Вступ.
Мережеві бібліографічні ресурси провідних країн світу
Вивчення цих довідників має значення у методологічному аспекті — в них уточнюються основні підходи до структури статті про особу бібліографа. Хоча в Україні та й у світовій практиці такі принципи узгоджені за основними параметрами, в кожному окремому випадку автори та укладачі обирають також іншу біографічну інформацію для розміщення у біографічній статті. Сьогодні, в епоху електронного… Читати ще >
Вступ. Мережеві бібліографічні ресурси провідних країн світу (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Сьогодні, в епоху електронного інформаційного середовища, додаткової уваги потребує вивчення досвіду створення електронних біографічних ресурсів у бібліотечній справі у різних країнах, де представлені біографії українських вчених, які працювали у сфері бібліографії.
Найбільшими за обсягом такої інформації є довідкові видання російських бібліотекарів, що й нині не відображені в ресурсах Інтернет, а існують у паперовому вигляді. Причини такого ставлення є не зовсім зрозумілими. Оглядові таких довідкових друкованих видань присвячена стаття М. Акіліної та О. Ратникової [11], де подано інформацію про основні російські довідники та проаналізовано їхню структуру. В роботі розглянуто такі видання, як Бібліотечна енциклопедія, підготовлена Російською державною бібліотекою, що репрезентує понад 500 видатних бібліотекарів та бібліографів [12]; «Книга: Эциклопедия» (М., 1999), що містить понад 900 статей про вітчизняних та зарубіжних діячів, серед яких є й українські бібліографи [18]; «Деятели отечественной библиографии (1919;1929). Справочник в 4-х ч.» [14]; покажчик В.А. Ніколаєва «Библиографы Сибири и Дальнего Востока: биобиблиографический словарь» (Новосибирск, 1973) [19].
Вивчення цих довідників має значення у методологічному аспекті - в них уточнюються основні підходи до структури статті про особу бібліографа. Хоча в Україні та й у світовій практиці такі принципи узгоджені за основними параметрами, в кожному окремому випадку автори та укладачі обирають також іншу біографічну інформацію для розміщення у біографічній статті.
Звичайний мінімальний склад інформаційних рубрик про персоналію включає такі відомості: основні біографічні дані (дата і місце народження), освіта, науковий ступінь, почесні звання, посади та місця основної діяльності, сфера дослідницьких інтересів, загальна кількість та обсяги наукових праць, виокремлюються найбільш значимі праці, відомості про громадську та суспільно-професійну діяльність, членство в асоціаціях та організаціях, наявність державних та почесних нагород. Подається список найважливіших публікацій діяча та література про нього, його фото.
У видовому аспекті видання розрізняються підходами та наповненням рубрик, читацьким призначенням. Так, «Великие люди — библиотекари: от, А до Я» (сост. Е. И. Полтавская; под ред. Ю. Н. Столярова (М., 2005) підготовлене для учнів, тому довідки написані у формі нарисів [13]. Інший вид — біографічна презентація співробітників бібліотек на порталах бібліотек та підготовка довідників типу «хто є хто в бібліотечній справі». Окремий вид репрезентує науково-довідкове видання «Сотрудники Российской государственной библиотеки: биобиблиографический словарь. Московский публичный и Румянцевский музеи: 1862−1917» (сост. Л. М. Коваль, А. В. Теплицкая; Рос. гос. б-ка, Музей истории б-ки; науч. ред. В.А. Фокеев) (М., Пашков Дом, 2003). До словника включено близько 500 імен [20]. До нього залучено значні архівні матеріали та інші джерела про особу, отож довідник має суттєве інформаційне наповнення.