Незбурений рух ШСЗ

Рух в навколоземному просторі визначається рядом факторів, до яких відноситься тяжіння Землі (геопотенціал), Місяця, Сонця та інших планет сонячної системи, атмосферне гальмування, світовий рух, дія магнітного поля Землі та ін. З перелічених факторів тяжіння Землі є головним, а всі інші мають другорядний характер.

Якщо припустити, що Земля є строго сферичною з рівномірним розподіленням щільності, тоді її потенціал співпадав би з потенціалом матеріальної точки, маса якої дорівнює масі Землі, Тоді при відсутності вищеназваних факторів ШСЗ рухався б по законам Кеплера. Рух, що підкоряється законам Кеплера називається незбуреним. Закони Кеплера визначають рух ШСЗ і формулюються таким чином:

• -орбітою супутника є еліпс, у фокусі якого знаходиться центр мас Землі;
• -секторальна швидкість супутника постійна, тобто радіусвектор супутника в рівні проміжки часу рівні площі;
• -відношення квадрату періоду обертання супутника до кубу великої півосі його орбіти є величина постійна.

Визначення елементів орбіти із спостережень

При спостереженнях ШСЗ можуть бути виміряні такі величини:

Топоцентричні напрямки на супутник (б', д');

Топоцентричні відстані до супутника r';

Напрямки і відстані до ШСЗ;

Швидкість чи прискорення ШСЗ в заданому напрямку.

Зазвичай для визначення орбіти з одного чи декількох пунктів намагаються зробити як змога більше вимірів на супутник. Визначення орбіти розбивають на два етапи:

Із всіх спостережень вибирають мінімально необхідне число вимірювань;

Використовую всі виміри уточнюють попередні елементи орбіти — ця операція уточнення орбіти дає елементи кінцевої орбіти.