Аварії на АЕС

Аварії на АЕС

Аварії на АЕС.

ВПЛИВ АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ НА ЗДОРОВИЙ «Я ЛЮДИНИ.

Особливе місце у забрудненні оточуючого середовища займає.

радіоактивне забруднення.

Чорнобильська катастрофа стала наслідком радіоактивного.

забруднення територї України, Білорусі та Росії. Загальна площа радіоактивного забруднення становить понад 30 тис. кв. км.

Випадання радіоактивних речовин простежувалося й у державах Західної Європи, підвищився радіоактивний фон у Скандинавії, Японії та США.

Через 15 місяців после катастрофи в Чорнобилі у Великій Британії, котра, здавалось бі, далеко розташована від України, було б виявлене надзвичайно велике забруднення рослинності радіоактивними опадами,.

а також великий вміст цезію у м «ясі овець.

Слід зазначити, що атомна енергетика в даний годину є екологічно.

чистіша й дешевша, ніж теплова. У розвинутих країнах вон забезпечує від 15 до70 відсотків усієї електроенергії, що виробляється (Франція — 70 відсотків, США — 17, Швеція — 50, Канада — 15 відсотків). Однак у разі аварії атомні станції становлять дуже серйозну небезпеку для таких людей й оточуючого середовища. Впродовж години експлуатації АЕС у світі сталися три значні аварії: 1961 рік — в Айдахо-Фолсі (США), 1979 рік — на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі (США), 1986 рік — Чорнобильська АЕС.

Аварії на АЕС мають значні відмінності від ядерних вибухів. Вони відрізняються від ядерних вибухів більшою тривалістю викидів, що змінює напрямок потоків повітряних мас. Тому практично не має можливості.

прогнозувати розміри зон ураженості.

Радіоактивне забруднення оточуючого середовища діє на людину.

шляхом зовнішнього та внутрішнього опромінення.

Зовнішнє опромінення — це опромінення за рахунок радіоактивного забруднення місцевості. Воно підлягає контролю й залежить від рівня радіації на місцевості. Внаслідок чорнобильської катастрофи на територї України радіацією забруднені місцевості 12 областей, 86 адміністративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн. 600 тис. жителів, у тому числі — 600 тис. дітей. Забруднено радіонуклідами понад 7 млн. гектарів землі, серед які 3 млн. га сільськогосподарських угідь та 2 млн. лісових масивів. Викид радіонуклідів унаслідок вибуху реактора негативно вплинув на здоровий «я населення України. У результаті потрапляння радіоактивних речовин в організм люди був уражена щитовидна залоза, виникла променева кісточка. Нині спостерігається тенденція до збільшення онкологічних захворювань, захворювань ендокринної системи, систем кровообігу, травлення, а також захворювань, заговорили українською у «язаних із імунною системою. У зв «язку із тім, що продукти викиду перевагу мають довгоживучі радіонукліди — цезій-137 (ЗО років), стронцій-90 (28 років), плутоній-239 (20 000 років), зараження якщо тривалим. Верховна Рада України ухвалила Закон, який.

визначає чотири зони радіоактивного забруднення.

1. Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке забруднення, 0,5 — 1 Кі/км2). Дозволено збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівлю деревини без обмежень. Полювання, рибальство у природних водоймах й річках дозволяється відповідно до правил, що діють на територї України, із обов «язковою перевіркою м «яса й риби на вміст вони радіоактивних речовин. У підсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин.

! птиці не запроваджується.

2. Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє.

забруднення, 1—5 Кі/км2). Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин й сіна із обов «язковим попереднім дозиметричним контролем. Заготівля деревини й використання продуктів її переробки проводитися без обмежень. У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контроль м «ясних й молочних продуктів, кормів.

3. Зона гарантованого добровільного відселення (високе забруднення, 5—15 Кі/км2). У цій зоні заготівлю грибів, ягід, хвойної лапини й виробництво хвойно-вітамінного борошна заборонено,.

Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування (скорочення рільництва, зменшення обробітку земель), переспеціалізація товарного сільського господарства та насінництва, вирощування технічних культур (льон й інше), розвиток.

тваринництва, інтенсивне конярство тощо.

Випас худоби на лісових пасовищах цієї зони здійснюється при.

досягненні висоти травостою не менше 10 див. При щільності забруднення понад 15 Кі/км2 заготівля деревини допускається лише у зимовищ годину й при наявості снігового покриву. Використання деревини як палива, заготівля пнєвого смолу й дьогтю заборонені. Заборонено випасати молочну, м «ясну худорбу, а заготовляти сіно дозволяється лише як корм для робочих коней. Використання гною як добрива заборонено.

4. Зона відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби з наслідками ядерних катастроф.

Серед виловленої в річках «зони жорсткого контролю» й у верхів «ях Київського водосховища риби — до 15—20 відсотків не відповідає вимогам. Уся риба, виловлена у цих водоймах, підлягає обов «язковому радіометричному контролю. Промисловий відлов риби у верхів «ях Київського водосховища заборонений. Тимчасово допустимий рівень вмісту радіоактивних речовин у рибі становить 5 Х 103 Кі/кг.

Нині радіоактивний стан про «єкта ЧАЕС потужністю дози опроміненнями 15−300 мР/год., але в окремих ділянках 1—5 Р/год. Проектний термін служби саркофага, який захищає четвертий реактор, — 30 років. Заразі планується будівництво «Саркофага-2», який винен вмістити! «Саркофаг-1» й зробити його безпечним.

На сьогодні практично ніхто не застрахований від впливу наслідків аварії чи будь-якої іншої аварії на про «єктах атомної промисловості. Навіть, сотні й тисячі кілометрів від АЕС не можуть бути гарантією безпеки. Аварія на ЧАЕС стала прикладом того, що будь-які аварії на атомних станціях не можуть бути локальними. Наслідки аварії на ЧАЕС вийшли за межі однієї, держави й наочно продемонстрували необхідність міжнародного співробітництва в ядерній енергетиці.

Крім радіоактивного забруднення місцевості, до зовнішніх джерел радіоактивного випромінювання належати: космічне випромінювання, сонячна радіація та гірські породи фосфоритів, сланців, уранових руд, родовищ мінеральних джерел. У Україні районами із підвищеним рівнем природного радіоактивного фону є м. Хмельник, Миронівка, Жовті Води. Кожен житель планети одержує в середньому радіаційну дозу близько 0,03 Бер.

Основні джерела радіоактивного випромінювання:

• заводі із переробки та збагачення уранових руд,.

• заводі із виробництва ядерного палива,.

• АЕС, судові та ракетні ядерні установки,.

• науково-дослідницькі заклади відповідного профілю.

За оцінками вчених, радіоактивне забруднення через кілька десятиріч збільшиться у сотні разів.

Внутрішнє опромінення вперше іде у основному при вживанні продуктів харчування та води, котрі забруднені радіонуклідами. З рибою та іншими морськими продуктами в організм потрапляють радіонукліди: свинець-210 та полоній-210. Полоній-210 потрапляє також із м «ясом, чаєм, рослинною їжею. Найбільшу радіоактивність серед рослинних продуктів мають горох, жито, пшениця, картопля, огірки. Яловичина майже в 3 рази радіоактивніша, ніж свинина. У зв «язку із відсутністю належного контролю за якістю продуктів харчування та води це опромінення практично не підлягає контролю. Сьогодні в Україні є райони, де вміст цезію-137 у продуктах виробництва в 10—100 разів перевищує середній рівень його у межах більшої частини держави.

Систематичне споживання продуктів харчування та води, що забруднені радіоактивними речовинами, призводить до накопичення радіонуклідів в організмі людини (йоду — в щитовидній залозі, стронцію — в кістках, цезію — в м «які тканинах).

1991 року встановлено тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах харчування та питній воді.

Для зменшення радіонуклідів, котрі надходять із їжею, необхідно систематично приймати радіопротектори — речовини, котрі зв «язують радіонукліди та підвищують стійкість організму до радіоактивного впливу.

Ці речовини містяться у деяких харчових продуктах й рослинах (яблучне повидло, неосвітлений яблучний сік, чорноплідна горобина, ожина, морква, обліпиха, тисячолистник), а також продуктах бджолярства (мед, прополіс, маточне молоко та ін). Рекомендується також вживати цибулю та часник. Усі ці продукти ефективно діють при систематичному їхні вживанні.

При опроміненні внаслідок потрапляння речовин на відкриті ділянки шкіри можуть утворюватись променеві дерматити та опіки. Ураження мають кілька стадій: рання реакція, інкубаційний період, період гострого запалення й період одужання. Рання реакція настає за кілька часів после дії радіоактивних речовин, виникає почервоніння шкіри, яку згодом зникає, настає інкубаційний період, ніяких зовнішніх ознак не виникає.

Таблиця.

Гранично допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування.

Назва продукту.

Питома активність.

Цезію.

Стронцію.

Питна вода.

5×10−10.

1×10−10.

Молоко, молочні продукти.

1×10−8.

1×10−8.

М «ясо, риба, птиця, яйця.

2×10−8.

—.

Картопля та овочі.

1,6×10−8.

1×10−9.

Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор

1×10−8.

1×10−9.

Свіжі дикоростучі ягоди, гриби.

4×10−8.

—.

Продукти дитячого харчування.

5×10−9.

1×10−10.

Лікарські рослини.

2×10−7.

—.

Період гострого запалення теж починається із почервоніння шкіри. Потім виникають пухирі, наповнені прозорою рідиною, котрі сам тріскають. При дуже великих дозах опромінення на їхнього місці виникають виразки, котрі зле заживають. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надавати в якомога стислі терміни.

Для цого дуже важливо своєчасно виявити уражених, яку проводитися дозиметричними приладами чи розрахунками за відомими рівнями радіації й години перебування на зараженій місцевості. Потерпілих необхідно винести (вивезти) із осередку ураження на місцевість, де немає радіаційного випромінювання. Людей, котрі отримали високі дози радіації, негайно доставити в лікувальні заклади транспортом. Лікування променевої хвороби — найскладніше запитання Сучасної медицини. До невідкладних лікувальних заходів відносяться:

— механічне усунення радіоактивних речовин із організму людини. Це проводитися шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних й сечогінних засобів, промивання рота і очей (якщо є можливість, промивання очей проводити розчином натрію гідрокарбонату),.

— застосування відхаркувальних препаратів (іпекануан, термопсис, сенега) при попаданні радіоактивних речовин у шляхи дихання. Через кілька днів, коли радіоактивні речовини, котрі залишилися в організмі, відкладуються органів й тканинах, використовують засіб введення в організм комплексоутворюючих речовин. За їхні допомогою радіоактивні речовини можна перевести у розчин, що полегшить виведення їхні із організму. як комплексоутворювачі використовують солі органічних кислот (лимонної, оцтової, молочної), а також вітамін У,. Лікування радіаційних опіків шкіри проводитися в процесі опіку. Воно спрямоване на зменшення запальних процесів й на відновлення ураженої тканини. У початковий період необхідно зробити протиінфекційні присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). При важкій ранній реакції шкіри (почервоніння із крововиливом) для зменшення болю пропонуються охолоджуючі примочки (свинцева вода, риванол та ін). Важливо забезпечити ураженій ділянці спокій: уникати тертя із одягом, миття із милому, усунути дію ультрафіолетового опромінювання й подразнюючої терапії. Пропонується проведення новокаїнової блокади (введення вище місця ураження 0,25 — 0,5-процентного розчину новокаїну із інтервалом у 3−4 дні).

ЯДЕРНА ТА РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.

За період із 1995;го по 1996 рокта, за даними Держуправління екобезпеки, проводилася робота щодо виявлення радіаційне небезпечних технологій, котрі мають місце в межах Львівської області. Усього взято на облік 78 підприємств й організацій, 7 лікарень, 6 навчальних закладів, 11 науково-дослідних інститутів. Унаслідок проведеною інвентаризації.

медичних закладів у 109 районних лікарнях й поліклініках Львівщини виявлено 241 установку, що генерує іонізуюче випромінювання.

Широко застосовуються на підприємствах й в організаціях пожежні оповіщувачі типу РІД-1, КУ-1, РІД-6М, із плутонієм-238, МНЩ-108 із америцієм-241. Усього в обстежених підприємствах й організаціях Львівщини нараховується 3625 пожежних оповіщувачів різних типів.

За зазначений період на територї Львівської області поховано 9098 кг радіоактивних відходів загальною активністю 242,86 Кі. З них за цей ж період підприємства і організації Львівщини здали на захоронення 3829 кг загальною активністю 194,6 Кі. Природний радіаційний фон на територї Львівської області становить 10 —15 мкР/год. й за межі не змінився.

ДІІЇ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ НА АЕС.

При аваріях на АЕС, на підприємствах атомної промисловості із викидом у зовнішнє середовище радіоактивних продуктів може бути радіоактивне зараження за межами територї станції. Це призведе до опромінення населення й забруднення навколишнього середовища вище припустимого рівня, встановленого для нормальної роботи АЕС. При цьому на службовців впливає гама-опромінення. При отриманні сигналу про аварію на АЕС робоча зміну ховається у сховищах, а населення — у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах чи у виробничих приміщеннях, то потрібно провести герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках із пічним опаленням перекрити сурми. Слід пам «ятати, що дози опромінення значно менші под годину перебування у різних будинках й спорудах. На зараженій місцевості потрібно поводитись дуже обережно:

Використовувати засоби індивідуального захисту, не ходити без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно вдягати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Режим поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їхнього трудова діяльність, годину перебування у сховищах, укриття та інші запитання вирішують органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. З населенням проводитися медична профілактика шляхом прийому протирадіаційних препаратів до й после опромінення.

У зв «язку із тім, що територія в радіусі ЗО км підлягає тривалому радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. У першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку. У цьому разі збірні евакопункти не створюються, а евакуація проводитися безпосередньо від будинків. Евакуація проводитися в автомобілях й пішки у два етапи. На першому етапі людей підвозять транспортом до контрольно-перевірного пункту й висаджують там. На іншому етапі евакуйовані проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, при необхідності санітарну обробку й чистимо транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення радіоактивних речовин в організм є органи дихання, травлення, шкіра. При проведенні ліквідації використовують протигази, респіратори, костюми Л-1. Одягати й знімати їхнього дозволяється лише у спеціально відведених місцях. Після закінчення робіт необхідно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засобів індивідуального захисту, шкіри, потім пройти санітарну обробку. На ураженій територї заборонено їсти, пити, лежати й сидіти на землі.

У результаті аварії на ЧАЕС виникло радіоактивне забруднення величезної територї країни (Київська, Житомирська, Чернігівська, Волинська й Черкаська області), що, окрім онкологічних, призвело до комплексу різноманітних захворювань под назвою «чорнобильський синдром». Це різноманітні психоматичні захворювання, прискорення старіння й смерть. З цим явищем зіткнулись також японці после Хіросіми й Нагасакі.

У даний годину на основі світового й вітчизняного досвіду розроблено систему захисту людини від пошкоджуючих дій ядерного впливу. Ця система передбачає використання передусім природних факторів, які супроводжують повсякденне життя, і визначає 12 правил захисту медицини. Вісь деякі із них:

— генозахисне харчування (воно та врятувало генофонд японців від наслідків Хіросіми й Нагасакі),.

— очищення організму від радіонуклідів, хімічних й біологічних генотоксікандів,.

— методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія генозахисної дії продуктів бджолярства,.

— навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація).

ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ РАДІАЦІЙНОЇ.

БЕЗПЕКИ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ.

Для попередження чи зменшення впливу на організм радіоактивних речовин необхідно:

— максимально обмежити перебування на відкритій територї, при виході із приміщення використовувати підручні засоби індивідуального захисту (респіратор, заговорили українською у «язка, плащ, гумові чоботи),.

— под годину перебування на відкритій територї не роздягатися, не сідати на грішну землю, не курити,.

— перед тім, як увійти в приміщення, взуття помити водою чи витерти вологою ганчіркою, одяг почистити вологою щіткою,.

— суворо дотримуватись правил особистої гігієни,.

— в всіх приміщеннях, підготовлених для перебування людей, щоденно проводити вологе прибирання, бажано із використанням миючих засобів,.

— приймати їжу лише у закритих приміщеннях, ретельно мити руки із милому перед вживанням їжі й полоскати рот 0,5-процентним розчином питної соди,.

— воду вживати лише із перевірених джерел, а продукти харчування — придбані через торговельну мережу,.

— сільськогосподарські продукти індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі та фрукти, вживати в їжу лише за рекомендацією органів охорони здоровий «я,.

— не купатися у відкритих водоймах до перевірки ступеня їхнього радіоактивного забруднення,.

— не збирати у лісі ягоди, гриби й квіти. Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути захворювання променевою хворобою.

КОНТРОЛЬ ЗА ГРОШИМА,.

ЗАБРУДНЕНИМИ РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ,.

ЯКІ ПОТРАПЛЯЮТЬ У БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ.

Для контролю необхідно:

1. Щоденно організовувати виміри рівня радіоактивного випромінювання грошей, котрі потрапляють у розрахунково-касові центри.

2. Кожна операція щодо замірювання фіксується у спеціальному журналі, до якого заносяться відомості про виявлення радіоактивне забруднених грошей.

3. У разі виявлення радіоактивного забруднення грошей складається акт, де зазначається кількість, номінали купюр, їхні сума й потужність випромінювання. Після оформлення акта вказується номінал, кількість й номер банкнот, сума по номіналах й загальна сума та рівень радіації. Контроль проводитися в приміщенні, куди надходять гроші.

Вимірювання радіації проводитися на відстані 1—4 див від грошей. Якщо гроші є у мішках, то вимірювання здійснюється на відстані 10—20 див від них. При наявності забруднених грошей їхнього загортають у щільний матеріал й закривають у металевий сейф. У сейфі їхнього обкладають свинцевими пластинами.

4. Про факт знаходження радіоактивних грошей банк ставити до відома місцевий штаб ЦО й не пізніше дня необхідно повідомити обласне управління НБУ. Отримавши ствержувальну відповідь, гроші ліквідуються в установленому порядку, тобто складається акт на ліквідування.

5. Банки вол «язані шкірного дня слідкувати за рівнем радіоактивного випромінювання грошових знаків, із відповідним записом у спеціальному журналі радіаційного контролю.

АВАРІЇ НА ВИРОБНИЦТВІ, ДЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СИЛЬНОДІЮЧІ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ.

На підприємствах хімічної, нафтопереробної, харчової промисловості можливе виникнення аварійних ситуацій із викидом СДОР, Причинами таких ситуацій може бути порушення правил експлуатації, вимог правил безпеки. У Україні є 877 хімічно небезпечних про «єктів, них 39 розташовані на територї Львівської області. Нарощення хімічного виробництва призвело до зростання кількості промислових відходів, котрі становлять небезпеку для оточуючого середовища й людей. Тільки токсичних відходів в Україні накопичено понад 4 млрд. т, при середньорічному утворенні 103 млн. т. Проблема безпеки населення в зонах можливого хімічного зараження.

займає важливе місце в переліку завдань щодо захисту у надзвичайних ситуаціях " ?

Аварії на хімічно небезпечних про «єктах мають свої особливості до які, зокрема, відносяться:

1. Неможливість прогнозування аварії у часі.

2. Велика ймовірність важких наслідків для життя, і здоровий «я людини.

3. Складнощі завчасного вжиття ефективних захисних заходів. Непередбачуваність економічних й екологічних наслідків тощо. У надзвичайних ситуаціях із потенційно небезпечними хімічними речовинами важливе значення має розуміння властивостей СДОР. Найрозповсюдженішими й небезпечними речовинами, що використовуються у промисловості й побуті, є аміак й хлор.

Аміак — за звичайних умів — це газ, що ліг за повітря, який легко зріджується под тиском, а при випаровуванні поглинає тепло — сильно охолоджується. Ця властивість використовується у промислових та побутових холодильниках на м «ясокомбінатах, молокозаводах, овочевих базах, тобто там, де є необхідність в охолодженій продукції. Крім того, він є сировиною багатьох хімічних виробництв. Аміак зберігається й транспортується у зрідженому стані. як рідина, він що ліг за воду, має меншу густину й при виході на повітря утворює слабкий дим. Вогненебезпечний, створює вибухові суміші із повітрям, отруйний. Особливо небезпечний для очей. При малих концентраціях діє збуджуючи, при великих — людина непритомніє. Крім того, він викликає задуху, сильний кашель. Найкращі методи захисту — ізолюючий протигаз, респіратор РПГ-67КД, захисний костюм типуЛ-1, гумові чоботи, рукавички. Ос-кільки аміак що ліг за повітря, то він якщо здійматися вгору, тому безпечніше від аміачної хмари ховатися у низинах, підвалах, тунелях.

Хлор — отруйний, азбестовий жовто-зелений газ, зі специфічним запахом хлорки, отруйніший за аміак у 20 разів. Хлор — газоподібний, він трохи важчий за повітря, легко зріджується под тиском. Тому зберігають його й транспортують у сталевих балонах чи цистернах. У рідкому стані він важчий за воду. При випаровуванні утворює білий туман. Розчинний у воді, але й гірше за аміак.

Хлор широкорозповсюджений промисловий продукт, використовується для знезараження питної води, відбілювання тканин, як сировина ця багатьох хімічних підприємствах. У зв «язку із у такий спосіб його використання трапляється чимало випадків отруєння. Так, наприклад, у Брукліні (район Нью-Йорка), коли хлор із віддаленого магнієвого заводу накопичувався у станцію підземки, від нього постраждало понад тисячі Чоловік. Це приклад того, що хлор може пересуватися низинами на значні відстані. При концентрації хлору у повітрі понад 0,2 мг/л може статися миттєва смерть. При потраплянні його на шкіру виникають опіки. як запобігти ураженню хлором? Найкраще використовувати ізолюючий протигаз, кисневий ізолюючий прилад, спеціальний захисний костюм, умові чоботи, рукавиці. За відсутності індивідуальних засобів у нагоді може статі одяг із цупкої тканини, протигаз із активованим вугіллям. А якщо й цого немає, то слід вдихати повітря через хустинку, змочену розчином соди чи антихлору (розчин фітофіксину із содою). Можна також вмочити тканину сечею, котра частково знешкоджує хлор, чи простою ізодою. Слід пам «ятати, що хлор накопичується у низинах, тому треба підніматися догори. На шкода, як показала практика, солдати под годину хлорної газової атаки у першу світову війну ховалися, навпаки, у підвалах, землянках та окопах, що значно збільшило кількість жертв та ефективність хімічної зброї.

При отруєнні хлором рекомендується вдихати парі спирту та ефіру, але й перед цим постраждалим необхідно забезпечити свіже повітря. При відсутності дихання слід зробити штучне дихання.

Рівень хімічної небезпеки населення при аваріях із виходом (СДОР) залежить від масштабу аварії, властивостей СДОР, стану атмосфери, рельєфу місцевості тощо. У системі цивільної оборони розроблена «Методика прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях». Вона дозволяє розраховувати можливі площі хімічного зараження та визначати втрати людей. Унаслідок аварій на про «єктах, котрі виробляють СДОР, обслуговуючий персонал й населення, яку мешкає поблизу про «єкта, можуть отримати тяжкі ураження.

Велике значення має своєчасне та якісне проведення розвідки осередку ураження. Цю роботу ведуть підрозділи хімічної розвідки Збройних сил, ЦО та інші. Вони визначають місце аварії та вид СДОР, ступінь зараження місцевості, шляхи безпечного виходу із неї, беруть проби ґрунту, води тощо й відправляють їхнього у лабораторію. На початку виникнення й проникнення СДОР у повітря чи на місцевості негайно оповіщають робітників й службовців про «єктів й населення, яку мешкає поблизу зони, про небезпеку. Люди, котрі є в будинках, зачиняють вікна, проводять повну герметизацію житла, вимикають нагрівальні прилади, газ. Евакуація населення із районів можливого зараження СДОР проводитися до підходу зараженої хмари. На про «єкті, де був аварія, в першу чергу здійснюється робота із припинення викиду СДОР. Ураженим надається медична допомога. Краплини СДОР на одязі знешкоджують за допомогою індивідуального протихімічного пакета ІПП-8. При роботів в осередках ураження СДОР треба дотримуватись правил безпеки. Всі люди повинні матір протигази, індивідуальні засоби захисту шкіри, вміти користуватись індивідуальними протихімічними пакетами ІПП-8, а також індивідуальними аптечками АІ-2, вміти надавати першу медичну допомогу.