Генетичний код та його властивості
У клітині поряд з вільними рибосомами існують полісоми — ланцюги рибосом на молекулі РНК, які дозволяють синтезувати кілька молекул даного поліпептиду з однієї матриці іРНК. Матриця може багаторазово використовуватися. У процесі обміну речовин в організмі утворюються продукти, які можуть негативно впливати на процеси життєдіяльності клітин і цілого організму: аміак, сечовина, сечова кислота… Читати ще >
Генетичний код та його властивості (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Генетичний код та його властивості.
.
.
Генетичний код — це система триплетів нуклеотидів, які визначають амінокислотну послідовність поліпептидного ланцюга.
Дослідження генетичного коду розкрили його основні властивості:
— Триплетність — кожна амінокислота кодується послідовністю із трьох нуклеотидів — триплетом або кодоном (серед 64 кодонів 61 — змістовний і 3 незмістовні кодони — УАА, УГА та УАГ).
— Специфічність — один кодон відповідає лише одній амінокислоті.
— Виродженість (надлишковість) — одній амінокислоті відповідають кілька кодонів (наприклад серину чи лейцину відповідають 6 кодонів, метионіну — всього 1).
— Колінеарність — послідовність нуклеотидів в молекулі і-РНК точно відповідає амінокислотній послідовності у поліпептидному ланцюгу.
— Односпрямованість — зчитування інформації в процесі транскрипції і трансляції відбувається лише в напрямку 5' - 3' кінець.
— Неперекриваємість — останній нуклеотид попереднього кодону не належить наступному триплету.
— Безперервність — між триплетними «словами» відсутні «розділові знаки».
— Універсальність — в усіх організмах одні і ті самі амінокислоти кодуються одними і тими ж нуклеотидами (проте така властивість характерна лише для ядерного генетичного коду; мітохондріальний генетичний код має деякі відмінності від ядерного).
На рівні генетичного коду та процесу біосинтезу білка реалізується центральна догма молекулярної біології: ДНК → РНК → білок.
Поняття про реакції матричного синтезу.
Матриця — це зразок, на якому можна створити певну кількість копій.
Матричний синтез — специфічна особливість молекулярних процесів живих організмів здійснювати біосинтез на матрицях.
Реакціями матричного синтезу є: реплікація ДНК, транскрипція та трансляція. У процесі реплікації ДНК матрицями виступають лідируючий та відстаючий ланцюги материнської ДНК, з якої за принципом коплементарності та за напівконсервативним шляхом утворюються дві ідентичні дочірні ДНК. У процесі транскрипції матрицею виступає один з ланцюгів ДНК, з якою за принципом комплементарності синтезується незріла про-іРНК.
У процесі трансляції матрицею виступає зріла іРНК, з якої інформація за принципом колінеарності, переноситься на амінокислотну послідовність поліпептидного ланцюга. Мономерами матричного синтезу в процесі реплікації та транскрипції є нуклеотиди, а трансляції - амінокислоти. Матричний синтез забезпечує точність відтворення копій.
Матричний синтез забезпечує дуже швидке «копіювання» і нарощування кількості необхідних компонентів (білків, нуклеїнових кислот).
У клітині поряд з вільними рибосомами існують полісоми — ланцюги рибосом на молекулі РНК, які дозволяють синтезувати кілька молекул даного поліпептиду з однієї матриці іРНК. Матриця може багаторазово використовуватися.
Виведення з організмів продуктів обміну речовин.
У процесі обміну речовин в організмі утворюються продукти, які можуть негативно впливати на процеси життєдіяльності клітин і цілого організму: аміак, сечовина, сечова кислота, вуглекислий газ, фосфати та інші сполуки;
— Із тканин ці продукти дисиміляції переходять в кров, переносяться нею до органів виділення і виводяться із організму.
— У виведенні кінцевих продуктів метаболізму беруть участь легені, шкіра, травний апарат і органи сечовидільної системи.
— Через шкіру виводяться із секретом потових залоз надлишок води, мінеральних солей, сечовина, деякі метали.
— Через легені виводяться вуглекислий газ, аміак, леткі органічні сполуки (спирти, ефіри).
— Через органи травного тракту можуть виводитися: надлишок води, мінеральні солі, деякі метали, неперетравлені органічні рештки, продукти гниття.
— Більша частина продуктів дисиміляції виводиться через нирки.
— Нирки беруть участь у підтриманні сталості об «єму рідин тіла, їхнього осмотичного тиску та іонного складу регуляції кислотно-лужної рівноваги.
..
_.
.