Внутрішні складові персонального комп'ютера

Більшість обов’язкових пристроїв є, так званими, «внутрішніми» пристроями комп’ютера. Саме вони забезпечують обробку, виконання і зберігання інформації та програм. Всі інші («зовнішні») пристрої призначення для взаємодії з користувачем, введення і виведення інформації, передачі інформації між комп’ютерами та виконання інших «зовнішніх» операцій. Розглянемо, з чого ж складається всім нам відомий системний блок і коротко опишемо характеристики основних його складових.

До складу внутрішніх пристроїв, що знаходяться в середині системного блоку входять:

Процесор — мікросхема, що безпосередньо виконує команди комп’ютерних програм. Це мозок комп’ютера. Усі дії, команди, посилання, що може виконувати комп’ютер — все це закладено у цьому малесенькому (трішки більшому за сірникову коробку) пристрої. Чим потужніший процесор — тим швидше «думає комп’ютер».

Оперативна пам’ять — це внутрішня, енергозалежна пам’ять комп’ютера, яка відповідає за роботу системи у ввімкненому стані, швидкодію передачі зображень тощо. Розмір та тип оперативної пам’яті вказаний на наклейці, що розміщена на одній із її сторін. На сьогоднішній день, для оптимальної роботи комп’ютера необхідно 4і більше Gb (гігабайт)ОП.

Системна (материнська) платаце серце комп’ютера. Це плата, до якої під'єднуються усі внутрішні та зовнішні пристрої комп’ютера. Для кожного існуючого пристрою продумане своє, унікальне гніздо. Тому, при зборі комп’ютера, навіть новачок зможе за кілька годин зібрати свій перший системний блок. Внутрішні пристрої під'єднуються безпосередньо до материнської плати за допомогою портів та шлейфів. Для зовнішніх пристроїв ці порти виведені на зовнішню панель системного блоку.

Відеокарта — плата, що забезпечує зв’язок між системним блоком і монітором. Іноді відео карта інтегрується на материнську плату. Це не найкращий варіант, оскільки, при потребі замінити відео карту необхідно буде змінювати усю материнську плату, що потягне за собою неабиякі матеріальні вкладення. Основна задача відео карти — донесення зображення від монітора до користувача.

Мережева карта — додаткова плата, за допомогою якої здійснюється підключення комп’ютера до комп’ютерної мережі. Поєднання декількох комп’ютерів в мережу значно розширює їх можливості - дозволяє декільком користувачам ефективно працювати над спільним проектом, оперативно обмінюватися повідомленнями і інформацією, відкриває шлях до всесвітньої мережі Інтернет. Як і більшість стандартних внутрішніх пристроїв, мережева карта переважно інтегрується на материнську плату.

Звукова карта — додаткова плата, що призначена для обробки звукової інформації, а також для з'єднання системного блоку із зовнішніми пристроями введення/виведення звуку (мікрофонами, наушниками, звуковими колонками, музичними синтезаторами тощо). В сучасних комп’ютерах здебільшого звукова карта інтегрується на материнську плату. В такому випадку вона завжди присутня в конфігурації комп’ютера і не потребує окремої установки, хоча так само як і у випадку відео карти це не є оптимальним варіантом.

Жорсткий диск — пристрій для довгострокового зберігання великих об'ємів інформації (програм, даних тощо). Хоча з першого погляду — це невеличка коробочка в середині системного блоку, значення його дуже велике. Бо саме на жорсткому диску зберігаються всі програми, з якими ви працюєте, файли і документи, що ми створили і якими користуємось.

Дисковод для гнучких дисківпристрій для читання даних з гнучких магнітних дисків (дискет). На сьогоднішній день цей пристрій втрачає свою актуальність — дискети дозволяють зберігати невеликі об'єми інформації і працюють занадто повільно, тому їх активно витісняють інші пристрої зберігання інформації (зокрема карти flash-пам'яті та диски).

Дисковод CD-RW або DVD-RW — пристрій для зчитування та запису даних з оптичних носіїв (комп'ютерних дисків). Звичайно, використання такого пристрою значно розширює можливості комп’ютера, бо дозволяє розвантажити жорсткий диск, записуючи на оптичні диски файли і програми. Також ці пристрої відіграють велику роль для безпеки даних, тому що дозволяють легко створювати резервні копії всіх документів, що використовуються на комп’ютері.