Настурція лікарська, незабудка польова, нетреба звичайна

Настурція лікарська, незабудка польова, нетреба звичайна.

.

.

НАСТУРЦІЯ ЛІКАРСЬКА.

(поточарка).

Nasturtium officinale.

Багаторiчна трав’яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло висхiдне, до 60 см заввишки, порожнисте, гранчасто-борозенчасте, розгалужене. Листки черговi, перистороздiльнi, овальнi або яйцеподібнi. Квiтки двостатевi, правильнi, чотирипелюстковi, бiлi, в короткiй китицi на верхiвцi стебла. Цвiте у травнi — серпнi. Плід — стручок.

Росте в Карпатах у стоячих водах на болотах, бiля озер i струмкiв.

Для виготовлення галенових препаратiв заготовляють траву пiд час цвiтiння рослини.

Рослина мiстить ефiрну олiю, глiкозиди, цукри, вітаміни, мiкроелементи: йод, залiзо, миш’як, калiй.

Галеновi препарати мають протизапальнi, сечогiннi, послаблюючi, протиалергiчнi властивостi. Завдяки наявності гірчичної ефірної олії, значної кількості вітамінів і хімічних елементів, особливо йоду, калію і миш’яку вживання настурції лікарської показано при захворюваннях шкіри (висипи на шкірі, сверблячка, екзема), щитовидної залози (гіпофункція), бронхітах.

Застосовують при захворюваннях щитовидної залози, якi супроводжуються зниженням її функцiї (гiпофункцiї), при гастритах, бронхiтi, жовчнокам’янiй i нирковокам’янiй хворобi, жовтяницi, анемiї, захворюваннях шкiри (дерматитах, висипах на тілі, екземi, сверблячцi).

Внутрiшньо — настiй iз свiжого листя (50 г листя на 1 л окропу) пити по 100 мл 4 рази на день. Свiжий сік — по 1 ч ложцi тричі на день.

Зовнiшньо — мазь (2 ст ложки свiжого соку на 50 г свинячого несоленого жиру, ретельно розмiшати) служить для змазування шкiри при опiках, екземi, дерматитах.
.

НЕЗАБУДКА ПОЛЬОВА.

(нефелейч).

Myosotis arvensis.

Дворiчна трав’яниста сiрувата густоопушена рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, до 60 см заввишки. Листки черговi, простi, цiлокраї, прикореневi в розетцi, довгастоелiптичнi; стебловi — довгастоланцетнi, сидячi. Квiтки двостатевi, правильнi, в рiдкоцвiтих необлистнених завiйках. Вiночок голубий, п’ятилопатевий, з трубочкою, вдвоє коротшою за чашечку. Цвiте у травнi — червнi. Плід сухий, розпадається на 4 горiшки.

Росте як бур’ян на полях, серед чагарникiв, у гаях.

Древньогрецька легенда розповідає про пастуха Лікаса і пастушку Егле, які безмежно кохали одне одного і хотіли одружитися. Але одного разу Лікас отримав наказ терміново повернутися додому, щоб отримати спадщину після померлого дядька. У хвилини розлуки Егле не може утриматись від сліз. Декілька сльозинок із її синіх очей впали на землю і стали чудовими квітками. Егле зірвала їх і віддала коханому зі словами: «Не забудь мене» .

Інша легенда розповідає про те, як одного разу Господь зібрав усі створені ним квіти, дав їм імена й наказав не забувати. Повернулися квіти на свої місця, і тільки одна маленька голубенька квітка знову прибігла до Господа і закричала, що забула своє ім'я. Суворо поглянувши на неї, Господь сказав: «Не забудь мене!» .

Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву пiд час цвiтiння рослини.

Трава незабудки мiстить вiтамiни, макрота мікроелементи, барвники, дубильнi речовини, органiчнi кислоти.

Препарати незабудки мають протизапальнi, кровоспиннi, вiдхаркувальнi властивостi.

Галеновi препарати незабудки використовують при бронхiті, кровотечі, кашлi, фарингiтi, ларингiтi, при дерматитах, виразках i ранах на шкiрi.

Внутрiшньо — настiй трави (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 4 год) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день.

Зовнiшньо — настiй трави (40 г сировини на 400 мл окропу, настоювати 2 год) служить для примочок, обмивання.

НЕТРЕБА ЗВИЧАЙНА.

(арепей, дурнишник, залучник, зжовчник, зобник, колюка, постильник,.

репіх, реп’ях, реп’яшок овечий, свинки, собачки, туриця).

Xanthium strumarium.

.

Однорiчна трав’яниста шорстка сiрувато-зелена з неприємним запахом рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, розгалужене, бурувате. Листки черговi, черешковi, округло-трикутнi, при основi серцеподібнi, надрiзанозубчастi три — семи лопатевi. Квiтки трубчастi, дрiбнi, зеленуватi, одностатевi (рослина однодомна), зiбранi у кошики, що розмiщенi в пазухах листкiв пучками. Цвiте у липнi — серпнi. Плід — сiм’янка. Обгортка плодiв сiро-зелена, овальна.

Нетреба звичайна росте на засмiчених мiсцях, на полях, у садах.

Для виготовлення лiкiв заготовляють траву пiд час цвiтiння без листкiв.

Трава нетреби звичайної мiстить алкалоїди, глiкозиди, йод, кислоту аскорбiнову.

Галеновi препарати нетреби наділені антимiкробними, жаропонижувальними, потогiнними та седативними властивостями.

Застосовують при проносах, дизентерiї, простудних захворюваннях, хворобах щитовидної залози. Мiсцево — соком змазують шкiру при екземi, лишаї, скрофульозi, раку шкiри, вуграх, висипах на шкiрi.

Внутрiшньо — настiй трави нетреби звичайної (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, кип’ятити 10 хв) приймати двічі на день по 100 мл. Свiжий сік — 15 крапель раз в день.

Зовнiшньо — настiй (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, кип’ятити 10 хв) обмивати пошкодженi дiлянки шкiри. Свiжий сік використовують для примочок.

Симптоми отруєння: опiки, дерматити, депресiя, судоми, нудота, блювання, посилена слинотеча, послаблення роботи серця, зниження температури тiла.

Лiкування: промиваннi шлунка водою з додаванням активованого вугiлля або розчином калiю перманганату 0,05%, заспокiйливi засоби, при опiках змащують олiєю, вазелiном, дають випити 200 мл молока або 50 мл олiї.

.

.

_.

.