Злакові мухи. 
Методи боротьби з ними

Посівам пшениці озимої, особливо на ранніх стадіях її розвитку, шкодять злакові мухи. Це численна група внутрішньо-стеблових шкідників, найпоширенішими з яких є гессенська, шведська, чорна пшенична мухи й опоміза пшенична. Крім них, у Західному Лісостепу й на Поліссі шкідливою є також зеленоочка, а в Правобережному Лісостепу — озима муха.

Посівам пшениці озимої, особливо на ранніх стадіях її розвитку, шкодять злакові мухи. Це численна група внутрішньо-стеблових шкідників, найпоширенішими з яких є гессенська, шведська, чорна пшенична мухи й опоміза пшенична. Крім них, у Західному Лісостепу й на Поліссі шкідливою є також зеленоочка, а в Правобережному Лісостепу — озима муха.

Останніми роками розвиток злакових мух на зернових полях нашої країни відбувається невисокими темпами через несприятливі погодні умови (прохолодна затяжна весна, спека й посуха в другій половині літа — восени) і запізнення із сівбою озимих. При цьому заселеність посівних площ ними восени варіює від 14−17 до 26%, пошкодженість рослин — від 1 до 3,5%. Разом з тим, зимуючі запаси цієї групи шкідників на полях завжди є достатніми, що найбільшою мірою стосується АР Крим, Донецької, Запорізької, Київської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської та інших областей. За збігу тих чи інших обставин (сприятливі для розвитку шкідників погодні умови, порушення технології вирощування зернових культур тощо) можуть виникати екстремальні ситуації, й до цього завжди треба бути готовими. Самиця гессенської мухи відкладає яйця на верхньому боці листкової пластинки рослини пшениці ланцюжками по декілька штук. Виплодившись, личинка переходить у піхву листка й присмоктується біля основи стебла. На одній стеблині буває від 1 до 50 і більше личинок. Личинка живиться соком рослини, не руйнуючи тканини. Рослина, заселена у фазі сходів, відстає в рості, утворює дещо більшу кількість стебел, порівняно з непошкодженою рослиною, й виокремлюється на загальному фоні посіву темнішим кольором листків.

Шведська муха відкладає яйця за чи на колеоптиле рослин пшениці або за піхви листків. Личинки цього шкідника проникають всередину пагона, де виїдають конус росту й основу центрального листка, який жовтіє й засихає.

Чорна пшенична муха відкладає яйця за колеоптиль рослини. Виплодившись, личинки проникають всередину стебла й роблять спіральний хід до конуса наростання або зачатка колоса, виїдаючи на своєму шляху ніжні тканини. Внаслідок пошкоджень жовтіє й засихає центральний листок, пагін пригнічується й відмирає. Аналогічно шведській і чорній пшеничній мухам озимій пшениці восени значної шкоди може завдати зеленоочка. У опомізи пшеничної й озимої мухи личинки зимують в оболонці яєць, відкладених біля рослин, виплоджуються вони навесні й шкодять так, як і попередні види.

Найбільшої шкоди злакові мухи завдають озимині ранніх строків сівби. Це пов’язано з тим, що на таких посівах періоди появи сходів збігаються з періодами масового льоту гессенської, шведської, чорної пшеничної мух та відкладання ними яєць. Літ опомізи пшеничної відбувається пізніше названих видів двокрилих шкідників, але найінтенсивніше вона заселяє розвинені рослини пшениці також на ранніх посівах. Результатом шкодочинності злакових мух, особливо за масового їхнього розмноження, є зрідження посівів і зниження їхньої продуктивності.

Посіви озимої пшениці оптимальних й оптимально пізніх строків пошкоджуються злаковими мухами значно слабше, оскільки до появи сходів літ мух майже припиняється. До того ж на таких посівах рослини стійкіші до пошкоджень. Під час захисту сходів озимої пшениці від пошкоджень шкідниками величезного значення набуває комплекс організаційно-господарських й агротехнічних заходів, що забезпечує високу культуру землеробства. Найчастіше основні елементи технології вирощування високих урожаїв зерна кращої якості поєднуються з вимогами захисту посівів від цих шкідників та охорони навколишнього середовища.

Швидке обмолочування зерна й скиртування соломи сприяють знищенню пупаріїв гессенської мухи. За лущення стерні одночасно зі збиранням зерна або незабаром після нього чисельність гессенської, шведської й пшеничної мух значно знижується. І це завдяки як механічній дії на шкідників, так і активізації корисної діяльності хижих комах.

Величезного значення щодо захисту посівів набуває полицева оранка. Так, лущення стерні прискорює появу сходів падалиці й бур’янів — резерваторів гессенської й шведської мух. Проведення глибокої оранки через 7−14 днів знищує ці вогнища.

Якщо оранку робити без попереднього лущення, то сходи падалиці й паростки бур’янів з’являються через 15−18 днів. Їх треба знищити культивацією й боронуванням.

Практичний досвід свідчить, що в Степу різноглибинний плоскорізний, полицево-безполицевий та мілкий (дисковий або плоскорізний) обробітки ґрунту сприяють поліпшенню фітосанітарного стану посівів зернових культур мінімізуючи кількість і вплив основних шкідників. Не відмічено істотної різниці в пошкодженості озимої пшениці гессенською, шведською, чорною пшеничною, озимою мухами й опомізою пшеничною за безплужного та полицевого обробітків ґрунту і в лісостеповій зоні нашої країни.

Всі вищевказані агротехнічні заходи особливе значення мають під час повторного вирощування озимини на одному й тому самому полі. Крім цього, потрібно також розробляти тактику захисту посівів озимої пшениці на передпосівний період, період сівби й появи сходів і так до припинення осінньої вегетації. Велику увагу слід приділяти вибору попередника, підготовці насіннєвого матеріалу, передпосівному обробітку ґрунту, визначенню строків сівби, дотриманню оптимальних норм висіву, а в разі потреби й здійснювати спеціальні захисні заходи.

Розміщення озимої пшениці по кращих для зони попередниках в основному відповідає вимогам агротехніки її вирощування й захисту рослин. На беззмінних же посівах можливий масовий розвиток злакових мух й інших шкідників. Так, озимину краще сіяти після парів, одноі багаторічних бобових трав, баштанних, картоплі, льону. В цілому задовільний фітосанітарний стан посівів озимих зернових восени, взимку й навесні зберігається тоді, коли частка колосових культур у структурі попередників не перевищує 15%. Певне значення в захисті посівів мають своєчасна передпосівна культивація, а за потреби й коткування під час сівби або після неї. Визначення строків сівби озимої пшениці має бути науково обґрунтованим, тут важливо дотримуватись зональних рекомендацій. Роль даного заходу полягає у створенні сприятливих умов для розвитку рослин і захисті посівів від злакових мух й інших шкідливих об'єктів. При цьому треба враховувати багато факторів, особливо режим зволоження ґрунту. Маневрувати строками сівби доцільно так, щоб забезпечити одержання дружних сходів і максимально обмежити негативну дію шкідливих організмів на рослини. Кінцева ж мета розв’язання даної важливої проблеми — це формування оптимальної густоти посіву й використання можливостей для вступу рослин у фазу кущіння перед їхнім входженням у зиму.

Отже, за виконання цих вимог технології вирощування озимої пшениці на належному рівні в посівах створюється цілком задовільна фітосанітарна ситуація. Порушення ж агротехніки в поєднанні зі сприятливими для розвитку злакових мух погодними умовами може призвести до масових розмножень цієї групи шкідників на пшеничних полях, отже, для обмеження їхньої шкодочинності слід передбачати крайові обробки посівів інсектицидами. Обприскування доцільно здійснювати, якщо на 100 помахів ентомологічним сачком відловлюють 30−50 мух, або коли за масового їхнього льоту виявляють 5−10% пошкоджених личинками стебел. У «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (2012) наведено ефективні препарати проти злакових мух: БІ-58 Новий, к. е. (1,5 л/га), Біммер, к. е. (1,0−1,5 л/га), Борей, КС (0,12−0,14 л/га), Данадим стабільний, к. е. (1,0−1,5 л/га), Децис ф-Люкс, к. е. (0,2−0,25 л/га), Імідор ВРК, в. р. к. (0,1−0,15 л/га), Кайзо, в. г. (0,2 кг / га), Кінфос, КЕ (0,15−0,5 л/га), Нурік, к. е. (1,0 л/га), Оперкот Акро, к. с. (0,05 л/га), Піринекс 48, к. е. (1,2 л/га), Рубіж, к. е. (0,5−1,5 л/га), Сумі-альфа, к. е. (0,3 л/га), СуперБізон, КЕ (1,0−1,5 л/га), Фаскорд КЕ, к. е. (0,10−0,15 л/га), Фостран, к. е. (1,5 л/га), Фосфамід, к. е. (0,5−0,15 л/га), Шаман, к. е. (1,0 л/га). Оздоровленню озимих посівів, зокрема компенсації пошкоджень рослин злаковими мухами, сприяють весняні підживлення їх азотними добривами.