робочій програмі. Виконання робіт забезпечується наявністю необхідних ресурсів: матеріалів; обладнання; людських ресурсів. З точки зору теорії систем управління проект як об'єкт управління повинен бути піднаглядним і керованим, тобто виділяються деякі характеристики, за якими можна постійно контролювати хід виконання проекту. Крім того, необхідні механізми своєчасного впливу на хід виконання проекту.

Для обґрунтування доцільності та який здійснюють проекту, аналізу ходу його реалізації, а також для заключної оцінки ступеня досягнення поставлених цілей проекту і порівняння фактичних результатів із запланованими проектами існує ряд характеристик проекту:

— Обсяг робіт

— Терміни виконання

— Собівартість

— Економічна ефективність, що забезпечується реалізацією проекту

Проекти класифікуються за найрізноманітнішими ознаками.

Клас проекту визначається за складом і структурою проекту. Зазвичай розрізняють два класи:

Монопроект — окремий проект, який може бути будь-якого типу, виду і масштабу.

Мультипроектом — комплексний проект, що складається з ряду монопроект і вимагає мультипроектного управління.

Тип проекту визначається за основними видами діяльності, в яких здійснюється проект:

1. Технічний.

2. Організаційний.

3. Економічний.

4. Соціальний.

5. Змішаний

Масштаб проекту визначається розміром бюджету і кількістю учасників:

1. Дрібні проекти.

2. Малі проекти.

3. Середні проекти.

4. Великі проекти.

1.6 Основні фази проектування інформаційних систем Кожен проект, незалежно від складності та обсягу робіт, необхідних для його виконання, проходить у своєму розвитку певні стани. Від стану, коли «проекту ще немає», до стану, коли «проекту вже немає». Сукупність ступенів розвитку від виникнення ідеї до повного завершення проекту прийнято розділяти на фази.

Можна виділити наступні фази розвитку інформаційних систем.

· Формування концепції. Концептуальна фаза.

Головним змістом робіт на концептуальній фазі є визначення проекту, розробка його концепції.

Сюди входять: формування ідеї; формування ключовою команди проекту; вивчення мотивацій і вимог замовника та інших учасників; збір вихідних даних та аналіз існуючого стану, визначення основних вимог та обмежень, необхідних матеріальних, фінансових і трудових ресурсів; порівняльну оцінку альтернатив; подання пропозицій, їх експертизу та затвердження.

· Підготовка технічної пропозиції

Головним змістом фази підготовки технічної пропозиції є уточнення технічної пропозиції в ході переговорів з замовником про укладення контракту.

Загальний вміст робіт цієї фази: розробка основного змісту базової структури проекту, розробка і затвердження технічного завдання; планування, декомпозиція базової структурної моделі проекту; складання кошторису і бюджету проекту, розробка календарних планів і укрупнених графіків робіт; підписання контракту з замовником; введення в дію засобів комунікації учасників проекту та засобів контролю за ходом робіт.

· Проектування

На фазі проектування визначаються підсистеми, їх взаємозв'язку, вибираються найбільш ефективні способи проекту та використання ресурсів.

Характерні роботи цієї фази: виконання базових проектних робіт; розробка приватних технічних завдань; виконання концептуального проектування, складання технічних специфікацій та інструкцій; подання проектної розробки, експертиза та затвердження.

· Розробка

На фазі розробки проводиться координація і оперативний контроль робіт за проектом, здійснюється виготовлення підсистем, їх об'єднання та тестування.

Основний зміст: виконання робіт з розробки програмного забезпечення; підготовка до впровадження системи; контроль і регулювання основних показників проекту

· Введення системи в експлуатацію

На фазі введення системи в експлуатацію проводяться випробування, йде дослідна експлуатація системи в реальних умовах, ведуться переговори про результати виконання проекту та про можливі нові контракти.

Основні види робіт: комплексні випробування, підготовка кадрів для експлуатації створюваної системи; підготовка робочої документації, здача системи замовнику і введення її в експлуатацію; супровід, підтримка, сервісне обслуговування; оцінка результатів проекту та підготовка підсумкових документів.

Розділ 2. Бази даних

2.1 Поняття бази даних

Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризується рядом недоліків.

Характерна риса файлового підходу — вузька спеціалізація як обробних програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому що ті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керування здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити порушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів передання даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв’язків між ними, яка б дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані причини обумовили появу баз даних.

База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що підтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні «файл-програма», вона явним чином декларується в базі.

База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб багатьох користувачів. В зв’язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібної структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою систем управління базами даних (СУБД).

2.2 Призначення та класифікація систем управління базами даних (СУБД)

СУБД — це складна програмна система накопичення та з наступним маніпулюванням даними, що представляють інтерес для користувача. Кожній прикладній програмі СУБД надає інтерфейс з базою даних та має засоби безпосереднього доступу до неї. Таким чином, СУБД відіграє центральну роль в функціонуванні автоматизованого банку даних.

Архітектурно СУБД складається з двох великих компонент (рис. 2.1). За допомогою мови опису даних (МОД) створюються описи елементів, груп та записів даних, а також взаємозв'язки між ними, які, як правило, задаються у вигляді таблиць. В залежності від конкретної реалізації СУБД мову опису даних підрозділяють на мову опису схеми бази даних (МОС) та мову опису підсхем бази даних (МОП). Слід особливо зазначити, що МОД дозволяє створити не саму базу даних, а лише її опис.

Рисунок 2.1 — Архітектура СУБД Для виконання операцій з базою даних в прикладних програмах використовується мова маніпулювання даними (ММД). Фактична структура фізичного зберігання даних відома тільки СУБД.

З метою забезпечення зв’язків між програмами користувачів і СУБД (що особливо важливо при мультипрограмному режимі роботи операційної системи) в СУБД виділяють особливу складову — резидентний модуль системи керування базами даних. Цей модуль значно менший від всієї СУБД, тому на час функціонування автоматизованого банку інформації він може постійно знаходитись в основній пам’яті ЕОМ та забезпечувати взаємодію всіх складових СУБД і програм, які до неї звертаються.

Приведена структура притаманна усім СУБД, котрі розрізняються обмеженнями та можливостями по виконанню відповідних функцій. Отже, процес порівняння і оцінки таких систем для одного конкретного застосування зводиться до співставлення можливостей наявних СУБД з вимогами користувачів.

До недавнього часу при організації обробки інформації на ЕОМ застосовувався підхід, при якому на основі інформації одного і того ж об'єкту управління (наприклад, матеріальних ресурсів) в залежності від її вигляду (нормативна. розцінкова тощо) і ступеню постійності формувались масиви лінійної структури двох типів: умовно-постійні (з інформацією, яка використовувалась багато разів протягом довгого часу) і умовно-перемінні (з фактичною або поточною інформацією). Створення і багаторазове використання масивів з умовно-постійною інформацією має ті переваги, які дозволяють значно спростити первинну документацію шляхом виведення з її складу ряд постійних реквізитів. знизити трудомісткість робіт на стадії заповнення первинних документів, підготовки і вроду фактичної або поточної інформації до ЕОМ. Недоліком таких масивів, які мають лінійну структуру, є то що інформація одного і того я об'єкту управління розосереджується поміж багатьох різних масивів (нормативних, планових та ін.), що неминуче веде до дублювання деяких реквізитів, ускладненню при спільній їх обробці тощо, а головне — не дає змоги реалізувати принцип незалежності від прикладних програм користувача. Лінійні масиви, сформовані традиційним способом, ефективні, як правило, а позиції одного застосування.

3 розвитком інформаційного забезпечення систем автоматизованої обробки інформації, прагненням забезпечити виконання нових режимів обробки даних у реальному часі і з мультидоступом до схованих даних позначилась нова тенденція до складення інформаційного забезпечення розподілених баз даних. В умовах використання таких баз створюються комплексні масиви нелінійної структури, які мають усі дані про ту чи іншу предметну область або про керований об'єкт як постійного, так і перемінного характеру.

Взагалі база даних є сукупність даних на машинних носіях, які використовуються при функціонуванні системи обробки інформації, організовані по визначеним правилам, які передбачають загальні принципи описування збереження і маніпулювання ними, а також які незалежні від прикладних програм. В основі організації бази даних є модель даних, яка визначає правила, у відповідності з якими структуруються дані. За допомогою моделі представляється велика кількість даних і описуються взаємно зв’язки між ними. Найбільш поширені такі моделі даних: ієрархічна, мережева, реляційна.

В ієрархічній моделі зв’язок даних «один до одного» (1:1) означає, що кожному значенню (екземпляру) елемента даних, А відповідає одне і тільки одне значення, пов’язаного з ним елемента В. Наприклад, поміж такими елементами пар даних, як код готової продукції і її найменуванням є вищезазначений зв’язок, так як тільки кожному коду продукції відповідає одне її найменування.

Зазначимо, що ієрархічна модель даних будується на основі принципу підпорядкованості поміж елементами даних і представляє собою деревоподібну структуру, яка складається із вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Дерево у ієрархічній структурі упорядковане за існуючими правилами розташування його сегментів і гілок: на верхньому рівні знаходиться один, кореневий (вихідний) сегмент, сегмент другого рівня, породжений, залежить від першого, вихідного; доступ до кожного породженого (крім кореневого) здійснюється через його вихідний сегмент; кожний сегмент може мати по декілька екземплярів конкретних значень елементів даних, а кожний елемент породженого сегменту пов’язаний з екземпляром вихідного і створює один логічний запис; екземпляр породженого сегменту не може існувати самостійно, тобто без кореневого сегменту; при вилученні екземпляру кореневого сегмента також вилучаються усі підпорядковані і взаємопов'язані з ним екземпляри породжених сегментів.

В мережевій моделі зв’язок «один до багатьох» (1:В) означає, що значенню елемента, А відповідають багато (більше одного) значень, пов’язанню з ним елементів В. Наприклад, поміж елементами даних «код виробу» (елемент А) і «кодом матеріалів» (елементи В) існує такий взаємозв'язок бо на виготовлення одного виробу використовується багато різних матеріалів.

Мережева модель даних представляє собою орієнтований граф з пойменованими вершинами і дугами. Вершини графа — записи, які представляють собою по іменовану сукупність логічних взаємозв'язаних елементів даних або агрегатів даних. Під агрегатом даних розуміють пошановану сукупність елементів даних, які є усередині запису. Для кожного типу записів може бути кілька екземплярів конкретних значень його інформаційних елементів Два записи, взаємозв'язані дугою, створюють набір даних. Запис, з якого виходить дуга, називається власником набору, а запис, до якого вона направлена, — членом набору.

В реляційній моделі зв’язок «багатьох до багатьох» (В:В) указує на те, що декільком значенням елементів даних, А відповідає декілька значені елементів даних В. Наприклад, поміж елементами даних «код операції технологічного процесу» і «табельний номер працівника» існує зазначені взаємозв'язок, так як багато операцій технологічного процесу можуть виконувати різні працівники (табельні номери) і навпаки.

Реляційна модель даних являє собою набір двомірних плоских таблиць, що складаються з рядків і стовпців. Первинний документ або лінійний масив являє собою плоску двомірну таблицю. Така таблиця називається відношенням, кожний стовбець-атрибутом, сукупність значень одного типу (стовпця) — доменом, а рядка — кортежем. Таким чином, стовпці таблиці являються традиційними елементами даних, а рядки — записами. Таблиці (відношення) мають імена. Імена також присвоюються і стовпцям таблиці. Кожний кортеж (запис) відношення має ключ. Ключі є прості і складні. Простий ключ-це ключ, який складається з одного атомарного атрибуту, значення якого унікальне (яке не повторюються). Складний ключ складається з двох і більше атрибутів. Для зв’язків відношень друг з другом в базі даних є зовнішні ключі. Атрибут або комбінація атрибута відношення є зовнішнім ключем, якщо він не є основним (первинним) ключем цього відношення, але являється первинним ключем для другого відношення.

Різновидністю баз даних, з точки зору їх зберігання і використання, є розподіленні бази даних. Ці бази даних широко використовуються при організації комплексів взаємопов'язаних АРМ фахівців, на яких застосовуються ПЕОМ .

Розподілена база даних — це сукупність логічно зв’язаних баз даних або частин однієї бази, які розпаралелені поміж декількома територіально — розподіленими ПЕОМ і забезпечені відповідними можливостями для управління цими базами або їх частинами. Тобто, розподілена база даних реалізується на різних просторово розосереджених обчислювальних засобах, разом з організаційними, технічними і програмними засобами її створення і ведення.

Розділ 3. Мебельний магазин «Город мебели»

3.1 Створена база даних База даних складається з 2 таблиць: «Категория» та «Товары» які з'єднані зв’язком один-до-багатьох (мал.3.1).

Мал.3.1

Таблиця «Категория» має наступну структуру :

Таблиця «Товары» має наступну структуру

3.2 Лістинг програми Програма складається з 3 форм:

· Korzina

· Poisk

· Magazin

Форма Magazin має наступний вигляд :

Ця форма виступає основною в даному проекті. На ній відображаються всі товари, що містяться у базі даних з детальним описом та фотографією. Зліва використовується список категорій товарів наявних у магазині, а праворуч — перелік товарів даної категорії

Програмний код :

var

pos1,pos2:boolean;

symma_zakaza:real;

procedure TSDIAppForm. FormCreate (Sender: TObject);

begin

Self.Brush.Bitmap := TBitMap. Create;

Self.Brush.Bitmap.LoadFromFile ('resfon.bmp');

Image1.Picture.LoadFromFile ('restemp.png');

Image2.Picture.LoadFromFile ('resemblema.png');

Image3.Picture.LoadFromFile ('resfind.png');

pos1:=true;

pos2:=true;

symma_zakaza:=0;

end;

procedure TSDIAppForm. FormDestroy (Sender: TObject);

begin

Self.Brush.Bitmap.Destroy;

end;

procedure TSDIAppForm. FormResize (Sender: TObject);

var dl: integer;

begin

Image1.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.015);

Image1.Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.97);

Image1.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.015);

Image1.Height:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.97);

Edit1.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.08)-22;

Edit1.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.97−141);

Image3.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.08)-20;

Image3.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.97−18);

Label1.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.08)+7;

Label1.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.97−141);

Image2.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.015);

Image2.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.015);

Image2.Height:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.13);

Label2.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15);

Label2.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.03);

Label3.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15);

Label3.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.97−90);

DBLookUpListBox1.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15+35);

DBLookUpListBox1.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.03);

DBLookUpListBox1.Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.18);

DBLookUpListBox1.Height:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.8−30);

DBLookUpListBox2.Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.18);

DBLookUpListBox2.Height:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.8−30);

DBLookUpListBox2.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15+35);

DBLookUpListBox2.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.97- DBLookUpListBox2. Width);

Label4.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15+40);

Label4.Left:=DBLookUpListBox1.Left+DBLookUpListBox2.Width+10;

Label4.Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.56);

dl:=0;

if SDIAppForm. ClientWidth>800 then dl:=dl+20;

if SDIAppForm. ClientWidth>1000 then dl:=dl+30;

if SDIAppForm. ClientWidth>1200 then dl:=dl+30;

Image4.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15+80);

Image4.Left:=DBLookUpListBox1.Left+DBLookUpListBox2.Width+Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.015)+dl;

Image4.Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.35);

Image4.Height:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.5−80);

Label8.Left:=DBLookUpListBox1.Left+DBLookUpListBox2.Width+25;

Label8.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.65+15);

Memo1.WordWrap:=false;

Memo1.Left:=DBLookUpListBox1.Left+DBLookUpListBox2.Width+10;

Memo1.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.65+45);

Memo1.Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.56);

Memo1.Height:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.27−30);

Memo1.WordWrap:=true;

Label5.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15+80);

Label5.Left:=Image4.Left+Image4.Width+Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.02);

Label6.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15+110);

Label6.Left:=Image4.Left+Image4.Width+Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.02);

Label7.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15+Image4.Height+15);

Label7.Left:=Image4.Left+Image4.Width+Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.02);

Button1.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15+Image4.Height+50);

Button1.Left:=Image4.Left+Image4.Width+Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.02);

Panel1.Top:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.15);

Panel1.Left:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.03)+DBLookUpListBox1.Width+2;

Panel1.Height:=Round (SDIAppForm.ClientHeight*0.8);

if pos2=true then Panel1. Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.57+2);

if pos1=true then Panel1. Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.76);

end;

procedure TSDIAppForm. Button1Click (Sender: TObject);

var

Item: TListItem;

begin

Item := Korzina. Form1.ListView1.Items.Add;

Item.Caption := ADOQuery1. FieldByName ('Категория').AsString;

Item.SubItems.Add (ADOQuery1.FieldByName ('Наименование').AsString);

Item.SubItems.Add (ADOQuery1.FieldByName ('ID').AsString);

Item.SubItems.Add (ADOQuery1.FieldByName ('Цена').AsString);

symma_zakaza:=symma_zakaza+ADOQuery1.FieldByName ('Цена').AsFloat;

Label1.Caption:='Корзина: '+ FloatTostr (symma_zakaza) +' грн.';

Korzina.Form1.Label1.Caption:='Товаров в корзине: '+IntToStr (Korzina.Form1.ListView1.Items.Count);

Korzina.Form1.Label2.Caption:='Сумма заказа: ' + FloatToStr (Magazin.symma_zakaza) + ' грн.' ;

end;

procedure TSDIAppForm. DBLookupListBox1Click (Sender: TObject);

begin

pos1:=false;

Panel1.Caption:=' Выберите модель —-> ';

Panel1.Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.57+2);

Edit1.Text:='Поиск…';

ADOQuery1.SQL.Clear;

ADOQuery1.SQL.Add ('SELECT *');

ADOQuery1.SQL.Add ('FROM Товары');

ADOQuery1.SQL.Add ('WHERE Товары. Категория=''' + DBLookupListBox1. SelectedItem +''';');

ADOQuery1.Active := True;

end;

procedure TSDIAppForm. DBLookupListBox2Click (Sender: TObject);

begin

Panel1.Hide;

Label4.Caption:=ADOQuery1.FieldByName ('Категория').AsString+' серии «'+ ADOQuery1. FieldByName ('Наименование').AsString +' «';

Label5.Caption:='Код товара: ' + ADOQuery1. FieldByName ('ID').AsString;

if (ADOQuery1.FieldByName ('Наличие').AsString='True') then

begin

Label6.Font.Color:=clLime;

Label7.Font.Color:=clLime;

Button1.Enabled:=true;

Label6.Caption:='Есть в наличии';

end

else

begin

Label6.Font.Color:=clRed;

Label7.Font.Color:=clRed;

Button1.Enabled:=false;

Label6.Caption:='Нет в наличии';

end;

Label7.Caption:='Цена: ' + ADOQuery1. FieldByName ('Цена').AsString + ' грн.';

Memo1.Text:=ADOQuery1.FieldByName ('Описание').AsString;

try

Image4.Picture.LoadFromFile ('resdb'+ADOQuery1.FieldByName ('ID').AsString+'.jpg');

except

begin

try Image4.Picture.LoadFromFile ('resdb'+ADOQuery1.FieldByName ('ID').AsString+'.png');

except

begin

try Image4.Picture.LoadFromFile ('resdb'+ADOQuery1.FieldByName ('ID').AsString+'.bmp');

except

ShowMessage ('not load any picture');

end;

end;

end;

end;

end;

Edit1.Text:='Поиск…';

end;

procedure TSDIAppForm. Edit1Change (Sender: TObject);

begin

if ((Edit1.Text<>'') and (Edit1.Text<>'Поиск…')) then

begin

if pos1 then

begin

pos1:=false;

Panel1.Caption:=' Выберите модель —-> ';

Panel1.Width:=Round (SDIAppForm.ClientWidth*0.57+2);

end;

ADOQuery1.SQL.Clear;

ADOQuery1.SQL.Add ('SELECT *');

ADOQuery1.SQL.Add ('FROM Товары');

ADOQuery1.SQL.Add ('WHERE Товары. Наименование Like (''%' + Edit1. Text +'%'') or');

ADOQuery1.SQL.Add (' Товары. ID Like ('''+Edit1.Text +'%'');');

ADOQuery1.Active := True;

end;

end;

procedure TSDIAppForm. Edit1Enter (Sender: TObject);

begin

if Edit1. Text='Поиск…' then Edit1. Text:='';

end;

procedure TSDIAppForm. FileExit1Execute (Sender: TObject);

begin

Close;

end;

procedure TSDIAppForm. HelpAbout1Execute (Sender: TObject);

begin

AboutBox.ShowModal;

end;

procedure TSDIAppForm. Image3Click (Sender: TObject);

begin

Poisk.Form2.Show;

end;

procedure TSDIAppForm. Image3MouseEnter (Sender: TObject);

begin

Image3.Picture.LoadFromFile ('resfind_.png');

end;

procedure TSDIAppForm. Image3MouseLeave (Sender: TObject);

begin

Image3.Picture.LoadFromFile ('resfind.png');

end;

procedure TSDIAppForm. Label1Click (Sender: TObject);

begin

Korzina.Form1.Show;

end;

procedure TSDIAppForm. Label1MouseEnter (Sender: TObject);

begin

Label1.Font.Style:=Label1.Font.Style+[fsUnderline];

end;

procedure TSDIAppForm. Label1MouseLeave (Sender: TObject);

begin

Label1.Font.Style:=Label1.Font.Style-[fsUnderline];

end;

Форма Korzina має наступний вигляд:

Дана форма використовується для відображення товарів, що знаходяться у корзині. Є можливість видалення «зайвого» товару.

Програмний код:

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

Form1.Close;

end;

procedure TForm1. Button2Click (Sender: TObject);

begin

if ListView1.Items.Count>0 then

begin

Magazin.symma_zakaza:=Magazin.symma_zakaza-StrToFloat (ListView1.ItemFocused.SubItems.Strings[2]);

ListView1.Items.Delete (ListView1.ItemFocused.Index);

Label1.Caption:='Товаров в корзине: '+IntToStr (ListView1.Items.Count);

Label2.Caption:='Сумма заказа: ' + FloatToStr (Magazin.symma_zakaza) + ' грн.' ;

if Magazin. symma_zakaza=0 then Magazin.SDIAppForm.Label1.Caption:='Корзина пуста'

else Magazin.SDIAppForm.Label1.Caption:='Корзина: '+ FloatTostr (symma_zakaza) +' грн.';

Button2.Enabled:=false;

end;

end;

procedure TForm1. FormActivate (Sender: TObject);

begin

Label1.Caption:='Товаров в корзине: '+IntToStr (ListView1.Items.Count);

Label2.Caption:='Сумма заказа: ' + FloatToStr (Magazin.symma_zakaza) + ' грн.' ;

end;

procedure TForm1. ListView1Click (Sender: TObject);

begin

try

if ListView1.ItemFocused.Index>=0 then Button2. Enabled:=true;

except

end;

end;

Форма Poisk має наступний вигляд:

Форма «Poisk» використовується для пошуку товару із використанням певних параметрів, що значно заощаджує час.

Програмний код:

procedure TForm2. Button1Click (Sender: TObject);

begin

Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Clear;

Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add ('SELECT *');

Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add ('FROM Товары');

Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add ('WHERE Товары. Категория Like (''%' + DBLookUpComboBox2. Text +'%'') and');

Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add (' Товары. Наименование Like (''%' + Edit1. Text +'%'') and');

if CheckBox1. Checked then

Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add (' Товары. Наличие=true and');

if Edit3. Text<>'' then Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add (' Товары. Цена BETWEEN CCur (''' + Edit3. Text +''')')

else Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add (' Товары. Цена BETWEEN CCur (0)');

if Edit4. Text<>'' then Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add (' AND CCur (''' + Edit4. Text + ''') and')

else Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add (' AND CCur (999 999 999) and');

Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.SQL.Add (' Товары. ID Like (''%' + Edit2. Text +'%'') ;');

Magazin.SDIAppForm.ADOQuery1.Active := True;

end;

procedure TForm2. FormActivate (Sender: TObject);

begin

DBLookUpComboBox2.ListSource:=Magazin.SDIAppForm.DataSource1;

DBLookUpComboBox2.ListField:='Имя';

DBLookUpComboBox2.KeyField:='Имя';

end;

Висновок Даний курсовий проект був виконаний з використанням мови програмування Delphi у середовищі Embarcadero RAD Studio Delphi 2010. В якості бази даних була обрана база формату *.mdb (База даних Microsoft Access Office 2002;2003) через зручність у використані та обробки інформації. Для зв’язку між програмою та базою використовувалася технологія ADO (компоненти ADOConnection, ADOTable, ADOQuery), окрім високої швидкодії ця технологія дає змогу переносити цю інформаційну систему між різними персональними комп’ютерами за допомогою простого копіювання. Тобто, не потрібно виконувати ніякі налаштування, що значно полегшує використання.

Використана література

1. Ізбачков Ю., Петров В. Інформаційні системи. — СПб.: Питер, 2005.

2. Колесник А. П. Комп’ютерні системи в управлінні фінансами. — М.: Фінанси і статистика, 1994

3. Антифеев Дм.Д. Современные средства построения корпоративных систем поддержки принятия управленческих решений «Терн», М., 2001

4. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Нанч. посібник. — 2-ге вид.,

5. Савчук Т. О. Організація баз даних і знань. Вінниця: ВДТУ, 2000 р.