Оперативно-календарне планування на промисловому підприємстві

року міністерство освіти Російської Федерации.

Санкт-Петербурзький державний технічний университет.

Факультет «Економіки і технічного менеджменту «.

Кафедра «Підприємництво і комерція «.

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ.

по дисциплине.

«Промислова логистика».

на тему.

«Оперативно-календарное планування на промисловому предприятии».

Виконав: студент грн. 33/00.

Яковлєв Е.В.

Прийняв: д.э.н., проф. Дуболазов В.А.

Санкт-Петербург.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ 3.

1. ВИХІДНІ ДАНІ 4.

2. РОЗПОДІЛ РІЧНИЙ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЗАВОДУ ПО КВАРТАЛАМИ І МІСЯЦІВ 5.

3. РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОГО КІЛЬКОСТІ І ЗАВАНТАЖЕННЯ УСТАТКУВАННЯ 6.

4. РОЗРАХУНОК КАЛЕНДАРНО-ПЛАНОВЫХ НОРМАТИВІВ 8.

4.1. Розрахунок ж розмірів та ритмів партій деталей 8.

4.2. Розрахунок тривалості виробничих циклів обробки партій деталей 8.

4.3. Розрахунок досвіду, опережений запуску і випуску партій деталей 9.

5. СКЛАДАННЯ ПОДЕТАЛЬНОЙ МІСЯЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЦЕХАХ 11.

5.1. Розрахунок ж розмірів та ритмів перших партій деталей 11.

5.2. Розрахунок загальної кількості деталей, які підлягають запуску випуску протягом місяця 11.

5.3. Розрахунок термінів запуску і випуску партій деталей 12.

5.4. Упорядкування графіка запуска-выпуска партій деталей 13.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

16.

ЛИТЕРАТУРА

17.

ПРИЛОЖЕНИЯ 18.

У курсовому проекті здійснюється оперативно-календарное планування (ОКП) на умовному машинобудівному заводі, що складається із трьох цехів: перший і другий — механічні, третій — складальний. Відомі склад парламенту й кількість устаткування цехами, сменность його роботи. На заводі обробляється і збирається певна номенклатура деталей (10 найменувань) і виробів (3 найменування). Задано маршрут і трудомісткість їх обробки за групами взаимозаменяемого устаткування, інші нормативнодовідкові дані, необхідних ОКП.

У процесі оперативно-календарного планування необхідно встановити, в яких виробничих підрозділах і коли їх необхідно виконувати виробничі завдання щодо виготовлення деталей та складанні виробів, які підлягають випуску. Правильна організація ОКП має забезпечити рівномірний виконання заданого плану випуску продукції з кількості і номенклатурі з найкращими технічно-економічними показателями.

Основою оперативно-календарного планування є календарнопланові нормативи (КПН), дозволяють зробити взаємну ув’язку календарних планів й погодження роботи взаємозалежних робочих місць, ділянок, цехів і забезпечуючі найефективніше використання устаткування, потребує матеріальних та грошових ресурсів предприятия.

Розраховані КПН й одержують результати розподілу річний виробничої програми заводу з плановим періодам йдуть на складання подетальной місячної виробничої програми цехах, графіка запуску і випуску партій деталей цехами, подетально-пооперационного календарного плана-графика.

1. ВИХІДНІ ДАННЫЕ.

Вихідні дані про курсовому проекту наведені у таблицях 1 — 4 додатків: таблиця № 1 — загальні вихідні дані, таблиця № 2 — вихідні дані про обробку деталей за групами устаткування, таблиця № 3 — фактичні залишки деталей в заделах, таблиця № 4 — індивідуальні вихідні дані про изделиям.

До того ж, задається, що у кожної групі устаткування виконується одна операція, тому приймається, індекс групи устаткування відповідає індексу операции.

Технологічний процес обробки деталей і групи устаткування, на яких виконуються операції, не задано і тому обрані самостоятельно.

Також самостійно було обрано і значення показників, з яких таблиці № 1 наведено граничні значения.

2. РОЗПОДІЛ РІЧНИЙ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЗАВОДУ ПО КВАРТАЛАМИ И.

МЕСЯЦАМ.

Річну виробничу програму заводу (ГППЗ) з виробництва і відвантаженні продукції, зазвичай, спочатку розподіляють по кварталами. Потім квартальну виробничу програму розподіляють по місяців. Можливо розподіл відразу після месяцам.

За асиметричного розподілу ГППЗ прагне до основному до стабільності ходу виробництва, т. е. до рівномірному по плановим періодам випуску продукції, отримувати прибутки, витраті зарплати, до рівномірної завантаженні устаткування, використанню робочої сили й т. буд. Рівномірність виробництва має виключно велике значення підвищення його эффективности.

Як показник оптимальності розподілу ГППЗ найчастіше пропонують рівномірну завантаження устаткування, що виражається різними формальними показниками усунення абсолютних (в станкочасах) чи відносних відхилень від среднеквартальной (місячної) завантаження оборудования.

У цьому ж курсовому проекті ГППЗ розподіляють по планово-учетным періодам пропорційно кількості робочих днів, у періодах (кварталах, місяцях) в планованому року, тобто. число виробів, які у k-м місяці, Nmk равно:

Nmk= [pic] Дрk, де Nm — кількість виробів m-го найменування, запланованих до випуску за рік; Дрk і Др — кількість робітників днів відповідно k-м місяці (кварталі) і в планованому году.

Так для січня місяці 2001 року кількість робочих днів — 20, кількість робочих днів, у планованому року — 251, а запланований випуск 1-го вироби — 1310. Отже, випуск цього вироби у грудні має становити 1310*20/251=104 шт.

Розподіл річний виробничої програми з кварталами і місяців зведено в таблицю 5.

3. РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОГО КІЛЬКОСТІ І ЗАВАНТАЖЕННЯ ОБОРУДОВАНИЯ.

За підсумками заданої ГППЗ визначається розрахункове кількість устаткування, який буде необхідний її выполнения,.

?sl = ] Тsl / Фўэф sl [, де? sl — кількість одиниць устаткування s-й групи (p.s =1,S), необхідне для, виконання ГППЗ в l-м цеху (l =1,L), прим.; Тsl — трудомісткість виконання ГППЗ на s-й групі обладнання l-м цеху з урахуванням виконання норм часу, ч/год; L — основних цехів; P. S — загальна кількість груп взаимозаменяемого оборудования.

Розрахунок Tsl проводиться у разі формуле.

Тsl =[pic]tmsl Nm, де tmsl — трудомісткість обробки m-го вироби на s-й групі взаимозаменяемого обладнання l-м цеху з урахуванням виконання норм часу, ч/изд.

Величина tmsl визначається как.

tmsl = t «msl / ?sl ,.

где t «msl — нормативна трудомісткість обробки m-го вироби на s-й групі взаимозаменяемого обладнання l-м цеху, ч/изд; ?sl — коефіцієнт виконання норм часу на s-й групі обладнання l-м цеху з урахуванням завдань зі зниження трудомісткості обработки.

t «msl = [pic]t шк isl ЧKim ,.

где Isl — число найменувань деталей, оброблюваних на s-й групі обладнання l-м цеху; t шк isl — норма штучно-калькуляционного часу обробки i-го деталі на на s-й групі обладнання l-м цеху, ч/шт.

Розрахунки tmsl зведені в таблицю 6.

Нормативна трудомісткість обробки першого вироби на першої групи устаткування окреслюється t «111 = 1*0,5+3*0,2+3*0,1=1,4. Коефіцієнт виконання норм часу по першої групи устаткування дорівнює 1,2, отже t111 = 1,4/1,2=1,17.

Трудомісткість виконання ГППЗ на першої групи устаткування дорівнює Тsl = 1,17*1310+1,08*1050+1,17*1380=4276.

Ефективний фонд часу одиниці устаткування s-й групи в l-м цеху Фўэф sl равен.

Фўэф sl = Фн (1 — Рпp p. s /100) ,.

где Фн — номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування протягом року, ч/год; Рпp p. s — відсоток часу простою s-й групи обладнання ремонті, %.

Номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування визначається по виробничому календареві планованого року у формулі де Др — кількість робітників днів на рік, раб.дн.; Ксм — кількість робітників змін у робочому дні; Пмм — тривалість смены.

Ефективний фонд часу роботи s-й групи обладнання l-м цехе.

Фэфsl = Фўэфsl (sl .

Результати занесені в таблицю № 7 приложений.

Наведемо приклад розрахунку цих показателей.

Номінальний фонд часу дорівнює Фн=251*2*8=4016.

Відсоток простою першої групи обладнання ремонті дорівнює 6%, отже ефективний фонд часу одного верстата Фўэф sl =4016*(1−6/100)=3775, а першої групи устаткування — Фэфsl = 3775*5=18 875, т.к. У першій ргуппе 5 станков.

Нині можна визначити потрібне кількість устаткування першої групи? sl = ]4276/3775[=2. Кількість зайвих верстатів У першій групі ?лишн1 = 5−2=3. Коефіцієнт завантаження устаткування дорівнює 4276/18 875=0,23.

4. РОЗРАХУНОК КАЛЕНДАРНО-ПЛАНОВЫХ НОРМАТИВОВ.

4.1. Розрахунок ж розмірів та ритмів партій деталей.

Що стосується, аналізованому в курсовому проекті, коли для підприємства випускається кілька найменувань виробів з великою кількістю уніфікованих деталей і складальних одиниць, визначають єдиний оптимальний ритм партій деталей RОПТ, який більшою ступеня сприяє досягненню рівномірного випуску продукції і на рівномірної роботи, поліпшенню результатів діяльності предприятия.

Тоді nil = RоптЧ NДН і, де nil — розмір партії деталей i-го найменування в l-м цеху, прим; Rопт — оптимальний ритм партій деталей, раб. дн.; NДН і - середньоденна потреба деталей складанні виробів, шт/раб. дн.:

NДН і =[pic], де Др — кількість робітників днів, у плановому періоді, раб. дн/год (кв., міс.); Nm — число m-х (m=1,M) виробів, які у плановому періоді, шт/год (кв., міс.); K im — кількість i-х деталей, які входять у m-е виріб, шт/изд.

У цьому курсовому проекті розрахунок Rопт немає, ритм партії деталей всім найменувань деталей приймається рівним 5, тобто. Ri1=Ri2=5.

І тут nil = Ril Nдн і ,.

где Ril — ритм запуска-выпуска партій деталей i-го найменування в l-м цехе.

Середньоденна потреба третьої деталі окреслюється Nдн і= 1310/251=5,3. Тоді розмір партії для третьої деталі буде nil = 5,3*5=27.

4.2. Розрахунок тривалості виробничих циклів обробки партій деталей.

Тривалість виробничого циклу обробки партії деталей визначається робочих днях в кожному цеху по формуле.

? nil Jil tшкij.

TЦ il = —— P. S —— + Jil tмо + tес il ,.

KсмTСМ j=1? jl q j де? — коефіцієнт паралельності, враховує одночасно виконання операцій; Ксм — кількість робітників змін у добу; Пмм — тривалість зміни, год; Jil — кількість операцій обробки деталей i-го найменування в l-м цеху; qij — кількість робочих місць, у яких одночасно обробляється партія i-х деталей на j-й операції; tмо — межоперационное час, раб. дн; tеc il — тривалість природних процесів, раб. дн; tшкij — норма по однійкалькуляционного часу обробки i-го деталі на j-й операції, ч.

Значення? коштує від 0,3 до 1,0 і від рівня паралельності (суміщення) виконання основних операцій при обробці партії деталей. У курсовому проекті спочатку можна передбачити послідовний вид руху партій деталей за операціями, т. е. взяти? = 1. Не обов’язково враховувати тривалість природних процесів, поклавши tеc il = 0, і навіть взяти qij = 1.

Розрахунок тривалості виробничого циклу проводитися з допомогою таблиці 8 приложений.

Як приклад наведемо розрахунок тривалості виробничого циклу для третьої деталі у першому цеху Tц il = 6/(8*2)*(0,4+0,34+1,15)+0,25=0,96.

4.3. Розрахунок досвіду, випередження запуску і випуску партій деталей.

У серійне виробництво розрізняють цикловые, оборотні і резервні заділи. Цикловые ставляться до внутрицеховым заділам, а оборотні і резервні - до межцеховым (складским).

Величина циклового зачепила по деталі (складальної одиниці, виробу) i-го найменування в l-м цеху розраховується как.

Hц il = Tц il Ч Nдн i.

Циклової заділ для третьої деталі у першому цеху: Hц il = 5,3*2=10,6.

Оборотні заділи виникають між суміжними ланками провадження у наступним причин: — через різне характеру надходження, і споживання деталей (штучного і партионного); - через різних ритмів (розмірів) вступників і деталей — через зсуву моменту споживання деталей проти моментом надходження енергоносіїв (при некратности ритмів (розмірів) партій деталей в суміжних цехах).

У серійне виробництво оборотні заділи розраховують переважно між цехами і ділянками, що з’являються через нерівності розмірів партій деталей у яких. Якщо ставлення більшого розміру партій деталей до меншому в суміжних цехах одно цілому числу, то nil — ni l+1.

Hоб il, l+1 = ————— ,.

2 де Hобil, l+1 — оборотний доробок із деталі i-го найменування між суміжними l-м і l+1-м цехами, шт.

У курсовому проекті оборотний заділ з’являється тільки між другим і третім цехами (Hобi2,3) через нерівності розмірів (ритмів) партій деталей у другому й у третій цехах (Ri2=5, а Ri3=1).

Для третьої деталі оборотний заділ дорівнює Hобi2,3 = (27−5)/2=11.

Резервні заділи є уречевленим вираженням резервних опережений між цехами і розраховуються как.

Hрil, l+1 =Tрl, l+1 Ч Nднi .

Для третьої деталі резервний заділ між перших вражень і другим цехом дорівнює Hрil, l+1 = 5,3*2=10,8.

Цикловые, оборотні і резервні заділи по деталі даного найменування в сумі є уречевленим вираженням випередження запуску партії деталей. Тому сумарні (як нормативні, і фактичні) заділи по деталі від l-го цеху аж до останнього є опережениями запуску і випуску штуках:

O «в il ' [pic] (Hц ip+1 + Hoб ip, p+1 + Hp ip, p+1);

O «із il = O «в il + Hц il,.

где p — змінна підсумовування по цехам.

Для третьої деталі випередження запуску і випуску між перших вражень і другим цехом обчислюється як: O «в il = 11+16+11+11+21=70 O «із il =70+5=75.

Оборотні і резервні заділи ставляться до наступному цеху (цехуспоживачеві) і у тому комор (складах).

Результати розрахунку досвіду, а як і випередження запуску і випуску наведені у таблиці № 9 приложений.

5. СКЛАДАННЯ ПОДЕТАЛЬНОЙ МІСЯЧНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЦЕХАМ.

5.1. Розрахунок ж розмірів та ритмів перших партій деталей.

Розмір першої яку запускає партії деталей nз і 1 у першому цеху приймається рівним нормативному (розрахунковому) розміру ni, тобто передбачається, що матеріалів (покупних напівфабрикатів) його запуску досить. Для інших цехів (другого, третього тощо. буд.) в маршруті обробки деталі розмір першої яку запускає партії деталей nз il 1 < H il-1,l, де Hil-1,l — величина фактичного зачепила між l-1 -метрів і l-м цехами, шт.

Якщо Hil-1,l = 0, то nз il 1 = nв il-1 1 — розміру першої випущеної партії деталей у минулому l-1 -м цехе.

Розмір першої випущеної партії деталей nвi1 залежить від величини фактичного циклового зачепила Hц il в цеху: nв il 1 < Hц il. Якщо Hц il = 0, цебто в початок планованого місяці на цеху все запущені деталі даного найменування випущені, то nв il 1 = nз il 1.

Зазвичай прагнуть дотриматися умови nз il 1 < n il і nв il 1 < nil, де nil — нормативний розмір партії деталей, прим. У окремих випадках допускається незначне відхилення nв il 1 і nз il 1 від nil у велику бік. При великий величині Tц il в цеху може у обробці (цикловом задумах) одночасно кілька партій деталей відповідного найменування, тоді Hц il > nil, може бути Hil-1,l > nil. У таких випадках розміри перших партій деталей nв il 1 і nзil1 встановлюються відмінними від nil, інші (друга, третя тощо. буд.) партії деталей, перебувають у задумах, плануються до запуску випуску нормативними розмірами nil.

Бо у даному курсовому проекті Hц il < nil, то розміри перших випущених партій всім найменувань деталей рівні цикловым заділам. Так для третьої деталі Hц il = 5, а nil=27, отже nв і 1=5.

У курсовому проекті можливі різні варіанти розмірів nзil1 і nвil1, встановлювані самостійно, оскільки даних про фактично сформованих розмірах партій деталей у вихідних даних не приводится.

Розрахунок місячної виробничої програми проводиться на першому цеху на січень місяць. Результати розрахунку зводяться в таблицю 10 приложений.

5.2. Розрахунок загальної кількості деталей, які підлягають запуску випуску за месяц.

Кількість деталей, що слід запустити і випустити в цеху за місяць задля забезпечення складання виробів і рівномірної безперебійної роботи наступних цехів відповідно до системою оперативно-производственного планування «по заділам », застосовується у курсовому проекті, розраховується назад ходу виробничого процесса.

Кількість деталей, що має бути «випущено «з складального цеху за месяц,.

M.

Nв м і cб = P. S N m Ч K im, m=1 де Nm — кількість виробів m-го найменування, які потрібно випустити зі складання в планованому місяці, шт.

Кількість деталей, третього найменування, що має бути випущено з складального цеху одно Nв м і cб = 104*1=104.

Для іншого цеха.

Nв м і l = Nз mi l+1 +? Hi l, l+1 ,.

где Nз мil+1 — кількість деталей i-го найменування, які потрібно запустити в планованому місяці наступного l+1 -м цеху, прим;? Hil, l+1 = Hil, l+1 ?Hil, l+1 — відхилення нормативної величини межцехового зачепила від фактичної, шт.

Під час перебування очередь.

Nз мil = Nв м il + ?Hц il,.

где ?Hц il = Hц il — Hц il — відхилення нормативної величини циклового зачепила від фактичної в l-м цеху, шт.

Наведемо приклад розрахунку кількості деталей третього найменування, що їх випущені у другому цеху. ?Hц i3 = 16−18= -2. Nз мi3 = 104 + (-2)=102. Nвм 2 3 = 11−13= -2. Nв м і 2 = 102+(-2)=100.

Розрахунок кількості деталей, які підлягають запуску випуску протягом місяця, без обліку оптовості, проводитися з допомогою таблиці № 11 приложений.

5.3. Розрахунок термінів запуску і випуску партій деталей.

Термін випуску першої партії деталей початку планованого місяці визначається как.

O «в il — O «в il.

Dв il 1 = ————-;

Nдн i.

Аналогічно визначається термін запуску першої партії деталей.

O «із il — O «із il.

Dз il 1 = ————— ,.

Nдн i.

где O «із il і O «із il — відповідно фактична і нормативна величини випередження запуску партії деталей i-го найменування з l-го цеху, шт.

Термін випуску і запуску першої партії деталей третього найменування визначається так: Dв il 1 = (74 — 69)/5,3=0,9; Dз il 1 = (78 — 74)/5,3=0,7.

Термін випуску другий партії деталей, рівної nз il 1, чи нормативному розміру nil, якщо nз il 1 = 0, визначається как:

nв il 1.

Dв il 2 = Dв il 1 + ——;

Nдн i.

Для третьої деталі Dв il 2 =0,9+4/5,3=1,65.

Наступні партії деталей запускаються і випускаються нормативними розмірами nil через ритм Ril, то есть.

Dв il? = Dв il ?-1 + R il ,.

где? = 3, Kп в — індекс партій деталей; Kп в — загальна кількість партій деталей, випущених за месяц.

Терміни запуску партій деталей визначаються как.

Dз il 2 = Dв il 2 — Tц il; Dз il? = Dв il? — Tц il .

Негативні значення дат запуску і випуску партій деталей, під час першого чергу Dзil1, Dв il 1, показують, наскільки робочих днів раніше початку планованого місяці повинні бути запущені і випущені відповідні партії деталей (nз il 1 і nвil1, часом і наступні). Бо вони були запущені (випущені) своєчасно, то, на початок планованого місяці вони є відстаючими повинні бути швидше выпущены.

Результати розрахунку термінів запуску і випуску партій деталей зведені в таблицю 12 приложений.

5.4. Упорядкування графіка запуска-выпуска партій деталей.

У курсовому проекті складаються два виду календарних планів-графіків (КПН): подетальный і подетально-пооперационный. У подетальном вказуються терміни початку будівництва і закінчення обробки партій деталей в цеху. У подетальнопооперационном графіці (графік завантаження устаткування) вказуються терміни запуску і випуску партій деталей по робочим местам.

Подетальный КПН будується формою, наведеної у табл. 13. Планування обліку запуску і випуску деталей ведеться наростаючим результатом з початку року. Кількість деталей, фактично випущених Nв il і запущених Nз il наростаючим результатом початку січня, равно.

__ __ L __ __.

Nв il = O «в il = P. S (Hц і p+1 + Hi p, p+ 1); p=1.

__ __ L __ __.

Nз il = O «із il = P. S (Hц і p + Hi p, p+ 1). p=1.

А кількість деталей, що має бути цей час запущено і випущено наростаючим результатом по плану.

Nз il = O «із il; Nв il = O «в il.

Ці співвідношення справедливі лише з початок січня (года).

Запуск й випуск деталей наростаючим результатом наприкінці січня до плану повинні составить.

__ __.

N*з il = Nз il + Nз м il, N*в il = Nв il + Nв м il .

Наведемо приклад для деталі № 3. N*зil = 81+13*5+5*6=176; N*в il = 70+13*5+5*6=165.

Оскільки Nдн il є дробової величиною, то частина днів планованого місяці Д «p деталь випускається кількістю, заокруглене до найближчого меншого цілого числа (у разі 5), іншу частина робочих днів місяці, рівна Д «» p = Д p — Д «p, кількістю, заокруглене до найближчого більшого цілого числа (до 6-ти).

У подетальном КПН кожної деталі відводиться три рядки: У першій вказується денний випуск деталей N дн il k, на другий — випуск деталей наростаючим результатом з початку року на k-й робочий день.

N в il k = N в il k-1 + N дн il k,.

в третьої - безпосередньо графік запуска-выпуска партій деталей. У останніх графах записується N*з м il і N*в м il, зумовлені по подетальному КПН як сума відповідно що запускаються і випущених за місяць партій деталей. Їх значення мають співпадати з відповідними значеннями в таблиці 11, що контролем правильності складання місячної виробничої програми розвитку й подетального КПГ.

Тривалість виробничого циклу обробки партії деталей змальовується суцільний лінією. З неї записується дріб, у якій в чисельнику — розмір партії деталей, а знаменнику — кількість деталей, випущених наростаючим результатом початку года.

N в il (= N в il (-1 + n il (,.

где N в il (-1 — кількість деталей наростаючим результатом під час випуску попередньої (-1-ї партії деталей.

Упорядкування подетально-пооперационного КПН — многовариантная, складна й трудомістка завдання. Багатоваріантність її обумовлюється двома моментами: вибором партії деталей конкретного найменування у складі всіх, потребують обробки на відповідної групі взаимозаменяемого устаткування (робочому місці), і вибором із групи взаимозаменяемого устаткування робочого місця в обробці у ньому аналізованої партії деталей.

У курсовому проекті подетально-пооперационный КПН будується на першому цеху з урахуванням наступних даних: — за цехом відомі номенклатура оброблюваних деталей, склад устаткування й сменность його роботи; - по найменуванням деталі задано маршрут обробки за операціями — групам устаткування (встановлюються самостійно), календарно-плановые нормативи, терміни випуску партій деталей з подетального КПН; - по деталеоперации дано норма штучно-калькуляционного часу, закріплення за групою взаимозаменяемого устаткування, тривалість обробки партії деталей в змінах, обумовлена по формуле.

n і tшк ij tп ij = ——— .

? jTсм.

Тривалість обробки третьої деталі на першої групи устаткування розраховується так: tп ij = 0,4*6/8=0,3.

Розрахунок тривалості обробки партій деталей в змінах зведений у допоміжну таблицу.

Побудова подетально-пооперационного КПН з кожної партії деталей вручну виробляється назад ходу технологічного процесу, починаючи з останньої операції, термін закінчення якої береться з подетального КПН. Час контролю та транспортування партії деталей з операції у операцію прийнято рівним 3 часам.

Якщо деталеоперация закріплена за групою взаимозаменяемого устаткування, вона входить у КПН у тій робочому місцю, яке вільно швидше всього звільнитися, тобто де дана партія деталей то, можливо оброблена передусім. Кількість робочих місць, у яких одночасно обробляється партія деталей, вид руху партії деталей по операціям (послідовний чи параллельно-последовательный), і навіть розмір транспортної партії деталей вибираються у процесі побудови КПН з вимог скорочення Tцil, простоїв устаткування, межоперационного пролежування партій деталей за умови забезпечення безперервності обробки партії деталей.

Подетально-пооперационный КПН приведено у таблиці 14. Кожній деталі відповідає свій колір линий:

3-й деталі - синий;

4-й деталі - желтый;

5-ї деталі - зеленый;

7-й деталі - розовый;

8-ї деталі - красный;

9-ї деталі - коричневый.

Над тривалістю обробки партії деталей кожному робоче місце (операції), вказується номер деталі з індексами, відповідними номера операції, і порядковому номера партії деталей протягом планованого місяці. Наприклад, А31 означає, що як перша партія деталі А обробляється на третьої операции.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

У процесі виконання курсового проекту була освоєна техніка планових розрахунків й їх аналізу, складання моделей планування і рішення на ПЕОМ. До того ж придбаний досвід використання нормативних, довідкових і літературних даних, а як і навички самостійної роботи. З іншого боку, виконання курсового проекту можна як відмінну підготовку до виконання організаційно-економічної частини дипломного проекта.

1. Соколицын З. А., Дуболазов У. А. Автоматизовані системи управління машинобудівним підприємством. — Л.: ЛДУ, 1980. — 284 з. 2. Дуболазов В. А. Оперативно-календарное планування на промислове підприємство. — С-Пб, 2000. — 36 с.

ПРИЛОЖЕНИЯ.

———————————- [pic].

[pic].