Поняття
Із цього визначення випливає, що поняття — це уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмет не можна змішувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях поняття — це логічна форма думки, думка про предмет. Поняття — результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет у всіх істотних його проявленнях… Читати ще >
Поняття (реферат, курсова, диплом, контрольна)
КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ Реферат на тему:
«ПОНЯТТЯ».
Виконала студентка.
групи Ю-22.
Титик Ірина.
Викладач: Ганущак М.В.
КОЛОМИЯ"99.
План.
1. Поняття, форми мислення.
2. Мовні засоби вираження поняття.
3. Основні логічні способи понять:
а) аналіз;
б) синтез;
в) порівняння;
г) абстрагування;
д) узагальнення.
Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках.
Із цього визначення випливає, що поняття — це уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмет не можна змішувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях поняття — це логічна форма думки, думка про предмет.
Поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні.
Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються.
Поняття — результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет у всіх істотних його проявленнях. Вироблення того чи іншого поняття завжди є кроком до пізнання навколишнього світу, щаблем у розвитку науки.
Поняття і слово — це одне і те ж саме. Поняття є категорією мислення, слово — категорією мови. І як думка перебуває у нерозривному зв’язку з мовою, так і поняття органічно пов’язане зі словом.
Слово — матеріальна дійсність поняття. Поняття не може існувати інакше, як втілившись у слові. Слово виражає і закріплює певне поняття.
Поняття може бути виражене одним словом (наприклад, держава), або сполученням слів (політика держави, державне право).
Здатність слів виражати різні поняття породжує іноді плутанину, неясність в аргументації. Тому в науці користуються не просто словами, а термінами.
Термін — це слово, яке має чітко визначене значення.
Будь-яка наука прагне, щоб кожен термін мав єдине значення. Багатозначність термінології призводить до усіляких непорозумінь у дискусіях, до помилок як у мисленні, так і в практиці. Неточна термінологія викликає невизначеність у мисленні, змішуванні понять і явищ дійсності. Тому питання термінології не байдужі будь-якій науці.
У процесі утворення понять користуються такими логічними способами, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення.
При вивченні предмета, визначення його істотних ознак доводиться постійно порівнювати його з іншими.
Порівняння дає змогу виявити загальне у предметів, те, чим вони схожі, а також чим вони відрізняються один від одного, дати оцінку виявленим ознакам, згрупувати предмети по класах тощо. Порівняння здійснюється на основі взаємодії аналізу і синтезу.
Аналізом називається мислений розклад предмета на складові його частини.
Перш ніж виділити істотні ознаки предмета, необхідно знати, що є у предмета, які ознаки, елементи, сторони складають його. Слід дослідити кожну властивість окрему та у зв’язку з іншими властивостями. Це досягається за допомогою аналізу.
Вивчивши предмет частинами, необхідно потім установити його в цілому. Це завдання вирішує синтез.
Синтезом називається уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, у єдине ціле.
Аналіз і синтез знаходяться у нерозривній єдності, вони взаємопов'язані і взаємообумовлені: аналіз завжди допускає синтез, а синтез — аналіз.
Абстрагування — це уявне виділення істотних ознак предмета і відокремлення від маси інших властивостей. Результат абстрагування називається абстракцією. У цьому розумінні будь-яке розуміння є абстракція.
При утворенні поняття вивчаються не всі предмети класу, а тільки деякі. Істотні ознаки, виділені в окремих предметів шляхом узагальнення, поширюються на всі останні предмети класу, на клас в цілому.
Узагальнення — це такий логічний спосіб, завдяки якому здійснюється уявний перехід від одиничного до загального шляхом об'єднання однорідних предметів у класи на основі їхніх спільних ознак.
Вироблення поняття — це не одноактна дія, а складний пізнавальний процес. Формування понять нерозривно пов’язане із практичною діяльністю людини. Практика — основа виникнення і розвитку понять, а також критерій їхньої істинності. Вироблене поняття використовується потім як засіб подальшого пізнання навколишнього світу.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ Що таке поняття?
Чи пов’язане поняття і слово?
Які логічні способи використовуються у процесі утворення понять?
Чи пов’язані аналіз і синтез?
ЛІТЕРАТУРА Тофтул М. Г. Логіка. — К., 1999. — С. 332.
Хоменко І.В. Логіка — юристам. — К., 1997. — С. 386.
Конверський А.С. Логіка. — К., 1998. — С. 266.
Кондаков И. В. Логика. — М., 1954. — С. 68.
Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. — К., 1996. — С. 113.
Формальная логика. Л., 1977.
Хоменко І.В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995. — С. 83−95.