Розділ 3. Проблеми пов'язані з використанням лісів та перспективи розвитку галузі

Проблема раціонального використання лісу

Площа зрілих насаджень значно зменшилася внаслідок інтенсивних рубок. Основне скорочення їхньої площі припало на період з 1914 по 1970 рр., коли ліси розглядались як необмежений ресурс будматеріалів і дешевого палива. Внаслідок цього в густонаселених районах ліси стали виснаженими.

Нераціональне користування лісовими ресурсами призвело до того, що такі екосистеми як широколистяні ліси опинились на межі зникнення. Деградують також гірські ліси на півдні та заплавні ліси в басейнах великих річок. Все це наслідки вирубання для будівництва міст, промислових підприємств. Багато лісів постраждало при спорудженні водосховищ, прокладанні залізничних колій та шосейних доріг, або переведенні їх у категорію сільськогосподарських угідь.

Щороку в Україні вирубується близько 14 млн. га лісів.

Ліси страждають не тільки від нераціонального використання, але й від промислового забруднення повітря. Більше 1 млн. га лісів гине або ушкоджується промисловими викидами і кислотними дощами. Стан лісів погіршується також від надмірного використання хімічних засобів захисту лісу, хвороб і шкідників лісової рослинності [4].

Величезний збиток завдається лісовими пожежами. Охорона лісів від пожеж, особливо в східних і південних областях, має надзвичайно важливе значення. Потенційна загроза є в тому, що внаслідок лісорозведення за останні сорок років втрачалась лісова різноманітність. На сотнях тисяч гектарів створені штучні насадження хвойних порід, які є дуже небезпечними в пожежному відношенні.

Висока пожежна небезпека в лісах зумовлюється також стрімким зростанням кількості відвідувань населенням лісових масивів. Основною причиною виникнення пожеж є необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпекита недбальство.

Отже, сучасний стан лісів України все ще недостатньо задовільний: використання лісами потенційної родючості ґрунтів рідко перевищує 70%, на певних площах відбувається негативна зміна порід і різке ослаблення деревостанів, особливо похідних ялинників Карпат, створенихна місцях, придатних для формування букових ідубових деревостанів, а також сосняків, що ростуть на староорних землях, меліорованих землях Полісся, піщаних терасах Нижнього Дніпра тощо.

Все ще недостатньо широко впроваджуються поступові та вибіркові системи рубок, природоохоронні технології, в т. ч. у гірських умовах Карпат із використанням повітряно-трелювальних установок. Потребують подальшого дослідження проблеми, пов’язані з розробкою програмно-цільових методів лісовирощування, екологічно орієнтованих технологій і систем лісогосподарських заходів, спрямованих на збереження і відновлення природних лісостанів, їх біорізноманіття [15].

Активізація процесів ослаблення лісів, пов’язаних із антропогенним впливом, зумовлює необхідність розробки нової концепції поліфункціональної ролі лісів у сучасних умовах, яка б ураховувала необхідність удосконалення нормативів природокористування для всіх рівнів управління і спиралася на чіткі діагностичні показники трансформації лісових екосистем залежно від їх структурно-функціональної організації та видів антропогенного впливу.

Однією з важливих проблем, до вирішення якої необхідно також приступити, — розробка нормативної бази щодо переходу на водозбірно-ландшафтні принципи лісогосподарювання. У рекомендаціях IX Всесвітнього лісового конгресу (Мехіко, 1985) вперше було визнано, що первинною одиницею ведення лісового господарстває елементарний водозбір. Ця ідея тісно переплітається з принципами сталого розвитку лісовогогосподарства [4].