Тероризм та шляхи боротьби з ним на сучасному етапі

Тероризм та шляхи боротьби з ним на сучасному етапі

Міністерство освіти України.

Наукова робота на тему:

«Тероризм та шляхи боротьби з ним.

на сучасному етапі.".

Виконав:

Студент 1-ого курсу.

Спец 6601 гр.3.

Князев Ігор Володимирович.

Науковий керівник:

Чуб Г. М.

Київ 2003.

Зміст.

Вступ.

Поняття тероризму.

Соціально психологічний аспект.

Шляхи співпраці в боротьбі з тероризмом.

Правові інститути боротьби з тероризмом в Україні.

Становлення та розвиток Антитерористичного Центру в Україні.

Висновки про практичні методи та шляхи ефективної боротьби з тероризмом в контексті використання досвіду.

відчизняних та зарубіжних фахівців.

Вступ.

Поряд з такими негативними явищами, як організована злочинність ,.

корупція, в останні роки ми все частіше чуємо про тероризм та терористів.

Раніше нас це буцімто і не торкалося, але останнім часом це стосується і країн СНД, зокрема України.Саме тому, у своїй роботі я хотів би розкрити деякі аспекти цього актуального явища.

Історія тероризму, як соціально -політичного явища нараховує.

більш ніж півтора століття.

У світі функціонують десятки наукових центрів з дослідження.

Феномену тероризму, існує багато літератури, присвяченої аналізу цього негативного явища суспільства золотого віку.Але наукових досліджень з тероризму здійснених в СНД, зокрема, в Україні небагато, до того ж вони відомі лише вузькому колу спеціалістів. Однак поряд з дослідженнями вчених інших країн в Україні з’явили;

ся роботи, в яких висвітлюється питання категоріально-концепту;

ального характеру, походження тероризму, його соціально-психоло;

гічних особливостей, класифікоції основних напрямів, наводяться.

дані щодо відомих терористичних організації світу, терористів минулого і сьогодення, про здійсненні ними терористичні акти.

Загальновідомо, що термін «тероризм» від латинського «teror"—.

страх, жах. За підрахунками різних авторів існує близько 200 понять.

тероризму, жодне з яких не визнано покищо класичним.1.

Виходячи з цього, було запропоновано теоретично обгрунто—.

ванне і, на мій погляд досить оптимальне визначення:

«Тероризм—це особлива форма насильства, сутністною властивістю якої є залякування, намір створити атмосферу жаху, обстановку соціальної незахищенності, дестабілізувати політичну ситуацію з метою змушування владних структур прийняти вигідні для терористів рішення.2».

Знаючи, що криється за поняттям тероризму розглянемо деякі його типи:

1.1)Політичним тероризмом визначаються усі прояви терористичної.

активності, що направлені на зміну суспільного устрою в цілому в будь-якій його частині.

1.2) Національний тероризм здійснюється за етнічними ознаками.

1.3) Сеператиський тероризм проводиться національно—політичними групами, що борються за суверенітет чи розширення автономії історичної території проживання.

1.4) Національно—визвольний тероризм здійснюється народами окупованих чи колонізованих держав проти представників країни;

агресора. Мета—відновлення державного суверенітету.

1.5) Територіально—сепаратистський тероризм явище мало поширене. Він здійснюється в межах однієї держави представни;

ками панівної нації з вимогами представлення суверенітету будь;

якій частині країни." Цю форму тероризму використовують чеченці.

з метою відстоювання своїх інтересів.

Розглянемо соціально-психолгічний аспект розвитку тероризму:

«Варто спробувати визначити психологічний профіль осіб, спромож;

них до вчинення терористичних актів, або, кого можуть використати керівники таких терористичних груп для подібних діянь… Насамперед, це особи, що не реалізували себе в політичній сфері, але рвуться до влади і які мають комплекс неповноцінності,—вважає.

психолог, професор В. Ф. Пирожков, — із ними поєднуються елементи,.

які мають бандитські наміри, уже пролили кров і спроможні за гроші.

виконати будь-яке замовлення терористичних організацій."3.

Я вважаю, що слід погодитися з цією думкою, хоча норми права,.

що пов’язані з покаранням терористичних діянь, можна побачити в багатьох розділах Кримінального Кодексу України. Як визначив А. Шопенгауер:"Для злості та жорстокості, страждання та скорботи.

інших сомі по собі є метою, а вчинення їх -насолодою."4.

Вивчення проблеми тероризму в її психолгічному аспекті не—.

розривно пов’язане з теоріями людської агресивності з одного боку,.

і з концепціями, що пояснюють паталогічні варіанти розвитку особистості терориста:

Перша модель —людина, що керується своїми переконаннями і щиро вважає що її дії корисні для суспільства.

Друга модель—людина знаходиться у розпачі, породженої неможли;

вістю з будь-яких причин досягти своїх власних життєвих цілей.

Світоглядний тероризм здійснюється за мотивами принципової незгоди з панівними нормами і відносинами: релігійний, економічний, феміністський. Фундаменталіський тероризм існує в.

різних проявах: антиурядовий, антиліберальна боротьба, ісламський.

фундаменталізм, сектанський тероризм та інші. Це насильство використовується для захоплення влади і розбудови більш досконалого суспільства. Об'єктом впливу стоє все суспільство.

З моєї точки зору, події 11-ого вересня є яскравим прикладом.

світоглядного тероризму. Арабському світу дуже не сподобалась.

зовнішня політика урядових кіл влади США. Ці теракти—це куль;

мінізація невдоволеності світу нав’язуванням Америкою своєї системи цінностей та ідеалів.

Крім того, в останні роки на сторінках міжнароднії преси.

зокрема «Washington Post», з’явилися твердження, що реальною.

загрозою є біологічний та хімічний тероризм, основою якого є.

біологічна зброя.

Звичайно—це найбільш радикальні форми проявів тероризму. Для них притаманна масовість та непопереджувальність.З розвитком.

передових технологій та збільшенням доступності технологій вироблення та розповсюдження зброї, невелика група осіб має усі.

можливості шантажувати владу, як окремих організацій так і цілих.

держав. Саме тому останнім часом все частіше піднімається на міжнародних конференціях питання роззброєння та ліквідації.

уже виготовленної зброї, демонтаж технологій виготовлення зброї.

Узагальнюючи, можна назвати такі причини винекнення міжнаціональних конфліктів, які намагаються вирішити за допомогою тероризму:

Неспівпадання етнічних, національних, рельгійних поглядів.

Порушення прав данного етносу.

Політична боротьба.

Утиск прав на самовизначення.

Особиті конфлікти.

Знаючи про основні напрямки розвитку тероризму у світі, визна;

чимо реальні загрози тероризму в Україні.

Територія України сьогодні складають землі, які на певних відрізках історії знаходилися у складі різних за розвитком країн.

А це знайшло свій відгук у культурі населення.

Непроста ситуація складається на Кримському півострові,.

де простежується тенденція до радикалізації структур кримсько-татарського народного руху. Активізація діяльності національних структур кримських татар, щодо відродження їхньої національної.

державності в Криму, ініціювання ними нової хвилі міграції осіб.

кримсько—татарської національності з Узбекистану, різних регіо;

нів Росії, країн СНД, боротьба організованих злочинних угруповань за сфери впливу, створюють передумови виникнення значної напруги в регіоні.У програмних документах національніої партії «Адалет» передбачається створення загонів «Аскерів».

Слід враховувати, що на розвиток подій у Криму впливає.

зацікавленність Туреччини, яка, з урахуванням послаблення позицій.

Росії, претендує на роль лідера в Чорноморському басейні.

Загальні історичні, культурні корені та традиції, що мають.

ісламіську основу, політична й економічна нестабільність суспіль;

ства в країні створюють сприятливі умови для діяльності релігійних і громадських організацій на півострові, які зорієнтовані на зв’язки з.

ісламіським світом, що найчастіше використовує терористичну пропаганду.

Ще одним негативним чинником є нелегальна еміграція.При.

цьому вона представлена крайніми формами: втеча з «гарячих точок», вимушене переселення, виїзд з країни постійного проживан;

ня в пошуках кращих умов життя. Значний потік нелегальних емігрантів йде з регіонів, охоплених війною, у яких тероризм.

та кошти наркобізнесу—це оснивний шлях досягнення політичної влади (Авганістан, Шрі-Ланка, Бангладеш, Пакистан, Чечня).

Такого роду емігранти несуть в Україну зброю, бандитський уклад існування, небезпечні інфекційні захворювання.

Вони вже створили уклад існування, складові якого суперечать законодавству країн їх перебування. Подібні «колонії» створені.

й у нас. Вже сформувались -в'єтнамська, ірландська, арабська,.

китайська, турецька, індійська та пакестанська колонії нелегальних емігрантів.

Крім цього, поряд з класичними церквами зараз набирають.

силу й релігії, які зароджувалися і «мають прописку» на віддалених.

від кордонів України територіях. Серйозну проблему утворює релігійний екстримізм з боку активістів харазматичних, іудо—.

християнських, мусульманських та інших релігійних об'єднань,.

існує особлива зацікавленність іноземних держав (Туреччини, Ірану.

Пакистану, Єгипту) в розповсюдженості ісламського екстримізму.

Наврядчи можна сумніватися в тому, що ці та інші подібні організації залишаться поза увагою екстримістських мусульмансь;

ких угруповань. У звернені до генеральної прокуратури України.

(1998р.) Ахмед Ташім (голова духовного управління мусульман України) звинуватив «Арраід» (партію мусульман) в причепнисті до екстримізму.

Провідні фахівці, в тому числі й західні, вважають, що для іслам;

ських терористів за самою їхньою природою зовнішнім мотивом.

залишається релігія, але справжнім рушійним фактором також виявляються актуальні практичні та політичні міркування, зумовлен;

ні специфічними ознаками їхнього середовища.

Ставши на шлях демократичних перетворень, Україна внутріш;

ню перебудову держави і суспільства намагається проводити разом з.

розширенням та поглибленням різноманітних стосунків з іншими державами.Інтегруючись в загальноєвропейський процес, Україна,.

крім отримання користі від співпраці, приєднується і до проблем, що.

стоять за міждержавними відносинами. Тероризм -лише одна з тих проблем, що є каталізатором розвитку суспільства. Суттево може вона вплинути на зовнішньополітичну діяльність.

Значні зміни у зовнішньополітичному курсі України, зближення позицій з США та країнами які входять до складу НАТО з глобальних питань сьогодення, так і з конкретних проблем, тенден;

ції до перегляду відносин з деякими арабськими країнами, на чолі яких стоять радикальні лідери (Ірак, Лівія), процес поглиблення відносин з Ізраїлем на офіційному рівні—це не може не викликати.

негативне і навіть вороже ставлення до України певних кіл мусуль;

манського світу.9 Наслідками якого можуть бути і терористичні операції проти українських об" 'ктів.

До того ж, маючи досить великій спільний з Росією сегмент.

економіки, відповідні об'єкти та комунікації, в тому числі тахногенно-небезпечні, не слід виключати терору на об'єктах Чорноморського флоту.

Оскільки тероризм має міжнародну сутність, правові антитеро;

ристичні заходи можуть бути ефективними за умови визначального.

формування їх під егідою міжнародних організацій, і в першу чергу ООН. Позитивний вплив з погляду поширення можливостей реалізації вітчизняних напрацювань у сфері запобігання виникненю.

тероризму та боротьби з ним надають створений у 1999році при.

6-ому комітеті ООН сектор боротьби з тероризмом, та у 2002 році -.

антитерористичний центр держав—учасниць СНД. Також за участю.

України опрацьовується можливість утворення Міжнародного центру боротьби з тероризмом у Європі. Слід відзначити, що у таких.

умовах ефективність діяльності Антитерористичного центру, що функціонує в нашій державі, набагато зростає, адже його досить потужний потенціал реалізовуватиметься у системі міжнародних антитерористичних заходів.

Основні вогнища терористичних загроз, що складають потенціальну небезпеку для нашої нації, знаходяться за кордоном,.

тому слід вітати будь—які кроки інтеграції України в міжнародні.

структури, метою яких є боротьба з тероризмом. У даному контексті.

стає зрозумілим, що міжнародні і національні проблеми, зумовлені.

протидією терористичним загрозам, є взаємопов'язаними. Для того,.

щоб запобігти можливій активізації тероризму в нашій країні, слід.

узгодити дії на обох рівнях.7.

Як показує досвід країн Європи, треба налагодити своєчасне.

надходження інформації про діяльність і наміри екстреміських угруповань, а також відповідне законодавство відносно боротьби.

з тероризмом. Необхідно створити дієву загальнодержавну систему.

координування антитерористичної діяльності з використанням наявних сил та засобів.

Виникає нагальна потреба в оптимізації та вдосконаленні.

спеціальних антитерористичних підрозділів держав з новими зав;

даннями їх міжнародного використання і можливою перспективою.

розгортання під егідою ООН антитерористичнтих формувань швидкого реагування.

Що стосується практичних тактик і технологій по боротьбі з.

Тероризмом, то не можна погодитися з міжнародними фахівцями в.

цьому питанні, які рекомендують10:

Попередження, блокування тероризму на початковій стадії і.

недопущення становлення і розвитку його структур.

Недопущення ідеологічного виправдання терору під гаслами «захисту прав нації», «захисту віри"і т.п.

Залучення до антитерористичної діяльності найбільш надійних.

спецслужб.

Використання договору з терористичними угруповуваннями.

тільки цими спецслужбами, і тільки для прикриття підготовки акції.

по повному знищенню терористів.

Ніякого безкарного теракту, ніяких поступок терористам, жодно;

го безкарного теракта, навіть якщо це коштує життя заручників і.

випадкових людей, тому, що практика показує, — будь—який успіх терористів провокує ріст терору і кількості жертв.

Враховуючи те, що основні загрози терору в Україні утворю;

ються за її межами превентивність протидії їм міститься в опрацю;

ванні і в взаємозв'язку концепції та заходів національного і міжна;

родного характеру.

Перерахуємо найбільш відомі міжнародні угоди про боротьбу з тероризмом :

Конвенція про злочини та деякі інші акти, що скоюються на борту повітряних суден, підписана в Токіо 14-ого вересня 1963р.

Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням суден. Підписана в Гаазі.16-ого грудня 1970р.

Конвенція про боротьбу з незаконними актами, направленими.

проти безпеки цивільної авіації, складена в Монреалі 23-ого вересня 1971р.

Конвенція про попередження та покарання злочинів проти осіб,.

котрі користуються міжнародним захистом, у тому числі диплома;

тичних агентів, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН, підписана 14-ого грудня 1973р. (набула чинності 20-ого лютого 1977р.).

Міжнародна конвенція про боротьбу з захопленням заручників, прийнята Генеральною Асамблеєю 17-ого грудня 1979р.

Конвенція про захист ядерних матеріалів, підписана у Відні 3-ого.

березня 1980р.

Протокол про боротьбу з незаконними актами насилля в аеропор;

тах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює.

конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаний в Монреалі 24-ого лютого 1988р.

Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими.

проти безпеки морського пароплавства, підписана у Римі 10-ого березня 1988р.

Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом,.

прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 15-ого грудня 1997р.

Арабська конвенція про запобігання тероризму, підписана в Генеральному секретаріаті ліги арабських держав у Каїрі 22-ого.

квітня 1998р.

Нагальні питання міжнародного співробітництвав в боротьбі зі злочинністю відображенні, зокрема, в матеріалах Буено—Айреської.

декларації про запобігання організованій транснаціональній злочинності і боротьбі з нею, прийнятій регіональним семінаром.

на рівні міністрів у зв’язку з Неапольською політичною декларацією.

та Глобальним планом дій проти транснаціональної організованної.

злочинності, який був проведений в Буенос—Айресі 27−30 листопа;

да 1995р., Докарській декларації про запобігання організованій транснаціональній злочинності та корупції і боротьбі з ними, прий;

нятій регіональним семінаром на рівні міністрів країн Африки по.

організованій транснаціональній злочинності та корупції, який.

відбувався у Дакарі 21−23 червня 1997 року, її Манільській декларації про запобігання транснаціональній злочинності і бороть;

бі з нею, прийнятій на регіональному семінарі на рівні міністрів країн Азії по організованій транснаціональній злочинності та корупції, який було проведено в Манілі 23−25 березня 1998р.

Слід наголосити, що проблемою організованої злочинності.

як такої ООН вперше зайнялася ще у 1975р., коли на 5-ому.

Конгресі ООН щодо попередження злочинності та поводження з правопорушниками, який проходив у Женеві 1−12 вересня 1975р.,.

були розглянуті, в рамках пункту 5 порядку денного Конгресу,.

зміни форм та маштабів міжнародної та внутрішньодержавної.

злочинності: у той час основна увага була приділена економічній та політичній злочинності на національному та транснаціональному рівнях.11.

Першу спробу розглянути тероризм з кримінально—провової.

точки зору зробила у 1993р. С.О. Допілка на прикладі морського.

тероризму. Проблемами боротьби з тероризмом займаються такі.

українські вчені, як В. О. Глушков, В. В. Крутов, В.П. Ємельянов,.

В.Ф. Антипенко, С. М. Мохончук та інші.

Більщість терористичних груп мають зовнішню підтримку, отже, якщо помірковано підходити до врахуваня суб'єктів, які.

надають цю підтримку, можна побудувати дієвий механізм, що.

буде мати певні стадії:

Нейтралізація засобів підтримки, шляхом контролю за.

використанням банківських рахунків великих банків та фізичних.

чи юридичних осіб.

Нейтралізація шляхів надходження грошей на банківські рахунки.

терористичних угруповань шляхом гнучкої системи контролю за.

власниками рахунків.

Виявлення та припинення діяльності осіб, установ чи організацій,.

що надають допомогу у будь—якій формі терористам, та методом.

суворих покаравнь дати зрозуміти світовій спільноті, що будь яка.

підтримка буде виявлена та покарана.

Питання фінансування терористичних груп має суттєве значення,.

як для українських органів безпеки, так і всесвітніх, бо руйнація фінансового підгрунтя існування цих груп завдасть нішивного.

удару по їх спроможності взагалі до існування, не кажучи вже про.

можливість вчинення ними протиправних дій:

Чим активніше держава здійснює боротьбу з тероризмом, тим.

менше шансів на успіх мають самі терористи, отже, боротьба з тероризмом повинна носити випереджальний, агресивний та безжалісний до терористів характер. Держава не повинна обороняти;

ся—це справа терористів.Науково обгрунтаваний підхід до боротьби з тероризмом позбавить іх шансів не лише до успішної діяльності на.

ниві хаосу, а й взагалі зробить неможливим іх фізичне існування.1.

Ще в Конвенції Ліги Націй про попередження і припиненя терориз;

му (1937р.)була зроблена спроба визначення міжнародного терористичного, як злочинного поводженя, сприямованого проти.

держави, а також такого, що має метою тероризувати окрему особу,.

групу осіб, або населення вцілому, шляхом створення загальної небезпеки.

Формування понятійного апарату проблеми боротьби з терориз;

мом, розробка питань ексирадиції, розв’язування міждержавних спорів, уніфікація механізмів боротьби з актами терору стали.

невід'ємною заслугою розробників названої Конвенції.І хоча вона.

з ряду причин так і не вступила в дію, закладені в ній принципи були використані при наступній розробці міжнародно—правових норм з.

попередження, припинення і ліквідації тероризму у всіх його формах та проявах.

Міжнародне співробітництво не обмежується тільки питаннями.

надання взаємної провової допомоги, але і питаннями визначеної уніфікації законодавства, що регламентує банківську таємницю, створення систем контролю за відмиванням брудних грошей, при;

бутків від нелегальних операцій, забезпечення інформаційного обміну, співробітництво в розшуку, арешті осіб, причепних до терористичної діяльності, і конфіскації фінансових коштів, що.

використовуються для закупівлі устаткування, що використовується для виготовлення та використання зрої.

Отже світове співтовариство розглядає такі основні шляхи боротьби з терором:

Аналіз феномену тероризму з поглядів різних аспектів.

Аналіз психології тероризму.

Аналіз провових статутів окремих держав та міжнародних.

об'єднань в контексті міжнородної співпраці.

Аналіз можливостей повного знищення основних джерел розвитку тероризму через розуміння соціальних причин.

необхідності використання останнього методу переконання;

шантажу та терору.

За даними Інтерполу, Україна є країною з формуючоюсь.

політикою, крім того, з загальної кількості повідомлень про терористичні акти майже 70% отримано від європейських країн.

Існуюча в Україні статистика не має чітких критеріїв щодо відокремлення терористичних актів від суміжних злочинів, тому.

не може реально відображати існуючий рівень та динаміку цих злочинів.

Проблема організації боротьби із сучасним тероризмом в умовах створення української модернізованої держави на основі.

весцентризму має декілька найважливіших політико—првових.

аспектів, що діють у нерозривному зв’язку один з одним. Це, на;

самперед, політичний момент. Без розгляду цього питання неможли;

ве належне вирішення проблем організації ефективної боротьби.

Саме невирішенність у теоретичному плані багатьх питань.

щодо розуміння тероризму, вже тривалий час стає на заваді в підго;

товці та прийнятті відповідних законодавчих актів.

Ще в березні 1996р. Президія Верховної Ради України, розгля;

нувши поданий кабінетом міністрів проект закону «Про посиленя боротьби з терористичними проявами та іншими небезпечними зло;

чинами", повернула його на доопрацювання. У своїй постанові Президія вказала, що законопроект містить ряд недоліків концеп;

туального та юридичного характеру. Згодом, указом президента України «Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та пра;

вопорядку" від 05.08.1996р., доручаючи координаційному комітету.

по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю протягом місяця подати проект закону для внесення його президентом України, як невідкладного, на розгляд Верховної Ради України. Але,.

нажаль, такий законопроект не був внесений.

Служба безпеки України має двосторонні угоди по боротьбі з тероризмом із такими структурами :

Федеральною службою безпеки Російської Федерарації від 23.07.1992р.

Комітетом державної безпеки Республіки Белорусь від 10.08.1992.

Комітетом національної безпеки Республіки Казахстан від 21.11.1992р.

Відомством охорони держави Республіки Польща від 22.03.1993р.

Міністерством національної безпеки Республіки Молдова від 22.07.1993р.

Службою національної безпеки Республіки Узбекистан від 13.09.1993р.

Словацькою інформаційною службою від 23.02.1994р.

Службою державної безпеки Республіки Грузія від 25.04.1994р.

Відомством національної безпеки Угорської республіки від 04.11.1994р.

Агенством планування національної безпеки Республіки Корея від 28.02.1995р.

Комітетом національної безпеки Туркменістану від 15.07.1995.

Міністерством національної безпеки Азейбарджанської респу;

бліки від 01.08.1995р.

Міністерством національної безпеки Республіки Верменія від.

03.11.1995р.

14.) Міністерством безпеки Республіки Такжикистан від 04.04.1996р.

Проводиться певна робота з формуваня ефективного прово;

вого механізму антитерористичної взаємодії спільними зусиллями.

держав—учасників співдружності незалежних держав (зустрічі в.

Мінську в квітні 1998р. і 4−6 квітня 2000р.).

Значну допомогу на сучасному етапі організації міжнародної.

і внутрішньодержавної боротьби з тероризмом справляють угоди про екстрадицію, що діють на двосторонньому і багатосторонньому.

рівнях.

У грудні 1998р. укозом президента України створено антите;

рористичний центр (АТЦ) при службі безпеки України. Це -постійно діючий орган, який здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади щодо запобігання та припинення терорис;

тичних актів стосовно державних діячів, важливих об'єктів жит;

тезабезпечення та підвищенної небезпеки, що сворюють загрозу життю й здоров’ю значної кількості людей.

Про необхідність постійного узгодження дій усіх правоохо;

ронних органів та інших державних структур для боротьби з теро;

ризмом красномовно свідчать не лише наявний досвід проведення.

спільних операцій, а й приклад багатьох інших країн.

На АТЦ при СБУ покладено завдання збирання, узагальнення.

та оцінку інформації про терористичні наміри і прояви, розробки.

концептуальних положень та програм антитерористичної діяльності,.

формування відповідних планів, координації діяльності органів.

виконавчої влади, спрямовонної на запобігання терористичним проявам та їх припинення, координації та методичного забезпечення.

фохової підготовки особового складу спеціальних підрозділів сило;

вих відомств держави.

Центр складається з міжвідомчої координаційної комісії (МКК).

та робочого органу штабу, единого в структурі штатного підрозділу.

При регіональних органах СБУ для здійснення конкренних антите;

рористичних заходів створені координаційні групи. Процес створен;

ня антитерористичного центру був досить тривалий і складний.

Указом президента України керівником АТЦ при СБУ призна;

чено першого заступника голови СБУ генерал-полковника Землян;

ського Ю.В. У своєму щільному робочому графіку він постійно зна;

ходив час і особисто вирішував найбільш складні питання організа;

ції становлення антитерористичного центру. Під його безпосереднім керівництвом здійснюваломь кадрове поповнення штабу АТЦ.

Заступником керівника АТЦ призначено начальника штабу.

АТЦ полковника Антипенка В. Ф., який мав великий досвід опера;

тивної роботи, організаційно—управлінської діяльності, пройшов су.

вору школу Авганістану.

Основні принципи і механізм діяльності АТЦ і регіональних.

координаційних груп закріпленно спільним наказом керівників за;

діяних міністерств і відомств.

В кінці 1999р. та на початку 2000р. штаб АТЦ поповнився.

кваліфікованими співробітниками СБУ, МНС Держкордону, внут;

рішніх військ МВС. Це старші консультанти—полковники Біднен.

ко А.М., Воловник В. В., Проскурін В.М., консультанти -аналітики.

майор Маленко В. Г., лейтенант Віценко Н.В., співробітники секрета;

ріату Буянов О. В., Меренкова Ю. С., державний службовець Биченко К.І.

У взаємадії з відповідними міністерствами та місцевими органами виконавчої влади уточнені найбільш вірогідні і небезпечні.

об'єкти і напрямки можливих терористичних спрямувань. Напрацьо;

вана нормативна база, якою закріплена структура регіональних координоційних груп АТЦ і їх штабів, конкретизовані основні завдання.

В даний час законодавча база боротьби з тероризмом містить;

ся в ряді статей Кримінального Кодексу України (ККУ), що визначають склад злочинів, у яких присутні окремі елементи тероризму. Вичерпний перелік статей ККУ якими можна зв’язу;

вати терористичні прояви, виглядає так :

Ст56—Дії, спрямовані на насильницьку зміну або скинення конституційного ладу або захоплення державної влади (підслідність СБУ.).

Ст58—Замах на життя державного службовця (СБУ).

Ст 59—Замах на представника іноземної держави (СБУ).

Ст 60—Диверсія.

Ст62—Замах на територіальну цілісність України (СБУ).

Ст69—Бандитизм (Прокуратура).

Ст69/1—Дезорганізація виправно-трудових закладів (Прокурату-ра.).

Ст 71—Масові безладдя.

Ст 78—Ушкодження шляхів повідомлення і транспортних засобів (СБУ).

10.)Ст 82—Розкрадання колективного майна шляхом гробежу (МВС).

11.)Ст86—Розбій з метою розкрадання державного або колектив;

ного майна.

12.)Ст86/2—Вимагання державного або колективного майна (МВС).

13.)Ст93—Навмисне вбивство за окремих обтяжуючи обставин (Прокуратура).

Ст 94—Навмисне вбивство (Прокуратура).

Ст100—Загроза вчинення вбивства (МВС).

Ст123/1—Захоплення заручників (Прокуратура).

Ст141—Грабіж (МВС).

СТ142—Розбій (МВС).

Ст144—Вимаганя (МВС).

Ст 176/2—Погроза судді або народному засідателю (Прокуратура.).

Ст180—Перешкодження явці свідка, потерпілого, експерта,.

примус їх до відмови від дачі показань, підкуп цих осіб або.

погроза помстою за раніше дані показаня.

Ст 183/3—Організація або активна участь у групових діях, що.

порушують суспільний порядок (Прокуратура).

Ст 187/5—Захоплення державних або суспільних будинків або.

будівель.

Ст 189/2—Погроза співробітнику прокуратури.

Ст189/4—Нанесення тілесних ушкоджень співробітнику пра;

воохоронного органу (Прокуратура).

Ст 190—Погроза або вчинення насильства щодо службової особи, суспільного працівника або громадянина, що виконує суспільний обов’язок (Прокуратура).

Ст 206—Хуліганство (МВС).

Ст 206/1—Заклики до вчинення дій, що загрожують сус;

пільному порядку і безпеці громадян (МВС).

29.) Ст 206/2—Завідомо помилкове повідомлення про загрозу безпеки громадян, знищення або пошкодження об’эктів власності.

(МВС).

Система співробітництва України з системи міжнародного рівня.

в боротьбі з тероризмом на глобальному рівні представлена в рамках ООН, конкретно в її спеціалізованих.

заснувань, насамперед ІКАО, ІМО, МАГАТЕ. Під їхньою егідою.

створена і діє міжнародна правова база такого співробітництва, яка.

включає цілу низку універсальних угод.

На регіональному рівні питання співробітництва в боротьбі з тероризмом розглядається в рамках ОБСЄ, ЄС, Ради Європи, органі;

зації американських держав.12.

Відмічаючи, що Україна дотепер приєдналася не до всіх міжнародних актів у сфері боротьби з тероризмом, варто особливо підкреслити гостру актуальність послідовної реалізації відповідної.

процедури прєднання.

Вищескозане свідчить про своєчасність створення Антитеро;

ристичного центру при СБУ, призначеного для кординації зулиль правоохоронної системи щодо попередження і припинення терористичних проявів. При цьму конкретними напрямками подаль;

шого удосконалювання боротьби з політичним екстримізмом в Україні, на погляд провідних науковців, таких як Ємельянов В.П.,.

Зеленецький В. С, В. С. Кратов, можуть і повинні стати наступні:

Удосконалення міжнародних і Міжвідоичих взаємодій у процесі здіснення антитерористичної діяльності :

Визначення осіб, відповідальних за координацію антитерорис;

тичної діяльності у складі внутрішньовідомчих і зовнішніх.

структур і організацій. Формування інших функціональних обов’язків на основіопрацювання пакетів документів.

1.2) Створення типових схем взаємодії для розв’язання різних задач.

антитерористичної діяльності.

Підготовка і спільне виконання навчальних завдань.

Удосконалення інформаційного забезпечення системи боротьби з тероризмом. Формалізація і структурування інформаційних потоків між учасниками антитерористичної діяльності.

2.1) Створення спеціальних карт і систематичне поновлення з їхньою допомогою банків даних і формування баз знань по конкрет;

них суб'єктах терористичної діяльності.

2.2) Організація інформаційних мереж для оперативного накопичен;

ня інформації.

2.3) Формування баз даних та систем керування ними.

2.4) Виявлення організацій і осіб, схильних до терористичної діяльності на території третіх країн, що водночас мають або можуть мати інтереси в Україні.

2.5 Виявлення областей і регіонів України, недлагополучних з погляду ймовірної терористичної діяльності.

2.6) Виявлення промислових, транспортних та інших народогосподарських об'єктів, включаючи об'єкти МО України,.

що потенційно можуть бути використані як об’кти терористичної.

діяльності.

2.7) Формування банку даних щодо явних і потенційних джерел те;

рористичної діяльності і організацій осіб, схильних до терористич;

гої діяльності, що знаходяться на території України, а також країн, терористичні організації яких можуть бути зацікавлені в реалізації.

своїх планів в Україні.

Створення єдиної структури по координації заходів протидії.

тероризму—Антитерористичного центру при СБУ—дає змогу вчасно опрацювати нормативно-правові, профілактично—запобіжні,.

організаційні і практичні механізми попередження та припинення терористичних проявів. З початком діяльності АТЦ загальнодержав;

на система антитерористичних заходів все швидше набуває конкретних рис. Вочевидь, що вона буде постійно еволюціонувати, грунтуючись на глибокій оцінці оперативної обстановки й прогнозуванні реальних ситуацій та на розробці стратегії потенційним терористичним спрямуванням. При Такому підході загальнодержавна політика протидії тероризму може бути реалізована найбільш ефективно.

Підсумовуючи все вище сказане, зауважу, що не претендував на всеосяжність розгляду такого актуального явища, як тероризм. Мета.

була іншою—спробувати проаналізувати такий складний і супереч;

ливий феномен, яким безперечно є тероризм.

У своїй роботі я розглянув лише основні поняття, погляди та шляхи розвитку боротьби з тероризмом. Вважаю, що сьгодні можна.

стверджувати, що не зважаючи на проблеми і ируднощі становлення.

єдиної системи ефективного та завчасного протистояння тероризму,.

правоохоронна й у ціломузагальнодержавна система України зорієнтована у відношені боротьби з тероризмом відповідно до.

визначеного світовим співтовариством напрямками. Вважаю, що.

робота виконана АТЦ можливо є достатньою для задоволення безпеки громадян суверенної, соціальної, незалежної держави України.

Щодо правового аспекту, слід зазначити, що.

Посилання на джерела:

Більш детально: Антипенко В. Поняття правопорушення (кримінальне вивчення) Право України.—1999р.—№ 2—ст92—95.

2.)Там само. Психолгія злочину Т2—1992р. ст89.

Психологи о преступности «Круглий стол». «Психолгического журнала"//Психологический журнал—1995.—т.16.—№ 4—с.39.

Шопенгауер А. Две основние проблеми етики. Афоризми и мудрости.—Минск, 1997.—с. 265.,.

Психологи о корупции ."Круглий стол","Психологического журнала -1995.—т.16.—№ 4 ст39.".

Маньковский Г. М. Ревин В.П. «Характеристика правонарушений и некоторые направления повишения эфективности борьби с ними.» государство и право ,—1997.—№ 8.—с.85.,.

Правова держава Україна, проблеми, перспективи розвитку: Корт;

кі тези наукових повідомлень.,.

Емельянив В. М, Ліпкан В. А. «Корупція»,—1999.—т8.—ст27—59.

Емельянов В. П. Злочини соціальної структури.—Харків, Рубікон 1997р. -ст 307.

Юридична енциклопедія В 6Т/ Редкол. Ю. С Шемшученко. 1998 ст 221.