Об'єкти контролю у тестах читання

Обекты контролю у тестах читання

(Обзор тестів)

В справжнє час у радянської влади і зарубіжної методиці викладання іноземної мов дуже актуальна проблема контролю мовних умінь.

Это зумовлено цілу низку причин, головною з є зросле значення практичного володіння різними видами мовної діяльності іноземною мові у житті сучасної суспільства. Сказане великою мірою належить до вмінню читати, оскільки «…за умов зростаючих контактів, і посилення обміну інформацією між країнами читання літератури на іноземних мовах, художньої, технічної, спеціальної, публіцистичної тощо. буд., набуває характер необхідною і особливо істотною мовної діяльності». При завданнях практичного оволодіння іноземну мову контроль мовних умінь безсумнівно має відігравати провідної ролі. Проте мусимо визнати, що у загальної проблемі контролю у іноземної мови питання контролю саме мовних умінь ставляться до найменш розроблених. Існуючі форми контролю у іноземному мови ще пов’язані з перевіркою засвоєння мовного матеріалу і часто виявляються недостатньо надійними визначення успішності оволодіння що тим чи іншим виглядом мовної діяльності іноземною языке.

Частным питанням порушеної проблеми є контроль читання (тут і далі є у виду читання подумки). Традиційні форми контролю читання іноземною мовою —читання вголос, запитання, постановка запитань до змісту прочитаного, переказ, виклад, переклад — мають серйозні вади суспільства і не дають надійних показників рівня успішності навчання читання. Дехто з зазначених форм контролю явно неадекватні як форми контролю саме читання, оскільки перевіряють вміння читати іноземною мовою комплексно з щонайменше складними іншими мовними вміннями (наприклад, переказ скоріш відбиває певний рівень володіння усній промовою, виклад — вміння викладати ту чи іншу вміст у письмовій формі й т. буд.). Інші з названих форм контролю — читання вголос, запитання, постановка запитань до змісту прочитаного, переклад — в меншою мірою пов’язані коїться з іншими видами мовної роботи і є як прийнятними для перевірки читання, але вони дуже вразливі з погляду критерію ощадливості, що знижує їх ефективність у навчальному процесі. Складність перебування адекватних і ощадливих форм контролю читання на іноземною мовою значною мірою пояснюється лише тим, що досі пір в методичної літературі бракує точного і обгрунтованого відповіді питання, що має контролюватися в чтении.

Чтение є складне мовленнєвий вміння. Вичленення тих складових його компонентів, які забезпечують функціонування читання як виду мовної діяльності, бачиться дуже важливим у плані вирішення питання щодо правильної постановці контролю даного мовного вміння іноземною мовою. З цього точки зору великий інтерес представляє досвід застосування тестів, оскільки безпосередньо з допомогою в практику викладання даної форми контролю отримали свій розвиток детальні специфікації об'єктів контролю. Тестування, особливо у області читання, має досить тривалу історію застосування за кордоном і диверсифікувати заслуговує уважного розгляду. На користь досить високої надійності тестів як форми контролю читання свідчать, з одного боку, наявність фундаментальних досліджень з даному питанню, з другого, сам собою факт широко він тестів читання рідною і іноземному мовами, а різного роду навчальних закладах низки розвинених країн. Принципово використання тестів як форми контролю мовних умінь у радянській методиці навчання іноземних мов бракує возражений.

В справжньої статті зроблено спробу визначити об'єкти контролю у тестах читання. При виявленні загальної сукупності об'єктів тестування аналізувалися тести по читання як у рідному, і іноземною мовами. У разі особливо важливо було врахувати все характеристики читання, які його комунікативну цінність якою мовою. Отримані дані дозволяють нам зробити деякі узагальнення щодо об'єктів контролю у наявних тестах по чтению.

Так як читання є складне мовленнєвий вміння, його тестування передбачає диференційований контроль цілого ряду окремих елементарних умінь і навичок, притаманних читання, і навіть їх комплексних поєднань. У тестах проверяются:

1) розуміння змісту прочитанного;

2) сприйняття і розуміння мовного матеріалу (форми, значення й функцій окремих мовних единиц);

3) техніка чтения.

I. Розглянемо питання контролю у тестах розуміння змісту прочитаного. Проведений нами аналіз тестів читання показав, що перевірку розуміння змісту складає матеріалі абзацу і тексту. Виявлення об'єктів контролю при перевірці розуміння змісту завжди викликало складнощі у методиці тестування читання. Американський учений Дж. Герберих підкреслював, що важливою передумовою можливості використання практиці тестів контролю розуміння змісту прочитаного є: а) точне визначення терміна «розуміння» І що не менш важлива, б) визначення того, як розуміння проявляється читающим.

Следует мати у виду, що єдиного розуміння під час читання як пізнавальний процес може бути об'єктом контролю у тестах. «Не може… виміряти знання, вміння, навички… шляхом класифікації та підрахунок тих змін, що сталися у мозкових клітинах… Йдеться непрямому вимірі знань, умінь через їх зовнішні прояви». У тестах читання розуміння сприймається як продукт, результат, ефект (outcome) деяких пізнавальних процесів. За такої підході контроль розуміння передбачає перевірку, облік те, що зрозуміло, а чи не того, як і досягнуто, характеристику результату, продукту розуміння, а чи не процесу розуміння як. Отже, розуміння змісту прочитаного знаходять у тестах свою ухвалу в конкретно вираженої характеристиці результату, продукту розуміння. Чим элементарнее результат розуміння, тим конкретніше можна визначити форму його прояви. Проте результати розуміння бувають настільки складними, що однозначно визначити форму їх прояви неможливо. У разі розуміння неспроможна бути перевірено з допомогою тестов.

В розглянутих нами тестах читання здійснюється контроль спільного освітнього і детального розуміння содержания.

При контролі спільного розуміння вмісту у ролі об'єкта контролю виступає розуміння, результатом якого стає выявление основной ідеї, й загального сенсу прочитаного абзацу чи тексту. Об'єктом контролю при тестуванні детального розуміння змісту є таке його результаты:

а) вичленення певних фактов;

б) організація отриманої інформації (угруповання, систематизація тощо. д.);

в) виконання будь-якого завдання відповідність до прочитаної инструкцией;

г) оцінка прочитанного;

д) визначення ймовірного смислового завершення описаних событий;

е) висновок чи заключение;

ж) інтерпретація прочитанного;

з) у відповідь певний вопрос;

и) утримання в пам’яті будь-яких фактов;

к) наступне відтворення вмісту у усній чи письмовій форме.

II. Сприйняття і окремих мовних одиниць на тестах читання перевіряється на матеріалі слова, окремого пропозиції, абзацу і тексту. На матеріалі слова тестируются:

1) співвіднесення графічного образу слова зі значением;

2) визначення значення слова з урахуванням аналізу його структуры;

3) знання значень суфіксів і префиксов;

4) встановлення значеннєвий зв’язку похідних і складних слів багатозначно їхнім виокремленням основ.

В завдання такого типу, зазвичай, включаються слова у тому словниковому значении.

На матеріалі окремих пропозицій у тестах проверяется:

1) визначення значень слов;

2) розуміння синтаксичної структури предложений.

В першому випадку об'єктом контролю у пропозиції є определение:

а) нового значення знайомого слова;

б) значення незнайомого слова;

в) контекстуального значення слова.

Проверка навичок розуміння синтаксичної структури пропозиції орієнтована на:

а) впізнавання в пропозиції слів, мають основне значеннєве значение;

б) визначення значеннєвий зв’язку окремих компонентів предложения;

в) визначення функцій слів в предложении;

г) диференціацію функцій і значень омографических явлений;

д) виділення основних компонентів розгорнутих конструкций;

е) об'єднання компонентів складної структури, «розкиданих» в предложении;

ж) розчленовування структури складного пропозиції на структури простих, його составляющих;

з) визначення функцій придаткових пропозицій у складі сложноподчиненного;

и) визначення за значенням спілок і союзних, слів, характеру значеннєвий зв’язку простих пропозицій у складі сложного;

к) визначення значеннєвий зв’язку бессоюзных пропозицій;

л) визначення функцій знаків препинания у пропозиції. При тестуванні розуміння мовного матеріалу не більше абзацу об'єктами контролю є навички орієнтації в структурі абзацу, визначення взаємозв'язку пропозицій та його функцій у тих даного абзацу. Для орієнтації у структурі абзацу та засобами визначення взаємозв'язку пропозицій використовуються задания:

1) знайти пропозицію, лист про основну думку в абзаці (topic sentence);

2) визначити функцію першого пропозиції в абзаці: починається чи абзац з прикладу, загального становища чи питання, ориентирующего читають безпосередньо на конкретний об'єкт обсуждения;

3) знайти пропозицію, спеціально що виокремлює основну думку абзацу (clincher sentence);

4) визначити значення російських слів, вказують значно викладу вмісту у абзаце;

5) визначити дедуктивний чи індуктивний способи викладу вмісту у абзаце.

Умение встановлювати функції окремих пропозицій у контексті абзацу перевіряється через вміння поступово переорієнтовуватися під слова, повідомляють, що в пропозиції: а) думку розвивається далі; б) містяться додаткові дані щодо будь-якого факту; в) дається ілюстративний матеріал; р) повідомляється нова, інша думка на данную проблему; буд) робиться узагальнення або виведення; е) увагу читає притягують до попередньому чи наступному абзацу.

Навыки раціонального сприйняття і розуміння мовного матеріалу не більше тексту є обов’язковими об'єктами контролю у тестах читання науково-популярної та спеціальної літератури (content reading). Контроль спрямовано сприйняття і розуміння тих мовних коштів, які допомагають під час читання орієнтуватися у структурі тексту, визначати взаємозв'язок абзаців з тексту та його функції. З метою перевірки орієнтації у структурі тексту й універсального визначення взаємозв'язку абзаців контролю в тестах піддаються умения:

1) знаходити у своєму тексті: а) вступний абзац (introductory paragraph), б) заключний абзац (concluding paragraph), в) проміжні абзаци (transitional paragraphs), з яких здійснюється перехід від викладу одній думці в іншу, р) абзаци, містять основну фактичну інформацію тексту (substantial paragraphs);

2) поступово переорієнтовуватися під слова — сигнали порядку викладу змісту текста;

3) поступово переорієнтовуватися під заголовки і подзаголовки;

4) розрізняти дедуктивний і індуктивний способи викладу змісту текста.

Для перевірки вміння визначати функції окремих абзаців з тексту контролюється вміння поступово переорієнтовуватися під слова пропозиції, повідомляють что:

1) в абзаці, що містить фактичну інформацію, наводяться: а) аргументи, б) ілюстрації, в) дефініції, р) формулювання, буд) описи, е) перечисления;

2) в абзаці, заключающем текст, дається: а) висновок, б) підсумовування засад, висловлених на тексті, на підтвердження основного становища, висловленої в вступному абзаці, р) рекомендації певного плану, програми дії.

Правильность сприйняття і розуміння мовного матеріалу абзацу і тексті і може у великих мері залежати від володіння деякими факультативними навичками орієнтації в довідковому матеріалі, супроводжує основний текст викладу. Необхідність в таких навичках виникає під час читання вузькоспеціальних текстів або ж під час читання текстів, містять ілюстративний матеріал, має важливе значення для розуміння змісту. Йдеться сприйнятті і розумінні: а) абревіатур і скорочень, б) карт, в) таблиць, р) схем, буд) креслень, е) графіків, ж) сносок.

III. До наступній групі об'єктів контролю у тестах читання, ставляться навички техніки читання, щоб забезпечитисприйняття і переробку формальної мовної інформації. Тестування технічного боку читання включает:

1) навички сприйняття графічного образу слова;

2) темп чтения.

Контроль сприйняття графічного образу слова складає матеріалі окремих слів. У читає перевіряються навыки:

1) встановлювати буквенно-звуковые связи;

2) впізнавати графічні образи слов;

3) виділяти загальні структурні елементи в однотипних словах;

4) впізнавати складові елементи складних та похідних слов;

5) користуватися словником.

Особым показником техніки читання є темп — зовнішня темпоральная характеристика, якими можна оцінювати рівень сформованості тих чи інших навичок читання. Вимірювання темпу передбачає зіставлення кількості виконаної роботи і часу, витраченого їхньому выполнение.

Надежность показника темпу як характеристики певної міри сформованості умінь і навиків читання має місце лише у випадках, коли об'єктивно можлива позитивна кореляція виконуваної праці та затрачуваного часу. Інакше кажучи, коли очевидна пряма взаємозв'язок показника часу й кількості правильно виконаної роботи. Темп в тестах виступає об'єктом спеціального контроляt при виявленні рівня сформованості окремих умінь і навиків, притаманних читання, і за комплексної перевірці читання як мовного вміння. Темпоральная характеристика може стосуватися усіх сторін читання, про які йшла мова вище: сприйняття графічного образу слова, сприйняття і розуміння окремих мовних одиниць, розуміння змісту прочитанного.

В залежності від характеру проверяемого у часі вміння і досвіду темп вимірюється на матеріалі слова, пропозиції, абзацу і текста.

Отличительной рисою тестів, у яких вимірюється темп, і те, що завдання, створені задля виявлення рівня сформованості певних умінь і навиків читання, їх необхідно виконувати після однократного прочитання мовного матеріалу, без повторного звернення щодо нього. Тому більшість тестів вимірюють темп читання на легкому в мовному відношенні матеріалі, не потребує одночасної концентрації увагу форми і змісті. Особливі труднощі представляє тестування темпу при комплексної перевірці читання як мовного вміння, У цьому разі метою контролю стає виявлення співвідношення швидкості читання (кількості слів, прочитаних за певну одиницю часу) та підвищення рівня розуміння змісту прочитаного. Оскільки розуміння прочитаного вимірюється у часі, то, при перевірці темпу читання реєстрація факту розуміння є обязательной.

Обязательной є й попередня розпорядження про способу розуміння, оскільки у часу перевірене лише таке розуміння, результат якого можливо виявити досить швидко. Обмеження у часі, наприклад, припустимо за умови встановлення розуміння, результатом якого є: визначення основний ідеї, загального сенсу прочитаного, вичленення фактів, перебування відповіді конкретне запитання. При установці на глибоке розуміння читаного, що вимагає уважного читання всього тексту і докладного аналізу змісту, тестування темпу читання не проводится.

Ознакомление з описаної вище номенклатурою об'єктів контролю у тестах читання дозволяє зробити деякі выводы:

1. Тести є досить адекватної формою контролю читання, що дозволяє забезпечити перевірку саме даного мовного вміння іноземною мовою, але сфера застосування тестів контролю читання об'єктивно обмежена, оскільки все вміння і навички, характерні для читання, можуть бути піддані перевірці тестированием.

2. Для практичних цілей використання тестів читання іноземною мовою у навчальних закладах будь-якого типу орієнтація все описане вище комплекс об'єктів контролю у читанні є надлишкової. Реальний підхід вирішення питання про застосуванні тестів як форми контролю читання вимагає вичленування з цього інвентарного списку умінь і навиків тих видів читання, які безпосередньо становлять практичну мету під час навчання іноземному языку.

3. Не всі види читання однаковою мірою допускають перевірку тестами. Тож визначення придатності даної форми контролю читання потрібно попередній аналіз видів читання, є об'єктом обучения. Только орієнтуючись визначений вид читання, можно:

1) встановити конкретно об'єкти контролю у тестах читання: необхідний «результат» розуміння, достатній комплекс мовних одиниць, перелік навичок техніки чтения;

2) вирішити питання, дозволяють чи тести здійснити перевірку володіння даним виглядом читання в цілому або ж тести можна використовувати контролю деяких елементарних умінь і навиків чтения.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.