Материнка звичайна, мачок жовтий, медунка лікарська

Материнка звичайна, мачок жовтий, медунка лікарська.

.

.

МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА.

(блошниця, зiновка, духовий цвіт, душинка, душиця, крушельниця,.

лебiдка, ліновка, маринка, материнка пахуча, матердушка).

Origanum vulgare.

.

Багаторiчна трав’яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло прямостояче, розгалужене, до 90 см заввишки. Листки черешковi. Квiтки дрiбнi, неправильнi, двостатевi або маточковi, розмiщенi поодинцi в пазухах здрiбнених i щiльно зближених верхiвкових листкiв, утворюють щиткоподібно-волотистi суцвіття; вiночок лiлово-рожевий, iнколи білуватий. Цвiте у червнi — вереснi. Плід складається з 4 однонасiнних горішкоподібних часток.

Росте в зрiджених березових i хвойних лiсах, на узлiссях, серед чагарникiв, на кам’янистих схилах.

Для виготовлення галенових препаратiв заготовляють траву материнки пiд час цвiтiння.

Трава материнки мiстить ефiрну олiю, флавоноїди, мінеральні та дубильнi речовини, вiтамiни, органiчнi кислоти.

Галеновi препарати материнки мають заспокiйливу, седативну, бронхолiтичну, вiдхаркувальну, антисептичну, жовчогінну, болетамувальну, протимiкробну, ранозагоювальну дiї.

Застосовують при нервовому збудженні, безсоннi, бронхіальній астмi, атонiї гладкої мускулатури внутрiшнiх органiв, холециститi, гепатитi, гiпоацидному гастритi, метеоризмi, ентероколiтi, ангiнi, стоматитi, виразках i ранах, злоякiсних пухлинах, зобі.

Внутрiшньо — настiй трави материнки (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 15 хв) пити по 50 мл двічі на день за 15 хв до їди. При епiлепсiї - настiй трави материнки (10 г сировини на 300 мл окропу, настоювати 30 хв) пити по 50 мл тричі на день за 15 хв до їди.

Для стимуляцiї статевої функції у чоловiкiв (при імпотенції) застосовують таку комбiнацiю трав: по 30 г трави материнки i корiння оману, 20 г деревiю, 15 г плодiв лимонника китайського подрібнюють і змішують. Беруть 1 ч ложку сумiшi на 200 мл окропу, настоюють 2 год. Вживати по 50 мл 4 рази на день. Курс лiкування — 15 днiв.

Зовнiшньо — настiй трави (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати до охолодження) служить для обмивань, компресiв, примочок.

Траву материнки звичайної використовують як приправу до м’ясних страв i для консервування овочiв.

МАЧОК ЖОВТИЙ.

(мак вороній).

Glaucium flavum.

.

Одноабо дворічна трав’яниста рослина родини макових. Стебло голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Стеблові листки густо опушені, решта — голі. Прикореневі листки ланцетні, трикутні або яйцеподібні, виїмчасто-лопатеві, шкірясті, синьо-зелені. Квітки правильні, пелюсток — 4, вони завдовжки 3 — 4 см, лимонно-, золотистоабо оранжевожовті. Цвіте у травні - липні. Плід — двогнізда стручкоподібна коробочка.

Росте на сухих місцях.

Для лікарських потреб заготовляють збирають надземну частину рослини.

Трава мачку жовтого містить алкалоїди глауцин, ауротензин, магнофлорин, глауфлорин, сангвінарин та інші, гіркоту, органічні кислоти, мінеральні речовини.

В народній медицині використвовують траву мачка як сечогінний засіб при літіазі, а також як відхаркувальний, протикашльовий, заспокійливий, протидіабетичний засіб. Місцево при гнійних ранах.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що галенові препарати мачку жовтого мають виразну гіпотензивну, спазмолітичну та протикашлеву дію.

Внутрішньо — настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти 50 хв) пити по 1 ст ложці тричі на день.

Зовнішньо — настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу, настояти 50 хв) промивати гнійні рани.

МЕДУНКА ЛІКАРСЬКА.

(брат-і-сестра, дзвоники, крокiш, медяниця, медунчики,.

медушка, попукач, сватики, смоктинчики, смоктушки,.

трава легенева, шемелина синя, щемелина звичайна).

Pulmonaria officinalis.

.

Багаторiчна трав’яниста рослина родини шорстколистих. Стебло ребристе, до 40 см заввишки, прямостояче, вкрите жорсткими залозистими волосками. Прикореневi листки зiбранi в розетку, серцеподібно-яйцеподібнi, на довгих черешках, загостренi, вкритi бiлуватими плямами. Стебловi листки дрiбнiшi. Квiтки зiбранi завiйками на верхiвках стебел, чашечка п’ятироздiльна, дзвоникоподібна. Вiночок трубчастий, спочатку червоний, потiм фiолетовий, пiсля запилення — блакитний. Цвiте у березнi — червнi. Плід складається з 4 кулястих горiшкiв.

Росте в лiсах Карпат.

Для виготовлення галенових препаратiв збирають надземну частину рослини пiд час цвiтiння.

Рослина мiстить вiтамiни, кремнекислоти, органiчнi кислоти, дубильнi i мiнеральнi речовини (марганець, залізо, калій, йод та мідь), сапонiни, синильну кислоту, цукор, борнезит.

Галеновi препарати медунки лікарської мають відхаркувальні, протизапальнi, в’яжучi, жовчогінні, гепатопротекторні, гіпотензивні, сечогiннi властивості. Стимулюють кровотворну та метаболiчну активність. Є данi про те, що препарати медунки мають протипухлинну активність.

Застосовують при бронхiтах, ларингiтi, трахеїтi, захриплості, сухому кашлі, ангiнi, фарингiтi, захворюваннях печiнки i селезiнки, анемiї, злоякiсних пухлинах, зобі.

Внутрiшньо — вiдвар трави медунки лікарської (10 г трави на 200 мл окропу, варити 10 хв) пити по 50 мл двічі на день до їди. Подібна до медунки лікарської - медунка м’якенька.

.

.

_.

.