Організація основних трудових процесів, зберігання, переробки та реалізації озимої пшениці

Трудовий процес це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату, це процес перетворення наявних ресурсів у потрібні (суспільно корисні) цінності та блага, що здійснюється і керується людиною [2, с. 246].

Підвищення ефективності трудового процесу передбачає вдосконалення всіх його елементів, що може бути забезпечене удосконаленням технічної бази праці та її раціональною організацією. Разом з тим надзвичайна розмаїтість трудових процесів вимагає диференційованого підходу до завдань і методів їх раціоналізації.

ПАФ «ПЕТРІВКА» для вирощування озимої пшениці застосовує новітню технологію обробітку ґрунту No-Till. Завдяки цій технологій підприємство має ряд переваг:

• — заощадження ресурсів;
• — підвищення рентабельності сільського господарства, за рахунок скорочення витрат на обробку ґрунту і зниженнях собівартості вирощуваних культур;
• — збереження і відновлення родючого шару ґрунту, у зв’язку з відмовою від руйнування ґрунтових агрегатів;
• — екологічне управління бур’янами;
• — підвищення зволоженості ґрунту за рахунок управління пожнивними залишками;
• — зниження залежності урожаю від погодних умов, за рахунок збереження вологи;
• — збільшення врожайності культур, за рахунок збільшення родючості ґрунтів;
• — покращення якості зерна.

На підприємстві було оновлено техніку і на даний момент машинно-тракторний парк налічує такі марки автомобілів: МТЗ-Білорусь, Т-150, Case, New Holland, CLAAS та інші.

До цього часу найбільш розповсюдженим способом сівби озимої пшениці є рядковий з міжряддям 9 см. Глибина сівби озимої пшениці становить 3−5 см. Пізні строки сівби вимагають мілкішого загортання, ніж ранні.

На яку б глибину не загорталось насіння, вузол кущіння буде формуватись на глибині 2−3 см. При глибокому загортанні на ріст підземної частини стебла від насінини до вузла кущіння витрачається основна частина ендосперму, проросток виходить на поверхню ослаблений. Така рослина слабше кущиться, внаслідок розтягування вузла кущіння формується слабша коренева система, рослина менш продуктивна, схильна до вилягання.

Норма висіву безпосередньо пов’язана із строками сівби. При сівбі в ранні строки рослини добре кущаться і формують нормальний стеблостій при менших нормах висіву. На пізніх посівах для створення оптимального числа продуктивних стебел на одиниці площі норму висіву необхідно збільшувати на 10−15%.

Зберігається зерно пшениці на току, де є спеціально відведені для цього зерносховища. Місткість окремих зерносховищ для зберігання насінного зерна становить не менш як 25 т при гранично допустимій висоті завантаження 3 м. Місткість засік для зберігання продовольчого і фуражного зерна не обмежується. Засіки розмішують у 2−4 ряди з поздовжніми і поперечними проходами між ними. Ширина поздовжніх проходів не менше 2, а поперечних 1,2 м при відстані між ними не більше 18 м. У сховищах для продовольчого і фуражного зерна крайні поздовжні ряди засік розмішують біля зовнішніх стін, а при зберіганні насіння між засіками і зовнішньою стіною залишають порожнє місце завширшки до 0,5 м.

До сховищ насінного зерна прибудовують навіси для повітряного сушіння і провітрювання або відкриті майданчики для повітряно-сонячного сушіння і теплового обігрівання насіння. Зерносховища як правило, без вікон. Освітлюються вони через відчинені ворота, які роблять подвійними, або електролампами.

Технологічний процес у зерносховищах супроводжується виділенням пилу та утворенням відходів. Тому підприємство передбачало у них аспіраційні установки і спеціальні бункери для накопичення відходів. Зерносховище є стійким, протистоїть тиску зерна та вітру, руйнівній дії повітря навколишнього середовища.

Зерносховища мають добрі під'їзні шляхи, є оптимально економічними й відповідають вимогам охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії.

ПАФ «ПЕТРІВКА» має млин, але його використовують тільки для переробки зерна пшениці на борошно пайовикам і людям, які проживають на місцевості. Також борошно мелють для кухні, де готують їжу для працівників.

Пшеницю озиму в умовах господарства використовують на насіння і для реалізації. У зв’язку з вкрай низькими закупівельними цінами на зерно пшениці в період масового збирання, найкращим рішенням є утримання від реалізації зерна пшениці озимої відразу з току і зберігання, як насінного, так і продовольчого зерна.