Спеціальні правила охорони здоров'я та працездатності на важких, небезпечних та шкідливих роботах

Спеціальні правила охорони здоров’я та працездатності на важких, небезпечних та шкідливих роботах На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюва­них у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціаль­ний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту: маски, респіратори, захисні окуляри, запобіжні поя­си і т. ін., а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Порядок забезпечення працівників підприємств спеціаль­ним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами інди­відуального захисту, а також порядок їх утримання і збері­гання визначається Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та інши­ми засобами індивідуального захисту, затвердженим нака­зом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 p. № 170 (Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами // Бюлетень зако­нодавства і юридичної практики України. — 1997. — № 11- 12. — С. 690).

Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється. У той же час власник або уповно­важений ним орган повинен компенсувати працівнику витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуально­го захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зо­бов'язаний замінити їх за свій рахунок.

На роботах, пов’язаних із забрудненням, працівникам видається безплатно за встановленими нормами мило, а там, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, — змиваючі, знешкоджуючі засоби. Перелік робіт і професій, що дають працівникам право на отримання мила, встанов­люється власником або уповноваженим ним органом за узго­дженням з профспілковим органом.

На роботах зі шкідливими умовами праці працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти. Діючою постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 р. № 731/П-13 «Про порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцін­них харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці» (Бюллетень Гос­комтруда СССР. — 1988. — № 4) передбачено, що підприєм­ства самостійно вирішують питання, пов’язані з безоплат­ною видачею працівникам молока або інших рівноцінних харчових продуктів, на підставі Переліку хімічних речовин, при роботі з якими з профілактичною метою рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого Міністерством охорони здоров’я СРСР 4 лис­топада 1987 p. № 4430−87 (Додаток до постанови Держ-компраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 p. № 731/П-13).

Молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості в дні фактичної зайнятості працівника на робо­тах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин. Не допускається оплата молока грішми, заміна його іншими товарами і продуктами, крім рівноцінних — кефі­ром, кислим молоком тощо.

На роботах з особливо шкідливими умовами праці на­дається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування. Перелік професій і посад, робота на яких дає право на безплатне лікувально-профілактичне харчування, а також раціони і правила видачі цього харчування визначено діючою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань і Прези­дії ВЦРПС від 7 січня 1977 р. № 4/П-1 (Бюллетень Госком­труда СССР. — 1979. — № 7−9).

Лікувально-профілактичне харчування видається у ви­гляді гарячих сніданків перед початком роботи. В окремих випадках допускається за погодженням з медико-санітарною частиною підприємства, а коли її немає - з місцевою сані-тарно-епідеміологічною станцією видача цих сніданків під час обідньої перерви. Працівникам, які одержують безплатне ліку­вально-профілактичне харчування у зв’язку з особливо шкід­ливими умовами праці, молоко не видається.

Працівники гарячих цехів і виробничих дільниць забез­печуються безкоштовно газованою солоною водою. Цехи і виробничі дільниці, на які поширюється це правило, визнача­ються органами санітарного нагляду за погодженням з влас­ником або уповноваженим ним органом.

На навантажувально-розвантажувальних роботах встанов­лено граничні норми підіймання, перенесення і пересування вантажів (Правила про умови праці вантажників при на­вантажувально-розвантажувальних роботах: Утв. НКТ СРСР 20 вересня 1931 p. // Известия НКТ СССР. — 1931. -№ 30). Забороняється перенесення одним вантажником ван­тажів, більших за 80 кг. Якщо вага вантажу (кожного місця окремо) перевищує 50 кг, то підйом і зняття вантажу зі спи­ни вантажника повинні проводитися за допомогою інших працівників, а перенесення такого вантажу допускається на відстань, не більшу за 60 м.

Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалювальних приміщен­нях, вантажникам і деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються в робочий час. Власник або уповноважений ним орган зобов’я­заний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочин­ку працівників. Питання про кількість і тривалість перерв і про обладнання місць обігрівання вирішується власником або уповноваженим ним органом і виборним профспілковим органом підприємства. Тривалість і розподіл перерв для відпо­чинку на навантажувально-розвантажувальних роботах вста­новлюються правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу — не більш 36 годин у тиждень (ст. 51 КЗпП). Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на скорочену тривалість ро­бочого часу, затверджується в порядку, встановленому зако­нодавством. Нині продовжує частково діяти Список вироб­ництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку та скорочену тривалість робочого дня, затверджений постановою Держком-праці СРСР і ВЦРПС від 21 листопада 1975 р. № 298/П-22.

За роботу зі шкідливими і важкими умовами праці пра­цівникам надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів, за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженим постановою Кабіне­ту Міністрів України від 17 листопада 1997 p. № 1290.

Додаткові компенсації і пільги з урахуванням специфі­ки умов праці на конкретному підприємстві можуть визна­чатися колективним договором або угодою.