Використання гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу

ВИКОРИСТАННЯ ГЕМАТОКСИЛІНУ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ БАКТЕРІАЛЬНОГО ВАГІНОЗУ

Вступ. Бактеріальний вагіноз є одним з найбільш поширених видів інфекційної патології статевих органів жінок переважно репродуктивного віку. За даними різних авторів, частку припадає від 1/3 до ½ всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділення статевих органів. За даними Наукового центру АГіП РАМН бактеріальний вагіноз виявлений у 24% практично здорових жінок й у 61% пацієнток із клінічними проявами неспецифічного кольпіту переважно у ранньому репродуктивному віці. Бактеріальний вагіноз є джерелом висхідної анаеробної інфекції, ускладнень вагітності (переривання вагітності, передчасний розрив навколоплідних оболонок, внутрішньоутробне інфікування плоду та новонародженого), післяпологових та післяопераційних ускладнень [3,4]. Широке поширення бактеріального вагінозу та його ускладнення потребують швидких та не дорогих методів діагностики цієї патології.

Однією із найбільш ранніх ланок в етіопатогенезі бактеріального вагінозу є зниження под дією різноманітних факторів кількості лактобактерій та збільшення кількості анаеробних бактерій й гарднерел, що приводити до підвищення рН піхвового вмісту. Це є однією із ранніх ознак розвитку бактеріального вагінозу. У нормі рівень рН вмісту піхви складає 3,8−4,2, що забезпечується високою концентрацією молочної кислоти (2−3%). Молочна кислота утворюється в результаті метаболізму глікогену лактобактеріями. При бактеріальному вагінозі рН вмісту піхви понад 4,5, а більшості випадків знаходиться в межах 5,0−6,0. Такий ж діапазон переходу має 0,5% спиртовий розчин гематоксиліну, який ми вирішили використати як індикатор рН вмісту піхви [2, 4]. Для виконання рН-метрії звичайно використовують універсальні індикаторні папірці із еталонною шкалою чи різні модифікації рН-метрів. Дані методи потребують спеціального обладнання й реактивів, котрі не завжди доступні практичному лікарю.

Гематоксилін — речовина із групи основних фарб. Добувається із ефірного екстракту кампешевого дерева; представляє собою безколірні кристали, розчинні у воді, спирті й гліцерині. Введений у практику німецьким анатомом В. Вальдейєром у 1882 році для фарбування гістологічних препаратів [5]. Гематоксилін можна знайти в кожній патогістологічній лабораторії, що робить його доступним практичному лікарю.

Метою нашого дослідження було б визначення чутливості й специфічності тесту із 0,5% спиртовим розчином гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу. Дослідження мало характер проспективного.

Матеріали й методи. Ми провели тест із гематоксиліном у 146 жінок репродуктивного віку, де діагноз бактеріального вагінозу був підтверджений мікробіологічно, й у 136 жінок з нормоценозом піхви.

Розчин гематоксиліну готували наступним чином: 0,5 р гематоксиліну розчиняли м 90% етилового спирту. Таким чином, ми отримували 0,5% спиртовий розчин гематоксиліну, який й використовували, як індикатор рН вмісту піхви. Забарвлення індикатора в кислого середовищі жовте, а лужному — фіолетове. Отже, якщо рН менше 5,0, то індикатор дає жовте забарвлення, а якщо рН понад 6,0, то індикатор дає фіолетове забарвлення. При бактеріальному вагінозі, де рН в межах 5,0−6,0, відбувається зміну кольору індикатора в спектрі від жовтого до фіолетового.

Методика проведення тесту із гематоксиліном був наступною. Піхвові виділення одержували при огляді піхви й шийки матки в дзеркалах Сімса із заднього склепіння. На виділення, котрі залишилися на дзеркалі, завдавали 3−6 крапель 0,5% спиртового розчину гематоксиліну й оцінювали зміну забарвлення індикатора. Якщо колір індикатора змінювався в спектрі від жовтого до фіолетового, означати рН виділень становить у межах від 5,0 до 6,0. У такому випадку тест із гематоксиліном вважали позитивним. Якщо колір індикатора був жовтий чи фіолетовий, означати рН виділень, відповідно менше 5,0 й понад 6,0. У такому випадку тест із гематоксиліном вважали негативним.

Чутливість й специфічність є основними параметрами, котрі характеризують ефективність методу діагностики [1].

Серед 146 жінок хворих бактеріальним вагінозом у 128 тест із гематоксиліном був позитивний, а й у групі із 136 жінок із нормоценозом піхви у 115 тест із гематоксиліном був негативним. Таким чином, використовуючи вищезгадані формули ми визначили чутливість й специфічність тесту із гематоксиліном для діагностики бактеріального вагінозу. Для даного тесту смердоті були наступними: чутливість методу склала 87,7%, а специфічність — 84,6%. Дані критерії відповідають літературним даним [1, 3, 4]. У доступній нам літературі ми не знайшли даних про використання 0,5% розчину гематоксиліну для визначення рН вмісту піхви із метою діагностики бактеріального вагінозу.

рН піхви є однією із ознак, котрі використовують для діагностики бактеріального вагінозу. Загальнопринято, що для діагностики необхідно не менше 3 з 4 ознак: 1) рясні гомогенні молочної консистенції, адгезовані на стінках піхви виділення; 2) рН вагінального вмісту > 4,5 (найчастіше 5,0−6,0); 3) позитивний амінний тест; 4) наявність «ключових» клітин у вагінальних мазках.

Таким чином, за нашими даним тест із гематоксиліном є ефективним методом для швидкого скринінгового визначення рН вмісту піхви у жінок, як критерій діагностики бактеріального вагінозу. Цей метод не потребує використання дорогої й спеціальної апаратури (рН-метрів), доступний практичному лікарю для використання под годину амбулаторного прийому хворих й може бути рекомендований для широкого використання.

Висновки. 1. Тест із гематоксиліном є ефективним методом діагностики бактеріального вагінозу й може бути рекомендований для широкого використання в практиці. 2. Чутливість методу для діагностики бактеріального вагінозу складає 87,7%, а специфічність — 84,6%.

Ключові слова: гематоксилін, бактеріальний вагіноз.