Іспанія: про все потроху

ВВЕДЕНИЕ

Іспанія помітно вирізняється з-поміж інших країн Європи. Її становище з кінця Європи — й Африки, християнського світу та світу ісламу, замкнутого Середземномор’я та безкрайньої Атлантики залишило незабутній слід по всьому образі країни. Тут завжди є подиву! Саме тому Іспанія — одна з найбільших світових центрів туризму й відпочинку. Чим приваблює Іспанія туристів? Здебільшого, древніми містами і сонячними пляжами. Однак це далеко ще не усе заради цього потрібно відвідати цю дивовижну країну. Мало далі - хтозна, що лише після Швейцарії Іспанія сама високогірна країна Європи: гори займають 90% її території. І Піренеї зовсім не від найвищі гори хто в Іспанії. Південний Схід країни це Кордильера-Бетика — система гірських масивів і хребтів, за висотою поступаються лише Альпам. Вища точка — гора Муласен — перебуває неподалік Гранади. Це найбільш південна частина Європи, де влітку зберігається сніг! Попри те що, що Пиренейский півострів майже з усіх сторін оточений морем, клімат країни визначається й не так океаном, скільки горами, які захищають його від зовнішніх впливів. У Іспанії дуже помітна вертикальна поясность клімату: можна тремтіти від холоду, кутаючись у теплу шаль високо серед стосів і спостерігати, як далеко внизу діти сусідів хлюпотять в теплих хвилях ласкавого моря. Іспанія багатогранна, щоразу вона постає перед вами інший, несподіваною, але завжди надзвичайно цікавою. Чому ця чудова країна називається Іспанією, не скаже зараз ніхто, навіть самі іспанці. У давнину цю землю населяли племена иберов, по чийому імені весь півострів з середини першого тисячоліття до нашої ери став називатися Иберией. Греки називали цій країні Гесперией — Країною вечірньої зірки. Після розділу Римська імперія на Західну і Східну, Західна офіційно називалася «Гесперия ». З 2 в. до зв. е., тобто від часу проникнення Іспанію римлян, країна одержала назва «Гиспания ». Деякі історики припускають, що «Гиспания «- це викривлене «Гесперия ». Але хто тепер скаже звідси з уверенностью?

ГЕОГРАФИЯ Испания розташована на південному заході Європи — й займає приблизно 85% території Піренейського півострова, і навіть Балеарські і Питиузские острови у Середземному морі, Канарські - в Атлантичному океані. Під управлінням Іспанії перебувають міста Сєута і Мелілья (біля Марокко) й заселили острови Велес де ла Гомера, Алусенас і Чафаранас. Загальна площа: 504,750 кв. км. земля — 499,400 кв. км. вода — 5,350 кв. км. Іспанія має сухопутні кордону і Франції - 623 км, Португалією — 1,214 км, Андоррою — 65 км, англійської колонією Гібралтар — 1.2 км, з Марокко (Ceuta) — 6.3 км, (Melilla) — 9.6 км. Загальна довжина кордону землею: загальна — 1,919.1 км, берегова лінія — 4,964 км. На сході та півдні країна омивається Середземним морем, на заході - водами в Атлантичному океані. Іспанія перебуває в перетині важливих морських і повітряних шляхів, що пов’язують Європу з Африканським і Американським континентами. Примітка: стратегічне становище вздовж вздовж Гібралтарської Протоки ДЕРЖ. ПРИСТРІЙ Іспанія — останнє держава сучасної об'єднаної Європи, де фашистська диктатура існувала найбільш тривалий час. Це був єдиний країна, у якій ідеологія фашизму пережила Другу Першу світову війну, і де авторитарний режим зник природним шляхом спричинена смертю Франко. Рік смерті Франка (1975) знаменує собою демократичне початок сучасної, освіченої Іспанії. Вільно обрані уряду за Адольфо Суаресе і Феліпе Гонсалесе, і з 1996 р. при Хосе Марія Аснаре обачно і цілеспрямовано «відкривали «країну на політичному і економічному плані. Хоча вступ до ЄС і НАТО уникнути суперечок, сьогодні це рішення поділяє більшість іспанців. Є чимало прикладів, які свідчать про дійсному перехід до демократії: референдум щодо прийняття нової конституції, гарантія прав обласної автономії, запровадження права розлучення, і навіть скасування страти. Показовою для що сталися змін — у життя стала плюралистская структура колись централізованого держави. У адміністративному відношенні Іспанія розділена на 52 провінції, об'єднаних в 17 автономних областей, які у значною мірою самостійно вирішують питання розвитку. Кожна область має власний парламент і уряд. Члени муніципалітетів провінцій обираються громадами і разом із обласними парламентами посилають своїх представників ув сенат Національного Законодавчого збори на Мадриді (Кортеси; Cortes Generales}. Друга палата Кортесов складається з депутатів, обраних прямим загальнонародним голосуванням. З 1982 по 1996 рр. правлячої політичної партією Іспанії залишалася PSOE (Partido Socialista Obrero Espanol), очолювана прем'єр-міністром Феліпе Гонсалесом. Після різних неприємностей, що з корупцією і секретної службою, виборах у 1996 р. вперше перемогла консервативна Народна партія (Partido Popular) на чолі з Хосе Марія Аснаром, що було поворотним пунктом в іспанської політиці. Третім за значимістю знову почав Союз лівих сил (IU Izquierda Unida). Главою держави, це конституційну монархію, є король Хуан Карлос I. За поданням прем'єр-міністра він стверджує членів кабінету міністрів. Отримавши від Франко владу у спадщину в абсолютистском буквальному розумінні, представник династії Бурбонів вже у історичної тронній промови 22 листопада 1975 р. розставив акценти не оскільки очікувалося. Він заявив про, що хоче «королем всіх іспанців в вільному і суспільстві «. Серйозність намірів король підтвердив років через, коли сміливим наказом повернув на казарми повсталих військових. На відміну з інших європейських монархів, як «представницьке обличчя », а й впливовий політик. За конституцією він наділений великими полномочиями.

НАСЕЛЕНИЕ ІСПАНІЇ |Рік |Населення |Приріст в | | |в тис. чол|% | |1970 |33,713 |1.1 | |1981 |37,746 |1.1 | |1986 |38,586 |0.4 | |1991 |39,434 |0.2 |.

Рост Іспанського населення була низький впродовж останніх століть. Населення Іспанії, що у середині 16-го століття було приблизно дорівнює 7.5 миллионнам, подвоїлася лише 300 років, і вкотре подвоїлася за 100 років, і до 1960 досягло 30 мільйонів жителів. Низькі темпи зростання, часом навіть негативні, до 1900, були викликані високої смертністю яка майже дорівнювала високому коефіцієнта народжуваності. До цього слід додати негативний баланс еміграції, викликаний великий трансатлантичної міграцією в Латинської Америки. З початку 20 століття різке зниження смертності супроводжувалося більш поступовим зниженням народжуваності, проте щорічний приріст населенияне не перевищував 1% внаслідок негативного балансу еміграції, але тепер спрямованого насамперед до Європі. Густота населення. Нині, найбільша щільність населення зареєстрована автономної області Мадрид (605 жителів на кв. км), наступна — Країна Басків (295), Канарські Острови, Каталонія, Балеарські Острови і Валенсиансике Співтовариство (між 200 і 100 жителями на кв. км.).

Самая низька концентрація в Кастилія ла Манча, Арагону, Естремадурі і Кастилии-Леоне, з менш як 30 жителями на квадратний км.

Такая нерівномірна щільність пояснюється соціально-економічним нерівністю, оскільки має місце масова внутрішня міграція з економічно відсталих областей і в регіони, які відчувають більш динамічний економічного розвитку. Останнім часом виробляється розведення міських індустріальних зон, одержують приплив населення, що запобігає ще велику територіальну різницю у плотностях населення, як інших країнах Европы.

Средняя щільність населення Іспанії - 76.8 жителя за квадратний км., небагатьом більше, ніж Греції, і нижчий за решти Європи Вікова структура населення 1999 і 2000 рр. | |1999 |2000 | |0 — 14 років |15% |15% | |15 — 64 року |68% |68% | |понад 65 років |17% |17% |.

Народжуваність й дитяча смертність 1999;го і 2000 рр. (на 1000 чол.) | |1999 |2000 | |Народжуваність |9,99 |9,22 | |Смертність |9,69 |9,03 | |Рівень дитячої смертності |6,41 |4,99 |.

Статева структура населення 1999 і 2000 рр. (мужчин/женщин) | |1999 |2000 | |новонароджених |1,07 |1,07 | |до 15 років |1,06 |1,06 | |з 15 до 64 років |1,00 |1,01 | |понад 65 років |0,71 |0,72 | |всього |0,95 |0,96 |.

Середня тривалість життя жінок у 1999 і 2000 рр. (літній) | |1999 |2000 | |Усього |77,71 |78,79 | |Серед чоловіків |73,97 |75,32 | |Серед жінок |81,71 |82,49 |.

Рівень грамотності серед осіб старше 15 років у 1986 г.

ЭКОНОМИКА У історії традиционно-аграрной Іспанії був і період бурхливого розвитку промисловості, коли 50-ті роки почалися економічним відкриттям країни. У 80-ті роки заговорили навіть про іспанському економічному диві. Але не було й так усі просто. Досі залишаються актуальними головні проблеми, з якими доведеться боротися економіці Іспанії: високий безробіття (майже 23%), інфляція, і великі борги страны. Одна з головних проблем — зайнятість молоді: кожна третя до 20 років неспроможна знайти роботу. Дедалі більше значення для сучасної Іспанії набуває сфера послуг: вже 60% всіх працюючих зайняті у цій сфері, 31% працює у в промисловості й порядку 10% займаються сільське господарство, рибальством й гірничим справою. У сфері послуг державної ваги має туризм. У 1995р. обслуговування туристів принесло рекордний дохід — 2650 млрд. песет. У 60-х роках і роки іноземний туризм ще переймався в прибережних районах. Замість підвищення якості обслуговування держава прагнуло до підвищення кількості туристів. Від наслідків цього масованого штурму природи — безликих споруд з бетону і скла, руйнівного перевищення пропозиції над попитом, погіршення ландшафтуі з сьогодні страждають деякі райони країни. Починаючи з 80-х років, влади обережно намагаються розпочати контрдії: від припливу гостей повинні будуть отримувати прибуток як приморські курорти, а й райони, які працюють у глибині країни, і за можливості протягом усього року. На аграрному господарстві країни досі болісно позначаються застарілі структури. Низькорентабельні дрібні підприємства, здавна займалися лише самообеспечением, як і переважають у Північній і Східної Іспанії. Стрімкі ж врожаї дають зрошувані овочеві і фруктові плантації прибережних провінцій Валенсії і Мурсії. У продаж і експорт надходить справжнє достаток цитрусових, томатів, полуниці, персиків і солодкого перцю тоді, як духмяні солодкі яблуко й мушмула експортуються дуже рідко. На посушливих полях висаджують оливкові дерева і розводять соняшник (виробництво олії), і навіть обробляють мигдаль і виноград. Флот іспанських морських рибальських суден — самий численний у Європі, проте рибалкам доводиться боротися з падінням квот ЄС під час ловлю риби. Найбільш розвиненими промисловими районами є Барселона, Валенсія (автомобілі, текстиль, хімія, дизайн), Більбао і Хихон (сталь, верфі). Усі великої ваги, насамперед завдяки електротехніці, компьютеромашинобудуванню набуває Мадрид. У складному становищі перебувають суднобудування і важка промисловість, що особливо торкнулося робочих Астурії і Країни басків. Енергетичний концерн Репсоль, навпаки, мав у 1995 р. найбільший оборот Іспанії. Понад половину електроенергії дають вугільні електростанції і електростанції, працівники рідкому паливі, третину — атомні і 15% - гідроелектростанції. Вугілля, залізна руда, свинець, мідь і ртуть — найважливіші корисні копалини країни, освоєні родовища розташовані на північному узбережжі Атлантики.

|ПЕСЕТЫ | |.

Іспанська національна грошова одиниця (поки що) -пезета (ESP). Хоча на цінниках з кінця січня минулого року її ціни вже у песетах й у Євро. Іспанська пезета (уменьш. від ісп. peso — вагу, шматок) — буквально маленьке песо дорівнює 100 сентимо. Песетой називалася іспанська монета, яка чеканилась початку XVIII століття (5,1 р срібла) і дорівнювала ¼ песо. З 1868 року, після приєднання Іспанії до Латинської монетному союзу, пезета стала грошової одиницею Іспанії, замінивши ескудо. З 1979 року у Іспанії почався випуск банкнот, які нині у спілкуванні країни (зокрема і Канарських островах) й у міжнародної банківську систему. Іспанська пезета належить до конвертованим валютам. Нині час у Іспанії зверненні є чотири банкноти: 1 000, 2 000, 5 000 і десяти 000 ESP випуску починаючи з 1979 року й 1992 років. Банкноти 1979;1980 років трапляються нечасто, оскільки поступово замінюються купюрами аналогічного гідності 1992 року, краще захищеними від підробок. Банкноти дрібніших достоїнств (100, 200, 500) вилучити з обігу євро і замінені монетами. Ввезення іноземної валюти до Іспанії необмежений (декларація необхідна, якщо сума перевищує 80 000 іспанських песет). Дозволено вивезення завезеної іноземної валюти за декларацією. Національної валюти можна запровадити 100 000 песет, вивести — 20 000. З обміном завезеної валюти хто в Іспанії - країні розвиненого туризму — проблем немає. Банки відкриті з понеділка по суботу з 9.00 до 16.30. Щоправда, у численних обмінних пунктах курс найчастіше вигідний, і може дуже далекі навіть у однієї вулиці. Іноді беруть комісійні, (з європейських валют зазвичай не беруть) але й долара беруть який завжди. Про це завжди написано великими літерами. Але від поцікавитися, (при незнанні мови — просто показавши свою купюру), з суми до $ 100 можуть брати, а вище нет.

Історія Після Другої світової війни Іспанія залишилася осторонь світового співтовариства, як країна, із фашистським режимом. З цієї причини США — не надали країні економічну допомогу (план Маршалла). Країна стала розвивати замкнуту самодостатню економіку. Це викликало високий рівень втручання у ринок, запровадження ввізного мита, фіксований валютний курс, збільшення частки державної собственности.

На початку 60-х років було прийнято стабілізаційний план, пізніше відомого як іспанське диво. З 1960 по 1974 р. економічні показники росли загалом на 6,6% на рік. Це було понад ніж в будь-який в іншій країні світу (крім Японии).

Економічне диво свого роду період найвищого підйому західних країн мало зовнішнє походження. Три чинника забезпечили ривок іспанської экономики:

інвестиції. Щойно було знято обмеження держави для інвесторів, навіть ФРН стали основними джерелами инвестиций;

туризм. Підйом економік розвинених країн Заходу призвів до зростання рівня доходів. Збільшилося число людей, які можуть здійснювати іноземні поїздки. Іспанія, володіючи прекрасними пляжами, теплим кліматом і високий рівень сервісу став основним світовим центром туризма;

грошові переклади емігрантів-робітників. З 1959 по 1974 р. більш 3-ех мільйонів іспанців залишили країну на пошуках роботи. Переважна більшість виїхало до Швейцарії, Західну Німеччини і Франції. Ці робочіемігранти лише за 1973 р. перевели додому близько 1 млрд. дол.

Високий рівень залежності країни від іноземних ринків привела з настанням нафтової кризи 1973 р. до драматичним наслідків. Рівень безробіття в 1975 р. становив 4,3%, в 1980 — 11%, в 1985 — 21%.

С 1980 р. хто в Іспанії знову почалась економічна підйом. Хоча цифри зростання були нижче показників 60-х років, вони однаково залишалися найбільш високими у Європі. Але тепер зростання виробництва супроводжувався інфляцією і високої безробіттям. У 1989 р. інфляція становила 6,6%, 1990;го р. — 6,4%, що від показників попередніх років, але вища, аніж країнах ЄС, де інфляція загалом становила 4,9% і 5,2% відповідно. Безробіття стала знижуватися з 21,5% в 1985 р. до 17,3% 1989 р. і по 16% - 1990 р. Особливо великий відсоток безробіття серед молодежи.

Валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт, і ВНП на свою душу населення 1998 і 1999 рр. | |1998 |1999 | |ВНП (в млн. дол. США). |555 244 |551 560 | |ВВП (в млн. дол. США). |553 230 |562 245 | |ВНП душу населення (в дол. США) |14 100 |14 000 |.

Структура ВВП країни у 1989 — 1996 рр (у відсотках від ВВП). | |1989|1990|1991|1992|1993|1994|1995|199| | | | | | | | | |6 | |Сільське господарство і рыболовство|5,2 |5,2 |5,0 |4,9 |5,0 |4,4 |3,7 |4,5| |Промисловість |36,0|36,0|35,8|35,2|34,3|34,8|35,7|34,| | | | | | | | | |6 | |Будівництво |7,6 |8,0 |8,1 |7,6 |7,3 |7,2 |7,5 |7,1| |Послуги |52,7|52,8|53,0|53,8|54,8|54,8|54,8|55,| | | | | | | | | |2 | |Ринкові |40,1|39,8|39,8|40,2|41,0|41,3|41,3|41,| | | | | | | | | |8 | |Неринкові |12,6|12,9|13,3|13,6|13,8|13,6|13,5|13,| | | | | | | | | |3 |.

Зростання ВВП країни у 1989 — 1996 рр. (у відсотках від ВВП)(в відсотках попереднього року) | |1989 |1990|1991|1992|1993|1994|1995|1996| |ВВП |4,7 |3,7 |2,3 |0,7 |-1,2|2,2 |2,7 |2,3 | |Сільське господарство і |-6,6 |3,1 |-0,3|-1,4|-0,4|-10,|-13,|25,7| |рибальство | | | | | |1 |2 | | |Промисловість |5,6 |3,8 |1,7 |-1,2|-3,7|3,9 |5,2 |-0,7| |Будівництво |13,5 |10,2|3,0 |-5,4|-5,5|1,6 |6,7 |-3,2| |Послуги |5,2 |4,0 |2,7 |2,1 |0,8 |2,2 |2,7 |2,9 | |Ринкові |4,6 |3,1 |2,1 |1,8 |0,9 |2,9 |2,9 |3,4 | |Неринкові |6,9 |6,8 |4,8 |3,0 |0,8 |0,3 |2,1 |1,2 |.

Країна має досить значними запасами кам’яного вугілля, залізної руди, пиритов, ртуті, срібла, золота, урану, вольфраму, сурми, вісмуту і інших мінералах, але відчуває брак нафти і газі. У економіці сильні позиції займають компанії США, Франції, Німеччини, Великобританії, Швейцарії. Їм тут понад 50% підприємств машинобудування і металургії. Близько 40% акціонерного капіталу припадає на 8 найбільших іспанських фінансово-промислових і банківських груп (Марчей, Фьерро, Уркихо, Гарригесов, Руис-Матеос і др.).

Найбільш розвинені галузі: гірничодобувна, чорна металургія, машинобудування, автомобілебудування, електротехнічна, хімічна промисловість та найстарша галузь — текстильная.

У промисловості Іспанії час йде структурна перестройка:

приоритетными стають галузі машинобудування, наукомістке і високотехнологічне производство;

для модер-нізації промисловості збільшений імпорт інвестиційних товарів (машин і оборудования);

приоритетом для капіталовкладень стало наукомістке виробництво прогресивних секторах экономики;

быстрыми темпами розвиваються центри галузей високих технологій, з передовий науково-технічної базою і високий рівень доходів місцевого населения;

постепенно скорочується неконкурентоспроможні галузі традиційних секторів економіки (виробництво сталі рядових марок, судостроение);

активно залучається іноземний капітал, частку частку якого припадає близько 5% ВВП;

заимствуются передові іноземні технології, використовується досвід створення технопарків навіть Японии.

Виробництво електроенергії у 1996 і 1998 рр. | |1996 |1998 | |Усього (млрд. кВт) |163,468 |179,648 | |На ТЕС (в % від загального) |43,17 |48,23 | |На ГЕС (в % від загального) |23,92 |19,16 | |На АЕС (в % від загального) |32,74 |31,23 | |На інших типах ЕС (в % від загального) |0,17 |1,38 |.

Іспанія — велика виноградарская і виноробна країна. Значними виробниками вина є провінція Риоха, долина Дуэро в Вальядолиде, Вальдепеньяс у новій Кастилии, Малага, Херес де ла Фронтера. У 1985 р. було вироблено 30 млн. гкл. вина.

За виробництвом оливок країна посідає перше місце світі (1996 р. в країні було зібрано 2 856 тис. тонн). Збір цитрусових 1996 р. становив 2 156 тис. тонн. Вирощують також пшениця, ячмінь, кукурудза, цукрова буряк, картофель.