Аграрний ринок Люксембургу

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ КАФЕДРА СВІТОВОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КУРСОВА РОБОТА на тему:

АГРАРНИЙ РИНОК ЛЮКСЕМБУРГУ Виконала:

Міщенко Ю.О.

Київ-2011

План агропродовольчий ринок люксембург ВСТУП РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ЛЮКСЕМБУРГУ РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ ЛЮКСЕМБУРГУ

2.1 Стан галузі рослинництва і тваринництва

2.2 Споживання агропродовольчих товарів

2.3 Стан зовнішньої торгівлі

РОЗДІЛ ІІІ. ОЦІНКА РІВНЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ АГРАРНОГО РИНКУ ЛЮКСЕМБУРГУ РОЗДІЛ IV. ПЕРСПЕКТИВИ ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН МІЖ ЛЮКСЕМБУРГОМ ТА УКРАЇНОЮ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ Світове господарство — внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пересування товарів та послуг між країнами.

Міжнародна торгівля займає ведуче місце в системі всесвітніх економічних відносин і є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, що вони не в змозі самі ефективно робити.

Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.

Актуальність теми курсової роботи: дослідження агарного ринку країн та світу завжди є актуальним, оскільки з поглибленням міжнародного поділу праці та інтеграційних міждержавних процесів економічні зв’язки між країнами світу стали важливим чинником розвитку світового господарства. Особливу роль у міжнародних економічних відносинах відіграє торгівля між сільськогосподарською та продовольчою продукцією.

Сучасна орієнтація зовнішньоекономічної діяльності передбачає проведення ринкових досліджень стратегічного характеру, які повинні готувати необхідну інформацію для стратегічного планування на рівні держави і прийняття стратегічних рішень.

Мета курсової роботи: виявити вплив урожайності та посівних площ на валові збори основних сільськогосподарських культур та м’ясної продуктивності і чисельності сільськогосподарських тварин на валовий вихід м’яса, порівняння динаміки рівня споживання традиційних видів продукції рослинного та тваринного походження на душу населення в Люксембурзі, Україні та світі. Виявити сегменти агропродовольчих ринків, по яких може відбуватися взаємовигідний обмін між двома державами.

Об'єкт дослідження: аграрний ринок Люксембургу в порівнянні з Україною і світом.

Предмет дослідження: проблеми і перспективи розвитку міжнародної торгівлі.

Дана курсова робота присвячена вивченню економіки сільського господарства Люксембургу. Адже успішний розвиток сільського господарства є однією з найважливіших проблем, які стоять сьогодні перед світовою економікою. Крім того потрібно дослідити основні тенденції та закономірності встановлення та розвитку сільськогосподарської галузі в світі в цілому у Люксембурзі та Україні. І на основі здобутої інформації провести аналіз досвіду державного регулювання сільськогосподарського виробництва, використати позитивні світові надбання.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика народного господарства Люксембургу Велике Герцогство Люксембург (люксемб. Groussherzogtum Letzebuerg, фр. Grand-Duche de Luxembourg, нім. Gro? herzogtum Luxemburg) — держава в Західній Європі.

Країна розташована в Західній Європі, межує на півночі і заході з Бельгією, на сході з Німеччиною, та на півдні з Францією. Разом з Бельгією і Нідерландами входить до Бенілюксу. На сході країна обмежується річкою Мозель. Рельєф — переважно горбиста піднесена рівнина, на півночі якої підносяться відроги Арденн (найвища точка — пагорб Кнайфф, 560 метрів). Загальна площа країни — близько 2586 км?.

Населення Люксембургу складає близько 493,5 тис. осіб (2009 р.), середня густота населення становить близько 164 осіб на км?. Етнічні групи: німці і французи. Мова: німецька, французька (обидві державні), люксембурзька (із групи германських мов).

Вікові категорії:

0−14 років — 19%;

15−64 року — 67%;

65 років і старше — 14%.

Середня тривалість життя становить приблизно 77 років.

Більша частина населення концентрується у південній частині країни.

За кліматичними особливостями Люксембург схожий з Нідерландами і Бельгією. У Люксембурзі переважає помірний тип клімату, перехідний від морського до континентального. Найспекотнішим місяцем є липень, у цей час в денні години повітря прогрівається до 22−24 градусів тепла, а вночі відзначається близько 12−14 градусів. Зима тут м’яка, найбільш холодний місяць — січень. У січні вдень температура повітря коливається від 1 до 3 градусів тепла, вночі — від ?3 до ?1 градуса. але в передгір'ях Арденн іноді бувають морози до -15 град. С.

За рік на півдні країни випадає 760 мм опадів, а найбільша кількість опадів випадає на півночі країни — до 900 мм, взимку тут часті снігопади. Опади рівномірно розподілені впродовж року, невеликі максимуми спостерігаються в травні, червні та листопаді, грудні.

Тваринний світ дуже бідний. На ріллі можна побачити зайців, а в лісовій гущавині косуль, серн і кабанів. Тут живе багато білок. Із птахів зустрічаються вихорі, сойки, а також фазани. Рідким гостем стали яструби. У лісових хащах мешкають рябчики і глухарі. У ріках і джерелах Еслінгу водиться форель.

Більше ніж 1/3 території Люксембургу займають дубові і букові ліси. Вони зосереджені в Еслінзі і північній частині Гутланду. У верхніх частинах схилів Арденн з’являються модрина і ялина. Місцями зустрічаються торфові болота. У Люксембурзі в садах культивують такі теплолюбні рослини, як волоський горіх, абрикос, гостролист, самшит, кизил, барбарис.

Із природно-ресурсного потенціалу тут зустрічаються наступні мінеральні ресурси: горючі сланці, залізна руда, вапняки.

4 найбільш важливі ріки є: The Moselle, the Sure, the Our, and the Alzette.

Інші річки:

Mess, Mamer, Eisch, Attert и Уорк на Заході;

Wiltz, Clerve и Blees на Півночі;

The Ernz Blanche, the Ernz Noire, the Syr and the Gander на Сході;

Нинішня територія Люксембургу була у складі провінції Бельгії Прима під владою Римської імперії. У V столітті н. е. контроль над нею встановили франки. Феодальне володіння виникло 963 pоку, коли один із наближених франкського короля, граф Зігфрид Люксембурзький побудував на місці сучасного міста фортецю Лютцельбурґ — найпотужнішу твердиню в Європі тих часів. 1083 року тут виникло графство у складі герцогства Верхня Лотарингія. 13 березня 1354 року воно отримало статус герцогства. Країна перебувала послідовно під владою Бургундії (1443 — 1506 pp.), Іспанії (1506 — 1684 pp.), Франції (1684 — 1697 pp.), Іспанії (1697—1714 pp.), Австрії (1714 — 1795 pp.), Франції (1795—1815 pp.).

Віденський конгрес 9 червня 1815 року утворив Велике герцогство Люксембург і передав його управління на правах особистої унії королю Нідерландів. Під час повстання 1830 року Люксембург став на бік Бельгії. 1839 року Люксембург розділився: західні валлонські регіони відійшли до Бельгії, а решта території залишилася під владою Нідерландів. Герцогству надано право самоврядування. Впродовж 1842—1919 pоків Люксембург перебував у митному союзі з Німеччиною. 1876 року Люксембург набув статусу «вічно нейтральної держави», згідно з рішенням Лондонської конференції. 17 жовтня 1868 року прийнято конституцію. Король Нідерландів Віллем III помер 23 листопада 1890 року, не маючи нащадка за чоловічою лінією.

Відтоді Нідерланди і Люксембург очолюються представниками різних гілок королівської родини Нассау. Німеччина окупувала Люксембург під час обох світових воєн. У неї нібито були наміри анексувати Люксембург, але їх здійсненню завадив загальний страйк 1942 року. Зі статусом нейтралітету покінчено 1949 pоку, коли Люксембург приєднався до НАТО. Великий герцог Жан став главою держави 12 листопада 1964 року, після того, як його мати — велика герцогиня Шарлотта зреклася престолу. Матері на той час було 68 років, синові — 43.

Люксембург уклав економічний союз із Бельгією 1921 року. Нідерланди приєдналися до нього 1948 pоку, і цей союз одержав назву Бенілюкс. Він став першою зоною вільної торгівлі в Європі. Люксембург був і серед засновників Європейського співтовариства. Соціалістичний коаліційний уряд перебував при владі з 1984 року. 1989 року Люксембург відзначив 150-річчя своєї незалежності. 7 жовтня 2000 року після зречення з престолу батька (через похилий вік) трон посів великий герцог Анрі.

Державний лад Люксембургу — конституційна спадкова монархія.

Голова держави — великий герцог Анрі (при владі з осені 2000 року). Відповідно до конституції (що діє з 1868 року), він одноосібно здійснює всю повноту виконавчої влади: визначає порядок організації уряду, його склад, затверджує й обнародує закони, призначає на цивільні і військові посади, командує збройними силами, укладає міжнародні договори тощо.

Решта функцій виконавчої влади належить уряду, що призначається великим герцогом у складі голови (державного міністра) і міністрів. Найвищий орган законодавчої влади — однопалатний парламент (палата депутатів), обирається населенням на 5 років шляхом загальних прямих виборів за системою пропорційних представництв. Право голосу надається всім громадянам, що досягли 18 років. Управління в округах здійснюється комісарами, в кантонах — бургомістрами. Органами самоврядування в комунах є виборні ради.

У судову систему входять світові судді, окружні суди і Верховний суд. Консультативний орган з питань права і вищий адміністративний суд, що призначається великим герцогом, — Державна рада.

Столиця Люксембургу — місто Люксембург.

Найбільші міста Люксембургу: Люксембург (76 тис. осіб), Еш-сюр-Альзет (24 тис. осбі), Діфферданж (15,7 тис. осіб), Дюделанж (14,7 тис. осіб).

В адміністративному відношенні Люксембург поділяється на округи три округи Дікірх, Гревенмахер та Люксембург, які, у свою чергу, поділяються на 12 кантонів (подані зі столицями):

Віанден — місто Віанден Вільц — місто Вільц Гревенмахер — місто Гревенмахер Дікірх — місто Дікірх Еш — місто Еш-сюр-Альзетт Ештернах — місто Ештернах Капеллен — місто Капеллен Клерво — місто Клерво Люксембург — місто Люксембург Мерш — місто Мерш Реміщ — місто Ремиш Роданж — місто Роданж До складу кантонів Люксембургу входять 118 комун (міських і сільських).

Люксембург є частиною єврозони з 1999 року. ВВП — повний $ 27,27 млрд., на душу населення-$ 58.900 .

Промисловість. Основні галузі промисловості: гірничодобувна, чорна металургія, машинобудування, металообробна, хімічна, шкіряна, цементна, фаянсова, деревообробна, швейна, харчова, електротехнічна. Провідна галузь промисловості — чорна металургія. За виробництвом сталі на душу населення країна посідає перше місце у світі. Останню домну загасили 1997 p., і нині сталь виплавляють в електропечах. У промисловості сильні позиції має іноземний капітал.

Сільське господарство. Приблизно чверть території Люксембургу обробляється, ще одна чверть зайнята під луками і пасовищами. Основні галузі сільського господарства: м’ясомолочне тваринництво і зернокормове рослинництво. Середні розміри ферм у Люксембурзі невеликі - приблизно 7 га, на більшості з них практикується змішане господарство. Трапляються і виключно молочні ферми. Грунти бідні, піщані, для підвищення їх родючості вносяться фосфорні добрива, побічний продукт металургійного виробництва.

В аграрному секторі зайнято лише 5% робочої сили. Продуктами сільського господарства є овес, картопля, ячмінь, троянди, фрукти, вина. За обсягом товарної продукції рослинництво значно поступається тваринництву. Розводять велику рогату худобу, коней, свиней тощо.

Зростає потреба в імпорті продовольчого зерна і окремих видів кормового зерна. Врожаї сільськогосподарських культур значно нижчі, ніж у Бельгії і Нідерландах. Сільське господарство країни отримує субсидії від держави і ЄС для підтримання стабільного рівня цін і прямих виплат фермерам. Хоча економіка країни значно виграла від участі у Бельгійсько-Люксембурзькому економічному союзі та в митному союзі Бенілюксу, сільське господарство не було модернізоване на рівні інших галузей економіки.

Транспорт. Довжина залізниць — 275 км, автошляхів — понад 5 тис. км. Авіакомпанії «Люксер» і «Карголюкс» обслуговують міжнародні авіалінії. Міжнародний аеропорт — у столиці.

Зовнішня торгівля. Країна — важливий міжнародний банківський центр. Є побоювання, що уніфікація фіскального законодавства Європейського Союзу призведе до втрати Люксембургом його унікального становища як провідного фінансового центру світу. Певні надходження країна має від туризму. Люксембург експортує 90% своєї продукції. Основні експортні товари — сталь (2/3 експорту) і металовироби. Імпортують зерно, машини, нафту, залізну руду, вугілля, кокс. Головні зовнішньоторговельні партнери — країни Європейського Союзу.

Зайнятість: сільське господарство — 3%, промисловість — 37%, сфера послуг — 60%. Обробляється 24% площі. Основні с/г продукти: м’ясо, молоко, вовна, зерно, овочі, фрукти. Долина Мозеля відома виноградом і винами.

Основне населення Люксембургу — люксембуржці, летцебургер (самоназва). Живуть також в Італії, Німеччині та Франції. Загальна чисельність 481 тис. чоловік, в тому числі в Люксембурзі 285 тис. осіб. Говорять люксембурзькою мовою німецької групи індоєвропейської сім'ї. Поширені також німецький та французька мови. Писемність на основі латинського алфавіту. Переважна кількість віруючих — католики, є протестанти.

За статистикою смертність перевищує народжуваність і становить від'ємне сальдо — 23 882,яке компенсується великою кількістю іммігрантів.

У Люксембурзі використовується три мови. Люксембурзька мова, яка раніше вважалась одним з діалектів німецькоїє мовою, яку більшість Люксембуржців вчать з раннього дитинства у себе вдома. У початкових школах викладають в основному люксембурзькою, в середніх школах — французькою або німецькою. Люксембуржці володіють люксембурзькою та французькою мовами на рівні рідної мови, більшість володіють, в більшій чи меншій мірі, німецькою. Газети друкують статті переважно французькою мовою, але іноді також німецькою і люксембурзькою. Люксембурзькі канали телебачення мовлять майже виключно люксембурзькою, але доступні також іноземні канали французькою та німецькою мовами. Відповідно до численних досліджень, 75% люксембуржців щодня спілкуються люксембурзькою, молодь пише текстові повідомлення цією мовою, люксембурзька звучить і в роботі парламенту, хоча всі закони написані французькою мовою. Для набуття громадянства необхідно скласти державний іспит з люксембурзької мови. Крім того, 13% людей (в основному португальських іммігрантів) володіють португальською, досить поширені також знання англійської. Люксембурзька мова була стандартизована тільки в сімдесятих роках і з тих пір переживає відродження, також і серед молодого покоління.

Творцями-«стовпами» люксембурзької національної літератури по праву вважаються національного поета і етнографа Е. де ла Фонтен (1823—1891), автора пісень та народознавчих записок про люксембуржців; поета Мішель Ленц (1820—1893), автора слів до гімну Люксембургу «Ons Hemecht», письменника і поета Мішель Роданж (1827—1876), творця люксембурзького національного епосу «Ренерт-Лис» (Renert).

У ранньо-середньовіковий період головним художнім центром був монастир в Ехтернахе, де вироблялися мініатюри, що відображали у VIII-X ст. ірландські, а на рубежі X і XI століть — німецькі традиції. Виконувалися і різьблені оклади Євангелій з пластинами з слонової кістки.

В XI столітті зводилися численні замки (збереглися в руїнах), романські капели (десятигранна капела замку Віанден) і базиліки (церква Санкт-Віллібрордус в Ехтернахе, 1017−1931) зі скульптурним оздобленням. Готичні церкви ст XIV-XVI ст. (У містах Люксембург, Ріндшлейден, Сет-Фонтен та ін.) відрізнялися великою кількістю скульптур в інтер'єрах (скинії, статуї мадонн і святих, надгробки). У другій половині XVI ст. поширився стиль ренесансу (ратуша, нині герцогський музей, в Люксембурзі, 1563), а в XVII ст. — Бароко (собор у Люксембурзі, 1613−1921). Зводилися укріплення резиденції знаті (замки Вітранж, Анзембург та ін.). У XVIII ст. переживав розквіт декоративно-ужиткового мистецтва (виробництво меблів, виробів з металу, фаянсу). У в архітектурі XIX ст. класицизм поступився місцем еклектизму.

Образотворче мистецтво в XIX ст. розвивалося під французьким впливом (портрети Ж. Б. Фрезі, романтичні пейзажі М. Кірша). Після Першої світової війни 1914;1918 виявився вплив німецького експресіонізму, потім — французького фовізму. Рисами гострого гротеску, соковитістю гами, співчуттям до знедолених відзначена живопис Й. Куттера. У творах сучасних художників (В. Кесселер, Ж. Пробст, М. Хофман та ін) відчутні впливи Матісса, Пікассо та інших французьких майстрів.

Центром музичної культури Люксембургу з 1906 року є Люксембурзька консерваторія, а з 2005 — Люксембурзька філармонія, яка є головним концертним майданчиком філармонічного оркестру. Чотири рази Люксембург приймав конкурс Євробачення — в 1962, 1966, 1973 і 1984 роках.

У країні знаходиться частина природного національного парку Дойч-Люксембурґ, що розташований переважно на території Німеччини; кілька резерватів. Столиця поділена річками Петрюс і Альзет на Нижнє та Верхнє міста, через ріки перекинуто багато мостів. У Верхньому місті — руїни давньоримської чатової вежі, скельова капела Сен-Кірен (VI і XVI ст.), готична церква Сен-Мішель (1519 p.), Великий герцогський палац (XVI ст.), Палац юстиції (1556—1572 pp.), кафедральний собор Нотр-Дам (1613 — 1621 pp.), ратуша (1830 p.), Національний музей. Туристів приваблюють старовинні замки Віанден, Вітранж, Вільц; базиліка Санкт-Віллібрордус у м. Ехтернах, готична церква (XIV —XVI ст.) в Сет-Фонтені.

РОЗДІЛ ІІ. Сучасний стан розвитку агропродовольчого ринку люксембургу

2.1 Стан галузі рослинництва і тваринництва Агропродовольчий ринок — спеціально оснащене та відведене місце, що використовується для надання послуг зі створення належних умов для продажу сільськогосподарської продукції.

Ринок як складна й багатогранна економічна категорія у широкому розумінні представляє собою сукупність відносин між виробниками (продавцями) і споживачами (покупцями) з приводу купівлі-продажу товарів. Іншими словами, ринковий механізм поєднує у собі процес взаємодії попиту і пропозиції, в результаті якого встановлюється на ринку цінова рівновага, що задовольняє економічні інтереси учасників ринку.

Провідне місце у структурі ринку посідає його кон’юнктура, яка представляє собою сукупність економічних умов, що визначають ситуацію на ринку у певний момент часу — співвідношення попиту і пропозиції товарів, рівень цін, наявність конкурентів, розмір ринкової ніші.

Дослідження кон’юнктури світових товарних ринків включає всебічний аналіз різноманітних факторів, які впливають на стан і розвиток світових товарних ринків. Для кількісної оцінки змін та визначення тенденцій у розвитку кон’юнктури під впливом цих факторів використовується відповідна система показників кон’юнктури. Дослідження умов виробництва і споживання товару, змін попиту і пропозиції відбувається у певній послідовності з використанням відповідних прийомів і правил, які будуть розглянуті нижче. Кон’юнктура світового господарства або окремої галузі та товарного ринку в кожний конкретний момент часу визначається великою кількістю сукупності факторів, причин і умов розвитку господарства.

Розроблення аграрної політики потребує вивчення особливостей формування кон’юнктури аграрного ринку, що передбачає аналіз змін конкретної соціально-економічної ситуації на даному та суміжних ринках за певний відрізок часу, а саме, вивчення співвідношення між попитом та пропозицією, тенденцій розвитку ринку, рівня стійкості його основних характеристик, масштабів ринкових операцій, кількості суб'єктів ринкових відносин, пропорційності та циклічності розвитку.

Таблиця 2.1 Вплив урожайності та посівних площ на валові збори основних сільськогосподарських культур (Ячмінь, виноград, овес, картопля, пшениця)

У Люксембурзі посівні площі основних сільськогосподарських культур за період 2000;2009 р. змінились наступним чином: ячмінь — зменшився на 11,07%, виноград — збільшився на 6,95%, овес — зменшився на 27,5%, картопля — зменшилась посівна площа на 27,14%, а у пшениці - збільшилась на 26,16%.

Щодо урожайності, то вона зросла у всіх вище згаданих рослин, окрім винограду. Але, на жаль, хоть і зросла урожайність, у деяких рослин валовий збір зменшився, а саме: виноград та картопля.

По відношенню до світу посівні площі даних рослин складають мізерну частку, але якщо говорити про урожайність, то вона у декілька разів буде вище. Серед цих рослин, найбільш високу урожайність по відношенню до світу має овес, він більший на 195,85%.

В Україні в цей період 2000;2009 р. посівна площа зросла лише у пшениці та ячменю, в інших — знизилась. Урожайність зросла скрізь окрім овеса, тут вона знизилась на 4,08%.Щодо валового збору: ячмінь — збільшився за рахунок збільшення урожайності та посівних площ, картопля — зменшився, за рахунок зменшення посівних площ на 13,44%., виноград — зменшився, за рахунок зменшення посівної площі на 28,57%, хоча й урожайність зросла на 27,71%, овес — зменшився із-за зменшення посівної площі на 13,58% та урожайності на 4,08%, пшениця — зросла майже в 2 рази за рахунок збільшення урожайності на 56,55% та посівної площі на 30,83%.

Урожайність всіх культур по відношенню до світу значно менше, що зумовлено застарілим обладнанням та не достатком фінансування, тільки пшениця на 2% більша за світову. Вагому частку у посівних площах світу займає ячмінь — 9,23%,ін. сільськогосподарські культури — незначні.

У світі за період 2000;2009 р. по пшениці - валовий збір зріс за рахунок збільшення посівної площі на 4,64%, урожайності на 11,27.Виноград — валовий збір зріс лише за рахунок урожайності на 1,97%, так як площа посівів знизилась на 4,75%.Овес — валовий збір значно скоротився із-за того, що посівна площа скоротилась аж на 19,12%, а урожайність зросла тільки на 9,08%. Картопля — валовий збір суттєво не змінився, лише трішки зріс, урожайність збільшилась на 10,2%, а посівна площа — зменшилась на 8,64%.

В цілому як по світу, так і в Україні та Люксембурзі спостерігаєть збільшення валових зборів з допомогою технічного прогресу, новітніх технологій та вдосконаленню засобів і предметів праці.

Таблиця 2.2 Вплив молочної продуктивності та чисельності корів на валові надої молока

Аналізуючи дані таблиці по Люксембургу за період 2000;2009р. поголів'я зменшилось на 24,22%, а надій молока збільшився на 37,86%, в результаті валовий надій також зріс.

В Україні ситуація більш несприятлива: поголів'я скоротилось майже на половину, але надій молока збільшився на 71,61%, та валовий надій під цими чинниками знизився.

У світі порівняно з 2 попередніми країнами поголів'я збільшилось на 25,32%, а середньорічний надій — зменшився майже на 6%, в результаті відбулося значне збільшення валового надою молока.

По відношенню до світу як в Люксембурзі так і в Україні показники середньорічного надою молока значно вище ніж в світі, поголів'я корів обох країн становлять мінімальні відсотки у частці світу, Україна — 1,01%, Люксембург — 0,13%.

Таблиця 2.3 Вплив м’ясної продуктивності та чисельності сільськогосподарських тварин (ВРХ, свині, коні) на валовий вихід м’яса (яловичини, свинини, конина)

Дивлячись на таблицю 3 і аналізуючи дані можна дійти наступних висновків:за період 1992;2009 р. в Люксембурзі поголів'я тварин всіх категорій значно скоротилось у порівнянні з 1992 роком. ВРХ — на 85,12,свині - на 58,37,і коні на майже 96 відсотків. Середньорічний приріст живої ваги збільшився лише в ВРХ на 37,5%, а у свиней и коней зменшився на майже 11 і 16% відповідно. Валовий вихід м’яса по всім тваринам скоротився із-за значного зменшення поголів'я та прирісту живої ваги. Показник середньорічний приріст живої маси у Люксембургу перевищує світові показники на: ВРХ- 4,76%, свинина — 3,9%, конина — 40%.

Перейшовши до України ми побачимо значне зниження поголів'я свиней і ВРХ (41,02 і 33,17%), а коні навпаки зросли на 40%. Продуктивність по трьох категоріях зменшилась. По відношенню до світових показників продуктивність коней та свиней вища на 20% і майже 14% відповідно. Валовий вихід мяса скоротився у ВРХ і свиней, але у коней збільшився на 47,5%.

Що до світу загалом, то як і поголів'я так і продуктивність тварин за досліджуваний період зросла, відповідно спостерігається збільшення валового виходу м’яса всіх тварин, але поголів'я свиней за даний період скоротилось. Продуктивність зросла: ВРХ-5%, свині - 3,95%; знизилась: коні - 12%.Поголівя зросло: ВРХ- 15,09%, коні-23,13% і зменшилось: свині -70%.

2.2 Споживання агропродовольчих товарів Таблиця 2.4 Порівняльна динаміка рівня споживання традиційних видів продукції рослинного походження (пшениці, картоплі, винограду) на душу населення в Люксембурзу, Україні та світі

За період 2000; 2007 рр. споживання пшениці у Люксембургу зросло на 28,65%., у перерахунку на душу населення воно становить 94,82 кг. Споживання картоплі зросло — на 17,64%, на душу населення це становить 53,64 кг. Збільшилось споживання винограду на 75,41% (37,85 кг. на душу населення).

Протягом цього періоду в Україні споживання пшениці знизилось на майже 13%, що у перерахунку на душу населення становить 115,04 кг.; картоплі - майже на 9% (130,94 кг. на душу населення). Натомість спостерігаємо різке зменшення споживання винограду на 82,48%, що на душу населення становить із початкових 6,61 кг у 2000р лише 1,22 кг на 2007р.

Перейдемо до показників світу. Споживання усіх видів продукції зросло, що пов’язане з ростом населення на планеті. Споживання пшениці зросло на 6,17%. У абсолютному значенні споживання пшениці за 2007р. становить 65,04 кг. на душу населення. Споживання картоплі зросло на 6,21% (на 2007р. становило 31,29 кг на душу населення). Найбільше із даних культур зросло споживання винограду — на 18,37% (3,83 кг на душу населення). Слід зазначити, що виробництво зростає меншими темпами, ніж споживання. Причиною цієї ситуації є:

1. Постійне зростання чисельності населення планети.

2. Стрімке зростання цін на сиру нафту в світі після 2000р.

3.Альтернативне використання зерна .

Таблиця 2.5 Порівняльна динаміка рівня споживання традиційних видів продукції тваринного походження (молоко, свинина, яйця) на душу населення у Нідерландах, Україні та світі

Проаналізуємо таблицю 2.5. За 2000;2007рр. споживання молока у Люксембурзі скоротилось на 1,99%, а чисельність населення підвищилася на 8,7%, відповідно знизився рівень споживання молока на душу населення (на9,73%). Інакша тенденція показників споживання свинини (збільшилось на 0,46%). Щодо яєць, то їх споживання підвищилося на 7,63%.Так як чисельність населення зросла на 8,7%, тому споживання на душу населення зменшилося по всіх продуктах.

В Україні за цей час споживання лише молока знизилося майже на 7,0%, в інших випадках споживання свинини збільшилось на 3,94%, яйця — на 42,89%. Чисельність населення України скоротилася на 5,28%. У перерахунку на душу населення підвищилось споживання свинини та яєць на 9,74% та 50,85%.

Світові показники чисельності населення за 2000;2007рр. зросли на 9,08%, тому є логічним те, що споживання зазначених продуктів з року в рік зростає як взагалі, так і на душу населення.

2.3 Стан зовнішньої торгівлі

Світова торгівля — це сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.

Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.

Рух національних товарів між країнами дещо обмежений, а деякі національні товари взагалі не надходять у світовий товарообіг. На світовому товарному ринку обертаються тільки конкурентоспроможні товари, кращі з національних товарів. Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динамічною. Це зумовлено в значній мірі розвитком спеціалізації та кооперації виробництва в міжнародному масштабі, скасування ряду обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку нових індустріальних країн. Панівні позиції в світовій торгівлі посідають розвинуті країни, найбільшими експортерами світу є: США, ФРН, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Бельгія.

Зовнішня торгівля на сучасному етапі перетворилась у важливу сферу економіку будь-якої крани, зростає її вплив на світовий економічний розвиток. Незважаючи на загальну тенденцію до зростання, міжнародна торгівля зазнає значних коливань, що зумовлено економічними, енергетичними кризами, нестачею сировини та іншими проблемами.

Підвишення ролі зовнішньої торгівлі в економіці кожної країни проходять при нестійких міжнародних торговельних зв’язках. Внаслідок цього в структурі товарообігу та в напрямках зовнішньоторговельних потоків постійно відбуваються зміни.

Таблиця 2.6 Результати зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією Люксембургу та України

У таблиці 2.6 ми бачимо, що у Люксембургу за 2000;2007рр. значною мірою зріс зовнішньоторгівельний оборот — у 2 з половиною рази (або на 144,15%), експорт зріс у 2,67 рази (на 167,61%), імпорт також зріс у 2,44 рази (на 144,15%). В Україні зовнішньоторгівельний оборот зріс на 229,15%, експорт — у 3,55 разів (на 255,17%), імпорт — на 201,99%.

По Люксембургу простежується тенденція до від'ємного зовнішньоекономічного сальдо, так як імпорт перевищує експорт. В Україні така ситуація помітна лише за 2005 р.

Таблиця 2.7 Результати зовнішньої торгівлі Люксембургу традиційними видами аграрних товарів

Переглянувши результати зовнішньої торгівлі Люксембургу традиційними видами аграрних товарів в період 2000 — 2007 роки, можна сказати, що: по ячменю експорт збільшився — на 385,05%, імпорт також зріс — на 300%, протягом переглянутого періоду експорт перевищував імпорт; по пшениці експорт зріс — на 737,33%, імпорт — на 150,53%, імпорт був весь час більший за експорт; експорт сиру з коров’ячого молока — надзвичайно збільшився на 2277,33%, імпорт збільшився — на 508,63%, за всі роки зовнішньоторговельне сальдо було негативним; тютюн — експорт зменшився трохи менше ніж на 10%, імпорт збільшився на 17,29%, за цей період імпорт тютюну перевищував експорт;

Виходячи з отриманих даних, можна зробити висновок, що дана країна все-таки більше ввозить імпортного товару, ніж експортує свій.

Таблиця 2.8 Порівняльний аналіз світових та внутрішніх цін на традиційні види агропродовольства

За світову ціну було прийнято внутрішні ціни такої провідної країни як Канада.

Ціни у Люксембургу на пшеницю (на 163,85дол.США/т), картоплю (на 322,22 дол. США/т), свинину (367,94 дол. США/т), молоко (177,26 дол. США/т) — нижчі ніж світові. Зберігається тенденція до збільшення цін протягом 2000;2007рр. на всі культури і продукцію тваринного походження у Люксембурзу. Ціни на світовому ринку також зростають, окрім молока та свини. Вони залишились без змін.

РОЗДІЛ 3. Оцінка рівня державної підтримки аграрного ринку Люксембургу Всі заходи державної підтримки умовно розкладено по трьох різнокольорових скриньках: «зелена», «жовта"й «блакитна».

«Зелена скринька» — це заходи державної підтримки, що зовсім не впливають або впливають мінімально на виробництво і торгівлю. Вони фінансуються з Держбюджету і не мають своїм наслідком підтримку цін виробників. Держава має право фінансувати заходи «зеленої скриньки» у будь-якому необхідному обсязі, залежно від можливостей бюджету.

" Жовта скринька" - програми, спрямовані на стимулювання виробництва та підвищення прибутковості (підтримка цін на продукцію, здешевлення вхідних матеріально-технічних ресурсів, ін.).

Заходи «блакитної скриньки"спрямовано на обмеження перевиробництва (що актуально для розвинутих країн), і щодо них також немає обмежень фінансування з бюджету.

Державні витрати в межах «зеленої скриньки"можуть здійснюватись у таких напрямах:

* наукові дослідження, підготовка кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування;

* ветеринарні й фітосанітарні заходи, контроль безпеки продуктів харчування;

* сприяння збуту сільгосппродукції разом із збиранням, обробкою й поширенням ринкової інформації;

* удосконалення інфраструктури (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд), за винятком операційних витрат на її утримання;

* утримання стратегічних продовольчих запасів, внутрішня продовольча допомога;

* забезпечення гарантованого доходу сільгоспвиробникам, удосконалення землекористування тощо;

* підтримка доходів виробників, не пов’язана з видом і обсягом виробництва (наприклад, виплати просто на підставі статусу землевласника або виробника);

* сприяння структурній перебудові сільгоспвиробництва (наприклад, виплати за програмами переміщення виробництва з аграрного сектору в неаграрний);

* охорона довкілля;

* програми регіонального розвитку (наприклад, виплати за програмами регіональної допомоги у депресивних регіонах);

* до заходів «зеленої скриньки"належать також субсидії, обсяг яких становить менше 5% вартості продукції (незалежно від того, чи вони орієнтовані на конкретний продукт, чи на все сільгоспвиробництво).

Держава має право фінансувати заходи «зеленої скриньки"в будь-якому потрібному обсязі залежно від можливостей свого бюджету.

Заходи внутрішньої підтримки, які викривлюють вплив на торгівлю й виробництво, класифікуються як заходи «жовтої скриньки»:

* дотації на товарну продукцію;

* дотації на племінне тваринництво;

* дотації на елітне насінництво;

* дотації на комбікорми;

* компенсація частини витрат на міндобрива й засоби захисту рослин;

* компенсації частини витрат на енергоресурси;

* цінова підтримка: компенсація різниці між закупівельною й ринковою ціною;

* надання ресурсів виробникові за цінами, нижчими за ринкові;

* закупівля у виробника товарів за цінами, що перевищують ринкові;

* пільгове кредитування сільгоспвиробників за рахунок бюджету, списання боргів;

* пільги на транспортування сільгосппродукції;

* витрати лізингового фонду та деякі інші.

Щодо заходів «жовтої скриньки"держава повинна взяти зобов’язання скоротити бюджетне фінансування. Країна — учасниця СОТ має право не скорочувати це фінансування, якщо зобов’язується обмежити підтримку рівнем не більше 5% вартості валової продукції сільського господарства (для розвинених країн) і 10% — для тих, що розвиваються.

Таблиця 3.1 Питома вага заходів «зеленої скриньки» згідно СОТ у структурі державної підтримки аграрного сектора економіки Ісландії та України

Сукупна підтримка галузі в Люксембурзі з 1992 по 2007 рік збільшилась на 6,1% (на 6430,29 млн. дол. США), оцінка підтримки загальних послуг зменшилась на 6,05% (на 696,90 млн. дол. США), Питома вага GSSE у структурі TSE зменшилась на 11,45% за досліджуваний період.

Аналізуючи дані таблиці про Україну, можна сказати що в 1992 році кошти спрямовувалися не на підтримку галузі, а на стримання розвитку, пізніше ситуація змінилася і кошти виділялися на підтримку, але ця частина зараз складає лише 0,95% по підтримці галузі, і 5,12% по підтримці загальних послуг. Питома вага GSSE у структурі TSE зросла більше ніж в 5 раз.

Таблиця 3.2 Структура заходів підтримки товаровиробника у Люксембурзі та Україні

Розмір цінової підтримки у Люксембурзі за 1992;2007рр. зменшився на 47,43%, підтримка виробника зросла на 11,76%, а розмір бюджетних платежів зріс майже у 3 рази (на 171,10%). В Україні розмір підтримки виробника у 2007 по відношенню до 1992 складає - 0,51% а, цінової підтримки лише на 0,24%. Бюджетні платежі також дуже скоротились на 98,11%.

Звідси можна робити висновок, що структура заходів, щодо підтримки товаровиробника в Люксембурзі, має тенденцію до зростання і розвивається на досить високому рівні, в той час як в Україні деякі показники мають ще від'ємне значення.

РОЗДІЛ 4. Перспективи торговельних відносин між Люксембургом та Україною По визначенню Дж. Сакса, «економічний успіх будь-якої країни світу ґрунтується на зовнішній торгівлі. Ще жодній країні не удалося створити здорову економіку, ізолювавшись від світової економічної системи».

Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин є зовнішня торгівля. На долю торгівлі приходиться близько 80 відсотків усього обсягу міжнародних економічних відносин.

Міжнародна торгівля займає ведуче місце в системі всесвітніх економічних відносин. Міжнародной торговий обмін є одночасно і передумовою, і наслідком міжнародного поділу праці, виступає важливим фактором формування і функціонування світового господарства. У своїй історичній еволюції він пройшов шлях від одиничних зовнішньоторговельних операцій до довгострокового великомасштабного торгово-економічного співробітництва. В умовах НТР міжнародний торговий обмін здобуває усе більше значення. Своєрідність цих процесів у післявоєнний період особливо рельєфно відкривається при аналізі довгострокових тенденцій, особливостей, форм і методів спільної торгівлі.

У сучасних умовах активна участь країни у світовій торгівлі зв’язано зі значними перевагами: воно дозволяє більш ефективно використовувати наявні в країні ресурси, прилучитися до світових досягнень науки і техніки, у більш стиснутий термін здійснити структурну перебудову своєї економіки, а також більш повно і різноманітно задовольняти потреби населення.

Як відомо на сьогоднішній день пріоритетним напрямком інтеграційних процесів для України є вступ до ЄС, який відкриє абсолютно нові можливості як для України, так і для інших членів Європейського Союзу, серед яких слід виділити Люксембург. Адже країна зовсім невелика, і не має достатньої кількості посівних площ, щоб у повному обсзі задовольнити свої продовольчі потреби. Злагоджена співпраці обох країн у сфері торгівлі є вигідною з економічної точки зору.

Торгівля України з ЄС у 7 разів вища ніж з США.

Велике Герцогство Люксембург визнало незалежність України разом з іншими країнами ЄС 31 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 1 липня 1992 р. Політичний діалог на вищому рівні започатковано візитом до Люксембургу 14 червня 1994 р. Президента України Л. Кравчука, під час якого було підписано Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, Спільну декларацію Президента України і Прем'єр-міністра Люксембургу, двосторонню міжурядову Угоду про повітряне сполучення.