Загальні відомості про IBM PC

Загальнi вiдомостi про IBM PC

1. Загальнi вiдомостi про IBM PC.

Коли вимовляють слова «персональний комп» ютер", звичайно мається на увазi не що iнше, як комп" ютер типу IBM PC. Саме американська компанiя IBM в серпнi 1981 року проголосила про випуск самого першого комп" ютера, що отримав назва Personal Computer, або просто PC.

В принципi, ще до створення IBM PC безлiччю рiзних фiрм випускалися комп" ютери, які було б цiлком доречно називати персональними. Навiть надто далека вiд електронiки фiрма Coca — Cola намагалася випускати власну модель персонального комп" ютера!

Коли IBM вийшла на ринок настiльних комп" ютерiв, що здавався сумнiвним i ризикованим, рiзнобiй серед персональних комп" ютерiв досить швидко пiшов на спад. Маленький персональний комп" ютер IBM PC на процесорi 8088 фiрми Intel виявІОМя тим довгоочiкуваним стандартом, що з радощами пiдтримали численнi програмiсти i фiрми — виробники прикладного програмного забезпечення: нарештi — з" явІОМя комп" ютер солiдної фiрми, для якого можна було розробляти i успiшно продавати бiльшими тиражами достатньо складнi, досконалi i унiверсальнi програми. По сутi дiла, комп" ютер IBM PC створив не тiльки стабiльний i просторий ринок персональних комп" ютерiв, але i величезний ринок прикладного програмного забезпечення, на якому за останнi пiвтора десятирiччя розбагатiло безлiч венчурних фiрм.

Ось яскравий тому приклад. Комп" ютер IBM PC майже з самого початку працював пiд управлiнням дискової операцiйної системи DOS, яку розробила для IBM маленька i нiкому тодi не вiдома Фiрма Microsoft. Сьогоднi Microsoft — безперечний флагман iндустрiї програмного забезпечення, одна з найбагатiших фiрм світу, що випускає не тiльки операцiйнi засоби MS — DOS i Windows для управлiння комп" ютерами, але i рiзноманiтнi прикладнi пакети. А засновник i керiвник Microsoft Бiлл Гейтс, незважаючи на молодiсть, -один з самих багатих людей.

Зрозумiло, персоналка IBM PC виявилася тiльки першим кроком в вiрному напрямку. Пiсля цього фiрма IBM випустила безлiч моделей персональних комп" ютерiв XT, AT, PC/2 i PC/1 на рiзноманiтних процесорах Intel 80 286, 80 386, 80 486, Pentium. Всi цi комп" ютери призначенi для роботи пiд управлiнням операцiйної системи DOS або в графiчнiй оболонцi Windows.

Безлiч iнших фiрм негайно прийнялися наслiдувати IBM i розвивати її успiх, випускаючи свої власнi моделi персоналок, повнiстю сумiснi з IBM PC, або випускаючи рiзноманiтне додаткове периферiйне обладнання для IBM PC. Адже однiєї з визначних особливостей персоналки IBM PC була так звана «вiдкрита архiтектура», що дозволяла навiть не спеціалістам легко i просто змiнювати влаштування i технiчнi можливостi свого комп" ютера.

В нинiшнiй час програмне забезпечення, розроблене для IBM PC, охоплює практичнi всi сфери людської дiяльностi.

2. Основнi частини комп" ютера.

Взагалi — то, самий перший персональний комп" ютер створили інженери американської фiрми Xerox. Саме тiєї самої фiрми, що подарувала світу копiювальний апарат, вiдомий у нас пiд ім" ям «ксерокс» .

Сучасний персональний комп" ютер включає наступнi прилади:

процесор, що виконає управлiння комп" ютером, обчислення,.

— клавiатуру, що дозволить вводити символи в комп" ютер,.

— монiтор (дисплей) для зображення текстової i графiчної.

інформацiї,.

накопичувачi (дисководи) на гнучких магнiтних дисках (дискетах), що використовуються для читання i запису iнформацiї,.

накопичувач на жорсткому магнiтному диску (вiнчестер), призначений для запису i читання iнформацiї,.

До системного блоку комп" ютера IBM PC можна пiд" єднувати рiзноманiтнi прилади введення-виведення iнформацiї, поширюючи завдяки цьому його функцiональнi можливостi. Численнi прилади пiд" єднуються через спецiальнi гнiзда, що знаходяться звичайно на заднiй стiнцi системного блоку комп" ютера. Окрiм монiтору i клавiатури, такими приладами є:

принтер — для виводу на друк текстової i графiчної інформацiї,.

мишка — влаштування, полегшуюче введення iнформацiї в комп" ютер,.

— джойстик — манiпулятор в виглядi змiцненої на шарнiрi ручки з кнопкою, вживається в основному для комп" ютерних iгор,.

— а також iншi прилади:

— плоттер — пiдключається до комп" ютера для виводу малюнкiв i іншої графiчної iнформацiї на папiр,.

— графопобудiвник — пiдключається для виведення креслень на папiр,.

— сканер — влаштування для зчитування графiчної i текстової iнформацiї в комп" ютер. Сканери можуть розпiзнавати шрифти лiтер, що дає можливiсть швидко вводити надрукований (а iнколи i рукописний) текст в комп" ютер,.

— стример — влаштування для швидкого збереження всiєї iнформацiї, що знаходиться на жорсткому диску. Стример записує iнформацiю на касети з магнiтної стрiчки. Звичайна ємнiсть стримера 60 Мбайт,.

— мережевий адаптер — дасть можливiсть пiдключати комп" ютер в локальну мережу. При цьому користувач може одержувати доступ до даних, що знаходяться в iнших комп" ютерах.

3. Програмне забезпечення.

За останнi 10 рокiв рiвень застосування комп" ютерiв в повсякденному життi надзвичайно пiдвищІОМя. Практична дiяльнiсть стає всi бiльш i бiльш автоматизованої.

Iснує безлiч програм для комп" ютерiв.

Видiляють два види комп" ютерного забезпечення: програмне i апаратне. Програмне забезпечення включає в себе системне i прикладне.

Системне програмне забезпечення призначене для Функцiонування самого комп" ютера як єдиного цiлого. Це, в першу черга, операцiйна система, а також сервiснi програми рiзноманiтного призначення — драйвери, утилiти i т.п. В системне програмне забезпечення входить мережевий iнтерфейс, що забезпечує доступ до даних на серверi. Данi, введенi в комп" ютер, органiзованi, як правило, в базу даних, що, в свою чергу, управляється прикладною програмою управлiння базою даних (СУБД) i може мiстити iсторiї хвороби, рентгенiвськi знiмки в оцифрованному виглядi, статистичну звiтнiсть по стацiонару, бухгалтерський врахування.

Прикладне забезпечення являє собою програми, для яких, власне, i призначений комп" ютер. Це — обчислення, обробка результатiв дослiджень, рiзноманiтного роду розрахунки, обмiн iнформацiєю мiж комп" ютерами i т. Д.

Найпоширенiшою з перспективних OS є без сумнiву Windows 95. Вона має дуже зручний iнтерфейс і є значно ефективнiшою в роботi нiж ii попередники. Очiкується випуск нової версiї - Windows 98, Що буде ще зручнiшою I ефективнiшою.

4. Огляд процесорiв вище 80 386.

Основними процесорами, на яких збирається переважаюча.

Бiльшiсть сучасних комп" ютерiв, є 2 процесори Фiрми Intel типу 486 (SX, DX, DX2, OverDrive) i Pentium.

Системнi плати на процесорах 386SX i 386DX застосовуються в дуже невеликiй кiлькостi в самих недорогих системах, а на 286 процесорi не випускаються взагалi. Фiрма Intel в нинiшній час виробляє наступнi типи процесорiв сiмейства 486 i Pentium:

— 486SX-25, 486SX-33, 486SX2−50,.

— 486DX-33, 486DX2−50, 486DX-50, 486DX2−66,.

— 486DX4−75, 486DX4−100,.

— Pentium 60, а також з частотами 75.100, 120.133, 150.166,.

200.233, 266.300 Mhz.

— Pentium PRO, MMX, Pentium II,.

Всi процесори сiмейства 486 мають 32-розрядну архiтектуру, внутрiшню кэш-пам" ять 8 КВ зi скрiзним записом (у DX4 — 16 КВ). Моделi SX не мають вбудованого спiвроцесора. Моделi DX2 реалiзують механiзм внутрiшнього подвоєння частоти (наприклад, процесор 486DX2−66 встановлюється на 33-мегагерцну системну плату), що дозволяє пiдняти швидкодiю практичнi в два рази, бо ефективнiсть кэшування внутрiшньої кэш-пам" ятi складає майже 90 вiдсоткiв. Процесори сiмейства DX4 — 486DX4−75 i 486DX4−100 призначенi для встановлення на 25-ти i 33-мегагерцеві плати. По продуктивностi вони займають нiшу мiж DX2−66 i Pentium-60/66, причому швидкодiя комп" ютерiв на 486DX4−100 впритул наближається до показникiв Pentium 60. Напруга живлення складає 3.3 вольта, тобто їх не можна встановлювати на звичайнi системнi плати. Процесор 486DX4−75 призначений передусiм для використання до комп" ютерiв типу Notebook, а 486DX4−100 — в настiльних системах.

Нажаль, Intel обмежує постачання процесорiв 486DX4−100, а цiни на них встановив на істотно бiльш високому рiвнi, нiж на Pentium 60, щоб уникнути конкуренцiї мiж власними продуктами. На думку Intel, коли почалися масовi постачання цих процесорiв (перший квартал 1995 року), їхнiм стандартним застосуванням стали вже тiльки системи самого початкового рiвня.

Процесор Pentium є одним з самих потужних в нинiшій час. Вiн вiдноситься до процесорiв з повним набором команд,.

хоча його ядро має RISC-архiтектуру. Це 64-разрядный cуперскалярний процесор (тобто виконує бiльше однiєї команди за цикл), має 16 КВ внутрiшньої кэш-пам" ятi — по 8 КВ окремо для даних i команд, вбудований сопроцессор. В нинiшій час найбiльш широко випускається процесор на 60MHz.

Судячи по всьому, саме цей процесор вибраний фiрмою Intel в якостi основного на кiнець 1994 i початок 1995 року, що прийшов на змiну сiмейству 486. Процесори на 66, 75, 90 MHz випускаються в незначних кiлькостi, початий випуск моделей на 233 i 300 MHz.

Декiлька слiв про процесори сiмейства OverDrive. В основному це процесори з внутрiшнiм подвоєнням частоти, призначенi для замiни процесорiв SX. Що стосується широко розрекламованого В свiй час процесора OverDrive на основi Pentium (так званий P24T або Pentium SX), те термiни його випуску неодноразово зривалися. Хоча на ринку представлено дуже багато системних плат, призначених для встановлення окрiм 486 процесорiв i процесора Р24Т, використати його на цих платах скорiше всього буде не можна, бо жодного тестування плат з цим процесором виробники не проводять зважаючи на його вiдсутнiсть, а орiєнтуються при виготовленнi тiльки на специфiкацiю фiрми Intel, що опублiкувалася.

Представники фiрми Intel заявили нещодавно, що iснують серйознi сумнiви в дiєздатностi бiльшостi цих плат у зв" язку з недостатньої проробкой питань, зв" язаних з перегрiвом процесорiв.

Оскiльки при роботi з iснуючим програмним забезпеченням процесори Pentium не досягають максимальної швидкодiї, Фiрма Intel для оцiнки продуктивностi своїх процесорiв запропонувала спецiальний iндекс — iCOMP (Intel Comparative Microprocessor Performance), що, на її думку, бiльш точно вiдбиває зростання продуктивностi при переходi до нової генерацiї процесорiв (деякi з випущених вже моделей комп" ютерiв на основi Pentium при виконаннi певних програм демонструють навiть меншу швидкодiю, нiж комп" ютери на основi 486DX2−66, це зв" язане як з недолiками конкретних системних плат, так i з неоптимiзованiстю програмних кодiв).

Окрiм фiрми Intel, на ринку широко представленi iншi фiрми, що випускають клони сiмейств 486 i Pentium. Фiрма AMD виробляє 486DX-40, 486DX2−50, 486DX2−66. Готуються до випуску процесори 486DX2−80 i 486DX4−120. Вони забезпечують повну сумiснiсть зi всiма що орiєнтувалися на платформу Intel програмними продуктами i таку ж продуктивнiсть, як i аналогiчнi вироби фiрми Intel (при однаковiй тактової частотi).

Крiм того, вони пропонуються по бiльш низьким цiнам, а.

процесор на 40 MHz вiдсутнiй в виробничiй програмi Intel, конкурує з 486DX-33, переважаючи його по продуктивностi На 20 вiдсоткiв при меншiй вартостi.

Фiрма Cyrix розробила процесори М6 i 0М7 2 (аналоги 486SX I 486 0DX 2) на тактовi частоти 33 м 40 MHz, а також з подвоєнням частоти DX2−50 i DX2−66. Вони мають бiльш швидкодiючу внутрiшню кэш-пам" ять 8 КВ з зворотним записом i бiльш швидкий вбудований сопроцессор. По деяким операцiям продуктивнiсть вище, нiж у процесорiв фiрми Intel, по деяким — декiлька нижче. Вiдповiдно, iстотно розрiзняються i результати на рiзних тестуючих програмах. Цiни на 486 процесори Cyrix значно нижче, нiж на Intel i AMD. Пiдготований до випуску Сумiсний з Pentium ІІ процесор М1, що може скласти Йому серйозну конкуренцiю, бо буде переважати його при роботi з розрахованими на 486 процесори, тобто не оптимiзованим пiд Pentium, програмним забезпеченням.

По оцiнкам Intel, ефективнiсть Pentium при роботi з таким програмним забезпеченням складає бiля 70 вiдсоткiв, Cyrix же обiцяє 90, бо архiтектура М1 бiльш «ризикована» :

Вiн має 32 регiстри замiсть 8 i систему їх динамiчної переадресацiї для забезпечення сумiсностi. В те же час М1 по операцiям з крапкою, що плаває поступається процесору фiрми Intel.

Власнi варiанти процесорiв сiмейства 486 — 486SX-33, 486SX-40, 486SX-80, 486DX-40 пропонує фiрма UMC. Вони повнiстю сумiснi з процесорами Intel. Iз-за патентних обмежень вони не поставляються в США.

Перший клон процесора Pentium — вирiб пiд назвою 586.

— випустила фiрма NexGen. Цей 64-разрядный процесор розрахований на роботу на тактових частотах 60 i 66 MHz, побудований на Основi запатентованої суперскалярної архiтектури RISC86 i повнiстю сумiсний з сiмейством 80×86. Напруга живлення — 3.3 вольта. Вартiсть його iстотно нижче, нiж у Pentium. Для самих простих систем фiрмою Texas Instruments триває випуск дешевих, але ефективних процесорiв 486DLC, що, займаючи промiжне положення мiж 386 i 486 сiмейством (вони виконанi в конструктивi 386 процесора, забезпечують продуктивнiсть на рiвнi 486 процесора при цiнi 386. Нова версiя — 486SXL з збiльшеної до 8 КВ внутрiшньої кэш-пам" яттю ще ближче наближається до характеристик 486 сiмейства.

Все бiльшу популярнiсть завойовують RISC процесори ciмейства Power PC 601 (IBM, Apple, Motorola), що мають diдмiнну вiд Intel архiтектуру (в основi — архiтектура Power Фiрми IBM з внутрiшньою кэш-пам" яттю 32 КВ).

Вважають, що Саме конкуренцiя мiж Power PC i Pentium є самим істотним чинником для розвитку ринку процесорiв i персональних комп" ютерiв. Power PC 601 приблизно в два разу дешевше, нiж Pentium, споживає в два разу меншу потужнiсть i переважає Pentium по продуктивностi, особливо по операцiям з крапкою, що плаває. Спочатку на процесорi 601 була реалiзована тiльки система 6000 фiрми IBM i PowerMac фiрми Apple. В нинiшнiй час бiльшiсть виробникiв комп" ютерiв мають свої варiанти систем на базi Power PC, однак рiшення про їхнє виробництво буде визначатися передусiм кон" юнктурою.

5. Постiйнi запам" ятовуючi пристрої.

На сьогоднiшнiй день iснує дуже багато рiзновидiв ПЗП:

Починаючи вiд накопичувачiв на гнучких дисках, закiнчуючи найсучаснiшими RAID-масивами. Обсяг реферату не дозволяє розглянути навiть частини з них, тому зупинимось на одному з представникiв — магнiтооптичних дисках.

Першi оптичнi лазернi диски з" явилися в 1972 роцi i продемонстрували бiльшi можливостi по зберiганню iнформацiї. Обсяги зберiгаємої на них iнформацiї дозволяли використати їх для зберiгання величезних масивiв даних. Легка замiна цих дискiв дозволяла, «носити з собою' всi матерiали необхiднi для роботи, в будь-якому обсязi.

Оптичнi диски мали дуже високу надiйнiсть i довговiчнiсть, що дозволяло використовувати їх для архiвного зберiгання iнформацiї. Останнiм часом з" явилося безлiч варiантiв перезаписуваних оптичних дискiв. Найбiльш життєздатними оптичними дисками, що володiють властивостями перезапису, на сьогоднiшнiй день є магнiтооптичнi (МО) диски. Вперше МО диски з" явилися в 1988 роцi i з" єднали в собi компактнiсть гнучких дискiв i накопичувача Bernoulli Box, швидкiсть середнього жорсткого диску, надiйнiсть стандартного Компакт Диску i ємнiсть порiвняну з DAT стрiчками. Але широкому розповсюдженню МО дискiв заважає порiвняно дорога вартiсть i конкуренцiя сучасних жорстких дискiв. У порiвняннi З сучасними жорсткими дисками, вони мають бiльш повiльнi i поступаються їм по максимальним обсягам зберiгаємої iнформацiї. Це робить неможливим застосування МО Дискiв замiсть традицiйних вiнчестерiв. При цьому МО диски мають бiльшi перспективи як вториннi накопичувачi, що застосовуються для резервного зберiгання iнформацiї.

Безумовно МО диски перспективнi i бурхливо розвиваються як пристрої, що можуть вирiшувати проблеми з бiльшими обсягами iнформацiї що назрiвають. Але їхнiй подальший розвиток залежить не тiльки вiд технологiї запису на них, але i вiд прогресу в областi iнших носiїв iнформацiї. I якщо не буде винайдено бiльш ефективний засiб зберiгання iнформацiї, МО диски можливо займуть домiнуючi Ролi.

6. Прилади введення (мишка, сканер, дiгiтайзер).

Хоча клавiатура ще зовсiм не втратила значення для спiлкування користувача з комп" ютером, iнше влаштування ручного введення iнформацiї - мишка — - стає всi бiльш вагомою i важливою. Але навiть ризикуючи зробити з мишки слона, можна впевнено твердити, що на сучасному комп" ютерi працювати без мишки майже неможливо: ви тут же вгрузнете в графiчному інтерфейсi Windows i багатьох прикладних програм, працюючих з вікнами, меню, iконками i дiалоговими боксами.

Управляти курсором або маркером на екранi з допомогою однiєї клавiатури буває жахливо незручно, поволi i просто погано, коли для цього є спецiальнi прилади-покажчики. Мишка i трекбол, що «по-розумному» прийняте називати координатними манiпуляторами, — це самi розповсюдженi сьогоднi прилади для дистанцiйного управлiння графiчними зображеннями на екранi. В принципi, мишка i трекбол схожi на джойстик, вiдомий всякому, хто захоплюється комп" ютерними iграми.

Набирати якi-або команди не потрiбне, достатньо при роботi в програмi вказати мишкою потрiбну операцiю меню або iконку в вiкнi на екранi, а пiсля цього клацнути кнопкою. От i всi, що вимагається, а iнше зробить програма. Мишки бувають з двома i трьома кнопками. Взагалi-те практичнi для всiх випадкiв життя на мишцi достатньо двох кнопок. Справою смаку є також колiр i дизайн корпуси мишки. Вибiр тут величезний. Над цим старанно працюють дизайнери безлiчi фiрм, так що вибрати тут є з чого.

Трекбол мало нiж вiдрiзняється вiд мишки. По сутi — це та ж сама мишка, але перевернута" вверх ногами", точнiше — перевернута вверх кулею. Якщо мишку треба возить по столу i, катаючи шарик, управляти перемiщенням маркера на екранi, то в трекболi треба просто крутити пальцями або ладонню сам шарик в рiзнi сторони.

В портативних комп" ютерах трекбол нерiдко встроюється прямо поруч з клавiатурою або прищiбается з боку або спереду клавiатури комп" ютера. В принципi, i для настiльних комп" ютерiв випускаються клавiатури з «вбудованим трекболом». А в самих портативних комп" ютерах замiсть мишки i трекбола тепер використовують маленький пойнтер — невеликий кольоровий штирок, що торчить серед клавiш на клавiатурi, що, нiби джойстик, можна натискати в рiзнi сторони.

Окрiм традицiйних мишок, пiдключених до комп" ютера тоненьким кабелем через послiдовний порт або через спецiальний контролер на платi розширення, деякими фiрмами випускаються перспективнi безпровiднi мишки. Ряд фiрм випускає мишки, що передають iнформацiю з допомогою iнфрачервоних променiв. Є навiть мiнiатюрнi безпровiднi мишки, що одягаються на палець, нiби перстень. А швейцарська фiрма Logitech, визнаний свiтовий лiдер в цiй областi, випустила мишку, зв" язану з комп" ютером по радiо. В принципi, це досить дорогi прилади, потрiбнi далеко не кожному користувачу.

Самим вишуканим естетичним i технiчним вимогам вiдповiдають сьогоднi мишки i трекболи фiрм Microsoft i Logitech. Фактичним стандартом в мишинiй технологiї є мишка Microsoft Mouse. Мишки i трекболи всiх iнших фiрм орiєнтуються на цей стандарт.

СКАНЕР.

Вводити зображення в комп" ютер можна рiзними засобами, наприклад використовуючи вiдео камеру або цифрову фотокамеру. Ще одним приладом введення графiчної iнформацiї в комп" ютер є оптичний скануючий пристрiй, що звичайно називають сканером. Сканер дозволяє оптичним шляхом вводити чорно-бiлу або кольорову друковану графiчну інформацiю з листа паперу. Вiдсканувавши малюнок i зберiгши його в виглядi Файлу на диску, можна пiсля цього вставити його зображення в будь-яке мiсце в документi з допомогою програми текстового процесора або спецiальної видавницької програми електронного верстання, можна обробити це зображення в програмi графiчного редактора або вiдiслати зображення через факс-модем на телефакс, що знаходиться на iншому кiнцi свiту. Сканер — це очі комп" ютера. Початково вони створювалися саме для введення графiчних образiв, малюнкiв, фотознiмкiв, креслень, схем, графiкiв, дiаграм.

Однак, окрiм введення графiки, в нинiшній час вони всi ширше використовуються в досить складних iнтелектуальних системах OCD або Optical Character Recognition, тобто оптичного розпiзнання символiв. Цi" розумнi" системи дозволяють вводити в комп" ютер i читати текст. Спочатку текст вводиться в комп" ютер з паперу як графiчне зображення. Пiсля цього комп" ютерна програма обробляє це зображення по складним алгоритмам i перетворює в звичайний текстовий файл, який складатися з символiв ASCII. А це означає, що текст книги або газетної статті можна швидко вводити в комп" ютер, зовсiм не користуючись клавiатурою!

А якщо система розпiзнання OCR з" єднується ще i з програмою перекладу, в комп" ютер можна вводити сторiнки тексту на iноземній мовi i майже миттєво одержувати готовий переклад. Звичайно лiтературнi якостi електронного перекладу звичайно не занадто високi, в науково — технiчних текстах лiтературнi гiдностi — не найголовнiше, зате готовий переклад формально достатньо точний i його можна отримати Фантастично швидко.

Сканери бувають рiзноманiтних конструкцiй.

ДІГІТАЙЗЕР.

Дiгiтайзер — це ще одне влаштування введення графiчної iнформацiї, поки що носить порiвняно вузьке застосування для деяких спецiальних цілей. Свою назву дiгiтайзери отримали вiд англiйського digit — цифра. На росiйськiй мовi їх можна назвати просто" оцифровыватели" .

В принципi, є i бiльш милозвучна назва — аналого-цифровi перетворювачi.

Звичайно дiгiтайзери виконуються в виглядi планшета. Тому такi прилади часто називають графiчними планшетами. Застосовується такий дiгiтайзер для побiтового координатного введення графiчних зображень в системах автоматичного проектування, в комп" ютернiй графiцi i анiмацiї. Треба вiдзначити, що це далеко не самий швидкий i зручний засiб побудови малюнкiв i креслень, особливо в випадку складної геометрiї.

Але зате графiчний планшет забезпечує найбiльш точне введення графiчної iнформацiї в комп" ютер.

До речi говорячи, на цьому же принципi заснованi новi координатнi прилади для роботи в графiчному iнтерфейсi користувача (в операцiйнiй оболонцi Windows або OS/2), призначенi для замiни мрадицiйних мишок i трекболiв. Всякий, хто пробував скористуватися такими такими приладами, виготовленими, наприклад, японською фiрмою Toshida, мiг переконатися, що значно зручнiше i легше водити пальцем по вiконцю дiгiтайзера розмiром менш сiрникової коробки, нiж користуватися звичайною мишкою: курсор на екранi надто слухняно i чуйно повторює рухи пальця на планшетi. Анiяких додаткових кнопок в такому дiгiтайзерi немає. Вказавши на екранi дисплею потрiбний вибiр, достатньо двiчi стукнути пальцем по вiконцю i комп" ютер зрозумiє повiдомлення.

В сучасних кiностудiях застосовуються спецiальнi дiгiтайзери для переносу зображення з кiноплiвки в комп" ютер. Пiсля цифрової обробки зображення знову розмiщується на плiвцi. Дiгiтайзером в комп" ютерах кiностудiй вже сьогоднi вводять фотографiї пейзажiв i мальованi декорацiї, iнтер" єри i костюми. Насувається епоха вiртуальної реальностi, створеної в пам" ятi комп" ютера.

7.Модеми.

В останнiй час модеми стають невiд" ємною частиною комп" ютера. Встановивши модем на свiй комп" ютер, ви фактично вiдкриваєте для себе новий світ. Ваш комп" ютер перетворюється з вiдокремленого комп" ютера в ланку глобальної мережi.

Модем дозволить вам, не виходячи з дому, отримати доступ до бази даних, що можуть бути усуненi вiд вас на численнi тисячi кiлометрiв, розмiстити повiдомлення на BBS (електроннiй дошцi оголошень), доступнiй iншим користувачам, скопiювати з тiєї же BBS вас файли, що цiкавлять, iнтегрувати домашнiй комп" ютер в мережу вашого офiсу, при цьому (не вважаючи низької швидкостi обмiну даними) створюється повне вiдчуття роботи в мережi офiсу. Окрiм того, скористувавшись глобальними мережами (RelCom, FidoNet) можна приймати i посилати електроннi листи в будь-який кiнець земної кулi. Глобальнi мережi дадуть можливiсть не тiльки обмiнюватися поштою, але i брати участь в всiляких конференцiях, одержувати новини практично по будь-якiй що цiкавить вас тематицi.

Iснує три основних засоби сполучення комп" ютерiв для.

обмiну iнформацiєю:

— безпосереднiй зв" язок, через асинхронний порт,.

— зв" язок з використанням модему,.

— зв" язок через локальнi мережi.

Факс-модемнi плати.

В останнiй час на ринку з" явилася безлiч факсимiльних і факс модемних плат. Якщо ви пiдключите цю плату до вашого комп" ютера, то ви отримати факсимiльний апарат. Завдяки цим.

платам ви можете передати факс на будь-який факсимiльний аппарат або на будь-яку факс модемну плату в світi.

Факс модемнi плати можна використати i як звичайнi модеми. Програмне забезпечення, обслуговуюче факс модемнi плати, дозволяє перетворювати данi в рiзноманiтних форматах до формату факсимiльних апаратiв. Наприклад, програма Quick Link II Fax дозволяє передавати на факс-машини i iншi факс-модеми наступнi данi: текст, файли в форматах TIFF, IMG пiдготованi програмою GEM Artline або Ventura Pablisher, BMP з Microsoft Windows, CUT з Dr. Halo i PCX з Paintbrush.

Деякi модеми дозволяють навiть послати звуковий листа.

Вони забезпечують запис i наступне вiдтворення мовного сигналу з допомогою вбудованих аналого-цифрового i цифроаналогового перетворювачiв.

8. Комп" ютернi мережi.

Сучаснi обчислювальнi мережi забезпечують користувачу широкий набiр послуг i дозволяють створювати цiлий ряд рiзноманiтних по призначенню автоматизованих систем розподiленої обробки інформацiї (iнформацiйно-пошуковi, дiалоговi i системи розподiлених обчислень). Пiдкреслюючи iнформацiйний характер послуг, що надаються обчислювальними мережами, звичайно користуються поняттям iнформацiйно-обчислювальної мережi (ІОМ), вiдносячи до нього в загальному випадку не тiльки власне обчислювальнi мережi, але i деякi класи автоматизованих систем управлiння, по сруктурi i характеру функцiонування в певному сенсi подiбнi ІОМ.

Ядром ІОМ є Базова Мережа Обмiну Даними, що об" єднує в одне цiле окремi ГВМ i термiнали, забезпечуючи їхню взаємодiю мiж собою на основi єдиної системної ідеологiї, що реалiзується в мережевих протоколах. БМОД i ІОМ в цiлому.

Характеризуються своєю архiтектурою, пiд якою звичайно розумiються повний набiр структурно упорядкованих мережевих елементiв i система мережевих протоколiв. Остання однозначно визначає правила спiльної роботи (взаємодiї) мережевих елементiв в метi реалiзацiї рiзноманiтних режимiв функцiонування, що забезпечуються даною мережею.

З появою необхiдностi об" єднання рiзнотипних ЕОМ в розподiленi обчислювальнi мережi виникла гостра потреба в розробцi певної iдеологiчної концепцiї, що дозволила б встановити унiверсальнi правила взаємодiї рiзнотипних ЕОМ мiж собою. В рамках цiєї концепцiї передбаченi рiзноманiтнi рiвнi взаємодiї - вiд самих найпростiших до самих складних (високих).

9. Глобальна комп" ютерна мережа — Internet.

Якщо на одному комп" ютерi працюють хоча б дві людини, в них вже виникає бажання використати цей комп" ютер для обмiну iнформацiєю між собою. Варто говорити про те, що як тiльки з" явилася можливiсть об" єднувати декiлька машин в мережу, користувачi ухопилися за цю можливiсть не тiльки для того, щоб використати ресурси усунених машин, але i щоб поширити коло свого спiлкування. Так з" явилася Internet — глобальна комп" ютерна мережа, що охоплює весь світ.

Сьогоднi Internet має бiля 15 мiльйонiв абонентiв в бiльш нiж 150 країнах миру. Щомiсяця розмiр мережi збiльшується на 7−10%.

Internet утворює немов би ядро, що забезпечує зв" язок рiзноманiтних інформацiйних мереж, що належать рiзноманiтним установам у всьому світi, одна з iншою.

Якщо ранiше мережа використовувалася винятково в якостi середовища передачi файлiв i повiдомлень електронної пошти, то сьогоднi вирiшуються бiльш складнi задачi розподiленого доступу до ресурсiв.

Бiля двох рокiв назад були створенi оболонки, що пiдтримують функцiї мережевого пошуку i доступу до розподiлених інформацiйним ресурсам, електронним архiвам.

Internet інтереси простягались аж до доступу до суперкомпьютерiв, стає всi бiльш популярної в дiловому свiтi.

Компанiї приваблюють швидкiсть, дешевий глобальний зв" язок, вигода для проведення спiльних робiт, доступнi програми, унiкальна база даних мережi Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж.

При низькiй вартостi послуг (часто це тiльки фiксована щомiсячна плата за лiнiї або телефон) користувачi можуть отримати доступ до комерцiйних i некомерцiйних інформацiйних служб США, Канади, Австралiї i багатьох Європейських країн. В архiвах вiльного доступу мережi Internet можна знайти iнформацiю практичнi по всiм сферам людської дiяльностi, починаючи з нових наукових вiдкриттiв до прогнозу погоди на завтра.

Крiм того Internet надає унiкальнi можливостi дешевого, надiйного i конфiденцiйного глобального зв" язку по всьому світі. Це виявляється дуже зручним для фiрм що мають свої фiлiї по всьому свiтi, транснацiональних корпорацiй i структур управлiння. Звичайно, використання iнфраструктури Internet для мiжнародного зв" язку обходиться значно дешевше прямого комп" ютерного зв" язку через супутниковий канал або через телефон.

Електронна пошта — сама розповсюджена послуга мережi Internet. В нинiшнiй час свою адресу електронної пошти мають приблизно 20 мiльйонiв людей. Посилка листа по електроннiй поштi обходиться значно дешевше посилки звичайного листа. Крiм того повiдомлення, послане по електроннiй поштi дiйде до адресата за декiлька годин, в той час як звичайний лист може добиратися до адресата декiлька днiв, а то i тижнiв.

В нинiшнiй час Internet зазнає перiоду пiдйому, багато в чому завдяки активнiй пiдтримцi з боку урядiв Європейських країн i США. Щорiчно в США видiляється бiля 1−2 мiльйонiв доларiв на створення нової мережевої iнфраструктури.

Дослiдження в областi мережевих комунiкацiй фiнансуються також урядами Великобританiї, Швецiї, Фiнляндiї, Германiї. Однак, державне фiнансування — лише невелика частина засобiв, що надходять. Все бiльш помiтною стає «комерцiалiзацiя» мережi (очiкується, що 80−90% засобiв буде надходити з приватного сектора).