Організація економічного аналізу на підприємстві ВАТ «Коломиясільмаш»

Реферат з бухобліку Організація економічного аналізу на підприємстві ВАТ «Коломиясільмаш».

Аналіз — як функція внутрівиробничого управління має власну методологічну основу: принципи, функції, організаційну структуру, методи та інструменти, інформаційну базу.

Аналітична діяльність на підприємстві ВАТ «Коломиясільмаш» направлена на вивчення, облік попиту та вимог ринку для більш обгрунтованого орієнтування виробництва, на випуск конкурентноздатних продуктів в раніш встановлених обсягах, що відповідають певній техніко-економічній характеристиці, реалізації, яка може забезпечити підприємству одержання найбільш високого прибутку.

Важливим принципом аналізу є комплексний підхід для пов «язання мети з ресурсами та можливостями підприємства, виробітка шляхів досягнення мети, що є реальною тільки в результаті розробки програм аналізу по виробах і по кожному господарському підрозділі підприємства. Методи розробки таких програм вимагають орієнтування на максимальне використання потенційних можливостей підприємства та резервів виробництва.

Головний зміст аналізу як функції управління є сприяння визначенню мети та стратегії розвитку як фірми в цілому, так і його оперативно-господарської ланки — виробничих дільниць. Тому найважливіше значення має відпрацювання та прийняття рішень по конкретних видах аналітичної роботи, а саме:

— про доцільність розробки наступного освоєння та випуску продукції, зорієнтованої на конкретний ринок або кінцевого споживача з врахуванням їх вимог та потреб в продукції;

— про доцільність проведення науково-дослідних робіт самостійно або закупівлю технологічного досвіду, патентів та ліцензій в інших підприємств;

— про доцільність освоєння та випуску продукції в встановлених обсягах (в натуральному та вартісному виразах) з врахуванням життєвого циклу товару;

— про будівництво нових цехів (їх розташування, технологічне оснащення), реконструкції наявних виробничих потужностей або зміни їх новими, доцільності здійснення фінансових витрат та їх окупності;

— на основі багатоваріантного розрахунку прийняття рішень про джерела забезпечення матеріальними ресурсами (сировина, матеріали, обладнання), формах забезпечення доступу до розробки сировинних ресурсів інших країн (утворення філій, дочірніх компаній, спільних підприємств) та умов постачання;

— прийняття рішень при конкретній умові угод з постачальниками обладнання та технології на основі узгодження техніко-економічних характеристик, вартості, термінів постачання, умов фінансування;

— прийняття оптимальних рішень про основні напрямки кадрової політики для забезпечення виробництва заздалегідь визначеними категоріями робітників та фахівців (інженерно-технічного та управлінського персоналу);

— на основі моделювання організаційної системи збуту конкретного продукту та проведення багатоваріантних розрахунків з врахуванням існуючої структури управління збутовою діяльністю підприємства, прийняття рішень про проведення певних комерційних операцій, які направлені на забезпечення збуту конкретного продукту.

На підприємствах, де зовнішньоекономічна діяльність складає вагому частину, аналіз набуває пріоритетного значення. Тому на основі результатів аналітичної діяльності здійснюються міжнародні комерційні угоди, проводяться комерційні операції на світовому ринку.

Здійснення комерційних угод та операцій на підприємстві ВАТ «Коломиясільмаш» передбачає відпрацювання певних принципів та правил, застосування нових методів роботи на ринку. Виробнику необхідно заздалегідь визначити можливості ринку по номенклатурі конкретних видів продукції. При цьому виробник не може обмежитися дослідженнями та розробками сьогоднішнього дня, він повинен визначити перспективу та орієнтувати дослідження в найбільш перспективних напрямках розвитку науки та техніки і самому пропонувати споживачам найбільш перспективні види продукції. Практика свідчить про те, що якщо аналіз затверджується на завданнях вирішення поточного ринкового попиту, то він по суті втрачає свої переваги. Його головне призначення вивчати тенденції та резерви розвитку потреб споживачів та здійснювати певний вплив на формування цих потреб, конкретного ринкового попиту.

Тому аналіз — це діяльність, перш за все, зорієнтована на перспективу. В цьому зацікавлений як споживач, так і виробник.

Думається, що в процесі вибору партнерів на зовнішньому ринку необхідне скрупульозне вивчення їх організаційної структури управління, розташування та Функціонування маркетингових служб, характер маркетингової діяльності, внутріфірмового планування та контролю. Це в рівній мірі відноситься до експортної або імпортної діяльності.

Відзначаючи специфіку комерційної справи та її зв «язок з аналізом важливо підкреслити що аналіз включає в себе розробку збутової політики, що визначає визначення каналів їх методів збуту по кожному конкретному виду продукту та певному ринку; підрахунок можливих витрат на організацію збуту, витрат на рекламу, транспортування та доставку.

В сучасних розвинених капіталістичних фірмах, які мають децентралізовану структуру управління, апарат, який здійснює діяльність, як правило включає відділ маркетингу в виробничих дільницях та центральну службу маркетингу.

Відділ маркетингу в виробничому відділенні здійснює координацію всіх аспектів виробничо-збутової діяльності відділення за кожним товаром або групою закріплених за ним товарів. Як правило, він має в своєму складі сектори: комплексного вивчення ринку, розробки програм маркетингу, організації збуту, реклами, технічного обслуговування. Діяльність цих секторів направлена на максимальне зорієнтування продукції, що випускається виробничим відділенням до вимог конкретних ринків та запитів споживачів та виконання встановлених показників по прибутку.

Інтенсивне використання устаткування характеризується показником випуску продукції за 1 верстато-годину, тобто його продуктивністю.

Вихідними даними в аналізі є баланс робочого часу устаткування: календарний, режимний, плановий.

Календарний визначається як добуток кількості календарних днів у році і верстато-годин на добу. Він поділяється на режимний і позарежимний час.

Режимний фонд визначається із кількості робочих днів у році, планового коефіцієнта змінності роботи устаткування, кількості верстатів крім тих, які за планово-запобіжним ремонтом повинні бути у капітальному і поточному ремонті.

Позарежимний час включає вихідні і святкові дні, час неробочих змін, міжзмінні і обідні перерви.

Плановий фонд часу включає кількість годин, що підлягають відпрацюванню за вирахуванням планових зупинок устаткування (ремонт, у резерві і т.п.). Плановий відрізняється від режимного кількістю планових витрат робочого часу.

Фактично використаний фонд часу роботи устаткування — це кількість фактично відпрацьованих верстато-годин.

Показники використання календарного, режимного і планового фондів часу роботи устаткування виражають ступінь його завантаження. Однак діюча система обліку і звітності не дозволяє точно дати оцінку, оскільки не відбиває реально відпрацьований час. На практиці оцінка використання устаткування в часі проводиться за даними разових спостережень (фотографії).

Сукупний вплив екстенсивних і інтенсивних чинників на обсяг продукції можна аналізувати з використанням даних (табл.).

Таблиця Вплив чинників завантаження устаткування в часі його роботи на додатковий випуск його продукції.

Показник Прогноз Фактично Відхилення Товарна продукція, тис.грн. 3554 3664 +110.

Відпрацьвано верстато-годин 739 690 -490.

Вироблено продукції за верстато-годину, тис.грн. 4,8 5,3 +0,5.

За цими даними розрахуємо коефіцієнт екстенсивного використання устаткування (відношення фактично відпрацьованих верстато-годин до прогнозних) 690/739=0,94, а коефіцієнт інтенсивного використання устаткування (відношення фактичного випуску продукції за одну верстато-годину до прогнозного 5,¾, 8=1,1, а також коефіцієнт інтегрального використання: 0,94 • 1,1=1,03.

Дані свідчать про резерви виробництва, прогнозний фонд часу виконаний на 94%, що привело до випуску продукції, хоча ці втрати були покриті зростанням продуктивності устаткування на 10,4% (5,3 • 100/4,8).

Загальне відхилення від прогнозу випуску товарної продукції становило 110тис.грн., у тому числі:

а) за рахунок зменшення числа відпрацьованих верстато-годин недодано продукції на (-49−4,8)=-235,2 тис.грн.;

б) внаслідок зростання виробітку за верстато-годину випуск продукції зріс на: +0,5 • 690=345 тис.грн.

Загальний вплив двох чинників становив суму перевищення прогнозу: 345−235,2=110 тис.грн.

Екстенсивне використання устаткування характеризується також коефіцієнтом змінності Кзм, який визначається як відношення відпрацьованих верстато-змін Тзм до загальної кількості встановленого устаткування Свст.

Наприклад, у цеху 200 одиниць устаткування; з них 190 працювало у першу зміну і 100 у другу, тоді загальний коефіцієнт змінності становитиме:

Підвищення коефіцієнта змінності прямо пропорційне збільшенню випуску продукції. Якщо Кзм зросте з 1,45 до 1,7 то додатковий випуск продукції складе:

Основними причинами низького коефіцієнту змінності є неукомплектованість робітниками, несправність устаткування, наднормативний ремонт, недоліки у забезпеченні матеріальними ресурсами і т.д.

Його метою є наглядна і проста оцінка фінансового стану та динаміки розвитку господарюючого об «єкту. В процесі аналізу можна провести розрахунок різних показників і доповнити його методами, що грунтуються на досвіді і кваліфікації фахівця.

Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: 1-й — підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання та аналіз звітності.

Мета першого етапу — прийняти рішення про цілеспрямованість аналізу фінансової звітності і впевнитись в її підготовленості до питання.

Перше завдання вирішується шляхом ознайомлення з аудиторським заключенням. Існує два основних типи аудиторських заключень: стандартне і нестандартне. Перше представляє собою підготовлений в достатньо уніфікованому і скороченому викладі документ, зміст якого включає позитивну оцінку аудитора (аудиторської фірми) про достовірність наданої в звіті інформації і його відповідності діючим нормативним документам. Нестандартне аудиторське заключення більше за обсягом і, як правило, має в собі деяку додаткову інформацію, яка може бути корисною користувачам звітності або розглядатися аудиторами як необхідне до опублікування виходячи з прийнятої технології аудиторської перевірки. Нестандартне аудиторське заключення може мати в собі або безумовну позитивну оцінку наданої звітності і фінансового стану, яка підтверджується нею, або позитивну оцінку, але з застереженням. Причинами нестандартного аудиторського заключення можуть бути: використання думки іншої аудиторської фірми (наприклад; у випадку аудитування звітності різних самостійних підрозділів одної корпорації різними аудиторськими компаніями); зміни звітної політики фірмою, яка проводить аудит; деякі невизначеності фінансового або організаційного характеру (наприклад, участь компанії в незавершеному судовому процесі з непередбаченим завершенням) тощо. У випадку нестандартного аудиторського заключення доцільність контракту з даним потенційним контрагентом повинна визначатися фінансовим мененджером або іншою особою, яка приймає участь в переговорах, після більш ретельного аналізу представленого звіту та іншої інформації формального і неформального характеру.

Перевірка готовності звітності до читання носить менш відповідальний і в певній мірі технічний характер.

Цю роботу часто доводиться робити, працюючи зі звітністю невеликих підприємств, на яких немає достатньої культури і традицій підготовки річного звіту.

Тут проводиться візуальна та найпростіша облікова перевірка звітності по формальних ознаках і по суті: визначається наявність всіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів; перевіряється достовірність і чіткість заповнення звітних форм; перевіряється валюта балансу та всі проміжні висновки; перевіряється взаємозв «язаність показників звітних форм та основні контрольні співвідношення між ними і т.д.

Бухгалтерська звітність являє собою комплекс взаємозв «язаних показників фінансово-господарської діяльності за звітний період. Звітні форми логічно та інформаційно взаємозв «язані. Суть логічного зв «язку полягає в взаємодоповненні і в взаємній кореспонденції звітних форм, їх розділів та статей. Деякі найбільш важливі балансові статті розшифровуються в супутніх формах. Розшифровку інших показників при необхідності можна знайти в аналітичному обліку.

Логічні зв «язки доповнюються інформаційними, які виражаються в прямих і непрямих контрольних співвідношеннях між окремими показниками звітних форм. Пряме контрольне співвідношення означає, що один і той самий показник, який приведений одночасно в декількох звітних формах. Непряме контрольне співвідношення означає, що декілька показників одної або декількох звітних форм пов «язані між собою нескладними арифметичними розрахунками. Наприклад, показник «використання прибутку », відображений в балансі загальною сумою, в формі № 2 розшифровується за напрямками використання.

Знання цих контрольних співвідношень, важливі не тільки з позиції аналізу, але і контролю, допомагає краще розібратися в структурі звітності, перевірити вірність її складання шляхом візуальної перевірки окремих показників та арифметичних співвідношень між ними.

Мета другого етапу — ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітньому періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни у майновому та фінансовому стані господарюючого об «єкту. Складаючи перше уявлення про динаміку приведених у звітності і пояснюючій записці даних, необхідно звертати увагу на алгоритми розрахунку основних показників. Поскільки розрахунок деяких аналітичних показників (наприклад, рентабельність, дохід на акцію, питома вага власних оборотних коштів, і інші) супроводжуються усвідомленим або неусвідомленим питанням, багато західних фірм проводять у відповідному розділі річного звіту алгоритми для деяких показників. Таку практику доцільно використовувати і на Україні.

Третій етап — основний в експрес-аналізі; його мета — кінцева оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об «єкту. Такий аналіз проводиться з тою чи іншою мірою деталізації, в інтересах різних користувачів.

Одним з основних елементів експрес-аналізу є вміння працювати з річним звітом і фінансовою звітністю. Зокрема, фінансовий менеджер, якому часто доводиться брати участь в процесі заключення контрактів з потенційними контрагентами, повинен чітко представляти структуру звіту, зміст основних його розділів.

Положенням про бухгалтерський звіт і звітність в Україні передбачено періодичне складання бухгалтерської звітності і представлення її у відповідні адреси. Звітність повинна, як правило, супроводжуватися пояснюючою запискою. В найбільш докладному вигляді пояснююча записка складається в процесі підготовки річної звітності. В такому випадку набір документів в комплексі представляє собою готовий звіт.

В загальному вигляді методикою експрес — аналізу звітності передбачається аналіз ресурсів та їх структури, результатів господарювання, ефективності використання власних та позичених коштів. Зміст експрес-аналізу — відбір невеликої кількості найбільш вагомих і порівняно нескладних в обчисленні показників і постійне спостереження їх динаміки.