Контрольовані поставки

Відповідно до чинним законодавством митним органам РФ дозволили застосовувати «контрольовані поставки». Суть даної процедури у тому, що вивезення, ввезення чи транзит на території нашої країни предметів контрабанди можлива тільки з відома й під контролем митних органів прокуратури та інших компетентних органів. Цілями «контрольованих поставок» є, по-перше, припинення міжнародного незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин, предметів, є знаряддям чи засобом скоєння злочинів, або добутих злочинним шляхом, і навіть переслідується мета виявлення осіб, що у такому обороте.

Порядок проведення операцій регламентований статтями, які у главі 37 ТК.

У науковій літературі є суперечки тому, які поняттям є «контрольовані поставки». Висловлюється думка, що «контрольовані поставки» необхідно розмістити у системі категоріальних понять як методу, використовуваного митні органи. З логічного думки і керуючись знаннями з теорії держави й права метод справді є «спосіб, шлях досягнення якихось результатів». Інші автори стверджують, що «контрольовані поставки» представляють собою «тактичну операцію» зважаючи на те, що фактично під час використання контрольованій поставки митним органам доводиться здійснювати більш велику діяльність, що у суті є сукупність вищезгаданих методів. Ця діяльність включає у собі митного контролю, оперативнопошукові заходи, переговори, відмінність способи психологічного впливу виявлення осіб, що у незаконному міжнародному обороті перелічених вище предметов.

Під тактичної операцією відповідно розуміється система узгоджених між собою оперативно-розшукових заходів та інших дій митних та інших компетентних органів країн для припинення незаконного міжнародного обороту предметів, ввезення, вивезення і транзит яких заборонено міжнародним або національним правом — учасників операції, і виявлення осіб, причетних до такому обороту.

Звернімося до історії започаткування контрольованій поставки.

Вперше контрольована постачання була розроблена Інтерполі як міжнародна система прихованого поліцейського контролю над шляхами прямування контрабандних вантажів, що з наркотиками. Причиною став значне зростання у 70-х контрабанди наркотиків. Статистика показує, що у 1970 р. Інтерполом було зареєстровано 4460 таких злочинів, в 1978 р. — 21 088. У пошуках розв’язання проблеми березні 1978 р. в усі національні центральні бюро (НЦБ) країн — членів Інтерполу було розіслано циркулярное лист із анкетою, у якій утримувалося два вопроса:

1) дозволяє чи законодавство вашої країни контрольований провезення наркотиков;

2) чи можна провести у вашому країні таку операцію із дозволу відповідних сластей?

Отримані відповіді розподілилися так: 10,3% відповіли, що у законодавстві цих країн спеціально обумовлено можливість контрольованого провезення наркотиков;

22,4% - їх законодавство передбачає прихованого поліцейського контролю над провозом наркотиків, а абсолютна більшість (63,3%) вказали, що питання контрольованому перевезенні наркотиків не регулюється, але існуюча практика допускає поліцейські операції в цьому направлении.

З цих відомостей у звіті на 48-й сесії генеральної асамблеї Інтерполу, що відбулася у 1979 р. у Найробі, було констатовано, що, оскільки законодавство ще й практика більшості країн допускають можливість встановлення контролю над провозом наркотиків, міжнародна поліцейська операція у цьому напрямі то, можливо осуществлена.

У грудні 1998 р. через сфер зовнішньої та тенденцій зростання світі незаконного виробництва й обороту наркотичних засобів і психотропних речовин ООН на конференції прийняла Конвенцію Організації об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконному обігові наркотичних засобів і психотропних речовин. У цьому акті, зокрема у ст. 11 закріплені становища, що стосуються контрольованих поставок. У зазначеної статті містяться три умови, за дотримання яких застосовуються контрольовані поставки:

1. Сторони, якщо це дозволяють основні засади їх національних правових систем, приймають, у своїх можливостей, необхідні заходи, що передбачають належне використання контрольованих поставок на міжнародному з урахуванням взаємоприйнятних угод чи взаємних й із метою виявлення осіб, що у правопорушення, визнаних такими відповідно до пунктом 1 статті 3, та його кримінального преследования.

2. Рішення про використання контрольованих поставок приймаються в кожному окремому разі і може, за необхідності, враховувати фінансові домовленості і взаєморозуміння щодо здійснення юрисдикції, досягнуті відповідними Сторонами.

3. Незаконні партії, контрольовані поставки яких здійснюються у відповідність до досягнутими домовленостями, з дозволу відповідних Сторін може бути перехоплені і залишилися для подальшої перевезення з збереженням чи вилученням чи повної чи часткової заміною наркотичних коштів чи психотропних веществ.

Під наркотичними засобами розуміється будь-який з речовин, природних чи синтетичних, включених в Списки 1 і 2 Конвенції про наркотичних засобах 1961 года.

Під психотропними речовинами розуміється будь-яке речовина, природне чи синтетичне, або будь-якої природний матеріал, включені в Списки 1, 2, 3, і 4 Конвенції 1971 года.

Контрольована постачання у сенсі даного акта означає метод, при якому допускається вивезення, провезення чи ввезення завезеними на територію однієї або країн незаконних чи що викликають підозру партій наркотичних коштів, психотропних речовин, речовин, включених в Таблицю 1 і 2, які зберігають у додатку до Конвенції, чи які заміняють їх речовин, з відома і під наглядом їх компетентних органів для виявлення осіб, що у скоєнні правонарушений.

У тому ж 1988 р. Рада Митного співробітництва (СТС), куди в час входить РФ, запропонував всіх учасників конвенцій про митному співробітництві 1952 р. і 1980 р. прийняти єдине законодавство, що регулює питання застосування контрольованих поставок.

Основні становища контрольованих поставок сформульовані в ст. 227 ТК. У його першій його частині вказується, що «митні органи Російської Федерації у кожному окремому разі відповідність до домовленостями з митними і іншими компетентні органи інших держав чи основі за міжнародні договори Російської Федерації використовується метод контрольованій поставки, тобто допускають під своїм контролем ввезення Російську Федерацію, вивезення й Російської Федерації чи транзит через її територію наркотичних засобів і психотропних речовин, включених в незаконний оборот».

Незаконні партії, контрольовані поставки яких здійснюються у відповідність до досягнутими домовленостями, з дозволу відповідних сторін може бути перехоплені і залишилися для подальшої перевезення з збереженням чи повної чи часткової заміною наркотичних коштів чи психотропних веществ.

Рішення про використання контрольованій поставки приймається ГТК Росії (год. 2 ст. 227). Дане вказівку означає, що ніякі інші митні органи (регіональні митні управління, митниці, і митні пости) не можуть самостійно прийняти рішення про використанні контрольованій поставки. ГТК може затвердити рішення про використання методу контрольованій постачання разі, якщо країною призначення наркотичних засобів і психотропних речовин є іноземне держава. Про прийнятий рішенні негайно повідомляється прокурор. За такого стану (наприклад, коли наркотиків йде через Росію транзитом) кримінальну справу не порушується, оскільки винні притягнуто до відповідальності у країні призначення наркотичних засобів і психотропних веществ.

Докладніше розглянемо питання порушення кримінальної справи за наявності ознак контрабанди. У разі, відповідно до уголовоно-процессуальному законодавству (ст. 119) КПК) митні установи, будучи органами дізнання, зобов’язані порушити кримінальну справу і взятися до расследованию.

У год. 3 ст. 227 ТК вказується, що й країною призначення контрольованій поставки наркотичних засобів і психотропних речовин є іноземне держава, кримінальну справу Російській Федерації не порушується, йдеться про прийняте рішення митний орган Російської Федерації негайно повідомляє прокурора. Прокурор здійснює нагляд за виконанням законів під час виробництва дізнання (ст. 211 КПК) тож мають право, не погодившись із рішенням митного органу, дати їй вказівку порушити кримінальну справу за факту виявлення контрабанди наркотиків або порушити кримінальну справу самостоятельно.

Практично жодних суперечностей між ГТК та Генеральної прокуратурою Російської Федерації під час проведення контрольованих поставок немає. У 1991 р. російські митні органи 10 раз простежували шлях контрабанди. У результаті було виявлено 20 кг гашишу, марихуани і героїну, а 20 учасників незаконному обігові міжнародного обороту зазначених наркотиків були до кримінальної ответственности.

Слід зазначити, що з важливих обставин, що обумовлюють ефективність використання контрольованих поставок, є чітка домовленість і їхню взаємодію митних органів прокуратури та прокуратури країн, на яких здійснюються контролю над контрабандою наркотиків і затримання осіб, мають до неї ставлення. Це легко проілюструвати на примерах.

Через війну взаємодії державного митного комітету Російської Федерації із західними колегами в 1993 р. затримали 1090 кг кокаїну, спрямованого у вигляді 28 тисяч консервних банок з етикетками «М'ясо з картоплею» з Колумбії транзитом через Фінляндію на адресу одній з російських приватних фірм. Загальна вартість вилученого становить 200 млн. доларів. До кримінальної відповідальності за незаконний оборот наркотиків залучено шестеро, у тому числі громадянин одній з колишніх «союзних республик.

Відомий також випадок контрольованій поставки, проведеної тоді водночас митні органи і спецслужбами Росії, Чехії і ФРН. У аеропорту «Шереметьєво» працівниками митниці було виявлено транзитний пасажир, що прямував із Делі до Праги, в валізі якого, обладнаного подвійним дном, ховалося 4 кг наркотиків вартістю цінах чорного ринку 2 млн. доларів. У зв’язку з тим, що власник валізи був у невіданні про результати негласного огляду з допомогою технічних засобів у його багажу, вагу себе спокійно й мав намір продовжити своє подорож, прийнято рішення за узгодженням із Чехією і Німеччиною про поведінці контрольованій поставки. Контрабандист благополучно долетів до Праги, де під наглядом співробітників спецслужб Чехії пересів у потяг, наступний до Нюрнберга. Усього чеськими колегами були задіяні 50 агентів у цивільному і десятки автомашин на залізничних станціях шляхом прямування контрабандиста. На кордоні з Німеччиною німецькі колеги були готові продовжити спостереження, але прокурор з Нюрнберга відмовився санкціонувати перепустку контрабандиста до Німеччини, довелося затримувати його на чеському кордоні. Усі зусилля виявилися напрасными.

Вищеописані приклади показують позитивні чи негативні результати митних органів при застосуванні контрольованих поставок.

Застосування контрольованих постачання у відношенні інших (крім наркотичних засобів і психотропних речовин) предметів, що є знаряддям і законним способом скоєння злочину, або предметів, добутих злочинним шляхом, або предметів, протиправні діяння із якими є контрабандою, регламентовано ст. 228 ТК.

«Метод контрольованій поставки можна використовувати щодо інших предметів, що є або засобом скоєння злочину, або предметів, добутих злочинним шляхом, або предметів, протиправні діяння із якими є контрабандою, стосовно порядку, передбаченому статтею 227 ТК.

Рішення про використання методу контрольованій постачання відношенні зазначених предметів приймається Державним митним комітетом Російської Федерації з негайним повідомленням Генерального прокурора Російської Федерации".

Отже, рішення про застосування контрольованій поставки приймається ГТК Росії із негайним повідомленням не будь-якого, а Генерального прокурора.

Звісно ж, що контрольовані поставки будуть надзвичайно ефективним засобом боротьби до міжнародних групами контрабандистів зброєю, культурних цінностей. Істотним чинником, стримуючим у Росії практику застосування контрольованих поставок названих предметів, є відсутність відповідних міжнародними нормами на кшталт наявних у відношенні наркотичних засобів і психотропних речовин, і навіть аналогічних норм у національному праві інших государств.

Вищевикладеним не вичерпується специфіка регламентування використання контрольованих поставок митні органи Російської Федерації. У ТК включена ст. 229, яка регламентує розпорядження засобами і майном, конфіскованими під час використання контрольованих поставок. У відповідність до ній кошти, конфісковані судами Російської Федерації і закордонних держав з справах про злочини, при розкритті і припиненні яких використовувалися контрольовані постави, і навіть отримані від реалізації конфіскованого при майна, розподіляються між державами, митні й інші компетентні органи яких брали участь, а використанні контрольованих поставок. У цьому важливо підкреслити, що становища національного права Росії немає юридичної сили інших держав. Тому ст. 229 ТК одночасно вказує, що вышеобозначенное розподіл коштів має здійснюватися у відповідність до домовленістю між ГТК же Росії та компетентними відомствами іноземних государств.

Слід сказати, що закріплений у російському митному законодавстві підхід розподілу коштів і конфіскованого майна у результаті застосування контрольованих поставок перебуває у повній відповідності до наявними з цього питання нормами міжнародного права. Зокрема, в год. 2 ст. 11 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про боротьбу проти незаконному обігові наркотичних засобів і психотропних речовин» вказується, що рішення про використання контрольованих поставок, які у кожному окремому разі сторонами, можуть за необхідності враховуватиме й фінансові домовленості. У Конвенції і міжнародних договорах немає більш ніяких деталей у цій вопросу.