Капуста городня, картопля, квасениця звичайна

Капуста городня, картопля, квасениця звичайна.

.

.

КАПУСТА ГОРОДНЯ.

Brassica oleracea.

Дворiчна овочева рослина родини хрестоцвітих. Протягом першого року утворю низьке стебло iз значної кiлькості листкiв щiльну гладеньку головку. На другий рiк розвивається квiтуче стебло, до 150 см заввишки. Листки великi, черешковi, м’ясистi, сизо-зеленi або фiолетовi. Квiтки двостатевi, правильнi, чотиричленнi, зiбранi в китицi. Пелюстки блiдо-жовтi або бiлi. Цвiте у травнi — червнi. Плід — двогнiздий стручок.

Вирощують як овочеву культуру.

Галенові препарати виготовляють із листя рослини.

Листя капусти мiстить бiлки, органiчнi кислоти (кавову, лимонну, глюкуронову, янтарну, мурашину та iншi), цукри, вiтамiни (C, B1, В2, В6, H, A, E, PP, B15, Bc, U), амiнокислоти, макрота мiкроелементи (калiй, натрiй, кальцiй, магнiй, залiзо, срiбло, свинець, титан, олово, молiбден, нiкель, ванадiй, ciрку та iншi).

Комплекс сполук, якi мiстяться у капустi, наділяє її багатьма фармакотерапевтичними властивостями. Свiжий сік капусти проявляє високу терапевтичну ефективнiсть при лiкуваннi виразкової хвороби шлунка i дванадцятипалої кишки. Це зумовлено в основному наявністю вiтамiну U, який має антигiстамiннi й антисеротонiновi властивостi, покращує обмiн лiпiдiв, тiамiну i холiну, пiдвищує стiйкiсть слизової оболонки i стимулює процес загоєння виразок. Свiжий сік капусти діє також бактерицидно — пригнiчує рiст i розвиток золотистого стафiлокока, туберкульозної палички. Це протикашльовий і вiдхаркувальний засіб, сприяє звільненню від пуринових основ i жовчi, посилює виведенню рiдини з органiзму, активізує метаболiзм холестерину, покращує моторну функцiю кишечника, налагоджує сон, знімає біль, посилює секреторну роботу шлунка.

Застосовують при виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, атеросклерозi, хворобах печiнки i селезiнки, холангiтах, запорах, запальних процесах дихальних шляхiв. Мiсцево — при гнiйних ранах, виразках.

Внутрiшньо — свiжий сік капусти по 50 мл тричі на день до їди.
.

КАРТОПЛЯ.

(бульба, булі, кромплі, крумплі).

Solanum tuberosum.

Однорiчна (в культурi) та багаторiчна (в дикому станi) трав’яниста бульбоутворююча рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, висхiдне, ребристе, розгалужене, до 100 см заввишки. Листки переривчасто-непарноперистi, з яйцеподібними листочками. Квiтки двостатевi, правильнi, у верхiвкових завiйках; вiночок зрослопелюстковий, бiлий, блiдо-рожевий або фiолетовий. Цвiте у червнi — липнi. Плід — ягода.

Вирощують як плодоовочеву, технiчну та кормову рослину.

Галенові препарати виготовляють із бульб червоних сортiв. У народнiй медицинi використовують також квiтки рослини.

Бульби картоплi мiстять крохмаль, бiлок, клiтковину, пектини, олiгосахариди. У картоплi багато також вiтамiнiв (B1, B2, B6, Bc, PP, A, U), мiнеральних речовин (сiрка, нiкель, кобальт, фосфор, мiдь, йод, калій, кальцiй), органiчних кислот, глікоалкалоїди (соланiн i чаконiн).

Сік картоплi має антациднi, протизапальнi, ранозагоювальнi, спазмолiтичнi, гiпотензивнi властивостi.

Застосовують свiжий сік i картоплю при диспепсiї, виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки, спастичних запорах, головному болю, гiпертонiчнiй хворобi, катарах верхнiх дихальних шляхiв, набряках, захворюваннях нирок, гноячкових ураженнях шкiри, при опiках. Настiй квiток картоплi вживати при гiпертонiї.

Внутрiшньо — свiжий сік картоплi пити по 50 мл тричі на день перед їдою. Для лiкування катарiв верхнiх дихальних шляхiв доцiльно вдихати пари картоплi в «мундирах» при варінні.

Зовнiшньо — перетерту сиру картоплю широко використовують у дерматології й косметиці маски із тертої сирої картоплi при опiках, гнiйних ранах, наривах (так на мiсце нариву прикладають лупину вареної картоплi, це прискорює дозрiвання гноячків). Тертою сирою картоплею лікують гноячкову екзему, піодермію, дерматити, виразки гомілки на всю уражену поверхню кладуть шар тертої сирої картоплі завтовшки 1 см, накривають серветкою й залишають в такому стані на 5 годин, зволожуючи пов’язку свіжим соком.

КВАСЕНИЦЯ ЗВИЧАЙНА.

(заячий щавель).

Oxalis acetosella.

.

Багаторiчна трав’яниста рослина родини квасеницевих. Кореневище тонке, розгалужене, повзуче, на кiнцi якого розвиваються безлистi квiтоноснi пагони, до 12 см заввишки. Листки довгочерешковi, трiйчастi, в пучках. Квiтки правильнi, двостатевi п’ятичленнi, одиничнi; пелюстки оберненояйцеподібнi, бiлi, з рожевими або лiловими жилками. Цвiте у травнi — червнi. Плід — коробочка.

Квасения звичайна росте у вологих тiнистих листяних лiсах, по чагарниках.

Для лiкарських потреб заготовляють траву квасениці звичайної пiд час цвiтiння.

Трава квасеницi мiстить вiтамiни, органiчнi кислоти, флавоноїди.

Галеновим препаратам квасениці звичайної властива протизапальна, протицинготна, антисептична, жовчогiнна, сечогiнна, в’яжуча, протиглисна дiя. Використовують як свiжу, так i сушену рослину.

В народній та науковій медицині застосовують галенові препарати квасениці звичайної при атеросклерозi, авiтамiнозi, жовтяницi, нефритi, гепатитi, отруєннi солями важких металiв, при канцироматозних виразках, раку губи i шлунка (всередину i мiсцево — свiжий сік).

Всередину — настiй свiжоподрiбненої трави квасениці звичайної (1 ст ложку свіжого подрібненого листя на 400 мл окропу), настоювати 2 год, приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день до їди. Свiжий сік по 1 д ложцi 4 рази на день. Надмірне і тривале вживання квасениці звичайної може спричинити подразнення нирок. Слід обмежувати вживання квасениці хворим на щавлевокислий діатез, при схильності до судом.

Зовнiшньо — настiй трави квасениці звичайної (1:20) служить для примочок, полоскань, обмивань. Свiже подрiбнене листя квасеницi звичайної прикладають до фурункулiв, гнiйних ран, наривiв, виразок.

.

.

_.

.