Організаційно-економічні особливості функціонування торговельного підприємства

Економіка підприємства Курсова робота На тему:

Організаційно-економічні особливості функціонування торговельного підприємства.

План.

Вступ.

Загальна характеристика торгівельного підприємства «Казка».

загальні положення, мета і предмет діяльності.

юридичний статус, майно та структура підприємства.

Аналіз управління торговельною діяльністю підприємства.

.2.1 Управління поточними витратами торговельного підприємства.

Управління доходами та прибутком торговельного підприємства.

Управління господарським ризиком.

3. Напрямки ефективного функціонування діяльності.

Висновок.

Використана література.

Вступ.

Ринкова система господарювання, яка формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління еккономікою підприємства, вимагає нових підходів до визначення місця та ролі підприємства в розвитку суспільного виробництва.

В перехідний еперіод виникають і отримують розвиток принципово нові організаційно-правові форми господарювання, змінюється система економічних відносин з державою, власниками, господарськими партнерами, працівниками.

Досвід роботи підприємств в умовах ринкової економіки, який накопичено в промислово розвинених країнах, не можна автоматично перенести на управління економічними процесами в Україні. Виникає необхідність його адаптації з урахування специфіки сучасного етапу розвитку економіки України та менталітету господарюючих суб'єктів.

У відповідності з Законом України «Про підприємства» підприємство є самостійним господарюючим уставним суб'єктом, яке володіє правами юридичної особи та здійснює вирбничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку.

Дану курсову роботу я вирішила написати на прикладі торгівельного підприємства «Казка».

Мале підприємство — це самостійний незмінний елемент ринкової економіки, і самостійно впливає на структурну перебудову в економіці країни, робить певний внесок у збільшенні загальних обсягів виробництва, роздрібного товарообороту, сприяє економії та раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції та усуненню монополізму.

Загальні переваги малого бізнесу: мобільність, гнучкість, здатність швидкого пристосування до змін споживчого попиту, оперативність освоєння випуску продукції малими партіями.

Головна мета малого підприємства — отримання прибутку. Проміжними цілями — найповніше задоволення споживчого попиту на товари і послуги, підвищення іміджу фірми, зміцнення позицій на ринку обслуговування певної групи населення (сегменти ринку).

1. Загальна характеристика підприємства.

Колективне підприємство «Казка «засноване згідно Законів України «Про підприємництво », «Про підприємства в Україні «, «Про власність «та інших чинних законодавчих актів.

Підприємство засноване на не визначений термін.

Повна назва підприємства — колективне підприємство «Казка », скорочено — КП «Казка » .

Місце знаходження підприємства:

78 200 Україна, місто Коломия, проспект Відродження 26.

Даний статут, зміст і доповнення до нього затверджуються Загальними Зборами учасників засновника та підлягають державній реєстрації.

1.1. Мета і предмет діяльності.

Підприємство створено з метою розширення випуску і збільшення реалізації продукції, робіт і послуг отримання прибутку від своєї діяльності, матеріального та соціального забезпечення своїх працівників та розв «язання регіональних програм.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

оптова роздрібна та комісійна торгівля продовольчими товарами;

виробництво продовольчих товарів (плодоовочевих, м «ясо-молочних, хлібобулочних, кондитерських, власної кулінарної продукції і фірмових напоїв);

вирощування, заготівля, закупка в тому числі в населення за готівку, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;

послуги громадського харчування через власну мережу барів, кафе, ресторанів;

організація виставок-продаж, семінарів, благодійницьких міроприємств;

виконання замовлень юридичних осіб та громадян, в тому числі іноземних, на підставі укладених з ними договорів (контрактів) відповідно до чинного законодавства;

встановлення взаємовигідного співробітництва, господарських, соціально-культурних та інших зв «язків з державними, кооперативнини, громадськими підприємствами та організаціями в Україні та за її межами;

утворення власної виробничої бази для виробництва продукції, товарів, виконання та надання послуг, в тому числі, шляхом участі в різного роду підприємствах (включаючи спільні підприємства та комерційні об «єднання);

створення програм інноваційного та цільового призначення, в тому числі колективів розробників нової техніки, технологій, «ноу-хау », а також окремих авторів;

здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на території України та за її межами відповідно до чинного законодавства;

вивчення споживчого попиту та. пропозиції на товари та продукцію власного виробництва та третіх осіб, а також наданняпослуг і виконання робіт з маркетингу, інформаціййно-консультативна та товарознавська діяльність;

Підприємство має право займатися будь-якою іншою діяльністю, яка вважатиметься припустимою, що випливає з предмету його діяльності. Види діяльності, які потребують спеціального дозволу (ліцензії) здійснюються тільки на підставі такого дозволу (ліцензії). Мета діяльності підприємства полягає у як найповнішому задоволення ринку своїми роботами, послугами, товарами і одержання на цій основі прибутку.

1.2. Юридичний статус підприємства.

Підприємство є юридичною особою згідно з законодавством України. Підприємство здійснює свою діяльність на основі та у відповідності до чинного законодавства України, цього статуту, яке затверджується Загальними Зборами. Господарська діяльність базується на принципах господарського розрахунку забезпечує самостійність фінансування витрат на розвиток та удосконалення діяльності, нематеріальне стимулювання працівників підприємства з прибутку. Підприємство веде самостійний, окремий баланс, має рахунки в установах банку, печатку і штамп зі своєю назвою, та користується фірмовою символікою засновника. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов «язаннями в межах належного йому майна згідно чинного законодавства.

Майно підприємства.

Майно Підприємства становлять основні та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі. Майно Підприємства формується:

• за рахунок передачі частини майна засновника у вигляді основних засобів, грошових коштів, нерухомого та рухомого майна або інших майнових прав (в тому числі на інтелектуальну власність);

• майна і коштів одержаних в результаті діяльності;

• іншого майна і коштів набутих на підставах не заборонених законом;

Майно Підприємства є власністю засновника і закріпляється за Підприємством на праві повного господарського відання.

Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном відповідно до його призначення та мети своєї діяльності.

Підприємство має право за встановленим порядком набувати та орендувати основні засоби, приймати їх з балансу на баланс від підприємств, організацій, установ. Реалізовувати придбані та одержані основні виробничі та невиробничі фонди без дозволу засновника заборонено.

Збитки, завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються за наказом керівництва підприємства або засновника, а також, рішенням суду.

Структура управління. Загальна структура та її модель.

Структура КП «Казка «.

Директор підприємства — керує у відповідності до законодавства «Про підприємницьку діяльність », «Про підприємства » .і ін., організовує роботу та ефективну взаємодію працівників підприємства, направляє їх діяльність на досягнення високих темпів розвитку і удосконалення підприємства, його відповідність кращим світовим взірцям і цілях найбільш повного задоволення потреб населення і інших споживачів у відповідних видах продукції, підвищення ефективності збуту продукції. Директор представляє підприємство у всіх ділових зв «язках з підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм їх власності, а також судах, підписує від імені Підприємства угоди, є розпорядником рахунків підприємства.

Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені підприємства в межах, передбачених статутом та предметом діяльності.

Організовує підприємницько-господарську діяльність підприємства, приймає міри по забезпеченню підприємства кваліфікованими кадрами, здійснює розробку, висновок і виконання колективного договору, проводить роботу по вихованню кадрів, зміцнення трудової й виробничої дисципліни. Рішає всі питання в межах наданих йому прав і доручає виконання окремих виробничо-господарських функцій директора іншим посадовим особамкомерційному директору, головному бухгалтеру. Забезпечує дотримання законодавства в діяльності підприємства, активне використання правових заходів для удосконалення управління, та зміцнення дисципліни.

Бухгалтер — здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства, контроль за економічним використанням трудових, і фінансових ресурсів. Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов «язань, витрачання фонду зарплати, проведення інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних фондів, перевірок організації бухгалтерського обліку й звітності, а також документальних ревізій у підрозділах підприємства. Приймає міри по попередженню недостач, незаконного використання грошових засобів. Бере участь в оформленні матеріалів по недостачі й крадіжці грошових засобів чи матеріальних цінностей, контролює передачу при необхідності матеріалів у слідчі органи.

2. Аналіз управління торговельною діяльністю підприємства.

Управління господарською діяльністю Підприємства відповідно до його статуту здійснює дирекція, яка призначається Загальними Зборами засновника шляхом укладення трудового контракту.

Директор Підприємства несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства і підзвітний керівництву засновника.

Директор представляє Підприємство у всіх ділових зв «язках з підприємством, установами та організаціями, незалежно від форм їх власності, а також судах, підписує від імені Підприємства угоди, є розпорядником рахунків Підприємства, має право вирішувати кадрові питання, а також здійснює інші права та обов «язки, якими наділяє його засновник.

Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені Підприємства в межах, передбачених даним статутом та предметом діяльності.

В структурі підприємства не передбачаються ніякі зміни. В загальному на підприємстві працюють 13 працівників. Можливі зміни у кількості персоналу підприємства (планується з нового року взяти ще одного продавця). Оскільки підприємство створене недавно, то встановлення мережі торгових підприємств, підрозділів не передбачається.

Основним узагальнюючим показником фінансово-господарської діяльності Підприємства є прибуток.

Податки від діяльності Підприємства надходять в оборот в установленому порядку.

Бухгалтерська та статистична звітність проводиться згідно чинного законодавства України, в тому числі перед засновником.

Ревізія і перевірка фінансово-господарської діяльності Підприємства здійснюється засновником згідно розпорядження керівництва, іншими контролюючими органами — згідно з чинного законодавства України.

Підсумки діяльності Підприємства відображаються у місячних, квартальних і річних балансах у формах і обсязі встановленому законодавством.

Управління трудовими ресурсами Трудові ресурси (персонал) підприємства — загальна кількість осіб, які працюють на підприємстві і вкладають власний труд, фізичні і розумові здібності, знання і навички в процесі діяльності підприємства і забезпечують виконання поставлених перед ним цілей (закупівля і реалізація товарів).

На КП «Казка «відповідно до управлінської структури всі трудові ресурси можна поділити на такі групи:

— директор підприємства;

— менеджер;

— головний бухгалтер;

— продавці;

— обслуговуючий персонал (вантажники, сторож).

Згідно з даними статистичної звітності 2001;го року на підприємстві працює 13 працівників. В тому числі спеціаліст вищої кваліфікації, стаж роботи понад 30 років), більшість працівників підприємства має саредньоспеціальну освіту і значний стаж роботи.

Управління персоналом підприємства є основою його діяльності, про ефективність якого свідчать високі результати підприємницької діяльності та конкурентноздатність. Метою управління трудовими ресурсами є зменшення витрат підприємства на формування та утримання трудових ресурсів і збільшення результатів від їх використання. Щодо покращення використання трудових ресурсів підприємство передбачає такі заходи:

— створення необхідних умов для ефективної праці;

— визначення ефективної форми організації праці;

— формування системи контролю, оцінки кількості та якості праці;

— створення умов для мобілізації наявних резервів та зростання продуктивності праці;

— пошук ефективних форм та систем оплати праці;

— економічна зацікавленість працівників у досягненні прибутковості;

— своєчасність та повнота оплати праці;

— додаткове стимулювання працівників;

— направлення працівників на додаткове навчання чи перекваліфікацію.

2.1. Управління поточними витратами торговельного підприємства. Витрати обігу.

Поточні витрати — це сукупність затрат живої та уречевленої на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства, а за натурально-речовим складом — спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. До складу поточних витрат підприємства відносяться:

— витрати обігу;

— собівартість продукції, що виробляється;

— витрати на проведення позареалізаційних операцій (здача частини майна в оренду, здійснення фінансових інвестицій і ін.).

Витрати обігу — це сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення процесу реалізації товарів, що виражені в грошовій формі. Вони є собівартістю послуг торговельного підприємства щодо доведення товарів від виробника до споживача та зміною форм власності (перетворення товарів на гроші).

Управління процесом фінансування поточної діяльності торговельного підприємства включає облік не тільки експлуатаційних витрат, а й витрат пов «язаних з придбанням товарів. Собівартість товарообороту — кількісна сума витрат, пов «язаних з закупівлею товарів і їх доставкою до місця реалізації.

Валові витрати виробництва та обігу згідно з 5 ст закону «Про оподаткування прибутку «є сумою будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів, придбаних таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В загальному по підприємстві можна виділити такі види витрат:

— витрати на перевезення;

— витрати на оплату праці;

— втрати на оренду та отримання основних фондів;

— амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів і нематеріальниїх активів;

— витрати на поточний ремонт основних фондів;

— знос та отримання МШП;

— витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих потреб;

— витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів;

— витрати на рекламу;

— відсотки за кредит;

— втрати товарів в межах норм природного убутку під час перевезення, зберігання та реалізації;

— витрати на тару;

— відрахування на соціальні заходи;

— витрати на обов «язкове страхування майна;

— інші витрати.

Витрати обігу як економічний показник характеризуют суму витрат, пов «язаних з використанням ресурсів підприємства, ефективність використання ресурсів підприємства визначає розмір витрат обігу. Рівень витрат обігу характеризує середні витрати обігу в розрахунку на одиницю товарообороту, тобто частку витрат обігу в роздрібній ціні товару.

Крім рівня витрат обігу в цілому по підприємству розраховують і рівні витрат обігу за окремими товарами і товарними групами (тобто знаходиться показник «витратомісткість продукції «).

Стратегія управління поточними витратами є допоміжною стратегією управління діяльності торговельного підприємства. Метою її розроблення є управління витратами обігу, виходячи з основної мети управління — максимізації ринкової вартості підприємства та збільшення його прибутку.

На КП «Казка «відповідно до документів бухгалтерської звітності.

затрати в загальному за 9 місяців поточного року становили 454,2 тис грн. Вони становлять такі статті витрат:

1. інші звичайні витрати 375,7 тис грн;(82,7).

2. інші операційні витрати 23,6 тис грн; (5,2%).

3. матеріальні затрати 17,5 тис грн;(4% від загальної кількості витрат).

4. витрати на оплату праці 16,2 тис грн;(3,6%).

5. податок на прибуток 9,4 тис грн.(2%).

6. відрахування на соціальні заходи 6,1 тис грн;(1,3%).

7. амортизація 5,7 тис грн; (1,2%).

Розробка стратегії управління витратами обігу передбачає дослідження впливу процесів формування витрат на здійснення торговельної діяльності, визначення їхніх тенденцій та закономірностей, кількісної оцінки факторів, що сбумовлюють обсяг та рівень витрат.

Інформаційною основою проведення аналізу витрат обігу торговельного підприємства є матеріали бухгалтерської звітності (ф. № 2 «Звіт про фінансові результати діяльносі підприємства », ф. № 1 «Баланс »), статистичної звітності (ф. № 5 «Звіт про витрати обігу », ф. № 3 «Звіт з праці «, ф. № 1 — кр. «Звіт про товарооборот »), оперативного та управлінського обліку (оборотні відомості).

2.2. Управління доходами торговельного підприємства.

Отримання доходів — виручки від реалізації продукції (робіт послуг) — свідчать про те, що продукція підприємства знайшла свого споживача, що вона відповідає вимогам попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями.

Необхідність отримання доходів від торговельної діяльності підприємства обумовлена потребою відшкодування витрат на ведення діяльності і отримання певної суми прибутку, яка забезпечує досягнення стратегічної цілі підприємства.

Основними джерелами доходів від продажу товарів є:

— торговельна надбавка до ціни придбання товарів;

— торговельна знижка з продажної ціни товару.

За своєю економічною природою торговельні надбавки та знижки являють собою ціну на послуги торговельного підприємства, їх рівень, як і рівень інших цін, в умовах ринкової економіки залежить:

— з одного боку, від співвідношення між попитом та пропозицією на торговельні послуги, ступеня конкуренції на товарному ринку (регіональному), якості послуг, що надаються, і рівня цін закупівлі та продажу товарів;

— з іншого боку, від витратоміскості реалізації товарів і норми прибутку, яка відповідає стратегії розвитку підприємства.

Управління доходами — це частина економічної стратегії торговельного підприємства.

Управління доходами спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат торговельного підприємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної і своєчасної сплати всіх видів податків, обов «язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

Управління прибутком торговельного підприємства.

Прибуток — це різниця між ціною реалізації та собівартість продукції, між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництвота реалізацію продукції, він характеризує кінцевий резельтат діяльності торговельного підприємства.

В торгівлі прибуток дорівнює різниці між доходом підприємства і його поточними витратами.

Абсолютна величина прибутку виступає узагальнюючим підсумковим показником, який характеризує обсяг фінансових коштівпідприємства для розрахунків з бюджетом та позпбюджетними фондами, формування фондів підприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення.

Рентабельність — показник відносної прибутковості, який визначається як процентне відношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника: обсягу товарообороту, величини витрат обертання, середнього розміру основних фондів і оборотних коштів, суми коштів оплати праці тощо.

Стратегія управління прибутком підприємства пов «язана з визначенням головної мети його функціонування. Формування доходів і витрат підприємства обумовлюються передусім обсягами його діяльності (товарообороту), асортиментною, ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообороту.

Розробка стратегії управління прибутком передбачає дослідження дибнаміки прибутку та рентабельності, оцінку факторів, що обумовлюють їх величину, а також визначення достатності прибутку для вирішення завдань виробничого та соціального розвитку підприємства.

Аналіз прибутку базується на використанні наступних джерел.

інформації: ф. № 2 «Звіт про фінансові результати », ф. № 1 «Баланс », ф. № 1-кр «Звіт про товарооборот «і ін.

Обґрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий період передбачає визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач підприємства, розрахувати можливості отримання прибутку при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Порядок розподілу прибутку підприємства залежить від чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини підприємства з бюджетом, форми власності і організаційно правового статусу підприємства.

Підприємство одержуючи прибуток направляє певну його частку на виплати податків та обов «язкових платежів, що сплачуються з прибутку, і на утворення чистого прибутку.

Управління основними фондами підприємства.

Основні фонди — це матеріальні засоби, що використовуються у процесі діяльності підприємства в продовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх ввозу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв «язку з фізичним чи моральним зносом.

Структура основних фондів — це питома вага їх різних груп в загальному обсязі основних фондів.

До основних фондів підприємства відносять: будинки, споруди, трубопроводи, холодильники, морозильні камери, прилавки, вітрини, касові апарати, сейфи, ваги, гирі і інший інвентар.

Метою управляння основними фондами підприємства є забезпечення максимально ефективного їх використання при мінімальних витратах на їх утримання та обслуговування.

Управління обіговими коштами.

Обігові активи торговельного підприємства — це сукупність матеріальних та грошових цінностей підприємства, що знаходяться в постійному кругообороті, змінюють свою матеріальну форму протягом одного операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на товари, що реалізує підприємство.

Під стратегією управління обіговими активами торговельного підприємства прийнято розуміти цілеспрямований процес формування обсягу та складу обігових активів, що дозволяє забезпечити досягнення цілей підприємства та завдань його управління.

Основними джерелами збільшення розміру обігових активів торговельного підприємства є:

1. прибуток, що направляється на приріст власного обігового капіталу;

2. продаж позаобігових активів чи закінчення терміну довгострокового фінансового інвестування;

3. отримання кредитів;

4. приріст статутного фонду ;

5. приріст фонду дооцінки вартості товарно-матеріальних коштовностей.

Основними використання обігових коштів, що призводять до зменшення їх розміру, є:

1. фінансування приросту позаобігових активів;

2. погашення чи зменшення зовнішньої заборгованості підприємства;

3. використання коштів фондів цільового призначення на фінансування певних заходів, передбачених кошторисами витрат цих фондів.

Оборотність обігових коштів підприємства становить 59 тис грн за місяць, рентабельність обороту становить 14%.

Обігові активи поділяються за такими видами: матеріальні обігові активи, дебіторська заборгованість, грошові кошти.

2.3. Управління господарським ризиком.

Під ризиком в підприємництві прийнято розуміти ступінь невизначеності результату управлінського рішення чи господарської операції, можливих втрат в наслідок настання ризикових подій.

Прийняття рішень по певних питання на підприємстві здійснюється переважно в умовах відсутності повної достовірної інформації про основні фактори, що впливають на її ефективність.

Під стратегією управління ризиком розуміють цілеспрямовану та керовану діяльність щодо оптимізації співвідношення між прибутковістю та ризиком для збільшення прибутку та вартості підприємства як в теперішній час так і на перспективу.

Управління ризику має бути орієнтоване не тільки на сьогодення, а на розв «язання оперативних та тактичних завдань, а й створювати належну базу для ефективної діяльності підприємства у майбутньому.

Кожне підприємство, виходячи з специфіки своєї діяльності, обраної маркетингової, цінової, продуктивної, фінансової та інших функціональних стратегій, визначає індивідуальну сукупність засобів управління ризиком.

З метою уникнення ризику підприємство може:

1. відмовлятися від здійснення високо ризикових господарських операцій;

2. відмовлятися від використання банківських кредитів;

3. відмовлятися від інвестиційної діяльності;

4. відмовлятися від укладання угод з іноземними постачальниками;

5. відмовлятися від авансових оплат постачальникам;

6. шукати додаткової інформації;

7. зменшеншувати обсяги закупівлі товарів, попит на яких є нестабільним;

8. формувати резервні фонди матеріальних та фінансових ресурсів підприємства;

9. формувати і використовувати систему штрафних санкцій для компенсації наслідків ризикових подій;

10. передача фінансової відповідальності за ризикові ситуації зовнішньому страхувальнику;

Найбільш поширенішою формою захисту підприємства від ризикованої ситуації є певні види страхування, які можуть проводитися:

— страхування майна торговельного підприємства в т. ч. товарних запасів;

— страхування вантажів та багажу;

— страхування від нещасних випадків на виробництві;

— страхування фінансових ризиків договірних відносин;

— страхування відповідальності по кредитах;

— страхування засобів автотранспорту та цивільної відповідальності тощо.

1.Перевірити наявність у Страховика ліцензії на право проведення виду страхування, який цікавить, та правил Страхування, затверджених в установленому порядку.

2. Перевірити відповідальність договору страхування що пропонується для укладання, затвердженим Правилам. Експертизі підлягають перш за все особливі умови договору, які можуть суттєво погіршувати інтериси Страхувальнника порівняно з вимогами Правил.

3.Провести фінансову оцінку стану Страховика, для чого первірити по балансу сплату статутного фонду, розміщення створених страхових резервів та інших видів власних активів, розрахувати та порівняти між собою фактичний та нормативний запас платоспроможності Страховика, відповідно до методики, викладеної в Законі Україніи «Про страхування » .

Напрямки ефективного функціонування діяльності торгівельного підприємства.

Ефективність функціонування діяльності торгівельног підприємства в певній мірі залежить від того, як на підприємстві організована інвестиційна політика, товарозабезпечення, оплата праці та інші показники, які будуть описані нижче.

Інвестиційна політика підприємства.

Інвестиційна політика торгового підприємства — це сукупність заходів управління інвестиційною діяльністю підприємства, спрямованих на оптимізацію форм інвестицій, підвищення обґрунтованості рішень, що приймаються, зростання ефективності інвестиційної діяльності, зниження інвестиційних ризиків та забезпечення необхідного рівня ліквідності балансу підприємства.

Бізнес-план інвестиційного проекту — це аналітичний документ, що містить основні організаційні та економічні питання, пов «язані з реалізацією проекту.

На підприємстві не здійснюється інвестиційна діяльність в зв «язку звідсутністю прибутків.

Товарозабезпечення підприємства.

Товарне забезпечена — це підпорядкована генеральній меті торговельного підприємства діяльність із закупівлі та доставки на підприємство товарів необхідного обсягу, кількості, асортименту та якості.

Головною метою формування товарного забезпечення торговельного підприємства є створення умов для досягнення поставленої мети, виконання розроблених планів товарообороту та прибутку. При виборі товаропостачальників підприємство враховує такі фактори:

надійність товаропостачальників, стабільність та ритмічність надходження товарів;

— відповідність обсягів закупівлі та надходження продукції;

— місце знаходження товаропостачальника, можливості скорочення транспортних витрат підприємства;

— ціна закупленої продукції;

— якість обслуговування;

— строки виконання замовлень;

— кредитоспроможність та фінансове становище постачальника.

КП «Казка «уклало угоди на товаропостачання з такими суб «єктами підприємництва:

— «Берест-продторг », що постачає такі види продукції: крупи, макарони, муку, сіль, цукор і ін.;

— «Сав-сервіс «здійснює постачання підприємсва кондитерськими виробами: печевом, цукерки, вафлі, шоколад і ін.;

— «Підприємець Мацьків «- постачання м «ясо-ковбасних виробів;

— «Еліта «- крупи, макарони, муку, сіль, цукор, консервні вироби, закрутки, різноманітні приправи, окорочка;

— «Городенка сирзавод «- кисло-молочна продукція: сметана, кефір, ряженка, сир, масло, морозиво, молоко і ін;

— «Соса — соlа «- солодкі безалкогольні напої («Соса — соlа », «Рерsі «, «Fanta », «Sprite «і ін);

— ВАТ «Полонина «- молочна продукція — ряженка, сир, масло, сметана, кефір, морозиво, молоко і ін;

— ТЗОВ «Аркона «- постачає крупи, макарони, муку, сіль, цукор, консервні вироби, закрутки, різноманітні приправи і ін.

— ПП «Галка «- кава і кавові напої.

Необхідність в товарному забезпечення на підприємстві не розраховується. Закупівля товарів здійснюється по мірі їх реалізації. Тобто коли реалізовується закуплена партія товарів тодіж замовляється у товаропостачальника наступна партія поставки. Постачальники здійснюють щоденне постачання.

Організація оплата праці.

Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить не тільки від його господарської діяльності, а й від старань та зусиль його працівників, про ефективність яких свідчать високі результати підприємницької діяльності та конкурентноздатність підприємства. Метою управління трудовими ресурсами є зменшення витрат підприємства на формування та утримання трудових ресурсів і збільшення результатів від їх використання.

На КП «Казка «застосовується погодинна форма оплати праці, яка здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації. Оплата праці керівника та головного бухгалтера здійснюється за місячними посадовими окладами (ставками).

Згідно з даними балансової звітності підприємства рівень середньої зарплати за 1999 і за 2000 роки становив відповідно 105 і 152 грн на одного працюючого в місяць. Ці показники свідчать про збільшення заробітної плати (152−105=47 грн). Також зріс фонд оплати праці з 18 900 грн в 1999р до 23 700 грн у 2000р.

На підприємстві діє система прив «язання зарплати до товарообороту.

Основні технікоекономічні показники підприємства.

Показники.

Одиниці вим.

Товарообіг в т. ч. роздрібна торгівля гуртова торгівля громадське харчування.

тис грн тис грн тис грн.

;

295,7.

;

665,6.

;

;

2. Витрати обігу.

тис грн.

315,7.

675,6.

3. Чисельність.

чол.

4. Фонд оплати праці.

тис грн.

15,5.

18,9.

23,7.

5. Середня заробітна плата.

грн.

92,3.

6. Торговельна націнка %.

12,5.

7. Дохід від іншої діяльності.

тис грн.

;

;

;

Товарообіг. Основну масу матеріальних благ, що використовуються для особистих потреб, населення отримує через торгівлю. Товарооборот — це це продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його горошові доходи, або іншим підприємствам — для подальшої переробки чи продожу.

Обсяг товарообороту є основним валовим показником діяльності торговельного підприємства, який характеризує результат його діяльності щодо залучення купівельних фондів споживачів, отимання певного обсягу доходів та прибутку.

В умовах ринкової економіки плановий обсяг товарообороту формується на рівні самого підприємства. Його обсяг визначається, виходячи з необхідного обсягу прибутку та ринкової позиціїпідприємства. Розроблений таким чином план товарообороту є основним регулюючим фактором формування ресурсного потенціалу підприємства. Обсяг та структура товарообороту визначає вимоги щодо обсягу, складу та ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства.

Розрібний товарооборот визначається в цінах фактичної реалізації на момент передачі товарів покупцям.

Стратегія управління товарооборотом є частиною загального стратегічного плану розвитку торговельного підприємства.

Розробка стратегії управління товарооборотом підприємства здійснюється, виходячи з стратегічної мети двяльності підприємства та має за мету забезпечення необхідних темпів розвитку торговельного підприємства, найбільшповне задоволення попиту споживачів, що обслуговуються, розширення їх контингенту.

Відповідно до основних бухгалтерських показників товарообіг за останні 3 роки (1998;2000) становив відповідно 165; 295,7; 665,6 тис. грн. Ці показники свідчать про щорічне зростання товарообігу. В загальному це можна зобразити так:

Витрати обігу — це сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення процесу реалізації товарів, що виражені в грошовій формі. Вони є собівартістю послуг торговельного підприємства щодо доведення товарів від виробника до споживача та зміною форм власності(перетворення товарів на гроші). Витрати обігу в 1998 році (створення підприємства) становили 195 тис грн, в 1999 році - 315,7 тис грн, в 2000 році - 665,6 тис грн. ці показники свідчать про щорічне зростання витрат підприємства. Це фактор негативно впливає на ефективність діяльності підприєства.

Чисельність працюючих на підприємстві відповідно до основних економічних показників за час існування Підприємства не змінювалось і становить 13 чол.

З них:

керівник — 1.

спеціалісти — 10.

робітників — 2.

Плинність персоналу на Підприємстві визначити не можливо, оскільки кількість працюючих не змінювалась.

Фонд оплати праці на КП «Казка «з кожним роком зростає. Про це свідчать економічні показники бухгалтерської звітності. 1998 р -15,5, 1999 р — 18,9, 2000 р — 23,7 тис. грн відповідно. Графічно це зображується малюнком.

Торговельна націнка. За своєю економічною природою торговельні надбавки та знижки являють собою ціну на послуги торговельного підприємства, їх рівень, як і рівень інших цін, в умовах ринкової економіки залежить:

— з одного боку, від співвідношення між попитом та пропозицією на торговельні послуги, ступеня конкуренції на товарному ринку (регіональному), якості послуг, що надаються, і рівня цін закупівлі та продажу товарів;

— з іншого боку, від витратоміскості реалізації товарів і норми прибутку, яка відповідає стратегії розвитку підприємства.

КП «Казка «самостійно встановлює торговельну надбавку на продукцію в розмірі від 10 до 20% в залежності від терміну використання товару і його інших споживчих характеристик, відповідно до чинного законодавства. В загальному розмір торговельної надбавки за останні роки становив:

Отже КП «Казка «було створене 1992р. і знаходиться за адресою:

78 200 Україна місто Коломия, проспект Відродження 26.

Здійснює свою діяльність з метою розширення випуску і збільшення реалізації продукції, робіт і послуг, отримання прибутку від своєї діяльності, матеріального та соціального забезпечення своїх працівників та розв «язання регіональних програм.

Основним напрямкам діяльності підприємства є оптова роздрібна та комісійна торгівля промисловими та продовольчими товарами і інші прибуткові операції.

Згідно з даними статистичної звітності 2001;го року на підприємстві працює 13 працівників.

Підприємство тільки починає свою діяльність на регіональному ринку. Термін діяльності підприємства незначний тому стратегія КП «Казка «орієнтована на виживання (утримання завойованих покупців та пошук нових) в умовах високої конкуренції. Діяльність підприємства направлена на торгівлю різноманітними товарами, а також надання платних послуг (здавання в оренду незадіяних приміщеньскладів, що дає можливість збільшення грошових надходжень).

Висновок.

Отже КП «Казка «було створене 1992р. і знаходиться за адресою:

78 200 Україна місто Коломия, проспект Відродження 26.

Здійснює свою діяльність з метою розширення випуску і збільшення реалізації продукції, робіт і послуг, отримання прибутку від своєї діяльності, матеріального та соціального забезпечення своїх працівників та розв «язання регіональних програм.

Основним напрямкам діяльності підприємства є оптова роздрібна та комісійна торгівля промисловими та продовольчими товарами і інші прибуткові операції.

Згідно з даними статистичної звітності 2001;го року на підприємстві працює 13 працівників.

Підприємство тільки починає свою діяльність на регіональному ринку. Термін діяльності підприємства незначний тому стратегія КП «Казка «орієнтована на виживання (утримання завойованих покупців та пошук нових) в умовах високої конкуренції. Діяльність підприємства направлена на торгівлю різноманітними товарами, а також надання платних послуг (здавання в оренду незадіяних приміщеньскладів, що дає можливість збільшення грошових надходжень).

КП «Казка» — одне з кращих підприємств громадського харчування і зуміло зберегти свою специфіку роботи в тяжких ринкових умовах господарювання. На сьогоднішній день — це єдине в місті дитяче кафе, яке обслуговує в основному найменших жителів Коломиї - дітей. Перспектива у підприємства непогана і аналізуючи діяльність підприємства можна сказати, що керівництво працює над вдосконаленням технології виробництва, дбає про людей, тому що покращує: полегшує роботу працівників вводячи нову техніку і технологію, добивається росту продуктивності праці та підвищення заробітної плати. У зв’язку з введенням в дію нового обладнання підприємство має можливість нарощувати об'єм виробництва.

Та таких підприємств, як «Казка», є небагато. Це спричинено нестабільним законодавством в Україні, а також основними чинниками гальмування розвитку малих підприємств є:

високі податки, що змушує деяких малих підприємств скривати свої доходи, а отже іти в тіньову економіку недостатня державна фінансово-кредитна і майнова підтримка підприємства недостатність системи обліку та статутної звітності малих підприємств відсутність стабільної інвестиційної політики обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення і кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності.

Отже, на Україні повинна діяти постійна державна підтримка малого бізнесу. Держава повинна сприяти та залучати іноземних інвесторів в нашу країну.

Література.

Покропивний С.Ф. «Економіка підприємств».

Грузінов В. «Економіка підприємств».

Ворст Й., Ревентолоу П. «Економука фірми».

Засоби масової інформації:

Журнал «Економіка України» 1998р.,.

«Економіка України» 2000р.

«Економіка України» 2001р.

Мазаракі А.А. «Економіка торговельного підприємства».

Закон України «Про підприємство».

Закон України «Про підприємництво».

Бланк І.О. «Управління торговельним підприємством».

Герасимчук В.Г. «Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, управління».

Гринюк Н.А. «Політика залучення позикових коштів торговельним підприємством».

Гуляєва Н.М. «Управління формуванням та використанням основних фондів торговельного підприємства».

Жеккер О. «Цільові орієнтири торговельного підприємства на різних етапах його розвитку».

Ластовецький В.О. «Ефективність господарювання: оцінка, аналіз, фактори, резерви».

Ліговенко Л.О. «Управління грошовими коштами торговельного підприємства».

Директор підприємства Бухгалтер Кафе «Казка».

Бар Виробництво Бармени Кондитера Обслуговуючий персонал Кухарі.

Вантажники Приберальниці.

Офіціанти.