Блошиці. 
Арахнози та ентомози тварин (морфологія, біологія, діагностика)

Блошиці - тимчасові ектопаразити птахів, лабораторних тварин та людини, їх об'єднують у ряд Неmiptera (напівжорсткокрилі). Ветеринарне значення мають блощиці родини Сіmicidae, які широко розповсюджені. На території країни — постільна блощиця — Сіmех lectularis. На півдні України розповсюджена С. соlumbarius (голубина блощиця), яка існує в голуб’ятнях, в гніздах ластівок, здатна нападати на різних тварин та людину. У блощиць родини Сіmicidae тіло сплюснуте в дорсо-вентральному напрямку, вони світло-коричневого або темно-коричневого кольору. Довжина тіла самок 4−8,5 мм. Хоботок колючо-сисного типу. По боках голови позаду антен знаходяться два складних випуклих ока. Ноги бігального типу. Позаду тазиків третьої пари ніг знаходяться пахучі залози. Черевце овальної форми, з восьми сегментів, у самців останній сегмент розташований асиметрично.

Біологія. Блощиці нічні паразити. Кров смокчуть самки та самці. Самки під час життя відкладають до 260 яєць, які помітні неозброєним оком, вони спочатку білого, а потім зі ступенем дозрівання набувають жовтого кольору. Вони вигнуто-овальної форми, з кришечкою на верхньому, більш тонкому краю. Личинки вилуплюються з яєць через 2−29 діб (у залежності від температури та вологості). Морфологічно вони схожі на дорослих особин, але менші за розміром, білуватого кольору, з коротким черевцем. Статевозрілими стають після п’яти линьок. В цій фазі розвитку вони здатні голодувати до 18 місяців.

Діагностика. Епізоотологічні дані. Блощиці багаточисельні в теплу пору року. Вони розповсюджені в пташниках, крільчатниках та віваріях лабораторних тварин. Сюди вони заносяться разом з одягом та інвентарем обслуговуючого персоналу, крім того, можуть самостійно проникати в приміщення, де знаходяться теплокровні. Вдень їх можна знайти під дошками, в щілинах стін, стовпів, під плінтусами, в гніздах, тощо.

Симптоми хвороби. На місці уколу блошиці виникає нестерпний свербіж та нерідко формується пустула. Найтяжче переносять напад блошиць 1−7-денні курчата. У них на шкірі формуються червоні плями діаметром 3−10 мм. У центрі плями помітне місце проколу. Видимі слизові оболонки бліді. Курчата сидять настовбурчені, помітно відстають у розвитку та нерідко гинуть від прогресуючого виснаження. У курей при нападі блощиць появляються подряпини на шкірі та спостерігається саморозкльовування шкіри. Кури неспокійні, вночі не сидять, а стоять на сідалі. Вгодованість та яйценосність їх знижується. У собак, кролів та морських свинок відмічають свербіж шкіри та явища дерматиту.

Блошиць знайти в тваринницьких приміщеннях неважко, особливо в нічний час: біля пташиних гнізд, кліток, кролячих кліток є характерний запах. Блошиці, їх яйця та екскременти добре помітні неозброєним оком в місцях їх скупчення.