Саудовская Аравія, Королівство Саудівська Аравія (Аль-Мамляка аль-Арабия ас-Саудия)

Саудовская Аравія, Королівство Саудівська Аравія (Аль-Мамляка аль-Арабия ас-Саудия).

Доклад виконав Королюк Алексей Школа № 206.

Москва Общие відомості. З. А.— гос-во на Аравииском п-ове в Юго-Зап. Азії. Межує на із Йорданією, Іраком, Кувейтом, на Ю.-З і Ю. з Єменської Арабській Республікою Нар. Демократич. Республікою Ємен, на Ю.-В. — з Оманом, Об'єднаними Араб скими Еміратами, на В.—с Катаром. З. А. омивається на Ю.-З. Червоним м., на С.-В.-Персидским зал. Пл. прибл. 2,2 млн. Км кв. Нас 9520 тис. чол., переважно араби (корінне населення — прибл. 4,6 млн. чол., це з сусідніх араб. країн, преимуш. з Ємену — св. 1,2 млн. чол.). Прибл. 25% нас. живе у містах. Столицяр. Ер-Ріяд (прибл. 750 тис. жит.,). У админ. відношенні З. А. ділиться на виборах 4 провінції Офиц. мову — арабський. Господств, релігія — ислам.

С. А.— абсолютна теократич. монархія) Глава д-ви — король, до-рому належ вся повнота влади у країні (законодат., виконає., духовна); і він був прем'єр-міністром, він формує прав. (Рада міністрів), призначає вищих гос-х службовців. Діяльність политич. Партій і закупівельних організацій заборонена. У підпіллі діють Фронт нац. звільнення (з 1953 Федерація синів Аравійського півострова (з 1962 Нац.-демократич. фронт (з 1965), Партія арабського социалистич. відродження, Соціалістичний фронт С.А. член ліги арабських гос-в та інших. междун. орг.

Природа. По влаштуванню поверхні більшість країни — велике пустельне плато (выс. Від 300−500 і по 1300 м.), слабко розчленоване сухими руслами річок (вади). На 3. паралельно узбережжю Червоного м. простягнулися гори Хіджаз і Асир выс. 2500—3000 м, обрывающиеся до вузької (до70 км) прибережній низм. Тихама. Перевалів через гори Хіджаз мало; сполучення між внутр. р-нами З. Проте й берегами Червоного м. обмежена. До центру. частини країни розташовані найбільші піщані пустелі: Нефуд, Дехна і Руб-эль-Хали. Уздовж узбережжя Перської зал. — низм. Эль-Хаса (шир. до 150 км).

Мор. берега преимущ. низькі, піщані, слабко порізані. Клімат З. На З.— суб-тропические, на Ю. —тропічний, резко-континентальный, сухий. Літо спекотне, зима тепла. Порівн. темп-ра повітря на Ер-Ріяді самого холодного місяці (січень) прибл. 14° З, самого спекотного (липень) 33 З. Навесні та на початок літа часті піщані бурі. Опадів випадає взагалі обмаль — прибл. 100 мм на рік; серед стосів до 400 мм. Постійних річок немає. На більшу частину тер. З. Л. водопостачання здійснюється з немногочисл. глибоких криниць і артезіанських свердловин. Рослинність пустельна і полупустынная. Надра багаті нафтою; відомі й родовища природного газу, жел. руди, хрому, міді, свинцю, цинку, золота.

Экономика. З. А.— одне з найбільших нефтедобыв. країн світу. У її надрах прибл. ¼ розвіданих запасів нафти капиталистич. і що розвиваються (прибл. 23 млрд. Т.). Найбільші розроблювані родовища нафти перебувають у вост. р-нах і шельфі Перської зал. У нефтедобыв. пром-сти великій ролі грають зап. (амер.) япон. компанії. Отже, частина видобутої нафти транспортується трубопроводами Дахран — Сайда (Ліван), Дахран — Бахрейн і Расаль-Карайя — Эль-Хуфуф. Розвивається нефтехим. пром-сть (центри — Абкайк, Дат, Джидда). Є 4 цем. заводу (вДжидде, Даммаме, Бурайде і Ер-Ріяді), і навіть металургійний, автоскладальний, алюм. прокату і каустич. соди (в Джидді), Сталевих труб (в Эль-Джубайле). Побудовано невеликі підприємства легкої і пищ. нром-сти. Видобуток і произ-во нафти — 453,2 млн. т, газу — 52,7 млрд. Кб. м., електроенергії — 2,5 млрд. КВт. ч, цементу — 1,8 млн. т. З. х-во розвинене слабко: в з. х-ве зайнято прибл. 70% самодеят. населення, 56% потреб у продовольстві задовольнялися рахунок імпорту. Земля належить переважно королівської родини, вождям племен і релігійною організаціям. У землеробстві відіграє провідну роль произ-во зернових культур і вирощування фініковій 1 пальми. Через брак води вирощують менш 1% тер. країни. Збір (тыс.т): фініків — 224,3, пшениці — 74,2, кукурудзи— 147,4, проса і сорго — 162,5; улов риби — 89,6 тис. т. Експортуються нафта та природний нафтопродукти, імпортуються всі види пром. товарів хороших і продовольство. Мережа трансп. комунікацій в З. А. розвинена слабко. Для. ж. буд.— 900 км, автодоріг (тис. км) асфальтир.— 14,1, грунт.— 9,4, нафтопроводів — 2810 км. Тоннаж танкерного флоту — 1,3 млн. т. Мор. порти: Джидда, Янбу і Даммам. Засн. нефтевывозные порти: Рас-Тан-нура, Эль-Хубар і Мина-Сауд. Междунар. аеропорти: Дахран, Джидда і Эр-Рияд.

Денежная одиниця — саудівський ріал = 20 кершам (курушам).

Вооружённые сили складаються з сухопут. військ, ВПС і ВМС. Загальна числ. 69,5 тис. чол. Верх. главнокоманд.— король, непосредств. керівництво вооруж. силами здійснюють воєн. міністр оборони і генеральний штаб. Сухопут. війська (45 тис. чол.) — основа вооруж. сил. У тому складі 2 бронетанк. бригади, 4 пех. бригади, 2 парашут, батальйону, 1 батальйон королев, гвардії, 3 арт. дивізіону, 6 зеніт., батарей, 10 батарей ЗУР «Хок». На озброєнні св. 320 порівн. танків, 250 БТР, 300 бронеавтомобілів, арт. гармати, ПТУРы. У У З (12 тис. чол., прибл. 240 бойових літаків) мають ескадрильї: винищувачів-бомбардувальників — 3, легких літаків — 2, винищувачів-перехоплювачів— 1, навчально-бойових — 3, трансп.— 2, вертольотів —2. У М З (1,5 тис. чол.) мають прибл. 30 бойових кораблів і вспомогат. судів различ. класів (сторожовий корабель, корвети, торпедні і сторожові катери, мінні тральщики, десант, суду). Більшість кораблів — американської будівлі. Др. озброєння і воєн. техніка переважно амер., і навіть франц., анг. зв западно-герм. виробництва. Вооруж. сили комплектуються шляхом найму. У З. А. є багато амер. воєн. радників. З. А. має також военизир. організації: нац. гвардію (35 тис. чол.), берегову і погран. охорону (6,5 тис. чел.).