Шпаргалки по Fortrany

Автоматические масиви Процедури може бути поставлене локальний масив, розміри його можуть змінюватися в різних викликах процедури. Такі масиви, як і і локальні рядки перемінної довжини (разд. 10.4), ставляться до автоматичним объектам.

Рекурсивные процедуры Фортран підтримує рекурсивні виклики зовнішніх, модульних й наявність внутрішніх процедур. Процедура називається рекурсивної, якщо вона звертається сама себе чи викликає іншу процедуру, яка, своєю чергою, викликає першу процедуру. У першому випадку рекурсія називається прямий, у другому — непрямої. Оператор оголошення рекурсивної процедури повинен випереджатися префіксом RECURSIVE. Усередині рекурсивної процедури інтерфейс до цій процедурі є явним (див. разд. 16.4.3). Приклад. Розробити підпрограму subst, в даній рядку заміняє все входження подстроки sub1 на подстроку sub2. Тож якщо дана рядок «abc1abc2abc3 «і sub1 = «abc », a sub2 = «d », то результатом мусить бути рядок «dl d2 d3 ». program stgo character (len = 20): st = «abc1abc2abc3 «call subst (st, «abc », d »).

! subst містить пряму write (*, *) st.

! рекурсию d1 d2 d3 end recursive subroutine subst (st, subl, sub2) character (len = *) st, sub1, sub2.

! Довжина кожного рядка определяется.

integer ip ! довжиною соответствующего.

ip = index (st, sub1).

! фактичного параметра.

if (ip > 0) then st = st (:ip — 1) // sub2 // st (ip + len (subl):) call subst (st, subl, sub2) ! Рекурсивний виклик подпрограммы.

endif.

! виконується до того часу, поки end ! не чи виконано всі заміни subl на sub2 Якщо функція містить пряму рекурсії, тобто безпосередньо викликає сама себе, результату треба дати ім'я, не на імені Функції. Це виконується шляхом додавання в заголовок функції пропозиції RESULT. Що стосується непрямої рекурсії ім'я результуючої пе-Ременнрд й ім'я функції можуть збігатися. Символьні типи даних Символьний тип даних дозволяє поставити об'єкт, що з послідовності символів. Таку послідовність ми рядком. Символьний тип даних можуть мати об'єкти: перемінні, константи і функції. Символьний тип є вбудованим типом даних для нього існує одна вбудована операція — операція конкатенації (позначається двома слешами //), що дозволяє виконувати об'єднання окремих рядків чи подстрок символів. Оголошення символьных. данных виконується оператором CHARACTER, наприклад: character: ch = «а » ! Символьна змінна у 1 символ character (len = 20) st ! Символьна змінна з 20-ти символів st = «Example » ! Дамо значення символьній перемінної st == st // «_ «// ch ! Повертає: Example_a Оператор CHARACTER містить у дужках даних про довжині символьного об'єкта. Якщо довжина не задана, то вмовчанням вона рівної единице.