Економічні наслідки російсько-українського конфлікту 2014 року

ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО КОНФЛІКТУ 2014 РОКУ

Нинішня ситуація у російсько-українських відносинах потребує формування принципово інших концептуальних, стратегічних підходів до співіснування, перегляду системи міждержавних контактів, запровадження конкретних заходів щодо протидії економічній кризі, що супроводжує російсько-українське протистояння. Російсько-український конфлікт на сході України має безліч економічних наслідків, обумовлених як погіршенням стосунків між країнами, так і безпосередньо бойовими діями. Найсуттєвішими наслідками є:

• — девальвація гривні;
• — банківська криза;
• — провал виконання Державного бюджету;
• — енергетична криза;

Не зважаючи на те, що перемир’я укладалося і легітимізувалося на світовому рівні вже декілька разів, конфлікт триває, що в свою чергу, тільки поглиблює наслідки економічної кризи.

Мета статті — визначити основні економічні наслідки російсько-українського конфлікту, дати оцінку та прогноз розвитку економіки країни в умовах політичної нестабільності.

Детальніше кожен з виділених наслідків конфлікту та його вплив на економічний стан країни та окупованих територій охарактеризуємо нижче.

У 2014 році гривня в середньорічному численні девальвувала в 1,47 разів або в 1,97 разів за підсумками року. Разом з об'єктивними причинами девальвації гривні, такими як падіння економіки і зростання кризових очікувань, а також загальносвітового зростання курсу долара (за 2014 р. долар зміцнився на 12,3%, ставши лідером серед валют економічно розвинених країн) багато в чому глибина падіння курсу гривні обумовлена саме діями НБУ Обсяг рефінансування НБУ склав у 2014 році майже 200 млрд грн, що більш ніж у 4 рази перевищує відповідний показник 2013 р. Значна частина рефінансування була направлена комерційними банками на валютний ринок. Рефінансування часто надавалося банкам, що не мали реальних проблем із ліквідністю. При цьому контроль рефінансування був відсутній, а заходи з адміністрування валютного ринку не здійснювалися або запізнювалися. Усе це стало причиною розкручування девальваційної спіралі.

Разом з тим, поряд з основними негативними наслідками девальвація дозволила отримати другорядні позитивні. Так, сталося зниження дефіциту зовнішньоторговельного балансу. Введення збору з операцій на придбання іноземної валюти, девальвація гривні, збільшення митних зборів, окрім інших завдань, мали на меті зниження обсягів імпорту й вирівнювання зовнішньоторговельного балансу. Обсяг імпорту в 2014 році знизився на 28%. У результаті українські підприємства дістали можливість імпортозаміщення — виробництво ряду товарів в Україні суттєво зросло: цукру на 93%, соняшникової олії на 33%, замороженої свинини на 40%, косметичних засобів на 40%, пневматичних і гідравлічних інструментів і апаратури на 64%, конвеєрних стрічок на 90%, термостатів на 47% тощо. Негативним результатом при цьому є істотне зниження купівельної спроможності населення на імпортні товари, що не мають українських аналогів. Також девальвація гривні спільно з підписанням угоди про асоціацію з ЄС забезпечила зростання експорту в країни ЄС на 10% або на 1,3 $ млрд (за підсумками 11 місяців 2014 р.). Водночас, експорт у країни Митного союзу впав на 30% або 4,8 $ млрд, в основному за рахунок РФ, експорт в яку скоротився на 3,7 $ млрд. Загальне падіння експорту за підсумками 11 місяців 2014 р. склало 9,4% або 4,8 $ млрд. Враховуючи девальвацію гривні, є підстави передбачати, що в 2015 р. об'єм українського експорту істотно зросте.

В цілому негативні наслідки від девальвації гривні на даний момент істотно перевищили всі позитивні.

Девальвація, що продовжується, не має ніяких економічних підстав, а розкручується спекулятивними діями окремих банків та експортерів, а також кризовими очікуваннями.

У 2014 році в Україні збанкрутіли 33 банки і ще десятки опинилися в групі ризику. Враховуючи складну ситуацію у банківській системі, НБУ розширив підстави для введення кураторів для нагляду за банками, але зроблено це було дещо запізно. Частина банків належить оточенню Януковича і збанкрутіла штучно. Інші виявилися очікувано нестійкими в умовах загальноекономічної кризи. При цьому близько 14 млрд грн втратили фізичні особи, які тримали на депозитах більше 200 тис. грн і не мають шансів отримати компенсацію з Фонду гарантування вкладів. Приблизно таку ж суму заборгували збанкрутілі банки юридичним особам.

У результаті фінансово-економічної і політичної криз стався масштабний відтік депозитів. З початку 2014 року обсяг депозитів зменшився на 30% або на 60 млрд грн та на 9 млрд $. Загальні активи (за порівнянним курсом) при цьому скоротилися на 17%, фінансові результати склали більше 30 млрд гривень збитку регулятивний капітал зменшився на 18%. Однією з головних причин збитків крупні банки вважають окупацію АР Крим.

В умовах падіння довіри до банківської системи, диверсійних дій російських банків, девальвації гривні й масового відтоку депозитів НБУ запізнювався із заходами щодо зниження масштабів відтоку капіталу Уведення тимчасових адміністрацій в банки з групи ризику здійснювалось з великою затримкою або взагалі не здійснювалося (наприклад, «Дельта-банк», проблеми в якого виникли ще на початку року, в останні місяці 2014 припинив виконувати свої зобов’язання, проте жодних заходів до нього не було прийнято).

Наприкінці 2014 року нБу затвердив методику визначення системно важливих банків, згідно з якою до переліку системних потрапили вісім банків. Діяльність цих банків впливає на стабільність банківської системи. У випадку відмови акціонерів додатково капіталізувати ці банки у разі потреби, держава може їх націоналізувати. Враховуючи, що прийняте рішення щодо рекапіталізації за рахунок державних коштів стосується лише тих банків, активи або депозити яких складають більше 2% від загальних по банківській системі, очікується подальше розкручування кризи й масове банкрутство дрібних банків.

У цілому прогноз розвитку банківської системи є негативним. Враховуючи облікову ставку та економічну нестабільність, наразі ринок кредитування може впасти до стагнації. Також очікується епідемія неповернення валютних кредитів через девальвацію гривні та ефект доміно при банкрутстві юридичних осіб та банків. Більшість банків потребуватимуть додаткової капіталізації від акціонерів. Є значна вірогідність банкрутства дочок російських банків, відтік депозитів з яких є найбільшим та які, найшвидше, не будуть докапіталізовуватись власниками.

Прибуткова частина Державного бюджету України в 2014 році була виконана на 94,48%, загальний обсяг доходів склав 356,95 млрд грн при плані, згідно ЗУ № 719-VII від 16.01.2014 «Про Державний бюджет України на 2014 рік» [1], 377,82 млрд грн. У 2013 році прибуткова частина також не була виконана, доходи Державного бюджету склали 337,79 млрд грн при плані 349,58 млрд грн [2]. Таким чином, недовиконання прибуткової частини за рік збільшилося на 9,08 млрд грн або на 2,15 процентних пункти. Сама прибуткова частина виросла з 349,58 млрд грн до 377,82 млрд грн (на 8,08%) за планом або з 337,79 млрд грн до 356,96 млрд грн (на 5,67%) за фактичним виконанням.

У 2014 році двічі здійснювалися зміни доходної частини Держбюджету (табл. 1). Спочатку доходи були заплановані на рівні 395,303 млрд грн (редакція від 16.01.2014). Згідно ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1165−18 від 27.03.2014 [3] доходи зменшено до 372,931 млрд грн. Але потім законом № 1622−18 від.

31.07.2014 [4] доходів збільшено до 377,821 млрд грн (головне джерело цього збільшення — трансферти від урядів зарубіжних держав і міжнародних організацій).

Податкові надходження внаслідок березневого перегляду скоротилися на 27 млрд грн, в основному за рахунок скорочення ПДВ — на 19,2 млрд грн і податку на прибуток підприємств — на 6,52 млрд грн. Часткове зниження плану податкових надходжень було компенсовано збільшенням плану неподаткових доходів на 5,44 млрд грн.

Таблиця 1.

Зміни доходної частини Державного бюджету у 2014 році, млрд грн.

Найбільш важливим аспектом прибуткової частини Державного бюджету є податкові надходження, що становлять 79% всіх доходів. План з податкових надходжень у 2014 році був недовиконаний на 6,48% (на 19,41 млрд грн).

Основною статтею податкових надходжень є податок на додану вартість, що складає 39,69% всіх доходів Державного бюджету. План зборів ПДВ був збільшений на 10,52% - з 135,68 млрд грн в 2013 році до 149,46 млрд грн в 2014, причому фактичний збір виріс всього на 8,31%. Ця стаття доходів не була виконана в 2014 на 7,29% (на 10,93 млрд грн). Не дивлячись на те, що ціни виробників виросли на 31,8%, а споживчі ціни — на 21,2%, фактичний збір ПДВ виріс всього на 8,31% або 10,66 млрд грн. Причому об'єм невідшкодованого ПДВ в 2014 році збільшився на 4 млрд грн, а ряд платників, що входять в реєстр автоматичного відшкодування, були видалені з реєстру в ручному режимі. Незначний приріст збору, який можна назвати негативним, враховуючи випереджаюче зростання бази оподаткування, пояснюється незадовільною боротьбою з податковими ямами. Таким чином, робота Державної фіскальної служби зі збору податку на додану вартість є незадовільною. Серед явних прорахунків, що привели до такого результату, необхідно відзначити в черговий раз відкладене уведення в дію законодавства про трансфертне ціноутворення.

На другому місці по наповненню Державного бюджету знаходиться податок на прибуток підприємств, який складає 10,66% доходів і збори якого були майже виконані в 2014 році (невиконання склало 0,86% або 0,35 млрд грн).

Акцизний збір з вироблених в Україні підакцизних товарів, що знаходиться на третьому місці за важливістю для доходів Державного бюджету, забезпечує 8,45% надходжень. Не дивлячись на зростання акцизних ставок, ця стаття доходів не була виконана в 2014 році на 12,01% або на 3,83 млрд грн. Недовиконання плану можна пояснити розташуванням ряду найважливіших лікеро-горілчаних, виноробних та тютюнових підприємств на окупованих територіях. Збір акцизного податку з увезених до України підакцизних товарів, не дивлячись на свою не найбільшу частку в доходах (3,44%), дозволив поліпшити ситуацію з податкових надходжень за рахунок перевиконання плану на 29,56%. При плані 13,01 млрд грн було зібрано 16,86 млрд грн. Такий результат пояснюється рядом чинників. По-перше, були підвищені ставки акцизного збору на товари, що імпортувалися, перш за все, нафтопродукти. По-друге, девальвація гривні дозволила відповідно збільшити збір акцизів, встановлених у валюті або у відсотках від ціни товару, що ввозиться.

План збору податків на міжнародну торгівлю й зовнішні операції (4,16% в структурі доходів держбюджету) не був виконаний, недовиконання склало 19,73% або 3,10 млрд грн. У 2014 році сталися істотні зміни ключових чинників даної групи податків. Перш за все, на 31,6% знизився імпорт до України в доларовому численні. Також були скасовані мита на ввезення до України продукції військового призначення. Одночасно це зниження було компенсоване в гривневому еквіваленті зростанням середньорічного офіційного курсу долара на 48,55%, а також уведенням нових митних ставок і оподатковуваних товарів.

План по неподаткових надходженнях в 2014 році був недовиконаний на 1,66% (на 1,14 млрд грн). Найбільш значимими серед неподаткових статей доходів є доходи від власності та підприємницької діяльності (7,45% від усіх доходів Державного бюджету), власні надходження бюджетних установ (5,62% від усіх доходів), інші неподаткові надходження (4,06% від усіх доходів) і кошти від зарубіжних країн і міжнародних організацій (1,38% від усіх доходів). Усі ці статті доходів були виконані або перевиконані, окрім інших податкових надходжень, недобір по яких склав 18,45% (2,83 млрд грн). Це пояснюється як традиційно неякісним плануванням цієї статті (у 2013 році вона також була недовиконана на 25,22%), так і впливом економічного спаду. У 2014 році план інших неподаткових надходжень був збільшений більш ніж удвічі (з 7,23 до 15,32 млрд грн). Це збільшення планувалося здійснити за рахунок уведення рахівниць збору з операцій з купівлі іноземної валюти (ЗУ від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансовій катастрофі й створення передумов для економічного зростання в Україні» [5]) у розмірі 9,1 млрд грн. Проте, враховуючи помилки в плануванні обсягу реалізації валюти, план виявився недовиконаний, за попередніми даними, на 2 млрд грн. При плануванні передбачалося, що обсяги продажів валюти будуть на рівні минулого року проте зважаючи на девальвацію гривні й дефіцит валюти, чиста покупка валюти населенням у 2014 році склала 2,4 $ млрд проти 2,9 $ млрд в 2013. На міжбанку обсяг продажу валюти знизився в 2,66 разів (з 299,37 $ млрд до 112,17 $ млрд) при тому що реальний попит на валюту істотно виріс унаслідок девальвації гривні й економічної кризи. Значна частина попиту була задоволена за рахунок чорного ринку. Усе це відбилося на виконанні плану збору інших неподаткових доходів. Також надходження від збору при придбанні права власності на легкові автомобілі, запланованого на рівні 1,36 млрд грн, не виконані, зважаючи на падіння продажів легкових автомобілів на 54% і відповідне зниження кількості реєстрацій.

В цілому за підсумками виконання прибуткової частини Державного бюджету України на 2014 рік і порівняння його з результатами виконання бюджету 2013 року можна зробити висновок, що Україна зіткнулася з рядом нових проблем, що зумовили недовиконання бюджету. Основними з цих нових проблем були зниження економічної активності і окупація частини території. Також залишилася основна стара проблема України — висока корупція.

У результаті бойових дій зупинились або істотно знизили видобуток вугілля 83 шахти, які давали 38% від всього обсягу вуглевидобутку У результаті обсяг видобутку вугілля в Україні знизився на 22%. В основному на цих шахтах добувалось низькореакційне вугілля марок «А» і «Т». Загальне річне падіння видобутку вугілля склало 10,9 млн тонн, в основному антрацитних марок. Це негативно відобразилось на тепловій енергетиці, оскільки з 14 українських ТЕС 7 працюють на антрацитових марках вугілля (з них одна знаходиться на окупованій території і ще одна, Слов’янська, потребує планової довгострокової реконструкції). Річний дефіцит вугілля для роботи ТЕС склав 3,9 млн тонн. У результаті виникли перебої з енергопостачанням і секторальні відключення.

Проте необхідно відзначити, що окрім об'єктивних причин, енергокриза також мала штучні причини, що є наслідком боротьби олігархічних груп. Так, не були використані можливості компенсації частини дефіциту електроенергії за рахунок АЕС, які працюють на даний момент на 70% потужностей. Електроенергія, що виробляється на ТЕС, є більш дорогою та дотується з бюджету, тому власникам вигідніше за рахунок різноманітних схем отримувати дотації. Також було організовано інформаційну кампанію в ЗМІ з приводу якості й ціни вугілля, що імпортувалося.

У цілому енергетична криза може бути достатньо легко подолана. Для цього необхідно в короткостроковій перспективі організувати імпорт дефіцитних марок вугілля і забезпечити енергобаланс за рахунок АЕС. У середньостроковій перспективі необхідне переобладнання ТЕС на вугілля газових марок. Враховуючи, що більшість устаткування вугільних ТЕС зношене й неефективне, питання їх модернізації було актуальним і без вугільної кризи.

Висновки

Українсько-російські відносини перебувають у критичному непередбачуваному стані. Триває політикодипломатична конфронтація; порушені базові угоди та домовленості; фактично зруйнована система інституційних міждержавних відносин; загострюється економічне, триває енергетичне протистояння. У цілому, нинішні реалії не дають підстав говорити про зміни на краще в осяжній перспективі. У ході дослідження детально розглянуто основні економічні наслідки російсько-українського конфлікту, що розпочався в 20і4 році та триває до сьогоднішнього дня. Визначено згубний вплив військового протистояння для населення та економічного життя країни. Акцентовано увагу на існуванні виділених проблем протягом декількох десятиліть та їх загострення в умовах політичної нестабільності.

Література

• 1. Про Державний бюджет України на 2014 рік: Закон України № 719-VII від 16.01.2014 // Відомості Верховної Ради. 2014. № 9. С. 93.
• 2. Про Державний бюджет України на 2013 рік: Закон України № 5515-VI від 06.12.2012 // Відомості Верховної Ради. 2013. № 5−6. С. 60.
• 3. Про внесення змін до Закону Україні «Про Державній бюджет Україні на 2014 рік»: Закон України № 1165−18 від // Відомості Верховної Ради. 2014. № 18−19. С. 694.
• 4. Про внесення змін до Закону Україні «Про Державній бюджет Україні на 2014 рік»: Закон України № 1622−18 від // Відомості Верховної Ради. 2014. № 35. С. 1180.
• 5. Про запобігання фінансовій катастрофі і створенні передумов для економічного зростання в Україні: Закон України № 1166−18 від 27.03.2014 // Відомості Верховної Ради. 2014. № 20−21. С. 745.