Анализ макроекономічних показників США

Анализ макроекономічних показників США

Реальный валовий продукт.

Реальный валовий продукт — величина валового національного продукту грошах, скоригована до рівня инфляции.

Таким чином, реальний ВНП найбільш правдоподібно відбиває динаміку зміни економічного потенціалу. Напрямок руху реального ВНП США — не вирізняється великим розмаїттям, т.к. основним напрямом є зростання. Отже постійне зростання реального ВНП, як, втім, і більшості інших показників, є хіба що відмінністю економіки США.

Но, тим не менш, у такого гіганта, як США, спостерігалися спади, і досить значні, у поступовій динаміці реального ВНП. Причини цих спадів можна визначити, виходячи з двох базових науках: економікс і світова історія. Знання першої науки життєво необхідне аналізу, знання другий ж допоможе экономисту-профессионалу найточніше й докладно пояснити причини аналізованого зміни (чи, що теж мабуть, застою), оскільки, не знаючи економічних і полі-тичних причин, викликали зміна макроекономічного показника, дуже важко зрозуміти динаміку його изменения.

Итак, після економічної кризи 1929;1933 років економіка США початку розвивати дуже бурхливими темпами з тієї простої причини, що, які від постійної безробіття, хапалися за будь-яку роботу, навіть із невеликим оплатою. До того ж ризик знову втратити роботу змушував людей робити свої справи як як і якісніше, а й якнайшвидше. Чималу роль і науково-технічна революція, яка одержала у роки США найбільшого поширення і розвиток.

Немалую роль подоланні як найбільш кризи, і його наслідки зіграли реформи Рузвельта. Першими заходами президента стали стабілізація банківської системи та організація допомоги безробітним. Закон про відновлення промисловості перебував із трьох частин. Перша частина передбачала запровадження «кодексів чесну конкуренцію». Вони охоплювали 95% промисловості США. Це було примусове обмеження конкуренції. Другий розділ закону регулював відносини між підприємцями й робітниками. Третя частина антикризових заходів передбачала великі асигнування на громадські роботи і будівництво державних промислових, військових і інших об'єктів. Ці заходи лише стабілізували ситуацію, а й стимулювали рост.

Из-за цих чинників продуктивності праці росла хіба що в геометричній прогресії, відповідно із нею ріс і той реальний ВНП.

Даже що почалася друга світова війна, а із нею та значну зростання військових витрат не зупинили зростання реального ВНП. На слушне міркування відомого французького історика М. Верта, з якою зовсім можу погодитися, це пояснюється лише тим фактом, що був повністю задіяно в виробництві матеріальних благ, отже, можна було безболісно збільшувати кількість зайнятих у військовому виробництві без скорочення виробництва предметів споживання. У той самий час СРСР, наприклад, не міг збільшити виробництво зерна військового устаткування й техніки так, ніж скоротити виробництво предметів споживання, бо всі людських ресурсів були зайняті. Цим і пояснюється дефіцит промислових і продовольчих товарів у СРСР під час Великої Вітчизняної війни. США, до речі, опинилися у схожою ситуації в часи війни у В'єтнамі, коли американське суспільство вперше дізналося, що таке дефицит.

Рост реального ВНП США припинився в 1944 р., коли за зупинці зростання, навіть котрий розпочався спаді, продуктивність праці збільшилися відрахування з бюджету США в сфери, не які дають доходи, якось: розпочаті спроби споруди космічних апаратів, дослідження, у у військовій сфері, зокрема відрахування на вивчення атомних процесів, безвідсоткові субсидії союзникам тощо. Після 1945 р., згідно з планом Маршалла, грошові субсидії союзникам і колишнім противникам значно зросли. І, при цьому, що почалася конфронтація з СРСР негативно вплинула стан державного бюджету США тому, крім збільшення військових витрат утримання своєї армії й дослідження у галузі озброєнь, довелося також відраховувати величезні суми утримання армій тих, хто держав, ворожих СРСР і межуючих із його територією.

Рост ж реального ВНП розпочався тільки в 1957 р. і більше не переривався. Це було пов’язано не тільки з завершенням воєнним конфліктам у Кореї й у В'єтнамі і з зменшенням витрат утримання величезної армії, але й збільшенням продуктивність праці, причиною якого послужив розпочатий «baby-boom» «Baby-boom» з’явився причиною зрослого споживання, т.к. у період 1947;1957 рр. населення США зростало прискорено, відповідно збільшувалася і потребление.

Однако, з переходом економіки США в фазу постіндустріального розвитку (справа зрушила приблизно 1956;1958 рр.) продуктивності праці перестала грати на вирішальній ролі у формуванні реального ВНП, як і раніше, що вона залишилася досить значної. Зростання споживання товарів згодом призвела до з того що сальдо США стало негативним, і, не через відставання промисловості потреб населення, а через дуже істотного падіння экспорта.

Список литературы

1. Прихненко Олексій. Аналіз макроекономічних показників США.