Чинники економічного зростання

Чинники економічного зростання.

.

.

Економічний ріст — це збільшення потенційного ВВП, або випуску країни.

З цим тісно пов"язане поняття темпів росту випуску на душу населення. Даний показник визначає темпи підвищення рівня життя в країні.

Економісти зазвичай вимірюють темпи зростання випуску країни або випуску на душу населення за 10-річні або 20-річні періоди, що дозволяє абстрагуватися від тимчасових підйомів та спадів, пов"язаних з бумом чи рецесією, і дає більш чітку картину довгострокової тенденції. Таблиця (1) показує, наскільки великий розрив у темпах зростання середньодушового випуску спостерігається в різних країнах.

Табл. 1 Темпи зростання в різних країнах.

Країна.	Середньорічні темпи росту випуску на душу населення в 1973;1993рр.(%).	Випуск на душу населення в 1993 р. (дол.).
Розвинуті країни: Японія Германія Франція. Великобританія. США Країни, що розвив.: Півд. Корея. Китай Тайвань. Індонезія. Індія Туреччина Бразилія Мексика Філіппіни.	2,9. 1,7. 1,6. 1,5. 1,3. 6,8. 6,4. 6,2. 4,1. 2,6. 2,6. 1,1. 1,9. 0,4.

Якщо виключити Японію, то темпи економічного зростання більшості розвинених країн зосереджені у відносно вузькому діапазоні. Щодо країн, які розвиваються, то тут розрив між країнами з найбільш високими темпами зростання та країнами з найбільш низькими набагато значніший. (Оцінки отримані за допомогою валютних курсів, скоректованих на різниці в купівельній спроможності). Джерело: World Bank, World Development Report, 1993 (World Bank? Washington, 1993).

Необхідно зрозуміти, яким чином визначається економічне зростання і в чому полягає його значення.

Теорія економічного зростання. Припускається, що при фіксованому об"ємі ресурсів економіка здатна забезпечити певний рівень ВНП в умовах повної зайнятості. Основна проблема теорії економічного зростання полягає у вирішенні того, яким чином можна збільшити об"єм виробничих потужностей або ВНП в умовах повної зайнятості.

Вираховування ВНП. Економічне зростання вимірюється річними темпами росту в %. Наприклад, якщо реальний ВНП складав 200 млрд. дол. У минулому році та 210 млрд. дол. в цьому, можна розрахувати темпи зростання, віднімаючи від величини реального ВНП цього року величину минулорічного реального ВНП та співвіднести різницю з величиною реального ВНП за минулий рік. У даному випадку темпи зростання становлять (210 млрд. дол. — 200 млрд. дол.)/200 млрд. дол. = 5%.

ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ.

Економічний ріст будь-якої країни визначається шістьома основними факторами, чотири з яких пов" язані з фізичною здатністю економіки до зростання. Це наступні фактори:

кількість і якість природних ресурсів;

кількість і якість трудових ресурсів;

об" єм загального капіталу;

технологія.

Всі ці фактори об" єднуються під назвою факторів пропозиції. Саме вони роблять зростання фізично можливим.

Проте зростання також залежить від факторів попиту. Для того, щоб реалізувати зростаючий економічний потенціал економіка країни повинна забезпечити повне використання об" єма ресурсів, який розширюється. Для цього потрібно підвищити рівень сукупних витрат.

Ще одними факторами впливу на економічне зростання є фактори розподілення. Для найбільш ефективної реалізації зростаючого економічного потенціалу повинно бути забезпечене не тільки повне залучення ресурсів в економічний обіг, але й найбільш ефективна їх утилізація. Здатність для нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції; необхідне також реальне застосування зростаючого об" єму ресурсів і їх розподілення таким чином, щоб отримати максимальну кількість корисної продукції.

Слід відмітити, що фактори пропозиції і попиту, які впливають на економічне зростання, взаємопов" язані. Наприклад, безробіття зазвичай уповільнює темпи накопичення капіталу, а також зростання розходів на дослідження. І навпаки, низькі темпи впровадження нововведень та капіталовкладень можуть стати основною причиною безробіття.

Загальне уявлення про взаємодію всіх цих факторів може дати крива виробничих можливостей, яка в найкращий спосіб відображає максимальну кількість варіантів різноманітної продукції, яка може бути вироблена при даній кількості та якості природних, трудових ресурсів та основного капіталу на основі даного технологічного потенціалу. Посилення позитивного впливу будь-якого з факторів пропозиції спричиняє зміщення кривої виробничих можливостей вправо.

Але можливість економіки повністю реалізувати свій виробничий потенціал обмежується факторами попиту і пропозиції. Тобто крива реальної економічної діяльності буде знаходитися всередині площі, обмеженої кривою виробничих можливостей. Це означає, що приріст виробничого потенціалу реалізується тільки якщо;

сукупні розходи збільшуються в ступені, достатньому для підтримання повної зайнятості;

додаткові ресурси ефективно використовуються, з тим щоб забезпечити максимально можливе збільшення випуску продукції.

Збільшення реального продукту і доходу може здійснюватись двома основними способами:

Шляхом залучення більшого об"єму ресурсів;

Шляхом більш виробничого їх використання.

Розглянемо ріст трудовитрат:

Реальний ВНП в будь-який час визначається як трудовитрати (в людино-годинах), помножені на виробність труда (реальна годинна виробка на одного зайнятого).

ВНП = кількість відпрацьованих людино-годин x виробність труда.

Мал. 2. Фактори, що визначають динаміку реального продукту.

кількість зайнятих Трудовитрати середня кількість (відпрацьовані.

відпрацьованих годин. години).

Реальний об"єм.

Технічний прогрес виробництва Об"єм капіталовклаВиробність День труда (середня.

3. Освіта та профпідгогодинна виробка).

товка.

4. Ефективність розмі;

щеня ресурсів.

Інші фактори.

Реальний ВНП можна представити як результат множення трудовитрат на виробність труда.

Величина трудовитрат залежить від кількості зайнятих та від тривалості середнього робочого тижня. У свою чергу, кількість зайнятих залежить від кількості населення в працездатному віці та рівня залученості робочої сили у виробництво, тобто від долі працездатного населення, яке реально зайняте виробництвом.

Виробність труда збільшується з (1) покращенням здоров"я, професійної підготовки, освіти та підвищення зацікавленості; (2) з ростом забезпеченості машинами та обладнанням, а також природними ресурсами; (3) при кращій організації та управлінням виробництвом; (4) при переміщенні робочої сили з менш в більш ефективні галузі.

Людські ресурси. Одним з найбільш важливих елементів економічного зростання вважається якість робочої сили — навички, знання та дисциплінованість робітників. Матеріальні блага можна експлуатувати при наявності кваліфікованих та добре підготовлених робітників. Підвищення грамотності, покращення здоров"я та дисципліни, а з нещодавна і вміння працювати з комп"ютером значно збільшує виробність труда.

Природні ресурси. Другим важливим фактором виробництва є природні ресурси — піхотні землі, нафта та газ, ліси, вода та корисні копалини.

В сучасному світі володіння природними ресурсами не визначає успіху країни (Японія, зосередившись на тих секторах, виробництво в яких залежить скоріше від труда і капіталу, ніж від дарів природи, досягла процвітання).

Капітал. Гарні трудові ресурси підтримані капіталом діють набагато ефективніше.

Країни з високими темпами росту, як правило, роблять значні інвестиції в нові капітальні блага — країни, які найбільш швидко зростають, інвестують від 10 до 20% свого доходу.

Багато інвестицій робиться тільки державою і створюють умови для успішного розвитку приватного сектора. Такі інвестиції називаються суспільним накладним капіталом і представляють собою крупномасштабні проекти, які розчищають шлях для виробництва і торгівлі (будівництво доріг, іригаційних систем, гідроспоруд та заходи в області охорони здоров"я).

Технічний прогрес та інновація. Ще одним фактором, який зумовлює економічне зростання є технологія.

Технічний прогрес — зміни у виробничих процесах або впровадженні нових продуктів, в результаті яких при тих же самих витратах факторів можна отримати більший і кращій об"єм випуску. Прикладом можуть слугувати такі винаходи як паровий двигун, виробництво електроенергії, електролампа, двигун внутрішнього згоряння, багатомісний літак, телефон, радіо, фонограф, літак та телебачення.

Технічний прогрес — це неперервний процес малих та великих покращень. В більшості випадків технічний прогрес відбувається непомітно у вигляді невеликих змін, які підвищують якість продуктів або об"єм випуску. Це не просто механічна процедура знаходження кращих, порівняно з попередніми, продуктів та процесів. Швидкий прогрес потребує заохочення підприємницького духу.

Табл. 2.

Фактори економічного Приклади зростання Людські ресурси Кількість робочої сили,.

грамотність, навички,.

дисципліна.

Природні ресурси Нафта та газ, грунти та.

клімат Капітал Обладнання та фабрики суспільний накладний.

капітал (або інфраструктура) Технологія та підприємництво Наукові та інженерні знання, управлінські ноу-хау, винагороди за інновації.

ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ.

Економічне зростання розглядається в усьому світі як важлива економічна мета, бо збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня життя. Ріст реального продукту означає збільшення матеріального достатку.

Зростаюча економіка має більшу здатність задовольняти нові потреби та розв"язувати соціально-економічні проблеми як всередині країни, так і на міжнародному рівні.

Економічне зростання полегшує розв"язання проблеми обмеженості ресурсів.

Знімаючи економічні перешкоди, які породжуються обмеженістю об"ємів виробництва, економічне зростання дозволяє суспільству більш повно реалізувати поставлену економічну мету та здійснювати нові широкомасштабні програми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Пол А. Самуэльсон, Вильям Д. Нордхаус. Экономика: пер. с англ.—М.: «Бином», 1997.

Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы, политика. В 2-х томах: Т. 1.—М.: Республика, 1992.

.

.

_.

.