Програмні реалізації систем машинного перекладу сторонніх виробників в Word 2002

Оцінка ефективності систем машинного перекладу

Широке розповсюдження мікрокомп'ютерів і мікропроцесорів в перекладацькій справі сприяє розширенню сфери використання систем МП. Тепер ситуацію можна охарактеризувати так: «знайомство перекладачів з МП запевнило їх в тому, що машина все ж таки може перекладати, але вона це робить так, що не виникає небезпеки конкуренції». Поповнення традиційних форм перекладу машинними внесе впорядкованість в систему задоволення різних інформаційних потреб замовників в перекладі і в характер роботи виконавців, залишаючи професійним перекладачам найбільш відповідальну роботу.

Якість МП значно поступається перекладу, виконаному спеціалістом, тому «конкурентноздатність» МП може виявлятися лише в конкретних інформаційних умовах. В міру впровадження МП в інформаційне обслуговування він буде набувати все більш яскраво виражений технологічний характер, де основне його використання — забезпечення оперативною експрес-інформацією спеціалістів.

Так, канадська фірма Mitel, що поставляє свою продукцію (обладнання для телефонних систем) в багато країн світу, зіткнулася з необхідністю оперативної зміни документації до свого обладнання одразу ж на декількох мовах, так як приблизно кожні півроку продукція фірми вдосконалюється. Обсяг перекладацьких робіт при цьому досягає 4500 сторінок, або 2 млн. слів, кожною мовою. Крім того, відбувається переклад документації до нової продукції. Для виконання цієї роботи було б потрібно п’ять — шість перекладачів по кожній з мов, причому спеціалістів вузької тематики. Для скорочення видатків на переклад фірма придбала систему «Вайднер», що працювала в інтерактивному режимі і перекладала з англійської на французьку, іспанську і німецьку.

Практичні результати експлуатації системи наступні. Якщо зазвичай перекладачем витрачається 20% робочого часу на переклад, 40% на пошук по словнику і 40% на передрук і оформлення (таблиці, графіки та ін.), то в процесі роботи з інтерактивною системою перекладачем витрачається 95% часу на переклад і редагування і лише 5% - на поповнення словника. Розробники системи «Вайднер» продовжують вдосконалювати її лінгвістичне забезпечення, вносячи в неї кожні три або чотири місяці ті чи інші корективи.

Практика впровадження систем МП така, що до недавнього часу в ній переважали питання відпрацювання технології, в першу чергу програмування, тоді як стадія функціонування систем показала, наскільки цінним може виявитися досвід перекладачів і редакторів, що працюють з системами, причому не лише для «поточного» виправлення недоліків, але й для перспективного вдосконалення МП.

Усі зусилля, таким чином, спрямовуються в кінцевому підсумку на зниження обсягів постредагування — найбільш дорогого етапу МП. Порівняльну вартість усіх етапів МП можна проілюструвати даними, отриманими групою під керівництвом Ван Слайпа, яка оцінювала економічну конкурентоспроможність систем МП професійним перекладачам. В таблицях 3.1 та 3.2 приводиться вартість обробки 100 слів (в доларах). Оцінка економічної ефективності системи Taum свідчить про її нерентабельність (табл. 3.1), вона не набула широкого розповсюдження.

Таблиця 3.1. Економічні показники системи МП Taum і традиційного перекладу.

Таблиця 3.2. Економічні показники системи МП Reverso і традиційного перекладу.

Економічні показники системи Reverso виглядають більш оптимістично. Дані таблиць підтверджують положення про те, що постредагування — одне з головних питань МП, так як його характеристика — обсяг, складність та ін. визначають рентабельність системи в цілому; оптимізація постредагування — комплексна проблема, яка потребує докладного вивчення способів підвищення якості текстів МП і оптимізації процесів переді постредагування.