Робота на станції тахеометричної зйомки

Під час зйомки був використаний теодоліт Т-30 та дві складні рейки. Тахеометричну зйомку місцевості, як правило, виконують одночасно з прокладанням тахеометричного ходу. Зйомка предметів, контурів і рельєфу місцевості виконується полярним методом, а інколи способом кутових засічок за маршрутом. Зйомку виконують по обидві сторони ходу в смузі, дозволеній табл.12 При зйомці предметів, контурів і рельєфу горизонтальні і вертикальні кути вимірюють при одному положенні вертикального круга.

Зйомку місцевості починають від напрямів на задню або передню точку ходу. Суміщають нуль лімба і нуль алідади горизонтального круга і наводять трубу на задню або передню точку ходу і цей напрям приймають за початковий, закріплюють лімб, відкріплюють атідаду. Для виконання зйомки на характерні точки рельєфу і на контури або предмети місцевості установлюють рейки. Ці точки називають пікетами, вони на місцевості не закріплюються. На пікети міряють: горизонтальний кут від початкового напрямку вертикальний кут на висоту рейки, або на висоту інструмента і віддаль за віддалеміром. Всі відліки і дані записують в журнал тахеометричної зйомки (таблиця 10). Пікети нумеруються порядковим номером. Кількість пікетів залежить від перерізу рельєфу, характеру рельєфу, кількості предметів, контурів і регламентується інструкцією (Таблиця II).

Таблиця II.

Одночасно зі зйомкою в журналі складають абрис — схематичний рисунок. Абрис складають від руки в довільному масштабі. На ньому показують попередню і наступну лінії, станцію, розташування всіх пікетів, контури, предмети, які знімаються і рельєф місцевості. Предмети і контури зображують умовними знаками і підписами — луг, рілля, городи і т.д. Рельєф на абрисі зображують горизонталями і стрілками з напрямом схилів, а тальвеги — пунктиром. Крім цього на абрисі підписують всі назви і характеристики. В кінці роботи на станції трубу наводять на початковий напрямок і перевіряють чи під час роботи не порушено положення лімба, тобто виконують замикання горизонту. Допускається розходження ±1.5'.

Для виконання тахеометричної зйомки прокладають тахеометричні ходи, які спираються на пункти геодезичної основи, координати і висоти яких одержані із більш точних вимірювань. Тахеометричні ходи можуть бути розімкнутими і зімкнутими. Закріплення точок повороту тахеометричного ходу виконується так, як і в теодолітних ходах. При проектуванні, рекогностуванні і закріпленні точок ходу, в залежності від масштабу зйомки, керуються вимогами інструкції, які пред’являються до довжин ходів і ліній (Табл.І).

Таблиця 1.