Денежные одиниці різних стран

Робота з экономике.

на задану тему: «ГРОШОВІ ОДИНИЦІ РІЗНИХ СТРАН».

Учня 10 класу «» Б ««.

Середньої школи № 1011.

Хатюгова Андрея.

Москва 2002 г.

Рубль.

Національної грошової одиницею Росії є рубль.

Металеві гроші побачили Русі аж наприкінці X століття. Звісно, і доти мали ходіння монети, привезені інших країн. Перша російська монета, виготовлена як металевого гуртка, мала дві сторони. На лицьової було зображено воїн зі зброєю, але в інший — тризубець з написом «Ярославі сребро».

Проте випуск подібних грошей тривав недовго. Невдовзі натомість стали вживатися гривні - зливки срібла вагою приблизно 200 грам. Щоб отримати половину гривні, зливок рубали навпіл. Відрізаний шматок срібла й отримав назву рубля.

Саме поняття «гроші» з’явилося під час монголо-татарського гра. Воно перегукується з найменуванням срібної розмінної монети — «таньга». Зрозуміло, що під час монголо-татарського ярма власних монет на Русі був. Лише незадовго до Куликовської битви Дмитро Донський випустив свої деньги.

Після цього виготовленням монет почали займатися багато князі: серпуховские, можайские, дмитровские. З’явилися монети і в у містах — наприклад, в Ярославлі, Пскові і Новгороде.

При Іванові Грозному монета починає чеканиться лише у Москві і його неодмінним атрибутом (ознакою) стає зображення вершника зі зброєю в руці. То справді був Георгій Побідоносець, зображення якого прикрашає сьогодні герб Москви. Саме тому ці монети прозвали копейными грошима або копейками.

Старі копійки були нерівними і рідко мали круглу форму. Річ у тім, що довгий час карбувалися вручну. Маленький шматочок срібла клали на ковадло і дуже було вдарено у ній чеканом — важким молотком, на якому було вирізаний малюнок. Тому відбиток виходив то сильним, то слабким, потрапляв то центр, то бік. Одна монета була на іншу. При Петра 1 в звернення ввели монети різного гідності - гривенники, п’ятаки, півкарбованці, рублі. Цікаво, що у п’ятаку 1724 року поруч із написом 5 копійок вибивали п’ять точок, щоб неграмотний людина могла визначити гідність монеты.

Нині монетний ряд включає монети гідністю: 1, 5, 10, 50 копійок, і навіть 1, 2, 5, 10 рублей.

Існують банкноти номіналом: 5, 10, 50, 100, 500, 1000 рублей.

Доллар

$.

Назва американської валюти має таку ж етимологію, як і російське слово «ефимок ». І те й інше — спотворені назви иоахимсталера, срібної монети, чеканившейся починаючи з 1518 у місті Іоахімсталь на северо — заході Богемії (нині Яхимов у Чехії), де було відкрито велике родовище срібла. Иоахимсталер домінував у торгівлі і був, мабуть, першої світової валютою. У Іспанії ми його далеро, в Південних Нідерландах — дальдре, у Голландії і нижнегерманских землях — дальдер, у країнах — далер, в Англії - саме доллар.

У північноамериканських колоніях єдиної валюти був. Найбільше поширення Новому Світі отримав испаноамериканский песо. У англомовному світі монету охрестили «іспанським доларом «чи «доларом з колонами «(pillar dollar), оскільки у неї, були зображені Геркулесові стовпи. У 1645 року Вірджинія перша з колоній прийняла іспанський подушний долар на ролі грошового стандарту; з ним невдовзі пішли інші. Іспанський долар і його мексиканський перебувають у зверненні до 1857 року лише у США, а й у Канаді, Британському Гондурасі, на Гаваях, в Малайі, Гонконгу й деяких інших странах.

У 1775 року Континентальний Конгрес північноамериканських колоній прийняв постанову по випуску своїх паперових грошей, курс яких було прив’язаний до іспанському долара. У 1785 року Конгрес США досить ухвалив розпочати карбування власної дзвінкої монети. Закон 1792 року вперше у країнах ввів десяткову грошової системи, засновану на принципі биметаллизма. Перший американський срібний долар був викарбуваний в 1794 року. У обороті з’явилися також монети дрібнішого номіналу — срібні полудоллар, дайм (1/10 долара, від французького dixieme) і полудайм і золоті 10 — доларовий голок (eagle — орел) і п’яти — доларовий полуигл.

Реальна вартість цих монет перевищувала їх номінал, тому вони швидко зникали з обігу. Протягом років президентства Томаса Джефферсона карбування срібних і більшості золотих монет розбилася. Нестача платіжних коштів восполнялась іноземною валютою і паперовими грошима. Тільки після прийняття у 1834 і 1837 роках законів про зниження золотого змісту долара випуск монет відновився; США настала епоха золотомонетного звернення. Срібний долар, що теж почали карбувати, популярністю не користувався, й у 1830 року Північна Кароліна, головний у те час золотодобытчик країни, випустила перший золотий долар. Її прикладу пішла Джорджія, та був Каліфорнія, де було відкрито багатющі поклади золота, Орегон і мормони Юти. Серед каліфорнійських монет гідністю до 50 доларів були й восьмиугольные.

Нарешті, в 1849 року золоті монети один і 20 доларів початок карбувати федеральне казначейство. Закон про допоміжному грошовому зверненні (Subsidiary Coinage Law) 1853 року увів у звернення золоту монети в 3 долара, і понизив зміст коштовного металу у невеликих срібних грошах, після що вони перетворилися на розмінну монету. У 1857 року у США було заборонено ходіння іноземної валюты.

Протягом років громадянської війни дзвінка монета з обігу зникла. У південних штатах її замінили блюбэки — казначейські квитки Конфедерації, північ від — гринбэки; й ті та інші або не мали забезпечення і разменивались на золото.

Останніми десятиліттями ХІХ століття срібні монети то з’являлися у зверненні, то знову зникали, поки в 1900 року у США — не був остаточно запроваджено золотий стандарт, утвердився на той час у Європі, же Росії та Японії який сприяв формуванню доларової валютної зони в противагу стерлинговой. У зміцненні у міжнародному становищі долара значної ролі зіграла Комісія зі міжнародному обміну, заснована президентом Теодором Рузвельтом в 1903 року у у відповідь звернення урядів Мексики та Китаю, які просили США виступити посередником в переговори з державами про політичну реформу їх грошових систем.

Ідеологом комісії став економіст Чарльз Артур Конант, якого називають основоположником професії міжнародного фінансового радника. Конант був переконаний у неоглядні перспективи відкриття ринків третього світу саме з інвестицій, а чи не просто з торгівлі у тому, що великі держави має що цього мети об'єднати зусилля. Переговори по Китаю, проте, зазнали невдачі, і Конгрес відмовився фінансувати роботу комісії. Надалі її члени консультували уряду Філіппін, Мексики і Панами, успішно перейшли на золотий стандарт. Кубинські ж цукрові плантатори виступили проти грошової реформе.

Створена 1914 року Федеральна резервна система початку випуск банкнот, швидко котрі перетворилися на основне платіжне засіб. Нарешті, в роки Першої Першої світової долар США перетворився на найнадійнішу валюту світу і зберігає це звання по цей день.

Евро.

[pic].

Коріння походження єдиної європейської валюти слід шукати в Договорах Європейського союзу. Усі Договору підготовлялися і підписувалися членами Ради, що складається з Глав Держав урядів країн-членів Союзу, та був ратифікували кожної країною відповідність до національними законодавчими процедурами.

Римський Договір (1958 рік) поставив за мету створення спільного європейського ринку підвищення економічного піднесення, і навіть сприяння встановленню «ще більше тісного союзу між народами Европы».

Єдиний Європейський Акт (1986) і Договір про створення Європейського союзу розвинув цей напрям, запровадивши Економічний валютний союз (ЭВС) заклавши фундамент для єдиної валюты.

У грудні 1995 року у Мадриді Європейську Раду прийняв назва «евро».

З січня 2002 року звернення банкнотів монет євро. Євро — нова європейська валюта, введена в звернення до 1999 року 12 країнами Європейського союзу. Готівкові євро замінили національні валюти Бельгії, Німеччини, Греції, Іспанії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Австрії, Португалії та Фінляндії. До зони звернення євро також ввійдуть Азорські Острови, Андорра, Балеарські Острови, Ватикан, Острів Майдера, Монако, Сан-Маріно і автономний край Косово.

Банкноти і монети евро.

Существует сім номіналів банкнотів євро — 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро. Банкноти виконані єдиному стилі, але у залежність від номіналу різняться колірної гамою і розмірами. На на лицьовій стороні банкнотів зображені вікна і ворота, є символом відкритості й європейського духу співробітництва. На зворотному боці банкнотів зображені мости які символізують відкрите спілкування. До 1 січня 2002 року надруковано 14,5 млрд. банкнотов.

|[pic] |[pic] |.

Монетний ряд включає монети гідністю 1, 2, 5, 10, 20 і 50 євроцентів (1 євро = 100 євроцентів), і навіть 1 і 2 євро.

На на лицьовій стороні (аверс) кожної з монет викарбуваний малюнок, відображає ті чи інші риси тієї чи іншої держави.

На зворотному боці (реверс) монет викарбуваний одне із трьох загальних для всіх країн малюнків із зображенням контурів Європи, оточеній 12 зірками Європейського союзу. Загальний малюнок зображує карту ЄС під час тлі паралельних ліній, що пролягли до 12 зіркам на прапорі ЄС. На монетах 1, 2 і п’яти центів зображено місце Європи на карті світу, а монети гідністю 10, 20 і 50 центів показують Європу, як групу окремих держав. На монетах один і 2 євро дається зображення карти Європи без кордонів між окремими государствами.

Для людей ослабленим зором монети обладнані гуртом, що допомагають визначити їхню головну чесноту. Монети один і 2 євро викарбувані з биметалла, що з розміщеними з обох боків обідка монети у два євро текстом повинен перешкодити їх подделке.

Усі монети незалежно від країни походження вільно звертаються в єврозоні. До 1 січня 2002 року підготовлено близько 50 млрд. монет різних номиналов.

1. Я пізнаю світ. Економіка. Дитяча енциклопедія. — М: АСТ 1996.

Використано матеріали сайтів: internet; internet internet.