Реклама в маркетинговій діяльності

Реклама в маркетинговій діяльності

Реклама в маркетинговій діяльності.

Кваліфікаційна робота.

ЗМІСТ.

Вступ 3.

Розділ 1. Реклама в маркетинговій діяльності 6.

§ 1. Реклама як елемент системи маркетингових комунікацій 6.

§ 2. Функції, цілі та засоби передачі реклами. Регулювання рекламної діяльності. 14.

Розділ 2. Формування рекламного ринку в Україні 26.

§ 1. Тенденції розвитку рекламного бізнесу 26.

§ 2. Специфіка рекламної інформації та її сприйняття в Україні 35.

Розділ 3. Перспективи розвитку реклами в Україні 41.

§ 1. Напрямки вдосконалення реклами на вітчизняних підприємствах 41.

§ 2. Стан ринку рекламних послуг (м. Чернівці) 47.

Список використаної літератури 58.

Додатки 60.

Вступ.

Реклама, явище досить чуже для нашої економіки ще років десять тому, сьогодні впевнено відвойовує собі місце у соціально-економічному житті ще не зміцненої української держави.

Сьогодні ми вже звикли до того, що реклама періодично з" являється на екранах наших телевізорів, мерехтить на сторінках преси, прикрашає міські пейзажі.

Реклама має давню та цікаву історію. До питань теорії та практики реклами зверталися спеціалісти різних країн. Створена велика бібліотека наукових та популярних робіт по рекламі, особливо в США.

Проте реклама все ще залишається явищем загадковим та повним протиріч і є широким полем дослідницької діяльності для вчених різних наукових галузей.

Реклама не існує сама по собі. Вона всього лише інструмент ринку. В основі реклами — інформація і переконання. Вона робить це шляхом купівлі площ і часу в засобах масової інформації. Реклама в засобах масової інформації сприяє розвитку масового ринку товарів і послуг, отже вкладення підприємств в виробництво стають виправданими. Доходи ж від реклами починають забезпечувати життєдіяльність газет та журналів, які намагаються охопити як можна більші маси людей.

Реклама розвивається і міцніє тому що повідомляє великим масам людей відомості про нові і більш досконалі товари. Вона відіграє ключову роль в розвитку економіки і є її важливим елементом. Якщо виробника позбавити такого ефективного зв" язку із споживачами, яким є реклама, то він перестане вкладати гроші в удосконалення старих та створення нових товарів. Стане відсутнім прагнення до розвитку та зникне конкуренція. Тому в країнах з високим рівнем життя масовим виробництвом витрачаються величезні гроші на рекламу. Рівень життя і асигнування на рекламу тут взаємопов" язані.

Крім інформації про вироби та послуги реклама може передавати так само кваліфіковано суспільні, політичні чи благодійні ідеї.

Уряди багатьох країн для вирішення проблем, які пов" язані із труднощами просування через звичайні урядові канали звертаються до системи спілкування через рекламу.

Цінність реклами в тому, що вона притягує до себе багатьох талановитих людей — художників, письменників, режисерів, акторів, співаків тощо. Саме вони перетворюють рекламу в мистецтво. Реклама не формує стандартів і розсуває межі дозволеного. Водночас реклама намагається бути в гармонії зі своїми читачами та глядачами, тобто не суперечити їх поглядам, цінностям, думкам.

Про рекламу можна сказати, що це галузь, яка відгукається на запити та настрій суспільства, тобто гармоніює зі станом суспільства і його стандартами.

Реклама — явище надзвичайно різноманітне та багатогранне, її можна розглядати під різними кутами зору, через призму економічних, психологічних чи соціальних законів, і кожний раз це буде робота цікава і плідна. .

В даній дипломній роботі ми намагаємося лише частково заглибитися в проблеми дослідження рекламної діяльності.

За мету поставимо охарактеризувати рекламу як один із важливих елементів маркетингових та суспільних комунікацій, описати загальні тенденції та проблеми розвитку рекламної справи в Україні, проаналізувати сучасний стан ринку рекламних послуг та специфіку рекламної інформації і її сприйняття в нашій державі. Зроблено також короткий огляд розвитку та стану реклами на сьогоднішній день в м. Чернівці.

Завершується робота спробою проаналізувати розвиток рекламного бізнесу у найближчому майбутньому, розглядаються перспективи розвитку реклами в Україні.

Проблема реклами є порівняно новою для України. Перехід нашої держави на ринкові засади господарювання спричинив ряд змін в економічному житті. До них також відносяться і початок формування рекламного ринку в державі.

Попереду на українських рекламістів важка творча праця, процес вдосконалення, що вимагає переходу через безліч невдач, помилок та падінь. Але кожна помилка стає уроком, кожне падіння піднімає на новий вищий щабель осмислення, розуміння чи розвитку. Поступово, крок за кроком, наша нація мине болісний та тривалий період економічного реформування, запрацює коліщатка точного механізму ринкових відносин і українська реклама ще здивує світ своїми яскравими життєрадісними кольорами.

Розділ 1. Реклама в маркетинговій діяльності.

§ 1. Реклама як елемент системи маркетингових комунікацій.

Реклама, як суспільне явище, має давню історію. Вона тісно пов" язана з економічним життям суспільства взагалі, торгівлі і промисловості.

Генеалогічне дерево реклами сягає своїми коріннями до перших кроків організації людського суспільства. Почути сьогодні що-небудь хороше про на — це велика рідкість навіть для тих, хто в ній працює. Реклама відкрита для критики. Для на конструктивна оцінка — це стимул для розвитку, який дозволяє іти в ногу з сьогоднішніми потребами і настроями. Але якою б не була реклама, не можна забувати, що вона не існує сама по собі. Реклама всього лиш інструмент ринку. Вона виступає як засіб зв" язку між виробником і споживачем. Без реклами виробник не може здійснювати обмін «товар — гроші». Реклама дає потенційному покупцеві аргументи на користь товару. Для цього вона говорить про проблеми потенційного покупця, розглядаючи товар його очима. В умовах ринку і жорстокої конкуренції реклама не тільки повідомляє покупця про споживчі якості товару, але й намагається змінити поведінку людини, привернути її до рішення про покупку саме цього товару. Реклама — це своєрідне знаряддя конкуренції.

Маркетинг і реклама — це два поняття, які невід" ємні одне від одного, хоч реклама і виникла задовго до маркетингу. Маркетинг включає рекламні заходи, які повинні орієнтуватися на стратегічні цілі маркетингового планування. Взаємозв" язок всіх ланок маркетингу — це основа єдиної стратегії і тактики рекламної діяльності в системі маркетингу. При розробці і здійсненні плану рекламної кампанії необхідно перш за все узгодити її цілі і принципи з загальним маркетинговим планом підприємства. При плануванні рекламних заходів по конкретному товару слід враховувати стадію життєвого циклу товару з загальним маркетинговим планом фірми. Маркетинг передбачає не тільки вирішення відносно пасивного завдання детального і ретельного вивчення потреб кінцевих споживачів щодо товару і адаптацію до них продукції, що випускається, але й активного завдання по формуванню і стимулюванню попиту на товар в цілях збільшення продаж, підвищення ефективності і прибутковості підприємницької діяльності. Саме цій меті в першу чергу і відповідає комунікаційна політика в складі комплексу маркетингових заходів впливу на ринок «маркетинг — мікс» (marketing — mix), в яку входить реклама, засоби стимулювання збуту, сервісна політика, прямі чи персональні продажі, організація участі у виставках (ярмарках), товарний знак, фірмовий стиль, упаковка, робота з засобами масової інформації тощо. Основними елементами, які складають систему заходів по формуванню і стимулюванню попиту на ринку (promotion mix) виступають: реклама, засоби стимулювання збуту, прямі продажі тощо. Щодо реклами, то вона покликана відігравати одне з найскладніших завдань в системі маркетингових комунікаційформувати і стимулювати попит. Звичайно, що здійснити повне управління процесом впливу на споживача зі сторони фірми неможливо, проте споживачам необхідно надати інформацію з тим, щоб переконати їх в перевагах товару фірми, розсіяти недовір" я, сформувати і активізувати попит тощо. Реклама сприяє реалізації товару, процесу перетворення товару в гроші, сприяє прискореному і успішному завершенню процесу збуту товару, обігу коштів, тобто процесу відтворення на рівні фірми. Реклама може конструктувати попит і управляти ним.

Але що таке реклама? Що ми розуміємо під цим терміном, який часом викликає стільки суперечливих емоцій? Що означає він для нас як для споживачів і як для рекламодавців? Що ж заключено в понятті «реклама»? Як відомо, вивчення явища чи процесу залежить від точки зору на нього аспекту, розрізу, критерію, що вибирається в якості основи. З цієї причини один і той же термін може мати декілька значень. Реклама в цьому відношенні не є винятком. Існують визначення реклами, які за основу беруть наступні аспекти:

• вид діяльності,.

• характер розповсюдження інформації,.

• економічна природа процесу.

В першому випадку «реклама — вид діяльності або виготовлена в й результаті продукція, ціллю якої є реалізація збутових чи інших завдань промисловості, сервісних підприємств і суспільних організацій шляхом розповсюдження оплаченої ними інформації, який сформований таким чином, щоб здійснити посилений вплив на масову чи індивідуальну свідомість, викликаючи заплановану реакцію вибраної цільової, споживацької аудиторії» .

Одне з переваг даного визначення в тому, що воно досить оригінальне і нове. Справа в тому, що традиційному підходу західних дослідників до визначення реклами притаманно характеризувати її як процес інформування. Цю точку зору поділяють і вітчизняні спеціалісти в області реклами: Л. Ю. Германова, Н. С. Добробабенко, І.А.Гольман та інші. Тому самостійний підхід до розробки даного визначення такими науковцями як І.Я.Рожков, П.С.Зав" ялов, М. Н. Айзенберг, Л. Н. Хромов заслуговує схвалення.

Що стосується другого підходу до визначення реклами (характер розповсюдження інформації), то його прихильники рахують, що до неї відноситься комерційна інформація, що розповсюджується через засоби масової інформації, тобто «не особисто». Приклад такого визначення «Реклама — це платне, однонаправлене і неособове звернення, яке здійснюється через засоби масової інформації, тобто „не особово“, і яке агітує на користь якого-небудь товару, марки, фірми (якоїсь справи, кандидата, уряду)» .

Недолік даного визначення полягає в розділенні реклами на «не особову» і «особову». В рамках даного визначення реклама і особовий продаж протистоять один одному. Необхідність ЇЇ розмежування виникла із-за того що звернення продавця до покупця неможливо класифікувати як «не особове розповсюдження інформації». Деякі науковці вважають, що реклама на місці продажу — це кінцева ланка реклами товару, яка розповсюджується через засоби масової інформації.

Третій підхід до визначення терміну «реклама» базується на аспекті, який стосується економічної основи поняття, тобто відношень між споживачем і виробником товарів. Отже, «рекламаце формування виробником у покупця повного позитивного уявлення про споживчі якості товару, заради головного економічного інтересу виробника товарів» .

Це визначення глибше торкається економічної основи відношень рекламодавця і споживача. В процесі господарської діяльності виробник відчуває економічну необхідність інформувати споживача про вироблені товари, щоб споживач міг укласти угоду і задовольнити свої потреби. Тому визначення реклами повинно бути тісніше пов" язане з процесом змінення прав власності на товар — угодою, і ближче до економічного змісту цього процесу. Необхідно повніше розкрити економічну природу відношень рекламодавця і споживача, з оглядом на що доцільніше в якості універсального визначення реклами використати наступне: реклама — звернення рекламодавця до потенційного споживача з пропозицією про угоду або з інформацією, яка впливає на ймовірність її укладення. Тут виникає також необхідність дати пояснення визначенням «споживач» і «рекламодавець» .

Потенційний споживач — фізична чи юридична особа до якої звернена пропозиція про угоду, яка містить ймовірну економічну вигоду для нього.

Рекламодавець — суб" єкт економічних відношень, який для отримання прибутку або іншої економічної вигоди звертається до іншого суб" єкта з пропозицією про угоду або з інформацією, що впливає на успішність її здійснення.

Отже, з наведених вище визначень можна зробити наступні узагальнюючі висновки.

1. Реклама перш за все являє собою процес надлишкового інформування, так як рекламодавець звертається до потенційного споживача. Виробник не має достовірного знання про те, кому конкретно із групи споживачів буде проданий його товар. Із всієї сукупності споживачів тільки частина придбає цей товар. Тому значні кошти, витрачені на рекламу, виявляться витраченими марно.

2. Позиції рекламодавця і споживача в процесі розповсюдження інформації нерівні. Психологія більшості людей така, що вони сприймають інформацію автоматично, не маючи можливості в деяких випадках уникнути контакту з нею, а в інших нейтралізувати її вплив на свої вчинки. Рекламодавець вільний в своєму виборі давати чи не давати рекламу.

3. При свідомому виборі товару покупець може відмовитись від нього, тому рекламодавцю вигідно здійснити на покупця максимальний несвідомий, автоматичний вплив. Разом з тим маніпулятивний вплив реклами виконує важливу функцію: стабілізує попит і знижує підприємницький ризик.

Як наукове явище реклама займає місце в маркетинговому процесі просуванні товару та комунікаційній політиці маркетингу. Існує ряд певних теорій комунікацій, які з успіхом застосовують і до реклами.

Одна з відомих теорій комунікацій це теорія відбірковій уваги. Ми бачимо і чуємо тільки те, що нам подобається і те, що нас лякає. Іншими словами наша цікавість до інформації підвищується з ростом ринку, який нас підстерігає по мірі того, як ми відчуваємо себе все більш втянутими в процес вибору.

Усвідомлення ризику: очікування небезпеки посилює наш пошук інформації, ризик може бути фінансовим або «соціальним», тобто суспільна думка.

Емоційну прив’язаність: незалежно від того чи поступає нам потрібна інформація постійно, чи ми отримуємо її лише час від часу потреба в ней зростає в залежності від степені «особистої прив’язаності» кожного з нас до того чи іншого товару, який нам потрібно придбати.

Споживач в певній мірі прив" язаний до товару. Такий споживач уважно слідкує за рекламою і шукає її сам. Він як правило відкидає інформацію, що суперечить його власним уявленням. На такого споживача реклама впливає через зміст інформації, яка подається. Реклама формує сприятливе відношення споживача до даної марки, його готовність до покупки.

Споживач, який слабо прив" язаний до товару. Він не цікавиться рекламою, пасивно сприймає інформацію. Робить свої звичайні покупки. Завдання реклами в цьому випадку заключається в тому, щоб будь-яким засобом намагатися привернути увагу такого споживача, примусити його розпізнати товар, що рекламується. Ефективність реклами тут визначається способом подачі рекламного повідомлення, яке повинно його підштовхувати до покупки.

Наступна досить відома і важлива теорія комунікацій — це теорія типів покупців.

Раціональний покупець — ним виступає такий покупець, поведінка якого відповідає теорії класичної політекономії, але якого в дійсності не існує. Навпаки, в реальному житті ми маємо справу із споживачем, який в своїй поведінці керується як раціональними так і ірраціональними мотивами, одночасно намагаючись знайти раціональні оправдання своєї споживацької поведінки. Розрізняють два типи раціонального покупця. Якщо перший «теоретичний» покупець не піддається на агітацію реклами, то інший моментально на неї реагує при умові, що вона його інформує і приводить «об» єктивні" аргументи на користь того чи іншого товару, що вона звертається до його розуму, а не до його емоцій, що вона переконує, перемагає силою «об» єктивних" доказів.

Обумовлений покупець. Обумовленим є такий покупець, вчинки якого співпадають з теорією «психології поведінки» (біхевіористська теорія американського філософа Джона Уотсона. Вона також називається теорія «стимул — відповідь»). У обумовленого покупця виробляється умовний рефлекс шляхом багаторазового повторення реклами.

Підхід, що використовує, глибоке мотивування. Звичайно людина діє так, щоб спочатку задовольнити свої основні потреби та інші нужди, які класифікуються у зростаючому порядку таким чином, що остання появляється лише тоді, коли попередня вже задоволена. Прикладом цього може бути піраміда потреб по А.Маслоу. Але поряд з цими цілком очевидними потребами на нашу поведінку впливають і більш складні причини. Як наслідок ряду моментів: свідомих і несвідомих, емоціональних і інтелектуальних, соціальних і фізіологічних — вони знаходяться в постійній взаємодії. Рекламодавцю необхідно мати повне уявлення про мотиви своїх потенційних покупців, щоб знати не тільки які товари, але і яка умова приведуть до покупки. Мотиви виконують роль двигуна наших вчинків і виявляються у вигляді напружень і збуджень, які наша поведінка намагається прибрати і скоротити і головний момент — той, хто відчуває дію цих механізмів, не завжди усвідомлює їх зміст і значення. Вивчення мотивації заключається в тому, щоб виявити поставлений зміст установок та вчинків, які здійснюються. Це робиться з допомогою аналізу непрямих опитувань потенційних покупців, який проводиться з допомогою психолога. Реклама зі своєї сторони використовує інформацію про всі ці елементи з тим, щоб посилити інтенсивність позитивної мотивації і прибрати те, що їй перешкоджає. Це емоційна реклама. Вона просто покаже товар в тому оточенні, яке настоює на покупку, примушує мріяти… Таку рекламу визначають як «проекційну» .

В реальній дійсності всі види реклами тісно перетинаються один з одним, що означає еволюцію реклами від інформування до повідомлення, від повідомлення до виробництва умовного рефлексу, від виробництва умовного рефлексу до посвідомого навіювання і, нарешті, до проекціювання символічного зображення. Реклама послідовно добивалась спочатку свідомого, обдуманого сприйняття покупцем рекламного звернення, потім автоматичного здійснення покупки, сьогодні вона потребує від покупця міцної згоди, неусвідомленої, але тим не менш реальної.

§ 2. Функції, цілі та засоби передачі реклами. Регулювання рекламної діяльності.

Реклама — одне із найбільш цікавих і повне протиріч явище економічного і суспільного життя. Інколи думають, що реклама має одне єдине завдання: продати товар чи послугу. Проте це далеко не так. Реклама здатна виконувати багато інших завдань, наприклад наступні:

• розповсюдження знань про фірму, ц історію, досягнення клієнтурі,.

• отримання запитів про більш повну інформацію відносно товару, який рекламується,.

• вплив на осіб, які впливають на прийняття рішень про покупку товару, на користь фірми-рекламодавця,.

• допомога робітникам служби збуту під час їх переговорів з клієнтурою,.

• формування позитивного відношення до фірми зі сторони суспільства,.

Отже, реклама будує фундамент поваги і довір" я не тільки до фірми, але і до країни, що представляє цю фірму. Але чого не в силах зробити ніяка реклама — це продати товар, що рекламується вдруге, якщо в перший раз вона обманула сподівання покупця. В цьому випадку, чим більший розмах рекламної роботи тим більші збитки.

Економічна ефективність реклами тісно пов" язана з метою, яку ставлять при проведені даного рекламного заходу і тією сумою грошових коштів, які виділяють на її проведення. Тут виділяють такі два поняття:

1. Відповідність виділених на рекламу коштів поставленій перед нею меті.

2. Досягнення поставленої мети в результаті рекламного заходу.

Якщо ці два поняття врівноважують один одного, то реклама економічно ефективна.

Основні функції реклами відповідають загальним цілям системи маркетингових комунікацій. Схематично це зображено в наведеній нижче таблиці:

ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

В залежності від цілей, що визначаються конкретною ринковою ситуацією, реклама може ефективно вирішувати наступні завдання:

• інформування,.

• переконування,.

• нагадування.

В кінцевому випадку, всі функції реклами, як і інших елементів комплексу маркетингу, зводяться до досягнення основних цілей системи маркетингових комунікацій: формування попиту та стимулювання збуту.

Способи передачі повідомлень дуже різноманітні, в рекламі їх нараховують багато десятків, якщо не сотні - від класичних рекламних оголошень і плакатів до брелків, етикеток, клейкої стрічки. Тому, спроба строго класифікувати всі ці способи звичайно стикаються з серйозними труднощами, так як один і той же спосіб може належати різним каналам чи засобам. Тому просто перелічу деякі найбільш розповсюджені способи: І. Пряма реклама:

• по почті (direct mail),.

• рекламні матеріали, інформаційні листи, листівки тощо, які вручаються особисто.

2. Реклама в пресі:

• в газетах,.

• в журналах загального призначення,.

• в спеціальних галузевих журналах,.

• в фірмових бюлетенях,.

• в довідкових телефонних книгах.

3. Друкована реклама:

• проспекти,.

• каталоги,.

• буклети,.

• плакати,.

• листівки, відкритки, календарі тощо.

4. Екранна реклама:

• кіно,.

• телебачення,.

• слайд-проекція,.

• полі-екран.

5. Зовнішня реклама:

• крупногабаритні плакати,.

• мультивізійні плакати (три чи чотири зображення на гранях трьох-чотирьохгранних призм, що синхронно рухаються електродвигуном),.

• електрифіковане панно з нерухомими написами, чи написами, які біжать,.

• просторові конструкції для розміщення плакатів малого (звичайного) розміру в декількох площинах.

6. Реклама в транспорті:

• написи на зовнішніх поверхнях транспортних засобів,.

• друковані оголошення, розміщені в салонах транспортних засобів,.

• вітрини з товарами на вокзалах, в аеропортах, інших приміщеннях.

7. Реклама на місці продажу:

• вітрини магазинів (зовнішні, внутрішні),.

• вивіски, знаки, плакати в торговому залі,.

• упаковка (коробка, футляри, папір, клейка стрічка з написаними назвами, товарними знаками рекламодавця).

8. Сувеніри та інші малі форми реклами (авторучки, папки, лінійки тощо).

Поділ реклами по видах і типах відбувається на основі ії певної функції, цілі, сфери дії чи впливу тощо.

Загальнонаціональна реклама використовується для просування відомих в масштабах країни, маючих фірмову марку товарів (безалкогольні напої, автомобілі тощо).

Роздрібна або місцева реклама використовується універмагами, «ланцюговою» сіткою магазинів, роздрібними торгівельниками. Ця реклама інформує споживачів дуже точно, де і коли продукти, що рекламуються, можуть бути придбані.

Індустріальна реклама звернена до уваги виробників. Об" єм промислової реклами менший, ніж об" єм споживчої, і вона адресована вузькому колу покупців.

Інституційна реклама — направлена на покращення репутації фірми і не зв" язана з рекламою яких-небудь конкретних видів продуктів. Виходячи із практичного впливу на споживачів, реклама поділяється на рекламу з безпосереднім комерційним і з більш пізнім ефектом. Реклама безпосереднього впливу і ефекту найбільш розповсюджена в роздрібній торгівлі. Вона направлена на те, щоб викликати у клієнта бажання негайно придбати продукт чи скористатися послугою (повідомлення по радіо, direct mail тощо). Реклама з більш пізнім ефектом розрахована на покращення репутації фірми, її товарного знаку, іміджу. Її головна мета — створення та підтримка у споживачів — одразу фірми і її продукції. Даний вид реклами можна охарактеризувати як імідж-рекламу.

Найбільш ефективним для імідж-реклами є:

• рекламні ролики по телебаченню,.

• рекламні щити,.

• реклама на транспорті,.

• реклама в популярних газетах та журналах,.

• участь в благодійних акціях.

Товарна реклама направлена на продаж певних товарів чи послуг, в основному шляхом описання їх якостей, переваг, інколи цін.

Пропагандистська реклама виражає погляди компаній на теми, які мають суспільне звучання (освіта, охорона здоров" я, захист навколишнього середовища тощо).

Конкурентна реклама — за допомогою цього виду особливо виділяють переваги товарів компаній перед аналогічними товарами конкурентів.

Порівняльна реклама — в якій ясно співставляються два чи більше товарів.

Кооперативна реклама — сполучення місцевої і національної реклами, фінансування якої поділяють між собою виробник товару та місцеві оптові і роздрібні продавці.

Стимулююча реклама — направлена, в основному, на стимулювання потреб покупців. Найбільш ефективною стимулююча реклама вважається тоді, коли вона виступає як реклама, що:

• постійно повторюється в газетах та журналах,.

• розповсюджується по прямому поштовому розсиланню,.

• реклама по радіо,.

• приймає участь у виставках,.

• телереклама.

Реклама стабільності. Навіть при налагодженому збуті товарів і послуг і при повному «портфелі замовлень» необхідна час від часу закріплювати результати, які досягнуті рекламою. Найбільш ефективна така реклама як:

• скрита реклама, у вигляді статей про вашу діяльність,.

• участь у виставках,.

• пряме поштове розсилання вашим постійним клієнтам проспекту (звіту) про вашу річну діяльність.

Всі рекламні оголошення містять два основних елемента. По-перше — це текстовий компонент, по-друге — художній компонент.

Рекламний текст має перед собою п" ять основних цілей:

• привернути увагу потенційного покупця,.

• збудити інтерес потенційного покупця,.

• викликати довіру до товару і компанії,.

• посилити бажання потенційного покупця мати товар,.

• збудити бажання потенційного покупця до дії.

Придумати слова, що здатні досягнути всіх цих цілей не така-то легка справа. Вона вимагає хороших комунікаційних здібностей, мовного відчуття і всебічного знання як товару, так і клієнта.

Також важливу роль у рекламі та просуванні товару відіграє назва. Даючи назву своєму товару слід притримуватись наступних правил:

• назва повинна легко запам" ятовуватися,.

• назва повинна бути оригінальною і не співпадати з назвами інших товарів,.

• не треба давати назви з «імпортних» слів, не знаючи їх перекладу.

Яким би всемогутнім не був рекламний текст, він посилюється творчим художнім компонентом. Іноді художня частина буває більш виразною, ніж текст, а її зорові образи передають основний масив інформації. Сукупність текстового і художнього компонентів називається макетом реклами. В основі візуальної частини можуть бути покладені різноманітні теми, включаючи упаковку товару, який рекламується, його прояв в роботі, його властивості, гумор, глядацькі порівняння з іншими товарами, а також свідчення людей, що користуються даним товаром або оцінка знаменитостей.

Інша значна проблема в тому, що імідж знаменитості і імідж товару в сприйнятті публіки можуть дуже тісно переплітатись, і якщо у зірок виникнуть неприємності, то будуть неприємності і у даного товару. Отже, до цього виду рекламування треба підходити досить обережно, добре зваживши та передбачивши можливі наслідки.

У вітчизняній рекламі, як у фокусі, концентруються всі труднощі і недоліки нашої економіки. Рекламні агентства, особливо ті з них, які добились певного успіху у цій сфері бізнесу, стривожені чисельними фактами явного чи дещо завуальованого плагіату, коли нечесні на руку конкуренти використовують розроблені раніше ними ідеї, девізи, а то і рекламні звернення в цілому.

Ще з середини минулого століття споживачі об" єднували свої зусилля для відстоювання своїх прав. Саме з цього часу розвивається явище, що отримало визначення «консьюмеризм» — організований рух громадян за розширення прав і впливу покупців стосовно продавців.

В Україні по справжньому сильний консьюмеристський рух знаходиться у стадії становлення. В 1989 році була заснована Українська асоціація споживачів (УСП).

Основними напрямками її діяльності є такі:

• розвиток руху споживачів в усіх областях України,.

• надання юридичної допомоги споживачам,.

• незалежне вивчення якості споживчих товарів,.

• інформаційне обслуговування і освіта споживачів.

В розвинутих країнах існують також асоціації рекламістів.

В Україні, у громадському русі рекламістів найбільш помітні Асоціація підприємств реклами України «Укрреклама» і спілка рекламістів України.

Асоціація «Укрреклама» об" єднує фірми виробників, розповсюджувачів і замовників реклами. Своєю метою вона проголосила ефективне задоволення рекламно-інформаційних потреб, впровадження сучасних форм і методів рекламної діяльності, проведення виставок і конкурсів, перетворення реклами в самостійну галузь економіки.

Спілка рекламістів України — всеукраїнська незалежна творча громадська організація, яка об" єднує на добровільних принципах і за професійними інтересами творчих працівників реклами та інших спеціалістів. В статуті спілка в якості своїх основних завдань визначила:

• вільний розвиток творчих напрямків і шкіл у рекламі, 37.

• захист авторських професійних і соціально-економічних прав і інтересів членів спілки,.

• надання юридичної допомоги, сприяння покращенню умов праці і життя рекламістів,.

• естетичне виховання населення тощо.

Велику роль на координацію спільних зусиль, уніфікацію вимог до реклами відіграють міжнародні неурядові організації. Найбільш відомі з них:

• Міжнародна Торгова Палата,.

• Міжнародна спілка асоціацій рекламодавців,.

• Міжнародна асоціація public relations,.

• Європейська асоціація підприємств прямої реклами.

Важливою складовою системи зовнішнього контролю рекламної діяльності є державне регулювання. Його основний інструмент — широка законодавча база, формування системи виконавчих органів різних рівнів, органів контролю.

Основні напрямки державного регулювання реклами:

• реклама товарів, що несуть в собі потенційну небезпеку для споживачів,.

• використання безпідставних тверджень,.

• охорона авторських прав на рекламні іди і рішення,.

• правовий захист товарних знаків,.

• реклама, спрямована на дітей тощо.

Законодавча база рекламного регулювання також у процесі становлення. Серед законодавчих актів прямої дії можна назвати Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності», Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і стягнення», Закон України «Про телебачення і радіомовлення» і Указ Президента України від 5 грудня 1994 року «Про заходи щодо попередження недобросовісної реклами і її припиненню». В Указі дається поняття недобросовісної реклами.

Даним Указом забороняється використання в рекламі державних символів України, окрім випадків, оговорених законодавством. Забороняється також реклама наркотичних речовин, радіоактивних препаратів, тютюнових виробів, алкогольних напоїв, лікувальних сеансів, розрахованих на масову аудиторію.

Заборона накладається на рекламу із визначенням розмірів дивідендів, які виплачуються по простих акціях і інвестиційних сертифікатах, окрім фактично виплачених за минулий рік, а також рекламу, що містить гарантії, обіцянки чи пропозиції про майбутню ефективність чи прибутковість.

Указ містить також обмеження на рекламу товарів. Так, дозволяється рекламувати лише ті продукти чи ліки, на які є ліцензія. Визначено також основні умови реклами цінних паперів.

В березні 1996 року був прийнятий Верховною Радою Проект Закону України «Про рекламу», однак був повернений на доопрацювання Президентом. Однак в липні цього же року Проект було переглянуто Верховною Радою і, враховуючи зауваження Президента, прийнято Закон України «Про рекламу». Про складність проблем державного регулювання реклами говорить хоча б той факт, що розробка вказаного Закону тривала майже два роки.

З липня 1996 року Верховна Рада України відмінила введену раніше повну заборону на рекламу тютюнових виробів і алкогольних напоїв.

Парламент прийняв змінену редакцію статті 21, згідно нової редакції статті, реклама тютюнових і алкогольних виробів повністю забороняється на телебаченні і радіо, на титульних сторінках газет, обкладинках журналів та інших періодичних видань.

Крім того, депутати ввели ще ряд обмежень на рекламу цієї продукції. Зокрема, реклама тютюнових виробів і алкогольних напоїв не повинна включати зображення осіб «популярних серед молоді до 18 років». Подібна реклама не повинна розміщуватися в друкованих виданнях, призначених для молоді до 18 років, а також не повинна включати в себе твердження, що «куріння чи вживання алкоголю — важливий фактор досягнення успіху в спортивному, соціальному, сексуальному та інших аспектах» .

В новій редакції статті також відмічається, що реклама тютюнових виробів повинна надавати інформацію про вміст в них шкідливих для здоров" я речовин і їх кількість.

Повністю заборонена реклама тютюнових виробів і алкогольних напоїв в об" єктах соціально-культурного призначення (окрім соціальних виставочно-презентаційних рекламних заходів). Забороняється будь-яке безкоштовне розповсюдження зразків тютюнових виробів та алкогольних напоїв.

Практична реалізація законодавства по регулюванню рекламної діяльності, можлива лише за умови наявності системи виконавчих органів, які займаються безпосередньо лише цими функціями.

В Україні така система знову ж таки знаходиться на стадії формування. Зокрема, контролем за дотриманням наведеного вище Указу Президента України призначено займатися Антимонопольному комітету разом із Національним банком України і цілим рядом міністерств. В їх компетенцію входить зняти недобросовісну рекламу, а в деяких випадках — забрати у рекламодавців ліцензії.

В Законі України «Про рекламу» контроль за виконанням законодавства щодо реклами покладається на Держкомітет у справах захисту споживачів, Міністерство у справах преси та інформації, Антимонопольний комітет України, Національну Раду по телебаченню та радіомовленню, та місцеві органи державної влади.

Наскільки ефективною буде ця робота покаже час і практика.

Розділ 2. Формування рекламного ринку в Україні.

§ 1. Тенденції розвитку рекламного бізнесу.

Не так давно реклама в нашому суспільстві практично була відсутня. Державно-монополістична економіка виключала необхідність реклами як і вільної конкуренції, широкого вибору товарів і послуг. Але як тільки в Україні з" явилися перші натяки ринкових відносин, реклама, їх постійна супутниця, моментально зайняла своє місце в бізнесі.

Сьогодні, не дивлячись на надлишок бізнес-шкіл, якісне навчання рекламній справі - велика рідкість. Сьогоднішнє навчання, на жаль, часто зводиться до перечислення видів реклами та азів законодавства в сфері реклами.

Відсутній підхід до реклами як до певного творчого процесу самовираження та інструменту підвищення суспільного інтелекту. Рекламний ринок наповнений ширпотребною продукцією. Дуже часто спроби творчого самовираження відсуваються на задній план, тому що існує певний парадокс того, що найбільш цікава і неординарна реклама, яка бере призи на конкурсах, як правило, не забезпечує оптимального рекламного впливу. Дуже часто рекламодавця цікавить не де краще, а де дешевше, тому що різницю між дорогим і дешевшим можна відчути руками, а різниця між якістю і дурницями зрозуміла тільки спеціалістам. Для багатьох рекламодавців — реклама, це перш за все можливість заробити, тому аспект якості тут іде на задній план, перш за все в розрахунок береться ціна, взагалі не говорячи про творчий аспект. Отже, з точки зору якості реклами Україна — голе поле, на якому рідко стирчать одинокі толкові голови, незрозумілі, неоцінені. Професіоналізм не витримує природного відбору, поки що не цінується смак і творчий підхід і тому виробництво неякісної, ширпотребної реклами процвітає.

Планування і втілення в життя успішних рекламних кампаній потребує людей, які володіють спеціальними знаннями і вміннями. Організація, яка об" єднує цих людей в єдине ділове підприємство — це рекламне агентство.

Рекламне агентство — це незалежна фірма, що спеціалізується на виконанні рекламних робіт: проведення рекламних досліджень, розробку планів рекламної діяльності, розробці і проведенні рекламних кампаній, виробництві рекламоносіїв, розміщенні рекламних звернень тощо.

Якість послуг, які пропонує агентство набагато вища, а їх асортимент — набагато ширший, аніж може дозволити собі окремий рекламодавець. Рекламне агентство виконує три основні функції по відношенню до своїх клієнтів — рекламодавців:

• створення рекламних звернень, яке воно також виготовляє та розміщує,.

• консультації по рекламі (допомога у визначенні стратегії і концепції рекламної кампанії),.

• посередництво між рекламодавцем і засобами інформації (купівля місця для розміщення реклами), рекламодавцем і компаніями, що спеціалізуються в області маркетингу (вивчення ринку, мотивацій), рекламодавцем і власниками типографій.

Зараз в Україні ряд промислових підприємств, об" єднань створили рекламні відділи чи навіть власні рекламні «міні-агентства». Підприємства самостійно визначають свою потребу в рекламі і фінансують її за рахунок власних засобів.

На даний момент у нашій країні створені і функціонують рекламні служби в засобах масової інформації: на радіо, телебаченні, в пресі. Вони приймають замовлення на рекламу і виготовляють її самостійно. Ці служби можуть виконувати специфічні творчі роботи, пов" язані з рекламою. Наприклад, на телебаченні і радіо — це підготовка рекламних шоу, конкурсів, вікторин та інших передач із залученням спонсорів, зацікавлених в рекламі своїх товарів і послуг, а в газетах і журналахце рекламні рубрики, тематичні рекламні розділи тощо.

Перелічені рекламні служби є серйозними конкурентами для спеціалізованих рекламних агентств, так як багато рекламодавців надають перевагу співпраці безпосередньо з виготовлювачами рекламних засобів.

До рекламної творчості можна підходити двояко: реклама, як засіб інформації про товари, послуги і способи просування їх на ринок, реклама як окремий вид діяльності сама по собі і для себе. І саме перший підхід повинен бути основним, реклама в першу чергу повинна бути ефективною, а не ефектною.

Минулий 1997 рік — це рік «народження» ефективності реклами в Україні. Більшість рекламодавців вже бажають купувати не час на телебаченні, а кількість контактів з потенційними споживачами. Що ж таке частота реклами? Частота реклами — це середня кількість контактів аудиторії із засобом масової інформації. Ефективна частота — кількість з" явлень реклами, необхідна для вирішення поставленого комунікаційного завдання.

Сучасний стан рекламних справ в нашій країні дозволяє рекламодавцям і рекламним агентствам вже сьогодні почати досліди по визначенню шляхів підвищення ефективності реклами. Тим більше, що не дивлячись на більш ніж тридцятилітнє запізнення, відсутність інститутів реклами, небажання закордонних рекламодавців вкладати гроші в дослідження, сама по собі ефективність — національне поняття. ЕР прямо залежить від об" єкту впливу — людини, а відмінність психології українського покупця від менталітету західного громадянина на сьогодні вже признана.

Основний фактор, що визначає стан вітчизняної рекламидефіцит професійних рекламістів. Професіоналів як в підході до роботи, так і в самій роботі. Навчання спеціалістів навіть в ближньому зарубіжжі - Росії може дозволити собі не кожне київське агентство, не говорячи вже про провінцію. Велика плинність кадрів і відсутність необхідних технічних засобів також є гальмом для росту та творчого розвитку рекламної справи в Україні. Спостерігається нестача вітчизняних рекламодавців саме як виробників продукції, а не продавців закордонного товару.

Заняття рекламною діяльністю має дуже різноманітні спрямування, обумовлені значною різноманітністю форм реклами.

Всі компанії стосовно наявності власного виробництва рекламної продукції можна розділити на наступні категорії:

І. Компанії, рекламні агентства, що мають свої власні виробничі потужності для випуску рекламної продукції.

2. Рекламні агентства, що не мають власних виробничих потужностей і виступають за дорученням своїх клієнтів у якості замовника в інших рекламних фірмах.

3. Фірми, які закуповують рекламні площі і продають їх (медіа-брокери, медіа-байєри, медіа-сейлери).

4. Відділи реклами та маркетингу великих компаній, що займаються в основному продукцією своєї фірми.

При цьому можливі різні поєднання форми діяльності рекламного агентства (наприклад, компанія першого типу може в той же час виступати як медіа-брокер чи як агентство full service).

На даний момент основним рекламним засобом в Україні є телебачення — 45% ринку. Далі йде преса (38%), на третьому місцізовнішня реклама (12% ринку).

Сьогодні на будь-якому телеканалі працюють десятки фірм, так чи інакше маючих відношення до реклами. Серед них основними є:

• торгові дома, які розплачуються з каналом після продажу реклами третім особам,.

• медіа-байєри — незалежні від засобів масової інформації фірми, які викуповують великі об" єми часу та площі, а потім продають їх третім особам,.

• виробники, які поки що мають можливість розміщувати рекламу у власних програмах, • рекламні агентства.

Оборот телеканалів складається із бюджетів вище перерахованих фірм. Підвищений інтерес викликають рекламні агентства: саме вони в більшості випадків є ланкою, яка зв" язує рекламодавця з рекламоносієм. І саме від спеціалістів рекламних агентств залежить, яка сума і яким чином буде витрачена.

Приблизну динаміку розвитку рекламного телебізнесу можна прослідкувати завдяки співставленню показників рекламної активності в січні-лютому 1997;1998 років.

Показники рекламної активності на каналах TV в січні 1998 року.

Показник.

УТ-І.

УТ-2.

Інтер

30-й.

Всього.

канал.

Залученні.

1 031 080.

3 028 400.

1 739 100.

854 942.

6 653 522.

засоби, $.

Тривалість,.

430.

1 009.

580.

1 710.

3 728.

хвл.

Кількість.

1 161.

2 372.

1 376.

4 459.

9 368.

роликів.

Показники рекламної активності на каналах TV в лютому 1998 року.

Показник.

УТ-І.

УТ-2.

Інтер

30-й.

Всього.

канал.

Залученні.

835 080.

2 582 700.

2 633 750.

894 133.

6 951 663.

засоби, $.

Тривалість,.

348.

861.

880.

1 788.

3 877.

хвл.

Кількість.

312.

2 537.

2 241.

4 602.

10 352.

роликів.

Як бачимо з таблиць, УТ-1 і УТ-2 явно здають свої позиції іншим конкурентам. Зокрема, на УТ-1 залучені засоби зменшились більш як в 2.5 рази при зменшенні загальної тривалості реклами в 2 рази, а кількості роликів — в 2 рази. На УТ-2 ситуація на початок 1998 року аналогічна. Залучені засоби зменшились більш як в 2.4 рази при зменшенні загальної тривалості реклами в 2.2 рази, а кількості роликів — в 1.8 рази.

В пресі, на відміну від телебачення, перші місця займають місцеві фірми. Це пов" язано з тим, що ні одна із фірм першої десятки не продає товар привабливий для масового покупця по всій Україні. Це означає, що використовувати найбільш ефективний в масштабах країни рекламоносій — телебачення їм не має потреби. З іншої сторони великі закордонні рекламодавці поки що не збираються рекламувати свій товар на сторінках періодичних видань, оскільки ні одне видання не відповідає їхнім досить жорстоким вимогоам до якості друку і тиражу.

В Україні відсутні поки що власні сили для розташування на газетному фронті, в той час, як західні фірми ділять московське поле діяльності. Для приблизної орієнтації приведу таблицю обороту, об" єму і кількості реклами за 1997 рік в найбільш відомих виданнях.

Оборот, об" єм і кількість реклами в пресі за 1997 рік.

№п/п.

Назва.

Оборот, $.

Об" єм (A3).

К-ть реклами.

1.

2.

3.

4.

5.

1.

Бізнес.

8 308 145.

1483.6.

12 151.

2.

Киевские ведомости.

2 861 553.

1032.8.

8900.

3.

Галицькі контракти.

2 368 871.

1153.9.

6972.

4.

Посредник.

2 016 264.

730.1.

7034.

5.

Фінансова Україна.

866 184.

241.9.

1376.

6.

Всеукроинскиеведомосга.

560 200.

367.6.

2253.

1.

2.

3.

4.

5.

7.

Ескпрес-об" ява.

499 242.

667.5.

7262.

8.

Капитал.

368 826.

58.9.

251.

9.

Деловьіе новости.

209 145.

130.7.

898.

10.

Натали.

241 436.

32.1.

170.

11.

Урядовий кур" єр

166 224.

56.3.

477.

12.

Компаньон.

35 303.

8.2.

65.

13.

Новости.

84 347.

110.7.

326.

14.

Голос України.

19 861.

21.6.

201.

15.

Оптовик.

16 630.

31.1.

186.

Лідерами в цьому рейтингу стали газети «Бізнес» -більше як 12 тисяч рекламних оголошень з оборотом більше $ 8 млн., далі йдуть «Киевские ведомости», «Галицькі контракти», «Посередник», які значно відстають від лідера.

Одним із основних рекламодавців 1998 року стала компанія «New wind» (оборот $ 947 821).

Вартість реклами в пресі розраховується на основі базових цін, оголошених видавництвом (по офіційним прайс-листам).

В океані рекламного ринку особливу увагу притягують до себе зразки так званої зовнішньої реклами. Сьогодні в Україні нараховується більше трьох десятків різновидностей зовнішніх рекламоносіїв: від розклеєних вручну оголошень до спеціальних щитів-дисплеїв — «бігбордів» і всеможливих конструкцій які підсвічуються в вечірній час — «лайтбоксів» .

Приведу декілька означень термінів, які найчастіше вживаються спеціалістами по зовнішній рекламі:

Бігборд (big board) — щит формату 3×6 метрів або 3.6×9.6 метрів.

Призмотрон — стенд, який складається із набору трьохгранних призм, що періодично повертаються і змінюють написану на їх поверхнях картину.

Баннер (banner) — транспорант на фасаді будівлі.

Лайтбокс (light box) — підсвічений із середини стенд з нанесеною на нього з однієї, двох або чотирьох сторін рекламою.

З початку 1997 року світовий продаж зовнішньої реклами виріс на 10.7% і склав більше ніж $ 3.5 млрд. Цьому сприяли нові технології, відмежування телебачення і радіо від ЗМІ, пошук рекламодавцями і рекламними компаніями нових ефективних можливостей використання ЗМІ, створення нових видів зовнішньої реклами. Американські спеціалісти стверджують, що й успіх залежить від дев" яти основних причин:

• зовнішній вигляд,.

• озвучення,.

• рух,.

• розміщення,.

• вплив на органи зору,.

• ефективність,.

• пристосовуваність,.

• оперативність,.

• доступність.

За своїм функціональним призначенням засоби зовнішньої реклами можна поділити на два види:

• реклама нагадування,.

• реклама інформаційного характеру. Мета реклами першого виду — просте нагадування про фірму чи товар. Звичайно функцією реклами нагадування є підкріплення і доповнення тієї, що розміщується в пресі, на радіо і телебаченні.

Інший вид зовнішньої реклами покликаний донести до адресата оптимальну кількість інформації про товар чи послуги, їх привабливі якості, ціни. Може містити інформацію про фірму, знову відкритий магазин, запрошення на виставку чи сезонний розпродаж.

Особливість зовнішньої реклами заключається в унікальній можливості тривалої демонстрації крупноформатних повноколірних зображень в будь-якому місці, де увага аудиторії найбільш активна.

Все, що відбувається із зовнішньою рекламою сьогодні - мало досліджене і повне протиріч, але в неї ще є великі невикористані резерви.

§ 2. Специфіка рекламної інформації та її сприйняття в Україні.

Можливість описати споживання рекламної інформації українськими споживачами нам надає «Монітор засобів масової інформації України», що видається службою дослідження ринку і громадської думки «SOCIS» .

Графік 1.

ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ КУПИТИ ЯКИЙСЬ.

ТОВАР ЧИ ЦІКАВИТЬ ВАС ЯКАСЬ.

ПОСЛУГА, ЧИ ВДАЄТЕСЬ ВИ ДО ДОПОМОГИ.

РЕКЛАМИ?

71% мешканців України не вдаються до рекламних оголошень. Це може означати таке:

• або більшість товарів, що пропонуються на українському ринку, призначені для переважної меншості мешканців,.

• або компанії, що пропонують товари призначені для більшості, не знайшли тієї форми презентації товару, яка полегшила б процес зустрічі товару із споживачами,.

• або компанії, що пропонують свої товари, не знайшли тих засобів реклами, які найефективніше впливають на цільову аудиторію, викликаючи у неї зацікавленість у товарі.

Першу позицію можемо відразу відкинути, оскільки всі громадяни незалежно від бажання і матеріального становища, у тої чи інший спосіб є споживачами товарів і послуг. «Монітор» свідчить, що громадяни України цікавляться марками товарів. Але найвідомішими є марки товарів вітчизняного виробництва, які давно існують на ринку і звичні для споживача або закордонні марки, що дуже широко рекламувалися.

Величезна кількість торгових, товарних марок, поданих на ринку України, не тільки не приваблюють нашого споживача, але навіть залишаються йому невідомими. Реклама цих товарів не виконує навіть інформаційної функції, не кажучи вже про спонукальну.

Якої ж інформації бракує споживачеві в рекламних оголошеннях, щоб він використовував її як засіб знайомства з товарною пропозицією на ринку?

Графік 2.

ЯКА ІНФОРМАЦІЯ ПОВИННА.

ОБОВ’ЯЗКОВО БУТИ ПРЕДСТАВЛЕНА В.

РЕКЛАМІ.

Інформація, яку споживач шукає в рекламі і не знаходить (що, мабуть, і зупиняє більшість з них від звернення до рекламних оголошень у цільовому порядку) є такою:

• вартість товару або послуги,.

• де і як можливо купити товар,.

• переваги товару над іншими.

Якщо перші дві позиції стосуються інформаційної частини рекламного оголошення, то третя свідчить про те, що у рекламі, яка пропонується, порушується основа основ ефективної рекламиексклюзивна товарна пропозиція.

Реклама може продати товар лише у тому випадку, якщо вона дала споживачеві можливість побачити у товарі якості, яких немає у жодного іншого товару.

Якщо ж товар не має яскравих розпізнавальних особливостей (чого практично ніколи не буває), то необхідне використання таких рекламних засобів, які викликали б інтерес спочатку, якщо не до товару, то хоча б приваблювали до реклами цього товару.

Реклама якого змісту перш за все приваблює українського споживача?

Графік 3.

ІНФОРМАЦІЯ ЯКОГО ТИПУ РЕКЛАМИ ДІЄ НА ВАС.

НАЙБІЛЬШ ПЕРЕКОНЛИВО?

Найпереконливіше на споживача діє реклама:

• з рекомендаціями спеціалістів,.

• за участю людей, що користуються цим товаром,.

• з приваблюючим і пояснювальним текстом. Якщо перші дві позиції доволі часто ми спостерігаємо у телевізійній рекламі західного виробництва (у вітчизняній практично ніколи), то третя позиція стосується у більшій мірі реклами в пресі.

Якщо споживач дивиться рекламу у виданнях перідичної преси, на нього справляє враження перш за все реклама такого виду:

• реклама з фотографічними елементами (24%),.

• реклама у вигляді малюнка (23%),.

• реклама лише з самим текстом (12%).

Якщо споживач хоче дізнатися про товар, що його зацікавив, він звертається до таких джерел:

• знайомств і друзів,.

• власної інформації і досвіду,.

• спеціалістів.

Перше і третє джерело є тією адаптуючою ланкою, яка підвищує ступінь довіри споживача до інформації, що пропонується в рекламі. Адже, знайомі і друзі отримали свої знання з цієї ж реклами, а потім перевірити власному досвіді її достовірність. Вони у цьому випадку стають на один ступінь із спеціалістами.

З власної інформації і досвіду — це означає, що споживач потрапив під вплив реклами мимоволі. Він не пам" ятає ні самого джерела інформації, ні того моменту, коли з ним це відбулося і тому йому здається, що він просто сам знає, що такий стан справ. Так діє дуже професійна реклама. Основний й принцип — щоб запам" ятати не лише рекламу, а товар.

Можливий інший шлях — самостійного збирання думок, ходіння по магазинах, роздивлення прилавків, читання статей про товари і послуги тощо. Але при такій тактиці споживач так чи інакше має справу з тією ж рекламою, тільки не у формі прямих оголошень, а у формі упаковки товару, рекламних щитів, вивісок, буклетів, статей про фірми і товари, реклами на місці продаж тощо.

Джерела, що найбільше приваблюють увагу споживача, розташувались таким чином:

• телебачення — 42%,.

• газети — 17Уо,.

• радіо — 5%.

Якого ж типу реклама найчастіше мимоволі приваблює увагу споживача до себе і тим самим до товару?

При перегляді реклами споживача найбільш вражає: красиво зроблена реклама, гумористичний елементі, популярний актор, зайнятий у рекламі, реклама нового незвичайного товару, незвичайність сюжету.

Результати останніх опитувань в рамках глобальних соціологічних досліджень, координатором і організатором яких стали ROPER STARCH WORLDWIDE, MAMARONECK & N.Y., говорять, що всього 3% жителів України вважають рекламу джерелом корисної інформації і 10% говорять про її повну відповідність інтелектуальним і естетичним запитам споживача.

Результати досліджень і опитувань за межами України та СНД дали інші співвідношення, набагато більш приємні для ока рекламних виробників. Відповідні 30% і 38% іноземних респондентів вважають рекламу корисною і вповні відповідаючою їх інтелектуальному рівневі.

Необхідно згадати про методи, за допомогою яких проводились дослідження, здійснювалось опрацювання даних та складався рейтинг. Метод опитування, який до недавнього часу залишався єдиним в побудові рейтингів вітчизняних засобах масової інформації дає, як відомо, досить приблизну картину, тому що на відповіді респондентів накладається багато психологічних факторів. Більш досконалим методом дослідження аудиторії є аудіметричний. Проте аудіметрія потребує значних матеріальних витрат, до яких рекламодавці України, судячи по всьому, ще не готові.

Поки що довелося обмежитись іншим засобом Вивчення аудиторії, так званим методом щоденникової панелі. Перше загальноукраїнське дослідження такого роду проводить фірма «Socis Sallup Ukraine» з червня 1996 року, опираючись головним чином на закордонний дослід, взагалі дослідження засобів масової інформації (Монітор Засобів масової інформації, щоквартальні опитування) і фінансові можливості потенційних клієнтів.

Результати подібних досліджень досить об" єктивно відображають реальність сьогоднішнього «дивлення» телебачення як в цілому, так і окремих каналів.

Розділ 3. Перспективи розвитку реклами в Україні.

§ 1. Напрямки вдосконалення реклами на вітчизняних підприємствах.

Досвід вітчизняної реклами і особливо дві рекламні виставки, проведені у Києві у вересні та листопаді 1996 року (Реклама-96 та Рекласвіт) показали: технологічні складності досягнення задуманого цілком досяжні, на високий якісний рівень виготовлення рекламної продукції постійно виходять нові фірми.

Наступний етап — криза ідей, неправомірні запозичення вдалих споганів, рекламних ходів.

Далі: пошук технологій, що дозволяють отримувати певні ідеї. Спочатку виділяються окремі самородки — «генератори ідей» і з" являються фірми, які будуть купувати їх рішення для використання під своїм іменем. Але, враховуючи, що у всі часи працюючих самородків не вистачало, далі неминуче буде освоєння більш широким прошарком рекламістів методів отримання нових ідей.

Можна також прогнозувати появу сегменту ринку «винаходи в галузі реклами». «Винаходи в галузі реклами» передбачені 5-ю міжнародною класифікацією Винаходів і знаходяться в підкласі 609 °F.

Патентуватися будуть не лише товарні знаки і елементи фірменного стилю, але й технічні винаходи: спочатку конструкції вітрин, вивісок, рекламних сувенірів, щитів тощо, а пізніше їх вузли і способи виготовлення.

Якщо ж говорити і про товарні знаки, то можливо, що почнуть патентуватися в числі інших «особливі товарні знаки» (наприклад, запахові, музичні тощо).

Тому фронт конкурентної боротьби між рекламними фірмами поступово почне переміщуватись з «центральних вулиць» до «центральних патентних бібліотек» .

Наслідком вищесказаного стане поява практики судових процесів через порушення авторських прав рекламіста на текст і зображення передбачених законодавством «Про авторське право і суміжні права», порушення патентних прав тощо.

Будуть активно освоюватися технології належного оформлення інтелектуальної власності рекламних фірм і використання її в господарській діяльності, як для зниження оподаткування, так і для боротьби з недобросовісними конкурентами.

Поступово з" являються нові цілі реклами. Наприклад, вже актуально не лише привернути нових клієнтів, але й втримати старих, м’ягко виділяти ще на стадії реклами — непотрібних клієнтів (наприклад, некредитоспроможних), отримати і постійно нарощувати «кредит довір» я" приручати клієнтів з юнацтва і дитинства.

Формування фірменного стилю замовника і закономірностей його розвитку буде розумітися більш широко, аніж створення бланку, товарного знаку і конверту. Добрим фірменним стилем буде вважатися стиль, органічно пов" язаний із концепцією розвитку фірми, а не із настроєм дизайнера чи замовника.

До числа елементів фірменного стилю ввійдуть і розробка фірменних легенд, байок, які допускатимуться в засобах масової інформації чи розказуватимуться клієнтам, тренінг персоналу.

Зростання ролі Public Relations частково пояснюється виснаженням традиційних каналів розповсюдження реклами з одного боку і ростом значення факторів позацінової конкуренції з іншого.

В сфері Public Relations будуть вирішуватися 5 взаємопов" язаних питань:

• позиціювання і побічна реклама,.

• реклама, піднесення іміджу,.

• антиреклама, зниження іміджу,.

• неявний відхід від конкурентів,.

• контрреклама (чи Public Relations під час кризи фірм).

Згідно прогнозів зарубіжних і українських спеціалістів, в найближчі роки рекламні бюджети багатьох фірм, будуть розподілятись між традиційною рекламою і спеціальними заходами в співвідношенні 60% і 40%, тоді як ще 5 років тому назад пропорція складала 80% і 20%.

Ще одне питання: чи не відімре реклама взагалі із розвитком і вдосконаленням елекронної пошти? Бо ж на даний момент це самий зручний засіб не лише поширення, а й отримання інформації. Мабуть, ні. Такою вже є особливість людської психології: творчим рішенням віддавати перевагу частіше, аніж виробничому процесу.

Сьогодні, на зламі тисячоліть рекламу почали сприймати як одне з найбільш концептуально складних мистецтв 20 століття. Воно давно не відкривалось аналітичному погляду мистецтвознавців, так як предметом дослідження була тільки матеріальна сторонарекламний продукт. На сьогоднішній день існують такі поняття як комунікативно-предметне поле і комунікативна якість. Вони то й дають можливість визначити риси справжнього мистецтва реклами. Так, комунікативно-предметне поле складається із сукупностей всіх інформаційних повідомлень. Це також образ предмета, що рекламується, в свідомості споживача, його помисли, емоції, схильність до дії. Реклама в сучасному суспільстві все менше схильна укладатися в рамки інформаційного знаряддя маркетингу. Тепер, це скоріше суспільно-економічна комунікація. Реклама освоює мультимедіа технолології, формує глобальне інформаційне поле, доступ в яке стає можливий практично з будь-якої точки світу. Вже в найближчому майбутньому будь-який продукт буде проектуватися не послідовно: маркетолог — дизайнер — технолог — виробник — рекламіст, а паралельно. Представники всіх ланок цього ланцюжка будуть проектувати продукт одночасно, в режимі телеконференції.

Етапи соціально-економічного розвитку України і Заходу різні: «первинне нагромадження капіталу», «заробіток на проживання» у нас та «затоварення» і «розвинута конкуренція» у них. Звідси і різні завдання реклами: у нас — збут продукції, у них — отримання довготривалого кредиту довір" я. Типові стереотипи мислення американських клієнтів і наших суттєво відрізняються один від одного. Помилка рекламіста — зовсім не вчитися мистецтву і техніці реклами, а намагатися працювати методом «проб і помилок». Та все ж ситуація поступово буде змінюватися. Мине стадія копіювання Заходу і прямого переносу західних рішень на український ринок, найбільш професійні дослідники звернуться до створення і освоєння власних методик аналізу і створення реклами. Перші інструментальні аналоги вже існують. Ще методики Фаерса С. А. «Успішні вибори», Злотіна Б.А. «Диверсійний аналіз, або чому реклама не спрацювала», Викентьєва Г. А. «Прийоми реклами», «Прийоми Public Relations» .

Отже, якісь зміни в рекламному ринку України все ж таки відбуваються. Зміни структурні, понятійні і психологічні. Практично минув етап величезних рекламних департаментів при фірмах, в стадії завершення етап рекламних агентств. Насувається етап третій — етап моногамної зрілості. Етап створення тривалих зв" язків між рекламним агентством і рекламодавцем, етап утворення певного, постійного кола клієнтів, етап їх зрілості, етап виходу рекламної продукції на більш якісний рівень, підхід до рекламування як до творчості, етап взаємного довір" я.

Пристосовуючись до стандартів та вимог сучасного світу, в пошуках нових ринків збуту, рекламодавці покидають традиційні рекламні агентства і вдерлися в глобальну електронну мережу. Це привело до створення так званих кіберагентств, які почали боротьбу за захоплення кібер-простору. З" явився новий вид реклами, який можна назвати «netvertising» — реклама в електронній мережі.

Комп" ютерно-електронна реклама (КЕР) — це одне з найновіших явищ на українському та російському ринках реклами, її «хресний батько» — відома міжнародна компанія «Совам Телепорт», засновниками якої є такі телекомунікаційні гіганти як Інститут автоматизованих систем — ІАС (Росія), корпорація «Cable & Wireless Рlс.» (Великобританія), корпорація «Global Telesystems» — GTS (США).

В Україні весь спектр послуг «Совама» надає її партнеркомпанія «Совам Телепорт Київський відділ». Головний продукт цієї інформ-системи — глобальна інформація про фінансові ринки України, Росії, країн СНД. Так, одночасно з економічною інформацією користувачі інформ-системи (а їх 66 мільйонів комп" ютерних адрес на всіх континентах світу) будуть отримувати оригінальну рекламну продукцію із Росії, України, країн СНД.

Що ж представляє собою КЕР як новий вид візуальної реклами і які переваги КЕР для рекламодавців, споживачів реклами? Перше, що приваблює - це високий «комунікаційний» рівень, так як 66 мільйонів комп" ютерних адрес — потенційних споживачів КЕР переконають будь-кого. Другий аргумент — «часова стійкість» в порівнянні з звичайними рекламними щитами, які підпадають під інтенсивний вплив атмосфери тощо. Третій фактор — «мобільно-інформативний». Комп" ютер буде постійно і ціленаправлено впливати тими чи іншими характеристиками на потенційних споживачів. Четвертий рівень — це «естетично-функціональний». При розробці даної інформ-системи було максимально враховано механізми її емоційного впливу на споживача. Принципово важливо, що споживач, отримавши цю кольорово-звукову наркотичну дозу КЕР, зможе одночасно замовить рекламу і товар як користувач цієї інформ-системи. Нарешті, п" ятий рівень — «цінова структура послуг». Характеризується на відміну від інших видів видів реклами найбільш низькими ринковими цінами, отже, КЕР, але виключно в потужній інфраструктурі компанії типу «Совам Телепорта» дозволяє сформувати максимально взаємовигідний для всіх суб" єктів ринку замкнутий цикл від реклами товару до його розповсюдження на світовому ринку. Не виключено, що в подальшому майбутньому КЕР розповсюдиться не тільки в Росії, Україні, країнах СНД, але і в Західній Європі.

§ 2. Стан ринку рекламних послуг (м. Чернівці).

Соціологічний центр обласної організації товариства «Знання» провів 23−28 листопада 1995 року соціологічне дослідження «Ефективність реклами в засобах масової інформації». За репрезентативною вибіркою (з врахуванням віку, статі та освіти) було опитано 625 жителів м. Чернівців. Дане опитування містило ІЗ запитань. З даного опитування можна зробити наступні висновки. Переважна більшість опитаних — 68.1% віддає перевагу такому засобу масової інформації як телебачення. Досить малу частку прихильності населення займає радіо (11.2%), газети (17.5%), 18.9% відповіли, що віддають перевагу всім засобам масової інформації в однаковій мірі.

Щодо популярності місцевих телеканалів у жителів міста спостерігається така картина: більшість віддає перевагу каналу ТВА (51.6%), 10-му каналу (30.4%), Чернівецькому телебаченню (26.7%).

За мірою цікавості телерадіопередачі і газети були оцінені у наступному порядку:

1. ТВА — 57.4%.

2. канал — 53.5%.

3. Щотижневі місцеві газети — 49.5%.

4. Обласне радіо — 35.9%.

5. Радіостанція «Буковина» — 28.7%.

6. Чернівецьке обласне телебачення — 26.5%.

Оцінка за п" ятибальною школою (де 5 — найвища оцінка, а 1-найнижча) телерадіопередачі і газети за мірою цікавості.

Назва.

«5» +"4″.

«3».

«2» + «1».

І.ТВА.

57.4%.

24.9%.

17.7%.

2.10 канал.

53.5%.

30.3%.

16.2%.

3. Щотижневі місцеві газети.

49.5%.

26.9%.

23.6%.

4. Обласне радіо.

35.5%.

25.8%.

38.3%.

5. Радіостанція «Буковина» .

28.7%.

25.4%.

45.8%.

6. Чернівецьке обласне телебачення.

26.5%.

32.6%.

40.8%.

За мірою довіри до того, що вам повідомляють, телерадіопередачі і газети були оцінені:

І. Обласне радіо — 46.0%.

2. Щотижневі місцеві газети — 44.7%.

3. 10-й канал — 43.5%.

4. ТВА — 41.6%.

5. Чернівецьке обласне телебачення — 38.8%.

6. Радіостанція «Буковина» — 34.7%.

Оцінка за п" ятибальною шкалою.

(де 5 -найвища оцінка, а 1 — найнижча).

телерадіопередачі і газети за мірою довіри до того,.

що вони повідомляють.

Назва.

«5″ +"4″» .

«3».

«3» + «1».

1. Обласне радіо.

46%.

28.7%.

25.3%.

2. Щотижневі місцеві газети.

44.7%.

29.7%.

25.6%.

3.10 канал.

43.5%.

37.1%.

19.4%.

4. ТВА.

41.6%.

35.0%.

23.4%.

5. Чернівецьке обласне телебачення.

38.8%.

32.2%.

29.0%.

6. Радіостанція «Буковина» .

34.7%.

32.4%.

32.9%.

Більшість опитаних, тобто 40.2% вважає, що найбільш достатньо висвітлює події, що відбуваються в місті чи області, Чернівецьке обласне телебачення, ТВА -38.2%, 10-й канал — 30.6%. 64% опитаних вважають, що місцеве телебачення повинно в однаковій мірі висвітлювати як проблеми міста та області, так і державні та зарубіжні події, 26% вважає, що місцеве телебачення повинно більше висвітлювати місцеві проблеми, а вже потімзарубіжні, і лише 10% вважають, що місцеве телебачення в першу чергу повинно висвітлювати загальнодержавні та зарубіжні події, а потім — місцеві.

Чи достатньо телебачення висвітлює події,.

що відбуваються в місті, області?

так.

ні.

1. Чернівецьке обласне телебачення.

40.2%.

59.8%.

2. ТВА.

38.2%.

61.8%.

3.10 канал.

30.6%.

69.4%.

Що ж стосується конкретно ситуації на Чернівецькому рекламному ринку, то до послуг рекламоносіїв міста в основному звертаються місцеві рекламодавці. Хоча такими є і деяка частина підприємств з інших областей, які зацікавлені у співпраці з Чернівецьким регіоном.

Деякі підприємства міста є рекламодавцями більшого масштабу.

Наприклад, Чернівецький машинобудівний завод міг би вести рекламну діяльність на континентальному рівні, але на практиці цього немає, бо в теперішній кризовій економічній ситуації об" єм його робіт дуже обмежений і він працює безпосередньо напряму з клієнтом.

Нестача коштів дуже сильно стримує розвиток рекламної справи в Україні. Не є винятком в цьому процесі і місто Чернівці. По місту нараховується близько 10 рекламно-комерційних служб (деякі з них по праву можна назвати рекламними агентствами, інші є все ж таки лише рекламно-комерційними підрозділами структур, до складу яких вони входять з більшою чи меншою долею самостійності у веденні своїх справ, але для зручності і в силу відсутності чітких меж та інших обставин, всіх їх надалі будемо називати рекламними агентствами), але більш-менш добре функціонують лише деякі з них. Та й то діапазон їх робіт не такий широкий, як хотілося б. їхня рекламна діяльність значно вужча, ніж записано у статутах цих агентств.

Приведу коротку характеристику деяких із реально діючих рекламних агентств міста. Утворення більшості з них припадає на початок 90-х років.

На території міста Чернівці перше рекламне агентство було створене при центрі НТТМ Ленінського району і носило назву «РІА». Рекламне агентство «Букрек» було створене в 1992 році. Засновником його є приватна особа. Агентство має власну типографічну базу, вважає себе агентством із повністю замкнутим циклом технології. Серед основних видів його діяльності можна назвати наступні: поліграфічні послуги, щитова реклама, реклама на міському транспорті, виготовлення вивісок різних видів, розміщення реклами на телебаченні, радіо та інше. «Букрек» підгримує стосунки з рекламними агентствами інших областей України (як правило, це Захід, Київ, Східна Україна) та деяких країн ближнього зарубіжжя. Агентство береться розмістити вашу рекламу в Росії, Молдові, Узбекистані, Румунії. Для своїх партнерів, тобто рекламних агентств вище згаданих регіонів, «Букрек» пропонує 20%-ну знижку. Ця знижка дещо вища від середньосвітової - 15%. Агентство має і постійно випускає власну газету «Буковинська реклама» .

Одним із найбільших агентств міста є агентство «Телерадіореклама». Засноване воно було 01.06.1995 року, та питання його створення назрівало ще раніше. Справа в тому, що раніше телебачення на всі 100% фінансувалося державою. На сьогоднішній день ця цифра зменшилася більше як удвічі і становить 42%. Тому, створивши агентство телерадіореклами, за рахунок оплати рекламних звернень частково покривається нестача фінансових коштів.

Як видно із назви, основною діяльністю агентства є реклама на телебаченні і радіо. Структуру агентства складають три основні блоки:

І. Управлінський блок. Сюди входять: завідуючий агентством, економіст-касир, випускаючий редактор.

2. Відділ радіореклами складають два редактори організатори, які при необхідності створюють творчі групи для складання рекламних радіооголошень різного типу.

3. До відділу телерадіореклами входять: два редакториорганізатори, режисер, оператор, програміст комп" ютерної графіки. Крім цього, створюються при необхідності творчі групи під певні проекти. Основними видами діяльності агентства є:

• телереклама в регіоні по державному телебаченню («Інтер»),.

• реклама на державному каналі радіо і радіостанції «Буковина» .

Агентство займається виставленням радіоі телерекламних роликів, які крутяться як по вищезгаданих каналах, так і на республіканському радіо та телебаченні за бажанням замовника.

Керівництво агентством «Телерадіореклама» основною своєю метою вважає переконати клієнта у доцільності співпраці. Один із їх девізів є таким: «Нехай клієнт до нас прийде хоча б один раз, а ми зробимо так, щоб він надалі приходив постійно». Наскільки це вдається агентству покаже час, але перспективи його розвитку і успіху діяльності в майбутньому виглядають досить високими.

31.03.1994 року у Києві утворилась рекламна компанія «Mercury Globe Ukraine». Вона є 84-ю у світі фірмою у сім" ї «Mercury Services». Але не дивлячись на те, що існує вона близько трьох років, компанія вже встигла досить вагомо заявити про себе і за незначний термін досягла значних результатів. Філіали компанії утворені і функціонують в 23-х областях України, де майже всюди вже вийшли з друку спеціальні бізнес-телефонні довідники. Плани компанії охоплюють широке коло питань, передбачається створення єдиної інформаційної системи, яка буде здатна надавати споживачу повний комплекс бізнес-інформаційних рекламних послуг на найвищому організаційному, аналітичному, професійному рівнях. Цей проект одержав назву «Рекламно-інформаційний супермаркет» .

Цілі даного проекту наступні:

• забезпечити доступність інформації кожному, хто її потребує і оперативне повідомлення тих, хто її надає,.

• шляхом знижок і заохочень стимулювати замовника ставати клієнтом «Супермаркету», збільшуючи таким чином інформаційний простір системи,.

• шляхом взаємодоповнення і перехресного насичення проектів, що обслуговують «Супермаркет», збільшити їх інформаційну насиченість.

Є ряд проектів, які обслуговують «Рекламно-інформаційний супермаркет», а саме:

• «Золоті сторінки України» (довідники, що вийшли майже у всіх обласних центрах України, збірник «Знайомтесь — Україна»),.

• журнал «Бизнес — Зксклюзив» ,.

• газета «Купеческий вестник» ,.

• реклама на транспорті,.

• реклама на щитах годинників,.

• поліграфія,.

• довідник «Світ бізнесу. Бізнес світу» .

Чернівецька філія компанії була створена 28.12.1994 року. Вона включає в себе такі три основні структурні підрозділи:

І. Аналітичний відділ.

2. Відділ «Золотих сторінок» .

3. Відділ маркетингу.

Основними напрямками своєї діяльності на даний момент чернівецька філія вбачає:

• регулярний випуск бізнес — телефонного довідника «Золоті сторінки України» ,.

• реклама на транспорті,.

• мала поліграфія,.

• рекламні кампанії,.

• розробка та впровадження фірмового стилю фірми. В плани компанії входять такі види діяльності, як встановлення світлових табло, трьохпозиційних рекламних пристроїв, німецьких щитів-годинників, що можуть бути поставлені за першої вимоги клієнта.

Важливе місце серед рекламних агентств міста посідають телерекламні агентства ТВА та 10-ого каналу. Виробничо-комерційне рекламне агентство ТВА «Септіма-LTD» існує з квітня 1993 року. За статутом передбачені різні види діяльності, але реально агентство займається лише телерекламою. «Септіма-LTD» складається із адміністративно-управлінського апарату, групи реклами і групи розважальних програм. Дане агентство підтримує стосунки з рекламними агентствами інших областей України.

Рекламне агентство 10-ого каналу складається із наступних відділів:

• відділ виробництва реклами,.

• відділ збуту (пошукова робота агентів),.

• технічний (ефірний) відділ.

Рекламне агентство 10-ого каналу було створене у лютому 1993 року і співпрацювало до недавнього часу, в основному, з юридичними особами. Зараз все більше замовлень надходять також і від приватних осіб. 10-й канал є членом сітки недержавних телекомпаній України, об" єднання «Уніка — ТБ» і його рекламне агентство веде активну співпрацю з рекламними агентствами інших областей.

Як бачимо, рекламний ринок міста Чернівці почав формуватися недавно, тут присутній ряд труднощів та проблем. Але, в будь-якому випадку життя йде вперед, рекламний ринок міцнішає, стає цивілізованішим, набуває досвіду, виходячи на нові рівні свого функціонування.

Заключення.

Про рекламу своєї продукції турбується кожен підприємець, незалежно від того знаходиться він у кризі чи його супроводжує успіх.

Створити якісну рекламу — справа складна. Цим повинні займатися професіонали, що володіють досвідом і інтуїцією. А оскільки реклама коштує дорого, то краще витратити гроші на правильне, зрозуміле і красиво оформлене повідомлення, ніж потім постійно давати коментарі до нього. Поодинокі рекламні акції малоефективні. Помітні результати у вигляді збільшення обсягів продажу може дати тільки систематична рекламна робота.

Спеціалісти небезпідставно стверджують, що реклама — це сила.

Реклама може підняти фірму на небувалу висоту, а може і завдати їй шкоду.

Реклама — це важливий елемент економіки і один з основних інструментів ринку. Проте як кожне явище реклама має свої плюси та мінуси. Реклама може давати як позитивні, так і негативні ефекти свого впливу.

Позитивні ефекти реклами:

1. Вплив на економіку:

• сприяє росту економіки, капіталовкладень та робочих місць,.

• підтримує конкуренцію,.

• інформує споживачів.

2. Вплив на промисловість:

• розширює ринки для нових товарів,.

• підтримує конкуренцію між фірмами на належному рівні.

3. Вплив на фірму: *.

• забезпечує ріст поступлень пропорційно об" єму діяльності,.

• знижує степінь ризику і невизначеності в діяльності маркетингу.

4. Вплив на споживачів:

• забезпечує інформацією,.

• служить засобом контролю за якістю виробів,.

• сприяє збільшенню, підтримці та стабілізації попиту,.

• забезпечує стимул для підвищення рівня життя.

Негативні ефекти реклами:

І. Вплив на економіку:

• приводить до виснаження ресурсів,.

• веде до монополізації,.

• створює нецінову конкуренцію.

2. Вплив на промисловість:

• створює бар" єри для виходу на ринок,.

• ліквідовує конкуренцію між фірмами.

3. Вплив на фірму:

• приводить до росту витрат та цін,.

• забезпечує отримання понадприбутку.

4. Вплив на споживачів:

• дає некорисну, таку, що вводить в оману інформацію,.

• диференціює товари за рахунок роздування дрібних відмінностей.

Отже, така приблизна картина позитивної та негативної сторін впливу, який здійснює реклама на економіку та окремі й складові.

Та попри все це реклама виступає одним з головних елементів системи маркетингових комунікацій. Саме рекламу є тією основною ланкою, яка зв" язує виробника і споживача, яка забезпечує просування товару, формує попит та стимулює збут.

Одна із основних проблем сучасного українського рекламістаце практично відсутність вітчизняної теоретичної бази для підготовки відповідних спеціалістів. У зв" язку з цим в рекламній галузі спостерігається тотальний дефіцит кваліфікованих спеціалістів, які могли б забезпечити виробників якісною і професійною і відповідно недорогою рекламою. Тому на сьогодні на українському рекламному ринку склалася ситуація, коли широкі рекламні акції та довготривалі рекламні кампанії здійснюються, як це не прикро, не вітчизняними сторонами, а закордонними (як рекламодавцями, так і рекламістами), що користуються ситуацією переходу на нові рейки господарювання у країнах Постсоціалістичної Європи і завойовують для себе нові ринкові простори збуту. Тут вони володіють масами переваг як в матеріальному, так і в планах організаційному та професійному.

Біда українського рекламіста — не у відсутності здібностей, розуміння справи чи творчого підходу.

Економіка держави сьогодні знаходиться в тяжкому ринковому стані. Неможливий розвиток її систем, складових та елементів без взаємозв" язку їх один з одним. Тому сьогодні не варто сподіватися на швидкий розвиток та розквіт рекламної галузі, коли решта системи розвалюється, коли стоїть виробництво і панує безробіття, коли відсутня відповідна нормативна та законодавча база для успішного ефективного виробництва та господарювання. Тільки із налагодженням нормального функціонування всієї економічної системи можна сподіватися на ефективну діяльність окремих її ланкок, зокрема реклами.

Сьогодні українські рекламісти просуваються на нелегкому шляху свого розвитку маленькими кроками, долаючи його методом «проб і помилок», методом копіювання Заходу і перенесення його рішень на наш ринок, сяк-так пристосовуючи західну рекламу розвинутого ринку до українських реалій хворої економіки. Нашим спеціалістам варто б більше уваги звернути на наші місцеві особливості, підійти до проблеми більш твердо, згадати українські історичні традиції та звичаї.

Вітчизняним дослідникам реклами потрібно не лише перекладати іноземну літературу, а й стати на шлях створення власних методик аналізу і освоєння реклами.

Список використаної літератури.

І .Закон України «Про рекламу» / Урядовий кур" єр.-1996.-25 липня. С. 6.

2. Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» / Відомості Верховної Ради України.-1992.-№ 21 .-С.611−619.

3. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» / Голос України.-1994.-№ 31 .-С.4−5.

4. Указ Президента України «Про заходи щодо попередження недобросовісної реклами» / Голос України.-1994.-№ 236.-С5.

5.Арманд Дейян. Реклама. М: Прогрес.-1993.-176 С.

6.Банько B.I., Говоров А. И. Современная технология товародвижения. Киев: Техника.-1989.-184 С.

7.Беклішов Д.В., Воронов K.I. Реклама в торговле. М.: Международные отношения.-1969.-165С.

8.Бізнес.-1996.-№ 7-С.38.

9.Бізнес.-1996.-№ 9-С.19.

10. Бізнес. -1996.-№ 16-С.ЗО.

11.Бізнес.-1996.-№ 17-С.19.

12.Бізнес.-1996.-№ 33-С.39.

13.Бізнес.-1996.-№ 33-С.32.

14.Бізнес.-1996.-№ 40-С.31.

15.Бізнес.-1996.-№ 43-С.28−29.

16 .Бізнес. -1996.-№ 45-С.40.

17. Бізнес. -1998.-№ 2-С.ЗО.

18. Бізнес. -1998.-№ 5-С.Зб.

19. Бізнес. -1998.-№ 29-С.29−40.

20. Бізнес. -1998.-№ 10-С.36.

21.Бізнес.-1998.-№ 12-С.39.

22. Галицькі контракти.-1996.-№ 1 .-С.38−40.

23. Галицькі контракти.-1996.-№ 5.-С.60−61.

24. Галицькі контракти.-1996.-№ 16.-С.11.

25. Деловые новости. -1997.-№ 8.-С.18.

26. Деловые новости. -1997.-№ 33.-С.17.

27. Деловые новости. -1996.-№ 1 .-С.18.

28. Деловые новости. -1996.-№ 2.-С. 19.

29. Деловые новости. -1996.-№ 7.-С. 17.

30. Деловые новости. -1996.-№ 9.-С.17.

31. Деловые новости. -1996.-№ 11.-С.19.

32. Деловые новости. -1996.-№ 12.-С.8.

33. Деловые новости. -1996.-№ 16.-С.8.

34. Демидов В. Е., І.Г. Кардаши И. П. Реклама в торговле. М.: Зкономика.-1983.-166 С.

35. 3авьялов П.С., Демидов В. Е. Формула успеха: маркетинг (100 вопросов, 100 ответов).

36. Капитал. -1997.№ 1.-С.41−43.

37. Капитал. -1997.№ 4.-С.48−49.

38. Корнилов Л. Н., Фельчикова Н. П. От глашатая до неона. М.: Знание.-1978.-125 С.

39. Котлер Ф. Основи маркетинга. М.: Прогресе, 1993.-735 С.

40. Ноздрева Р. Б., Цьшичко Л. Й. Маркетинг: как победить на рынке. М.: Прогресс.-1991.-304С.

41. Посередник. -1997.-№ 10.-С.ЗО.

42. Посередник. -1997.-№ 13.-С.26.

43. Скирда Т. Й., Голошубова Н. А. Зстетика торговой реклами. Киев: Вища школа.-1983.-27 С.

44. Титов Р. Реклама: вопросы терминологии. / Международная зкономика й международные отношения.-1996.-№ 12.-С. 135−141.

45. Тихоновский В. Г. Торговая реклама й основи декорирования. М.: Высшая школа.-1983.-127 С.

46. Усов В. В., Валькин Е. В. Волшебный мир реклами. М.: Московский рабочий.-1982.-206 С.

Додатки.

Додаток 1.

ОСНОВНІ РЕКЛАМНІ ЗАСОБИ.

Категорія.

інформаційних.

засобів.

Переваги.

Недоліки.

Газети.

Можливість вибору географічного регіону, гнучкість, можливість широкого обхвату, регулярність виходу, швидке виконання реклами.

Коротка «тривалість життя», часто неуважне вчитування, незручність зорового сприймання із-за густоти тексту на сторінках, незначна можливість вибору демографічної групи, рідкі випадки повторного читання.

Прямі почтові відправлення.

Можливість повного охвату певної області, регулярність рекламних звернень, можливість вибіркового звернення до потенційних клієнтів, гнучкість форми і стилю, абсолютний контроль над процесом випуску та якістю оголошень.

Високі витрати в розрахунку на один випуск. Тривалі терміни доставок, відсутність видавничої підтримки. Труднощі з отриманням потрібного списку адресатів.

Телебачення.

Широкий обхват, висока частота звернень, високі творчі можливості. Одночасно зоровий та слуховий вплив.

Висока вартість витрат та часу передачі, різке скорочення кількості глядачів влітку, «коротке життя» оголошень, тривалий підготовчий період.

Радіо.

Низькі витрати, висока частота звернень, незначні сезонні коливання в складі аудиторії. Широке розповсюдження портативних радіо приймачів.

Відсутність візуальних можливостей, коротке життя оголошень, «густота» рекламних оголошень. Звичка людей використовувати радіо в якості звукового фону і не помічати рекламних оголошень.

Журнали.

Багаті друкарські можливості, регулярність рекламних звернень. Можливість вибору демографічної групи, можливість вибору місцевих та регіональних журналів. Авторитет і довір" я.

Обмежені можливості демонстрації. Тривалий підготовчий період і високі витрати.

Зовнішня реклама.

Висока частота повторних контактів, невисока абсолютна вартість, слабка конкуренція.

Відносно висока вартість, образ «макулатурносгі» .

Друкована реклама.

Висока якість відтворення, значна тривалість контакту у деяких носіїв (плакати, календарі).

Відсутня вибірковість аудиторії, неможливість контакту з віддаленими аудиторіями, обмеження творчого характеру.

Реклама на транспорті.

Багаточисельність аудиторії, можливість довго утримувати увагу, гнучкість, можливість розширення географії цільової аудиторії, широкий охват.

Короткочасність контакту, досягненя лише специфічних аудиторій.

Реклама на місті продажу.

Гнучкість, відносно висока ефективність, за рахунок того, що можна тут же придбати рекламований товар, функціональність деяких носіїв.

Вимагає додаткових знань і навиків у справі оформлення вітрин внутрімагазинних викладок.

Сувенірна реклама.

Сувеніри — утилітарні предмети, що мають самостійну цінність, довготривалість користування сувенірами, висока здатність добитися схильності отримувача, наявність вторинної аудиторії.

Надто обмежене місце для розміщення звернення, високі витрати на одиничний сувенір.

Додаток 1.

Таблиця 2.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ В РІЗНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ.

Показники для порівняння особливостей рекламної діяльності.

Адміністративно-командне управління економікою.

Ринкові відносини в економіці.

«Ринок виробника» .

«Ринок споживача» .

Об" єкт рекламного впливу.

Вищестоячі організації, виділяючі ліміти і фонди, що формують планове завдання.

Постачальник необхідних у виробництві ресурсів.

Споживачі продукції.

Мета реклами.

Формування в керівних органах переконання в доцільності виділення ресурсів для даного підприємства.

Пошук продавця, розповсюдження інформації про наявний попит, стимулювання продукції.

Пошук покупця, розповсюдження інформації про продукцію, що виробляється, стимулювання збуту.

Основний зміст рекламної інформації.

«Підприємство є першим в .», «Розвиток нашого підприємства дозволить вирішити проблему».

«Купимо», «потребується» .

Продається якісний та необхідний товар" .

Мотивація у прийнятті рішення у об'єктів рекламного впливу.

Забезпечення збалансованості пропозиції та попиту при мінімальному виділенні ресурсів.

Вигідні умови реалізації ресурсів необхідних для виробництва, включаючи елементи натурального обміну.

Підвищення ефективності виробництва і якості продукції, що випускається.

Додаток 3.

Таблиця 2.

ЗАВДАННЯ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕКЛАМИ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ РОЗВИТКУ РИНКУ ТОВАРІВ НАРОДНОГО СПОЖИВАННЯ.

Стадія розвитку ринку.

Завдання реклами.

1. Стадія підготовки ринку.

Інформування споживачів, формування потенційних споживачів, створення уяви про товаровиробників.

2. Стадія впровадження нових товарів.

Збільшення числа потенційних купців за рахунок посилення реклами, стимулювання покупки, інформування про місця продаж, створення потрібного ставлення до товаровиробника, тобто «іміджу» підприємства. Акцентування уваги на мотиви покупок при виборі товарів.

З. Стадія масового продажу товарів.

Підтримання досягнутого рівня продажів, стабілізація кола покупців, розширення продажу з урахуванням росту випуску товарів.

4. Стадія переключення.

Нагодування, визначення пріоритетів шляхом заміни товарів, переорієнтація покупців.

Додаток 4.

РОЛЬ РЕКЛАМИ В УМОВАХ РИНКУ.

Позитивні сторони реклами.

Негативні сторони реклами.

1. Вплив на економіку.

Сприяє росту економіки, капіталовкладень і числа робочих місць. Підтримує конкуренцію, інформує споживачів і полегшує конкуренцію.

Марнотратна, приводить до виснаження ресурсів, веде до монополізму, створює нецінову конкуренцію.

2. Вплив на промисловість.

Розширює ринки для нових товарів. Підтримує конкуренцію між фірмами.

Створює бар" єри для виходу на ринок, ліквідовує конкуренцію між фірмами.

З. Вплив на фірму.

Забезпечує ріст надходжень пропорційно до обсягу діяльності. Знижує ступінь ризику і невизначеність у діяльності маркетингу.

Призводить до росту витрат і цін. Забезпечує одержання надприбутків.

4. Вплив на споживача.

Забезпечує інформацією, служить засобом контролю за якістю виробів. Сприяє збільшенню, підтримці чи стабілізації попиту. Забезпечує стимул для підвищення рівня життя.

Дає непотрібну, вводячи в оману інформацію. Диференціює товари за рахунок роздування дрібних відмінностей.