США

США

Соединенные Штати Америки

Площадь: 9,4 млн. км2.

Численность населення: 263 млн. людина (1995).

Государственный мову: англійський.

Столица: Вашингтон (567 тис. жителів, 1995).

Государственный свято: незалежності (4 липня, з 1776 р.).

Денежная одиниця: доллар.

Член ООН з 1945 р., ОАГ — з 1948 р., НАТО — з 1949 р. і др.

Государство лежить у Північній Америці. На півночі межує з Канадою, Півдні — з Мексикою. На сході омивається водами Атлантичного, ніяких звань — Тихого океану. Канада відокремлює штат Аляску від США, а Берингову протоку — від імені Росії. Штат Гаваї перебуває в Гавайських островах, у частині моря. У США входить Пуерто-Ріко на правах «вільно присоединившегося» держави. США мають володіння: Віргінські острова — в Карибському море, Східне Самоа, Гуам — в Тихому океані і др.

США невипадково називають нацією іммігрантів — з 1790 по 1994 р. прибуло у ХІХ в. з Європи, а XX в. і з Латинська Америка та Азії 62,4 млн. іммігрантів, в XVIII — ХІХ ст. ввезли 500 — 600 тис. негрів-рабів Африки. До XX в. опір індіанців захоплення їх земель зламалося, а своїх поселили в резерваціях, надавши громадянство лише у 1924 р. Негри в 1865 р. здобули свободу, але рабство наклав свій відбиток на психологію всієї нації, бо расизм глибоко проникнув у свідомість білих американців. Тому повних цивільних прав афроамериканці півдні домоглися лише 60-х рр. XX в. Американська нація —- порівняно молоде полиэтничное освіту, що склалося під час тривалого культурного, економічного, соціального і побутового взаємодії, і навіть змішання між собою — і асиміляції з урахуванням англійської нащадків людей різного етнічного походження, що представляють все головні раси людства — монголоидную, европеоидную і негроїдну. 83% населення США — білі, 12,6% — афроамериканці, 4,4% — индейцы.

Около 4/5 американців живуть у містах, але у ХХ в. завдяки значному поширенню автомашин і густий мережі автодоріг міста обросли десятками передмість, зумовили процес освіти міських агломерацій з «центральним» містом і оточуючої його й що з ним приміської зоною. У цьому населення цих зон за останні десятиліття швидко зростало, зокрема і завдяки жителів «центрального» міста. Великі агломерації часто називають мегаполісами. На Атлантичному узбережжі, де у інших містах на сході сконцентровані штаб-квартири провідних фінансових й управління промислових груп, утворилася ланцюжок понад 34 котрі злилися між собою агломерацій — від Бостона (3,5 млн. жителів), Нью-Йорка (19 млн. жителів) і Філадельфії (4,9 млн. жителів) до Балтімора (2,5 млн. жителів) і передмість Вашингтона (з пригородами — 4,5 млн. жителей).

Ядром цієї справді унікальної, що протягнулась на сотні кілометрів суцільний міської смуги з населенням більш 35 млн. жителів є найбільша міська агломерація світу і «головні ворота» Америки, найбільший транспортно-тоговый, фінансовий, промисловий і культурне центр — Нью-Йорк з його знаменитими статуєю Свободи, штаб-квартирою ООН, банками, музеями і картинними галереями, театрами, Колумбійським, Нью-йоркським та інші університетами, Рокфеллеровским центром і з чорним гетто в Гарлеме.

В офіційної столиці — Вашингтоні з 1800 р. перебувають резиденції президента — Білий дім, Конгресу — Капітолій, міністерств та інших федеральних установ, кілька університетів (Смитсоновский та інших.), наукові інституції, Національна академія наук і Військова академія, Бібліотека Конгресу, музеї та картинні галереї, вражаючі меморіали президентів Дж. Вашингтона, Т. Джефферсона, А. Лінкольна, у столиці Арлінгтоні — величезний будинок військових міністерств — Пентагон, і навіть знамените кладовищі поруч із могилами Невідомому солдату і президента Дж. Ф. Кеннеди.

Два інших великих мегаполіса — Чикаго (8,5 млн. жителів), фінансовий, промисловий і науковий центр Приозерья, що суперничає своїми хмарочосами з Нью-Йорком; Лос-Анджелес (9,5 млн. жителів), центр авиаракетной і кіноіндустрії бегемотів у Південній Каліфорнії із знаменитими «фабрикою мрій» для дорослих — Голлівудом і казковим царством для дітей і туристів — Диснейлендом.

Сан-Франциско (з пригородами більше чотирьох млн. жителів), розташований узбережжя Центральної Каліфорнії, — головний тихоокеанський порт та військова база. І це науковий і культурний центр Заходу, відомий Стенфордським і Каліфорнійським університетами, підприємствами суднобудівної, радіоелектронної, ракетної промисловості, своїм колоритним Чайнатауном і старовинним «канатним» трамваем.

Атланта (3,3 млн. жителів) — найважливіший транспортний, фінансово-промисловий, політичне, і культурний центр Півдня, виріс у південного підніжжя Аппалачів. Що Прославився колись расизмом щодо темношкірого більшості городян і кока-колою (тут штаб-квартира цієї фірми), вона нині відома своєї авіабудівної промисловістю і високої активністю афроамериканской буржуазії, внаслідок чого місто називають центром «чорного капіталізму». Тут похований одне із національних героїв країни, борець за рівні цивільні права афроамериканців та інших расових і етнічних меншин — М. Л. Кинг.

Новый Орлеан (1,3 млн. жителів) — великий порт в дельті Міссісіпі (заснований ще початку XVIII в. французами). Пізніше саме такий місто, історичний центр якого досі зберігає у своїй образі яскраві риси креоло-испано-французской культури, виявився батьківщиною джазової музыки.

Майами (2 млн. жителів), утопаючий в пишної субтропічної і тропічної рослинності, — найбільший та головний зимовий курорт країни, і навіть важливий міжнародний авиатранспортный узел.

Одни із відвідуваних туристами місць у США — це «Грім вод», так индейцы-ирокезы назвали водоспад заввишки 51 м річці Ніагарі, що з озера Онтаріо на кордону з Канадою, і навіть Великий Каньйон, раптово разверзающийся на гладкою рівнині як прірву глибиною до 1 — 1,5 км, з звивистої дно якої блакитний стрічкою річки Колорадо. Туристів приваблюють також гірські ландшафти, флора і фауна національних парков-заповедников — Йеллоустонского у серце Скалистых гір з гейзерами й термальними джерелами чи Каліфорнійського із знаменитими мамонтовими деревами — секвоями, сягаючими 100 — 110 метрів за висоту і діаметром стовбура до 10 м.

На основний країни на захід від Приатлантической низовини простягнулися Аппалачские гори, що їх, подібно східцях гігантської драбини, розташовуються Центральні рівнини (200 — 500 м вище над рівнем океану), плато Великі рівнини (600 — 1500 м). Майже весь Захід зайнятий гірської системою Кордильєр. Схили Кордильєр вкриті густими хвойними лісами, Аппалачів — лісами з широколистяних порід; прерій майже залишилося. На півночі Аляски поширена тундрова рослинність. Ріки, які створили глибокі каньйони, ставляться до басейнах які впадають у Тихий океан. Міссісіпі (з припливом Міссурі) — найдовша ріка планети (названа індіанцями «батьком вод») — простяглася на 6500 км. На кордону з Канадою перебувають Великі озера — Верхнє, Гурон, Мічиган, Эри, Онтаріо. Клімат країни, здебільшого помірний і субтропічний, на внутрішніх рівнинах — континентальний, північ від Аляски — арктический.

В 1497 р. Північну Америку виявила англійська експедиція Д. Кабота. У 1607 р. виникло перше англійське поселення, що поклала початок британським колоніям в Північній Америці. Під час війни колоністів за незалежність (1775 — 1783) утворилися США. У 1787 — 1789 рр. Конституцію навіть дополнивший її Білль про правах.

Конституция 1787 р. проголосила свободу віросповідання і відокремила церква від держави. У дивовижній країні налічується понад 250 різних Церков та релігійних сект. Понад ½ віруючих американців — протестанти різних розмов: баптисти, методисти, пресвітеріани, лютерани та інших., більш 1/3 — католики, близько 3% — иудаисты, 2% — православні, 1% — мормони; є також мусульмани, буддисти і др.

Вывоз із Європи та Азії творів мистецтва сприяв освіті США художніх колекцій, пізніше стали прикрасою багатьох картинних галерей і музеїв. У Вашингтоні у січні Національної галереї образотворчих мистецтв зберігаються полотна Рафаеля, Рембрандта, Рубенса, Тиціана, відомі галереї Конкорана, Філліпса, Фрира; Філадельфії — Розенбаха, в Балтиморі — Уолтерса та інших. Музей образотворчих мистецтв у Бостоні має прекрасним зборами творів середньовічного мистецтва Європи і сподівалися Сходу, Музей сучасного мистецтва — у Нью-Йорку — першокласними витворами майстрів XIX — XX ст., а Музей американського мистецтва Вітні - багатющої колекцією творів XX в. Відомі в усьому світі музей мистецтв «Метрополітен», Музей природною історії у Нью-Йорку, Музей мистецтв, Музей Родена, Американський промисловий музей в Філадельфії, у Чікаґо — Музей науку й промисловості. У ХІХ — початку XX в. всьому світу відомими імена Р. Фултона, З. Морзе, Д. Вестингауза, А. Белла та інших изобретателей-американцев. Важко переоцінити та істотний внесок цієї країни у світову науку і техніку в XX в.: за кількістю ученых-лауреатов Нобелівської премії у багатьох областях науки — фізиці, хімії, біології, медицині, економіці — США «попереду планети всієї». Американці виявилися єдиними досі людьми, які побували на Місяці (1969).

США — федеративна республіка. Включає 50 штатів і столичний федеральний округ Колумбія. Президент — главу держави, уряду, головнокомандувач збройних сил. Вищий орган законодавчої влади — двопалатний конгрес: нижня — палата представників; верхня — сенат. Кожен штат має конституцію, законодавче збори, губернатора.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.