Грунти.
Проектування планової і висотної основи топографічного знімання
На території Чорноморського району, якому притаманна степова рослинність, найбільш поширені грунти чорноземного типу. Наявність його в Криму довів своїми дослідженнями В. В. Докучаєв у 1878 р. Чорноземи, притаманні даному району, можна поділити на 3 групи: Менш поширені на території району темно-каштанові і лучно-каштанові грунти, які зустрічаються на низинах. Вони містять гумусу від 2,5 до 3… Читати ще >
Грунти. Проектування планової і висотної основи топографічного знімання (реферат, курсова, диплом, контрольна)
На території Чорноморського району, якому притаманна степова рослинність, найбільш поширені грунти чорноземного типу. Наявність його в Криму довів своїми дослідженнями В. В. Докучаєв у 1878 р. Чорноземи, притаманні даному району, можна поділити на 3 групи:
щебенюваті чорноземи на елювії карбонатних порід, що сформувалися під петрофітними (кам'яними) степами;
південні чорноземи на лесових породах та щільних глинах, які утворилися під типчаково-ковиловими степами;
солонцюваті чорноземи, які утворилися на лесовидних породах.
Карбонатні чорноземи найбільш поширені на височинах і утворюються на лесовидних суглинках, дрібнозернистих, малощебенчатих і кам’янистих продуктах вивітрювання вапняків, на червоно-бурих глинах .
У рівнинному Криму в умовах посушливого клімату і розрідженого травостою на лесовидних породах сформувався так званий південний чорнозем: важкосуглинистий і глинистий. Зими тут досить м’які і біохімічні процеси в грунтах (діяльність мікроорганізмів) проходять майже цілий рік. У зв’язку з цим відбувається більш інтенсивне розкладання органічних речовин і формується чорнозем з невеликим вмістом гумусу (3−4%). Південний чорнозем вимагає фосфорних добрив. У зв’язку з важким (глинистим) механічним складом південний чорнозем під час дощу запливає, а при висиханні покривається кіркою. Незважаючи на це, південний чорнозем є все ж таки найкращим з грунтів Чорноморського району.
У зв’язку з розвитком гумусових горизонтів чорноземи поділяють на середньоглибокі і малопотужні. Для грунтів Чорноморського району взагалі характерний низький вміст фосфору.
Значне поширення мають також дерново-карбонатні грунти, що сформувалися під томілярами.
Менш поширені на території району темно-каштанові і лучно-каштанові грунти, які зустрічаються на низинах. Вони містять гумусу від 2,5 до 3%. Ці грунти сформувалися в умовах посушливого клімату під впливом злакової і полинно-злакової рослинності.
Вздовж моря простягаються солонці і солончаки. Ці грунти дуже сильно засолені.