Брюс Роман Вилимович

Брюс Роман Вилимович (1668−1720)

Первый обер-комендант Петербурга; освіту здобув домашнє й те часу чудове, в 1683 р. був записаний за царських потішні, в 1695 р. здобув звання капітана і роту Преображенського полку. У тому ж і наступними роками брав участь у азовських походах і супроводжував Петра у його закордонному подорож (1697—98).

В 1700 р. був призначений полковником однієї з піхотних полків, з яким брав участь під час облоги Нарви. У 1702 р. перебував під час облоги і взяття Шлиссельбурга, в 1703 р. був за взяття Ниеншанца і закладання Петербурга, а 19 травня наступного призначений в північну столицю обер-комендантом.

В останньої посаді він дуже доклав зусиль й у устрою Петербурга, користуючись для цього частими отлучками петербурзького губернатора А. Д. Меншикова, за захистом його від ворожих нападів. Він відбив триразове напад шведського генерала Майделя, намагався знищити мурований місто (в 1704 і 1705 рр.), внаслідок чого нагородили чином генерал-майора.

Кроме того, Брюс виступав з Петербурга відносини із своїми загонами для облоги сусідніх шведських міст. Така його спроба в 1706 р. опанувати р. Виборгом, завершена невдачею, бо була розпочата в несприятливі вересень-листопад. З 1708 р., коли з господарів Москви поїхав у відрядження охорони Петербурга адмірал Ф. М. Апраксин, Роман Вилимович став самим діяльним його помічником. Восени цього року він допомагає Апраксину у нищенні експедиції шведського генерала Любекера, посланого стокгольмским сенатом протилежного завоювання Ингерманландии і срытия Петербурга; а 1710 р. (з березня червень) — під час облоги і взяття Виборга, внаслідок чого нагороджений маєтками. Липень, серпень й дослідити першу тиждень вересня зайнятий підкоренням Кексгольма, що йому взяти 8 вересня. Цим подвигом, доставившим Брюсу чин генерал-лейтенанта, закінчилося його військову ниву; наступні роки до смерті він присвятив виключно влаштуванню Петербурга і занять, сопряженным зі званням обер-коменданта.

В 1719 р. був призначений членом військової колегії, але наступного року він помер, на 53-м року помер від народження. Похований всередині Петропавлівської фортеці. Найголовніший пам’ятник праць Р. В. Брюса у званні обер-коменданта — це сама кам’яна Петропавлівська фортеця, побудована під керівництвом замість колишньої земляной.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.