Проект модернізації електроустаткування універсального інструментального фрезерувального станка АЛГ-100 Е

• Вступ
• 1. Конструкція, робота та експлуатаційні можливості
• 2. Огляд основних напрямків технічних рішень при автоматизації, модернізації та розробці схеми електричної, принципової та електроустаткування
• 3. Визначення вхідних та вихідних елементів та їх функціональне призначення
• 4. Вимоги до електроприводу та автоматики. Вибір системи електроприводу
• 5. Розрахунки потужностей електродвигунів, їх вибір та перевірка
• 6. Розрахунки та побудова характеристики електродвигунів. Розрахунки та вивір пускових, регулювальних та гальмівних резисторів
• 7. Розрахунки та вибір апаратів керування та захисту на базі використання ПК
• 8. Розробка схеми електричної принципової
• 9. План розміщення обладнання
• 10. Вибір і монтаж проводів та кабелів для живлення електропривода
• 11. Опис схеми керування електричної принципової електроустаткування
• 12. Доцільність прийнятих рішень в модернізації верстата
• 13. Охорона праці
• Список використаної літератури

Вступ.

Зараз, як ніколи раніше, гостро постало питання: що чекає на людство — енергетичне голодування чи енергетичний достаток? Очевидно, що зараз людство переживає енергетичну кризу: бажані потреби людства у електричній енергії у декілька разів перевищують виготовлення! І це при тому, що остання цифра є майже фантастичною — 27−30 трлд. кіловат-годин щороку.

Основний тягар по збереженню енергії лягає на розвинені держави Північної Америки та Європи. Все більше і більше вчених шукають якомога рентабельніші джерела, котрі б використовували відновлювані ресурси і котрі б змогли хоча б частково замінити паливні. Найбільш підходять такі джерела як використання енергії текучої води та вітру, океанських припливів та відпливів, тепла земних надр та, звичайно, енергії Сонця. Також багатообіцяючими є дослідження, метою яких є спроба повторити термоядерні процеси, що відбуваються на зірках.

Вчені можуть сказати, що енергія — це здатність до виконання роботи, а робота здійснюється, коли на об'єкт діє фізична сила. Чітке визначення енергії передбачає, що енергія — це різниця потенціалів у різних точках поля. Але нам достатньо визначити енергію, як джерело, з якого людина може добути електричний струм, тепло, тощо.

Людству потрібна енергія, причому потреби в ній збільшуються з кожним роком. Разом з тим запаси традиційних природних палив (нафти, вугілля, газу і ін.) кінцеві. Кінцеві також і запаси ядерного палива — урану, з якого можна отримувати в реакторах плутоній. Практично невичерпні запаси термоядерного палива — водню, проте керовані термоядерні реакції поки не освоєні і невідомо, коли вони будуть використані для промислового отримання енергії в чистому вигляді, тобто без участі в цьому процесі реакторів ділення. Залишаються два шляхи: строга економія при витрачанні енергоресурсів і використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії.

До нових форм первинної енергії в першу чергу відносяться: сонячна і геотермальна енергія, приливна, атомна, енергія вітру і енергія хвиль. На відміну від викопних палив ці форми енергії не обмежені геологічно накопиченими запасами (якщо атомну енергію розглядати разом з термоядерною). Це означає, що їх використання і споживання не веде до неминучого вичерпання запасів.

1. Конструкція, робота та експлуатаційні можливості.

Фрезерний верстат — металообробний верстат призначений для обробки фрезою плоских і фасонних поверхонь, тіл обертання, зубчастих коліс та інших заготовок. Деталь, закріплена на столі, робить поступальний рух (криволінійний або прямолінійний), при цьому фреза робить обертовий рух.

Універсально-фрезерний верстат — це металорізальний верстат із горизонтальним розташуванням шпинделя, призначений для роботи з різними типами фрез. Цей фрезерний верстат використовується для обробки вертикальних і горизонтальних фасонних і гвинтових поверхонь, пазів і кутів. У горизонтальній площині верстат має поворотний стіл, що дозволяє фрезерувати гвинтові канавки.

На консольних універсально-фрезерних верстатах можна проводити обробку горизонтальних та вертикальних плоских поверхонь, пазів, кутів, рамок, зубчастих коліс та ін. Універсальні верстати, які мають поворотний стіл, можна використовувати для фрезерування різних гвинтових поверхонь. Технологічні можливості цих верстатів розширюються із застосуванням ділильних, довбальних, накладних універсальних головок та інших пристосувань.

Список складаючи частин верстату:

Станина.

Електроапаратура.

Коробка переключення.

Поворотна головка.

Стіл і салаки.

Консоль.

Коробка подач.

Технічні характеристики:

Розмір робочої поверхні стола (мм) — 640*195.

Найбільший хід стола: поперечний (мм) — 280; поздовжній (мм) — 900.

Відстань від осі робочого шпинделя до робочої поверхні столу (мм) 50 — 600.

Межі частот обертання шпинделя (об/хв.) — 40 — 2000.

Межі подач стола (мм/хв.): поздовжніх і поперечна вертикальна 8 — 420.

Потужність двигуна головного руху — 1,6/2,5 (КВт).

Рис 1. Електрична схема фрезерного станка АЛГ-100Е до модернізації.

Опис роботи верстату до модернізації.

фрезерувальний станок електроустаткування кабель Коли на верстаті виконується робота з швидкохідною головкою, то головний електродвигун верстата забезпечує тільки привід подач, і тому передбачена блокіровка, яка не допускає включення головного електродвигуна за допомогою кнопок на верстаті, якщо попередньо не був увімкнений електродвигун вертикальної головки. Головний електродвигун станка (подача) автоматично вимикається, якщо кнопкою виключити електродвигун головки, а також якщо внаслідок перенавантаження електродвигун головки вимикається внаслідок спрацювання біметалевої пластинки теплового реле. Таким чином забезпечується зупинення механічного руху подачі при інструменті в стані покою, завдяки чому попереджається поломка або пошкодження інструмента, виробу і самого верстата.

На правій боковій стороні шафи вверху находиться кулачковий вмикач для включення електродвигуна насоса системи охолодження.

2. Огляд основних напрямків технічних рішень при автоматизації, модернізації та розробці схеми електричної, принципової та електроустаткування.

Модернізація та автоматизація у наші часи набула великого значення у виробництві. Це пов’язано з економічною частиною виробництва, оскільки модернізація та автоматизація значно прискорюють продукцію і економлять витрати.

Автоматизація обладнання дозволяє автоматично керувати виробничим процесом, тобто всіма діями, які потребують точності та професіоналізму при виготовленні деталі тощо.

Модернізація обладнання покращує роботу та надійність обладнання.

В даній курсовій роботі будуть проводитися такі дії щодо модернізації універсального інструментального фрезерного верстату моделі АЛГ — 100Е:

Заміна старих електродвигунів на нові.

Заміна старої апаратури керування на нову.

Заміна магнітних пускачів для переключення передач на частотний перетворювач.

1) Замінивши старі двигуни на більш новіші ми зможемо досягти підвищення економності електроенергії та підвищення надійності верстата за рахунок технічних характеристик обладнання, а саме: коефіцієнта корисної дії та коефіцієнта потужності.

2) Для зручного управління та для автоматизації окремої ланки електросхеми слід використовувати магнітні пускачі. Вибір магнітних пускачів теж проводять згідно пускових та номінальних струмів електроприймачів.

3) За допомогою частотного перетворювача можна не тільки керувати електродвигуном, установлюючи оптимальний режим роботи електродвигуна, але й економити електроенергію та знизити витрати на ремонт приладів за рахунок зниження гідроударів, пускових ударів і зниження пускових струмів при пуску двигуна.

3. Визначення вхідних та вихідних елементів та їх функціональне призначення.

Вхідні елементи:

S2, S3 — кнопки для аварійного вимкнення;

S4 — кнопка для зупинки двигунів М1, М2;

S5, S6 — кнопка пуску двигуна М1;

S7 — кнопка зупинки двигуна М2;

S8 — кнопка пуску двигуна М2;

S9 — кулачковий вмикач двигуна охолодження М3.

Вихідні елементи:

М1 — головний двигун;

М2 — двигун вертикальної головки;

М3 — двигун охолодження;

КМ1 — магнітний пускач з котушкою 220 В;

КМ2 — магнітний пускач з котушкою 220 В (для подачі напруги на М2);

КМ3 — магнітний пускач з котушкою 220 В (для подачі напруги на М1);

КМ4 — магнітний пускач з котушкою 220 В (для подачі напруги на М1);

КМ5 — магнітний пускач з котушкою 220 В (для подачі напруги на М3);

КМ6 — магнітний пускач з котушкою 220 В.

4. Вимоги до електроприводу та автоматики. Вибір системи електроприводу.

Одним з найважливіших етапів при проектуванні будь-якого виробничого механізму і вибір системи електроприводу. Система електроприводу являє собою сукупність електричних та механічних вузлів, що включає в себе електродвигун механічного передаючого пристрою, виконавчого органу та пристрою управління. При вірному виборі системи електроприводу забезпечується надійна робота верстату і всіх складових механізму.

Одним з найважливіших питань даного курсового проекту є вимоги до головною електроприводу та автоматики. При виборі якого необхідно звертати увагу на ряд таких факторів: діапазон і плавність регулювання швидкості механізму, режим роботи, характер навантаження та інші.

На вибір системи електроприводу, також, значний вплив має характер навантаження, характеристика перехідних процесів, механічна характеристика, діапазон регулювання швидкості.

За кількістю електродвигунів, встановлених на одній робочій машині електроприводи поділяються на одиночні та багато — двигунні.

Залежно від системи керування електроприводи поділяються на автоматизовані та неавтоматизовані.

Вибір типу двигуна варто починати з розгляду питання про можливість використання трифазного асинхронною двигуна з коротко замкнутим ротором, тому що ці двигуни найбільш прості за будовою, надійні, мають високі енергетичні показники. Недоліки цих двигунів: невеликий пусковий момент і великий пусковий спрут, що у чотири рази перевищує номінальне значення робочого струму. У електроприводі великої потужності більш доцільне застосуванням трифазних синхронних двигуні, що мають найбільш високі енергетичні показники (ККД і коефіцієнт потужності).

Для регулювання частоти обертання варто розглянути питання про доцільність застосування в електроприводі трифазного двигуна сумісно з регулюючим перетворювачем частоти.

Також важливо правильно вибрати тип двигуна, його конструктивне виконання, спосіб охолодження та управління ним, його захищеність від впливу навколишнього середовища.

В даному верстаті передбачені такі електроприводи:

М1 — головний двигун.

Р = 1,6/2,5 кВт;

п = 710/1430;

М2 — двигун вертикальної головки.

Р = 0,55 кВт;

М3 = двигун охолодження.

Р = 0,1 кВт;

п = 2800.

5. Розрахунки потужностей електродвигунів, їх вибір та перевірка.

Інструментально-фрезерний верстат АЛГ 100Е працює у тривалому режимі роботи з постійним навантаженням. Потужність двигуна можна визначити по формулі, виходячи з технічних показників максимального навантаження.

Розраховуємо потужність двигуна головного приводу:

Приймаємо з = 0,7.

Вибираємо максимальне значення по режимам різання згідно довідника:

Зусилля різання F_zmax = 17 500 H;

Швидкість різання V_z = 6 м/хв.

Потужність різання визначаємо по формулі:

P_zріз =F_zmaxV_z / 60 (Л1 ст.312), P_zріз = 17 500 * 6/60 = 1,75 (кВт).

Визначаємо потужність на валу головного двигуна по формулі:

Р_дв = Р_z/ з = 1,75/0,7 = 2,5 (кВт) (Л1 ст.313).

Найблища рівна потужність двигуна 3,0 кВт, отже з каталогу (Л2ст.15) вибираємо двигун для головного приводу даного верстату, асинхронний двигун змінного струму типуAIS-100L-B4K з такими даними:

Р_н = 3 кВт, п_н = 1410 об/хв.

Електродвигуни приводів вертикальної головки та охолодження вибираємо згідно паспортних даних. Двигун вертикальної головки — АIS-80-А4. Двигун охолодження — АIS-63-А2.

6. Розрахунки та побудова характеристики електродвигунів. Розрахунки та вивір пускових, регулювальних та гальмівних резисторів.

Механічна характеристика асинхронною двигуна — це залежність моменту на валу двигуна від ковзання.

Механічні характеристики можуть бути природними і штучними. Природною механічною характеристикою електродвигуна називають залежність швидкості обертання двигуна від створюваного ним моменту при номінальних параметрах живлячої мережі, номінальному магнітному потоці і при відсутності додаткових опорів у колі якоря і статора.

Якщо природна механічна характеристика не задовольняє тих або інших вимог виробничого механізму, використовують штучні механічні характеристики. Вони також являють собою залежність кутової швидкості двигуна від його моменту, але при не номінальних параметрах.

Для побудови механічної характеристики необхідні такі дані:

Потужність двигуна Р = 3,0 кВт;

Частота обертання ротора п_ном = 1410 об/хв.;

Частота обертання статора п_с = 1500 об/хв.;

Перевантажувальна здатність л = 2,2;

Відношення пускового моменту до номінального x = 2,0;

Механічну характеристику двигуна приводу головного руху розраховуємо по формулі:

Де М_кр — критичний момент двигуна, Н*м;

S — ковзання двигуна;

S_кр — критичне ковзання;

Визначаємо номінальне та критичне ковзання:

S_н = (п_о — п_н) / п_о = (1500 — 1410) / 1500 = 0,06.

Визначаємо номінальний момент:

М_н =9500 * Р_н / п_н = 9500 * 3/1410 = 20,2 (Н*м).

Визначаємо пусковий момент:

М_п = x * М_н = 2 * 20,2 = 40,4 (Н*м).

Визначаємо критичний момент:

М_кр = л * М_н = 2,2 * 20,2 = 44,4 (Н*м).

Розраховуємо критичне ковзання:

S_к = S_н * (л +) = 0,06 * (2,2+) = 0,24.

Визначені величини підставляємо в вище приведену формулу.

Задаємося значеннями ковзання від 0,06 до 0,24 і обчислюємо момент М, результат розрахунків заносимо в таблицю 1.

Таблиця 1.

За даними розрахункової таблиці будуємо характеристику.

Рис 2. Механічна характеристика.

Оскільки пускових резисторів непередбачено, то їх розрахунок не проводимо.

7. Розрахунки та вибір апаратів керування та захисту на базі використання ПК.

Для розрахунку апаратів захисту і керування перш за все визначити номінальні струми елементів верстату.

1. Розраховуємо номінальні струми автоматичного вимикача.

Для трьохфазного електродвигуна змінного струму номінальний струм визначається по формулі:

Де Р_ном — номінальна потужність (кВт), U_ном — номінальна напруга (кВ), cosц — коефіцієнт потужності, з — коефіцієнт корисної дії, дані необхідні для розрахунку беремо із таблиці 1.

Визначаємо пусковий струм двигуна головного приводу М1:

І_п1 = К_п * І_м1 = 8 * 6,8 = 54,4 (А).

Визначаємо розрахунковий та пусковий струм верстата:

І_{р. ном.} = І_м1 + І_м2 + І_м3 = 6,8 + 1,7 + 0,3 = 8,8 (А).

І_пуск = І_п1 + І_м2 + І_м3= 54,4 + 1,7 + 0,3 = 56,6 (А).

І_{спр. т. реле} = 1,25 * І_{р. ном} = 1,25 * 8,8 = 11 (А).

І_{роз. ел.} = 1,2 * І_пуск = 1,2 * 56,6 = 68 (А).

Вибираємо автоматичний вимикач за такими умовами:

1) U_{н. а.}? U_p;.

2) І_{н. а.} >І_р;

3) І_{н. т.} > (1,1…1,2) І_р;

4) І_{н. е.} >І_пуск,.

Вибираємо автоматичний вимикач ВА-2010;S-3p/-25A-типС-6кА, номінальний струм 25 А, номінальна напруга 380 В, струм відключення 6 кА. (Л3).

2. Вибір запобіжників.

Розраховуємо струм плавкої вставки запобіжника F1, прийнявши що умови легкі (б = 2,5).

І_{пл. вс.} = 2,5 * 6,8 = 17 (А).

Вибираємо запобіжники F1 — NT0 20A (Л3).

Розраховуємо струм плавкої вставки запобіжника F2, прийнявши що умови легкі (б = 2,5).

І_{пл. вс.} = 2,5 * 1,7 = 4,25 (А).

Вибираємо запобіжники F2 — NT0 5A (Л3).

Розраховуємо струм плавкої вставки запобіжника F3, прийнявши що умови легкі (б = 2,5).

І_{пл. вс.} = 2,5 * 0,3 = 0,75 (А).

Вибираємо запобіжники F3 — NT0 2A (Л3).

Запобіжники для захисту кіл управління, місцевого освітлення від перевантажень та коротких замикань вибираємо тих самих величин, що й старі: F4, F5, F6, F7, F8 — NT02A (Л3).

3. Вибір теплових реле.

Вибираємо теплові реле для захисту електродвигунів від перевантажень:

Вибираємо теплове реле КК1 — РТ-1381 (Л3).

Вибираємо теплове реле КК2 — РТ-1310 (Л3).

Вибираємо теплове реле КК3 — РТ-1305 (Л3).

4. Вибір магнітних пускачів.

Вибір магнітних пускачів для керування електродвигунами здійснюється по величині струму, напрузі котушки управління та конструктивним даним.

Вибираємо магнітний пускач КМ1 — ПМ 20 (Л3).

Вибираємо магнітний пускач КМ2 — ПМ 5 (Л3).

Вибираємо магнітний пускач КМ3 — ПМ 2 (Л3).

5. Вибір частотного перетворювача.

Вибираємо частотний перетворювач PI8100a-004G3 (Л4 ст.4).

Р = 4 кВт;

І = 8,5 А;

Діапазон вихідних частот 0 — 800 Гц.

6. Вибір команд апаратів для управління двигунами верстата:

SB1 — XB2-BC42 кнопка «грибок» «Стоп» червона; (Л3).

SB2, SB3, SB4 — XB2-BC31 кнопка «грибок» «Старт» зелена. (Л3).

7. Вибираємо трансформатор ОСМ-0,25−380/220/110/24.

8. Розробка схеми електричної принципової.

Схема електрична принципова є найбільш повною схемою виробу і дає детальне уявлення про принцип його роботи.

На схемі зображують всі складові частини виробу та зв’язки між ними, а також елементи якими закінчуються вхідні та вихідні кола (роз'єми, зажими і т.п.).

Всі елементи і зв’язки між ними на схемі зображують за допомогою УГП згідно з діючими державними стандартами і розміщують таким чином, щоб схема була найбільш наглядною і зручною для читання.

Схеми рекомендується виконувати рядковим способом: умовні графічні позначення пристроїв та їх складових частин, які входять в одне коло, зображають послідовно одна за одним по прямій, а окремі копа у вигляді паралельних горизонтальних або вертикальних стрічок.

Елементи, які у виробі використовуються частково, допускається зображувати не повністю, а тільки ті частини, які використовуються.

Допускається зливати в одну пінію декілька електрично не зв’язаних ліній зв’язку. При цьому кожну лінію в МІСЦІ злиття на обох гінцях поймають умовними позначеннями (цифровими або буквено-цифровими).

На схемі дозволяється вказувати характеристики вхідних кіл виробів (частоту, напругу, силу струму, опір та ін.), а також параметри, які підлягають вимірюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графічні позначення, які повинні бути нанесені на виріб, поміщають біля відповідних елементів в лапках.

Допускається вказувати адреси зовнішніх з'єднань вхідних та вихідних кіл даного виробу, якщо вони відомі.

На схемі з'єднань наносять всі пристрої та елементи, які входять до складу виробу та їх з'єднання — проводи, джгути, кабелі, вхідні і вихідні елементи (з'єднувачі, зажими, плати та ін.).

В загальному випадку проводи, групи проводів та кабелі показують на схемі окремими лініями товщиною 0,4 — 1 мм. Проводи, які ідуть на схемі в одному напрямку, дозволяється зливати, а загальну лінію з зображенням при підході до контактів кожного проводу окремо.

Проводи, джгути, кабелі, жили кабелю повинні бути пронумеровані в межах виробу окремо. Їх позначання на схемі наносять по-різному: номера кабелів проставляють в колах, які поміщені в розривах зображень кабелів біля місць розгалуження; номера джгутів — на поличках ліній — виносок біля місць розгалуження проводів. Дозволяється над кабелем писати його позначення, якщо з'єднання читається по схемі однозначно.

Дозволяється розміщувати на схемі необхідні технічні вказівки (над основнім написом), наприклад величини допустимих відстаней між проводами, джгутами та кабелями.

Схема повинна також містити відомості про проводи, кабелі (марку, переріз проводів, кількість та переріз жил в кабелі та ін.), які поміщають або біля ліній, якими зображують проводи і кабелі, або в таблиці з'єднань. Форму таблиці з'єднань вибирає розробник схеми в залежності від відомостей, які необхідно помістити в схемі. Таблицю помішають на першому аркуші схеми над основним написом на відстані не ближче 12 мм від нього (продовження — зліва від основного напису).

9. План розміщення обладнання.

Рис. 2. План розміщення універсального інструментального фрезерного станка АЛГ-100Е.

10. Вибір і монтаж проводів та кабелів для живлення електропривода.

Згідно ПУЕ — електропроводка повинна відповідати умовам навколишнього середовища, цінності споруди та її архітектурним особливостям.

Якщо вибрати кабель чи провід замалого перерізу, то це призведе до його перегрівання і руйнування ізоляції. Наслідком цього є виникнення короткого замикання.

Якщо ж вибрати кабель чи провід більшого перерізу ніж потрібно, тоді це буде економічно не вигідно, тому що кабель чи провід більшого перерізу відповідно і коштує дорожче.

Вибираємо переріз і марку струмоведучої частини, що має з'єднувати розподільчий пристрій і ввідний автоматичний вимикач.

Переріз і тип кабелю вибираємо по такій умові:

Вибираємо кабель типу ВВГ (3×2,5). (Л5).

Умова виконується, кабель вибрано вірно. Кабель монтуємо у трубах.

Вибираємо провід від автоматичного вимикача до двигуна головного приводу по умові:

Вибираємо провід ВВГ (3×1,5). (Л5).

Умова виконується, провід вибрано вірно.

Для живлення решта двигунів та кола керування вибираємо провід ПВ-3 (1×0,5). (Л5).

Згідно завдання курсового проектування після вибору типу кабелів і проводів та їх перерізу необхідно провести перевірку на допустиму втрату напруги. Якщо розрахована величина падіння напруги буде більша за допустиму потрібно вибрати кабель більшого перерізу і провести перевірку ще раз.

Перевірку на допустиму втрату напруги проводимо по формулі:

Де U_н — номінальна напруга;

І - тривалий допустимий струм;

L — довжина лінії в кілометрах;

cos — коефіцієнт активної потужності;

sin — коефіцієнт реактивної потужності.

Враховуючи незначну довжину живлячого кабелю, перевірку не проводимо.

11. Опис схеми керування електричної принципової електроустаткування.

Перед початком роботи потрібно ввімкнути автоматичний вимикач QF1.

Головний електродвигун верстата забезпечує тільки привід подач, і тому передбачена блокіровка, яка не допускає включення головного електродвигуна за допомогою кнопок на верстаті, якщо попередньо не був увімкнений електродвигун вертикальної головки.

Запуск і зупинка вертикальної головки виконується кнопками «Пуск» SB3, а «Стоп» SB5. При натисканні на кнопку «Пуск» спрацьовую магнітний пускач КМ2, який своїми силовими контактами замикає коло живлення двигуна Д2, а також замикає коло керування КМ1 і дає можливість запустити Д1.

Запуск головного двигуна виконується кнопкою «Пуск» SB2. Вимкнення здійснюється автоматично після вимкнення вертикальної головки. При натисненні на кнопку «Пуск» спрацьовує магнітний пускач КМ1, який своїми силовими контактами замикає коло живлення частотного перетворювача. Після подачі напруги на частотний перетворювач можна управляти швидкістю головного двигуна Д1.

Запуск і зупинка двигуна охолодження виконується кнопками «Пуск» SB4, а «Стоп» SB6. При натисканні на кнопку «Пуск» спрацьовую магнітний пускач КМ3, який своїми силовими контактами замикає коло живлення двигуна Д3.

12. Доцільність прийнятих рішень в модернізації верстата.

Модернізація універсального інструментального фрезерного верстату АЛГ-100 Е дозволила нам полегшити експлуатацію верстата та повисити надійність і довговічність його приладів. Також підвищились такі технічні характеристики: коефіцієнт корисної дії та коефіцієнт потужності. Завдяки впровадженню в схему частотного перетворювача, ми покращили роботу, управління та довговічність головного двигуна.

Дана модернізація дозволить значно зекономити на електроенергії та експлуатації верстата.

13. Охорона праці.

1. Охорона праці.

1.1 Інструкція з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання верстата.

Обов’язки чергового електрика.

Перед прийняттям схеми:

Повинен оглянути все обладнання своєї ділянки;

Оглядаючи обладнання особливу увагу приділити заземленню;

Повинен ознайомитись з журналом несправностей.

Під час роботи:

Слідкувати щоб обладнання було під максимальним навантаженням;

Не допускати роботи обладнання на холостому ході;

Всі зміни в схемі обладнання вводити до журналу чергового електрика;

Заміна і ремонт усіх несправностей у цеху і розподільчих пристроях.

Перед закінченням роботи:

Обійти свою ділянку, оглянути обладнання і про всі несправності написати до журналу чергового електрика.

1.2 Захисні засоби і плакати, що використовуються для обслуговування верстата.

Для захисту людей від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги і іскри використовують:

Ізолюючі захисні засоби;

Захисні засобі від дії дуги і іскри;

Переносні тимчасові огорожі і заземлення, попереджувальні плакати;

Переносні указники напруги і струму.

Захисні засоби за ознаками їх ізолюючих властивостей поділяються на основні і допоміжні.

Основні - котрі надійно витримують напругу установки і за допомогою яких можна доторкатися до частин, які знаходяться під напругою. До них відносяться ізолюючі штанги і клещі, діелектричні печатки і інструмент з ізолюючими ручками.

Допоміжні - котрі можуть забезпечити безпеку від ураження струмом тільки у сукупності з основними засобами.

В установках понад 1000 В допоміжними засобами є діелектричні печатки і рукавиці, діелектричні боти, резинові килимки і доріжки, ізолюючі підставки.

Перед кожним використанням захисного засобу працівник, що їм користується повинен шляхом вищого огляду перевірити справність захисного засобу:

По клейму — величину напруги при якій застосовується цей засіб;

Строк його періодичного випробування.

Попереджуючі плакати служать для попередження про небезпеку приближення до частин, що знаходяться під напругою, для заборони оперування комутаційними апаратами, якими може бути подано напругу на місце, відведене для ремонтних робіт; для в казання працюючому персоналу місць підготовлених для роботи; для нагадування при прийнятті міри захисту. У відповідності з цим, плакати поділяються на чотири групи: попереджуючі, забороняючі, дозволені та нагаду вальні.

Постійні попереджуючі плакати на зовнішній стороні дверей шаф і камер розподільчих пристроїв трансформаторних пунктів, у середині приміщень, на опорах ліній електропередачі.

Список використаної літератури.

1. Зимин Е. Н. и др. «Електрооборудование промышленных предприятий и установок» .

2. ПНВП «Время» — Каталог. (2011).

3. «Електро майстер» — Прайс — лист. (03.01.12).

4. «Powtran» Частотні перетворювачі - Прайс — лист. (2010).

5. Малое частное предприятие «ЛИНА» — Прайс — лист. (26.01.12).