Опис символів (герби, прапори) міста Острога

Опис символів (герби, прапори) міста Острога.

.

.

План Вступ.

1.Корткий огляд історії міста.

2.Символи Острога, минуле і сьогодення.

Висновок.

Місто Острог має давню і славну історію. Не кожний обласний, а тим більше районний центр України може порівнятись до історії Острога. Знахідки, виявлені при археологічних дослідженнях, засвідчують, що територія теперішнього міста була заселена ще в епоху енеоліту (4−3 тисячоліття до н.е.). Сама назва міста має чимало легенд. Події, які відбувалися в ньому, теж оповиті легендами. Зупинимося на одній — походження назви Острог.

Короткий огляд історії міста Острог знаходиться на Козячих і Крем «янецьких відрогах Баратинських гір поблизу впадання річки Вілії (стародавня Велія) з її притоками у річку Горинь (стародавня Оар). Припускають, що назву місто одержало від давньоруського слова «острог», що означало укріплення, обнесене тином. Стародавні назви його були Острогобор, тобто укріплення в бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір, що впираються в подільську височину, і зайняте племенами Остророгів (існує легенда про золотий ріг цього племені, який ніби захований на Замковій горі і про існування самого племені.

Острог-місто стародавнє, про нього вже згадується в Іпатіївському літописі під 1100 роком, коли він був відданий за рішенням Ветичівського з «їзду Давиду Ігоровичу внуку Ярослава Мудрого взамін Володимерецького князівства за осліплення Василька, разом з городищем Більмаж. Розвиток феодальних відносин, вигідне фізико-географічне положення, зручне для оборони місце розташування сприяли зростанню Острога, який перетворюється на місто ранньофеодального типу, стає адміністративно політичним центром округи, ремісничо-торговельним осередком. Його жителі займалися ковальством, ливарством, гончарством, будівельною справою. У грамоті 1322 року надання сіл соборній церкві в Луцьку, Климентія було названо владикою луцьким і острозьким, а «богоспасаемый город Острог» князь Любарт вважає своїм володінням. У середині 14-го століття Острог отримав племінник короля Данила Романовича, князь Данило, зачинатель славетного роду князів Острозьких. Його син Федір отримав 1396 року підтвердну грамоту на ці володіння від князя Вітовта. Острозькі вже в 14-ому столітті збудували в місті замок, Богоявленську церкву. Перша згадка про замок датована1386 роком. Близько 1430 року навколо Острога спорудили потужні укріплення-мури з вежами, оточені ровом і валом.

Поблизу Острога знаходились оборонні городища: Кураж, Милятин, Могиляки, Бродів, Монастирьок, Межиріч, Новомалин, Будераж. То була перша оборонна лінія, яка проходила вздовж річок Вілії і Горині. Друга оборонна лінія проходила по городищах Дорогобуж, Тайкури, Дермань. Третя оборонна лінія проходила по городищах Хотин, Грабів, Шпанів, Басів Кут, Новомлинськ і Стубло. Розташування цих городищ вказує на певний сенс орієнтування волинян на небезпеку, що загрожувала їм зі сходу. Це була так звана Погорина лінія оборони.

У 1450 році на місці деревинної церкви звели кам «яний собор, ще раз перебудований князем Острозьким у 1521 році. Завдяки фортифікації місто не раз відбивало напади татар, а 1508 року під Острогом князь Костянтин розбив велика татарське військо і захопив багато полонених, яких оселив на передмісті. У 16-ому столітті Острог став значним осередком ремесел і торгівлі, важливим центром православ «я в Україні, вогнищем освіти і культури. Костянтин Острозький 1576 року заснував тут славну Острозьку академію, зібрав у ній видатних науковців і педагогів того часу—Г.Смотрицький, Й. Борецький, Д. Наливайко та багато інших. В академії навчалися гетьман П. Сагайдачний, вчений і письменник М. Смотрицький та багато інших.

В Острозі сходились торгові шляхи з Польщі, Молдавії, країн Західної Європи, Балкан, Білорусії, Криму, Литви, Росії та ін. Жваві економічні зв «язки сприяли економічному зростанні Острога. Порівняно з 14ст. у 16 ст. його територія збільшилась в 10 разів. Острог став п «ятим за величиною містом на Україні, поступаючись тільки Києву, Львову, Луцьку і Кам «янцю.

У 1585 році місто отримало самоврядування за магдебурзьким правом. У другій половині 16 століття магнатові К. Острозькому належала третина усієї Волині; він мав великі маєтності в Київському, Переяславському, Канівському та Черкаському староствах. На підвладних йому землях було 80 міст та містечок, 2760 сіл, два мільйони моргів землі (морг—близько 0,7 гектара). Однак після смерті К. Острозького роль міста в культурному житті України зменшилась.

Після укладення Люблінської унії 1569 року Острог опинився в складі Речі Посполитої. На цих землях посилився соціальний і національний гніт; католицька церква і шляхетський уряд усіляко прагнули окатоличити й ополячити українців. Цьому насильству трудове населення чинило впертий опір. Підносилася хвиля визвольної боротьби українського народу. Жителі Острога взяли активну участь у селянсько-козацьких повстаннях під проводом К. Косинського, Северина Наливайка.

Острозька ординація в 17 столітті перейшла до Заславських, потім до Вишневецьких, а в1700 році—до Сангушків.

Після кількаразового зруйнування Острога в роки Хмельниччини й пізніших воєн місто занепало, тому сейм підтвердив усі попередні привілеї Острога. У18 столітті місто не раз знищували пожежі, зокрема 1737, 1756 й 1775 року. Після захоплення Волині Російською імперією 1793 року Острог став повітовим містом Волинської губернії.

В Острозі також працював Іван Федоров, який видавав свої відомі книги, такі, як «Буквар», «Новий завіт з Псалтирем», Острозька «Біблія» та ін.

Символи Острога.

Символи Острога, на відміну від інших міст князів Острозьких (Дубно, П «ятка, Степань, Старокостянтинів), не пов «язані з родовим Гербом Острозьких. На печатках органів міського самоврядування Острога 1612−46рр. гербом міста, що виник після надання магдебургії, було зображення міських мурів, ратушної вежі та п «ятиверхового храму—Богоявленського собору. Він символізував місто, як видатний та духовний центр. Цей знак вживався на печатках кінця 18ст. і навіть 19 століття.

29 січня 1796 року отримує як повітове місто Волинської губернії імператорське затвердження герба: щит перетятий; у верхньому полі символ намісництва — зображення губернського міста Новограда-Волинського, а в нижньому— старого герба Острога—п «ятиглавого Богоявленського собору.(1) Щоправда, у поясненні до герба помилково вказано, що він «використовується з 1700 р. і наданий тому місту Острозькими князями».

У другій половині 19 століття департамент герольдії повертається до розробки нового герба для міста Острога. Й 1859 року вже опрацьовано новий проект: у червоному полі розміщувався п «ятиглавий Богоявленський собор золотого кольору, а у так званій вільній правій частині герба—знак Волинської губернії—червоний щит зі срібним хрестом.(2).

.

.

.

Герб прикрашався три зубцевою міською короною, по боках мав два колоски, обвиті андріївською стрічкою. Однак цей проект не затвердили офіційно.

У зв «язку з відновленням символіки незалежної України та з урахуванням пропозицій працівників музею та товариства «Спадщина», Острозька міська рада 9 вересня 1992 року затвердила сучасні символи міста. Прапор становить собою біле прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 1:2, з гербом міста в центрі. Герб—у червоному полі п «ятиглавий собор золотого кольору. Кольори герба символізують: червоний хоробрість та мужність, золотий—багатство та справедливість мешканців цього міста. Собор є символом віри.(3).

Після надання Острогу 1995 року статусу міста обласного підпорядкування депутати на пропозицію краєзнавця П. Андрухова знову звернулись до питання символів. Правдоподібно, що про рішення 1992 року попросту забули, бо 20 листопада 1995 року міська рада затвердила аналогічний герб і прапор (щоправда, у прапора змінилося співвідношення сторін).

Герб Острога: у червоному полі золотий п «ятикупольний Богоявленський собор.

Прапор Острога: біле прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 5:7, у центрі—щит з гербом міста.

Отже, Острог був і залишається одним з найвідоміших, найстаріших міст України. На його території залишилось безліч історичних пам «яток, на які варто подивитись чого варті лише Вежа Мурована, башта Нова (Кругла), Луцька і Татарська башти, Богоявленський собор та ін.

Список використаної літератури:

1.Ґречило А. «Герби та прапори міст і сіл Рівненської області», УГТ, Київ-Львів-Рівне 2002.

2.Новосілецький А. «Острог на Волині», Острог-1999.

3.Хведась А. О. «Острозький державний історико-культурний заповідник», Львів-1985.

.

.

_.

.