Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР (10.12.91)

1960 Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР (10.12.91).

З, А К О Н У К Р, А Ї Н И.

Про внесення змін і доповнень до.

Кримінально-процесуального кодексу.

Української РСР.

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 10, ст.142).

Верховна Рада України п о с т, а н о в л я є:

Внести до Кримінально-процесуального кодексу Української РСР (1002−05) такі зміни і доповнення:

Статті 120 і 156 викласти в такій редакції:

" Стаття 120. Строки попереднього слідства.

Попереднє слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з «єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування — до трьох місяців.

В особливо складних справах строк попереднього слідства, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено прокурором Кримської АРСР, прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого — до шести місяців.

Далі продовжувати строк попереднього слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний прокурор України або його заступники.

При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах " .

" Стаття 156. Строки тримання під вартою.

x00B2.

E.

B*.

*.

.

ue.

th.

дсутності підстав для зміни запобіжного заходу — до трьох місяців. Дальше продовження строку може бути здійснено лише через особливу складність справи прокурором Кримської АРСР, області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором — до шести місяців з дня взяття під варту.

Продовження строку тримання під вартою понад шість місяців допускається у виняткових випадках і тільки щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів. Таке продовження здійснюється заступником Генерального прокурора України — до одного року і Генеральним прокурором України — до півтора року.

Дальше продовження строку не допускається, обвинувачений, якого тримають під вартою, підлягає негайному звільненню.

У разі неможливості закінчити розслідування в повному обсязі у наданий законом строк тримання під вартою і при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу Генеральний прокурор України або його заступник дають згоду про направлення справи до суду в частині доказаного обвинувачення. Відносно нерозслідуваних злочинів справа виділяється в окреме провадження і закінчується загальним порядком.

Матеріали закінченої розслідуванням кримінальної справи повинні бути пред «явлені для ознайомлення обвинуваченому та його захиснику не пізніш як за місяць до скінчення граничного строку тримання під вартою, встановленого частиною 2 цієї статті.

Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується.

При поверненні судом на нове розслідування справи, по якій строк тримання обвинуваченого під вартою скінчився, а за обставинами справи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено бути не може, продовження строку тримання під вартою провадиться прокурором, який здійснює нагляд за слідством, у межах одного місяця з моменту надходження до нього справи. Дальше продовження зазначеного строку провадиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах, встановлених частинами 1, 2 і 6 цієї статті «.

Президент України Л.КРАВЧУК.

м. Київ, 10 грудня 1991 року.

N 1960;XII.