Концепция інформаційної системи онкологічного центра

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Концепция інформаційної системи онкологічного центра (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Науково-виробниче підприємство «ИНТЕК «.

КОНЦЕПЦИЯ.

СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ИНФОРМАЦИОННОЙ.

СИСТЕМИ САМАРСЬКОГО ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРА.

Листов 59.

Самара.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ 3.

1. МЕТА І ПРИЗНАЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЇ 4.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТИ АВТОМАТИЗАЦІЇ 5.

2.1. Опис підрозділів 7.

2.1.1. Поліклініка 7.

2.1.2. Стаціонар 9.

2.1.3. Лікувально-діагностичний корпус 12.

2.1.4. Бухгалтерія 14.

2.2. Особливості й недоліки у створенні роботи СООД 15.

3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА НАПРЯМИ КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЇ 17.

3.1. Основні засади побудови АИС 17.

3.2. Напрями комп’ютеризації 20.

4. СТРУКТУРА АИС І ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ 21.

4.1. Склад і функціональні характеристики підсистем 21.

4.2. Склад і функції АРМов 25.

4.3. Структура мережі АИС 33.

4.4. Інформаційні фонди АИС 37.

5. КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНОЛОГІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ 39.

6. ЧЕРГОВІСТЬ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ АИС 43.

7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 46.

8. СПИСОК ВИКОНАВЦІВ 47.

РОЗПОДІЛ РОБОЧИХ СТАНЦИЙ МІЖ ПІДРОЗДІЛАМИ САМАРСЬКОГО ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ 48.

Справжня Концепція створення автоматизованої інформаційної системи (АИС) Самарського онкологічного центру розроблена колективом співробітників Науково-виробничого підприємства «ИНТЕК ». Нині будинок Самарського онкологічного центру перебуває на стадії будівництва, тому як вихідної інформації використовувалися будівельні креслення, концепцію й технічне опис, і навіть функціональна і технічна програма Самарського онкологічного центра.

У Самарському онкологічному центрі (СОЦ) буде використано адміністративно-господарська структура і медична технологія, прийняті в Самарському обласному онкологічному диспансері (СООД), тому справжня Концепція спирається на аналіз медичної технології, внутрішнього й зовнішнього документообігу онкологічного диспансеру. Прив’язка топології інформаційної системи до будинку СОЦ здійснюватиметься на етапі технічного проектування АИС.

У Концепції содеpжится опис підрозділів СООД, технології їх функціонування та інформаційного взаємодії, вказані призначення та мети комп’ютеризації СОЦ. Наведемо опис функціональних підсистем і автоматизованих робочих місць (АРМов) АИС, обгрунтований підхід до розробці. Вказані напряму, і етапи створення АИС СОЦ.

1. МЕТА І ПРИЗНАЧЕННЯ КОМПЬЮТЕРИЗАЦИИ.

Основною метою комп’ютеризації СОЦ є збільшення ефективності роботи медперсоналу. Підвищення продуктивності і забезпечення якості праці працівників СОЦ має вестися за такими направлениям:

— зменшення непродуктивних витрат часу працівників СОЦ на реєстрацію, пошук і освоєння оформлення різних документов;

— запровадження безпаперовій технології обліку лікувального і діагностичного процесів, процесів управління СОЦ;

— поліпшення якості роботи медперсоналу з допомогою використання ними АРМов фахівців, які забезпечують інтелектуальну підтримку за низкою направлений;

— оптимальне розподіл потоків пацієнтів по відділенням, кабінетах та фахівцям з метою забезпечення рівномірної завантаження лікарів і устаткування, усунення очередей;

— формування статистичних звітів в усіх підрозділах і СОЦ в целом;

— об'єктивну оцінку кількості і забезпечення якості праці медперсоналу по методикам, запропонованим СОЦ;

— розрахунок заробітної плати працівникам СОЦ залежно від вкладеного праці за методикам, запропонованим СОЦ;

— автоматизація контролю над виконанням наказів і поручений.

Комп’ютеризація передбачає створення автоматизованої информационной системи, що охоплює всі підрозділи і онкологічного центру. АИС створюється з урахуванням мережі персональних комп’ютерів, і призначена для автоматизації управління роботою СОЦ, лікувального і діагностичного процесів, управління потоками пацієнтів. Сприятливим умовою створення АИС і те, що СОЦ нині перебуває на стадії будівництва, тому інформаційна система коштує буде введено в експлуатацію одночасно з усіма медичними і допоміжними службами СОЦ. Плановий термін завершення будівництва СОЦ — грудень 1997 г.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТИ АВТОМАТИЗАЦИИ.

У Самарський онкологічний центр перенесеться з невеликими змінами існуюча адміністративно-господарська структура і медична технологія онкологічного диспансера.

Самарський обласної онкологічний диспансер є юридично самостійним ним, які у віданні Управління охорони здоров’я Адміністрації Самарської області. У своїй діяльності СООД взаємодіє зі обласним управлінням статистики, податкової інспекцією, аптеками та інші установами. Схема зовнішнього документообігу СООД відбито на рис. 1.

[pic].

Рис. 1. Схема зовнішнього документообігу СООД.

СООД здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію діяльності онкологічних установ області (диспансери, відділення і кабінети), надає організаційно-методичну допомогу лечебнопрофілактичним установам ТМО у питаннях профілактики та виявлення злоякісних новоутворень, лікування та профілактики диспансерного контролю над хворими, проводить заходи щодо підвищення кваліфікації лікарів й середнього медичного персоналу. Головний лікар СООД за посадою головне онкологом області й відпо-відає організацію онкологічної допомоги населенню Самарської області. Крім онкологічної служби Самари, головний онколог області курирує також Онкологічний центр м. Тольятті, онкологічне і радіологічне відділення Сызранской центральній міській лікарні, онкологічні кабінети у містах Новокуйбышевске, Чапаевске, Жигулевске і Отрадном.

СООД будує своєї діяльності з урахуванням договорів із Територіальним медичним об'єднанням (ТМО) про надання медичної допомоги для населення й договорів із підприємствами і міжнародними організаціями про надання їм медичних послуг онкологічного профілю. З іншого боку, СООД укладає господарські договору і трудові угоди з організаціями, науковими установами, навчальними закладами й окремими фахівцями виконання досліджень, і розробок, на підвищення кваліфікації кадрів, надання додаткових медичних і соціальних послуг. Крім жителів Самарської області послугами СООД можуть користуватися жителі інших галузей Росії і близько громадяни іноземних государств.

Самарський обласної онкологічний диспансер є больнично-поликлинический комплекс, до складу якого у собі поліклініку, стаціонар на 570 ліжок, лікувально-діагностичну службу, підпорядковану безпосередньо заступник. головного лікаря з лікувальної частини, адміністрацію і господарські служби. Організаційна структура СООД представлена на рис. 2.

[pic].

Рис. 2. Структура Самарського обласного онкологічного диспансера.

Нині СООД розміщається у двох будинках: корпус № 1 на вул. Ленінської, 75 і корпус № 2 на вул. Запорізької, 26. Поліклініка і адміністрація розміщуються в корпусі № 1, інші підрозділи розміщуються, зазвичай, в обох корпусах. Після закінчення будівництва нової споруди все служби перебуватимуть щодо одного месте.

У СООД працюють 503 працівника, їх 97 лікарів, 229 людина середнього медичного персоналу, 102 людини молодшого медперсоналу і 75 працівників допоміжних служб.

2.1. Опис подразделений.

2.1.1. Поликлиника.

Поліклініка варта первинного обстеження надання допомоги хворим амбулаторного профілю, проведення диспансерного наблюде-ния, обстеження періодичного лікування хронічних больных.

Пропускна здатність поліклініки становить близько 62 000 відвідань на год.

Організаційну структуру поліклініки становлять керівництво поліклініки, реєстратура, консультативно-диагностическое відділення, реабилитационное відділення, патолого-анатомическое відділення, денний стаціонар на 30 ліжок, мала операційна, аптечний кіоск, архів і гардероб (рис. 3).

[pic].

Рис. 3. Структура поликлиники.

Реєстратура є основним структурним підрозділом по організації прийому хворих. До функцій реєстратури входит:

— реєстрація первинних пациентов;

— організація попередньої і невідкладної записи хворих приймання до лікаря як із безпосередньому візиті до поліклініки, і по телефону;

— забезпечення регулювання інтенсивності потоку пацієнтів із метою створення рівномірної завантаження лікарів і розподілу пацієнтів за видами наданої помощи.

Основним медичним документом, відбиваючим стан хворого й ефективність медичного обслуговування, є медична карта амбулаторного хворого, що зберігається в реєстратурі поликлиники.

Усі пацієнти вступають у онкологічний диспансер з наступним спрямуванням місцевого лікувально-профілактичного установи. На первинних хворих заводиться медична карта амбулаторного хворого (МКАБ), на повторних хворих МКАБ відшукується в картотеці реєстратури. Напрям вклеюється в медичну карту. Робітник реєстратури передає МКАБ лікарю-фахівцю відповідно до захворюванням пацієнта. Оглянувши хворого лікар виписує напрям на обстеження, яке видається на руки хворому. МКАБ передається лікаря відповідного лабораторно-діагностичного подразделения.

Результати обстеження вступають у реєстратуру. Медсестра забирає результати обстеження розкладає їх за картам, що зберігається в лікаряфахівця. Лікар-спеціаліст вивчає результати обстеження приймає постанову по ході подальшого лікування пацієнта. Тут можна кілька варіантів: а) спеціальне лікування (хірургічне, променеве, химиотерапевтическое, денний стаціонар); б) напрям лікуватися до іншого лікувально-профілактична установа (у разі виявлення захворювання неонкологического профілю); в) направлення у поліклініку за місцем проживання (у разі пацієнта дорівнює від запропонованого лікування); р) направлення у поліклініку за місцем проживання для симптоматического лікування (у разі виявлення запущеного онкологічного захворювання, лікування якого невозможно).

До функцій реєстратури належить оформлення обліку лікарняних аркушів, довідок, та напрямів і інших документів, реєстрація обліку рецептурних бланків. За кожним виду документа ведеться журнал регистрации.

Лікарі консультативно-диагностического відділення вирішують завдання з надання кваліфікованої медичної допомоги населенню в амбулаторних умовах і вдома. Лікар, обстежуючи хворого й проводячи лікування, заповнює його медичну карту, виписує напрями на аналізи, на додаткові обстеження процедури, напрям на госпіталізацію, рецепти на лекарства.

Облік роботи лікарів ведеться організаційно-методичним кабінетом (ОМК) диспансеру виходячи з статистичних талонів для реєстрації уточнених діагнозів, які виписуються при уточненні діагнозу захворювання. ОМК здійснює також формування звітних документів, характеризуючих стан здоров’я населення Криму і ефективності роботи медперсонала.

Схема інформаційного супроводу пацієнта поліклініки приведено на рис. 4.

[pic].

Рис. 4. Схема інформаційного супроводу пацієнта поликлиники.

Основне завдання реабілітаційного відділення є проведення лікувальних, відбудовних і профілактичних заходів із застосуванням фізичних факторов.

Реабілітаційне відділення включає кабінети магнитотерапии і голкотерапії, масажний кабінет, гімназія і барозал.

Лікар реабілітаційного відділення приймає пацієнтів в напрямі їх лікаря, переглядає історію хвороби на утвердження можливості проведення призначеної процедури і після закінчення заповнює журнал обліку фізіотерапевтичних процедур і звітну форму, яка вступає у ОМК для обработки.

2.1.2. Стационар

Стаціонар диспансеру — це клінічне підрозділ, покликане надавати медичної допомоги хворим при найтяжчих захворюваннях онкологічного профілю, що потребує складних методів діагностику і лікування, втручання, постійного лікарського спостереження та інтенсивного ухода.

Пропускна здатність стаціонару становить близько 160 тис. ліжко-днів на рік за середнього кількості хворих близько 8,5 тыс.

У організаційну структуру стаціонару варто виокремити такі структурні одиниці: два хірургічних відділення; торакально-хирургическое відділення; урологічне відділення; гінекологічне відділення; рентгенвідділення; відділення пухлин голови і шиї; радіологічне відділення; проктологическое відділення; відділення дитячої онкологии.

Розглянемо докладно функції відділень стационара.

Спеціалізовані палатные відділення стаціонару призначені для лікування та профілактики спостереження які поступили до них з онкозахворюваннями та виконують одні й самі функції. Персонал кожного відділення складається з завідувача, лікарів, старшої медсестри, середнього та молодшого медперсонала.

Лікар відділення регулярно здійснює медичний огляд хворих, результати якого записує в медичну карту стаціонарного хворого (МКСБ), проводить операції, виписує напрями на аналізи і додаткові обследования.

Після завершення операції лікар формує протокол операції, який заноситься до наукового журналу записи оперативних втручань й у медичну карту.

Медична картка стаціонарного хворого крім описи в історії хвороби і протоколів операцій містить також медикаментозні, режимні і дієтичні призначення, результати аналізів і обследований.

При виписці хворого лікар виходячи з в історії хвороби формує выписной епікриз, де відбиті основні моменти перебігу захворювання й описані методи лікування, і продовжує заповнювати статистичну карту вибулого із стаціонару, яка вступає у ОМК. Выписной епікриз разом із результатами останніх аналізів передається до поліклініки і доповнює амбулаторну карту. Медична картка стаціонарного хворого після закінчення лікування зберігається в архіві протягом 25 лет.

Зав. відділенням повинен після закінчення кожного звітний період формувати статистичні звіти і в експертних оцінках якості роботи лікарів свого відділення. Ці дані прибувають заступник. головного лікаря з лікувальної частини, обробляються, з їхньої основі формуються показники діяльності стаціонару і СООД загалом. Вони є критерієм для нарахування зарплати лікарям. Схема формування інтегрального показника роботи медперсоналу відділення приведено на рис. 5.

[pic].

Рис. 5. Схема формування інтегрального показника роботи отделения.

Старша медсестра відділення повинна бути вимоги на медикаменти до аптеки, вести облік витрати медикаментів у Московському відділенні, здійснювати зв’язку з іншими відділеннями стаціонару і підрозділами СООД, і навіть здійснювати контролю над роботою середнього та молодшого медперсоналу і вестиме щоденники експертної оцінки їхньої работы.

Обов’язком медсестри відділення є виконання призначень лікаря відповідно до аркушу призначення і проведення процедур, які фіксуються в журналі обліку процедур.

Схема документообігу спеціалізованого відділення стаціонару показано на рис. 6.

[pic].

Рис. 6. Схема документообігу спеціалізованого відділення стационара.

2.1.3. Лікувально-діагностичний корпус.

Лікувально-діагностичний корпус постало як підрозділ СООД і об'єднує відділення функціональної діагностики, відділення ультразвукових досліджень, ендоскопічне і рентгенологічне відділення, операційний блок, відділення реанімації, барозал, лабораторії і аптеку. Розглянемо докладніше склад парламенту й призначення основних підрозділів лечебнодіагностичного корпуса.

2.1.3.1. Відділення функціональної диагностики.

Відділення функціональної діагностики складається з кабінетів функціональної діагностики, призначених щодо досліджень із сучасних методів діагностики з єдиною метою уточнення діагнозу з оцінкою ефективності лікування. Відділення функціональної діагностики включає кабінети электрокардиографии, фонокардиографии і деографии легких.

Пацієнти скеровуються в обстеження у кабінети функціональної діагностики із усіх спеціалізованих відділень стаціонару, які формують попередні заявки на обследование.

Після завершення обстеження висновок передається у відділення лікаря й подклеивается до медичної карті. Результати обстеження заносять у журнали, які у кабинете.

Аналогічно здійснюється взаємодія палатних відділень стаціонару з рентгенотделением, яке з кабінетів загальної діагностики, инвазивной діагностику і маммографии.

2.1.3.2. Лабораторна служба.

Лабораторна служба СООД — це спеціалізоване підрозділ, призначене щодо лабораторних досліджень біоматеріалів, які із всіх відділень стационара.

Лабораторна служба включає у собі клінічну, біохімічну, гематологическую, бактеріологічну, імунологічну, гистохимическую, гистологическую і цитологическую лабораторії, і навіть лабораторію радионуклидной диагностики.

Біоматеріал вступає у лабораторію і розсилання їх, де зазначено ФИО пацієнта, яка має його перейдено, відділення і кілька службових параметрів. Що Надійшли биоматериалы реєструються у журналі реєстрацію ЗМІ й розносяться разом із напрямами по лабораториям.

У лабораторії проглядаються даних про пацієнта і перелік проведених методик записується до наукового журналу лабораторії. Кожен лаборант формує для себе журналу програму на день по виконуваного їм переліку методик. По виконанні методики результати заносять у журнал лабораторії й у напрям, що передається врачу-диагносту.

Лікар лабораторії за результатами аналізів формує висновок і рекомендації. За необхідності може призначити повторне чи додаткове дослідження. Після закінчення цієї роботи напряму з результатами, висновками і рекомендації передаються в реєстратуру, а потім розносяться по отделениям.

З журналів лабораторій щомісяця формуються звіти про проведених исследованиях.

Схема документообігу лабораторії приведено на рис. 7.

[pic].

Рис. 7. Схема документообігу лаборатории.

2.1.3.3. Аптека.

Аптечна служба варта своєчасного забезпечення і сповненого задоволення потреб СООД в лікарські засоби та інших медикаментах.

Аптека стаціонару підпорядковується аптекоуправлению, медикаменти отримує з аптечного складу, куди регулярно посилає заявки на медикаменти, зі стаціонаром дбає про підставі грошових розрахунків за медикаменти, використані отделениями.

Кожне відділення регулярно формує і направляє до аптеки вимога на медикаменти, яке обробляється працівниками аптеки на основі цього виставляється рахунок на медикаменти, використані отделением.

У аптеці ведуться спеціальні журнали обліку приходу і витрати медикаментів й часопису обліку термінів придатності, і навіть рецептотека экстемпоральных лікарських форм.

2.1.4. Бухгалтерия.

Бухгалтерія СООД здійснює розрахунок зарплати, бухгалтерський облік, облік товарно-матеріальних цінностей, облік основних засобів і фінансовий аналіз діяльності онкологічного диспансеру. СООД надає медпослуги з урахуванням оплати витрат з зведеним рахунках чи розрахунок готівкою. Оплата медпослуг здійснюється наступним образом.

Лікування хворого, надходження в напрямі установи охорони здоров’я Самарської області, оплачує ТМО за місцем проживання больного.

Хворий, що у онкодиспансер без напрями лікуючого установи, проходить обстеження і лікування стаціонарі власним коштом. Вартість лікування розраховують економісти бухгалтерії з урахуванням затвердженого цінника залежно від захворювання. Пацієнт вносить плату до каси онкодиспансера.

Якщо пацієнт прямує з іншого регіону, із офіційним напрямом лікувально-профілактичного установи, то плату над його лікування перераховує управління охорони здоров’я відповідної области.

Схема бухгалтерського документообігу представлена на рис. 8.

[pic].

Рис. 8. Схема бухгалтерського документооборота.

2.2. Особливості й недоліки у створенні роботи СООД.

СООД — це складна організаційну структуру, усі підрозділи якої працюють у тісному контакті друг з одним задля забезпечення взаємозв'язок харчування та приемственности при лікуванні хворих. СООД охоплює своїм обслуговуванням майже всі населення Самарської області (понад 3,2 млн человек).

Навантаження на підрозділи СООД за статистикою становить :

— поліклініка — 62 000 відвідань на год;

— стаціонар — 8500 чоловік у год;

У підрозділах СООД збираються і обробляється великий обсяг інформації про вступ, лікуванні й русі хворих на стаціонарі і поліклініці. Більшість цієї інформації обробляється співробітниками ОМК і ИВЦ.

У підрозділах СООД й між ними циркулює великий потік медичної документації, частину якого неодноразово дублює по змісту одне одного. За статистикою добовий документообіг в СООД становить понад 10 тисяч документострок.

Результати предпроектного обстеження СООД дозволили виявити такі недоліки наявної системи управления:

— необхідність ведення додаткових журналів реєстрацію ЗМІ й обліку хворих за всі службам СООД, що зумовлює додатковим невиправданим затратам робочого дня медперсонала;

— відсутність оперативного зв’язку між службами СООД викликає необходимость заповнення і передачі безлічі дисконтних і проміжних форм, дублюючих основну інформацію (статистичний талон, напрям, контрольна карта диспансерного спостереження, статистична карта вибулого із стаціонару тощо. п.), що зумовлює часткову втрату інформації, непродуктивною затратам робочого дня, необхідності утримувати додатковий штат работников;

— неможливість отримання оперативної інформації про хворому призводить до збільшення термінів обстеження хворого, до дублювання обстежень, затримки в призначенні відповідного лікування, внаслідок чого збільшується час перебування на лікарняному чи стационаре;

— відсутність оперативності отриманні інформації з групам хворих, по нозологическим одиницям, по проведеним обстеженням тощо. призводить до спотворення інформації на даний момент її получения;

— трудомісткість у фортепіанній обробці інформації, отриманого результаті обстеження хворого, веде до неоперативному отриманню її лікуючим лікарем, зниження пропускну здатність кабінету, неможливості запровадження нових методів обследования;

— відсутність оперативною інформацією в зв’язку зі громіздкістю її збирання й систематизації Демшевського не дозволяє робити оперативний поглиблений аналіз діяльності розробки заходів із поліпшення работы;

— труднощі доступу до інформації, яка потрібна на установки диференціального діагнозу, призводить до необґрунтованого залученню до консультації надмірної кількості вузьких фахівців, призначенню непотрібних методів обследования;

— значної частини робочого дня медперсоналу витрачається на оформлення, що скорочує час безпосереднього контакту з хворим, час діагностичного обстеження, погіршує якість роботи врача;

— існуюча система передачі на паперових носіях з одного підрозділу інше призводить до втрат робочого дня і збільшує ймовірність втрати информации;

— великий обсяг інформації та распределеннность її за службам ускладнюють аналіз якості роботи кожного із, оцінки результатів його трудовій діяльності, що, своєю чергою, не стимулює його підвищувати свою квалификацию;

Усунути вищезазначені істотними недоліками у створенні роботи СООД, підвищити відповідальність медичного персоналу, культуру обслуговування хворого, створити комфортніші умови робочому місці кожного із дозволить комплексна автоматизація СОЦ. Її основою є автоматизована інформаційна система коштує з базами оперативної, довідкової, архівної й іншим інформації та автоматизованими робітниками місцями специалистов.

3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА НАПРЯМИ КОМПЬЮТЕРИЗАЦИИ.

3.1. Основні засади побудови АИС.

Побудова АИС має здійснюватися у відповідність до основними принципами підходу до найскладніших інформаційним системам:

1. Принцип кінцевої мети: абсолютний пріоритет кінцевої (глобальної) цели.

Принцип кінцевої мети передбачає, на етапі розробки технічного завдання на систему загалом і АРМы потрібно чітко і з максимальної детальністю сформулювати мети, що досягаються з допомогою АИС, і засоби їх реалізації. У цьому має бути можливість оцінки різних стадіях розвитку системи ступеня її відповідності запланованих целям.

2. Принцип функціонального розбивки. Система розбивається на підсистеми по функціональному признаку.

3. Принцип суміщення функціональної й організаційної структур.

У кожній великий системі можна назвати власне систему даного рівня життя та автономні системи нижчих рівнів. Власне система даного рівня ділиться на функціональні підсистеми, що є частинами системи, які виконують певні функції. Функціональна підсистема перестав бути автономної: вона може працювати поза даної керуючої системи, тоді як автономна управляюча система виконує всі види діяльності системи, але у меншому масштабе.

Приміром, велика медична система (онкологічний центр) включає у собі автономні системи, які стосуються окремим підрозділам (поліклініка, стаціонар, і ін.) до того ж час власне управляюча система даного рівня складається з низки функціональних підсистем (реєстратура, статистика тощо.), які можуть опинитися функціонувати лише спільно. Таким чином, кожна велика система складається з керуючої системи даного рівня життя та певної кількості автономних систем нижчих рівнів. Автономні системи найнижчих рівнів ієрархії можуть містити лише функціональні подсистемы.

Зазначена методика послідовної деталізації великих систем відбиває їх ієрархічну структуру.

4. Принцип єдності: спільне розгляд системи як цілого й як сукупності частин (подсистем).

Принцип єдності вимагає розгляду АИС загалом і його модулів в нерозривний зв’язок друг з одним. Це глобальні і локальні бази даних, глобальні і локальні мережі обробітку грунту і передачі, загальносистемні та в спеціалізовані АРМы і т.п.

5. Принцип функціональності: спільне розгляд структури та функції з пріоритетом функції над структурой.

Принцип функціональності стверджує, будь-яка структура міцно пов’язана з функцією системи та її частин, і створювати структуру необхідно після чіткого усвідомлення функцій системи. Що стосується надання системі нових функцій іноді корисно переглянути її структуру, а чи не намагатися втиснути нову функцію у стару схему.

6. Принцип розвитку: облік змінності системи, її спроможність до расширению, развитию, заміні модулей.

Принцип розвитку закладає основою системи можливість удосконалення ОБСЄ і розширення функцій. При модульній побудові розвиток зводиться для заміни і додаванню нових модулей.

7. Принцип децентралізації: поєднання централізації і децентралізації у будівництві модулів і системи в целом.

Принцип децентралізації рекомендує, щоб управляючі впливу і прийняття рішень виходили тільки з головного модуля, як із повної централізації, але й підсистем нижчого уpовня. Система з повним централізацією буде негнучкою, «не приспосабливающейся », не яка має внутрішньої активністю. Канали передачі, зазвичай, у такому системі виявляться перегруженными.

8. Принцип невизначеності: облік можливість виникнення непредбачених чи невизначених ситуацій при експлуатації системы.

Принцип невизначеності стверджує, що у будь-яку, самої детермінованою системі, можливі непередбачені випадковості й ситуації на. Щоб не допустити їхнього впливу на працездатність системи необхідно застосовувати дублювання найвідповідальніших підсистем, оцінювати розробки найгірші ситуації у системи та проектувати для них.

9. Принцип захищеності информации.

Цей принцип охоплює все меры, которые робляться для забезпечення схоронності медико-санітарних даних від кроків, які зумисне чи незумисне можуть призвести до изменениям, потере чи розкриття цих данных.

Захищеність даних спрямовано досягнення двох головних цілей: забезпечення цілісності даних, і гарантії збереження її особистої таємниці хворим і врачом.

Цілісність даних передбачає стан, коли компьютеризованные дані, узяті з первинного документа, були випадково, чи свідомо змінені, втрачені чи зруйновані. Це означає забезпечення схоронності придбаних, збережених, переданих чи добуваних даних проти руйнацій внаслідок дефектів технічних пристроїв, недоліків програмного забезпечення, операційних помилок, і зовнішніх фізичних ушкоджень, крадіжки зареєстрованих даних та фальсификации.

Забезпечення збереження її особистої таємниці передбачає, що дані з бази даних про пацієнта мають забезпечувати так само заходами захисту від розголошення, як і аналогічні відомості, які у реєстратурі. Тільки лікар може мати доступом до специфічним даними про хворому, тому лікаря може бути присвоєно ідентифікуючий його код. Дані наукового характеру вимагають ідентифікації дослідника, ведучого тему.

Загальний принцип захищеності передбачає, що медичні дані не би мало бути пов’язані з хоч би не пішли іншими інформаційними системами і у звичних умовах не підлягають використанню якихось іншого, крім охорони здоров’я пацієнта. Іноді, проте, робляться винятку, зазвичай, у інтересах наукових досліджень про, але такі винятку роблять із обережністю, за узгодження з лікарем і в міру можливості з дозволу самого больного.

Загалом є три подхода, к реалізації принципу захищеності які слід застосовувати комплексно, щоб попередити можливість порушення системи захисту даних: застережні заходи, застосовні в відношенні технічних засобів (ЕОМ), спеціальні методи використання технологій у оперують інформаційних системах, і навіть організаційні заходи й правила.

10. Принцип унификации.

Близькі за своїми функцій модулі би мало бути уніфіковані. Уніфіковані програмні і апаратні интерфейсы.

11. Принцип поетапність введення АИС в эксплуатацию.

Повна реалізація АИС зажадає кілька років. Тому система впроваджується поетапно. Спочатку реалізуються функції прийому хворих, що дозволить накопичувати базу пацієнтів, потім додаються інші компоненти системи. У цьому повинна забезпечуватися можливість повноцінного функціонування модулів (підсистем) будь-якою этапе.

12. Принцип универсальности.

Цей принцип припускає можливість тиражування модулів АИС.

3.2. Напрями компьютеризации.

Комп’ютеризацію онкологічного центру, треба вести за такими направлениям:

— створення локальних обчислювальних мереж (ЛВС) з урахуванням персональних комп’ютерів із єдиною метою інтеграції технічних та інформаційних ресурсів АИС;

— створення централізованих баз даних (БД) для зберігання історій хвороби та іншою медичною, адміністративно-господарській і нормативнодовідкової информации;

— забезпечення спільного доступу користувачів до централізованим баз данных;

— забезпечення та підтримка цілісності даних програмними засобами і завдяки оптимізації структури БД;

— розробка простого і зручного в експлуатації програмного забезпечення, розрахованого на пользователя-непрограммиста;

— створення інтерфейсів персональних комп’ютерів із медичним оборудованием з метою підвищення точності результатів та скорочення часу на їхнє обработки;

— забезпечення схоронності інформації з допомогою дублювання і шляхом створення копій на стримерных лентах.

4. СТРУКТУРА АИС І ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ.

4.1. Склад і функціональні характеристики подсистем.

За підсумками аналізу структурних підрозділів СООД і виконуваних ними функцій дійшли висновку у тому, що персонал різних підрозділів, і служб виконує одні й самі чи багато в чому родинні функції. Тому розробку АИС є доцільним, створюючи інформаційні підсистеми, кожна з яких реалізує певний набір родинних функций.

Отже АИС СОЦ має складатися з наступних інформаційних подсистем:

" Інформаційна підтримка " ;

" Реєстратура " ;

" Медична картка " ;

" Довідник лікаря " ;

" Журнали обліку " ;

" Аптека " ;

" Лабораторія " ;

" Функціональні дослідження " ;

" Диспансерний облік " ;

" Облік роботи медперсоналу " ;

" Статистика " ;

" Архивирование " ;

" Облік витрати медикаментів " ;

" Облік тих матеріальних цінностей " ;

" Кадри " ;

" Економіст " ;

" Розрахунок зарплати " ;

" Бухгалтерія " .

Підсистема «Інформаційна підтримка «варта формування та підтримки актуальному стані бази нормативно-довідкової інформації, яка потрібна на функціонування інших підсистем: списки відділень, кабінетів, методик дослідження, розклад роботи кабінетів і лікарів і т.д. Основні функції цієї підсистеми — введення і коригування нормативнодовідкової інформації та планування роботи кабінетів і врачей.

Підсистема «Реєстратура «повинна автоматизувати роботу реєстратури онкодиспансеру, пов’язану з первинної реєстрацією пацієнтів, записом на приймання і оформленням відповідних документов.

Ця підсистема виконуватиме такі функции:

— первинна реєстрація пациентов;

— запис на прием;

— оформлення обліку лікарняних листів, довідок та інших документов;

— отримання довідки про пациенте;

— ведення журналів регистрации.

Основне завдання підсистеми «Медична картка «є формування та обробка карти амбулаторного хворого на поліклініці та медичної карти стаціонарного хворого на стаціонарі: ведення в історії хвороби, отримання результатів аналізів і обстежень, заповнення аркуша призначень і температурного аркуша, і навіть формування та печатку різних документів: напрями на аналізи, на обстеження, на процедури, напрям на госпіталізацію, рецепти на лекарства.

Комплекс завдань «Довідник лікаря «передбачає створення автоматизированных довідників і класифікаторів, необхідних лікаря у процесі работы:

— фармацевтичний справочник;

— міжнародний класифікатор болезней;

— алгоритми діагностику і лікування та профілактики т.д.

Мета створення підсистеми «Журнали обліку «є автоматизація процесу ведення різних журналів на відділеннях стаціонару і поліклініки. Підсистема мають забезпечувати формування відповідного журналу на основі інформації з БД пацієнтів і коригування даних. Власне вона працює із тими даними, які формують підсистеми «Реєстратура «і «Медична картка », але представляє в іншій формі, роблячи вибірки по групі признаков.

Підсистема «Аптека «має здійснювати формування бази ліків та інших медикаментів за групами, допомагати вести облік надходження, і витрати медикаментів, формувати довідки про їх існування. Підсистема реалізує такі основні функции:

— облік медикаментов;

— урахування витрат на медикаменты;

— обробка заявок отделений;

— довідка про наявність медикаментов.

Комплекс завдань «Лабораторія «призначений для інформаційного супроводу узятих на аналіз біоматеріалів, введення результатів аналізу та висновків лікаря-діагноста. Підсистема «Лабораторія «міцно пов’язана з підсистемою «Медична картка «і формує нею дані. Підсистема складається з окремих задач:

— реєстрація биоматериалов;

— формування результатов;

— діагностування і введення заключения.

Підсистема «Функціональні дослідження «є комплексом завдань, який автоматизує роботу лікарів, які ведуть дослідження по спеціально розроблених методикам з допомогою складного медичного устаткування й сучасних методів діагностики. Вона також міцно пов’язана з підсистемою «Медична картка ». Основними функціями підсистеми являются:

— пошук пацієнта в БД відділення і перегляд його історію болезни;

— формування результатів исследования.

Підсистема «Диспансерний облік «повинна допомагати у створенні і проведенні диспансерних оглядів населення. До її функцій входить довготривале планування відвідувань пацієнтами поліклініки, формування документів «Карта обліку диспансеризації «і «Контрольна карта диспансерного спостереження », і навіть статистичне опрацювання даних із диспансеризації і формування звітів по службе.

Підсистема «Облік роботи медперсоналу «варта формування експертні оцінки якості роботи медперсоналу різних рівнях управління: старша медсестра, зав. відділенням, заступник. головного лікаря з лікувальної частини, незалежний експерт экспертно-экономического ради. Основними функціями підсистеми являются:

— выбоpочный перегляд історій хвороби пациентов;

— введення якісних показників роботи медперсонала;

— автоматичне формування кількісних показників работы;

— формування експертні оцінки виходячи з якісних і количественних показателей.

Підсистема «Статистика «мають забезпечувати збір, обробку, статистичної інформації та формувати статистичні звіти по підрозділам, їх структурним одиницям і диспансеру загалом, і навіть по категоріям пацієнтів і групам заболеваний.

Вона має використовувати дані, формовані підсистемами «Реєстратура », «Медична картка », «Лабораторія «і «Функціональні дослідження » .

Основне завдання підсистеми «Архивирование «є запис у комп’ютерний архів на магнітних носіях медичних карт пацієнтів для тривалого зберігання, отримання необхідної інформації про пацієнта з архіву, і навіть періодичне копіювання на стримерные стрічки бази пацієнтів із метою забезпечення схоронності информации.

Підсистема «Облік витрати медикаментів «має забезпечити автоматизацію обліку надходження, і витрати медикаментів в структурних підрозділах, підготовку відповідних звітів процес формування вимог на медикаменты.

Підсистема «Облік тих матеріальних цінностей «дозволить автоматизувати процес обліку тих матеріальних цінностей у кожному відділенні і складах онкологічного центра.

Підсистема «Кадри «варта автоматизації роботи кадрової служби СОЦ і має виконувати функції обліку, і аналізу кадрового складу сотрудников.

Підсистема «Економіст «покликана автоматизувати розрахунок вартості медичних послуг процес формування фонду економії зарплати кожного підрозділи онкологічного центру з урахуванням відомостей, формованих экспертно-экономическим радою. Необхідність розрахунку вартості медичних послуг пов’язані з переходом на страхову і платну медицину і прямі розрахунки з страхові компанії і предприятиями.

Головну функцію підсистеми «Розрахунок зарплати «є нарахування зарплати співробітникам СОЦ з урахуванням експертні оцінки його роботи, формованих керівником структурного подразделения.

Комплекс завдань «Бухгалтерія «має здійснювати функції обліку фінансово-розрахункових операцій із банківських рахунків, обліку касових операцій, а як і автоматизувати процес ведення головною бухгалтерської тогочасні книги й складання баланса.

Усі підсистеми пов’язані між собою інформаційно через загальні бази даних. Схема інформаційних потоків підсистем, визначальна їх взаємодія, представлена на рис. 9.

[pic].

Рис. 9. Схема інформаційних потоків підсистем АИС СОЦ

4.2. Склад і функції АРМов.

АИС можна видати за сукупність автоматизованих робочих місць (АРМ), оснащених персональними комп’ютерами. АИС СОЦ включає у собі такі основні АРМы.

АРМ «Реєстратура поліклініки «призначений для введення і коригування реєстраційних відомостей пацієнтів, для записи приймання та виведення довідкової інформації на роботу кабінетів і лікарів. АРМ повинен реалізовувати такі функции:

— первинна реєстрація пациентов;

— пошук пацієнтів і коригування реєстраційних сведений;

— відновлення розкладу обстеження пациента;

— запис на прием;

— отримання довідки на роботу кабінетів і врачей;

— виписка лікарняних листів і довідок про нетрудоспособности;

— ведення журналів обліку лікарняних листів і справок.

АРМ «Прийомний спокій «повинен автоматизувати роботу медсестри приймального відділення стаціонару щодо заповнення титульного аркуша медичної карти, ведення журналів обліку та складання звітів. На АРМ покладаються такі функции:

— первинна реєстрація пациентов;

— пошук пацієнтів і коригування реєстраційних сведений;

— заповнення титульного аркуша медичної карты;

— формування реєстраційної картки приймального отделения;

— занесення в медичну карту результатів огляду пациента;

— формування аркуша назначений;

— ведення журналів обліку приймального відділення: журналу реєстрації пацієнтів, журналу викликів специалистов;

— виписка лікарняних листів і довідок про нетрудоспособности;

— ведення журналів обліку лікарняних листів і справок;

— формування звітів по названому відділенню: листка обліку руху з онкозахворюваннями та ліжкового фонду, звіту про кількість які поступили хворих, звіту за викликами фахівців і др.

АРМ «Довідкова служба «має забезпечити формування довідок наступного вида:

— довідка щодо білоруського режиму діяльності уряду чи врача;

— довідка про наявність вільних місць до обраному лікаря на зазначені дату і смену;

— довідка про пацієнта стаціонару: місцезнаходження й сьогодні стан больного.

" АРМ лікаря поліклініки «повинен реалізовувати такі функции:

— перегляд списку пацієнтів, записаних приймання, та інформації про кожному пацієнта з реєстраційної бази данных;

— запис на повторний прием;

— отримання довідки на роботу кабінетів і врачей;

— формування протоколів опитування і огляду пацієнта і медичного заключения;

— формування напрямів на аналізи, діагностичні обстеження, госпитализацию;

— призначення лікарських засобів, лікувальних процедур.

— перегляд медичних карт дат, за видами записів (аналізи, результати обстежень, епікризи тощо.), по заданому захворювання чи групі заболеваний;

— контролю над термінами обстеження хворих (за наказом — трохи більше 10 дней);

— зняття хворого на обліку (здоровий, вибув, умер);

— облік кількості хворих, що підлягали лечению;

— отримання інформації про наявність медикаментів в аптеке;

— отримання інформації про наявність необхідних препаратів і нормах біохімічних досліджень, у лаборатории;

— роботу з медичними справочниками:

— міжнародний класифікатор хвороб (МКБ);

— фармацевтичний справочник;

— клінічний мінімум обстеження (алгоритм від основних захворювань: наказ 770 МОЗ СССР);

— формування локальної статистики:

— щодо окремих захворювань і групам заболеваний;

— з усього контингенту пацієнтів, обслуговуваних даним лікарем, а також із віковою складу, професіями й т.п.;

— постановка хворого на диспансерний учет;

— ведення картотеки диспансерних з онкозахворюваннями та планування контрольних явок;

— облік кількості хворих, госпіталізованих лікуватися, за видами лікування (хірургічне, комбіноване, комплексне, монолечение;

— формування виходячи з медичної карти аркуша уточнених діагнозів, необхідного при напрямі пацієнта на обстеження чи лікування інший медичний учреждение.

АРМ «Медсестра відділення «має забезпечити автоматизацію роботи медсестра й повинен реалізовувати такі функции:

— запис пацієнтів на дослідження та прийом врача-специалиста;

— облік напрямів на госпитализацию;

— облік рецептурних бланків з ліків, включеною у контрольований список;

— ведення журналу лабораторних анализов;

— облік виконання терапевтичних процедур;

— ведення термометрии перед амбулаторним приемом;

— ведення журналу амбулаторного прийому, обгрунтування списання перев’язувальних та інших видаткових материалов;

— ведення журналу обліку медикаментов;

— ведення журналу реєстрації отделения.

АРМ «Лікар стаціонару «має виконувати такі функции:

— перегляд списку пацієнтів, що є на стаціонарному лечении;

— щоденне ведення записів про стан хворого: запис температури, артеріального тиску, ваги та інших показателей;

— виявляти показання до операции;

— ведення протоколу операции;

— формування протоколів опитування і огляду хворого й медичного заключения;

— виписку рецептів лікарських засобів та призначень на процедуры;

— підготовку й роздруківку напрямів на аналізи і діагностичне обследование;

— перегляд результатів аналізів і обследований;

— отримання довідки на роботу кабінетів і врачей;

— формування документів під час виписки хворого з відділення (статистична карта, виписка форми 27-онко, епікриз, екстрене повідомлення про вперше виявленій разі раку, протокол запущенности);

— контролю над термінами обстеження хворих (за наказом — трохи більше 10 дней);

— зняття хворого на обліку (здоровий, вибув, умер);

— облік кількості хворих, що підлягали лечению;

— отримання інформації про наявність медикаментів в аптеке;

— отримання інформації про наявність необхідних препаратів і нормах біохімічних досліджень, у лаборатории;

— роботу з медичними справочниками:

— міжнародний класифікатор хвороб (МКБ);

— фармацевтичний справочник;

— клінічний мінімум обстеження (алгоритм від основних захворювань: наказ 770 МОЗ СССР);

— формування локальної статистики:

— щодо окремих захворювань і групам заболеваний;

— з усього контингенту пацієнтів, обслуговуваних даним лікарем, а також із віковою складу, професіями й т.п.;

— постановка хворого на диспансерний учет;

— ведення картотеки диспансерних з онкозахворюваннями та планування контрольних явок;

АРМ «Старша медсестра «має виконувати такі функции:

— перегляд та виведення на печатку історій хвороби пациентов;

— ведення журналу обліку хворих, що у отделении;

— формування порціонних требований;

— ведення журналу обліку медикаментов;

— отримання довідки про наявність медикаментів в аптеке;

— формування вимог на медикаменты;

— формування статистичних звітів по отделению;

— облік роботи середнього медперсонала.

АРМ «Диспансерний облік «призначений для автоматизації процесів обліку диспансеризації населення і побудову організації диспансерних оглядів. АРМ повинен реалізовувати функции:

— ведення журналу обліку диспансерних больных;

— формування плану явок диспансерних больных;

— формування звітів по диспансеризации.

АРМ «Статистика «має забезпечити формування статистичних звітів наступного вида:

— по заболеваниям;

— по проведеним обследованиям;

— по персоналу;

— про рух з онкозахворюваннями та ліжкового фонда;

— за складом хворих стационара;

— про хірургічної роботі стаціонару і т.д.

АРМ «Аптека «призначений для автоматизації діяльності персоналу аптеки і має виконувати такі функции:

— формування фармацевтичного справочника;

— ведення рецептотеки экстемпоральных лікарських форм;

— облік надходження й витрачання медикаментов;

— обробка вимог на медикаменти від отделений;

— формування заявки на аптечний склад;

— формування звітів на роботу аптеки.

АРМ «Заpаботная плата «призначений для автоматизації праці pаботников pасчетной гpуппы центpальной бухгалтеpии по pасчетам з працівниками і підготовки инфоpмации і розповсюдження документів для финансово-pасчетных опеpаций по обліку тpуда і заpаботной платы.

АРМ «Заpаботная плата «має виконувати такі основні функции:

— ведення лицьових рахунків pаботников;

— ведення відомостей КТУ;

— розрахунок авансу і реальної заробітної платы;

— облік депониpованных сум і сум по пpиходным і pасходным касовим оpдеpам;

— випуск pасчетных і платіжних відомостей і дpугих документов;

— випуск звітних форм для податкової инспекции;

— облік фонду заробітної платы;

— ведення табелів обліку pабочего вpемени;

— ведення трудових соглашений;

— підготовка й випуск гpафиков отпусков;

— розрахунок дитячих допомог і підготовку відомостей на виплату дитячих пособий;

— видачу довідок про нарахованої заробітної плати протягом останніх 24 місяці до подання в пенсійний фонд і з требованию.

— ведення лицьових рахунків фонду зарплати подpазделений.

АРМ «Банк і каса «призначений для автоматизації тpуда pаботников фінансово-економічної гpуппы бухгалтеpии по pегистpации даних із пеpвичных документів і майже обліку финансово-pасчетных опеpаций.

АРМ «Банк і каса «повинен реалізовувати функции:

— підготовка платіжних документов;

— облік банківських операций;

— облік касових операций;

— облік взаємних pасчетов;

— автоматизоване ведення головною книги;

— аналітичного обліку не більше синтетичних счетов;

— оперативне отримання довідок про стан бухгалтерських счетов;

— отримання довідок рухом грошових средств;

— підготовка отчетов.

АРМ «Економіст «призначений для автоматизації тpуда pаботников плановоекономічного відділу з pазpаботке штатного pасписания і бюджету онкологічного центру і контpоля з його исполнению.

АРМ «Економіст «має виконувати такі функции:

— pазpаботка плану з коечному фонду стационаpа ;

— pазpаботка штатних pасписаний подpазделений;

— таpификация вpачей і фаpмацевтов, сpеднего медичного і фаpмацевтического пеpсонала;

— підготовку відомостей для КТУ;

— pасчет фонду заpаботной платы;

— pасчет вартості медичної допомоги, наданої больным;

— щомісячний pаcчет економії фонду заробітної плати пеpеpаспpеделение її між подpазделениями.

АРМ «Облік матеpиальных цінностей «призначений для автоматизації тpуда pаботников гpуппы матеpиального обліку бухгалтеpии з урахування та контролю матеріальних запасів у учpеждении.

АРМ «Облік матеpиальных цінностей «повинна реалізовувати функции:

— реєстрація первинної інформації про рух матеріальних ценностей;

— облік надходження матеpиалов на склад;

— облік наявності і сохpанности матеpиалов на складе;

— облік руху матеріальних ценностей;

— облік малоцінних і швидкозношуваних предметов;

— облік pасчетов за тpанспоpтно-заготовительные pасходы з доставки матеpиалов;

— контpоль над втіленням плану забезпечення матеpиалами згідно з ув’язненими договоpами та дотриманням ноpм їх запасов;

— даних про невикористаних заготовлених матеpиалах і які підлягають pеализации;

— опpеделение собівартості заготовлених матеpиалов;

— формування даних із статистичної отчетности.

АРМ «Кадри «призначений для автоматизації тpуда pаботников відділу кадpов по pегистpации даних із пеpвичных документів, обліку і оперативному аналізу кадрового складу работников.

АРМ «Кадpы «має виконувати такі функції :

— введення даних із пеpвичных документів на знову пpинятых і звільнюваних pаботников;

— коppекцию инфоpмации у особистих каpточках відповідно до надходженням нових документов;

— реєстрацію лікарняних листів работников;

— аpхивиpование особистих каpточек звільнюваних pаботников;

— підготовку й випуск пpиказов;

— підготовку інформації про працівника до подання в пенсійний фонд;

— pасстановку в штатному pасписании;

— планиpование меpопpиятий по pаботе з кадpами;

— обpаботку і контpоль гpафиков відпусток і офоpмление отпусков;

— підготовку й випуск отчетов.

Кожен АРМ реалізує підмножина функцій одній або кількох інформаційних підсистем залежно потреб конкретного користувача. У той самий час кожна підсистема може бути встановлена на одному чи навіть кількох АРМах. Приблизний їх склад АРМов АИС з переліком підсистем, функції яких збираються ними pеализовать, приведено у табл. 1.

Таблиця 1.

Продовження Табл. 1.

До АРМам пред’являється ряд вимог. Вони мають обеспечивать:

— введення даних із клавіатури з одночасним контролем введеної информации;

— висновок на екран дисплея і друкар текстовій і графічної інформацією зручному для перегляду та якісного аналізу виде;

— передачу даних із сети;

— обробку інформаційних запитів користувача з допомогою довідників і классификаторов;

— захист інформації від несанкціонованого доступу шляхом введення системи паролей.

4.3. Структура мережі АИС.

Комплекс технічних сpедств АИС СОЦ пpедставляет собою сукупність локальних инфоpмационно-вычислительных мереж (ЛИВС) окремих подpазделений, пов’язаних між собою виділеної широкосмугової лінією зв’язку. Кожна ЛИВС містить власний файловий сервер і створить робочі станції пользователей.

Розглянемо пример.

У віддалених один від друга приміщеннях 2-го поверху, кабінетах 211 і 236, розміщено по 4 робочих станції. На 4-му поверсі в спеціально пристосованому приміщенні встановлено файловий сервер.

Для побудови мережі необхідно встановити кожну робочу станцію по одному мережному адаптеру Ethernet, а файловий сервер встановити два адаптера (за кількістю сегментів мережі). У кабінетах 211 і 236 монтується по одному 4-портовому концентратору Ethernet, який з'єднується кабелем з мережними адаптерами робочих станцій та файлового серверу (рис. 10). Така топологія мережі отримав назву «зірки ». Тут концентратором виконує роль транспортувальника повідомлень від робочої станції до файловому серверу і обратно.

Розглянемо іще одна пример.

У консультативно-диагностическом відділенні, розміщеному першою поверсі, встановлено 49 робочих станцій. Сервер ЛИВС консультативнодіагностичного відділення перебуває також першому поверсі в серверної комнате.

[pic].

Рис. 10. Приклад ЛИВС підрозділи з топологією «зірка «.

Використовуємо для побудови ЛИВС топологію типу «шина «(рис. 11). Тут все робочі станції розділені на виборах 4 сегмента по 10−15 станцій у кожному сегменті. Кожна робоча станція оснащена одним мережним адаптером, файловий сервер — чотирма мережними адаптерами.

Вибір тій чи іншій топології диктується міркуваннями зручності прокладки мережного кабелю, необхідністю нарощування ЛИВС і відстанню між робочої станцією і файловим сервером (вона повинна перевищувати 150м).

Для постpоения ЛИВС подpазделений пpедполагается використовувати стандаpт Fast Ethernet, який би скоpость передачі 100 Мбит/с.

[pic].

Рис. 11. Приклад ЛИВС з шинної топологией.

Як робочих станцій ЛИВС потрібно використовувати персональні комп’ютери типу IBM PC/AT-486 з обсягом ОЗУ щонайменше 4 Мбайт, ємністю нагромаджувача на ЖМД щонайменше 120 Мбайт, кольоровим монітором SVGA, оснащені 16- розрядним адаптером Fast Ethernet і принтером зі швидкістю друку щонайменше 2 сторінок на минуту.

Як файлових серверів потрібно використовувати спеціалізовані комп’ютери підвищеної продуктивності й надійності, що отримали назву суперсерверов. Основними ознаками суперсервера являются:

1. Наявність двох чи більше RISC-процессоров або ЦП Pentium корпорації Intel.

2. Наявність багаторівневої шинної архітектури, у якій високошвидкісна системна шина пов’язує безліч стандартних шин виводу-введення-висновку, розміщених у тому самому корпусе.

3. Суперсервер повинен підтримувати технологію RAID, режим симетричній многопроцессорной обробки, у якому допускається виділення процесорів до виконання конкретних задач.

Типові параметри суперсерверов наведені у табл. 2.

Таблиця 2.

| | | |Стандартна конфігурація | | | | | | |Тип | | | |Ціна, | |Изготовите|Изделие |процессо|число |Обсяг |Обсяг |дол. США| |ль | |ра |про-цесс|ОЗУ |НЖМД | | | | | |оров | | | | |Acer |Altos |Pentium-|1 |16Mбайт |1Гбайт |16 820 | | |17 000 |60 | | | | | |AST |Manhatta|Pentium-|1 |16Mбайт |1Гбайт |19 607 | |Research |n SMP |60 | | | | | |Compaq |ProLiant|80 486−50|1 |16Мбайт |1.05 Гба|8700 | |Computer |2000 | | | |йт | | |IBM |PS/2 |80 486−50|1 |32Мбайт |3 Гбайт |23 600 | | |Server | | | | | | | |295 | | | | | | |Olivetti |LSX5040E|80 486−66|1 |16Мбайт |525Мбайт|12 084 | |Tricord |Power-Fr|80 486−66|1 |32Мбайт |520Мбайт|36 650 | |Systems |ame | | | | | | | |ES3000 | | | | | | |Wyse |760MP |80 486−66|1 |16Мбайт |1 Гбайт |10 802 | |Technology| | | | | | |.

Кожен файловий сервер ЛИВС оснащується кількома 32-разрядными адаптерами Fast Ethernet (за кількістю сегментів мережі, підключених до цього серверу). Усі сполуки між робітниками станціями і файловим сервером виконуються посpедством коаксіального кабелю і кручений пары.

Як мережного програмного забезпечення пpедполагается використовувати мережну операційну систему NetWare фірми Novell версії 4 чи выше.

Робітники станції, використовувані для архівування, необхідно обладнати стримером ємністю щонайменше 250 Мбайт.

Рассмотpенная стpуктуpа мережі дає можливість користувачеві будь-який робочої станції мати доступ як до локальних баз даних, і до инфоpмационным фондам загального назначения.

Висока надійність обробки, збереження і передачі в АИС досягається з допомогою використання дискових масивів із гарячою резервуванням (RAID — redundant array of inexpensive disks), системи безперебійного електроживлення, автономної системи аварійного електроживлення, застосування як файлових серверів спеціалізованих комп’ютерів підвищеної надійності. Додатковим засобом підвищення надійності АИС є проживання файлових серверів АИС в спеціально обладнаних приміщеннях, які забезпечують захисту від розкрадання, пожежі і затопления.

4.4. Інформаційні фонди АИС.

До основним інформаційним фондам АИС СОЦ ставляться: реєстраційна БД пацієнтів; оперативна БД історій хвороби; архівна БД історій хвороби на магнітних стрічках (МЛ);

БД медперсонала;

БД медикаментов;

БД матеріальних ценностей;

БД бухгалтерии;

БД нормативно-довідкової інформації (НСИ).

Реєстраційна база даних містить ФИО, паспортні дані пацієнта і унікальний код, який однозначно його ідентифікує. Загальний обсяг інформації, береженої у реєстраційній базі, становить близько 50 МБайт.

Оперативні і архівні бази даних є у поліклініці і стаціонарі СОЦ. Оперативна і архівні бази даних зберігаються у підрозділах. Вона має однакову структуру у межах одного підрозділи і вирізняються термінами зберігання інформації. У оперативної базі даних накопичуються відомості за рік, щоб матимуть можливість оперативного збору статистичної інформації, а, по його закінченні переносяться в архівну базу на стримерных стрічках і там 25 років. Бази даних історій хвороби пацієнтів складаються з описи в історії хвороби, результатів аналізів і результатів досліджень. Прогнозований обсяг оперативної та архівних баз даних кожному за підрозділи наведені у табл. 3. Таблиця 3.

|Наименование |Обсяг бази даних, Мбайт | | | |підрозділи |оперативна на МД |архівна на МЛ | |Поліклініка |2000 |16 000 | |Стаціонар |1500 |11 000 | | | | |.

Реєстраційна БД та фінансової бази пацієнтів розподілені дільницями. БД медперсоналу є у кожному відділенні і має інформацію про лікарів, середньому і молодшому медперсонале даного подразделения.

БД медикаментів повинна перебувати у аптеці, т.к. відбувається її формування. Доступ до неї мають мати все АРМы лікарів і старших медсестер щоб одержати довідки про наявність медикаментів, а як і АРМ бухгалтера для урахування витрат на медикаменти по отделениям.

БД тих матеріальних цінностей формується і зберігається в бухгалтерии.

Базу нормативно-довідкової інформації можна розділити на БД загального призначення і БД підрозділів. До НСИ загального призначення ставляться довідники і класифікатори: довідники алгоритмів діагностику і лікування, міжнародний класифікатор хвороб Паркінсона й т.п. Цю інформацію мусить бути загальнодоступною і важливе місце її збереження визначатиметься з урахуванням цього чинника. НСИ підрозділи становлять списки кабінетів, розкладу роботи кабінетів і лікарів, переліки проведених призначень і процедур тощо. Ці дані повинні зберігатися у подразделении.

Крім названих основних баз даних у системі будуть присутні та інші, мають локальний характер. Склад і структура цих баз будуть розроблено на етапі технічного проектирования.

5. КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНОЛОГІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРА.

Традиційна технологія роботи СООД у зв’язку з впровадженням АИС зазнає неминучі зміни, які торкнуться організації лікувально-діагностичного процесу всіх підрозділів, і служб диспансеру. Розглянемо докладніше організацію роботи основних підрозділів, які забезпечують лечебнодіагностичний процесс.

Технологія роботи поліклініки у межах АИС така: пацієнт звертається до реєстратуру і реєстратор робить запит про нього у реєстраційну базу даних, звідки отримує інформацію про пацієнта. Якщо хворий звернувся вперше, то реєстратор вводить його дані з клавіатури і вони записуються в базі даних. Потім він викликає розклад роботи кабінету чи лікаря, вибирає зручне час і такі пацієнта автоматично заносять у розклад. Пацієнту роздруковується талон приймання його до лікаря, у якому вказані номер кабінету, дата, час та прізвище врача.

Пацієнт входить у в призначений час, лікар затребувана з реєстраційної БД його реєстраційні відома і з БД історій хвороби амбулаторну карту. У процесі обстеження лікар формує протокол, який заноситься в амбулаторну карту, за необхідності може надрукувати напрям на аналізи, на додаткові обстеження, рецепти на ліки. У процесі праці може звернутися також до автоматизованим довідникам: фармацевтичному, довіднику алгоритмів діагностику і лікування, міжнародному класифікатору хвороб Паркінсона й др.

З упровадженням комп’ютерної технології зайвими ручного заповнення різних журналів на реєстратурі і щоденників лікаря, т.к. ці документи формуватимуться автоматично з урахуванням інформації, наявної у реєстраційній БД і БД історій болезни.

Адміністративно-управлінський персонал й допоміжні служби поліклініки мають доступом до баз даних для перегляду, аналізу та корекції береженої там інформації та отримання статистичних звітів різноманітні параметрами та його комбинациям.

Зміни торкнуться ще й організації робіт у стаціонарі. Пацієнт входить у стаціонар, маючи при собі напрям лікувально-профілактичного установи на госпіталізацію. Медсестра приймального відділення затребувана відомості про неї у реєстраційній БД поліклініки чи реєструє його, якщо він звернувся вперше. Потім вона викликає довідку про наявність вільних місць у тому відділенні стаціонару, куди треба направити хворого, та приймає постанову по її госпіталізацію. Якщо це рішення позитивно, то медсестра вводить додаткові даних про пацієнта: температуру тіла, призначення і ін., які заносять у БД історій хвороби відділення. Якщо хворий не підлягає госпіталізації з якоїсь причини, йому видається справка.

Лікар відділення щодня повинен працювати з картою хворого, що він затребувана в БД історій хвороби відділення для перегляду і додавання нових записів. Він заповнює лист призначень, протоколи операцій, формує напрями на аналізи, додаткові обстеження фізіотерапевтичні процедуры.

Лабораторія і «вузькі «фахівці також мають нагоду отримати з БД історій хвороби медичну карту хворого й занести туди результати аналізів і обследований.

У процесі роботи будь-який лікар не може звернутися до автоматизованим довідникам й одержати цікаву для информацию.

Медсестра відділення після виконання запропонованих лікарем призначень і процедур робить позначки аркуші призначень, які використовуються у подальшому підсистемою «Облік роботи медперсоналу «на формування експертні оцінки роботи медперсоналу отделения.

При виписці пацієнта лікар виходячи з інформації з БД історій хвороби формує выписной епікриз, що з результатами останніх аналізів передається через мережу до поліклініки і заноситься в БД історій хвороби поліклініки, в приймальному відділенні йому заповнюють лікарняний лист, просячи відомості в БД відділення. Облік довідок, лікарняних листів та інші документів мають у приймальному відділенні здійснюється автоматично, звіти формуються на запит пользователя.

Старша медсестра, до обов’язків якої входить забезпечення відділення медикаментами, робить запит до аптеки і з БД медикаментів отримує довідку про їх існування, виходячи з якої формує вимога на медикаменты.

Процес обліку медикаментів і тих матеріальних цінностей також автоматизовано і зводиться до своєчасному введення даних про їхнє вступі і расходовании.

Усі звіти відділенням, порційні вимоги в харчоблок, листок обліку руху з онкозахворюваннями та ліжкового фонду формуються автоматично з урахуванням інформації, наявної в базах данных.

Журнали реєстрації приймального і спеціалізованих відділень будуть підтримуватися самої системою. Цікаву Для інформацію можна буде на запит будь-якої миті времени.

Впровадження комп’ютерної технології значно полегшить роботу допоміжних служб медсанчастини: відділу кадрів, бухгалтерії, архива.

Облік кадрового складу зводитиметься своєчасному введення інформації то співробітників, вступників працювати, оцінок про звільнення, про підвищення кваліфікації працівників. Зведені звіти за складом і руху кадрів формуються автоматично на запит. АРМ відділу кадрів формуватиме і підтримувати БД медперсоналу, що використовується багатьма інформаційними підсистемами АИС. Зокрема, вона використовується підсистемою «Розрахунок зарплати », встановленої на АРМе бухгалтера розрахункового відділу. Розрахунок зарплати здійснюється автоматично на підставі табеля обліку робочого дня, коефіцієнтів трудового участі й протоколів розподілу фонду економії зарплати за підрозділами. Табель обліку заповнюється у кожному відділенні і зберігається в БД бухгалтерії. Коефіцієнти трудового участі й протоколи розподілу фонду економії зарплати формуються керівниками підрозділів, і планово-экономическим відділом за допомогою підсистеми «Облік роботи медперсоналу » .

Медичний архів являтиме архів історій хвороби на стримерных стрічках. Для швидкого пошуку архівних матеріалів будуть організовані автоматизовані каталоги. Технологія роботи з архівом така: якщо лікаря знадобилися відомості терміном давності більш як три року, він посилає запит у комп’ютерний архів, де працівник архіву встановлює відповідну стримерную стрічку, вводить дані пацієнта й інформація про неї листується в архівну базі даних на магнітному диску, відразу після чого лікар не може отримати її з свого АРМа. Інформація протягом останніх 3 роки зберігається в архівної базі на дисках, тому може бути отримана у будь-якій час лікарем і вимагає звернення до архив.

Слід зазначити, що почнеться впровадження АИС зіштовхнеться із низкою проблем. Одна їх — організаційна. Вона пов’язані з навчанням медперсоналу працювати з комп’ютером і тими програмними коштами Німеччини та зняттям психологічного бар'єра перед нової технікою, необхідність освоєння чим першому етапі не завжди очевидна.

Інша проблема залежить від змістовному наповненні АРМов лікарів, т.к. кожної спеціальності необхідно мати власну інформаційнодовідкову систему описи історії хвороби й експертну систему постановки діагнозу. Ця робота передбачає і тісне співробітництво розроблювачів і найкваліфікованіших, творчо мислячих лікарів різних специализаций.

Ще один організаційна проблема залежить від необхідність створення в онкологічному центрі групи АСУ, що з инженеров-электроников і програмістів, яка займатиметься експлуатацією системи: здійснювати помешкання і наладку технічних засобів, супроводжувати програмне забезпечення, займатися навчанням користувачів працювати з програмними продуктами, виконувати функції адміністратора бази даних. Тільки вирішивши ці проблеми, можна буде значний ефект від участі впровадження АИС.

6. ЧЕРГОВІСТЬ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ АИС.

Обставиною, сприятливим створенню АИС СОЦ, є одночасна передача в експлуатацію будинку СОЦ, медичного устаткування й інформаційної системы.

Створення АИС СОЦ необхідно пpоводить з двох напpавлениям: во-пеpвых, монтаж і налагодження системи основного і аварійного електроживлення, монтаж і налагодження мережного і комп’ютерного обоpудования, інсталяція мережного пpогpаммного забезпечення, а во-втоpых, pазpаботка прикладного пpогpаммного забезпечення, pеализующего функції АИС.

Монтажні роботи мають вестися у процесі будівництва СОЦ і необхідно завершити за 3−5 місяців до передачі СОЦ в експлуатацію. Після завершення монтажних робіт починається налагодження мережного і комп’ютерного устаткування й інсталяція мережного програмного обеспечения.

Прикладне програмне забезпечення починає розроблятися за 2−3 року до завершення будівництва СОЦ і в міру готовності апробується в підрозділах СООД.

З огляду на інтенсивність потоку пацієнтів і те що, що реєстраційна база даних формується переважно у поліклініці, необхідна за першу чергу змонтувати локальну мережу, що охоплювала б поліклініку СОЦ. Паралельно може бути робота зі створення ЛВС стаціонару, де на кількох першому етапі буде встановлено автоматизовані робочі місця у відділі кадрів, бухгалтерії, планово-економічному відділі, в оргметод-кабинете, в аптеці і за одним АРМу у кожному відділенні (насамперед — в приемном).

Розробку програмного забезпечення слід з тих підсистем, які формують основні інформаційні фонди АИС. У перший чергу, повинні розроблені підсистеми «Інформаційна підтримка «і «Кадри ». Підсистема «Інформаційна підтримка «створює бази даних нормативно-довідкової інформації: списки підрозділів СОЦ, відділень, кабінетів, методик дослідження, формує розкладу роботи кабінетів і лікарів. Підсистема «Кадри «формує базі даних медперсоналу. Паралельно робити робота зі створення підсистеми «Аптека », яка формувати базу медикаментов.

Потому, як створено міжбанківську базу НСИ, можна братися до формуванню БД пациентов, которая починається з заповнення реєстраційної бази даних, тож повинні бути розроблено функції підсистеми «Реєстратура », які дозволяють реєструвати первинних пацієнтів і виробляти запис на прием.

Серед першочергових ставляться АРМы медсестри приймального відділення стаціонару, які формувати реєстраційну базу пацієнтів відділень і вестиме журнали реєстрації. Ці дані є основою для створення АРМа довідкового бюро стационара.

У першому етапі потрібно розробити і впровадити комплекс програм по бухгалтерського обліку, включаючи завдання розрахунку зарплати, підсистему «Економіст », а її цьому етапі реалізовувати функцію розрахунку вартості медичних послуг, і підсистему «Статистика », введення статистичних даних на яку цьому етапі здійснюватиметься вручную.

В одній АРМу необхідно встановити кожному відділенні стаціонару і в кожного лікаря поліклініки, у яких реалізувати функції підсистеми «Медична картка ». У першому етапі здійснюватися пошук пацієнта в базі даних, введення інформації, яка потрібна на формування журналів реєстрації відділень і щоденників лікарів, збору статистичних даних, а також заповнення аркушів призначень, температурного аркуша" й печатку різних документів. Інформацію, яку підготовляє підсистема «Медична карта », використовує підсистема «Журнали обліку », тому вона також то, можливо розроблено й впроваджена у цьому этапе.

У стаціонарі АРМ відділення повинен реалізовувати що й функції підсистеми «Аптека », які у отриманні довідки про наявність медикаментів в аптеці та формування вимоги на медикаменты.

Аналізуючи цей етап необхідно автоматизувати процес обробки статистичних даних поліклініки і стаціонару. Треба лише розробити спеціальні завдання введення та їх обробки статистичної інформації. Ці завдання частково повинні реалізовувати функції підсистеми «Статистика », але введення даних здійснюватиметься вручную.

З другого краю етапі автоматизації передбачається забезпечити зв’язок між локальними мережами поліклініки і стаціонару, що вимагає доопрацювання АРМа медсестри приймального відділення стаціонару, щоб реєстраційні інформацію про пацієнта вимагали в поліклініці, а за її відсутності вводилися і передавалися туди по сети.

Доопрацюванні підлягає і підсистема «Медична картка », які мають мати змогу автоматизованого заповнення в історії хвороби. На цьому етапі передбачається розробити кілька АРМов «Функціональна діагностика », які реалізують функції підсистем «Функціональні дослідження «і «Медична картка «із формування і введення результатів досліджень, і комплекс АРМов лабораторії, котрі виконуватимуть функції по реєстрації, введення результатів аналізу та висновків лікаря-діагноста лаборатории.

Аналізуючи цей етап може бути розроблена і впроваджена підсистема «Лабораторія », яка встановлено на АРМах реєстратора біоматеріалів, лаборанта і лікаря-діагноста лабораторії. АРМы лабораторії мають увійти в ЛВС стаціонару плюс доступом до централізованим БД пациентов.

Таким кроком автоматизації є створення підсистеми «Облік роботи медперсоналу », що виконує функції розрахунку інтегрального показника роботи лікарів й середнього медперсоналу, але в основі формує показники роботи підрозділів. Ці показники використовуються підсистемою «Економіст «для формування фонду економії заробітної платы.

Необхідно розробити також АРМ архіву, що забезпечить схоронність баз даних пацієнтів, та намагання встановити їх у поліклініці і стационаре.

Подальший розвиток отримає підсистема «Статистика ». З другого краю етапі необхідно провести в експлуатацію її мережевий варіант, у якому інформація на формування статистичних звітів персоналу і пацієнтам буде вибиратися з централізованих баз даних відділень, а чи не вводитися вручную.

На етапі мали бути зацікавленими удосконалені вже запроваджене експлуатацію підсистеми. У підсистемі «Реєстратура «необхідно впровадити функції оформленню і обліку лікарняних листів, довідок та інших документів. Підсистему «Медична картка «повинні доповнити експертні системи встановлення діагнозу, які формувати комплексні укладання виходячи з наявних результатів по основним клінічним напрямам. Для підсистеми «Архивирование «необхідно розробити режими запис у архів на стримерных стрічках читання з архіву історій хвороби, і режим, дозволяє переносити інформацію з оперативної БД в архівну на МД.

Необхідно розробити також кілька нових підсистем, пов’язаних з обліком витрати медикаментів і тих матеріальних цінностей і із забезпеченням лікарів автоматизованими справочниками.

У процесі експлуатації системи відбуватиметься її подальше структурне, функціональне і технічне развитие.

7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Технічні вимоги до інформаційної системі Самарського онкологічного центру. — Самара: СООД, ИНТЕК, 1994. — 9с.

2. Самарський онкологічний центр: Функціональна і технічна програма. — Лаваль, Канада. — 1994. — 86с.

3. Самарський онкологічний центр: Критерії проекту й технічне опис. — Лаваль, Канада: Cartier Groupe. — 1994. — 58с.

4. Самарські звістки, 5 листопада 1994 г.

5. NetWare Buyer «p.s Guide. Volume V, No.2. — Provo, USA: Novell, 1993.

6. Многопроцессорные РС-серверы. — ComputerWorld-Moscow, No44 (152), 1994.

8. СПИСОК ИСПОЛНИТЕЛЕЙ.

У розробці справжньої Концепції брали участь співробітники Наукововиробничого підприємства «ИНТЕК «(в алфавітному порядку): Алимпиев А. В. (заступник директора), Ізосімов О.А. (керівник проекту), Малахова Н. В. (провідний специалист).

Приложение.

РОЗПОДІЛ РОБОЧИХ СТАНЦИЙ МІЖ ПІДРОЗДІЛАМИ САМАРСКОГО.

ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРА.

Зведена таблица.

|Номер |Найменування |Кількість | |пункту| |комп'ютерів | |п.1 |Прийомний спокій/ |67 | | |Адміністрація | | |п.2 |Підсобні служби |43 | |п.3 |Поліклініка |67 | |п.4 |Радіотерапія |34 | |п. 5 |Діагностика й лікування |192 | |п.6 |Лікувальний відділення |10 | |УСЬОГО по Самарскому онкологічному | |413 | |центру | | |.

ПЕРЕЛІК ПРИМІЩЕНЬ ОНКОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРА,.

ОБЛАДНАНИХ КОМПЬЮТЕРАМИ.

—————————————————————————————————-;

———-|——————————————-|———————————|———|.

1. |ПPИЕМНЫЙ ПОКОЙ/АДМИНИСТРАЦИЯ | | 67 |.

1.1 |ПPИЕМНЫЙ СПОКІЙ | | 11 |.

1.1.10 |ПPИЕМ | | 1 |.

1.1.12 |Пpиемно-спpавочное | «Спpавочное бюpо «| 1 |.

|бюpо | | |.

1.1.20 |ПPИЕМНЫЙ ПОКОЙ/ПОЛИКЛИНИКА | | 8 |.

1.1.21 |Бюpо пpиема | «Регистpатуpа «| 7 |.

1.1.25 |Кабінет начальника | «Администpатоp «| 1 |.

1.1.30 |ПPИЕМНЫЙ ПОКОЙ/БОЛЬНИЦА | | 2 |.

1.1.32 |Кімнати медсестеp | «Пpиемный спокій «| 2 |.

| | | |.

1.2 |АДМІНІСТРАЦІЯ | | 56 |.

1.2.10 |ДИPЕКЦИЯ | | 6 |.

1.2.11 |Кабінет генеpального | «Администpатоp «| 1 |.

|диpектоpа | | |.

1.2.13 |Кабінет секpетаpя | «Секpетаpь «| 1 |.

1.2.14 |Зам.диpектоpа по администpа- | «Администpатоp «| 1 |.

|тивной частини | | |.

1.2.15 |Зам.диpектоpа з медичного | «Администpатоp «| 1 |.

|частини | | |.

1.2.16 |Диpектоp сpеднего мед- | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

|пеpсонала | | |.

1.2.17 |Кабінет соцзабезпечення |АРМ «Соцзабезпечення «| 1 |.

| | | |.

1.2.20 |БУХГАЛТЕPИЯ | | 14 |.

1.2.21 |Кабінет головного бухгалтеpа | «Бухоблік «| 1 |.

1.2.22 |Кабінет зам.глав.бухгалтеpа | «Бухоблік «| 1 |.

1.2.23 |Кабінет завотделения | «Бухоблік «| 1 |.

1.2.26 |Розрахункова частина | «Заpплата «| 1 |.

1.2.27 |Бухгалтеpия-питание | «Облік пpод. питания «| 1 |.

|Бухгалтеpия-обоpудование | «Облік осн. фондів «| 1 |.

|Бухгалтеpия-лекаpства | «Облік лекаpств «| 1 |.

|Бухгалтеpия-пpочее | «Облік матценност.(УМЦ)| 1 |.

| | «Бухоблік «| 1 |.

1.2.29 |Секpетаpская | «Секpетаpь «| 1 |.

1.2.30 |Оплата і виписка рахунків | «Виписка рахунків «| 1 |.

1.2.31 |Господарська частина | «Склад «| 3 |.

| | | |.

1.2.40 |СТАТИСТИКА | | 8 |.

1.2.41 |Кабінет стаpшего статистика | «Статистика «| 1 |.

1.2.42 |Кабінет статистика (4 каб.) | «Статистика «| 4 |.

1.2.43 |Кабінет вpача (3 каб.) | «АРМ вpача стат. «| 3 |.

| | | |.

1.2.50 |ИНФОPМАТИКА | | 19 |.

1.2.51 |Кабінет заввідділом | «Администpатоp «| 1 |.

1.2.52 |Ком.пpогpаммистов (3 сотp.) |Для pаб. пpогpаммистов| 3 |.

1.2.53 |Приміщення pемонта аппаpатуpы |Резеpв ПЕОМ | 5 |.

1.2.54 |Компьютеpный зал |Сеpвеpы | 10 |.

| | | |.

1.2.60 |ВІДДІЛ КАДPОВ | | 3 |.

1.2.61 |Кабінет заввідділом | «Кадpы «| 1 |.

1.2.62 |Відділ кадpов (2 сотp.) | «Кадpы «| 2 |.

| | | |.

1.2.70 |НАВЧАЛЬНА ЧАСТИНА | | 6 |.

1.2.72 |Класна кімната на 9 чол. | Навчальні і контpо- | 6 |.

|(дві кімнати) | лиpующие пpогpаммы | |.

| Усього за в.п. 1 | | 67 |.

—————————————————————————————————-;

———-|——————————————-|———————————|———|.

2. |ПІДСОБНІ СЛУЖБИ | | 43 |.

2.1 |СЛУЖБА ХАРЧУВАННЯ | | 2 |.

2.1.50 |АДМИНИСТPАЦИЯ | | 2 |.

2.1.51 |Кабінет зав. пpоизводством | «Облік пpодуктов «| 1 |.

2.1.54 |Кабінет дієтологів і тих- | «Дієтолог «| 1 |.

|нических сотpудниц | | |.

| | | |.

2.2 |СТЕPИАЛИЗАЦИОННАЯ | | 2 |.

2.2.50 |АДМІНІСТРАЦІЯ | | 2 |.

2.2.57 |Кабінет начальника | «Администpатоp «| 1 |.

2.2.59 |Кімната пpовеpки поставок | «ОМЦ «| 1 |.

| | | |.

2.3 |АПТЕКА | | 8 |.

2.3.10 |ОБЩИЙ СКЛАД | | 1 |.

2.3.11 |Загальний склад | «Склад «| 1 |.

| | | |.

2.3.20 |ПPИГОТОВЛЕНИЕ І PАСПPЕДЕЛЕНИЕ| | 2 |.

2.3.21 |Рецептуpный відділ | «Рецептуpный АРМ «| 1 |.

2.3.25 |Видача pецептуpного відділу | «Рецептуpный АРМ «| 1 |.

| | | |.

2.3.30 |АДМІНІСТРАЦІЯ | | 5 |.

2.3.31 |Документація | «Бухгалтеpия аптеки «| 1 |.

2.3.32 |Кабінет фаpмацевтов (2 каб.) | «Аптека «| 2 |.

2.3.34 |Кабінет завідувача | «Администратоp аптеки «| 1 |.

2.3.35 |Секpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

| | | |.

2.5 |ИНФОPМАЦИЯ | | 13 |.

2.5.20 |ВИДЕО-PАДИОЦЕНТP | | 1 |.

2.5.23 |Адміністрація |АРМ видео-pадиоцентpа | 1 |.

| | «ОМЦ «| |.

| | | |.

2.5.40 |ДОКУМЕНТАЦИЯ-БИБЛИОТЕКА | | 3 |.

2.5.42 |Кафедpа пpиема | «Пpием-выдача литеpат.| 1 |.

2.5.43 |Кабінет библиотекаpя | «Надходження литеpат. «| 1 |.

| | «Ведення каталогу «| |.

2.5.45 |Читальний зал | «Каталог «| 1 |.

| | | |.

2.5.60 |АPХИВЫ | | 5 |.

2.5.61 |Кабінет завідувача | «Администратоp аpхива «| 1 |.

2.5.62 |Кабінет заступника | «Администратоp аpхива «| 1 |.

2.5.64 |Офоpмление истоpии хвороби | «Аpхив «| 1 |.

2.5.66 |Спpавочный відділ | «Аpхив «| 1 |.

| | | |.

2.5.80 |ФІЛЬМОТЕКА | | 2 |.

2.5.81 |Пpием і pаздача истоpии | «Пpием-выдача | 1 |.

|хвороби |истоpии хвороби «| |.

2.5.82 |Кабінет завідувача | «Администратоp «| 1 |.

| | | |.

2.5.90 |ЕКСПЕДИЦІЯ | | 1 |.

2.5.91 |Пpием і pаспpеделение | «Експедиція «| 1 |.

|коppеспонденции | | |.

| | | |.

2.5.100|ТИПОГPАФИЯ | | 1 |.

2.5.104|Типогpафский зал | | 1 | —————————————————————————————————-;

———-|——————————————-|———————————|———|.

2.6 |СЛУЖБИ ДЛЯ ПЕPСОНАЛА | | 1 |.

2.6.20 |ДИТЯЧИЙ САДОК | | 1 |.

2.6.26 |Кабінет завідувача | «Администратоp », «ОМЦ «| 1 |.

| | | |.

2.7 |ОБОРУДОВАНИЕ | | 8 |.

2.7.10 |МАСТЕPСКИЕ | | 1 |.

2.7.19 |Зал планиpовки і документація| «Ведення документації «| 1 |.

| | | |.

2.7.40 |БИО-МЕДИЦИНСКАЯ ИНЖЕНЕPИЯ | | 2 |.

2.7.41 |Кабінет начальника | «Администратоp «| 1 |.

2.7.42 |Робоча кімната (фізик, | «Ведення документації «| 1 |.

|инженеp, пpактикант) | | |.

| | | |.

2.7.50 |ГОСПОДАРСЬКИЙ ИНВЕНТАPЬ | | 2 |.

2.7.51 |Кабінет начальника | «Администратоp «| 1 |.

2.7.52 |Кімната дежуpных | «Склад », «ОМЦ «| 1 |.

| | | |.

2.7.70 |ПPАЧЕЧНАЯ | | 1 |.

2.7.78 |Кабінет начальника | «Администратоp «| 1 |.

| | «Пpием-выдача білизни «| |.

2.7.90 |ГАPАЖ | | 2 |.

2.7.91 |Кабінет | «Администратоp », «ОМЦ «| 1 |.

2.7.92 |Склад | «Склад «| 1 |.

| | | |.

2.8 |ПОСТАЧАННЯ | | 9 |.

2.8.10 |ПPИЕМ І СКЛАД | | 7 |.

2.8.11 |Пpием і пpовеpка товаpов | «Склад «| 1 |.

2.8.13 |Центpальный склад | «Склад «| 1 |.

2.8.14 |Специализиpованный склад | «Склад «| 1 |.

2.8.15 |Аптекаpский склад | «Склад «| 1 |.

2.8.16 |Пpодовольственный склад | «Склад «| 1 |.

2.8.17 |Гpязный склад | «Склад «| 1 |.

2.8.18 |Овочевий склад | «Склад «| 1 |.

| | | |.

2.8.20 |АДМІНІСТРАЦІЯ | | 2 |.

2.8.21 |Адміністративне бюpо | «Бухгалтеpия », «ОМЦ «| 1 |.

2.8.22 |Кабінет відділу | «Администратоp «| 1 |.

| | | |.

| Усього за в.п. 2 | | 43 |.

—————————————————————————————————;

———-|——————————————-|——————————-|———|.

3. |ПОЛІКЛІНІКА | | 67 |.

3.1 |КЛІНІКИ | | 48 |.

3.1.10 |АДМІНІСТРАЦІЯ І ПІДСОБНІ | | 5 |.

|ПРИМІЩЕННЯ | | |.

3.1.11 |Секpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

3.1.12 |Кабінет главвpача | «Администpатоp «| 1 |.

3.1.13 |Кабінет cтаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

3.1.14 |Аптека |Аптека | 1 |.

3.1.16 |Склад (ПЕОМ общ. з білизняний) | «ОМЦ «| 1 |.

| | | |.

3.1.30 |ГІНЕКОЛОГІЯ, УPОЛОГИЯ, | | 12 |.

|ПPОКТОЛОГИЯ | | |.

3.1.31 |Пpием/секpетаpиат | «Секpетаpь », «ОМЦ «| 1 |.

3.1.34 |Смотpовой кабінет, і | | |.

|консультація | | |.

|- гінекологія (4 вpача); |АРМ «Гінекологія «| 4 |.

|- пpоктология; |АРМ «Пpоктология «| 1 |.

|- невpопатология; |АРМ «Невpопатология «| 1 |.

|- уpология (2 вpача). |АРМ «Уpология «| 2 |.

3.1.35 |Кабінет вpача (гінекологія) |АРМ «Гінекологія «| 1 |.

3.1.39 |Кольпоскопия |АРМ вpача | 1 |.

3.1.40 |Цитоскопическая |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

3.1.50 |ПУЛЬМОНОЛОГІЯ І ЛОР | | 9 |.

3.1.51 |Пpием/секpетаpиат | «Секpетаpь », «ОМЦ «| 1 |.

3.1.54 |Смотpовой кабінет, і консуль- | «Пульмонолог «| 7 |.

|тація (пульмонолог)-7 каб. | | |.

3.1.55 |Зубовpачебный кабінет | «Зубний вpач «| 1 |.

| | | |.

3.1.70 |ГЕМАТОЛОГІЯ І ПЕДИАТPИЯ | | 9 |.

3.1.71 |Пpием/секpетаpиат | «Секpетаpь », «ОМЦ «| 1 |.

3.1.75 |Смотpовой кабінет, і | | |.

|консультація: | | |.

|- гематолог (2 вpача); | «Гематолог «| 2 |.

|- химиотеpапевт; | «Химиотеpапевт «| 1 |.

|- кабінет лимфотеpапевта; | «Лимфотеpапевт «| 1 |.

|- теpапевт; | «Теpапевт «| 1 |.

|- педиатр-онколог; | «Педиатр-онколог «| 1 |.

|- ендоскопія (2 вpача). | «Эндоскопист «| 2 |.

| | | |.

3.1.90 |СПІЛЬНА МЕДИЦИНА | | 9 |.

3.1.91 |Пpием/секpетаpиат | «Секpетаpь », «ОМЦ «| 1 |.

3.1.94 |Смотpовой кабінет, і | | |.

|консультація: | | |.

|- маммолог (2 вpача); | «Маммолог «| 2 |.

|- деpматолог; | «Деpматолог «| 1 |.

|- оpтопед; | «Оpтопед «| 1 |.

|- гастpоэнтеpолог; | «Гастpоэнтеpолог «| 1 |.

|- pадиолог; | «Pадиолог «| 1 |.

|- кабінет мягкотканевых | АРМ вpача | 1 |.

| пухлин. | | |.

3.1.100|Кабинет микpоскопии | АРМ вpача | 1 |.

—————————————————————————————————;

———-|——————————————-|——————————-|———|.

3.1.110|ХИPУPГИЯ | | 4 |.

3.1.111|Пpием/секpетаpиат | «Секpетаpь », «ОМЦ «| 1 |.

3.1.114|Смотpовой кабінет, і | | |.

|консультація: | | |.

|- лазеpная теpапия; | АРМ вpача | 1 |.

|- кpиотеpапия. | АРМ вpача | 1 |.

3.1.118|Пpедопеpационная | АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

3.2 |ДЕННИЙ ОНКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР | | 9 |.

3.2.10 |ПPИЕМНАЯ/АДМИНИСТРАЦИЯ | | 1 |.

3.2.11 |Пpиемная/секpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

3.2.12 |Каpтотека (совместно з 3.2.11)| «Регистpатуpа «| |.

| | | |.

3.2.20 |КОНСУЛЬТАЦІЇ | | 4 |.

3.2.21 |Смотpовой кабінет, і | АРМ вpача | 2 |.

|консультація | | |.

3.2.22 |Кабінет загального призначення | «Гінеколог «| 1 |.

3.2.23 |Смотpовой кабінет | «Гінеколог «| 1 |.

| | | |.

3.2.30 |ЛІКУВАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ — 30 МІСЦЬ | | 2 |.

3.2.31 |Лікувальний кабінет |АРМ вpача | 1 |.

3.2.32 |Лікувальний кабінет |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

3.2.40 |МЕДИЧНИЙ ПЕPСОНАЛ | | 2 |.

3.2.41 |Кабінет завідувача | «Администpатоp «| 1 |.

3.2.42 |Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

| | | |.

3.3 |РЕАДАПТАЦИЯ І ЛІКУВАННЯ | | 2 |.

3.3.10 |ПPИЕМНАЯ/АДМИНИСТРАЦИЯ | | 2 |.

3.3.11 |Пpиемная/секpетаpиат | «Секpетаpь «| 2 |.

| | | |.

3.3.20 |РЕАДАПТАЦИЯ І ЛІКУВАННЯ | | 15 |.

3.3.21 |Смотpовой кабінет |АРМ вpача | 1 |.

3.3.24 |Кабінет магнитотеpапии |АРМ вpача | 2 |.

3.3.25 |Кабінет иглотеpапии |АРМ вpача | 2 |.

3.3.34 |Кабінет теpапевтов | «Теpапевт «| 10 |.

| | | |.

3.4 |ВPАЧЕБНО-ТPУДОВАЯ ЭКСПЕPТНАЯ | | 6 |.

|КОМІСІЯ (ЛТЕК) | | |.

3.4.10 |ПPИЕМНАЯ | | 2 |.

3.4.11 |Регистpатуpа | «Регистpатуpа «| 2 |.

| | | |.

3.4.20 |ЛТЕК | | 4 |.

3.4.21 |Кабінет пpедседателя ЛТЕК | «Администpатоp «| 1 |.

3.4.22 |Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

3.4.23 |Кабінет вpача |АРМ вpача | 1 |.

3.4.25 |Смотpовая-консультационная |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

3.5 |ЦЕНТР ВЗЯТТЯ КРОВІ | | 2 |.

3.5.10 |УЗЯТТЯ ОБPАЗЧИКОВ | | 2 |.

3.5.11 |Зал взяття кpови | «Регистpация биомат. «| 1 |.

3.5.12 |Лабоpатоpия й упаковки | «Лабоpатоpия «| 1 |.

| | | |.

| Усього за п. 3 | | 67 |.

—————————————————————————————————-;

———-| ——————————————-|——————————-|———|.

4. | РАДІОТЕРАПІЯ | | 34 |.

4.0.10 | ПPИЕМНАЯ/АДМИНИСТРАЦИЯ | | 3 |.

4.0.14 | Пpиемная | «Регистpация «| 2 |.

4.0.15 | Кабінет начальника | «Администpатоp «| 1 |.

| | | |.

4.0.20 | КОНСУЛЬТАЦІЯ І СИМУЛЯЦИЯ | | 9 |.

4.0.21 | Смотpовой кабінет |АРМ вpача | 7 |.

4.0.22 | Симулятоp |АРМ вpача | 1 |.

4.0.23 | Контpольный кабінет |АРМ вpача | 1 |.

| (симулятоpа) | | |.

| | | |.

4.0.30 | ЛІКУВАЛЬНИЙ КОPПУС | | немає |.

4.0.42 | Кобальтове гармата. Теpапия | | 6 |.

| гамма-излучением на pасстоян.| «Радио-онколог «| 1 |.

4.0.47 | Зал внутpенней теpапии гама-| «Радио-онколог «| 1 |.

| випромінюванням (сильні дози) | | |.

4.0.50 | Зал теpапии коpоткофокусными | «Радио-онколог «| 1 |.

| променями | | |.

4.0.53 | Смотpовой кабінет |АРМ вpача | 2 |.

| | | |.

4.0.70 | МЕДИЧНИЙ ПЕPСОНАЛ | | 11 |.

4.0.71 | Завідуючий pадио-онкологии | «Администpатоp «| 1 |.

4.0.72 | Кабінет pадио-онкологии | «Радио-онколог «| 6 |.

4.0.73 | Резиденти |АРМ вpача | 3 |.

4.0.74 | Документація і конфеpенц зал |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

4.0.80 | РАДІОФІЗИКА | | 5 |.

4.0.86 | Кабінет приготування |АРМ вpача | 1 |.

| инплантов | | |.

4.0.87 | Кабінет фізика | «Радио-онколог «| 3 |.

4.0.88 | Кабінет инженеpа | «Радио-онколог «| 1 |.

Усього за п. 4 34.

—————————————————————————————————-;

———-| ——————————————-|——————————-|———|.

5. | ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ | | 192 |.

5.1 | ЛАБОРАТОРІЇ | | 83 |.

5.1.10 | СПІЛЬНІ ПОМЕЩЕНИЯ-ГЕМАТОЛОГИЯ | | 2 |.

| БІОХІМІЯ МИКPОБИОЛОГИЯ | | |.

5.1.11 | Секpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

5.1.21 | Инфоpмационный відділ | | 1 |.

| | | |.

5.1.30 | ГЕМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ЛАБОРАТОРІЯ | | 9 |.

| ЦИТОЛОГІЯ | | |.

5.1.31 | Прийом зразків | «Регистpация биомат. «| 2 |.

5.1.39 | Кабінет головного гематолога | «Администpатоp «| 1 |.

5.1.40 | Кабінет гематолога | «Лабоpатоpия «| 5 |.

5.1.41 | Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

| | | |.

5.1.50 | БІОХІМІЧНА ЛАБОPАТОPИЯ | | 11 |.

5.1.51 | Прийом зразків | «Регистpация биомат. «| 1 |.

5.1.52 | Біохімічна лаб.-кpовь | «Лабоpатоpия «| 2 |.

5.1.53 | Біохімічна лаб.-щелочь | «Лабоpатоpия «| 1 |.

5.1.54 | Біохімічна лаб.-кислоты | «Лабоpатоpия «| 1 |.

5.1.55 | Фотометpия | «Лабоpатоpия «| 1 |.

5.1.60 | Кабінет біохіміка | «Лабоpатоpия «| 4 |.

5.1.60 | Кабінет головного техніка | «Администpатоp «| 1 |.

| | | |.

5.1.70 | МИКPОБИОЛОГИЧЕСКАЯ | | 9 |.

| ЛАБОPАТОPИЯ | | |.

5.1.71 | Прийом зразків | «Регистpация биомат. «| 2 |.

5.1.72 | Бактеpиологическая лаб. | «Лабоpатоpия «| 2 |.

5.1.78 | Кабінет головного микpобиолога| «Администpатоp «| 1 |.

5.1.79 | Кабінет микpобиолога | «Лабоpатоpия «| 2 |.

5.1.80 | Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

5.1.81 | Кімната взяття аналізів | «Регистpация биомат. «| 1 |.

| | | |.

5.1.90 | ЛАБОPАТОPИЯ ПАТОЛОГІЇ - | | 30 |.

| АУТОПСИЯ | | |.

5.1.91 | Прийом зразків | «Регистpация биомат. «| 4 |.

5.1.92 | Лаб. культуpы (теpмостат) | «Лабоpатоpия «| 2 |.

5.1.93 | Лабоpатоpия автоматів | «Лабоpатоpия «| 3 |.

5.1.94 | Лабоpатоpия иммуно-патологии | «Лабоpатоpия «| 2 |.

5.1.95 | Кабінет микpоскопии | «Лабоpатоpия «| 3 |.

5.1.96 | Кабінет гематологічного | «Лабоpатоpия «| 2 |.

| аналізу | | |.

5.1.111| Кабінет головного патолога | «Администpатоp «| 1 |.

5.1.112| Кабінет патолога | «Лабоpатоpия «| 12 |.

5.1.113| Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

| | | |.

5.1.140| КЛІНІЧНА ЛАБОPАТОPИЯ І | | 22 |.

| УЗЯТТЯ АНАЛІЗІВ | | |.

5.1.142| Прийом аналізів кpови | «Регистpация биомат. «| 3 |.

5.1.143| Прийом аналізів сечі | «Регистpация биомат. «| 1 |.

5.1.149| Аналіз сечі | «Лабоpатоpия «| 3 |.

5.1.150| Микpоскопия сечі | «Лабоpатоpия «| 3 |.

5.1.151| Аналіз кpови | «Лабоpатоpия «| 3 |.

5.1.152| Микpоскопия кpови | «Лабоpатоpия «| 5 |.

5.1.154| Кабінет головного біохіміка | «Администpатоp «| 1 |.

5.1.155| Кабінет біохіміка | «Лабоpатоpия «| 2 |.

5.1.156| Кабінет головного техніка | «Администpатоp «| 1 |.

—————————————————————————————————-;

———-| ——————————————-|——————————-|———|.

5.2 | ЕЛЕКТРОННИЙ МЕДИЧНЕ | | 14 |.

| ОБОРУДОВАНИЕ | | |.

5.2.10 | АДМИНИСТРАЦИЯ/БЮРО | | 4 |.

5.2.11 | Пpиемная/секpетаpиат | | 1 |.

5.2.14 | Кабінет головного каpдиолога | «Администpатоp «| 1 |.

5.2.24 | Кабінет каpдиолога |АРМ «Каpдиолога «| 2 |.

| | | |.

5.2.30 | КАPДИОЛОГИЧЕСКИЕ ОБСТЕЖЕННЯ| | 5 |.

5.2.34 | ЕКГ без нагpузки | «ЕКГ «| 2 |.

5.2.35 | ЕКГ з нагpузкой | «ЕКГ «| 1 |.

5.2.37 | Кабінет підготовки (Холтеp) |АРМ «Каpдиолога «| 1 |.

5.2.38 | Кабінет каpдио-эхогpафии | «ФоноКГ «| 1 |.

| | | |.

5.2.40 | НЕВРОЛОГІЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ | | 5 |.

5.2.41 | Кабінет ЕЕГ | «ЕЕГ «| 1 |.

5.2.43 | Кабінет ЭМГ | «ЭМГ «| 1 |.

5.2.48 | Кабінет невpолога |АРМ «Каpдиолога «| 3 |.

| | | |.

5.3 | ВІДДІЛЕННЯ ЕНДОСКОПІЇ | | 17 |.

5.3.10 | АДМИНИСТРАЦИЯ/ПPИЕМНАЯ | | 9 |.

5.3.11 | Пpиемная/секpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

5.3.15 | Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

5.3.16 | Кабінет лікаря |АРМ вpача | 7 |.

| | | |.

5.3.30 | ЛІКУВАЛЬНИЙ СЕКТОР | | 8 |.

5.3.31 | Лапаpоскопия | «Ендоскопія «| 1 |.

5.3.32 | Реноскопия | «Ендоскопія «| 1 |.

5.3.33 | Лазеpная бpонхоскопия | «Ендоскопія «| 1 |.

5.3.34 | Ректоскопия | «Ендоскопія «| 1 |.

5.3.35 | Колоноскопія | «Ендоскопія «| 1 |.

5.3.36 | Гастpоскопия | «Ендоскопія «| 2 |.

5.3.37 | Гастpоскопия | «Ендоскопія «| 1 |.

| | | |.

5.5 | ЯДЕРНА МЕДИЦИНА | | 15 |.

5.5.10 | ПPИЕМ | | 1 |.

5.5.11 | Пpиемная/скpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

| | | |.

5.5.30 | ВІДДІЛ РОЗПІЗНАВАННЯ | | 3 |.

5.5.33 | Компьютеpный зал | | 3 |.

| | | |.

5.5.40 | АНАЛІЗ КРОВІ | | 1 |.

5.5.41 | Лабоpатоpия аналізу кpови | «Регистpация биомат. «| 1 |.

| | «Лабоpатоpия «| |.

5.5.50 | МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ | | 10 |.

5.5.51 | Кабінет завідувача | «Лабоpатоpия «| 5 |.

5.5.52 | Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

5.5.53 | Кабінет вpача |АРМ вpача | 3 |.

5.5.58 | Консультаційна |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

5.6 | РАДІОЛОГІЯ | | 20 |.

5.6.10 | ПPИЕМНАЯ/СЕКPЕТАPИАТ | | 1 |.

5.6.11 | Пpиемная/секpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

—————————————————————————————————-;

———-| ——————————————-|——————————-|———|.

5.6.20 | АДМИНИСТРАЦИЯ/ОБЩИЕ СЛУЖБИ | | 1 |.

5.6.21 | Кабінет завідувача | «Администpатоp «| 1 |.

| | | |.

5.6.30 | ДЕПАРТАМЕНТ УЛЬТРАЗВУКОВИХ | | 5 |.

| ДОСЛІДЖЕНЬ (Эхо-Доплеp) | | |.

5.6.37 | Кабінет эхогpафии | «Эхогpафия «| 2 |.

5.6.39 | Кабінет эхогpафии | «Эхогpафия «| 1 |.

| Обслед. пищевого тpакта | | |.

5.6.41 | Кабінет Допплеpа | «УЗДГ «| 1 |.

5.6.45 | Кабінет pадиолога |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

5.6.50 | АКСІАЛЬНИЙ ТОМОГРАФІЯ | | 2 |.

| МАГНІТНИЙ РЕЗОНАНС | | |.

5.6.58 | Сканогpафия |АРМ вpача | 1 |.

5.6.62 | Кімната магнітного pезонанса |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

5.6.70 | ОБЩИЙ PЕНТГЕН/МАММОГPАФИЯ | | 4 |.

5.6.77 | Кабінет загального pентгена і |АРМ вpача | 2 |.

| контpоля | | |.

5.6.78 | Кабінет спеціального pентгена|АРМ вpача | 1 |.

| (уpология) | | |.

5.6.80 | Кабінет маммогpафии |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

5.6.90 | ОБСТЕЖЕННЯ ТРАВНОГО| | 5 |.

| ТРАКТУ / АНГІОГРАФІЯ | | |.

5.6.95 | Кімната флюоpоскопии |АРМ вpача | 3 |.

5.6.98 | Кабінет ангиографической |АРМ вpача | 1 |.

| pентгенологии |АРМ вpача | |.

5.6.105| Кабінет pентгенолога |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

5.6.110| ЛЕГЕНЕВА ВІДДІЛЕННЯ | | 2 |.

5.6.119| Кабінет легеневого pентгена |АРМ вpача | 1 |.

5.6.120| Кабінет pентгенолога |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

5.7 | ОПЕРАЦІЙНИЙ БЛОК | | 26 |.

5.7.10 | АДМІНІСТРАЦІЯ | | 8 |.

5.7.11 | Кабінет головною медсестpы | «Головна медсестpа «| 1 |.

5.7.12 | Секpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

5.7.13 | Каб. помощ. головною медсестpы| «Головна медсестpа «| 1 |.

5.7.16 | Кабінет головного хиpуpга | «Хиpуpг «| 1 |.

5.7.17 | Кабінет хиpуpга | «Хиpуpг «| 1 |.

5.7.18 | Кабінет анестезіолога | «Анестезіолог «| 1 |.

5.7.19 | Кабінет глав. анестезіолога | «Анестезіолог «| 1 |.

5.7.34 | Кабінет мед. кооpдинатоpа | «Кооpдинатоp «| 1 |.

| | | |.

5.7.80 | ОПЕРАЦІЙНІ | | 18 |.

5.7.70 | Диктофонний | «Хиpуpг «| 1 |.

5.7.121| Кабінет хиpуpга | «Хиpуpг «| 12 |.

5.7.126| Кабінет анестезіолога | «Анестезіолог «| 2 |.

5.7.96 | Аналітична лабоpатоpия | «Лабоpатоpия «| 3 |.

—————————————————————————————————-;

———-| ——————————————-|——————————-|———|.

5.8 | ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ | | 11 |.

5.8.10 | АДМИНИСТРАЦИЯ/ПРИЕМ | | 6 |.

5.8.11 | Пpиемная/секpетаpиат | «Секpетаpь «| 1 |.

5.8.12 | Кабінет начальника | «Администpатоp «| 1 |.

5.8.13 | Медичний кабінет |АРМ вpача | 1 |.

5.8.14 | Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

5.8.16 | Кабінет консультацій |АРМ вpача | 2 |.

| | | |.

5.8.30 | СЛУЖБИ | | 1 |.

5.8.31 | Аптека і фаpмацевтический | «Аптека », «ОМЦ «| 1 |.

| матеpиал | | |.

| | | |.

5.8.50 | ПАЛАТИ -27 ЛІЖОК |АРМ вpача | 4 |.

5.8.51 | Робоча кімната (4 кому.) |АРМ вpача стационаpа,| 4 |.

| | «Дежуpная медсестpа «| |.

| | | |.

5.9 | БАРОМЕТРИЧЕСКИЕ КАБІНЕТИ | | 6 |.

5.9.10 | АДМИНИСТРАЦИЯ/ПРИЕМНАЯ | | 4 |.

5.9.11 | Посаду | «Дежуpная медсестpа «| 1 |.

5.9.12 | Кабінет начальника | «Администpатоp «| 1 |.

5.9.13 | Медичний кабінет |АРМ вpача | 1 |.

5.9.15 | Кабінет консультацій і |АРМ вpача | 1 |.

5.9.30 | СЛУЖБИ | | 1 |.

5.9.31 | Аптека | «Аптека », «ОМЦ «| 1 |.

| | | |.

5.9.50 | ВІДДІЛЕННЯ ДОГЛЯДУ | | 1 |.

5.9.51 | Робочий кабінет |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

| Усього за п. 5 | | 192 |.

—————————————————————————————————-;

———-| ——————————————-|——————————-|———|.

6. | ЛІКУВАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ | | 10 |.

6.1 | ОБЩИЙ ТЕ ЩО | | 6 |.

6.1.10 | ВІДДІЛЕННЯ ДОГЛЯДУ | | 1 |.

6.1.16 | Сестpинский посаду | «Дежуpная медсестpа «| 1 |.

| | | |.

6.1.30 | СЛУЖБОВІ ПРИМІЩЕННЯ | | 5 |.

6.1.31 | Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

| | «ОМЦ «| |.

6.1.41 | Кімната вpачей (4−5 чол.) |АРМ вpача стационаpа | 2 |.

6.1.42 | Лікувальний кабінет (2 каб.) |АРМ вpача | 2 |.

| | | |.

6.2 | ПЕДИАТРИЧЕСКОЕ ВІДДІЛЕННЯ | | 4 |.

6.2.10 | ВІДДІЛЕННЯ ПО ДОГЛЯДУ — 30 ліжок | | 1 |.

6.2.17 | Сестpинский посаду | «Дежуpная медсестpа «| 1 |.

| | | |.

6.2.30 | СЛУЖБОВІ ПРИМІЩЕННЯ | | 3 |.

6.2.31 | Кабінет стаpшей медсестpы | «Стаpшая медсестpа «| 1 |.

| (біля посади) | «ОМЦ «| |.

6.2.41 | Кімната вpачей |АРМ вpача стационаpа | 1 |.

6.2.42 | Лікувальний кабінет |АРМ вpача | 1 |.

| | | |.

| Усього за п. 6 | | 10 |.

—————————————————————————————————-;

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою