Fox Pro — реляційна модель данных

Северо-Осетинский Державний Університет їм. До. Л. Хетагурова.

[pic].

Отчёт.

По виробничої практике.

Виконала: студентка 52группы.

математичного факультета.

Секретарева Наталия.

Перевірив: Гамаонов Володимир Георгиевич.

Владикавказ. 2003 г.

СОДЕРЖАНИЕ Введение… 2.

Реляційна модель данных…7.

FoxPro версії 2.0: основні терміни і команды…16.

Мета і завдання проектирования…21.

Структура процесу проектирования…22.

Технологія ведення інформаційної системы…28 Постановка задачи…30.

Ход решения…32.

Заключение

…33.

Список литературы

…34.

Приложения…35.

[pic]Человечество стрімко входить у принципово нову йому інформаційну епоху. Істотно змінюються весь складові образу життя людей. У суспільстві рівень інформатизації характеризує рівень розбудови держави. Розпочатий ХХI століття фахівці й називають століттям комп’ютерних технологій. Їх революційний вплив стосується державними структурами та інститутів громадянського суспільства, економічної та соціальній сфер, науку й освіти, культури та життя людей. Багато розвинені і що розвиваються повною мірою усвідомили ті колосальні переваги, які з собою розвиток виробництва і поширення інформаційно-комунікаційних технологій. Чи не в кого ніхто не викликає сумніви те що, що рух до інформаційного суспільства — це у майбутнє людської цивілізації. По глибокої суті інформатизація є процес перетворення людиною середовища свого існування, біосфери в ноосферу, результатом якого «буде створення високорозвиненою информсреды. Цей процес зачіпає як середовище проживання, і власне суспільство, самого людини. Глибина скоєних перетворень породжує проблеми, від своєчасного і розв’язання яких залежить як хід інформатизації, але за несприятливому результаті - існування суспільства взагалі й екології людини як біологічного виду. Проблеми інформатизації виробництва та обробки інформації, тобто проблеми створення та розвитку сучасного машинного виробництва, у інформаційної сфері, породжені протиріччям між необхідністю своєчасного використання в усіх галузях людської діяльності великих обсягів високоякісної інформації та неможливістю оперативно формувати такі обсяги з допомогою традиційних інформаційних коштів, технологій і ліній зв’язку. У цю групу питань, насамперед, входять матеріальнотехнічна, технологічна існують, та проблеми зв’язку. Росія досі залишається великою державою — і гігантської територією, і сильною індустріальної базою, й те водночас продовжує переживати глибокий політичне, і соціально-економічну кризу, котрі можуть перейти або у довгостроковий розпад з урахуванням важко обратимого процесу суверенізації регіонів, або через тимчасову стабілізацію у процес, хоч і повільного, але досить стійкого економічного та високого соціального прогресу, здатного забезпечувати їй значної ролі світової держави і достойна рівень життя населення. Розвиток дослідницько-експериментальної і широке застосування інформаційних і комунікаційних технологій (далі - ІКТ) є глобальної тенденцією світового розвитку останніх десятиліть. Застосування сучасних технологій оброблення і передачі інформації має вирішальне значення підвищення конкурентоспроможності економіки та можливостей на інтеграцію їх у світову систему господарства, так підвищення ефективності процесів державного управління всіх рівнях влади, лише на рівні місцевого самоврядування, в державному та недержавному секторах економіки,. Важливим кроком результатом поширення ІКТ і проникнення їх в усі сфери суспільної життя є створення технологічних передумов для громадянського суспільства з допомогою забезпечення прав громадян вільний і оперативний доступом до інформації через глобальну мережу Інтернет. Росія, попри високих темпів розвитку інформаційних технологій у останнє десятиліття, окремо не змогла забезпечити скорочення розриву з промышленно-развитыми країнами в рівні інформатизації економіки та суспільства. Почасти таке становище викликано общеэкономическими причинами (затяжну економічну кризу економіки, низький рівень матеріального добробут більшості населення області тощо.). Разом про те, недостатнє розвиток ІКТ в Росії визначається цілою низкою чинників, створюють штучні перепони на шляху прискорення інформатизації, на впровадження і ефективне використання ІКТ чи державній і недержавному секторах економіки, у розвиток вітчизняного сектора із виробництва ІКТ. До таких негативних факторів ставляться: — недосконала, неповна, і застаріла нормативно-правову базу, разрабатывавшаяся не враховуючи можливостей, наданих сучасними інформаційними технологіями, спочатку орієнтована на обмежувальний підхід стосовно доступу громадян, і суб'єктів господарювання до інформації; - недостатнє розвиток сучасних інформаційних технологій у галузі управління, що дає бар'єри для прискореного поширення ІКТ в решти економіки та суспільства; неготовність органів влади усіх рівнів до застосування ефективних технологій управління та молодіжні організації взаємодії з громадянами і господарюючими суб'єктами; - витратний, не стимулюючий ефективний повернення інвестицій характер існуючої практики використання бюджетних коштів, виділених на реалізацію програм інформатизації; - недостатню увагу до рівня підготовки кадрів в галузі як створення, і у галузі використання інформаційних технологій; - бар'єри по дорозі входження російських підприємств ІКТ сектора на російський і світова ринки через зайвої зарегульованості економічної діяльності, вимог обов’язкової, часто надлишкової, сертифікації і ліцензування видів діяльності; - високий рівень монополізації у сфері інфраструктури телекомунікацій, є наслідком високих вхідних бар'єрів і що призводить, за відсутності належного регулювання, до неринковим перекосів у тарифній політиці; - узко-техническое розуміння ролі й можливостей ІКТ, низька культура роботи з ІКТ. Проблеми, можуть бути вирішені у межах справжньої федеральної цільової програми, базуються на пріоритетів і цілях стратегії соціально-економічного розвитку Росії на період до 2010 року й відповідають критеріям формування переліку федеральних цільових програм, починаючи з 2002 року, схваленим Урядом Російської Федерації на засіданні 21 вересня 2000 року, протокол № 31. Процеси інформатизації вже активно роблять всіх щаблях. Багато заходи, створені задля розвиток інформаційних технологій, реалізуються чи плануються до реалізації у інших федеральних, регіональних еліт і відомчих програм (наприклад, ФЦП «Розвиток електронної торгівлі у Росії на 2002 — 2006 роки », ФЦП «Розвиток єдиної інформаційноосвітньої середовища Російської Федерації в 2002;2006 роки », ФЦП «Створення та розвитку информационно-теллекоммуникационной системи спеціального призначення до інтересах органів структурі державної влади на 2001;2007 роки «і т.д.). У цьому вся аспекті ФЦП «Електронна Росія на 2002;2010 роки «(далі - Програма) покликана як доповнити інші програми у частині формування адекватної институционально-правовой середовища для ИКТ-индустрии, розвитку публічних мереж доступу і забезпечення ефективного взаємодії держави і з урахуванням широкого впровадження ІКТ, але і виконуватиме ряд більш загальних, координуючих функцій стосовно інших програмах. У Програмі будуть, зокрема визначатися загальні концептуальні напрями розвитку ІКТ (основні засади, загальні стандарти і типові рішення з реалізації проектів тощо.) як однієї з основних напрямів соціально-економічного розвитку. Реалізація загальних концептуальних напрямів розвитку ІКТ здійснюватиметься переважно у різних федеральні, відомчі і регіональних програмах. У цих цілях передбачається створити координаційну раду Програми, має статус міжвідомчої урядової комісії, котра разом з міським управлінням даної програмою вироблятиме загальні принципи державної політики у сфері інформаційних технологій, і навіть буде визначати інструменти її практичної комплексної реалізації через діючі федеральні, відомчі і регіональні програми у сфері ІКТ. Ця Програма розроблено у відповідність до Розпорядженням Уряди Російської Федерації від 12 лютого 2001 р. № 207-р і включено до Перелік федеральних цільових програм, запропонованих Урядом Російської Федерації до фінансування з федерального бюджету, починаючи з 2002 року. Федеральна цільова програма «Електронна Росія 2002;2010 «- своєрідна спроба ривка в «цифрове майбутнє «, яке розвинутих країн вже стала настоящим.

Программа прямо не орієнтована для досягнення миттєвих економічних результатів: стимуляція розвитку російського ринку високих технологій не є його безпосередньої завданням, хоча такий ефект у разі забезпечення успіху намічених планів також достигнут.

Программа передбачає реформу нормативного регулювання ринку ІТ, впровадження нових технологій у державних органах та часткове секторі, створення освітніх програм, покликаних підвищити рівень комп’ютерної грамотності росіян, й модульна побудова масштабної інфраструктури комунікацій. У результаті реалізацію програми буде підключено до Інтернету російські вузи і понад половину шкіл, створено вплив електронних бібліотек, впроваджені системи телемедицини тощо. Реально успіх програми означатиме насамперед, що органи влади всіх рівнів стануть доступнішими громадянам, які діяльність — більш прозорою і зрозумілою ефективнішою. Прозорість досягається з допомогою обов’язкової електронної публікації й створення баз даних із всім документам, які мають статусу секретних, ефективність — з допомогою перекладу в электронною форму значні обсяги документообігу. Програма також передбачає нарощування можливостей доступу населення до інтернетові - це є логічним випливає з викладеного вище. Публікувати документи, які далеко не всі зможе прочитати, — справа досить безглузде. Відповідно, планується також організувати підготовку спеціалістів у галузі інформаційних технологій. Передусім, такі фахівці знадобляться державних установах, але зростання кількості підготовлених людей зможе не позначитися й загалом ситуації над ринком. Окремо передбачається допомогу у освоєнні нових технологій ЗМІ, насамперед — регіональним (тут маються на увазі як підготовка фахівців, і надання доступу до інформаційним сетям).

Косвенный результат — стимуляція ИТ-отрасли, насамперед — з допомогою зростання кількості фахівців, та, крім того — людей, мають доступом до інформаційних мереж, і, отже, є потенційними споживачами інформаційних послуг. Не можна не рахуватися і неминуче зростання попиту послуги що така — як з боку державних організацій, які впроваджують в діловодство нові технології, і в їхніх різноманітних партнеров.

При цьому всі перелічене вище не служить однозначним обгрунтуванням необхідності програми. Звісно без реалізації цієї й низки подібних програм Росія ніяк більше відставатиме від провідних розвинених країн, плавно скочуючись до рівня середнячків третього світу, які чудово уникають інформаційно-комунікативних технологій. Аргументи тих критиків програми, які вже кажуть, що турбуватися про цифровому документообігу і розширенні доступу до інтернетові країни, має низку проблем значно більше насущних, трохи передчасне, не зовсім позбавлені підстав. Дати швидке й однозначну відповідь, не збиваючись при цьому загальні та беззмістовні розмірковування про місці Росії у світу і втім, досить затруднительно.

ФЦП як пропонує рішення очевидних проблем, вона ставить низку нових. Деякі з них неможливо знайти вирішено у рамках «Електронної Росії 2002;2010 ». А, наприклад, щоб з допомогою інформаційних технологій наблизити російську освіти до стандартів розвинених країн Заходу, розробляється програма «Розвиток єдиної освітньої інформаційного середовища на 2002;2006 рр. ». І потрібний детальний обговорення них. Висловлюємо надію, що проект «Електронна Росія «стане зручною майданчиком спершу обговорення, у якому зможуть прийняти участь як фахівці, які мають державний апарат, і російський ІТ-ринок, але й, хто усвідомлює ступінь важливості поставлених програмою вопросов.

РЕЛЯЦІЙНА МОДЕЛЬ ДАННЫХ.

Відповідно до реляційної моделлю база даних представляється як сукупності таблиць, з яких можуть виконуватися операції, формулируемые в термінах реляційної алгебри і реляционного обчислення. У реляційної моделі операції над об'єктами бази даних мають теоретико-множественный характер. Концепції реляційної моделі даних пов’язані безпосередньо з ім'ям відомого у сфері систем баз даних Є. Кодда. Саме тому реляционную модель даних часто називають моделлю Кодда.

ОРГАНИЗАЦИЯ ДАННЫХ Слово «реляційна» походить від англійського relation — ставлення. Для пояснення математичного поняття «ставлення» пригадаємо два визначення. Декартово твір. Нехай D1, D2,…D n — довільні кінцеві числа й необов’язково різні. Декартовым твором цих множин D1 Х D2 Х … Х D nназивається безліч n-к виду: < d1, d2, …, d n >, де d1 належить D1, d2 — D2, а d nD n. Розглянемо найпростіший приклад. Нехай перше безліч і двох елементів D1= {а1, А2}, второе—из трьох: D2 ={b1, b2, b3}, Тоді їх декартово твір є: D1 Х D2 = {а1 b1, а1 b2, а1b3, А2 b1, А2 b2, а2b3}. Ставлення. Ставленням R, певним на безлічах D1, D2,…D n, називається підмножина декартова твори D1 Х D2 Х … Х D n. При цьому безлічі D1, D2,…D n називаються доменами відносини, а елементи декартова твори — кортежами відносини. Кількість n виявляє міру (арность) відносини, а кількість кортежів — його потужність. Відносини зручно представляти як таблиць. У цьому рядки таблиці відповідають кортежам, а стовпчики — атрибутам. Кожен атрибут визначено на деякому домені. Доменом називають безліч атомарних значень. Кілька атрибутів відносини можуть визначити однією й тому самому домені. Атрибут визначає роль домену щодо. Атрибути різних відносин також можуть визначити однією й тому самому домені. Атрибут, значення якого ідентифікують кортежі, називається ключем (ключовим атрибутом). У деяких відносинах кортежі ідентифікуються конкатенацией значень кількох атрибутів. Тоді кажуть, причетне має складовою ключ. Ставлення може містити і кілька ключів. Одне з ключів відносини оголошується первинним. Значення первинного ключа що неспроможні оновлюватися. Усі інші ключі відносини називаються можливими ключами. Зазначимо важливу особливість реляційної моделі даних. Якщо мережевих і ієрархічних моделях даних відбиття асоціацій між записами використовувалися групові відносини, то реляційної моделі даних такого поняття немає. Для відображення асоціацій між кортежами відношенні використовується дублювання їх ключів. Атрибути, які становлять копії ключів інших відносин, називаються зовнішніми ключами. Перелік атрибутів взаємини спікера та його властивості визначає схему відносини. Два відносини називаються односхемными, якщо побудовані але єдиної схемою. Початкова модель Кодда містила невеличкий набір коштів обмеження цілісності: не допускалися кортежі з значеннями первинного ключа і забезпечувалася можливість накладення обмежень на значення доменів і, отже, атрибутів. Механізмів підтримки семантики асоціацій (йдеться про такі обмеженнях цілісності, як режим включення і клас членства) в реляційної моделі немає. Відносини існують незалежно друг від друга, хоча між кортежами цих відносин виникають часом досить складні асоціації. Нерозвиненість коштів примуси послужила поштовхом до наступному розвитку моделі Кодда, що отримало назву розширеній реляційної моделі даних. Остання передбачає підтримку низки службових відносин, зберігають відомостей про асоціаціях предметної області, але процедуру обробки користувальних відносин враховують ці дані. Розширена модель Кодда представляє більш розвинені кошти на підтримку обмежень цілісності. ОПЕРАЦІЇ НАД ДАНИМИ До операцій відновлення БД ставляться запам’ятовування нових кортежів, видалення непотрібних, коригування значенні атрибутів існуючих кортежів. Операція ВКЛЮЧИТИ вимагає завдання імені стосунки держави й попереднього формування значень атрибутів нового кортежу. Обов’язково може бути заданий ключ кортежу. Включення нічого очікувати виконано, якщо ключ має неуникальное значення. Операція ВИДАЛИТИ також вимагає найменування відносини, і навіть ідентифікації кортежу чи групи кортежів, які підлягають видалення. Операція ОНОВИТИ виконується для названого взаємини спікера та може коригувати одностайно, і кілька кортежів відносини. Далі розглянемо основні операції обробки відносин. Відмітна особливість операцій у тому, що одиницею обробки них не є кортежі, натомість взаємини. Інакше кажучи, на вході кожну операцію використовується одне чи кілька відносин, а результат операцій — нове ставлення. Сенс будь-який обробки реляційної бази даних полягає або у відновленні існуючих відносин, або у створення нових, оскільки результат будь-якого запиту до БД не що інше, як побудова нового відносини, задовольняючого умовам вибірки. Операція ОБ'ЄДНАННЯ (С1 = А U У) передбачає, що у вході поставлено два односхемных відносини Проте й У. Результат об'єднання є побудоване у тій самою схемою ставлення З, що містить все кортежі Проте й все кортежі відносини У. Операція ТЕ ЩО (С2=А U У) передбачає на вході два односхемных відносини Проте й У. На виході створюється ставлення за тією ж схемою, що містить ті кортежі відносини А, що є у відношенні У. Операція ВІДНІМАННЯ (С3=А-В). Усі три відносини будуються за схемою. У результуюче ставлення С3 включаються ті кортежі з А, немає щодо У. Операція ДЕКАРТОВО ТВІР (С4=А X У). Її істотна різниця від попередніх у тому, що ваші стосунки Проте й У може бути побудовано по різним схемами, а схема відносини С4 охоплює всі атрибути відношенні Проте й У. Операція ВИБІРКА (горизонтальне підмножина). На вході операції використовується одне ставлення. Результат вибірки є нове ставлення, побудоване за тією ж схемою, що містить підмножина кортежів вихідного відносини, які відповідають умові вибірки. Операція ПРОЕКЦІЯ (вертикальне підмножина). На вході операції використовується одне ставлення. Результуюче ставлення включає підмножина атрибутів вихідного. Кожному кортежу вихідного відносини відповідає такий кортеж в результуючому відношенні, що значення однакових атрибутів цих двох кортежів збігаються. Та заодно в результуючому відношенні кортежи-дубликаты усуваються, у зв’язку з ніж потужність результуючого відносини може бути меншою потужності вихідного. Операція З'ЄДНАННЯ. На вході операції використовується два відносини; позначимо їх Проте й У. У кожному з відносин виділено атрибут, яким здійснюватиметься з'єднання; припустимо, це атрибути А1 і Б2). Обидва атрибута слід визначити однією й тому самому домені. Схема результуючого відносини охоплює всі атрибути Проте й все атрибути відносини У. Допускається, щоб у схемою результуючого відносини замість двох атрибутів, якими виконується з'єднання, був лише один. Операція З'ЄДНАННЯ справляє враження декартово твір. Відмінність полягає у тому, що декартово твір передбачає зчеплення, кожного кортежу з, А кожним кортежем з У, а операції сполуки кортеж зі ставлення, А зчіплюється тільки з кортежами з У, котрим виконано умова: В1=А1. Операція РОЗПОДІЛ. На вході операції використовується два відносини Проте й У. Нехай ставлення А, зване діленим, містить атрибути (А1,А2, …, Аn). Ставлення У — дільникмістить підмножина атрибутів А; між іншим, (А1,А2, …, Аk), де (kY. Повна функціональна залежність. Кажуть, що неключевой атрибут функціонально повно залежить від складеного ключа, коли він функціонально залежить від ключа, але з перебуває у функціональної залежності ні від якої частини складеного ключа. Друга нормальна форма. Ставлення перебуває на другий нормальної формі, коли вона перебуває у першої нормальної форми і кожен неключевой атрибут функціонально повно залежить від складеного ключа. Щоб ставлення привести до другої нормальної формі, необхідно: а) побудувати його проекцію, виключивши атрибути, котрі перебувають у повній функціональної залежності від складеного ключа; б) побудувати додатково одну чи кілька проекцій на частина складеного ключа і атрибути, функціонально залежать від цієї маленької частини ключа. Транзитивная залежність. Нехай X, Y, Z — три атрибута деякого відносини. У цьому Х>Y і Y>Z, але зворотне відповідність відсутня, т. е. Z не> чи Y не>Х. Тоді кажуть, що Z транзитивно залежить від X. Третя нормальна форма. Ставлення перебуває у третьої нормальної формі, коли вона перебуває на другий нормальної форми і кожен неключевой атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа. Основне гідність реляционного підходу — його простота і доступність. Користувачі абстраговані від фізичного структури пам’яті. Це дозволяє експлуатувати БД не повідомляючи методів та способів її побудови. Основні гідності РМД такі: простота, незалежність даних; гнучкість; непроцедурные запити, теоретичне обгрунтування з урахуванням теорії відносин. Це дає можливість користувачам формувати їхніх запитів більш компактно, в термінах більших агрегатів. Більшість СУБД для персональних ЕОМ становлять системи, підтримують реляционную модель даних. До цього класу слід віднести саму поширену на ПЕОМ систему dBase фірми Ashton-Tate Corp.(версии dBaseП, dBaseШ, dBaseШ PLUS, dBaseIV) і численне сімейство совметимых з ним програмних продуктів — FoxBase+ і FoxPro фірми Fox Software, Clipper «87 фірми Nantucket Corp., QuickSilver і dBXL фірми Wordtech, User Interfase фірми WallSoft Systems Inc., dBFast фірми dBFast Inc. Широко поширені також реляционные системи Oracle фірми Oracle Corp., Paradox фірми Borland International, ряд версій системи R: base 4000, R: base 5000, R: base System V, R: base for DOS, R: base 3.0)фирмы Microrim, система DB2 фірми IBM Corp. Як мовилося раніше вище, в реляційної моделі даних є можливість визначення одного атрибута чи його безлічі як ключа відносини. Це властивість дозволяє формувати запити до бази даних дуже компактно з використанням термінів реляційної алгебри і реляционного числення, що робить реляционную модель дуже проста для розробника прикладного програмного забезпечення. З іншого боку, всю інформацію, яка зберігатися і використовуватися в ИИСОД представляється в табличній формі, що характерною рисою подання в реляционных базах даних, зокрема, у тому різновиду табличных базах даних. З урахуванням вищевикладеного можна дійти невтішного висновку, що з розробки системи найбільше придатний СУБД, джерело якої в використанні реляційної моделі даних. З усього розмаїття реляционных СУБД, представлених над ринком на цей час (DBASE IV, Clipper IV, V тощо.) відразу можна назвати СУБД FoxPro 2.0 фірми FoxSoftware Inc СУБД FoxPro II включає у собі всі кращі функціональні можливості СУБД FoxBase+ версії 2.11. Разом про те вона має найкращими можливостями проти DBASE IV по продуктивності. Вимоги до ресурсів пам’яті на стадії виконання значно знижено. FoxPro 2.0 має графічний многооконный інтерфейс із підтримкою маніпулятора «миша «і клавіатури. Він реалізує елементи объектноорієнтованого підходу, у своїй за різними вікнами одночасно відкритих вікнах може бути закріплені різні процедури (наприклад: генерація звіту, перегляд файла тощо.). Розвинутий генератор звітів дозволяє формувати звіти як табличній, а й стрічкової форми. Мова програмування повністю включать мову СУБД DBASE IV. Додатково в нього включено більш 140 різних розширень. У цьому збережена повна програмна сумісність з молодшими версіями системи. СУБД FoxPro 2.0 має можливостями підтримки розробки та налагодження програм, засобами відстежування змін вихідних текстів програмних модулів зі своїми автоматичної перекомпиляцией. Передбачено спеціальні вікна для отладчика програм, працював у термінах вихідного тексту. Вікно трасування дозволяє аналізувати логіку виконання програми. Ця інформація мож вживатись і під час роботи в пошаговом режимі. Окреме вікно передбачено для перегляду значень змінних у процесі виконання програми. Система дозволяє вживати кошти розробки прикладних програм, що у складі її попередниці, такі як генератор екранних форм вводу-виводу FoxView і генератор програм з урахуванням цих екранних форм FoxCode з його мовою шаблонів. FoxPro 2.0 включає розширену інтегровану середу розробника, в склад якої входять конструктор меню (Menu Builder), екранний редактор до створення форм виводу-введення-висновку (Screen Painter), кошти підтримки мови шаблонів і утиліта підтримки прикладного програмного забезпечення (Make). Ця середовище дозволяє значно скоротити терміни створення програм. Компілятор мови програмування системи дає можливість отримувати загружаемые програмні модулі, які потребують для своєї роботи підтримки системної середовища. Програмний інтерфейс дозволяє включати у розроблювані програми модулі, написаний мовами Сі і Асемблер, і навіть динамічно підключати на стадії компонування бібліотеки об'єктних модулів. Велике зацікавлення представляє системний табличний інтерфейс для кінцевих користувачів, заснований на широко розповсюдженому реляционном мові QBE (Query-By-Example), який отримав тут назва RQBE. Драйвери RQBE надають користувачам доступом до баз даних, керованих як системою FoxPro, і різними SQLсерверами в локальних мережах пЕОМ. З усієї вищевикладеного можна дійти невтішного висновку що СУБД FoxPro 2.0 є найприйнятніший засобом програмної реалізації ИИСОД. Як слідство, розроблювану у межах даного дипломного проекту підсистему «Контроль виконання «слід реалізувати із системи FoxPro 2.0.

FOXPRO ВЕРСІЇ 2.0.

Система FoxPro, розроблена фірмою Microsoft, є повновагою многопользовательской системою управління базами даних реляционного типу класу dBASE. Метою розробки було створення СУБД, яка будучи розвитком ссистем класу dBASE включала б себе всі ці позитивні риси і водночас, надавала б користувачеві додаткові спроби з розробці закінчених програмних продуктів, які потребують підтримки середовища СУБД.

FoxPro є програмним продуктом керувати даними — каталогізації, пошуку це й обробки інформації. Велика кількість операцій із управлінню базами даних може бути здійснене системою меню і інтерфейс, однак у повною мірою використовувати потужні можливості FoxPro можна за знанні описуваного нижче мови программирования.

Основные терміни. Для спрощення освоєння правильного синтаксису команд та зняття функцій FoxPro слід знати такі основні терміни. ТИМЧАСОВА ЗМІННА це адресуемый під назвою перемінної ділянку оперативної пам’яті, використовуваний для тимчасового зберігання даних. Може вживатись і термін ЗМІННА ПАМ’ЯТІ. Можна змінювати вміст тимчасової перемінної, та її ім'я і місцезнаходження у пам’яті залишаються незмінними, поки закінчиться сеанс роботи з FoxPro або поки що змінна нічого очікувати звільнена. Тимчасові перемінні та його значення губляться, за умови що їх зберегти на диску до виходу з FoxPro чи перед вимиканням комп’ютера. Імена тимчасових змінних можуть включати до десяти символів літер, цифр і знаків підкреслення, і дружина мають починатися з літери. Тимчасові перемінні можуть зберігати символьні, числові, числові з плаваючою коми, логічні дані, і навіть дані типу «дата ». ПОЛІ БАЗИ ДАНИХ це будь-який елемент даних, входить у запис бази даних. Одне чи більше полів утворюють запис бази даних, і жодна чи більше записів утворюють файл бази даних. Імена полів можуть включати до десяти символів літер, цифр і знаків підкреслення, і дружина мають починатися з літери. ФУНКЦІЯ є заздалегідь підготовлену підпрограму, яка може виконуватися на запит з точки FoxPro. Якщо возвращаемый функцією результат є припустимий у натуральному вираженні тип даних, то функції можна включати в висловлювання. ОПЕРАТОР є символ чи послідовність символів, які специфицируют певну операцію, виконувану над однією або великим числом величин щоб одержати результата.

Основные команди FoxPro.

APPEND [BLANK]- Додає нові запис у кінець активного файла бази даних. Це основне команда для полноэкранного введення даних. APPEND FROMКопіює запис у кінець активного файла бази даних із іншого файла. AVERAGEПідраховує середнє арифметичне значень висловів чи полів бази даних BROWSE — одне з найкорисніших команд, наявних у FoxPro. Команда BROWSE використовується відкриття вікна і высвечивания записів з файла бази даних. Є можливість редагування і додавання записів. Якщо пам’яті досить, то вікно Browse то, можливо відкрито кожної робочої області. BROWSE FORУ вікні Browse висвічуються ті записи, які задовольняють умові. Для кращої роботи у FOR використовується оптимизируемое вираз. BROWSE KEY-Ограничивает кількість зображуваних записів. BROWSE LAST-Открывает вікно BROWSE у тій конфігурації, що збережена в файлі FOXUSER, якщо значення установки RESOURCE — ON. Список полів, розмір кожного поля, розташування і величину вікна Browse зберігаються у файлі FOXUSER.

BUILD EXEЗа наявності повного дистрибутивного набору FoxPro, створює на підставі проекту здійсненний файл (.EXE). CALCULATEВиконує фінансові та статистичні обчислення над полями бази даних чи висловлюваннями, які містять поля. CANCEL — Припиняє виконання командного файла (програми). CHANGEКоригування записів бази даних з вікна редагування. CHANGE KEY-Ограничивает діапазон зображуваних записів. CLOSE — Використовується для закриття файлів — журналу, файлів бази даних, файлів формату екрана, індексів і файлів процедур. COPY INDEXES-Копирует одно-индексные файли в складовою індексний файл. COPY FILEЗабезпечує дублювання закритого файла будь-якого типу. COPY TO — копіює дані з зазначеної БД в файл. COPY TO FIELDS-определяет список полів, які копіюватися у новий файл. COPY STRUCTURE TO — Копіює структуру бази даних до іншої базі даних. CREATEСтворення нового файла БД CREATE REPORT-активизирует вікно генератора отчётов CLEAR-Очищает поставлене елемент COUNT-Выполняет підрахунок числа записів активної БД, які відповідають заданим умовам DEFINE WINDOW — Створення вікна. DELETE — Позначає щоб уникнути записи активного файла бази даних. DELETE FILE — Видаляє файл. DISPLAY MEMORYЗабезпечує висновок імені, типу, розміру й статусу кожної активної тимчасової перемінної. DO — Виконує програмний чи процедурний файл. EXPORTКопіює дані з даних FoxPro в файл з іншим форматом. FUNCTIONВизначення початку підпрограми і його ідентифікація. GO-Позиционирование покажчика записи. GO [RECORD] - Встановлює покажчик записи на запис GO TOP | BOTTOMУстановка покажчика записи на першу і останню у вибраній базі даних. Якщо база використовується з індексом, то першої буде запис з мінімальним значення ключа, останньої - запис з максимальним значенням ключа. GO TOP | BOTTOMУстановка покажчика записи на першу і останню в обраної базі даних. Якщо база використовується з індексом, то першої буде запис з мінімальним значення ключа, останньої - запис з максимальним значенням ключа. GO INПереміщення покажчика у базі, відкритої інший робочої області. HELPВідкриття вікна допомоги. INDEX-создаёт індексний файл для упорядкування БД JOIN-объединяет два файла БД LAST-Открываемое вікно редагування команди Change матиме ті ж самі конфігурацію, як і останнє вікно, збережене в файлі FOXUSER, якщо значення установки SET RESOURCE — ON. Список полів, розмір кожного поля, ситуацію і розмір вікна CHANGE тощо. п. записуються в файл FOXUSER. LAST FORУ вікні редагування команди Change висвічуються ті записи, які задовольняють заданому умові. LISTвідображення записів БД LOCATE-выполняет в активному файлі БД пошук по заданому умові MODIFI COMMAND| MODIFI FILE-открывает вікно редагування MODIFY STRUCTURE-Модифицирует структуру файла бази даних. MODIFI REPORT-Открывает вікно компонування звіту MODIFI LABEL — Відкриває вікно компонування поштового ярлика (бланка) PACKФізично видаляє записи, позначені видалення базі даних, зменшує розмір текстового файла. PROCEDURE — Вказує початок підпрограми. QUITЗакриває все відкриті файли, завершує сеанс роботи системи FoxPro і повертає управління операційній системі. REINDEXПеребудовує все активні індекси. RENAMEВиконує зміна імені файла на диску. RECALL-Снимает маркірування на видалення записів активного файла бази даних, встановлену командою DELETE. REPLACEОновлює значення заданих полів записів активного файла бази даних. RESTORE FROMОбирає і активізує тимчасові перемінні і масиви з файла тимчасових змінних. REPORTВидача звіту. RESTORE FROMОбирає і активізує тимчасові перемінні і масиви з файла тимчасових змінних. RUNВиконує із системи FoxPro задану команду ОС чи програму, яка працює під керівництвом ОС MSDOS. SAVE TOзберігає тимчасові перемінні і масиви в файлі тимчасових змінних. SCANСканування бази даних, і виконання команд по заданим умовам. SORTСортує базі даних. SKIPПереміщає покажчик запис у активному файлі бази даних уперед, чи тому. SEEK-Выполняет пошук першого запису индексированного файла бази даних із ключем, співпадаючим з заданим вираженням. SETВідкриває вікно View. SET ALTERNATEнапрям виведення, яке ведеться на екран чи вікно, й у текстовий файл. SET DATE-определяет формат виведення дати. SET DECIMALS-устанавливает кількість десяткових знаків після коми при видачі результатів числових функцій і обчислень. За умовчанням — 2 SET DEFAULT TO-для зміни дисководу за умовчанням на A: SET HELP ON | OFF-отключает/подключает засіб діалогової допомоги чи призначає інший файл допомоги. Значення за умовчанням — ON Значення по вмовчанням — FOXHELP SET MARGIN TOвстановлює розміри лівої кордону під час видачі на печатку будь-який інформації. Видача інформації на екран не порушується. Значення по вмовчанням — 0 SET MEMOWIDTH TOВизначає ширину memo (текстових) полів за її візуалізації. SET ODOMETER TOзадає інтервал зміни значень лічильника записів в командах, що виводять номери записів. SET PATHзадає шлях (маршрут) пошуку файлов.

SET PATH TOє послідовність шляхів, розділених коми чи точкою з коми. SET PROCEDURE TOвідкриває поставлене файл процедур. SET RELATION-связывает два відкритих файла бази даних із вычисленному значенням через ключове полі бою або за двозначним номером записи. SET CARRY Визначає необхідність копіювання даних із попередньої записи на нову запис під час використання команд APPEND чи INSERT. SET INDEXвідкриває задані індекси поточного файла бази даних. SET INDEX TOзакриває все відкриті індекси в поточної робочої області. SET FILTERДозволяє виводити і дозволяють опрацьовувати ті записи файла БД, які задовольняють заданому умові. SORTСортує базі даних. STOREПоміщає дані в часові перемінні і масиви. SUM-Вычисление суми числових полів USEвідкриває БД у зазначеній робочої области.

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРОЕКТИРОВАНИЯ.

Основная мета процесу проектування БД полягає: отриманні такого проекту, який задовольняє наступним требованиям:

• коректності схеми БД, т. е. база даних мусить бути гомоморфным чином моделируемой предметної області, де кожному об'єкту предметної області відповідають дані у пам’яті ЕОМ, і кожному процесу предметної області - адекватні процедури обробки даних. У цьому результати виконання процесу відповідних йому процедур обробки даних мають співпадати в будь-якої миті функціонування, якщо передбачено проектом;

• забезпечення обмежень на конфігурацію обчислювальної системи, під час першого чергу, на ресурси зовнішньої й оперативної памяти;

•эффективность функціонування, т. е. Забезпечення вимог вчасно реакції системи на запити, й відновлення БД;

• захист даних від руйнацій при збої устаткування від некоректних оновлень і, якщо потрібно, від несанкціонованого доступа.

•простота і зручність експлуатації інформаційної системы;

• гнучкість, т. е. можливість розвиватися і наступного адаптації системи до змін у предметної області й до потреб пользователей.

Удовлетворение перших чотирьох вимог обов’язково до ухвалення проекту. Останні два вимоги необов’язкові, оскільки велика чи менша простота і зручність експлуатації виступають лише чинниками оцінки альтернативних варіантів проекта.

СТРУКТУРА ПРОЦЕСУ ПРОЕКТИРОВАНИЯ Обследование предметної області. Аналізуючи цей етап (мал.1), після початкового знайомства з предметної областю слід детальне вивчення всіх його фрагментів, кожен із яких характеризується локальним користувальницьким поданням. До кожного фрагмента визначаються інформаційні об'єкти, аналізуються процеси, їх використовують, і встановлюються явні асоціації між інформаційними об'єктами. Фрагменти предметної області досліджуються послідовно. Причому відомості про чергового фрагменті інтегруються з щодо попередніх фрагментів. Вибір СУБД. Систему керування БД — найважливіший програмний компонент інформаційної системи, який надає значний вплив на багато параметри системи, у цьому числе:

• користувальні інтерфейси; • ефективність функціонування; • вартість розробки додатків; • вартість експлуатації; • гнучкість системы.

ОБСЛЕДОВАНИЕ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТИ ВЫБОР СУБД ПРОЕКТЕРОВАНИЕ РЕАЛИЗАЦИИ.

Рис. 1. Структура процесу проектирования Предлагаемая методика вибору СУБД дозволяє: послідовно виявити зовнішні обмеження, виділити СУБД-претенденты (використання), провести моделювання бази даних кожної виділеної СУБД і з порівняльного аналізу отриманих моделей бази данных.

Виявлення зовнішніх обмежень. Під зовнішніми обмеженнями тут розуміються обмеження середовища реалізації інформаційної системи. Кожна середовище реалізації відрізняється від ідеальної. Вона має безліч обмежень, серед найбільш важливі нас: технічні, програмні і організаційні. Технічні обмеження визначаються конфігурацією обчислювальної системи, параметрами функціонування її компонентів, надёжностью їх і ін. Програмні обмеження насамперед розуміють операційну систему і мови прикладного програмування. До організаційним обмеженням можна віднести вимоги до різних строків розробки, наявні працю. Можливості з підготовки фахівців і т.п.

Виділення СУБД-претендентов. Проектувальнику інформаційної системи нині надається досить великий вибір СУБД, розроблених до різних конфігурацій і типів ЕОМ. Аналіз основних параметрів цих систем дозволяє відразу ж потрапити відкинути ряд СУБД, явно непридатних до використання у розроблюваної інформаційної системі, залишивши на подальше розгляду кілька (трохи більше двохтрьох) систем претендентов.

На вибір СУБД-претендентов найбільший вплив надає узгодження низки параметрів середовища реалізації і СУБД. До таких параметрами в першу чергу ставляться: • тип ЕОМ; • операційна система; • обсяги оперативної пам’яті; • конфігурація обчислювальної системи та наявність реалізацій СУБД для кількох типів ЭВМ.

Моделирование бази даних. Для кожної з виділених СУБД моделюється база даних. Крім визначення структури даних, і стратегії їх збереження у пам’яті машини, проектувальник оцінює також розробці програмного оточення бази даних, і загалом реалізацію і експлуатацію інформаційної системи. Фактично йдеться перетворення инфологической схеми предметної області у схему бази даних, підтримувану СУБД. Для моделювання треба зазначити обрані СУБД. Якщо результаті моделювання виявилося, жодна з виділених СУБД не дозволила отримати прийнятний варіант, то скорочується набір вимог, пропонованих до інформаційної системі, або використовується самостійно розроблена систему управління БД, орієнтована конкретну застосування. Якщо ж отримано кілька прийнятних моделей БД, всі вони підлягають порівняльному аналізу ось на чому кроці проектування. Порівняльний аналіз моделі БД. Перш ніж розпочати порівняльному аналізу моделей БД (отже, і до вибору СУБД), необхідно виділити набір чинників, за якими оцінюватися аналізовані варіанти. Не претендуючи на повноту, наведемо перелік найчастіше використовуваних чинників оцінки моделей бази данных:

• необхідні обсяги основний рахунок і дискової пам’яті; • трудомісткість розробки програмних засобів оточення СУБД; • трудомісткість реалізації додатків; • витрати за навчання персоналу; • вартість експлуатації, інформаційної системи; • можливість суміщення розробки БД з раніше виконаними програмними реализациями; • прогнозовані терміни реалізації інформаційної системы.

Для кожного чинника рекомендується визначити кількісну оцінку. Наприклад, для чинника «можливість суміщення розробки з раніше виконаними програмними реализациями» у ролі кількісної оцінки можуть виступити трудовитрати створення відповідних програмних інтерфейсів чи вартість повторних програмних реалізацій. Проектування реалізації. Останній, третій, етап проектування полягає з цих двох кроків: конструювання схеми бази даних, і навіть розробка програмного забезпечення і технології ведення інформаційної системи. Конструювання схеми БД. У цьому кроці проектування остаточно уточнюються всіх параметрів логічного і зниження фізичної організації БД. Розробка технології ведення ІВ. Розробляється набір технологічних інструкцій на службу адміністратора БД. Ці інструкції охоплюють все процеси, що їх на стадіях реалізації і експлуатації інформаційної системи. Передусім это:

• введення інформацією систему; • захист даних; • управління використанням даних; • управління ефективністю системы.

Программное забезпечення технології ведення ІВ становлять сервісні кошти, необхідних виконання більшості процесів, включених в технологію. Це може бути стандартні програмні продукти (зі складу СУБД чи незалежно що їх) або оригінальні програмні розробки. Визначаючи програмне забезпечення, обмовляється його склад, а оригінальних програм розробляються їх алгоритмы.

ТЕХНОЛОГІЯ ВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМЫ.

Введення інформації, до системи. Інформація, збережена і яка у системі, включає у собі нормативно-справочные відомості більшості додатків, а також відомості, які у систему і під час додатків, у цьому однині і у реальному масштабі часу. Останній, вид інформації характеризується коротшим терміном існування, ніж нормативно довідкова інформація. У інформаційної системі для навчального закладу (як і у разі) до нормативно-справочным ставляться інформацію про викладачів, навчальних планах, студентів, а до другої різновиду — інформацію про розкладі, відвідуваності занять, про атестації студентів. Вочевидь, якщо склад викладачів, списки у студентів і навчальні плани в протягом року змінюються, то інформація другий різновиду коригується щодня. Її завантаження і коригування здійснюються кінцевими користувачами і під час функціональних додатків. Захист даних. Технологія ведення інформаційної системи повинна передбачати набір заходів для забезпечення різних аспектів захисту даних. Для захисту даних від збоїв устаткування й фізичного руйнації знімаються копії даних, і ведеться журнальний файл. Інструкції стосовно програми відновлення поточного стану БД розробляються задля забезпечення захисту даних від програмних збоїв і некоректних змін. З використанням СУБД, які мають механізму процедур, в набір програмних коштів розробник може включити оригінально розроблену програму перевірки повноти коректності бази даних. Така програма виконуватиметься між тим між сеансами обробки даних. Повнота і коректність означають його присутність серед базі даних всіх записів, без не можуть нормально функціонувати докладання. З іншого боку, мається на увазі коректність встановлених асоціацій, і навіть вмісту полів, запроваджених на підтримку різноманітних залежностей між даними. У алгоритм програмних засобів закладаються такі види контролю, які ефективно виконуються автоматично. Тим самим було полегшується обслуговування бази даних, спрощуються алгоритми багатьох додатків з допомогою винятки з них процедур перевірки коректності оброблюваних даних. Для програми перевірки повноти і коректності БД необхідно розробити технологічні інструкції з її виконання, обумовлено правила виправлення виявлених помилок. Захист даних в БД від несанкціонованого доступу виконується звичайними засобами СУБД, і навіть засобами коригування «замків управління» доступом заміна програм кодирования-декодирования. Відповідні рекомендації для адміністратора БД слід розробити на стадії експлуатації системы.

Управление використанням даних. Технологія ведення інформаційної системи має передбачати механізм обліку користувачів і додатків. З цією мети можна використовувати словники-довідники даних. З іншого бокувідомості про використання даних, і зверненнях кінцевих користувачів до ІВ повинні фіксуватися в журнальному файлі. Сервісні програми обробки журнального файла дозволять адміністратору БД отримати різноманітні протоколи використання даних. На стадії експлуатації адміністратор БД повинен мати графік взаємодії користувачів і системи, дозволяє забезпечить нормальну функціонування ІС та наскільки можна недопущення конфліктним ситуаціям. Управління ефективністю функціонування системи. Періодично при експлуатації системи адміністратор БД оцінює параметри ефективності її функціонування. З цією метою використовуються стандартні чи оригінально розроблені сервісні програми, які дозволяють одержати інформацію про витратах і наявності ресурсів зовнішньої пам’яті, реактивності системи, інформацію про частоті використання даних, і ін. З цих відомостей адміністратор БД приймає рішення про змінах параметрів схем або про проведенні реорганизаций.

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ.

З огляду на те, що у цей час часу науково-технічний прогрес значно пришвидшується, а деканату припадати, що називається «вручну» працювати з значними обсягами інформації усе веде до потреби розробки досконаліших методів обробки інформації: автоматизації процесу. основні напрями автоматизації перебувають у мінімізації витрат ручної праці й тотального зниження трудомісткості. До складу контрольної завдання «Деканат» входять такі структурні компоненти, кожен із яких наділений її властивостями, у цьому разі полями (рис 2.).

Структура об'єкта організована в такий спосіб, щоб за умов ведення обліку, контролю та аналізу із застосуванням інформаційної системи функція обробки даних були віддалені від користувача, існувала у вигляді, яка людиною безпосередньо не сприймається. У цьому виникає необхідністю приведення вихідний інформації до виду, придатному до сприйняттю пользователя.

Организация праці та функції користувача. Користувач у межах документування здійснюють такі функции:

— власне реєстрацію первинної облікової інформації шляхом набору її на клавиатуре;

— виконання процедур початку будівництва і завершення кожного сеанса.

автоматизованої реєстрації первинної информации;

— сприйняття й аналіз повідомлень комплексу повідомлень комплексу видавали даних на дисплей у процесі автоматизованого документирования;

— відображення необхідної інформацією «человекочитаемой» форме;

В загальному вигляді методологічні аспекти мають відображати такі питання: машинне формування первинної інформацією документах і машинні носії; машинне ведення обліку вступників даних; машинна передача результатной інформації його использования.

Бази данных.

Структура баз даних реляційна, тобто складається з колонок і записів. Оскільки програма у майбутньому реалізована на FoxPro, то швидкість звернення до БД досить висока. Вище наведено опис СУБД, підтримують реляционную модель даних. Наведено основні функції і команди Fox Pro2.0.

ХІД РІШЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ ЗАДАЧИ.

У цьому роботі зроблено спробу автоматизації процесу — контрольна завдання «Деканат», що дає БД до роботи зі списками студентів, викладачів, входять до складу нашого факультету. Фундаментальна обізнаність із БД реалізована з допомогою функцій роботи з БД, заснованих на вмонтованому наборі функцій мови FoxPro 2.0.

Порядок вирішення цієї задачи:

1) Ознайомлення з предметної областью.

2) Вивчення процесу проектування й системи управління базами данных.

3) Розробка структури даної задачи.

4) Інформація в різних факультетах й у ректораті, яка потрібна на створення універсальної програми для университета.

5) Підготовка отчёта.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

В процесі вирішення даної задачі прокуратура вивчила процес проектування й набір функцій мови FoxPro 2.0, розроблена структура даного завдання. Ще один завдання полягає у розробці нових ІВ про те, щоб з’явилася можливість використовувати ці системи надалі як до нашого деканату, чи в усьому університеті. Т. е. необхідно вдосконалити програму, зробити її універсальної. Виникає необхідність дедалі більше інтенсивно залучати у цей процес сучасні кошти обчислювальної техніки. Їх використання дозволить прискорити обробку інформації та знизити можливість появи помилок. У цьому для ефективне використання подібних систем необхідно використання сучасної обчислювальної техніки і одержувачів відповідного програмного обеспечения.

1) ПоповА.А. Програмування серед СУБД Fox Pro2.0 Москва «Радіо і связь», 1994 г. 2) internet — web-сайт, присвячений FoxPro 2.6 MS-DOS.

3) internet web-сайт Федерації Інтернет образования.

4) internet — матеріали з приводу БД: Fox Pro.

5) internet — електронний довідник по Fox Pro.

6) internet — web-сайт Інформаційних технологий.

7) internet — web-сайт, присвячений змісту, проблем і обгрунтуванню необхідності рішення ФЦП «Електронна Росія» програмними методами.

8) internet — матеріали про Електронної Росії: дискусійне центр.

9) internetОфіційний текст програми «Електронна Россия».

10) internet — web-сайт ФЦП «Електронна Россия».

ПРИЛОЖЕНИЯ.

———————————- 1. Огляд предметної области Последовательно виконуються для кожного фрагмента, а результати інтегруються в инфологическую схему предметної области.

2.Определение об'єктів 3. Формализация процесів 4. Встановлення ассоциаций.

5. Перевірка коректності инфологической схемы.

1. Виявлення зовнішніх ограничений.

2. Виявлення СУБДпретендентов Выполняется кожної виділеної СУБД.

3. Моделювання БД.

4. Порівняльний аналіз моделей БД.

1. Конструювання схеми БД.

2. Розробка програмного забезпечення і технології ведення інформаційної системы.