Канада

ИСТОРИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ.

Сучасна Канада виникла як переселенческая країна. Вперше європейці побачили канадської землі межі ХV і ХVI століть; наприкінці ХV століття Дж. Кабот, моряк на англійської службі, відкрив острів Ньюфаундленд. З на той час почали з’являтися тимчасові поселення іспанських, португальських, англійських і французьких рыбаков.

Ранній період канадської історії відбувається під знаком боротьби двох держав — Німеччині й Великобританії. У колонізації Канади чільну роль грали французи. У 1605−1608 рр. французами виникли такі поселення як Порт-Рояль (нині р. Аннаполис) і Квебек. Проте, надалі позиції Франції послабшали. У 1713 року англійці остаточно заволоділи Французької колонією Акадия і перетворили їх у британську колонію — Нову Шотландію. У 1763 року, у результаті Семирічної війни, до рук перейшла і Нова Франція, перетворена в британське володіння під назвою Квебек.

Під час війни за незалежність США (1776−1783) звідти до Канади переселилося близько сорока тисяч про лоялістів. Колонія було поділено на дві провінції - Нижня Канада з переважним французьким населенням і Верхня Канада — переважно анголоязычная. У 1841 Верхня і Нижня Канада були «злиті на єдину колонію — Канаду, що викликало економічного зростання країни. Середина ХIХ століття ознаменувалася бурхливим будівництвом залізниць, розвитком пароплавства, початком інтенсивного освоєння лісових і мінеральних ресурсів. У 1867 року під назвою Канада було створено федерація у складі чотирьох провінцій (доти — окремих колоній): Нової Шотландії, Нью-Брансуика, Онтаріо і Квебеку. Надалі до федерації приєднались і інші провінції - в 1870 — Манітоба, в 1871 — Британська Колумбія, в 1873 — острів Принца Едуарда, в 1905 — Саскачеван і Альберта. У 1949 в федерацію вступив Ньюфаундленд. Для позначення статусу новоствореного об'єднання було вжито термін «домініон». Таким образом, 1867 рік став датою підстави сучасного канадського держави.

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕНИЕ.

Канада займає майже всю північну половину материка Північної Америки і що примикають до неї численні острова, зокрема Канадський Арктичний архіпелаг північ від, Ньюфаундленд Сході, Ванкувер ніяких звань. На сході берега країни омиває Атлантичний, ніяких звань — Тихий, але в півночі - Північний Льодовитий океан. Територія країни простирається від 83 градусів північної широти північ від (мис Колумбія на острові Элсмира) до 41 градуси північної широти Півдні (острів Милд-Айленд на оз. Эри), тобто на 4600 км і зажадав від 41 градуча західної довготи ніяких звань (гора Еліас) до 52 градусів західної довготи Сході (мис Спір на острові Ньюфаундленд), тобто на 5100 км. Територія країни — 9974 тисяч кв. км, із яких приблизно 755 тисяч кв. км (приблизно 8%) викликають внутрішні води.

Столиця Канади — місто Оттава — лежить у мальовничій місцевості березі річки Оттава. Саме назва міста походить від алгонкинского слова, що означає «обмін». У 1857 року королева Вікторія як столичного міста вибрала саме Оттаву, чому чому сприяло становище міста — між французької та англійською частинами Канади. В міру зростання міста тут з’явилися підприємства з виробництва конторського устаткування, поліграфічні, харчові, парфумерні підприємства. Оттава — місто мостів. По чотирьом мостам підтримується рух транспорту між Оттавой і його передмістям Халлом, близько 20 мостів перекинуто через р. Ридо і шістьчерез судоходны канал. Оттава відома парками і алеями. Навесні тут висаджується близько мільйона тюльпанів. Найбільш фешенебельні квартали міста перебувають у «Роклифф-парк». Тут розташовані будинку посольств інших держав. У Києві багато гарних церков, зокрема англійський собор Крайст-Черч і римо-католицька базиліка Нотр-Дам.

ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСЫ.

Канада виключно багата лісом, на корисні копалини, хутровим звіром, її території багато річок з більшими на запасами водної енергії. На півдні - великі масиви родючих земель. У сумарних запасах країн розвиненого капіталізму на Канаду припадає близько 60% запасів нікелю і цинку, 40% запасів урану і свинцю, близько тридцяти% запасів залізної руди, титану, міді. Канада займає одне з чільних місць у світі за видобутку нікелю, азбесту, цинку, срібла, калійних солей, урану, молібдену, міді, свинцю, кобальту, вольфраму. Канада посідає помітне місце у виробництві й вивезенні лісових товарів хороших і продовольствия.

Наявність великих тайгових і тундрових просторів північ від разом із добре освоєними південними частинами визначає головну природно-хозяйственную особливість Канади — чітко виражену зональність. Від моря ніяких звань до Атлантичного Сході протягнувся у південній частині країни пояс поміркованого клімату і придатних для обробітку грунтів, північніше він перетворюється на тайгу, а далі в тундру. Відображенням тієї свого роду зональности стала широка популярність у Канаді поняття «ойкумени». Під ними прийнято розуміти досить великі райони країни, де щільність населення більш 0,4 особи на одне 1 кв. км. Ойкумена є зоною найбільшого заселення площею близько 1,7 млн. кв. км. У північної її частки живе близько 14% всіх канадців. На заході зосереджені головні ареали екстенсивного сільського господарства, Сході - горнопромышленные райони, які працюють у південної крайці тайговій зони. Південніше виділяється ареал середньої щільності, Сході охоплюючий область інтенсивного сільського господарства, але в заході являє собою окремі плями навколо головних міст степових провінцій Канады.

ХОЗЯЙСТВО.

Серед галузей промисловості Канади виділяється гірничодобувна промисловість, що відрізняється винятковим розмаїттям виробництв. Тут у значних розмірах видобувають майже всі основні види з корисними копалинами, необхідні сучасної індустрії (крім бокситів, хрому алмазів і спроби деяких рідкісних металів). На початку 80-х у Канаді видобувало 26 видів металів, 24 виду неметаллического мінерального сировини, все основні види мінерального палива. Видобуток кольорових, дорогоцінних і переміщення радіоактивних металів зосереджена найбільш освоєної південній частині Канадського щита, де різко виділяються найбільші у світі мідно-нікелеві родовища родовище урану. У південній частині локалізована видобування нафти, газу, сірки і калійних солей. Винятково багаті й різноманітні енергетичні ресурси набагато перевищують потреби і аналітиків створюють сприятливі умови у розвиток господарства. Широко експортується природного газу, нафта та природний уголь.

Загальні запаси деревини промислових лісів у Канаді обчислюються 20 млрд. кубічних метрів. Обробна промисловість є важливим галуззю господарства Канади. Прискореними темпами розвивається ряд галузей машинобудування (особливо електротехніки) важкою індустрії - металургії, химии.

Проте, промисловість Канади перебуває у певній залежність від іноземного, насамперед, американського таки економічного контролю. Деякі галузі - автомобільна промисловість і авіабудування — контролюються практично цілком. Саме як наслідок Канада є імпортером науково-технічних знань і вирізняється високий рівень экспортности найважливіших галузей промисловості - машинобудівної і химической.

Високорозвиненою галуззю канадської економіки є сільському господарстві. Він характерний високий рівень товарності, механізації і спеціалізації виробництва. Сільське населення у основному расселено на фермах, особливо у степових провінціях. Канадський фермерський будинок — це сучасної двоповерхову будівлю цегельною кладки або дерев’яне, зібране зі стандартних деталей, з усіма зручностями. Сільське господарство як забезпечує потреб населення, а й грає істотну роль у зовнішній торгівлі країни. Особливо велике значення має тут експорт зернових, насамперед, пшениці. Великі простору родючих земель, розмаїтість кліматичних умов сприяють розвитку багатьох галузей сільського господарства. Під ферми працює близько 10% країни. Сільське господарство розвинене у районах країни, тоді як у великих північних територіях поширені оленярство, рибальство і полювання. Центральна Канада виділяється передусім галузями, забезпечують потреби міського населення — овочівництвом, садівництвом, молочним тваринництвом і птахівництвом. Більшість продукції реалізується на ринках, частина тютюну і тваринницької продукції експортується. Степові провінції ще наприкінці уже минулого століття стали перетворюватися на одного з головних районів зерновий спеціалізації в масштабах усього світу. І досі вирощування зернових визначає сільськогосподарську спеціалізацію Канади на світовому ринку. У південній частині країни розвинене высокоинтенсивное молочне тваринництво і садівництво (найважливіша культура — яблука), в Атлантичних провінціях — картоплярство. Друге місці після сільського господарства займає рибальство, розвивається з урахуванням багатих біологічними ресурсами природних вод Атлантичного і Тихого океанів.

Величезна площа Канади, високий рівень экспортности її господарства і різка спеціалізація роблять неї значення транспорту виключно великим. На початок Другої світової війни близько 90 відсотків % вантажів перевозилося залізницями. Основна тенденція сучасного розвитку полягає у зниженні ролі залізничного транспорту за одночасного зростання значення авіації, трубопроводів і вантажних автомобільних перевезень. Деяким зміни й у конфігурації транспортної мережі. До широтным дорогах додався ряд допомогою залізничних і шосейних ліній меридионального напрями, зокрема залізниці, прокладені до осваиваемым районам цілинних земель Далекому Заході, до районам розробок поліметалевих руд у Великого Невольничего озера, до залізорудною родовищам на півострові Лабрадор.

Канада належить до провідних торгових держав світу. По обороту зовнішньої торгівлі на неї припадає шосте у світі, а, по обороту душу населення випереджає й інші великі країни світу. 25% товарної продукції Канади експортується, а таки галузях як целлюлозо-бумажная промисловість, лісопиляння і алюмінієва промисловість, обсяг вивезення перевищує половину обсягу виробництва. Особливості географічне розташування Канади визначили ориенацию зовнішньою торгівлі на країни: США, як ринок збуту сировини й напівфабрикатів, з Великобританією, як основний споживач сільськогосподарських продуктів та деякі видів промислового сировини. За масштабами зовнішніх економічних зв’язку з США Канада не знає собі рівних, в імпорті США на неї припадає місце. Ввезення США багатьох канадських товарів проводиться у разі спеціальним двостороннім угодам про безмитну торгівлю, і деякі види сировини й палива вивозяться з Канади на США по обмеженим квот. Крім США Канада розвиває торгівлю і коїться з іншими партнерами, особливо країнами Спільного ринку України і Японией.

НАСЕЛЕННЯ.

Канада щодо слабко населена. Її близько 25 млн.человек. Переважна більшість населення — нащадки переселенців із Європи: англосакси, франкоканадцы, німці, італійці, українці, голландці тощо. Корінне населення — індіанці і ескімоси — під час колонізації було відтиснуто північ. Точна чисельність корінного населення на той час по мінімальними оцінками становила 220 тисяч жителів. Друга ж група населення — європейські колоністисформували дві нові народності - франкоканадскую і англоканадскую. Величезну роль збільшенні чисельності населення грала імміграція, становлячи протягом 60 років ХIХ століття була майже половину його приросту. У цьому майже із єдиним джерелом імміграції залишалися Британські острови. У 1980;х років у західну Канаду стали в'їжджати китайці США, із Європи — шведи, норвежці, італійці, євреї, поляки. Пізніше до них додалися ісландці, датчани, бельгійці, фіни, угорці, та був українці, греки, румуни, російські, литовці. Дуже виріс потік німецької імміграції. Нині найбільші за чисельністю групи — це німці, італійці, українці, це з Великобританії.

Для Канади характерна крайня нерівномірність розміщення населення — величезні території Канадського Півночі (Северо-Западные території, Юкон, північні частини низки провінцій) населені дуже рідко, щільність населення не більше однієї особи на одне 5−10 кв. км, а понад 90% населення живе у порівняно вузької смузі вздовж кордону з США.

Найважливіше тенденція у розміщення населення — швидке зростання міського населения.

МІСТА І РАЙОНЫ.

У цілому Канаді виділяється шість районів, більшість кордонів яких збігаються з межами провінцій: Далекий Захід (Британська Колумбія), Степовий (Манітоба, Саскачеван, Альберта), Онтаріо, Квебек, Атлантичний район і Канадський Північ (території Юкон, Северо-Западные і північний частини основних провинций).

Ключову роль економіці країни грає район Онтаріо, який виконує роль постачальника готових промислові товари. Це типово індустріально-аграрний район. Тут розвинена обробна промисловість — металургія, металообробки, машинобудування, електротехніка. Домінуючу роль соціальної та його економічної життя району грає Торонто — найбільший центр країни. Торонто — найважливіший фінансовий центр Канади, цитадель найбільших банків та торгових бірж. У місті представлені підприємства з випуску електротехніки, розвинені машинобудування, поліграфічна, хімічна, гумова промышленность.

До південно-заходу що стояли ланцюжок промислових центрів із різною промисловістю. Так було в Гамильтоне зосереджено половину виробничих потужностей канадської чорної металургії, міститься великий університет Мак-Мастер. Інший центр району — Сент-Катаринс розташований серед фруктових садів Ніагарського півострова. Його розвиток і зростання пов’язані з збудованим в 1929 року Уэллендским каналом, соединившим озера Эри і Онтаріо. Місто Ниагара-Фолс — центр туризму, розмістився на живописної території, пов’язаної з Ниагарскому водоспаду із боку Канади. До південно-заходу від Торонто тягнуться промислові міста Гуэлф, Кітченер, Уотерлу, Чатем.

На схід від Онтаріо розташований район провінції Квебек. Його територія 1540 тисяч кв. км. Квебек нерідко називають «Французької Канадою», це район найбільш ранньої європейської колонізації, а місто Квебек — найстаріше європейське поселення країни; він було створено 1608 року. Квебек — край озер. Загальна площа — більш 182 тыс.кв.км. — майже 80% території провінції. Через війну рясних дощів добре розвинулася озерно-речная мережу, внаслідок чого район отримав назву «королівство бобрів». Найбільший центр району — місто Монреаля. Монреаля — центр канадського літакобудування, локомотивобудування, легкої і харчової промисловості. У 1976 року тут проводилися Олімпійські игры.

Атлантичний районодне із найбільш старих за часом освоєння районів Канади. Територія району охоплює острів Ньюфаундленд і атлантичні провінції - острів Принца Едуарда, Нову Шотландію і Нью-Брансуик. Населення понад сто тыс. человек мають лише три міста району — Галіфакс, Сент-Джон, Сент-Джонс.

Далекий Захід, повністю охоплюючий провінцію Британська Колумбія, — третій за значенням економічний район Канади. Головне багатство району — ліс (червоний кедр, ялиця, гігантська туя). Далекий Захід багатий мінеральним сировиною — поліметалами, міддю, природного газу, нафтою, вугіллям. Найбільший місто району — Ванкувер, що б м’якістю клімату. О 20-й кілометрів від Ванкувера розташований важливий морської порт району — Нью-Уэстминстер. Адміністративний центр Британської Колумбії - місто Вікторія.

Канадську частина Великих рівнин охоплює Степовий районодне з житниць світу. У період після Другої Першої світової Степовий район забезпечував до 60% світового експорту пшениці. Новий етап розвитку Степового району розпочалося 1947 року з відкриттям великого родовища нафти на провінції Альберта. Найбільший місто та центр Степового району — місто Вінніпег. Місто розташований при злитті двох рік і зобов’язаний своїм назвою каламутній забарвленні вод Ред-Ривер («вінніпег» — «каламутна вода» по индейски). Це великий центр харчової промисловості, хімічної електротехнічній і деревообробної промисловості, і навіть одна з найбільших країни транспортних вузлів. Інший помітний місто Степового району — Реджайна. Розвиток міст Степового району пов’язані з освоєнням нафтових та газових ресурсів. «Нафтова столиця» країни — місто Эдмонтон.

Канадський Північ охоплює величезну площа Северо-Западных територій, території Юкон, північних частин Онтаріо, Квебеку і Ньюфаундленду. Значний вплив в розвитку території надає будівництво різних військових об'єктів. Жителів тут відносно небагато. У це ескімоси і індіанці, займаються морським звіробійним промислом, хутряний полюванням і рыболовством.