Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область)

Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область)

Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область).

Підсумкова практична робота.

учня 9-Б класу.

середньої школи № 16.

м. Києва.

Шевченка Миколи.

ХЕРСОН — місто, обл. центр. Розташований на правому березі Дніпра, за 25 км від Дніпровського лиману Чорного м. Залізничний вузол, морський і річковий порт, аеропорт. Пл. 206 км². Поділяється на три міські райони. Населення 361,2 тис. чол. (1990). Засн. 1778 на місці військ, укріплення, перші згадки про X. належать до 1737.

Поверхня хвиляста, розчленована балками, ярами, є блюдце-подібне зниження. Перевищення висот до 52,5 м. Пересічна т-ра січня —3,2°, липня +23,0°. Опадів 380 мм на рік. Діє Херсонський обласний центр по гідрометеорології. Пл. зелених насаджень 3122 га. У місті — ботсад, 2 дендропарки і парк — пам" ятки садово-паркового мистецтва, 7 пам" яток природи (всі — місц. значення).

X.— значний пром. центр Пд. України. Його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, с.-г. машинобудування, текст, і консервна галузі промисловості. Суднобудування і судноремонт представлені суднобуд. виробничим об" єднанням (випускає сучасні океанські танкери, суховантажні судна, контейнеровози, залізобетонні доки, ліхтеровози), суднобуд.-судноремонтним (пасажирські теплоходи та катери, самохідні річкові баржі, буксири тощо) та суднорем. з-дами (обслуговує судна Азово-Чор-номорського басейну, випускає потужні плавучі доки). Головне підприємство с.-г. машинобудування — виробниче об" єднання «Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровсько-го» — випускає самохідні кукурудзозбиральні комбайни «Херсонець», дощувальні установки та ін. с.-г. техніку. Серед ін. підприємств галузі — з-ди карданних валів та електромашинобудівний. Найбільші підприємства легкої пром-сті об" єднання: виробниче бавовняне та обласне виробничо-торг. взуттєве, швейна, спорт, виробів ф-ки.

Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консервний комбінат, консервний, хлібний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди, м" ясний, рибний, хлібопродуктів комбінати, кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів представлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об" єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетонних виробів, буд. деталей. Працюють нафтопереробний і скло-виробів з-ди.

X.—важливий культурний центр республіки. Функціонують 3 вузи: пед. (з ф-том природничих наук), с.-г., індустріальний, вечірній філіал Миколаївського кораблебуд. ін-ту, 14 середніх спец.навч.закладів (серед них — гідрометеоролог. технікум), 12 профес.-тех. уч-щ. Український н.-д. ін-т зрошуваного землеробства з комплексним селекційним центром по рослинництву в умовах зрошування, ін. наук. установи і проектно-конструкторські орг-ції. У місті — Херсонський відділ Географічного т-ва України, Херсонський обласний будинок природи, 2 держ. музеї — Херсонський краєзнавчий музей та худож. музей, 2 театри — український муз.-драматичний та ляльок, обл. філармонія. Планетарій. Бюро подорожей та екскурсій. Турист. готель *Лілея".

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена ЗО. III 1944. Розташована на Пд. України. На Пн. межує з Дніпроп., на Зх.— з Микол., на Сх.— із Запоріз. областями, на Пд.— з Респ-кою Крим. Омивається водами Чорного і Азовського морів. Пл. 28,56 тис. км2 (4,7% території України). Нас. 1248,8 тис. чол. (на 1.1 1990, 2,4% населення республіки). Центр — м. Херсон. В «» ласті — 18 ра йонів, 9 міст, у т. ч. З обласного підпорядкування, ЗО с-щ міськ. типу, 675 сільс. населених пунктів.

Близькість X. о. до пром. центрів Донецько-Придніпровсько-го економічного району, вихід до Азово-Чорномор. басейну і наявність великої річкової магістралі — Дніпра є сприятливими факторами для розвитку нар.-госп. комплексу, зумовлюють її значний трансп.;

розподільний і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій природній зоні пов" язане гол. природне багатство області — зем. ресурси, але посушливий клімат, маловод-ність і слаба залісеність негативно впливають на розвиток с.-г. вироби.

Населення і трудові ресурси. У нац. складі переважають українці (бл. 75,7%), проживають також росіяни (бл. 20,2%), білоруси, євреї та ін. національності. Пересічна густота нас. 44 чол. на 1 км², що майже вдвічі нижче, ніж у середньому по республіці. Найгустіше заселені пд.-зх. частина області та приміські райони. Міське населення становить 767,6 тис. чол. (61,5% всього населення області), що значно нижче середньоресп. рівня урбанізації (75%). Переважають середні та малі міста, розташовані вздовж мор. узбережжя, по Дніпру та на перехрестях основних трансп. магістралей. Близько 2/, міськ. населення сконцентровано у Херсоні, який разом зі своїми містами-супутниками Цюру-пинськом і Голою Пристанню утв. Херсонську міську агломерацію. Система міськ. розселення формується у пониззі Каховського водосховища — Нова Каховка, Каховка, Бери-слав. Ін. великі міста — Гені-чеськ, Скадовськ. Сільс. розселення розріджене, пересічна густота населення у сільс. місцевості бл. 17 чол. на 1 км². Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20—ЗО чол. на 1 км2). Помітно зростає населення, у т. ч. і сільське у районах, де створені потужні.

Площа зелених насаджень у .іеле-них зонах міст і селищ міського типу Херсонської області (тис. га).

зрошувальні системи — Каховському, Чаплинському, Ска-довському, Каланчацькому. В нар. г-ві області зайнято близько 635 тис. чол., переважна більшість — у галузях матеріального вироби.: у пром-сті — 25%, с. г.— 28,3%. У невиробничій сфері зайнято менше 25% трудових ресурсів області. Заг. рівень забезпеченості трудовими ресурсами недостатній.

Природні умови і ресурси.

У геоструктурному відношенні тер. області розташована на пд. краї Східно-Європейської платформи. Кристалічний фундамент занурюється від 0,1—0,3 на Пн. до 2—3,5 тис. м на Пд. На корі вивітрювання і граніто-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На Пн. вона складається з палеогенових карбонатних та глинистих порід, які місцями від-слонюються у річкових долинах, далі на Пд. під ними залягають карбонатні верхньокрсй-дові і піщано-глинисті нижньо-крейдові відклади. Верхній шар осадочного чохла складається з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південно-Укра-їнської монокліналі. Серед антропогенових найпоширенішими є породи лесової формації. Вони перекривають піщані алювіальні відклади різновікових терас. Значну площу займають піски 1-ї надзаплавної тераси на лівобережжі Дніпра нижче Каховського вдсх. Область розташована в межах Причорноморської низовини, в нижній течії р. Дніпра. Поверхня — слабохвиляста рівнина, полого нахилена в пд. напрямі. Абсолютні висоти коливаються від 100 до 10 м. Узбережжя Азовського м. і зат. Сиваш піднімається над рівнем моря лише на 5—10 м. На Пд. і особливо на Пд. Сх. рівнинність поверхні порушується подами і балками-розлогами (глиб. їх врізу досягає 10— 15 м). Поди займають бл. 20% тер. області, їх глиб. 6—8 м (подекуди — до 15 м), пл. 0,2— 1 км² (бувають поди до 120 км2: Великий Чапельський, Агайманський та ін.). З інших форм рельєфу трапляються штучні насипи — могили (вис. до 20 м). На лівобережжі Дніпра смугою завдовжки до 140 км простягаються Олешківські піски з дюнами вис. 8—15 м. Берегова лінія порізана мілководними затоками і лиманами (Дніпровський лиман, Ягор-лицька, Тендрівська, Джарил-гацька, Каркінітська затоки Чорного м., Сиваш — Азовського м.), які відокремлюють невеликі півострови (частина п-ова Ягорлицький Кут, Чон-гарський та ін.) та довгі вузькі піщані коси (Тендрівська, Кін-бурнська, частина Арабатської Стрілки, Бирючий Острів). У межах області о-ви Джарилгач, Довгий, Круглий, Смалений, Бабин, Орлів, Чурюк, Куюктук (див. окремі статті). Серед корисних копалин області найпоширеніші вапняки, че-репашники, глини, піски, солі Сиваша і прибережних озер. Є торф (Кардашинське родовище), газ (Стріл ківське родовище). Виявлено запаси бокситів (Ви-сокопільське родовище). На узбережжі і в пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і грязі мають лік. властивості.

Клімат X. о. помірно континентальний з м" якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від —5° на Пн. до —3° на Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з т-рою понад +10° становить 215—230 днів. Сума активних т-р за рік 3200— 3400°. Річна кількість опадів незначна — 300—410 мм, переважна їх кількість випадає влітку у вигляді злив. Сніговий покрив нестійкий. Серед несприятливих кліматич. явищ, що завдають шкоди г-ву — суховії (25—ЗО днів на рік, в окремі роки — 50—60), пилові бурі (3—8 днів, у районі Херсона — до 9—12 днів), град (1—2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2—3 роки, найчастіше вони бувають на Пд. області. X. о. розташована у двох агрокліматич. зонах — посушливій, дуже теплій (пн. частина) і дуже посушливій, помірно жаркій зоні з м" якою зимою. Діє Херсонський обласний центр по гідрометеорології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, с-ща міськ. типу Велика Олександрівка, Нижні Сірогози, Асканія Нова, села Бехтери, Попелак, Хорли.

У межах області лише 6 річок довж. понад 10 км. Гол. ріка — Дніпро (нижня течія, перетинає область з Пн. Сх. на Пд. Зх.) з прит. Інгульцем. Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави (найбільший — Кінська) і утворює т. з. Дніпровські плавні. Значні площі на Пд. та Сх. області не мають поверхневого стоку. По долинах річок невеликі ставки, озера, на Дніпрі — Каховське водосховище. Пересічна густота річкової сітки становить 0,1 км/км 2. Для річок області характерне мішане живлення: снігове становить 85—90%, підземне — 10—15%. Природний режим річок змінений внаслідок їх зарегульованості. Річки і водойми використовують для водопостачання, зрошування, риборозведення. Лимани і затоки мають рибопром. і рекреаційне значення. Серед зональних типів грунтів переважають чорноземи південні малогумусні і слабогумусо-вані, які змінюються чорноземами південними солонцюватими, далі на Пд.— каштановими солонцюватими грунтами в комплексі з солонцями. Характерні для області інтра-зональні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові грунти і солоді подів. У межах Нижньодніпровських пісків — дернові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з слабогумусовани-ми пісками і чорноземними піщаними грунтами подекуди з кучугурним рельєфом. На піщаних островах і косах — дернові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексі з слабогу-мусованими пісками. У плавнях Дніпра — торфово-болотні грунти, у заплаві Інгульця — лучні грунти на алювіальних відкладах. Майже вся територія області розорана. X. о. лежить у Причорноморській (Понтичній) степовій геоботанічній провінції. Характерні ксерофітно-різнотравно-тип-чаково-ковилові і типчаково-ковилові степи, заплавні і подові луки. Природні степи збереглися лише в долинах річок і на схилах балок. Домінують ковила волосиста, ковила Лес-сінга, типчак, житняк гребінчастий, полин кримський. Для подів характерні асоціації пирію подового з гірчаком і хріном. У заплавах росте вербняк, пирій повзучий, мітлиця біла, осока тощо, на болотах і Дніпровських плавнях — очерет, рогіз, куга озерна, осока. На піщаних аренах ростуть дубові та березові гайки, вербово-шелюгові зарості, ксерофітні злаки. Нижньодніпровські піски засаджені сосною, садами, виноградниками. На узбережжях заток і лиманів зростають солонець європейський трав" янистий, содник, айстра степова тощо. Лісові насадження займають бл. 90 тис. га. Тваринний світ області різноманітний: риб — 182 види, земноводних — 8, плазунів — 11, птахів — бл. 300, ссавців — до 70 видів. Водяться лисиця руда, заєць-русак, тхір степовий, ховрах крапчастий і ховрах малий, бабак, сліпак тощо. Серед птахів найпоширеніші куріпка сіра, шуліка чорний, боривітер степовий, орел степовий, жайворонок, у плавнях — коровайка, норець чор-ношиїй, баклан великий, мартин сріблястий, лебідь-шипун, чапля руда, лунь болотяний. У річках і ставках водиться щука, окунь, судак, рибець, сазан, лящ, короп. У Чорному морі пром. значення мають бички, кефаль, хамса, чехонь, скумбрія, осетрові, ставрида та ін.

X. о. лежить у межах Причорноморської середи ьостепової фізико-географічної провінції (пн. частина) та Причорно-морсько-Приазовської сухо-степової фізико-географічної провінції. Переважають се-редньостепові рівнинні та луко-степові низовинні, на Пд.— су-хостепові примор. природно-тер. комплекси з фрагментами солонців і солончаків. Серед сучас. природних і природно-антропогенних процесів, несприятливих для с.-г. вироби., — ерозія (еродовано 115 тис. га), засолення грунтів, зсуви, дефляція, замулювання водойм, річищ річок, абразія (щорічно на площі бл. 100 га, особливо на берегах Каховського вдсх.). У боротьбі з негативними процесами застосовуються комплексна меліорація, контурне землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних і протиерозійних лісосмуг, залісення пісків, поліпшення луків тощо. У Цюрупинську працює Нижньодніпровська н.-д. станція залісення пісків і виноградарства на пісках.

На Херсонщині — 69 територій та об" єктів природно-заповідного фонду (заг. пл. 123,3 тис. га): 2 біосферні заповідники (Асканія-Нова, частина Чорноморського біосферного заповідника), 5 заказників (Бакайсь-кий заказник. Березові Колки, Джарилгацький заказник, Ягор-лицький заказник. Саги}, дендрологічний парк Асканія-Нова (всі — респ. значення), 7 заказників, 32 пам" ятки природи, 12 парків — пам" яток садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ місц. значення.

Народногосподарський комплекс. Г-во області — це розвинений аграрно-індустріальний комплекс, у складі якого багатогалузеве інтенсивне с. г., потужна харч. пром-сть, машинобудування, нафтопереробна, легка промисловість, буд. індустрія, транспорт. У загальному обсязі продукції с. г. і пром-сті частка с.-г. продукції перевищує 85%.

Промисловість. Провідними галузями пром-сті є машинобудування і металообробка (понад 39% товарної пром. продукції), легка (бл. 23%), харчова (понад 15%) та паливна (10%). У структурі маш.-буд. галузі виділяють суднобудування і судноремонт, с.-г. та електротех. машинобудування. У Херсоні будують океанські танкери, суховантажні судна, рудовози, контейнеровози, ліхтеровози, дизель-електроходи для арктичної навігації, плавучі доки для ремонту суден, проводять ремонтне обслуговування пром. суден Азово-Чор-номорського басейну, для потреб річкового флоту випускають річкові та озерні пасажирські теплоходи, катери, земснаряди, баржі, буксири, судна мішаного типу «ріка — море» (суднобуд. виробниче об" єднання, суднобуд.-суднорем., су-днорем. з-ди). Серед ін. маш.-буд. підприємств — виробниче об" єднання «Херсонський комбайновий з-д імені Г. І. Петров-ського», з-ди карданних валів і електромашинобудівний (Херсон), електрозварювального устаткування (Каховка), електромаш.-будівні (Нова Каховка, Берислав) та ін. Забезпеченість місц. с.-г. сировиною, наявність рибних ресурсів зумовили значний розвиток харч. пром-сті. Важливе значення мають консервна (херсонські консервні комбінат і з-д, Ска-довський консервний з-д) і виноробна (Херсон, Берислав, Нова Каховка, Генічеськ, Цю-рупинськ) галузі. Значного розвитку набула м" ясна (Херсон, Новотроїцьке, Нова Каховка), мол. і маслосироробна (Бери-слав, Генічеськ, Скадовськ, Херсон), олійно-жирова (Херсон), рибна (Генічеськ, Херсон), борошномельно-круп" яна пром-сть. Серед галузей легкої пром-сті осн. значення має текстильна (Херсон, виробниче бавовняне об" єднання). Є окремі підприємства швейної, взут., трикотажної та ін. галузей легкої пром-сті (Херсон, Генічеськ, Цюрупинськ). На девізній сировині працює Херсон. нафтопереробний з-д. У Херсоні — з-д скловиробів, у Цюрупинську — целюлозно-паперовий з-д. Пром-сть буд. матеріалів переробляє місц. сировину (з-ди залізобетонних виробів та вапнякові в Херсоні, Каховці, Новій Каховці, Білій Криниці, Архангельському, до-мобуд. комбінати в Херсоні та Новій Каховці). В межах області сформувався с.-г. вироби, області є виноградарство. На площі 26 тис. га вирощується бл. 300 сортів винограду. Значні площі займають садові насадження (24 тис. га), переважають кісточкові культури — абрикоси, персики, черешня, сливи, вирощують також айву, яблуні, груші. Серед галузей тваринництва провідне місце посідає скотарство м" ясо-мол, напряму, свинарство, тонкорунне вівчарство та птахівництво. В області —163 колгоспи, у т. ч. 9 риб-колгоспів, 169 радгоспів. Функціонують понад 20 спец. г-в по вирощуванню яловичини, більше ЗО — по вирощуванню свинини, 15 птахоінкубаторних станцій, 3 птахофабрики, 19 комбікормових з-дів (Біла Криниця, Каланчак, Каховка та ін.). На Чорному й Азовському морях та Дніпрі й Інгульці — рибальство. В області сформувалися такі спеціалізовані агро-пром. комплекси (АПК): зер-нопромисловий, виноградарсько-виноробний, плодоовочекон-сервний, олійно-жировий, м" ясо-, молокота птахопроми-слові.

Транспортна система. В області розвинуті всі види транспорту: залізничний, автомобільний, річковий, мор., повітр., трубопровідний. Заг. довж. з-ць 1988 становила 459 км, густота — 16,1 км на 1000 км³. Залізничні вузли — Херсон, Каховка. Заг. довж. автомоб. шляхів 5,4 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 5,0 тис. км. Густота автомобільних шляхів з твердим покриттям — 176,8 км на 1000 км². Морські порти: Херсон, Генічеськ, Скадовськ. Судноплавство по Дніпру, річкові порти: Херсон, Нова Каховка, Гола Пристань. У Херсоні — аеропорт. Тер. області проходять траси нафтопроводу Кременчук — Херсон, аміако-проводу Тольятті — Одеса, газопроводу Шебелинка — Одеса.

Внутрішні відміни. На тер. області виділяють чотири госп. підрайони. Південно-За-х і д н й й (Нижньодніпровський) підрайон спеціалізується на суднобудуванні і судноремонті, легкій і харч. пром-сті, вироб. паперу і буд. матеріалів, с. г. приміськ. типу. Основу госп. комплексу становить Херсон. пром. вузол. У С х і д н о-м у підрайоні, що охоплює лівобережжя центр, частини області, розвинуті машинобудування і металообробка, харчова пром-сть, вироби, електроенергії, буд. матеріалів, зрошуване землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, соняшнику, баштанних). Осн. пром. центри — Нова Каховка, Каховка. Пром-сть Північного підрайону базується на переробці с.-г. сировини, добуванні буд. матеріалів. Рослинництво гол. чин. зернового, тваринництво — м" ясо-мол, напрямів. Розвинуті садівництво, виноградарство, баштанництво. Пром. центри: Борислав, Нововоронцовка, Ви-сокопілля та ін. Галузі спеціалізації Приморського підрайону — металообробка, харч., легка та пром-сть буд. матеріалів. Зрошуване землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, овоче-баштанних, винограду та фруктів). Пром. центри: Генічеськ, Скадовськ, Новоолексі-ївка.

Невиробнича сфера. У X. о.—З вузи: пед. (з ф-том природничих наук), с.-г., індустріальний (всі — в Херсоні), 19 серед. спец. навч. закладів (серед них — Херсон, гідрометеоролог. технікум), 24 профес.-тех. уч-ща. У Херсоні працює Укр. н.-д. ін-т зрошуваного землеробства, в Асканії-Новій Чап-линського р-ну — н.-д. ін-т тваринництва степових районів «Асканія Нова». Діє Херсонський відділ Географічного товариства України, Херсонський краєзнавчий музей, Генічеський краєзнавчий музей. Херсонський обласний будинок природи. а також худож. музей, театри: укр. муз.-драм. та ляльок, обл. філармонія (Херсон). Рекреація. Область має значні можливості розвитку курортного г-ва та масового відпочинку у долинах Дніпра, Інгульця, на узбережжях Каховського водосховища. Дніпровського лиману. Чорного і Азовського морів, але використовуються вони незначною мірою. Функціонують курорти Гола Пристань і Скадовськ та курортна місцевість Арабатська Стрілка. В області — 8 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням та 38 будинків і пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку та шкільні табори. Обл. тур. екскурсійне виробниче об" єднання (з 1991 — відділення Укр. акціонерного товариства по туризму і екскурсіях), 4 бюро подорожей та екскурсій (Херсон, Асканія Нова, Генічеськ, Скадовськ), 2 туристські готелі («Лілея» у Херсоні, «Нова Каховка» у Новій Каховці), 2 турбази («Чорномор» у смт Лазурному Скадовського р-ну та ім. Остапа Вишні у с. Крин-ках Цюрупинського р-ну). Тер. області проходять 5 планових туристських маршрутів. Численні об" єкти туризму (див. карту, за станом на 1991).