Розробка інтер «єрів розважального комплексу «Оптик-Ефект» з використанням принципу оптичних ілюзій

Міністерство культури України Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Інститут дизайну і ландшафтного мистецтва Спеціальність 06.20 207 Дизайн Спеціалізація «Дизайн інтер'єру»

Тема випускної кваліфікаційної роботи

«Розважальний комплекс Оптик-Ефект»

Студент групи ДІ-27

Макарюк Ольга Олександрівна Київ 2011

Зміст Реферат Вступ РОЗДІЛ I. Концепція та актуальність проектного рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект»

1.1 Актуальність вибраної теми

1.2 Види оптичних ілюзій в мистецтві

1.3 Оптичні ілюзії в інтер'єрі

1.4 Орієнтовна аудиторія розважального комплексу «Оптик-Ефект»

1.5 Концептуальне вирішення проекту РОЗДІЛ ІІ. Загальні особливості проектування розважальних закладів

2.1 Вимоги до проектування розважального комплексу

2.2 Основні завдання на проектування розважального комплексу

2.3 Вимоги до вибору ділянки для будівництва розважального комплексу РОЗДІЛ ІІІ. Вивчення аналогів та аналіз архітектурно-планувального рішення розважального комплексу

3.1 Вивчення зарубіжних аналогів

3.2 Аналіз зовнішнього простору та архітектурно-планувального рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект»

3.3 Будівельні матеріали і конструкції комплексу

3.4 Пропозиції за конструктивним рішенням

3.5 Інженерне устаткування. Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція

3.6 Функціональне зонування будівлі комплексу «Оптик-Ефект»

РОЗДІЛ IV Формування дизайну інтер'єру розважального комплексу «Оптик-Ефект»

4.1 Стильовий напрям рішення дизайну розважального комплексу

4.2 Кольорова гамма

Реферат Випускна кваліфікаційна робота складається з графічної частини (10 планшетів формату А0: 120 см х 84 см) та пояснювальної записки (68 друкованих сторінок), яка вміщує таблиці, додатки, ілюстративний матеріал та список використаної літератури.

Метою роботи є поглиблене осмислення поставленої проблеми та шляхи її вирішення за рахунок створення відповідних об'єктів, можливості організації простору та художнього перетворення середовища.

Головним завданням даної роботи є поглиблене вивчення існуючих моделей за допомогою застосування художнього та наукового методів досліджень та пошуки шляхів їх реалізації в умовах розвиненого науково-технічного прогресу. Тому при виконанні проекту створено інтер'єри, в яких людина почуватиме себе комфортно і матиме зацікавленість у відвідуванні громадського закладу такого типу.

Об'єктом дослідження виступає не фактичне приміщення розважального комплексу, а теоретичне, яке могло б самостійно існувати за містом і приваблювало б відвідувачів.

Предмет дослідження — це створення комфортного середовища інтер'єру для активного відпочинку відвідувачів, яким набридли стандартні розваги в закладах такого типу.

Для обгрунтування обраної мною теми та досягнення поставленої мети, мені необхідно було скористатися методами дослідження. Такими як порівняння, абстрагування, аналіз і синтез інформації, розглянути аналоги вже створених об'єктів даного спрямування для більш детального вивчення внутрішньої системи функціонування таких закладів. У результаті дослідження та проектування, було створено систему оптичних ілюзій, яка пронизує більшість функціональних зон комплексу. Ця система впливає на візуальне сприйняття реальності відвідувачами та сприяє покращенню умов відпочинку, так як робить його цікавішим.

Робота проведена на основі вивчення матеріалів, які застосовують при створенні принципів оптичних ілюзій, та досліджень вітчизняного та закордонного досвіду щодо розробки більш раціональних принципів візуального обману зору і створення відповідного середовища в приміщеннях розважального комплексу.

У випускній кваліфікаційній роботі наведено пропозиції щодо створення інтер'єрів комплексу, малих архітектурних форм, використання кольору, матеріалів, освітлення так, щоб вони підпорядковувались обраній мною темі створення оптичних ілюзій. Я розробила схему чіткого функціонального планування комплексу, намагалася підібрати асортимент використаних матеріалів у відповідності до правил та вимог створення подібних об'єктів.

Робота в повному обсязі включає V розділів.

В першому розділі описується актуальність, обраної мною теми, для створення проекту. Описані загальні види оптичних ілюзій та їх використання в інтер'єрі. Коротко описується концептуальне рішення проекту.

В другому розділі описані загальні особливості проектування розважальних закладів.

В третьому розділі пояснювальної записки описується вивчення аналогів та прототипів проекту. Враховується зарубіжний досвід створення закладів такого типу. Проводиться аналіз зовнішнього простору та архітектурно-планувального рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект». Описується функціональна організація будівлі розважального комплексу.

Четвертий та п’ятий розділи включають в себе розробку та формування дизайну інтер'єру розважального комплексу «Оптик-Ефект». Описаний стильовий напрям рішення дизайну, підібрана кольорова гама. Описані обладнання та матеріали, використані для оздоблення інтер'єру комплексу.

Вступ архітектурне планувальне проектування дизайн оптична ілюзія Для виконання випускної кваліфікаційної роботи я написала пояснювальну записку, яка включає в себе підсумок знань з теоретичної та практичної підготовки в рамках освітньої програми. Темою випускної кваліфікаційної роботи є розробка інтер'єрів розважального комплексу «Оптик-Ефект» з використанням оптичних ілюзій.

Саме поняття розважального комплексу досить вузьке — для споживача це місце, де можна відпочити та добре провести свій вільний час. Однак включає в себе це вузьке поняття дуже багато. Адже я вважаю, що сучасний розважальний комплекс — це не просто нічний клуб або ресторан: це ідея концентрації різнопланових форм відпочинку в одній будівлі. В якості відмінної риси хороших розважальних комплексів повинна виступати комплексність послуг, які пронизані загальною концепцією.

Я обрала саме таку тему для виконання своєї випускної кваліфікаційної роботи тому, що розважальний комплекс є об'єктом громадського профілю, закладом відпочинку, який входить до ланки культурного обслуговування суспільства і який заслуговує на дослідження та нововведення щодо цієї теми. Я під час виконання роботи ознайомилася з недоліками вже існуючих в нашій країні сучасних розважальних закладів, проаналізувала хороші закордонні аналоги. Дійшла висновку, що потрібно проектувати такий за тематикою розважальний комплекс, якого в Україні ще не існує. Мені відразу стало зрозуміло, що людям набридає однотипність вже існуючих закладів. Тому головну увагу я звернула на введення інновацій в розробку розважального комплексу.

Мене завжди приваблювала тема оптичних ілюзій, я ознайомилася з їх видами, принципами їх виникнення, а особливо мене зацікавило використання оптичних ілюзій в інтер'єрі. Так виникла тематика розважального комплексу. Я вирішила, використовуючи вже давно відомі закони відзеркалення, відображення та заломлення світла, створити щось нове й незвичне. Так виник девіз до образу: «Все нове — це добре забуте старе». Якщо говорити про варіанти девізів, то ще виникав такий: «Не всьому, що бачиш, можна вірити». Адже оптичні ілюзії - це візуальний обман зору. Я зробила так, що кожне приміщення комплексу пронизане ілюзією. Навіть обладнання сприймається не таким, як воно є насправді.

В основі використаних мною оптичних ілюзій лежать закони дзеркального відображення, відбиття світла, його гра з кольором, закони атектоніки, симетрії та асиметрії. В результаті ознайомлення з темою, я дізналася про важливе значення шестикутної чи восьмикутної форми для створення дзеркальної ілюзії. Адже ще Леонардо да Вінчі вважав, що людина, поміщена всередину восьмикутної дзеркальної кімнати, може побачити нескінченну кількість своїх відображень. Саме цей факт я взяла за основу у планувальному вирішенні розважального комплексу. Відмінність лише в тому, що я взяла форму шестикутника за основу, коли проектувала приміщення комплексу.

Хочеться ще зазначити, що в доповнення до проекту я виконала панно з кольорового паперу в техніці айріс-фолдинг. Називаю його «Ефект калейдоскопу». А також скульптуру, виконану з пластиліну. І те і інше по ідейному задуму, стилістиці та образу пов’язане з моєю темою і підтримує її.

І наостанок варто додати, що вихідними даними до роботи слугували історичні довідки про створення розважальних комплексів зарубіжних країн. Характеристика сучасного досвіду створення розважальних закладів такої тематики та їх обладнання. Існуючі принципи оптичних ілюзій, використання яких в інтер'єрі було продемонмтровано на різноманітних виставках.

РОЗДІЛ I. Концепція та актуальність проектного рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект»

1.1 Актуальність вибраної теми Темою для даної випускної кваліфікаційної роботи було обрано розробку інтер'єрів розважального комплексу з використанням принципу оптичних ілюзій. Він має назву «Оптик-Ефект».

Це є надзвичайно актуальною темою тому, що в наш час дуже багато будується розважальних центрів та комплексів, проте в нашій країні немає таких, які б відрізнялися певною тематикою чи незвичним комплексом надання розважальних послуг. Всі існуючі заклади такого типу мають однаковий набір послуг. Їх настільки багато, проте всі чимось схожі. Адже в наш час неабиякого розвитку технологій, в Україні немає таких закладів, проектуванням яких вже давно займаються за кордоном.

Адже в даний час індустрія розваг отримала величезний розвиток в усьому світі і є одним з найдинамічніших видів комерційної діяльності. В останні роки все більший акцент робиться на активний сімейний і молодіжний відпочинок. Створюються великі тематичні парки і комплекси з широкою розважальною, культурно-пізнавальною програмою. Такі комплекси в рамках єдиного архітектурного стилю, національних особливостей, дизайнерського і сюжетного рішень об'єднують основні функції дозвілля: розваги, харчування, дитяче дозвілля, супутні послуги, виставкову та концертно-театральну діяльність. Здійсновані на рівні сучасних технологій та новітніх досягнень у сфері індустрії розваг, комплекси дозволяють досягти максимальної концентрації, різноманітності і високого рівня розважальних послуг.

Останнім часом ринок розважальної нерухомості розвивається як ніколи стрімко. На даний момент розважальна нерухомість в Україні представлена?? окремими великими комплексами. В Україні ринок пропозицій у сфері сімейного та молодіжного відпочинку поки істотно відстає від західного ринку за кількістю, рівнем і різноманітністю пропонованих розважальних послуг. Існуючі центри розваг, орієнтовані на колективний відпочинок, давно застаріли, не відповідають сучасним вимогам та мають обмежений час експлуатації. Створювані в Києві та інших великих містах України розважальні центри по суті справи є звичайними залами ігрових автоматів з невеликим набором додаткових послуг, а популярні дискотеки, більярдні клуби та боулінги розраховані на обмежене коло відвідувачів. У той же час, існуючі розважальні площі не задовольняють наявний попит на якісні розважальні приміщення.

Всілякі інновації в розважальному сегменті, до яких відносяться аквапарки, скалодроми, роледроми, акваріуми, міні-гольф і ряд інших, на жаль, практично не представлені на вітчизняному ринку розважальної нерухомості. Тому, враховуючи всі ці фактори, я намагалася зруйнувати цей стереотип, щодо функціональності розважального комплексу і ввести інновацію в сферу розваг українців, а особливо жителів Київської області. Тому я вважаю, що моя спроба спроектувати комплекс оптичних ілюзій дуже актуальна в наш час і саме для нашої країни.

На мою думку зручне планування та оригінальна ідея робить цей проект дуже актуальним в наші дні.

1.2 Види оптичних ілюзій в мистецтві

Оптичні або зорові ілюзії? це помилки в зоровому сприйнятті, викликані неточністю або неадекватністю процесів неусвідомленої корекції зорового образу, невірна оцінка довжини відрізків, величини кутів або кольору зображуваного об'єкту, ілюзії руху, ілюзія відсутності об'єкта.

Оптичні ілюзії доводять, що не завжди можна вірити тому, що бачиш. Оптичні ілюзії відображають наявність небаченого в житті - ілюзорний феномен. [11]

Ілюзії сприйняття кольору

Коли на сітківці ока виникає зображення, що складається з світлих та темних областей, світло від яскраво освітлених ділянок ніби перетікає на темні ділянки. Це явище називається оптичною іррадіацією.

Ілюзія сприйняття глибини

Ілюзія сприйняття глибини — неадекватне відображення предмета, що сприймається, та його властивостей. В наш час найбільш вивченими являються ілюзорні ефекти, що спостерігаються при зоровому сприйнятті двовимірних контурних зображень. Людина несвідомо бачить лише одно-випуклі зображення. Сприйняття залежить від напряму зовнішнього освітлення.

Ілюзія сприйняття розміру об'єкта

Ілюзії часто призводять до зовсім неправильних кількісних оцінок реальних величин. Виявляється, що можна помилитись на 25% і більше. Це дуже сильно залежить від характеру фона зображення.

Ілюзія перевернутого зображення

Це вид оптичної ілюзії, в якій від напряму зору залежить характер об'єкту, що сприймається.

Стерео-ілюзії

Стереопари, накладені на періодичну структурудозволяють спостерігати стереозображення так само, як і звичайну стереопару. Періодичне зображення полегшує розведення очей, що після фокусування очей на певну відстань, дозволяє побачити стереозображення. Метод дозволяє частково поєднувати зображення, знімаючи обмеження на їх розмір. [12]

1.3 Оптичні ілюзії в інтер'єрі

Оптичні ілюзії - це всілякі зміни в зоровому сприйнятті параметрів приміщення, які відбуваються під впливом яких-небудь психологічних явищ, зорової пам’яті, контрасту і т. д. Інакше кажучи, будь-яке приміщення можна візуально розширити, звузити, поглибити, збільшити або зменшити його висоту. Наведу кілька основних положень, які необхідно знати для досягнення названих вище ефектів.

Розтягнути приміщення і збільшити його площу можна за допомогою горизонтальних смуг. Природно, що при цьому буде відбуватися візуальне зменшення висоти даного приміщення. Вертикальні ж смуги дозволяють візуально «стиснути» простір і збільшити його висоту.

Тип орнаменту також впливає на оптичні ілюзії. Так, великий орнамент дозволяє зменшити приміщення, а дрібний — збільшити його.

Зоровому зменшенню висоти приміщення сприяє колірне членування нижньої частини поверхні. Наприклад, коли в нижній частині стін використовується чергування темних і світлих горизонтальних смуг на шпалерах. Ефект зменшення висоти приміщення створює також стеля, що має досить темний колір в порівнянні з колірною гамою стін.

Для того щоб домогтися зорового збільшення висоти приміщення, потрібно пофарбувати підлогу в який-небудь насичений колір. Можна також досягти такого ефекту при лакованій поверхні підлоги або ж шляхом підсвічування нижньої зони приміщення.

Для візуального збільшення висоти приміщення часто використовуються різні прийоми декорування шляхом застосування вбудованих світильників, стель з просторовою структурою, блискучою поверхнею. Крім того, може застосовуватися дзеркальне скло і підсвічування у верхній частині приміщення, які значно збільшують яскравість стелі. Розширення простору можна домогтися за допомогою контрастного протиставлення кольорів горизонтальних і вертикальних площин.

Для досягнення всіляких оптичних ілюзій, істотний ефект дає використання спрямованого освітлення на окремі ділянки поверхонь приміщення. При використанні вертикальних ліній на шпалерах і оббивних тканинах значно збільшується висота приміщення. Подібний же ефект досягається у разі застосування у приміщенні вертикально витягнутих світильників, картин. Це відбувається через те, що вертикальний відрізок завжди здається довшим від горизонтального, навіть якщо довжини їх однакові.

Крім того, білі предмети, що знаходяться на темному тлі, візуально розширюють і подовжують простір. Будь-які смугасті, картаті ділянки в приміщенні візуально здаються більше в порівнянні з однаковими за розміром з ними однотонними ділянками. [17]

1.4 Орієнтовна аудиторія розважального комплексу «Оптик-Ефект»

На даний момент споживач не пред’являє особливих вимог до розважальних комплексів, орієнтуючись в більшості випадків на чинник територіальної доступності. Я враховувала цей аспект і намагалася знайти якомога зручніше розташування розважального комплексу «Оптик-Ефект». Він розташований за межами міста Києва, на перехресті транспортних шляхів, вулиця Велика Кільцева зі сторони Броварського проспекту на перетині головних транспортних магістралей. Адже головним є транспортна доступність. Вдалим може вважатися розташування розважального комплексу поблизу аеропорту або вокзалу, що також забеспечить легку доступність для відвідувачів комплексу.

У той же час, згідно з даними Держкомстату, українці в середньому витрачають на відпочинок 4, 2% всіх своїх споживчих витрат, тоді як в США цей показник трохи більше — близько 4, 9%. Разом з тим, зіставивши відсоток витрат на розваги середнього класу в США і України, експерти приходять до висновку, що українці витрачають на розваги значно більшу частину своїх витрат — 13% проти 5%. Якщо ж врахувати, що споживачі сучасних розваг в більшості своїй? саме представники активно зростаючого середнього класу, можна зробити висновок, що потенціал ринку розваг в Україні величезний.

В даний час економіка України переживає підйом, добробут населення в цілому покращується, в людей з’являються гроші, яких вистачає на розваги. Найбільш перспективним форматом в цій галузі є проект, орієнтований на колективний сімейний і молодіжний відпочинок. Основна аудиторія — батьки з дітьми і молодь. Дуже важливу частину відвідувачів займають студенти та підлітки.

1.5 Концептуальне рішення проекту У даній випускній кваліфікаційній роботі головною концепцією розважального комплексу «Оптик-Ефект», є використання принципу візуального обману зору, основаного на принципі створення оптичних ілюзій.

1. Легенда. Калейдоскоп — це, здавалося б, просто дитяча іграшка. Проте зараз вона набуває популярності завдяки своїй технології виготовлення. Основа «ефекту калейдоскопу»? це дзеркала, гра світла та кольору, відзеркалення, симетричні орнаменти, що не повторюються, перетворення дійсності, оптичні ілюзії. Коли дивишся в калейдоскоп, бачиш гарну мозайку, складену з предметів оточуючого тебе світу.

2. Назва розважального комплексу.

Розважальний комплекс «Оптик-Ефект»

3. Девіз до образу розважального комплексу.

Все нове — це добре забуте старе.

4. Функціональне зонування простору.

Розважального комплексу виконуватиме дві функції: головну та додаткову. Головна — розважальна, містить в собі комплекс оптичних розваг, візуальні ілюзії, ефект калейдоскопу, оптичне перетворення дійсності.

Допоміжна буде поділена на такі зони:

— вхідна зона;

— інформаційна зона;

— зона очікування;

— сантарна зона;

— допоміжна зона;

— зона технічних комунікацій;

— зона складів;

— зона допоміжних кухонних приміщень;

— адміністративна зона;

— зона громадського харчування.

6. Стилістика образу

Інтер`єри розважального комплексу виконані в стилі оп-арт.

Всі розважальні зали мають такий інтер'єр, який викликаний видом оптичної ілюзії та видом розваги. (рис. 1.5.1)

В розважальному комплексі «Оптик-Ефект» я використала п’ять видів оптичних ілюзій:

— ілюзія руху;

— ілюзія зміни простору;

— ілюзія деформації форми;

— ілюзія зміни текстур;

— ілюзія зміни розмірів.

Ілюзія руху використана в мене на головному фасаді розважального комплексу. Фасад має два шари алюмінієвих профілів. Вертикальні профілі верхнього шару повинні бути прямими, а нижнього шару — кутовими. Це призводить до відбивання кольорового світла через конструкцію фасаду. Для досягнення такого ефекту декілька сотен світильників інтегровані в зовнішній шар фасаду. Невидимі ззовні, ці світильники проектують світло на фасад, що відбивається в вертикальних його частинах. Таким чином, всі ці ефекти, спеціальне освітлення та анімація забеспечуватимуть враження ніби зовнішній вигляд комплексу постійно змінюється.

Оптичний ефект фасаду полягає в утворенні ніби об'ємних візерунків. У нічний час будівля ніби оживає міріадами вогнів. Завдяки складній системі підсвічування, яка генерується комп’ютером, та анімації, які відображаються на фасаді. (рис. 1.5.2)

Ілюзія зміни простору використана в дзеркальній кімнаті. Такий ефект оптичної ілюзії досягається наступним чином: дзеркальні стіни на деякій відстані від ребер розрізані вздовж і отриманий кут може обертатися навколо своєї осі, замінюючись іншим. Можна зробити три заміни, відповідні кутам 1,2 і 3. Спеціальні механізми «перегортають» частини дзеркал з зображеннями, в результаті чого глядачі потрапляють в різний простір.

Кожен цей вид супроводжується відповідними звуками і ще більше посилює ефект ілюзії. Весь секрет ілюзії заснований на такому простому фізичному явищі, як відображення світлових променів. Адже в кімнаті є три пари паралельних дзеркал і десять пар дзеркал, поставлених під кутом. Тому не дивно, що вони дають таку кількість відзеркалень. (рис. 1.5.3)

Ілюзія деформації форми використана в ресторані розважального комплексу. Іі принцип полягає в тому, що на підлозі намальовано магато ліній. Коли дивишся на них, то не відразу можна зрозуміти в чому річ. Проте якщо подивитися на підлогу з певної точки, то відразу виникає візуальний обман, ніби підлога заглиблена. І те, що стоїть на цих лініях, провалюється кудись вниз. (рис. 1.5.4)

Ілюзія зміни текстур використана в кімнаті з проекторами. Ця кімната повністю біла. Тобто кімната, в якій всі меблі і стіни мають білий або сірий колір, щоб було легше проектувати зверху кольорове зображення. В кімнаті встановлено декілька цифрових проектори. Створюється ЗD проекція на 360 градусів потрібного колірного рішення. Можна змінювати всі візуальні параметри: колір, фактуру, матеріал. Такі дивовижні перетворення створюються лише з використанням декількох проекторів. Які в ході творчого експерименту направляють ретельно запрограмовані кольорові промені світла в кожен куточок кімнати. (рис. 1.5.5)

Ілюзія зміни розмірів використовується у відомій кімнаті Еймса, яка також є в розважальному комплексі. Кімната Еймса була сконструйована художником і психологом Адельбертом Еймсом в 1946 році. Дальня стіна кімнати розташована не під прямим кутом до бічних стін, як це зазвичай буває, а під дуже гострим кутом до однієї стіни і, відповідно, під тупим кутом до іншої. Завдяки помилковій перспективі, створеної в тому числі візерунками на стінах та підлозі (у даному випадку? чорно-білі клітини), спостерігач сприймає цю кімнату прямокутною. У результаті оптичної ілюзії, людина, що стоїть у ближньому (до спостерігача) куту такої кімнати, виглядає велетнем, а що знаходиться в дальньому кутку? дуже маленькою. При пересуванні людини з одного кутка в інший, створюється відчуття, що вона збільшується в розмірах чи зменшується.(рис. 1.5.6)

Я показала принцип створення кожної з цих ілюзій та як вони виглядають в інтер'єрі тієї чи іншої кімнати. Для того, щоб якомога детальніше це пояснити, я використала принцип інфографики під час створення проекту.

Інфографіка — це графічний спосіб подачі інформації, даних і знань.

Інфографіка — це візуальне подання інформації. Використовується там, де складну інформацію потрібно представити швидко і чітко.

Інфографікою можна назвати будь-яке поєднання тексту та графіки, створене з наміром викласти ту чи іншу історію, донести той чи інший факт. Інфографіка працює там, де потрібно показати пристрій і алгоритм роботи чого-небудь, співвідношення предметів і фактів у часі і просторі, продемонструвати тенденцію, показати як що виглядає, організувати великі обсяги інформації.

РОЗДІЛ ІІ. Загальні особливості проетування розважальних закладів

2.1 Вимоги до проектування розважального комплексу Людина дуже прискіпливо вибирає розважальний комплекс для свого дозвільного проведення часу. На що вона має повне право, багатство вибору відкриває величезні можливості. Що ж є основним критерієм вибору на користь того чи іншого розважального комплексу? Хтось може сказати, що тут дуже багато що вирішує ціновий рівень закладу. Але, як показує практика, це твердження далеко від істини. Люди готові платити, щоб їх всіляко розважали.

Серед розважальних комплексів більш успішні ті, які пропонують своїм гостям більший спектр послуг. Якщо людина хоче добре відпочити, то вона хоче отримати все й відразу.

Також величезне значення для відвідувача має і дизайн розважального комплексу. Відвідувач цінує не тільки високий сервіс та великий вибір розважальних послуг, а й атмосферу, яка панує в розважальному комплексі. Якщо оздоблення закладу не радує око відвідувача, то його туди буде дуже складно заманити. У такому випадку проект розважального комплексу можна буде вважати провальним.

Дизайн розважального комплексу — це своєрідна візитна картка, яка може розповісти про заклад дуже багато. З цієї візитної картки людина може скласти своє перше враження про заклад. А всі чудово знають, як важливо з самого початку викликати сприятливе враження. Тому при створенні проекту розважального комплексу особливу увагу приділяють саме дизайну.

При цьому потрібно враховувати той факт, що дизайн розважального комплексу необхідно періодично оновлювати, вносити деякі інтер'єрні зміни. Проект розважального комплексу не повинен бути статичний. Адже через якийсь час атмосфера почне все більше приїдатися відвідувачам, бажання ходити саме в цей розважальний заклад у постійних гостей поступово зійде на нуль. Тому проектуючи початковий дизайн розважального комплексу, необхідно передбачити, що в майбутньому в інтер'єр будуть вноситися зміни. Що весь проект розважального комплексу в подальшому можна буде якісно переробити під нові потреби відвідувачів. А нові потреби у відвідувачів обов’язково з’являться.

Висвітленню і підбору світлового обладнання при проектуванні розважальних центрів також приділяють особливу увагу. Грамотно підібране світлове обладнання зможе створити комфортну для відвідувачів атмосферу і при цьому завуалювати різні архітектурні недоліки приміщення.

Створити якісний проект розважального комплексу дуже важко. Лише за умови максимальної концентрації і виваженого підходу підприємець на етапі проектування, можливо, отримає комплекс, який буде прибутковим, естетично привабливим, раціональним, сучасним, зручним і затребуваним. На підготовчому етапі дуже важливо стратегічне планування, воно допомагає оцінити природу створюваного бізнесу. Визначаються цілі і розробляються стратегії для досягнення цих цілей. Аналіз навколишнього середовища майбутнього проекту комплекса обов’язковий. Він вкаже мотивацію, схильність і уподобання споживача.

Необхідно провести дослідження перспективи розвитку не тільки об'єкта комплексу, а й об'єктів, що оточують його. Потрібно точно знати всі тенденції ринку і конкурентне середовище. Тільки з огляду на ці дані, можна визначити терміни проектування та необхідні фінансові та людські ресурси, необхідні для досягнення результату. А також провести розрахунок необхідних інвестицій на всіх етапах проекту для можливих рішень у майбутньому.

На цьому етапі чітко визначається тип майбутнього розважального комплексу. У мене це буде розважальний комплекс з оптичними ілюзіями. Для досягнення кращого результату необхідно працювати з компаніями, що володіють повною інформацією, даними та досвідом, а не просто поверхневими знаннями.

Одне з основних завдань етапу концепції, проектування розвадального комплексу — оптимізація інвестицій. У розважальному секторі діє принцип — максимум розваг для відвідувачів при максимальній рентабельності для інвестора.

Усі складові комплексу необхідно досліджувати в деталях: будівлі, зонування, будівельні матеріали, раціональність використання площ і обладнання, безпека, зручність, обслуговування відвідувачів, експлуатація та обслуговування обладнання, елементи декору, ділянка для влаштування під'їзду та паркінгу.

Світовий досвід проектування розважальних комплексів говорить про те, що просто гарного дизайну комплексу недостатньо. Зважити ідею і зробити її життєздатною — означає почати контроль за якістю самої ідеї, знайти відповідь на проблему балансу між функціональністю, естетикою, раціональної вартістю, соціальним ефектом і економічною рентабельністю — це основні завдання проектувальників.

Розробляючи ідею комплексу, необхідно приділити особливу увагу всім інженерним системам: опалення, кондиціонування, водопостачання, електроживлення, водопідготовці, пожежогасіння з урахуванням специфікацій та світового досвіду.

Сучасний розважальний комплекс, виходячи зі світової практики, включає, крім розважальних залів, відкритих і закритих, ряд обов’язкових елементів, необхідних для якісного проведення різного роду заходів. Не менше 20% загальної площі комплексу має бути відведено для створення повноцінної інфраструктури. До складу комплексу також входять: заклади громадського харчування, складські приміщення, місткий паркінг та ряд приміщень для додаткових послуг: технічні приміщення, гардероб, інформаційний пункт, зона реєстрації, зона очікування. Включення в комплекс різних сервісних елементів, багато з яких не є обов’язковими, але підвищують статус проекту, — поширена практика на конкурентних ринках. Багатофункціональність забезпечить комплексу стабільний попит.

Технічні параметри мають основне значення для професійного майданчика. Це вимоги до навантаження на підлогу, висота стель, організація вхідних і в'їзних груп для доставки великогабаритних вантажів, універсальне відкрите планування. Існує і ряд технічних вимог до інженерних комунікацій: сучасні системи, розгалужена мережа підведення електроенергії, води, каналізації, телефонного та Інтернет зв’язку. Сучасний розважальний комплекс — це і оригінальне архітектурне рішення, що поєднує функціональність та естетизм.

2.2 Основні завдання проектування розважального комплексу Головне в проектуванні розважального комплексу? створення найбільш сприятливих умов місця для відпочинку, що відповідає функціональним, фізіологічним і естетичним потребам людей. Функціональні потреби забезпечуються шляхом створення найбільш сприятливих зручних умов для усіх видів життєдіяльності в комплексі: відпочинку, спілкування, розваг, особистих занять і інших.

Фізіологічні потреби людей знаходять віддзеркалення в санітарно-гігієнічних вимогах до фізичної частини якостей середовища комплексу: температура, вологість, чистота повітря, природне освітлення, звукоізоляція від зовнішніх шумів. Внутрішнє середовище розважального комплексу тісно пов’язане з довкіллям, у зв’язку з чим вимоги до нього знаходяться в прямій залежності від природно-кліматичних та інших місцевих умов, матеріалів та конструкцій які встановлюються тільки у зв’язку з ними.

Естетичні вимоги людей повинні задовольняться високою якістю і художнім рішенням внутрішніх просторів комплексу, обробки фасадів та вхідної групи, архітектури будівлі і навколишніх забудов.

Об'ємно-планувальна структура розважальних комплексів утворюється на основі соціально-побутових вимог, кліматичних умов, технічного прогресу і економічних вимог, причому економічні вимоги значною мірою визначають розвиток об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будівлі.

Розважальний комплекс повинен повністю задовольняти потреби людей по чисельному складу, національно-побутовим відмінностям, роду занять. Він повинен створювати належний сучасному, культурному і технічному рівню комфорту. При проектуванні розважального комплексу необхідно забезпечувати хороші умови для всіх, хто бажає відпочити, для спілкування, для культурних і творчих занять, виховання дітей, зручностей вживання їжі, прибирання приміщень.

Розважальний комплекс повинен мати також привабливий зовнішній вигляд і хорошу розробку внутрішніх інтер'єрів. Крім того, вони мають бути надійні в експлуатації, міцні, основні конструктивні елементи не повинні вимагати частих і поточних ремонтів.

В той же час будівля комплексу повинна відповідати технічним і економічним вимогам представленим по усіх видах будівель: міцності, довговічності, забезпеченню інженерним устаткуванням (водо-, енергопостачанням, каналізацією та ін.), пожежною безпекою, економічністю зведення і експлуатації. У моєму дизайн-проекті представлений одноповерховий розважальний комплекс, розрахований на 400 осіб. Архітектурно-планувальне рішення комплексу передбачає наявність десяти функціональні зони: розважальна зона, інформаційна зона, зона для очікування, вхідна зона, санітарна зона, допоміжна зона, зона технічних комунікацій, зона складських приміщень, зона допоміжних кухонних приміщень і зона громадського харчування. Планування передбачає зручний взаємозв'язок приміщень. У проекті не пересікаються шляхи переміщення відвідувачів та персоналу. Спочатку знаходиться вхідна зона, подім коридорами відділені розважальні кімнати, що знаходяться одна за одною. В кінці розташована зона харчування. Там же й всі допоміжні зони, що її оточують. Оскільки комплекс великий, передбачається декілька санітарних зон.

2.3 Вимоги до вибору ділянки для будівництва розважального комплексу Розміщення загальнодоступних розважальних закладів в екологічно несприятливій зоні не допускається. Вони повинні бути віддалені від промислових і комунальних об'єктів на відстань від 50 до 1000 м у залежності від розмірів встановлених для них санітарно-захисних зон. Слід враховувати розу вітрів. Великі комплекси повинні передбачати при виборі ділянки власну санітарно-захисну зону радіусом близько 50 м, в якій не повинні знаходитися житлові будинки.

Розважальний комплекс забороняється будувати на ділянках, де раніше розташовувалися звалища, кладовища, скотомогильники, склади отрутохімікатів, поховання токсичних відходів або інші екологічно несприятливі об'єкти.

При виборі ділянки враховується форма ділянки, рельєф, характер грунту, гідрологічні особливості місцевості. Ділянка повинна бути правильної форми з співвідношенням сторін 1:1 або 1:1,5, мати рівний з невеликим ухилом рельєф, крупнозернистий грунт, низький рівень стояння грунтових вод і не затоплюватися зливними та паводковими водами.

Ділянка повинна вибиратися з урахуванням:

— Обов'язковості санітарних та протипожежних розривів між будинками,

— Можливості підключення до централізованого водопостачання та каналізації або використання власного джерела водопостачання.

— Наявності необхідних транспортних зв’язків.

При виборі ділянки враховується потужність закладу і його значення. Зазвичай площа ділянки розраховується за кількістю відвідувачів у комплексі, враховується кількість місць для паркування транспортних засобів і наявність інших майданчиків.

Площу земельної ділянки розважального комплексу різної місткості можна визначити наступним чином: при кількості відвідувачів до 50 включно питома площа на 1 місце складає 28 м²; до 100 відвідувачів — 23 м²; до 200 відвідувачів — 14 м²; 1−300 відвідувачів — 10 м²; до 500 відвідувачів — 9 м²; більше 500 відвідувачів — 7 м². Розрахункові показники площі ділянок для прибудованих закладів слід зменшувати на 25%, для вбудовано-прибудованих — до 50%.

Генеральний план ділянки розробляється разом з проектом комплексу. Це план ділянки з позначенням всіх будівель, допоміжних споруд, зелених насаджень, автостоянок, огорож, доріг і пішохідних доріжок, місць ведення комунікацій та інше.

Для комплексів, що розміщуються в окремо розташованих будівлях, рекомендується планувати відсоток забудови ділянки в межах 30−40%. Всі проїзди і проходи на територію повинні бути асфальтовані.

На ділянці варто передбачити чітке зонування території з виділенням наступних зон: зони для споживачів, виробничої зони, господарського двору, охорони. У зоні для відвідувачів, зоні громадського харчування в розважальному комплексі можна передбачати майданчик для сезонного розміщення столиків на відкритому повітрі. У господарській зоні передбачається комплекс господарських будівель, складські приміщення, кімнати технічних комунікацій, місце доставки товарів. Бажано передбачати окремий в'їзд в господарську зону. Рекомендується передбачати озеленення вільної площі, виділення майданчиків для автотранспорту та сміттєзбірників. Майданчик сміттєзбірників повинен розташовуватися не ближче 20 м від вікон і дверей і не ближче 25 м від житлових будинків, майданчиків для ігор, спорту і відпочинку жителів, мати тверде покриття, розміри якого повинні перевищувати площу основи контейнерів на 1 м в усі боки.

На генплані слід вказувати орієнтацію будівлі, так як виробничі та складські приміщення слід орієнтувати на північну сторону горизонту.

Правильне планування приміщень закладу з урахуванням гігієнічних принципів сприяє добрій організації праці робочого персоналу, виконання санітарних норм і правил виробництва безпечного та якісного технологічного забеспечення.

Розташування приміщень повинне сприяти забезпеченню природного освітлення, найкращих параметрів мікроклімату, рівнів шуму і вібрації та інших умов праці персоналу і відпочинку відвідувачів. Набір і площі приміщень залежать від ступеня централізації комплексу, спеціалізації, потужності, місткості відвідувачів, обсягу видів розваг, що надаються комплексом.

З урахуванням вимог технологічного проектування розважальні заклади, мають у своєму складі наступні групи приміщень:

Група приміщень для споживачів включає: тамбур (у тому числі гардероб, умивальні і туалети); зимові сади і літні веранди; кімнату відпочинку; інформаційні пункти, зону харчування.

Група службових і побутових приміщень складається: з адміністративних приміщень дирекції, каси; приміщення для персоналу; гардеробу для персоналу; туалетів для персоналу; складів.

Група технічних приміщень? це вентиляційні камери, електрощитова, тепловий вузол, машинне відділення, кімнати технологічних комунікацій.

РОЗДІЛ ІІІ. Вивчення аналогів та аналіз архітектурно-планувального рішення розважального комплексу

3.1 Вивчення зарубіжних аналогів Аналіз аналогічних за принципом планування та за образною ідеєю закладів має важливу роль у подальшому проектуванні розважального комплексу «Оптик-Ефект».

Аналог 1: Палац Міражів в музеї Гревен. (рис. 3.1.1)

Придумане для Всесвітньої виставки 1900 року на Трокадеро світломузичне видовище перемістилося тепер у музей Гревен і служить його візитною карткою. Вперше показав цікаві особливості дзеркал Леонардо да Вінчі (до речі, він представлений у музеї Гревен). У його записах відомий малюнок під назвою «дзеркала «та опис до нього: «…якщо взяти 8 плоских дзеркал (кожне 1,2×1,8 м) і поставити їх у коло, щоб вони утворили восьмикутник, то людина, поміщена всередину, може побачити нескінченну кількість своїх відображень «. Ця ідея була покладена в основу Палацу Міражів, де в дзеркальному залі в кожному кутку була зображена якась картина на барабанах-колонах.

Уявіть шестикутний зал, кожна стіна якого представляє собою величезне дзеркало ідеальної поліровки. У кутах дзеркального залу влаштовані архітектурні прикраси у вигляді колон та карнизів, що зливаються з ліпленням стелі. Глядач всередині такого залу бачив себе немов загубленим у неймовірному натовпі схожих на нього людей, в нескінченній анфіладі залів та колон; вони оточували його з усіх боків і простягалися вздовж, наскільки охоплювало око. Зали, заштриховані на (рис. 3.1.2) горизонтально, виходять внаслідок одноразового відбиття; в результаті дворазового відображення виходять зображення, заштриховані перпендикулярно до перших, тобто, ще 12 залів. Триразове відображення приєднує до них ще 18 залів (косе штрихування); зали множаться з кожним відображенням, і загальна кількість їх залежить від досконалості полірування і від паралельності дзеркал, що займають протилежні грані призматичного залу. Практично розрізнялися ще зали, що виходять в результаті 12-го відображення, тобто видимий горизонт обіймав 468 залів.

Причина «дива» зрозуміла кожному, хто знайомий з законами відбиття світла: адже тут є три пари паралельних дзеркал і десять пар дзеркал, поставлених під кутом; не дивно, що вони дають таку силу-силенну віддзеркалень. Ще цікавіші ті оптичні ефекти, які були досягнуті на Паризькій виставці в так званому «Палаці міражів». Організатори цього «палацу» приєднали до незліченних відбивань ще миттєву зміну всієї картини. Вони ніби влаштували рухливий, величезних розмірів калейдоскоп, всередині якого містилися глядачі. Зміна обстановки в цьому «Палаці міражів» досягалася наступним чином: дзеркальні стіни на деякій відстані від ребер розрізані вздовж, і отриманий кут може обертатися навколо осі, замінюючись іншим. З (рис. 3.1.3) видно, що можна зробити три заміни, відповідні кутам 1, 2 і 3. Тепер уявіть собі, що всі кути, позначені цифрою 1, містять в собі обстановку тропічного лісу, всі кути 2 — обстановку арабського залу, а кути 3 — індійського храму. Зображення спеціального обертового механізму (рис. 3.1.4).

Одним рухом прихованого механізму, що повертає кути, тропічний ліс перетворюється на храм чи в арабський зал. Весь секрет «чарів» заснований на такому простому фізичному явищі, як відображення світлових променів. 13]

Аналог 2: Берлинский готель Propeller Island City Lodge.(рис 3.1.5)

У Propeller Island City Lodge всі номери тематичні, а їх оформлення придумано одним-єдиним дизайнером? Ларсом Штротеном, що стверджує, що будь-яка з кімнат здатна змінити свідомість її мешканців. Принцип побудови дзеркального інтер'єру заснований на ідеї заломлення площини і на грі з відбиваючими поверхнями. Дизайнер вирішив представити простір як осередок нескінченної кількості поверхонь. Це вдалося здійснити. Космічні інтер'єри з безліччю граней виконані з металевих листів та дзеркал, а в шви вбудували світильники, що являють собою вузькі смужки органічного скла зі світлодіодами. [19]

Аналог 3: Mr. Beam's Living Room (рис. 3.1.6)

Містер Бім разом зі своєю командою однодумців створив спеціальну маленьку білу вітальню, на якій можна вільно експериментувати, граючи з кольорами, текстурами і 3D-моделями (меблями, картинами та іншим обладнанням).

Техніка зрозуміла: ми беремо модель (але швидше за все — модель вже заготовлена)? і змінюємо текстури так, щоб після висвітлення предметів вони лягли «як треба». Ну для цього потрібно більше одного проектора? однозначно, інакше в затінених областях не буде текстур взагалі. Взяли звичайну білу кімнату. Тобто кімнату, де всі меблі і стіни мають білий або сірий колір, щоб було легше проектувати зверху кольорову картинку. Потім встановлюються два цифрових проектори і створюється 3D-проекція на 360 градусів потрібного колірного рішення. Можна змінювати всі візуальні параметри: колір, фактуру, матеріал.

Але у декорування за допомогою проекторів є свої недоліки: якщо ви будете переміщатися по кімнаті, то ви будете відкидати тінь, тобто перекривати промені від проектора.

Не можна рухати меблі, оскільки картинка налаштована на одне статичне положення всіх елементів інтер'єру. [18]

Аналог 4: Торгівельний центр Zeilgalerie (рис. 3.1.7)

Оптичні ілюзії посилює складна система освітлення фасаду. Система освітлення фасаду являє собою складну пульсуючу медіа-інсталяцію. Фасад виконаний із застосуванням подвійного скління і композитних панелей. Під склом у формі ромба викладені 310 смуг LED-світлодіодів загальною кількістю світильників у 13 700 штук. Кожен світлодіод управляється окремою програмою, що дає нескінченну кількість варіантів комбінації ламп, що світяться і можливість створювати складні візерунки.

Справжньою особливістю споруди став екстер'єр з унікальним двошаровим ілюзорним фасадом, який навіть не дає зрозуміти, скільки ж в будівлі поверхів. Інноваційний дизайн і надточні електромонтажні роботи дозволили створити найбільший в світі медіафасад з ефектом оптичної ілюзії. Крім того, він грає важливу роль у висвітленні внутрішніх приміщень. У світлий час доби фасад є монохромною дзеркальною поверхнею, що пропускає, завдяки особливим зазорам у внутрішньому шарі, максимум денного світла в білосніжний інтер'єр, що зводить до мінімуму потребу в додатковому штучному освітленні. Ламелі в конструкції зовнішнього шару фасаду, пропускаючи світло, затримують прямі сонячні промені, забезпечуючи комфортну атмосферу з оптимальним температурним режимом. Оптичний ефект фасаду полягає в утворенні об'ємних муарових візерунків. У нічний час будівля оживає міріадами вогнів і фарб, завдяки складній системі підсвічування і генерується комп’ютерними анімаціями, які відображаються на фасаді. [20]

Аналог 5: Кімната Еймса

Кімната Еймса була сконструйована художником і психологом Адельбертом Еймсом в 1946 році. Дальня стіна кімнати розташована не під прямим кутом до бічних стін, як це зазвичай буває, а під дуже гострим кутом до однієї стіни і, відповідно, під тупим кутом до іншої. Завдяки помилковій перспективі, створеної в тому числі візерунками на стінах та підлозі (у даному випадку? чорно-білі клітини), спостерігач сприймає цю кімнату прямокутною. У результаті оптичної ілюзії, людина, що стоїть у ближньому (до спостерігача) куту такої кімнати, виглядає велетнем, а що знаходиться в дальньому кутку? дуже маленькою. При пересуванні людини з одного кутка в інший, створюється відчуття, що він збільшується в розмірах чи зменшується. [12]

Аналог 6: Оптична ілюзія «Анаморфна друкарня» (рис. 3.1.8)

Авторами цієї дизайнерської ідеї є Йосип Еган і Хантер Томсон, випускники школи мистецтва і дизайну Челсі. Суть цієї оптичної ілюзії, яку назвали «Анаморфна друкарня», полягає в тому, що в певній точці приміщення ви можете бачити як би підвішений в повітрі напис або малюнок. Над оформленням інтер'єру цих приміщень славно потрудилися художники студії 220,? фахівці оптичних ілюзій і креативних рішень. Можна годинами дивитися в одну точку, намагаючись розгадати сенс цих плям, смуг і кіл. Але так буде лише до тих пір, поки вам не підкажуть, з якої саме точки слід оглядати інтер'єр. Або ж ви можете здогадатися самостійно, що й до чого. Однак, варто відійти з цієї самої точки на метр вправо або вліво, як тут же чудова ілюзія перетворюється в розкидані по всій кімнаті плями і літери. 16]

3.2 Аналіз зовнішнього простору та архітектурно — планувального рішення розважального комплексу «Оптик-Ефект»

Проектований розважальний комплекс «Оптик-Ефект» розташований за межами м. Києва, на вулиці Велика Кільцева з боку Броварського проспекту на перетині транспортних магістралей. Ця територія була обрана тому, що вона знаходиться за межами міста. Це велика територія, до якої легко дібратися транспортними засобами як власними, так і громадськими. Територія позбавлена міського шуму та натовпу, неподалік лісова смуга, що сприяє відпочинку. Автотраса зв’язана з дорогою до Борисполя, тобто туристам легко буде дістатися до комплексу.

Проектований розважальний комплекс «Оптик-Ефект» може органічно вписатися в навколишнє середовище, зберігаючи особливості ландшафту. Загальна площа комплексу — 831,4 м кв. Усього кількість модульних шестикутних кімнат? сім, шість з яких площею — 48 м кв. А сьома площею 105 м кв.

Тип розважального комплексу: одноповерховий, з використанням принципу оптичних ілюзій.

Тип фундаменту: збірний стрічковий ж/б.

Матеріал стін: полістирол + полікарбонат + склопакети + утеплювачі.

Тип перекриттів: каркасний.

Тип покрівлі: металочерепиця.

Сходи: залізобетонні.

Стропила: дерев’яні.

Планування комплексу забезпечує раціональну організацію обслуговування й відповідний комфорт відвідувачам, відповідає функціональним вимогам. Також будівля комплексу відповідає естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і передбачена можливість реконструкції. Архітектурне, конструктивне й планувальне рішення забезпечує оптимальне співвідношення витрат на його експлуатацію й доходів від надання послуг розважального підприємства. При проектуванні розважального комплексу певну роль грали рекламні міркування: забезпечення оформлення фасаду.

Будівля розважального комплексу складається з одноповерхової будівлі. В плані вона симетрична, геометричної форми. В цю форму вбудовані шість шестикутників навколо та один в центрі. Вона має два входи і поділена на дві частини — частина розважальної зони та частина зони громадського харчування. Вони з'єднані разом в один комплекс, проте мають різні входи. Хоча з однієї частини легко можна потрапити до іншої, не покидаючи приміщення комплексу. Основна частина розважальної зони має розміри 24 м в довжину та 20,5 м в ширину. Має шестикутну форму з рядом виступів та впаден. Частина комплексу для харчування має розміри 10,5 м в довжину та

8 м вширину. Форма прямокутна. Внутрішня висота приміщень до стелі дорівнює 4 м та 5 м в різних приміщеннях. Вікна великі, висотою 3 м. Розташовані на висоті 0,5 м від підлоги.

3.3 Будівельні матеріали і конструкції комплексу Конструкція комплексу розроблена виходячи з принципу сборності головних конструктивних елементів. Застосовувані конструкції промислового виробництва прийняті у відповідності з діючими каталогами індустріальних конструкцій. Розміри, що враховують вагу, конструктивних елементів прийняті, виходячи з вантажопідйомності монтажного крана? 10 тонн. Нормативні навантаження прийняті:

— Для перекриттів від снігу — 100 кгс м2

— Міжповерхових перекриттів — 150 кгс м2

— Сходів — 300 кгс м2

Комплекс спроектований у відповідності ГОСТ 9561–91 «Плити перекриттів залізобетонні багатопустотні для будівель і споруд. Технічні умови»

Обгрунтування конструктивних матеріалів

1) Фундамент стрічковий, збірний з фундаментних блоків і фундаментних подушок. Блоки основні та доборні: ФБС6; ФБС6−9 під зовнішні несучі стіни ФБС3; ФС3−9 під внутрішні несучі стіни.

2) Стіни з силікатної цегли суцільною щільністю 1400 кг м3 на цементно-піщаному розчині. Часткова штукатурка будівлі (деякі місця виконані з лицювальної цегли і не штукатуряться). Поверх звичайної штукатурки йде фактурна штукатурка з наступним фарбуванням фасадною фарбою.

3) Перекриття і покриття запроектовані з типових збірних залізобетонних плит з попереднім напруженням арматури. Використовуються як плити перекриттів типові, промислового виготовлення так і монолітні, що виготовляються безпосередньо в процесі зведення будинку, шляхом укладання стрижнів арматури і залиття. Готового цементно-піщаного розчину в виготовлену опалубку, марка цементу передбачає навантаження, якому буде піддаватися монолітна ділянка. Усього монолітних ділянок у плані перекриттів поверху міститься два.