Апраксин Федір Матвійович
Але трактату, укладеним Петром I при річці Лозині з турками, Апраксину поведено було зруйнувати Таганрог і віддати туркам Азов. У 1713 р., начальствуя над галерным флотом, він узяв міста Гельсингфорс і Борго, здобув перемогу над шведами при річці Пелкине. Сприяв поразці шведської ескадри у мису Гангут. Невдовзі по цього він піддався слідству за різні зловживання і заворушення, що сталися й не так… Читати ще >
Апраксин Федір Матвійович (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Апраксин Федір Матвійович (1671−1726)
Знаменитый сподвижник Петра I. Апраксин брав участь ще іграх і заняттях Петра з потешными.
У 1692 р. призначений воєводою в Архангельськ; побудував корабель, посилав її торгівлі за море, ніж доставив найбільше задоволення царю. У 1697 р. їй було доручено головний нагляд за суднобудуванням у Воронежі. У 1700 р. Апраксин призначений головним начальником Адміралтейського наказу і азовським губернатором. Він доставив азовському флоту багато нових судів, перебудував Азов, побудував Таганрог з гаванню для військових судів і участі з фортецею Троїцької, вибудував Павловскую фортеця, спорядив Воронезьку верф доками і шлюзами, заснував нові верфі. У 1705 р., як у Астрахані назрівав бунт, цей місто був тимчасово доручено його управлению.
Керував Збройовим і Ямським наказами і Монетним двором, а 1707 р. призначений адміралтейським президентом. Охороняв Петербург від нападу шведського генерала Любекера, війська що його 1708 р. позбавив продовольства та потім остаточно знищив. У 1709 р. споруджено в графське гідність. Керував облогою Виборга, сдавшегося 13 червня 1710 г.
Але трактату, укладеним Петром I при річці Лозині з турками, Апраксину поведено було зруйнувати Таганрог і віддати туркам Азов. У 1713 р., начальствуя над галерным флотом, він узяв міста Гельсингфорс і Борго, здобув перемогу над шведами при річці Пелкине. Сприяв поразці шведської ескадри у мису Гангут. Невдовзі по цього він піддався слідству за різні зловживання і заворушення, що сталися й не так з її провини, як з м’якості його характеру, у ввіреному йому морському відомстві, і він засуджений до сплати грошового штрафа.
Петро, бажаючи винагородити графа Апраксина за цю втрату, подарував їй усе маєтку, що залишилися після смерті вдовствовавшей сестри графа, цариці Марфи Матвеевны. У 1717 р. Апраксин призначили президентом Адмиралтейств-коллегий в званнях генерал-адмирала і сенатора; в наступному році було призначений другим, по старшинству, членом слідчої комісії в справі царевича Олексія Петровича.
У 1722 р. Апраксин супроводжував государя в перській поході, у якому ледь не рукою полоненого лезгина. У 1726 р. призначений членом Верховного таємного совета.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.