Робота на станції тахеометричної зйомки
Під час зйомки був використаний теодоліт Т-30 та дві складні рейки. Тахеометричну зйомку місцевості, як правило, виконують одночасно з прокладанням тахеометричного ходу. Зйомка предметів, контурів і рельєфу місцевості виконується полярним методом, а інколи способом кутових засічок за маршрутом. Зйомку виконують по обидві сторони ходу в смузі, дозволеній табл.12 При зйомці предметів, контурів і… Читати ще >
Робота на станції тахеометричної зйомки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Під час зйомки був використаний теодоліт Т-30 та дві складні рейки. Тахеометричну зйомку місцевості, як правило, виконують одночасно з прокладанням тахеометричного ходу. Зйомка предметів, контурів і рельєфу місцевості виконується полярним методом, а інколи способом кутових засічок за маршрутом. Зйомку виконують по обидві сторони ходу в смузі, дозволеній табл.12 При зйомці предметів, контурів і рельєфу горизонтальні і вертикальні кути вимірюють при одному положенні вертикального круга.
Зйомку місцевості починають від напрямів на задню або передню точку ходу. Суміщають нуль лімба і нуль алідади горизонтального круга і наводять трубу на задню або передню точку ходу і цей напрям приймають за початковий, закріплюють лімб, відкріплюють атідаду. Для виконання зйомки на характерні точки рельєфу і на контури або предмети місцевості установлюють рейки. Ці точки називають пікетами, вони на місцевості не закріплюються. На пікети міряють: горизонтальний кут від початкового напрямку вертикальний кут на висоту рейки, або на висоту інструмента і віддаль за віддалеміром. Всі відліки і дані записують в журнал тахеометричної зйомки (таблиця 10). Пікети нумеруються порядковим номером. Кількість пікетів залежить від перерізу рельєфу, характеру рельєфу, кількості предметів, контурів і регламентується інструкцією (Таблиця II).
Таблиця II.
Масштаб зйомки. | Перетин рельєфу, м. | Максимальна відстань між пікетами, м. | Максимальна відстань прилада до рейки при зйомці рельєфа, м. | Максимальна відстань від прилада до рейки при зйомці контурів, м. |
1:500. | 0,5 1,0. | 15 15. | 100 150. | 60 60. |
1:1000. | 0,5 1,0. | 20 30. | 150 200. | 80 80. |
0,5. | ||||
1:2000. | 1,0. | |||
2,0. | ||||
0,5. | ||||
1:5000. |
| 80 100. | 300 350. | 150 150. |
5,0. |
Одночасно зі зйомкою в журналі складають абрис — схематичний рисунок. Абрис складають від руки в довільному масштабі. На ньому показують попередню і наступну лінії, станцію, розташування всіх пікетів, контури, предмети, які знімаються і рельєф місцевості. Предмети і контури зображують умовними знаками і підписами — луг, рілля, городи і т.д. Рельєф на абрисі зображують горизонталями і стрілками з напрямом схилів, а тальвеги — пунктиром. Крім цього на абрисі підписують всі назви і характеристики. В кінці роботи на станції трубу наводять на початковий напрямок і перевіряють чи під час роботи не порушено положення лімба, тобто виконують замикання горизонту. Допускається розходження ±1.5'.
Для виконання тахеометричної зйомки прокладають тахеометричні ходи, які спираються на пункти геодезичної основи, координати і висоти яких одержані із більш точних вимірювань. Тахеометричні ходи можуть бути розімкнутими і зімкнутими. Закріплення точок повороту тахеометричного ходу виконується так, як і в теодолітних ходах. При проектуванні, рекогностуванні і закріпленні точок ходу, в залежності від масштабу зйомки, керуються вимогами інструкції, які пред’являються до довжин ходів і ліній (Табл.І).
Таблиця 1.
Масштаб зйомки. | Довжина ходу між пунктами опорної геодезичної мережі, км. | Віддаленість вузлової точки від пунктів опорної геодезичної мережі, км. | |
на забудованій території. | на незабудованій території. | ||
1:500. | 0,8. | 1,2. | 0,7. |
1:1000. | 1,2. | 1,8. | 1,0. |
1:2000. | 2,0. | 3,0. | 1,5. |
1:5000. | 4,0. | 6,0. | 3,0. |