Хізбаллах (переведення з англійської)

Санкт-Петербурзький державний університет экономики.

і финансов.

Кафедра политологии.

Робота з политологии.

Переклад статей: Хизбаллах: транснаціональна терористичної організації, Хизбаллах і війну з тероризмом, Зв’язок Хизбаллах і Аль-Каиды.

Виконав: студент 2го курса.

Мокрецов Олександре Михайловичу група 234.

Науковий керівник: Константинова М. П.

Санкт-Петербург.

Хизбаллах.

Транснаціональна терористична организация.

(Hizballah A Transnational Terrorist Organization).

Автор: Йорам Швайцер (Yoram Schweitzer).

Джерело: internet.

Вступление.

Оголошення Президентом Бушем війни з тероризмом і включення ліванської Хизбаллах до списку найнебезпечніших терористичних організацій призвела до того, що Хизбаллах початку активну пропаганду, спрямовану на заперечення всіх звинувачень у свою адресу. Лідери Хизбаллах стверджують, що й організація перестав бути терористичної, а є «національним визвольним рухом», дії якого спрямовані лише з звільнення ліванських території від ізраїльської окупації. Така політика проводиться у тому, щоб захистити активи організації у разі загострення конфлікту між міжнародної коаліцією і тих, кого вважають силами міжнародного терроризма.

Лояльність світової спільноти щонайменше важлива Хизбаллах, ніж успіх її операцій. Саме тому організація виділяє витрачати величезні кошти на ведення інформаційної та психологічної війни. З початку Хизбаллах мала великим потенціалом у тих сферах, що згодом лише наростав. Здатність організації витягти вигоду від своїх терористичних дій для ведення інформаційної війни проявилася під час захоплень заручників у Лівані 1985;1991 роках. Хизбаллах було представлено у пресі як визвольна організація, вимушена не зі своєї волі здійснювати терористичні акты.

Лідери Хизбаллах роблять б усе, щоб зберегти імідж організації, як сучасної, яка має громадської відповідальністю політичну партію, яка зневажає тероризм і допускає будь-які воєнних дій лише звільнення ліванських територій. Проте він менш, цілковите виведення ізраїльських підрозділів з Лівану анітрохи не вплинув і modus operandi організації, ні її аргументи по виправданню терористичних актів, що вона віддавна робить за межами Ливана.

Аргументи Хизбаллах.

Відмінності між терористом і борцем за свободу чи торгівлі між терористичної організацією і організацією національного звільнення до цього часу залишаються невловними багатьом людей у світі. Така ситуація усталилася у через відкликання спробами дати визначення терористичної діяльність у рамках мотивів і намірів тих, хто до неї він втягнутий, а чи не з допомогою аналізу методів, що використовуються досягнення тій чи іншій мети. Хизбаллах та інші організації наводять аргументи, виправдовують вбивства мирних жителів заради який або вищої ідеї. Ці аргументи засновані на відсутності чіткого визначення терористичного акту. Проте, багато держави зуміли скооперуватися боротьби з тероризмом. Це було можливим з того що ряді країн чимало знають, що таке тероризм і із ним боротися. Прийняте визначення терористичного акту мовою звучить як «насильницьке політично мотивоване дію, яке вибірково стосовно жертвам здійснюється проти неозброєних індивідів в очевидно громадянської обстановці». З цієї визначення слід, що Хизбаллах, дії якої вже багато років спрямовані на заподіяння шкоди мирних жителях, безумовно, є терористичної организацией.

Трохи истории.

Хизбаллах було у 1982 року у Лівані з допомогою Іранського Революційного Загону, який прибув країну вісник ісламської революції Хомини. Іран доручив Хизбаллах поширення ідей ісламської революції" у Лівані на подальше встановлення там фундаменталістського ісламського режима.

Вплив Хизбаллах у Лівані посилювалося завдяки допомозі Ірану. Будучи фактично релігійною освітою й соціальним рухом з політичною підтримкою Лівані, Хизбаллах, тим щонайменше, активно створювала військовий механізм. Добре навчені військові формування створювали імідж потужної організації, як і самому Лівані, і за рубежом.

Хоча спочатку Хизбаллах повністю залежить від іранської підтримки, нині вона стала більш самостійна завдяки серйозної реструктуризації із змінами в ідеологічною і військовому вишколі. Організація дуже впливає на взаємовідносини Ізраїлю й Лівану, намагаючись протистояти можливого мирному вирішенню конфліктів, раз у раз виникаючих між тими странами.

Хизбаллах й міжнародний терроризм.

Початковий залучення Хизбаллах до міжнародної терористичну діяльність також був із Іраном. У1983 організація ініціювала серію атак на закордонні представництва у Лівані. Хизбаллах практикувала також викрадення громадян розвинутих країн задля досягнення своїх цілей. Що найцікавіше, нерідко заручниками ставали та корінні мешканці арабських держав, зокрема Саудівської Аравії та Кувейту. Організація захоплювала авіалайнери, належать західним авіалініям, зокрема Air France і TWA, і навіть відповідальна за ряд вибухів мови у Франції, на Кіпрі та в інших странах.

Хизбаллах працює також над контрабандою зброї та боєприпасів вибухових речовин. Нелегальні операції проводились Іспанії, Німеччині й на Кипре.

Наприкінці 1980;х втягнутість організації у терористичну діяльність поза Лівану помітно знизилася, особливо у Європі. Певне цьому передували відповідні інструкції з Ірану, мета якого було поліпшити відносини з заходом після закінчення війни з Ираком.

Але вже у Вересні 1992 року ліванські члени Хизбаллах вбили чотирьох представників опозиційної Курдской партії, у ресторані Миконос у Берліні. Вони повинні були відразу ж потрапити арештовано і засуджені до значним термінів тюремного укладання. На допиті терористи розповіли, хто був завербованих в Німеччини агентом іранської служби безопасности.

Члени Хизбаллах зробили два особливо кривавих терористичні акти в Буэнос Айресе, використавши в операції террористов-смертников. Через війну першого терористичного акту, атаки будинок ізраїльського посольства, 29 людина загинуло, і з поранено. Через війну другого вибуху, в будинку Amia, котрий належав єврейській релігійній громаді міста загинуло 86 людина, і чимало працівників одержали поранення. Більшість постраждалих були аргентинцями по національності. Ці страшні події мали місце у березні 1992 року. Хизбаллах також намагалася провести ще одне атаку террористов-смертников в березні 1994 року у Бангкоку, але щастю плани терористів було зірвано по чистої випадковості, коли вантажівку, начинений вибухівкою, потрапив у аварію, не доїхавши до мети. Хизбаллах підозрюється й у змові з іранськими спецслужбами, який привів до атаки на американську військову базу в Дахаране у червні 1996 року, під час якої загинуло 19 американських военнослужащих.

Ще однією щонайменше важливим елементом причетності Хизбаллах до міжнародному терору є допомогу численним терористичним організаціям у світі. Причому сприяння виявляється організаціям різних ідеологічних напрямів, зокрема іноді навіть які у опозиції фундаменталистскому світогляду шиїтів. Хизбаллах займається підготовкою активістів з Єгипетського Ісламського Джихаду, Си-рійського Хизбаллаха і Джамаа Ісламія. Отримують допомогу дітям і ісламістські організації Палестини, зокрема Хамас і Ісламський джихад Палестини, як і організації марксистського штибу, Народний Фронт Звільнення Палестини (група Ґеорга Хабаша (George Habash)) і Генеральне Командування народного фронту (група Ахмада Джибрила (Ahmad Jibril)).

Операції Хизбаллах після її висновку ізраїльських військ із території Ливана.

Повний висновок Ізраїлем військових підрозділів з Лівану, в відповідність до Резолюцією 425 Ради Безпеки ООН, у травні 2000 року призвів до серйозних проблем у сфері пропаганди і навіть поставив питання існуванні Хизбаллах як незалежної ліванської організації. Протягом всієї боротьби Хизбаллах із Ізраїлем, присутність армії Ізраїлю Лівані служило виправданням терористичних операцій організації та допомагало частково легітимувати її як «національно-визвольні змагання». При допомоги цього, організація продовжувала свою терористичну діяльність, використовуючи у своїх інтересах міжнародні повітряні шляхи до проникнення її людей завезеними на територію Ізраїлю. Так громадянин Лівану під назвою Хусейн Мукдад (Hussein Mukdad) прийшов Ізраїлю через Швейцарію щодо терористичної операції у центрі Єрусалима у квітні 1996 року. Загибелі багатьох городян вдалося уникнути по щасливою випадковості: бомба, виготовлена у терористичне акта, вибухнула у номері самого Мукдада в Lawrence Hotel, коли людина готували до операції. Злочинець був серйозно поранений під час вибуху. Хизбаллах посилала також громадянина Німеччини Штивена Змирека (Steven Smirek) до виконання місії Ізраїлі. Змирек було ухвалено організацію у Німеччині й через Нідерланди вилетів в Ізраїль у ролі терориста-смертника. Його арешт у аеропорту Ben Gurion в листопаді 1997 року врятував життя багатьох громадян Израиля.

Проте після догляду ізраїльських військових із Лівану, Хизбаллах як відмовилася скласти зброю, а й висунула нових вимог, зокрема й повернення деяких територій, які, на думку лідерів організації, є споконвічно ліванськими про звільнення всіх ліванських ув’язнених, які у в’язницях Ізраїлю. На думку організації, дані вимоги є цілком справедливими, й відмова Ізраїлю їх виконувати повністю виправдовує військові акції Хизбаллах північ від Ізраїлю, як і допомогу, терористичних організацій Хамас і Ісламський джихад Палестины.

Деякі верстви ліванського суспільства виступили з щодо військової політики Хизбаллах, побоюючись можливого збройної сутички Ізраїлю й Лівану. Міжнародна спільнота також виступило з млявою критикою на адресу організації, але утрималося від якихось практичних дії по обмеження її діяльність. Ліванське уряд, очолюване Президентом Харири (President Hariri), який критикував поведінка Хизбаллах раз у раз, теж розпочало нічого щодо залучення організації до відповідальності. Понад те, Президент великою мірою залежить від позиції Хизбаллах особливо у питаннях зовнішньої політики України. Ситуація прийняла небезпечний характер у жовтні 2000 року, коли було викрадено і вбиті три солдата ізраїльської армії, патрулировавшие прикордонні райони. У цьому ж місяці був викрадений й силоміць його доставили Ліван ізраїльський бізнесмен. Лідери Хизбаллах заявили, що він у власної волі проник завезеними на територію Лівану для ведення розвідувальної діяльності ізраїльських служб безпеки. Бізнесмен тривалий час перебував у висновку, але в вимоги Ізраїлю відпустити його, Хизбаллах заявляла, що це пояснити неможливо, поки сотні палестинців зберігають у в’язницях Израиля.

Конфлікт Ізраїлю й Палестинських автономій, що вибухнула вересні 2000 року й не дозволено досі, відомого як Інтифада ЕльАкса (El Aksa Intifada) надав відмінну можливість Хизболлах для подальшого виправдання військових акцій проти Ізраїлю. У результате:

V Збільшилася підготовка членів Хамас, Ісламського Джихаду та інших екстремістських організації у таборах Хизбаллах.

V Збільшилася кількість терористичних операцій проти Израиля.

V Почався набір молодих арабів. І їхнє ідеологічне подготовка.

V Тривало проникнення екстремістів завезеними на територію Ізраїлю. У 2001 року член Хизбаллах Джерард Шуман (Gerard Shuman) був перехоплений Ізраїлі, після прибуття з Лондона.

V Збільшився обсяг контрабанди оружия.

Однією з найважливіших обов’язків Хизбаллах є доставка зброї для палестинських терористичних груп на території Йорданії. Влітку 2001 року було заарештовані троє палестинців, які перевозили 24 ракети для установки катюша. Хизбаллах причетна також інциденту з судном «Karine A», мали місце у грудні 2002 року. Корабель мав доставити зброю у сектор Газа.

Хизбаллах продовжує плести мережу у світі. Багато ліванські іммігранти активно підтримують організацію, іноді навіть організовуючи фонди по збору коштів на операції. Власник однієї з таких фондів, Ассад Ахмад Баракат (Assad Ahmad Barakat), був заарештований 22 червня 2002 року у Рио-деЖанейро. Він обвинувачувався у збирання коштів для терористів, а й у наборі нових людей для операцій. Згодом вступив запит з його екстрадицію від влади Парагвая.

Хизбаллах працює також над залученням шиїтів з Південно-Східної Азії. Так було в нинішнього року заарештували п’ять громадян Сінгапуру, є членами організації. Підозрювані звинувачують зборі інформації про посольствах і представництвах навіть Ізраїлю Сінгапурі, соціальній та зборі даних про кораблях в Сінгапурській гавані. Хизбаллах також здійснює набір серед філіппінців, малайзійців і індонезійців для можливого скоєння терористичних актів біля Австралии.

Цього року посольство США в Бейруті оголосило у тому, що Хизбаллах займається контрабандою зброї до Йорданії, що підтверджує впевненість США у причетності організації до міжнародного терору. Помічник генерального секретаря Хизбаллах, Шейх Наим Кассем (Sheikh Naim Kassem), заявив, що дані операції є допомогою палестинським організаціям національного звільнення не мають нічого спільного з міжнародним тероризмом. Проте промови «національному опір» звучать більш як абсурдно і натомість розгортання Хизбаллах міжнародної сети.

Позиція Хизбаллах стосовно терористичних атак проти США 11 вересня 2001.

Позиція Хизбаллах щодо атак проти США була ніж обережна. Проте, згодом Насраллах (Nasrallah), генеральний секретар організації, висловив абсолютно іншу думку про терактах. Поставивши під сумнів застосування терору у разі, усе ж таки заявив, що все винні у який нещодавно трапився лежить на жіночих Сполучені Штати. Під час свого виступу щодня пам’яті першого терориста-самовбивці Хизбаллах, він відкрито вороже висловлювався щодо США, очевидно співчуваючи виконавцям терористичних актів 11 вересня. Він також заявив, що воєнну операцію в Афганістані незаконне і символізує тиранію США у світі. Насраллах різко засудив дії США перевищив на Близькому Сході, кинувши фразу «ми повинні продовжити шлях протистояння, шлях Першої та Другої Интифады».

Що стосується війни проти Талібану і Бін Ладена, Насраллах висловився за тому сенсі, що це війна як проти мусульман і арабів, а й проти всіх людей світу, котрі хочуть підпорядковуватися волі США. Він вважає, що Америка використовує міжнародну міждержавний антитероризм у своїх інтересах, а Президента Буша (George W. Bush) він відверто обізвав идиотом.

У своїй промові Насраллах заявив про неминучою конфронтації Хизбаллах зі США можуть і країнами антитерористичної коаліції. Безумовно оганизацию підтримають такі країни, як Іран, Сирія і, природно, Ливан.

Хизбаллах і антитерористична коаліція — виклик і ответ.

Хизбаллах активно готується до серйозного боротьби з навіть країнами коаліції, консолідуючи свої військові й політичні сили, і навіть аналізуючи свої сильні й слабкі стороны.

На цей час Хизбаллах має достатніми можливостями для скоєння хворобливих терористичних актів, у разі спроб організувати напад їхньому бази на Лівані. Ці можливості грунтуються на значних запасах зброї, і навіть на постійну підтримку Ірану та Сирії. Хизбаллах має ракетами з далеким радіусом поразки, що потенційно можуть бути застосовані проти Ізраїлю разі атаки останнього. Мережа організації у світі дозволяє завдати удару коаліції поза Ливана.

Якщо казати про політичній силі Хизбаллах, вона не лише у підтримці Ірану, і Сирії, а й у наявності лояльних елементів у Франції, Великій Британії та Німеччини. Саме тому Європейський Союз вирішив не включати Хизбаллах до списку терористичних організацій, після подій 11 вересня, що відбувається урозріз із позицією США.

Президент Буш повинен мати ефективну стратегію війни з терором та проявити наполегливість побороти Хизбаллах, оскільки цю організацію є взірцем багатьом інших. Ця боротьба буде серйозно ускладнена політичними спорами, оскільки багато країн коаліції мають власні інтереси на Близькому Востоке.

Наступні політичні рекомендації допоможуть зміцнити позиції США в відношенні Хизбаллах:

V Серйозні дипломатичні зусилля би мало бути вжито у тому, щоб країни коаліції усвідомили, що Хизбаллах є терористичної организацией.

V Потрібно вжити заходів з роззброєння решти на территории.

Лівану військових формувань Хизбаллах, зокрема за залученні ООН.

V Хизбаллах має стати об'єктом пильної спостереження уряду Лівану із метою обмеження її політичної влияния.

V Мають бути вжито зусилля щодо витіснення Иранского.

Революційного Загону із території Ливана.

V Необхідно перекрити канали, якими йде допомогу з Ірану и.

Сирии.

V Необхідно переконати країни Арабській ліги у цьому, що Хизбаллах загрожує їх суверенітету і самостоятельности.

Успіх США боротьби з міжнародним тероризмом залежить від нашої здатності нейтралізувати дії держав, підтримують тероризм. Список держав-спонсорів тероризму очолює Іран, продовжує активну діяльність у даної области.

З свого підстави 20 років тому вони, Хизбаллах є одним із лідируючих світових терористичних організацій. Але, не дивлячись цього, члени організації та її спонсори уникають покарання. Ватажки її, будучи найбільш розшукуваними терористами у світі, продовжують свою діяльність. Якщо коаліційним силам вдасться підрізати крила цьому злочинної групи, це багато в чому визначає також і успіх у війни з тероризмом в целом.

Хизбаллах і війну з терроризмом.

(Hizballah and the War on Terror).

Автор: Елі Кармон (Ely Karmon).

Джерело: internet.

Нещодавно служби розвідки США, Ізраїлю й низки європейських держав висловили занепокоєність потенційної кооперацією між які залишилися терористами Аль-Каїди (Al-Qaida) і великої міжнародної інфраструктурою Хизбаллах.

Ще січні міністр оборони США Дональд Рамсфелд (Donald Rumsfeld) заявив, що Іран, спонсор Хизбаллах, допоміг членами Аль-Каїди і Талібану втекти з Афганістану. Лондонська Таймс (Times, The) надрукувала матеріали 1 лютого, за якими найвище керівництво Аль-Каїди має намір об'єднатися із тодішнім керівництвом Хизбаллах й закріпитися у Лівані. У свій час, міністр оборони Ізраїлю, Беньямін Бен Элизер (Benyamin Ben Eliezer), підтвердив, деякі які від Афганістану терористи проникли на територію Лівану і приєдналися до Хизбаллах. Вашингтон-пост (Washington Post, The) з посиланням на офіційні джерела американської розвідці повідомила 30 червня про підготовку формування нової альянсу терористичних организаций.

У межах своїх коментарях щодо цієї статті генеральний секретар Хизбаллах Хассан Насраллах (Hassan Nasrallah) і духовний лідер організації Шейх Мохаммед Хусейн Фадлаллах (Sheikh Mohammed Hussein Fadlallah) повністю заперечували свій зв’язок із Аль-Каїдою. Фадлаллах заявив, що мета Хизбаллах і Аль-Каїди різняться що радикальні сунітські організації «вважають шиїтів відступниками від істинного ислама».

Проте, співробітництво цілком імовірно. Особливо якщо до уваги минулі зв’язку Аль-Каїди та лідерами Хизбаллах в Судані, а про тисячах арабських і мусульманських терористів у суданських тренувальних таборах. У минулому Хизбаллах забезпечувала тренування бойовиків з Єгипетського Джихаду і Алжирській Ісламської Армії, організацій, які надали Аль-Каїді кращих оперативників. Понад те, Фадлаллах у своїй відозві у березні 2002 закликав шиїтів і сунітів об'єднання з метою протистояти «агресії сил, причисливших всіх мусульман до частини „осі зла“ (axis of evil)».

Шок 11 сентября.

Цікавий політичне, і стратегічний підхід Хизбаллах до війни тероризмом, розпочатої після подій 11 сентября.

У день, коли Сполучені Штати зазнали терористичних атак, обережний Фадлаллах заявив, «ніяка релігія не виправдовує подібних дій», та навіть сказав, що терористи-самовбивці загинули над священну війну джихад. Проте, він також, що перша американська політика призвела до атакам.

Тільки після п’ять днів Хизбаллах пожалкувала про «втрати безневинних життів», але водночас відзначила, що «рівень ненависті» США залишається незмінним, і навіть попередила, що атаки приведуть до «різноманітних агресії і тероризму» із боку США.

У перші тижні, після трагедії, політики США запевнили Хизбаллах у своїй дружньому ставленні, звернувшись за допомогою до таких країн, як Сирія й Іран. Це було зроблено, щоб Америка могла спочатку завдати удари по Аль-Каїді, не викликаючи у своїй особливого невдоволення інших мусульманських сил. США відзначили істотну соціальну і політичну роль Хизбаллах і готовність до співробітництва за умови, що «партія припинить військові атаки північ від Ізраїлю й перестане підтримувати палестинську інтифаду». Окремі джерела повідомляли, які отримують американські представники хотіли зустрітися ще з лідерами Хизбаллах, але був у цьому отказано.

Ставлення Хизбаллах почало агресивним від початку кампанії у Афганістані. Відносини навіть Ірану ще більше ускладнилися, а Хизбаллах і трьох її основних лідера, включаючи горезвісного Имада Мугхниеха (Imad Mughniyeh), були оголошені у міжнародний розшук. Іранська газета Джомури-йе-Ислами (Jomhuri-ye-Eslami) навіть звинуватила США у цьому, що вони «доручили ЦРУ місію щодо вбивства Насраллаха».

Насраллах та інші лідери Хизбаллах прийняли самовпевнену і що загрожує позицію стосовно США від початку кампанії у Афганістані. Вони заявили, що «США зроблять велику помилку, якщо виберуть нашій ролі мішені у війні з міжнародним тероризмом». Помічник Мухаммед Радий (Muhammad Rad), голова політичного крила Хизбаллах у парламенті, попросив людей не боятися «шуму США, загрозливих покарати 70 країн». Що ж до терористів, розшукуваних американськими службами, то із лідерів організації, Шейх Наим Касим (Shaykh Naim Qasim), заявив, що «ми відмовляємося відповідати на американські запити щодо цих людей».

Самовпевненість Хизбаллах полягає в твердої підтримці ліванського уряду, і навіть Сирії та Ірану. Навіть генеральний секретар Арабській ліги, Амр Мусу (Amr Moussa), зазначив, позицію США стосовно Хизбаллах поділяє жодна арабська страна.

Ліванське уряд заперечила можливість проведення операцій Хизбаллах поза Лівану, і навіть запевнило генерального секретаря ООН Кофі Анана (Kofi Anan), що дії організації носять суто локальний характер. Уряд відмовилося заморозити фінансові активи організації в Ливане.

Хизбаллах стала метою США значною мірою завдяки зусиллям служб безпеки Сирії, наданими США всю інформацію про операціях Аль-Каїди. Насраллах подякував Сирію на підтримку, не дивлячись на сильний тиск із боку США, Ізраїлю й країн Запада.

Говорячи про Іран, Насраллах заявив, що США — не розпочнуть будь-яких серйозних спроб на цій країні, оскільки знають «про мощі Ірану та у тому, що воно тисне нею може дорого стоить».

Стратегія Хизбаллах.

На стратегічному рівнях, Хизбаллах бачить активну участь у палестинської інтифаді, як частину неминучою боротьби з імперіалістичної загрозою, що йде від Сполучених Штатів. Організація намагається переконати палестинців воювати, посилаючись на можливість успіх Ісламського Опору, коли у травні 2000 року ізраїльські війська вивели з південних територій Лівану. У межах своїх щотижневих проповідях Шейх Фадлаллах намагається зміцнити віру палестинців в перемогу захоплюючою й радить їм продовжувати їх «мученицькі дії» і піддаватися «американському тиску», оскільки за «усю цю різанину» відповідає Адміністрація США.

Боротьба Ізраїлю з палестинським тероризмом та її політика проти Сирії та Ірану постійно інтерпретується Хизбаллах як змова, метою якого є підпорядкувати арабські і мусульманські країни та їхніх народи. Так, Хизбаллах й далі повинна боротьбу «з (своєї) відповідальності… і не залишати палестинців віч-на-віч ворогами». Насраллах представив війну із Ізраїлем як і підтримку Сирії, намагається повернути Голанські Высоты.

Справжня стратегія Хизбаллах збігаються з її оригінальним ідеологічним баченням: «поступова ісламізація» Лівану неможлива у межах балансу сил між різними релігійними громадами очевидною бажанням Сирії просувати свої інтереси у країні. Отже, історична мета буде досягнуте з допомогою збройної боротьби «під час визволення окупованій Палестини і священного міста Єрусалима». Хуссейн аль-Мусави (Hussein alMusawi), із лідерів організації, ще наприкінці 1980;х сказав, що «перемога Хизбаллах у Лівані залежить від напруженої боротьби, і активної конфронтації з американським імперіалізмом і сіонізмом… й створення передумов до встановлення ісламського правління в Бейруті стане перемогою над сіоністським режимом». Насраллах бачить у Новому Світовому Порядку велику небезпеку обману ісламської культури. Ця небезпека стала ще більше серйозної після 11 вересня, оскільки американско-сионистское «зарозумілість» призвело до політиці тиску арабських країн і до бажання контролювати ісламські правительства.

Наприкінці 2001 року, у світі швидкої перемоги США в Афганістані, Хизбаллах змушена була покращити своє стратегію, побоюючись, що Америка кине все свої сили боротьбу з які залишилися ісламськими країнами й організаціями. Фадлаллах визнав, що «події 11 вересня можна з нищівним землетрусом,… що іслам перетерпел найбільший криза за свою історію… І що американська політика стає загрозливою стосовно Хизбаллах і те що, щоб завадити організації здійснювати допомогу палестинської інтифаді та військові операції проти ворогів». У листопаді 2001 лідери Хизбаллах, уряду Сирії та Ірану вирішили продовжувати конфронтацію із Ізраїлем, підтримуючи палестинську інтифаду, цим збільшуючи обстановку у регіоні та ускладнюючи завдання США з врегулювання конфликта.

У день прибуття Ліван американського секретаря у справі Близького Сходу, Вільяма Бернса (William Burns), масові демонстрації випали на південному передмісті Бейрута, що були реакцією на обвинувачення США на адресу Хизбаллах і включення їх у список терористичних організацій. Організація вкотре відзначила, що продовжуватиме підтримку палестинської інтифади і навіть надіслала повідомлення Ясіру Арафату (Yasser Arafat), де йшлося, що Хизбаллах «усвідомлює, що у палестинську владу чиниться величезний тиск», але закликає «не здійснювати помилок». Насраллах все-таки визнав, що «Ліван підкорився політики залякування», але зазначив, що політичні та ідеологічні погляди Хизбаллах не збігаються на позицію офіційної влади Лівану і Сирії та не підпорядковуються резолюціям ООН.

Причетність оперативників Хизбаллах конфлікт з судном Karin-A в січні 2002, і навіть численні спроби нелегально провезти ракети з території Йорданії підтверджує те, що Хизбаллах зацікавлена подальшому розпалюванні конфлікту Ізраїлю й Палестини. Під час перевірки Karin-A, приміром, конфісковували дуже багато зброї, у цьому числі 122-милиметровые ракети для комплексів катюша з радіусом дії 12 миль, і навіть більш 2 тонн вибухових речовин, хто був привезені з Ірану. Лідери Хизбаллах гордо заявили, що ні годі було й виконати свою релігійну обов’язок і допомогти палестинцям боротьби з яка перевершує їх за силою ізраїльської армією. генеральний секретар Хизбаллах жорстко засудив короля Йорданії (King Abdallah) за арешт винних в контрабанді оружия.

Пік активності Хизбаллах дестабілізації обстановки Ізраїлі були березень — квітень 2002 року. 12 березня активісти Хизбаллах вбили 5 мирних жителів і самого військовослужбовця ізраїльської армії близько ізраїльської села Шеломи (Shelomi). Було проведено низку атак північ від Ізраїлю з 30 березня 13 квітня, де була використано 152 протитанкові ракети, 1246 хв, 28 ракет для установок катюша, 11 ракет земля-повітря і безліч кулеметних стрічок. У Колін Пауел (Colin Powell) відвідав Дамаск, щоб спробувати переконати уряд Сирії вжити заходів по запобіганню погіршення обстановки в регионе.

Не дивлячись на неймовірних зусиль Лівану, Ірану та Сирії надати Хизбаллах статус легітимності, її лідер Насраллах похвалився у інтерв'ю іспанської газеті El Mundo, організація прагнути перемоги «в глобальному масштабе».

Глобальний масштаб.

Приклади глобальної стратегії Хизбаллах більш як численні. У 2002 року федеральні агенти США заарештували 18 прибічників Хизбаллах, які займалися збиранням засобів і закупівлею спеціального устаткування (приладів нічного бачення, металошукачів, стільникових телефонів) на території США для наступної відправки в Ливан.

Шведська розвідка затримала 15 людина, що з Хизбаллах і АльКаидой, які займалися збиранням засобів і інформації біля Швеции.

На прикордонних територіях Аргентини, Бразилії, і Парагваю також розгорнули своєї діяльності ісламські екстремістські організації. Ассад Ахмад Баракат, заарештований після подій одинадцятого вересня встиг зібрати в Парагваї, Бразилії, Аргентині та Польщі Чилі близько 50 мільйонів для Хизбаллах, і навіть залучити десятки нових прибічників цієї организации.

Особливо сильні позиції Хизбаллах в Колумбії, куди історично початку 20 століття з'їжджалися іммігранти з Лівану, Сирії та інших арабських країн для підстави власного справи. Тісні зв’язку організації з колумбійській наркомафією. Нерідко прибутки від торгівлі, і виробництва наркотиків, контрабанди зброї переправлялися з допомогою банківських перекладів ісламським екстремістським группам.

Веде своєї діяльності Хизбаллах й у Південно-Східної Азії вже, де недавно заарештували кілька прибічників цієї организации.

Хизбаллах і компанія проти Ирака.

У тому 2002 року Насраллах припустив, що американці «зволікають» починати воєнних дій проти Хизбаллах, Ісламського джихад та інших Ліванських і Палестинських організацій, оскільки «хочуть заспокоїти інші фронти, щоб почати війну проти Ирака».

Стає все ясніше, що адміністрація Буша всерйоз готується до повалення режиму С. Хусейна Саддама Хуссейна (Saddam Hussein). Лідери Хизбаллах усвідомлюють, що перемога Америки проти Іраку завдасть щонайсильнішого удару як із них самим, і з Ірану з Сирією. Організація початку мобілізацію всіх наявних, щоб бути готовою до такого розкладові событий.

Духовний лідер Хизбаллах уклав, що «Америка початку війну проти усього світу під виглядом війни з міжнародним тероризмом,… (і) намагається американізуйте арабські і ісламські країни, щоб завоювати їх ресурси, і ринки… навіть погрожуючи Іраку, вона хоче знищити і полонити його народ, колись ніж усунути його режим».

Quo vadis Хизбаллах?

Лідери Хизбаллах відчувають, що стратегічний альянс, що вони уклали з Іраном і Сирією ще 1980;х перебуває під загрозою у зв’язку з намірами США усунути від влади проти Іраку диктатора Саддама Хуссейна. Вони спробують докласти зусиль можливе, щоб саботувати кампанію проти Іраку й завадити США цим завдати шкоди терористичним мереж організації. Можливо, вирішить відкрити так званий «другий фронт» на півдні Лівану з думкою, що інші арабських країн підтримають їх, цим, змусивши США перевищив на час відмовитися від анти-иракской кампанії, щоб надати військової допомоги Израилю.

Але вже нині Хизбаллах має можливостями, зброєю і мотивацією, як і підтримкою низки арабських країн щодо масових терористичних операцій на початок кампанії у Іраку. Насраллах недавно заявив, що Хизбаллах використовує усі наявні ресурси, і битиметься «до останнього снаряда» в неминуче майбутньому конфлікті зі США можуть і Израилем.

Необхідно відстежувати будь-які війську підготовку, як і заяви лідерів Хизбаллах, які, схоже, мають намір підготувати ліванців і арабів до майбутнього серйозного конфлікту. Пильність західних сил повинна бути приспана голосами пацифистки налаштованих політиків, виражають сподіватися політичне рішення протиріч із ліванської організацією. Такі сподівання часто були зруйновані у минулому десятилітті; несхоже, що у майбутньому щось изменится.

Зв’язок Аль-Каїди і Хизбаллах.

(The Al-Qaida-Hizballah Connection).

Автори: Йони Фихель (Yoni Fighel) і Йаэль Шахар (Yael Shahar).

Джерело: internet.

Відповідно до даними західної розвідки, терористична організація Аль-Каїда намагається виходити палестинську арену, і навіть перенести оперативну базу завезеними на територію Лівану. Ще січні одне із оперативників Аль-Каїди, громадянин Ємену, Салах Хаджир (Salah Hajir), вів переговори та лідерами Хизбаллах щодо розміщення баз в Ливане.

Можливість об'єднання сил Аль-Каїди і Хизбаллах представляє серйозну загрозу. До подій 11 вересня, Хизбаллах відповідала за смерть більшої кількості американців, ніж будь-яка інша терористична організація. Вона однією з перших початку застосовувати дії терористівсмертників, зокрема під час атаки на посольство США в Бейруті 1983;го, яка забрала життя 63 чоловік і під час вибуху штабі американських морських піхотинців, коли загинув 241 американський військовий. Хизбаллах також викрадала іноземців в Бейруті у середині 1980;х. Двоє заручників, громадян США, — Вільям Баклі (William Buckley), агент ЦРУ в Бейруті, і Вільям Хіггінс (William Higgins), офіцер морської піхоти може ООН в Лівані - були убиты.

Допомога Ірану Аль-Каїді і Хизбаллах.

Відповідно до даними американської розвідки, люди Осамы бін Ладена (Osama bin Laden) ще 1995 року пропонували силам іранської розвідки об'єднатися проти США. З іншого боку, записи телефонних розмов, отримані американською владою під час розслідування вибухів посольств США у Кенії й Танзанії, свідчать, що 10% дзвінків, здійснених зі супутникового телефону бін Ладена, були до Ірану. Президент Буш включив Іран список країн «осі зла» після 11 вересня, а Дональд Рамсфелд заявив, що Іран — одна з головних спонсорів терроризма.

Відомо, що Іран підтримує Хизбаллах, причому як матеріально, і технічно, але й політично й ідеологічно. Ідеологічною основою Хизбаллах є політичне погляд Хомини, а головна мета — встановлення у Лівані ісламської республіки, керованої духовенством.

Хоча Хизбаллах — шиїтська мусульманська організація, а Аль-Каїда — суннитская, є без їхньої активної співробітництва початку 1990;х. Перед атакою на посольства США у Африці, представник бін Ладена зустрічався лише з членами іранського уряду, але й Имадом Мугниехом, оперативних директором Хизбаллах. Алі Мохамед (Ali Mohamed), звинувачений у підготовці цих актів, показав, що Аль-Каїда була створена та організована за прикладом Хизбаллах.

Вочевидь, що Хизбаллах була просто джерелом вдохновления для АльКаиды. «Я знав певні контактах між Аль-Каїдою і Аль-Джихад (AlJihad), як і зв’язок Хизбаллах і Ірану», сказав Мохамед. «Я організував зустріч Мугниеха і бін Ладена в Судане».

Усбат Аль-Аснар (Usbat Al-Asnar).

США включила Усбат Аль-Аснар до списку 27 організацій, що з АльКаидой. Усбат — суннитская організація, яка полягає у основному з палестинців і ліванців, чимало з яких воювали в Афганістані, Боснії, Чечні й Кашмірі. Її основні бази розташовані на півметровій території Ливана.

25 вересня 2001;го року, Усбат видала заяву, у якому заперечила зв’язку з Аль-Каїдою, тим щонайменше, відплачувала хвалу Бін Ладену і проклинала євреїв і «хрестоносців», проте є, що організації тісно пов’язані. Багато оперативники Усбат було також членами Аль-Каиды.

Після розгрому Талібану і знищення частини інфраструктури Аль-Каїди, в тому числі тренувальних таборів, штаб організації мав перенесений в іншу країну. Спочатку, що це завжди буде Сомалі. Тому було встановлено контроль з усіх судами в прибережних водах Пакистану, щоб уникнути можливий втеча терористів у Сомалі чи інше безпечне место.

Американські військові суду й літаки F-14 патрулювали східне середземномор’я, щоб уникнути можливість проникнення бойовиків в Ліван. Американські військові зупиняли суду такі на Кіпр, оскільки надійшла інформація, що бін Ладена могли сховатися у Турецькій Республіці Північний Кипр.

15 лютого 2002 року, біля Туреччини заарештували терористи, нелегально перейшли межу з Іраном. Вони в Афганістані на стороні Талібану і були членами Бейят Эль-Имам (Beyyiat El-Imam), організації, що з Аль-Каидой.

Зв’язок із Палестиною: ідеологія і методология.

У торік був заарештований Набіл Укал (Nabil Ukal), представник інтересів бін Ладена в Палестині. У 1997 Укал залишив Сектор Газа і пішов у Пакистан. Там він став членом організації, що з бін Ладеном і пройшов вишкіл в Афганістані. У 1998 року Укал повернулося на Сектор Газа, де продовжував отримувати вказівки від активістів бін Ладена електронною поштою. Відразу меси, він зустрівся з духовним лідером Хамас, Шейхом Ахмедом Яссіном (Sheikh Ahmed Yassin), розказавши йому про військовому вишколі, що він пройшов Афганістані. Яссін, на свій чергу, спорядив Укала $ 10 000 щодо його операцій. На думку ізраїльської розвідки Яссін не знав, що Укал вже працював на бін Ладена. Зараз його арешту, він встиг набрати достатньо активістів, щоб сформувати осередок Аль-Каїди в Секторі Газа.

Зв’язок Аль-Каїди і палестинських організацій через Лондон.

Додатковим ланцюгом між мережею бін Ладена і палестинськими організаціями є уродженець Сирії, радикальний ісламіст, Шейх Омар бін Бакрі Мухаммед (Sheikh Omar bin Bakri Muhammad). Він — засновник лондонського представництва ісламської партії Хізб Аль-Тахрир (Hizb AlTahrir) та молодіжні організації Джамаат аль-Мухаджирун (Jamaat Al-Muhajirun).

Бакрі називає себе прес-секретарем Міжнародного Ісламського Фронту Джихаду Проти Євреїв і Хрестоносців Осамы бін Ладена. Вона займається збиранням коштів на Хамас і Палестинської Ісламського Джихаду і міцно пов’язана з Хизбаллах. Бакрі також набирає добровольців на підготовку у військових таборах територій Лівану та. Відповідно до Бакрі, у минулому місяці у Великобританії набрано 160 добровольців, частина у тому числі добулася West Bank для збирання коштів проти Ізраїлю, а частина вирушила у Ліван для проходження підготовки в тренувальних лагерях.

Присутність Аль-Каїди у Лівані її співробітництво з терористичними організаціями, спонсирующимися Іраном, представляє реальну загрозу інтересам США перевищив на Близькому Востоке.