Технологія виконання робіт не вказаних у техкарті

Земляні роботи повинні виконуватись комплексно-механізованим способом спеціалізованими організаціями відповідно СНИП III — 8 — 76. Вибрані способи розробки і комплект машин для виконання основних та підготовчих робіт повинні бути економічно обґрунтовані. Земляні роботи дозволяється робити тільки після проведення підготовчих робіт; визначення ґрунтових кар'єрів та резервів, а також постійних і тимчасових відвалів; очистки території від дерев і чагарників; зносу існуючих споруд та переносу комунікацій, якщо це передбачено проектом; видалення валунів; зрізання та складання родючого шару ґрунту, відводу поверхневих вод і виконання геодезичних робіт.

Монтаж збірних залізобетонних конструкцій та виробів треба виконувати відповідно вимогам СНИП III — 16 — 73 «Бетонні та залізобетонні конструкції збірні. Правила прийомки виробництва робіт». СНиП III — 1 — 76 «Організація будівельного виробництва» , відповідно робочим кресленням та проекту виробництва робіт. Згідно прийнятої технологічній схемі монтажу, будівля розбивається на захватки. На кожен об'єкт складається монтажна карта, в якій визначається розмір захваток, порядок складування та монтажу конструкцій, а в комплектовочній відомості - набір конструкцій в кожному комплекті. Еле;

менти збірних залізобетонних конструкцій, поступаючих на будівельний майданчик, повинні відповідати вимогам проекту ГОСТ 13 — 15 — 75 «Вироби залізобетонні та бетонні. Загальні технічні вимоги».

Монтажні бетонні та залізобетонні роботи виконують відповідно робочим креслення споруд і конструкцій, проектом виробництва робіт і виконанням вимог СНиП III -15 — 76.

Покрівельні та ізоляційні роботи виконують згідно робочим кресленням вимогам СНИП III — 20 — 77 і СН 301 — 65*, спеціалізованими бригадами під технічним керівництвом майстра або виконавця робіт. Поверхні до начала покрівельних та ізоляційних робіт підготовлюють, очищують від сміття, бруду і пилу. При підготовці підвалини під рулонну покрівлю повинні бути обштукатурки на версту примикання ковдри покрівлі або ізоляції ділянки вертикальних поверхонь кам’яних конструкцій; встановлені та жорстко закріплені воронки внутрішнього водостоку та виконана їх протикорозійний захист. Мастики, пасти, емульсії, грунтовки та розчини повинні виготовлятись централізовано. Матеріали, які використовують для покрівельних робіт, повинні відповідати вимогам діючих стандартів в технічних умов їх виготовлення.

Обробочні роботи включають в себе штукатурні, облицовочні роботи, малярні, скляні, шпалерні. До начала виконання цих робіт на об'єкті повинні бути закінчені роботи по зашпаруванню місць сполучення віконних, балконних та дверних блоків з елементами огороджень, а також встановленню підвіконня, прокладці комунікацій та зашпаруванню їх, монтажу мереж електрозабезпечення, склінню світлових отворів.

Земляні роботи

Зрізування рослинного шару ґрунту виконують бульдозером з плануванням майданчика. Для цього визначають контур будинку в плані. Розбивку котловану починають з виносу та закріплення на місцевості основних осей будинку, після чого навкруги котловану на відстані 2−3м. Від його бровки паралельно розбивочним осям встановлюють обнесення. Розміри котловану поверху та контуру відмічають кілками. Рослинний шар ґрунту відвозиться у відведені місця, де він складається та зберігається від розмиву та виветрення. Розбивка котловану ведеться екскаватором Е-505 з зворотньою лопатою з навантаженням ґрунту в транспорт та у відвал для зворотнього засипання пазух фундаменту. Після екскаваторної розробки виконується ручна доробка ґрунту на глибину до 5 см. Після монтажу фундаментів виконується зворотнє засипання та ущільнення ґрунту. Ущільнення ведеться шарами товщиною 30−40см.

Кам’яна кладка

Кам’яна конструкція — це конструкція яка складається із каміння укладеного на будівельному розчину у певному порядку. Цегляна кладка зовнішніх стін, виконується із цегли керамічної. Зовнішня верста виконується під розшивку, а внутрішня верста в пустошовку під штукатурку. Кладка виконується на цементно-вапняному розчині марки М50. Зовнішні стіни прийняті товщиною 640 мм, внутрішні 380 мм, перегородки 120 мм.

Кладка виконується по многорядній системі перев’язки швів. Для робот використовують робочий інструмент: кельму, молоток-кірочку, ковш-лопату, розшивку, а також контрольно-вимірювальний інструмент: порядовки, шнур-причалки, правило довжиною 1,2 — 1,5 м, висок, будівельний рівень, косинець. Оптимальна висота до якої муляр виконує кладку, складає 1.2м, а потім встановлюють риштування. Цегла подається до робочого місця за допомогою крана, а розчин краном в ящиках, або розчинонасосом.

Процес кам’яної кладки складається із слідуючих операцій: установлення порядовок і натягання причалок, підготовки постелі, подавання і разрівнювання розчину, укладання каміння на постель з утворенням швів, перевіряння правильності кладки, розшивка швів.

Порядовки встановлюють в кутах кладки, у місті перехрестя стін на прямих ділянках стін на відстані близько 12 м. Причалку натягують між порядовками, щоб вона не подвіцсала через 4−5м під неї укладають на розчині маячні каміння, так щоб вони виступали за площу стіни на 2−3см. Зверху причалку прижимають каміннями. Каміння і цеглу укладають 3-ма засобами: вприсик, вприсик с підрізанням і вприжим. Кладку під штукатурку виконують в пустошовку засобом вприсик. Засіб вприжим з підрізанням застосовують під розшивку. Для високоякісної роботи необхідно організувати правильно робоче місце муляра, яке представвляє собою ділянку стіни і частину риштування, або перекриття де складаються матеріали і переміщуються робочі. Робоче місце повинне бути в радіусі дії крана, мати ширину біля 2,5 м і поділяється на зони: робочу зону шириною 0,6−0,7 м між стіною і матеріалами, в якої переміщуються муляри і зону матеріалів шириною біля 1- для розміщення піддонів з цеглою і ящиків з розчином; зону транспортування для переміщення матеріалів і проходу робочих.

Будинок по висоті ділиться на яруси висотою 1.2м, а в плані на захватки і ділянки.

Захватки розбивають на ділянки, робота організується таким чином, після закінчення кладки одного ярусу на перший ділянці, муляри переходять на другу ділянку, а на першому встановлюють або переставляють риштування, виконують необхідні монтажні роботи.

В залежності від досвіду і розряду робочих, кожен виконує визначену роботу.

Гідроізоляційні роботи

Гідроізоляцію влаштовують для захисту фундаментів, стін та підлог підвалу. Для горизонтальної гідроізоляції використовують оклеювальну гідроізоляцію. Для вертикальної - фарбувальну. Поверхні відчищають від зайвих предметів та сміття. Після цього поверхню просушують та ґрунтують.

Ґрунтовку готують з трьох частин бензину та однієї частини бітуму. Ґрунтовку необхідно наносити на прогріту поверхню. Ґрунтовку наносять за допомогою пістолету розприскувача, фарбопульта або кісті. Фарбувальну ізоляцію наносять після висихання ґрунтовки за допомогою пістолетів розприскувачів та фарбопультів.

Монтаж сходових площадок та маршів

Сходові площадки стропують чотирьох — гілковим стропом і подають на місце укладання у горизонтальному положенні. У місцях опирання площадки розстилають шар розчину на 3…5 мм вище проектного рівня. Правильність укладання по висоті контролюють по рисках, а горизонтальність — правилом з рівнем.

Сходи захоплюють спеціальним стропом, який забезпечує подавання до місця укладання в положенні, близькому до проектного. Спочатку опускають нижній кінець сходів на розташовану нижче площадку, а потім верхній, що запобігає заклинюванню. Монтажний проріз замонолічують цементним розчином.

Після закінчення монтажу сходів ставлять постійну або тимчасову огорожу.

Монтаж плит перекриття

Залізобетонними збірними плитними елементами перекриття є плити, настили і панелі, що спираються на несучі конструкції кістяка будинків.

Плитні елементи, що своїми сторонами суцільно спираються на несучі конструкції кістяка будинків, укладають на кулю чи розчину цементно-піщаної пасти і скріплюють один з одним і елементами несучого кістяка будинку різними способами передбаченими у проектах.

Плити перекриття монтують незабаром після зведення стін наступного поверху.

Плити опираються на зовнішні та внутрішні несучі стіни по осям. Глибина обпирання панелей перекриття на внутрішні несучі стіни не менше 100 мм. Товщина горизонтальних швів — 10 мм, для цього шва використовують цементний розчин марки М100. Кріплення плит перекриття виконують зваркою монтажних петель плит-настилiв до анкерів, закладеним при кладці в стіни, суміжні плити скріплюються між собою анкерами за монтажні петлі. При обпиранні плит на зовнішні стіни обов’язково заповнюють пустоти легким бетоном або готовими бетонними пробками на глибину не менше 120 мм для теплоізоляції.

При монтажі елементів перекриття багатоповерхових будинків спеціальної розкладки елементів не потрібно. Елементи можуть знаходитися в штабелях на складі в зоні дії монтажних кранів чи підвозитися з заводів безпосередньо під монтаж.

Підготовка к монтажу плитних елементів перекриття в основному полягає в очищенні і поставі закладних деталей.

У залежності від розмірів плитних елементів і числа місць їхнього захоплення в якості строповочних пристроїв застосовують 4-х гілковий гнучкий строп, 4-х гілковий строп із траверсом.

Для монтажу з одночасним перекладом у горизонтальне положення плит перекриття, доставлених на панелевозі у вертикальному положенні, застосовують універсальний вантажозахватний пристрій з автоматичним кантователем. Завдяки поліспасту з гідрогальмом,, при якому закріплені - розчалка і бло…

Влаштування вимощення

Вимощення виконується навколо будинку на відстані 1 м. Вимощення повинне мати нахил від стіни. Вимощення виконується з асфальтобетонної суміші по ґрунту, ущільненому щебенем.