Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Основні фонди. (ч.2) Теорія і задачі Основні засоби виробництва

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Приклад 1. У 2000 р. підприємство придбало дві одиниці устаткування вартістю 100 тис. г. о. кожна (включаючи транспортно-монтажні витрати). У 2002 р. було куплено ще одну одиницю такого ж устаткування за 110 тис. г. о. Сума начисленого зносу на початок 2002 р. склала 30 тис. г. о. Тобі вартість основних засобів становитиме; тис. г. о.: Необхідною умовою економіко-статистичного вивчення основних… Читати ще >

Основні фонди. (ч.2) Теорія і задачі Основні засоби виробництва (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Основні фонди. (ч.2) Теорія і задачі Основні засоби виробництва

Основні виробничі засоби — це засоби праці, котрі функціонують в галузях матеріального виробництва. Вони являють собою важливу частину національного багатства країни, є одним із найважливіших елементів економічного потенціалу України.

Основні виробничі засоби в натуральній формі приймають участь в повторюваних процесах праці і тому їх вартість на готову продукцію переноситься по частинах.

Під терміном «основні засоби» згідно з законодавством слід розуміти матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 днів і вартість яких є більшою ніж 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Необхідною умовою економіко-статистичного вивчення основних засобів є їх науково обґрунтована класифікація, тобто групування за натурально-уречевленим складом та за економічним призначенням. У формі № 11−03 державної статистичної звітності наведена наступна класифікація основних засобів підприємства:

1.Земельні ділянки.

2.Капітальні витрати на поліпшення земель.

3.Будинки, споруди та передавальні пристрої.

4.Машини та обладнання.

5.Транспортні засоби.

6.Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

7.Робоча і продуктивна худоба.

8.Багаторічні насадження.

9.Інші основні засоби.

10.Бібліотечні фонди.

11.Малоцінні необоротні матеріальні активи.

12.Тимчасові (нетитульні) споруди.

13.Природні ресурси.

14.Інвентарна тара.

15.Предмети прокату.

16.Інші необоротні матеріальні активи.

Одним із завдань статистики основних засобів є визначення їх обсягу, а також зносу у вартісному вираженні. Оцінка основних засобів має ту особливість, що в кожен даний момент часу будь-який їх елемент може мати декілька грошових оцінок. Ця особливість оцінки основних засобів зумовлена довгими строками їх функціонування.

Існує 4 види оцінки основних засобів. Повна первісна вартість — це фактична вартість основних засобів при введенні їх в дію, за якою вони надходять на баланс підприємств і фігурують у звітності.

Первісна вартість без зносу (залишкова первісна вартість) — це та частина вартості основних засобів, яка залишилась після певного часу їх функціонування.

Повна відновна вартість основних засобів — це витрати на їх відтворення у повному вигляді в сучасних умовах.

Відновна вартість без зносу (залишкова вартість) — це залишкова вартість основних засобів, визначена з врахуванням зміни умов їх відтворення.

Приклад 1. У 2000 р. підприємство придбало дві одиниці устаткування вартістю 100 тис. г. о. кожна (включаючи транспортно-монтажні витрати). У 2002 р. було куплено ще одну одиницю такого ж устаткування за 110 тис. г. о. Сума начисленого зносу на початок 2002 р. склала 30 тис. г. о. Тобі вартість основних засобів становитиме; тис. г. о.:

Повна первісна: 100×2+110=310;

Первісна без зносу: 310−30=280;

Повна відновна: 110×3=330;

Відновна без зносу: 330−30=300.

Основні засоби в процесі довготривалого функціонування зношуються, переносячи свою вартість по частинах на кожну одиницю продукції. Амортизація — це вартісне вираження зносу основних засобів. Амортизаційні відрахування, накопичуючись у грошовій формі, забезпечують відтворення основних засобів.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду:

Б (а)=Б (а-1)+П (а-1)-В (а-1)-А (а-1), де.

Б (а) — балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б (а-1) — балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному;

П (а-1) — сума витрат на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

В (а-1) — сума виведених з експлуатації основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

А (а-1) — сума амортизаційних відрахувань у періоді, що передував звітному.

Приклад 2. Вартість основних засобів 3-ої групи на початок 2001 року становила 7000 тис. г. о. Протягом року були придбані основні засоби вартістю 600 тис. г. о., вартість вибулих становила 200 тис. г. о. Сума амортизаційних відрахувань за 2001 рік склала 1050 тис. г. о. Балансова вартість основних засобів на початок 2002 року становитиме:

Б (а)=7000+600−200−1050=6350 (тис. г. о.);

Тоді, приймаючи норму амортизації рівною 15%, обчислимо суму амортизаційних відрахувань на 2002 рік:

А (а)=6350×0,15=952,5 (тис. г. о.).

Стан основних засобів характеризують коефіцієнти зносу та придатності засобів праці.

Коефіцієнт зносу визначає частину вартості основних засобів, котра перенесена при їх використанні і розраховується так:

де Зн — сума зносу основних засобів, г. о.; Фпп — повна первісна вартість основних засобів, г. о.

Коефіцієнт придатності визначає частину вартості основних засобів, не перенесену на продукцію (ступінь зношеності):

Rn=1-Кз.

Баланс основних засобів характеризує їх наявність та рух на підприємстві в галузі протягом року.

В статистичній звітності підприємств (організацій) баланс основних засобів приводиться за наступною схемою.

У звіті наводиться первісна (переоцінена) і залишкова вартість основних засобів згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

На основі даних балансу з метою вивчення руху основних засобів розраховують ряд відповідних показників. Зокрема, коефіцієнт надходження показує частку основних засобів, що надійшли у звітному періоді на підприємство, в загальній їх вартості:

де Кн — вартість основних засобів, що надійшли у звітному році., Фк — вартість основних засобів на кінець року.

Коефіцієнт оновлення показує частку нових засобів, що надійшли на підприємство :

Кон=, де Кнов — вартість нових основних засобів, що надійшли у звітному році.

Коефіцієнт вибуття показує частку вибулих основних засобів в їх загальному обсязі на початок року:

де Квиб — вартість основних засобів, що вибули у звітному році, Фп — повна вартість засобів на початок року.

Коефіцієнт надходження основних засобів в прикладі 2 становитиме:

К надх= =0,081 або 8,1%.

Коефіцієнт вибуття основних засобів в цьому прикладі становитиме:

Квиб= =0,029 або 2,9%.

Показники ефективності використання основних засобів можуть бути розраховані у вартісному та натуральному вираженні. Серед них розрізняють загальні і часткові.

В практичному аналізі застосовують вартісні показники: фондовіддачу (випуск продукції на 1 г. о. основних засобів), фондомісткість (на яку суму потрібно основних засобів для випуску продукції вартістю 1 г. о.) та рентабельність основних засобів.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою