Побудова моделі системи «Зарахування абітурієнтів» мовою UML
При запиті на відкриття списку абітурієнтів відбуваються такі дії: запит на відкриття списку абітурієнтів, виведення списку на екран, вибір абітурієнтів поза конкурсом, запит на сортування по набраному балу, виведення відсортованого списку на екран, перенесення абітурієнтів поза конкурсом на перші місця списку, перенесення абітурієнтів з високим балом на початок списку після абітурієнтів поза… Читати ще >
Побудова моделі системи «Зарахування абітурієнтів» мовою UML (реферат, курсова, диплом, контрольна)
АНОТАЦІЯ Дана робота містить дослідження в області розробки інформаційної системи «Зарахування абітурієнтів». Досліджується розробка класів та функцій системи, описується структура програмного забезпечення за допомогою нотації UML (універсальної мови позначень).
АННОТАЦИЯ В данной работе содержится исследование в области разработки информационной системы «Зарахування абітурієнтів». Исследуется разработка классов и функций системы, описывается структура программного обеспечения при помощи UML (универсального языка обозначений.
ЗМІСТ ВСТУП
1. ПРОЕКТУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ СИСТЕМИ
1.1 Аналіз і характеристика об'єкта проектування
1.2 Опис варіантів взаємодії системи
1.3 Опис основних класів (діаграми класів)
2. РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПРОГРАМИ
2.1 Діаграми взаємодії
2.2 Діаграма станів
2.3 Діаграми діяльності
3. ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕРФЕЙСУ СИСТЕМИ
3.1 Діаграма компонентів
3.2 Діаграма розгортання ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Метою даної курсової роботи є побудова моделі системи «Зарахування абітурієнтів» мовою UML. Сучасне життя немислима без ефективного управління. Однією з його найважливіших категорій є система обробки інформації. Від неї багато в чому залежить ефективність роботи будь-якого підприємства. Без впровадження нових комп’ютерних технологій на сьогоднішній день не обходиться жодне підприємство чи установа. У кожної установи є свої підрозділи, діяльність яких потребують автоматизації.
Метою даного курсового проекту є розробка інформаційної системи для автоматизації, підвищення ефективності та спрощення роботи відділень та приймальної комісії до ВНЗ (ах).
Ще однією метою створення курсового проекту з такою інформаційною системою є доказ того, що з його допомогою робота приймальної комісії та відділень стане простіше, більш оперативною і якісніше.
В даний час у багатьох навчальних закладах проводяться певні роботи по впровадженню сучасних засобів телекомунікацій та комп’ютерних систем, однак активна діяльність в галузі інформатизації в більшості освітніх установ спрямована на використання інформаційних і телекомунікаційних технологій тільки в навчальному процесі і не зачіпає процеси управління.
Оптимізація і автоматизація діяльності призводить, найчастіше, до структурної та логічної реорганізації підрозділів, де проводиться впровадження автоматизованих систем, що, в кінцевому рахунку, повинно призводити до підвищення ефективності їх діяльності.
На сьогоднішній день деякі навчальні заклади мають автоматизованої системи по даному виду діяльності, в основному такі системи є тільки в ВУЗах.
1. ПРОЕКТУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ СИСТЕМИ
1.1 Аналіз і характеристика об'єкта проектування
Usecase — це текстовий опис сукупності сценаріїв, що виконуються користувачем при роботі з системою для досягнення певної мети.
Сценарій — послідовність дій при взаємодії користувача із системою для виконання певної операції.
Написання usecases дозволяє чітко визначити хто є користувачем системи, які її сценарії роботи, що є метою використання системи.
Usecases — це функціональні та поведінкові вимоги до системи, які показують, що саме вона має робити.
Існують три форми написання usecases:
1. Коротка — короткий опис в один абзац одного зі сценаріїв (зазвичай успішного) роботи системи (приклад 1). Виконуються під час початкового аналізу вимог до системи.
2. Поверхнева — поверхневий опис у вільній формі усіх сценаріїв (головного і альтернативних) одного з usecases (приклад 2). Виконуються під час початкового аналізу вимог до системи.
3. Повна — всі кроки і дії детально описані, включаючи передта постумови виконання usecase. Виконуються на стадії відбору з повного переліку usecases у короткій та поверхневій формах невеликої частини важливих (критичних для роботи системи) usecases.
Коротка форма. Зарахування абітурієнтів.
Абітурієнт підходить до працівника приймальної комісії, заповнює заяву та здає документи. Реєстратор (працівник приймальної комісії) заходить до системи. Система запитує логін та пароль. Реєстратор вводить логін та пароль. Після перевірки правильності логіну система видає запит про тип операції, що хоче виконати реєстратор (реєстрація заяви чи її скасування). Реєстратор обирає тип операції та реєструє заяву абітурієнта, вводить його дані до системи або скасовує заяву абітурієнта.
Поверхнева форма. Зарахування абітурієнтів.
Головний сценарій (успішний):
Абітурієнт підходить до працівника приймальної комісії, заповнює заяву та здає документи. Реєстратор (працівник приймальної комісії) заходить до системи. Система запитує логін та пароль. Реєстратор вводить логін та пароль. Після перевірки правильності логіну реєстратор реєструє заяву абітурієнта, вводить його дані до системи.
Альтернативні сценарії:
1. Абітурієнт скасовує свою заяву.
2. Реєстратор не може додати заяву абітурієнта до системи через брак особистих даних.
3. Технічний збій роботи системи.
Повна форма. Зарахування абітурієнтів.
Scope: система зарахування абітурієнтів (System)
Level: User-goal
Primary Actor: Реєстратор
Stakeholders and interests:
1. Реєстратор: зацікавлений у точному швидкому вводі інформації про абітурієнтів та відсутності помилок вводу.
2. Абітурієнт: зацікавлений у швидкому розгляду його заяви і можливості перегляду рейтингового списку.
3. Навчальний заклад: зацікавлений в точній обробці заяв при вступі.
4. Адміністратор: зацікавлений в роботі системи без збоїв.
Preconditions: Реєстратор виконав вхід до системи (авторизація)
Main Success Scenario:
1. Абітурієнт подає заяву реєстратору.
2. Реєстратор розпочинає реєстрацію нової заяви.
3. Реєстратор вводить дані абітурієнта.
4. Система опрацьовує введені дані.
5. Реєстратор підтверджує вірність введених даних та зберігає дані.
6. Система надає унікальний код абітурієнту.
7. Абітурієнт вводить унікальний код та підтверджує свою заяву.
8. Система заносить заяву абітурієнта до бази даних.
9. Реєстратор надає абітурієнту додаткову інформацію.
10. Реєстратор завершує опрацювання даної заяви.
Extensions:
а) у будь-який час адміністратор виконує специфічну операцію:
1) адміністратор вводить свій код авторизації;
2) адміністратор виконує специфічну операцію;
3) адміністратор виходить з системи, і вона повертається до режиму роботи з реєстратором.
b) у будь-який час виникає фатальна помилка в системі:
1) реєстратор перевантажує систему, входить до неї та вводить запит про повернення до попереднього стану;
2) система відновлює попередній стан.
2a) система не може відновити попередній стан:
· система видає помилку на екран та зберігає її у лог;
· реєстратор розпочинає реєстрацію нової заяви;
2a) реєстратор хоче повернутися до введення відкладеної заяви:
1) реєстратор виконує операцію повернення та вводить дані заяви;
2) система відображає введену заяву.
2a) заяву не було знайдено:
· система виводить помилку на екран;
· реєстратор розпочинає нову реєстрацію і вводить дані про абітурієнта з початку.
4a) не вірно введені дані документів абітурієнта (наприклад, серія та номер паспорта співпадає з іншим абітурієнтом):
1) система виводить помилку на екран;
2) реєстратор опрацьовує помилку:
· реєстратор звіряє введені дані з оригіналами документів:
· реєстратор виправляє помилки;
8−10a) абітурієнт просить видалити його заяву з бази:
1) реєстратор вводить унікальний код абітурієнта для видалення заяви;
2) система видаляє абітурієнта з рейтингового списку.
1) система відкладає заяву при недостачі даних абітурієнта, заява може бути відновлена в будь-який час;
2) система друкує перелік документів яких не вистачає.
3а) абітурієнт говорить, що він повинен отримати пільги при вступі:
1) реєстратор робить запит щодо пільги;
2) реєстратор вводить дані документа, що підтверджує право абітурієнта на пільги;
3) система перевіряє дані документу.
Special Requirements:
1) великий плоский монітор. Текст повинно бути гарно видно з відстані в 1 м;
2) система повинна зберігати заяву менш ніж за 15 секунд у 90 відсотків випадків;
3) Термінал чи сайт, який містить рейтингові списки.
Technology and Data Variations List:
1) адміністратор авторизується шляхом введенням логіну і паролю адміністратора з клавіатури;
2) реєстратор авторизується шляхом введенням логіну і паролю реєстратора з клавіатури;
3) дані абітурієнта вводяться з клавіатури;
Frequency of Occurrence: 95%.
Miscellaneous (Open Issues):
1) вивчити можливість відновлення роботи системи після збою;
2) чи потрібна при виході реєстратора з системи додаткова функціональність друку кількості поданих заяв?
3) чи може абітурієнт самостійно додавати заяву до бази даних, чи це повинен робити реєстратор?
4) чи може абітурієнт самостійно вводити особисті дані до системи, чи це повинен робити реєстратор?
1.2 Опис основних класів На діаграмі зображені основні дії реєстратора (працівник приймальної комісії), та абітурієнта.
Рис. 1. Діаграма класів Діаграма класів (рис. 1) є основним логічним поданням моделі і містить найдетальнішу інформацію про внутрішній устрій об'єктно-орієнтованої програмної системи. На діаграмі класів показано безліч класів, інтерфейсів, кооперацій і відносин між ними.
Реєстратор має можливість: входити до системи, заносити абітурієнтів в базу даних, переглядати рейтинговій список, оголошувати додаткову інформацію, переглядати ступінь освіти абітурієнта. Абітурієнт має можливість: переглянути рейтинговий список, ввести данні про себе.
2. РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПРОГРАМИ
2.1 Діаграми взаємодії
Рис. 2 Діаграма ваємодії «Процес зарахування абітурієнтів»
На діаграмах (рис.2) описана вся робота реєстратора і абітурієнта, тобто весь процес зарахування абітурієнтів. Абітурієнт підходить до працівника приймальної комісії, заповнює заяву та здає документи.
Реєстратор (працівник приймальної комісії) заходить до системи та створює запит. Реєстратор обирає тип операції та реєструє заяву абітурієнта, вводить його дані до системи та зберігає.
Рис. 3 Діаграма послідовності «Рейтинговий список»
Реєстратор запит на відкриття списку абітурієнтів, далі система виводить список на екран. Система проводить сортування списку по набраному балу і виводить на екран кінцевий результат. Також реєстратор має можливість редагувати список та зберігати.
2.2 Діаграми послідовності
Рис. 4 Діаграма послідовності «Заповнення заяви»
Діаграма послідовності (рис. 3) описує повну роботу реєстратора при подачі заяви абітурієнтом.
Перша дія реєстратора це створення запиту в системі, система відкриває форму заяви і реєстратор заповнює заяву та надає додаткову інформацію абітурієнтові. Далі система зберігає дані і автоматично створює унікальний код, реєстратор передає код абітурієнтові.
2.3 Діаграма станів
Рис. 5 Діаграма станів
інформаційний автоматизація приймальний реєстратор
Під час роботи система може знаходитися в наступних станах: авторизація, введення, обновлення, виведення, створення, збереження.
2.4 Діаграми діяльності
Рис. 6 Діаграма діяльності «Авторизація»
Процес авторизації реєстратора відбувається за наступними кроками: введення логіну, введення паролю, перевірка логіну та пароля.
Якщо логін чи пароль введено невірно, програма повертається до першого кроку — введення логіну та пароля, інакше — система просить ввести пароль 2го рівня. Якщо пароль 2го рівня введено невірно програма повертається до першого кроку: введення пароля та логину, інакше — система просить ввести пароль 3го рівня.
Якщо пароль 3го рівня пройшов перевірку і був введенний не вірно програма повертається до першого кроку, інакше — система надає вхід.
Рис. 7 Діаграма діяльності «Запит на відкриття списку абітурієнтів»
При запиті на відкриття списку абітурієнтів відбуваються такі дії: запит на відкриття списку абітурієнтів, виведення списку на екран, вибір абітурієнтів поза конкурсом, запит на сортування по набраному балу, виведення відсортованого списку на екран, перенесення абітурієнтів поза конкурсом на перші місця списку, перенесення абітурієнтів з високим балом на початок списку після абітурієнтів поза конкурсом.
3. ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕРФЕЙСУ СИСТЕМИ
3.1 Діаграма компонентів Рис. 11 Діаграма компонентів В систему входять такі компоненти як: реєстратор, абітурієнт, рейтинговий список, база абітурієнта. Реєстратор користується системою відкриваючи рейтинговий список та базу абітурієнта.
Абітурієнт користується системою при введені даних.
3.2 Діаграма розгортання Рис. 12 Діаграма розгортання Для забезпечення коректної роботи системи необхідно таке обладнання як: комп’ютер, монітор, клавіатура та програмне забезпечення: система, база абітурієнта і програма з рейтинговим списком.
ВИСНОВКИ Темою даного курсового проекту є «Зарахування абітурієнтів». Вибір даної теми був обумовлений не тільки її актуальністю, а й особистим інтересом до процесу зарахування.
В курсовій роботі також є зв’язок з базою даних. Сучасні технології баз даних є одним з визначальних чинників успіху в будь-якій галузі діяльності, забезпечуючи збереження інформації, подання даних для потенційних користувачів і підтримку багатьох інших процесів. Крім того, бази даних складають основу різноманітних наукових проектів, вони дозволяють накопичувати інформацію.
Поставлена задача була вирішена в такому програмному продукті, як Rational Rose.
У Rational Rose були створені структурні схеми зарахування абітурієнтів. А також в подробиці були розглянуті всі етапи.
Вони використовуються для розробки даних і являють собою стандартний спосіб визначення даних і відносин між ними. Діаграми містять інформацію про сутності системи і способи їх взаємодії, включає ідентифікацію об'єктів, властивостей цих об'єктів (атрибутів) та їх відносин з іншими об'єктами (зв'язків).
Найбільш важливою і найбільш складно реалізовується завданням інформаційної підсистеми є введення і модифікація інформації про абітурієнтів, так як від правильності виконання цього прецеденту залежить успішність оперативного обліку в цілому.
Подальший розвиток даного проекту можливий при використанні будь-якої об'єктно-орієнтованої мови програмування і є доцільним та конкурентоспроможним на сучасному ринку програмного забезпечення.
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
· Дегтярьов В. О. Практикум з об'єктно-орієнтованих методологій створення комп’ютерних систем: Методичні вказівки до виконання практичних робіт для студентів напряму «Комп'ютерні науки» / Дегтярьов В. О. — Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. — Вип. 134. — 68 с.
· Лавріщева К. М. Програмна інженерія / Лавріщева К.М. — К.: Видавництво «Академперіодика», 2008.-319 с.
· Ларман К. Применение UML и шаблонов проектирования. / Ларман К. — М.: Издат. дом «Вильямс», 2002. — 617 с.
· Буч Г. Объектно-ориентированное проектирование с примерами применения / Пер. с англ. / Г. Буч. — М.: Конкорд, 1992.
· Вендров А. М. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем. — М.: Финансы и статистика, 1998.
· Гвоздева Т. В. Проектирование информационных систем: учебное пособие. — Ростов н/Д: Феникс, 2009
· Книга Липаева В. В. 'Программная инженерия. Методологические основы'
Соммервилл, Иан. Инженерия программного обеспечения, 6-е издание.: Пер. с англ. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. — 624 с.
· Фаулер М. UML. Основы./ Фаулер М., Скотт К. — Пер. с англ. — СПб: Символ-Плюс, 2002. — 192 с.